Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 263/2637/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 13.04.2022. Забезпечено надання загального доступу: 13.04.2022.
Дата набрання законної сили: 21.02.2022
Номер судового провадження: 61-2588ск22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Ухвала
		 
		21 лютого 2022 року
		м. Київ
		справа № 263/2637/21
		провадження № 61-2588ск22
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сердюка В. В.,
		розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області 
		від 30 липня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду 
		від 19 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників житлового будинку «Орбіта» про зобов`язання розглянути звернення про організацію окремого входу до нежитлового приміщення,
		ВСТАНОВИВ:
		У березні 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Об`єднання співвласників житлового будинку «Орбіта» 
		(далі - ОСЖБ «Орбіта») про зобов`язання розглянути звернення про організацію окремого входу до нежитлового приміщення.
		Позовна заява мотивована тим, що у багатоквартирному будинку 
		АДРЕСА_1 адресою створено ОСЖБ «Орбіта».
		ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення 
		АДРЕСА_2 . За власні кошти ОСОБА_1 , ОСОБА_2 проведено капітальний ремонт цього приміщення.
		Відповідно до пункту 3.8.4 Статуту ОСЖБ «Орбіта» нежитлові приміщення є ізольованими приміщеннями в багатоквартирному будинку, що не належать до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна.
		Згідно з пунктом 4.5 Статуту ОСЖБ «Орбіта» до компетенції загальних зборів відноситься питання про реконструкцію та ремонт будинку та зведення господарських споруд.
		24 грудня 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися 
		до ОСЖБ «Орбіта» із заявою про винесення на загальні збори питання 
		про організацію окремого входу в нежитлове приміщення АДРЕСА_2 .
		Відповідно до листа ОСЖБ «Орбіта» від 26 січня 2021 року приміщення 
		АДРЕСА_2 є житловою трикімнатною квартирою, загальною площею 
		62,1 кв. м. Крім того, питання про організацію окремого входу до вказаної квартири за заявою ОСОБА_1 уже розглядалося та їй було відмовлено в надані дозволу на організацію окремого входу. 
		Щодо ОСОБА_2 , то він не є власником квартири, тому підстав для розгляду його звернення не має.
		Позивачі вважають, що вони зверталися безпосередньо до загальних зборів ОСЖБ «Орбіта», а не до голови об`єднання, оскільки останній не наділений правом вирішувати, які саме питання належать до компетенції загальних зборів.
		Посилаючись на вищевказане, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просили суд зобов`язати ОСЖБ «Орбіта» розглянути заяву від 24 грудня 2020 року про організацію окремого входу до нежитлового приміщення АДРЕСА_2 .
		Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 30 липня 2021 року (у складі судді Музики О. М.) у задоволені позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовлено.
		Постановою Донецького апеляційного суду від 19 січня 2022 року (у складі колегії суддів: Биліни Т. І., Мальцевої Є. Є., Пономарьової О. М.) рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області 
		від 30 липня 2021 року залишено без змін.
		Судові рішення мотивовані тим, що голова правління ОСЖБ «Орбіта» діяв у межах та спосіб, передбачений частинами другою, третьою статті 8 Закону України «Про звернення громадян» та за наявності рішення загальних зборів про відому у наданні дозволу про облаштування окремого входу до житлової квартири ОСОБА_1 правомірно не виніс дане питання на загальні збори з підстав його повторного порушення. Крім того, ОСОБА_2 не є титульним власником спірної квартири, тому не відноситься до кола суб`єктів, які наділені правами, передбаченими частиною третьої статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», у зв`язку з чим відмова об`єднання в його клопотанні є правомірною.
		13 лютого 2022 року  ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду 
		з касаційною скаргою на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 30 липня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 19 січня 2022 року, в якій заявник просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і передати справу для продовження розгляду, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
		Відповідно до пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. 
		Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється цим судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року 
		у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, 
		що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду 
		на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини 
		і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень 
		res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
		Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України визначено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
		Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Предметом позову у цій даній справі є вимоги про зобов`язання розглянути звернення про організацію окремого входу до нежитлового приміщення.
		Як вбачається з резолютивної частини постанови Донецького апеляційного суду від 19 січня 2022 року, постанова апеляційного суду може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених статтею 389 ЦПК України підстав.
		Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином 
		(рішення у справі «Зубац проти Хорватії», заява № 40160/1, від 05 квітня 2018 року).
		Отже, справа є незначної складності та не належить до виключень з цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
		При цьому, Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, доводи касаційної скарги, а також значення справи для сторін і суспільства, практику розгляду справ з даної категорії.
		Разом з тим, касаційна скарга містить посилання на випадки, передбачені підпунктами «б», «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, а тому заявник вважає, що наявні підстави для відкриття касаційного провадження.
		ОСОБА_1 , посилаючись на підпункт «б» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України зазначає, що вона позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваним судовим рішенням при розгляді іншої справи, оскільки в провадження Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області знаходиться справа № 263/18249/19 за позовом ОСЖБ «Орбіта» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за внесками як власника квартири АДРЕСА_2 .
		Верховний Суд, надавши оцінку доводам заявника щодо наявності підстави касаційного оскарження, передбаченої підпунктом «б» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, вважає їх недостатніми для відкриття касаційного провадження у цій справі.
		Стосовно виняткового значення справи для учасника справи, то в даному випадку оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі. 
		У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначила, що дана справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки вона надає належні докази, що вона є власником нежитлового приміщення, а суди посилаються на відповідь ОСЖБ «Орбіта» про те, що вона є власником квартири.
		Аналіз наведених заявником у скарзі доводів не дає підстав для висновку про те, що дана справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки незгода із рішенням судів попередніх інстанцій не свідчить про винятковість справи для заявника, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для заявника внаслідок прийняття такого судового рішення.
		Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню є необґрунтованими, оскільки предмет спору не містить обґрунтованих фактичних передумов для віднесення справи до категорії винятково значимих.
		Інших підстав, які б спростовували віднесення цієї справи до категорії малозначних, касаційна скарга не містить і суд касаційної інстанції їх не встановив.
		Європейський суд з прав людини зазначає, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонструвала наявності виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи (рішення у справі «Азюковська проти України», від 09 жовтня 2018 року, заява № 47921/08). 
		Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань як від заінтересованих осіб, 
		так і від Суду, оскільки в іншому випадку принцип «правової визначеності» буде порушено.
		Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави. Тим самим Верховний Суд за допомогою загальної правозастосовчої діяльності дозволяє досягнути індивідуального блага.
		Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК Українисуд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
		Зазначене відповідає Рекомендаціям № R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
		З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, 
		у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
		З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
		Керуючись статтею 129 Конституції України, статями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		УХВАЛИВ:
		У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 30 липня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 19 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників житлового будинку «Орбіта» про зобов`язання розглянути звернення про організацію окремого входу до нежитлового приміщення відмовити.
		Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. 
		Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
		Судді:                                                                                                І. М. Фаловська
		С. Ю. Мартєв
		В. В. Сердюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...