Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 240/12378/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; осіб з інвалідністю.
Надіслано для оприлюднення: 13.04.2022. Зареєстровано: 14.04.2022. Забезпечено надання загального доступу: 14.04.2022.
Дата набрання законної сили: 13.04.2022
Номер судового провадження: К/9901/23238/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 квітня 2022 року 
		м. Київ
		справа № 240/12378/19
		провадження № К/9901/23238/20 
		 
		Верховний Суд в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді доповідача Єзерова А.А., 
		суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
		розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
		за касаційною скаргою  ОСОБА_1 
		на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду 29.07.2020 (колегія суддів у складі головуючого судді Ватаманюка Р.В., суддів Полотнянка Ю.П, Драчук Т.О.)
		у справі №240/12378/19
		за позовом  ОСОБА_1 
		до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача  ІНФОРМАЦІЯ_1 , 
		про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
		І. РУХ СПРАВИ
		1. 18.12.2019 ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача  ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:
		-визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене п. 35 протоколу комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 65 від 24.05.2019, про відмову йому у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням з 12.10.2018 ІІ групи інвалідності, внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН, та захистом Батьківщини;
		- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням інвалідності ІІ групи внаслідок захворювання пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН, та захистом Батьківщини, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, вставленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме 12.10.2018 відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.
		2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 позов задоволено повністю. 
		- визнано протиправним та скасовано п. 35 протоколу Міністерства оборони України від 24.05.2019 № 65 про відмову позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи з 12.10.2018 внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН, та захистом Батьківщини;
		- зобов`язано Міністерство оборони України призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу, у зв`язку з встановленням інвалідності ІІ групи внаслідок захворювання пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН, та захистом Батьківщини, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, вставленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме: 12.10.2018 відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
		3. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2020 апеляційну скаргу Міністерства оборони України задоволено повністю. Скасовано рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю. 
		4. Позивачем направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду 29.07.2020 у справі № 240/12378/19, у якій  ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ 
		5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до військового квитка серії НОМЕР_1 позивач з 27.05.1993 по 30.10.1995 проходив строкову військову службу та брав участь у бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН. 
		6. 29.03.2010 під час первинного огляду МСЕК позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок загального захворювання про що видано довідку серії ЖИА № 135381 від 29.03.2010.
		7. 20.04.2010 під час повторного огляду МСЕК позивача визнано особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН (довідка МСЕК серії ЖИА № 114771 від 20.04.2010).
		8. 08.05.2015 під час повторного огляду МСЕК у позивача підтверджено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН (довідка МСЕК серії 12 ААА № 206298 від 08.05.2015).
		9. Згідно довідки в/ч польова пошта НОМЕР_2 № 1288 від 01.06.2017 та записів військового квитка серії НОМЕР_1 в період з 28.06.2016 по 04.05.2017 позивач брав безпосередню участь в анти терористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення анти терористичної операції м. Сєвєродонецьк Луганської області.
		10. Наказом командира в/ч НОМЕР_3 по строковій частині № 8 від 12.07.2017 позивача звільнено з військової служби за станом здоров`я у зв`язку з визнанням ВЛК Центрального регіону м. Вінниця від 02.07.2017 обмежено придатним до військової служби.
		11. Зі змісту свідоцтва про хворобу № 368, причиною встановлення ІІ групи інвалідності стали захворювання, пов`язані із виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН.
		12. Довідкою МСЕК серії 12 ААА № 782890 від 21.08.2017 під час повторного огляду позивача визнано особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН.
		13. Відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по становленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №2384 від 29.08.2018 встановлено, що частина наявних у позивача захворювань, які стали причиною встановлення ІІ групи інвалідності, пов`язані із захистом Батьківщини. При цьому було прийнято рішення про скасування постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань по свідоцтву про хворобу № 368 від 02.06.2017 у якому було визначено, що причиною встановлення ІІ групи інвалідності стали виключно захворювання, пов`язані із виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН. 
		14. 14.11.2018 органами МСЕК проведено повторний огляд та з 12.10.2018 позивача визнано особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН, а також захистом Батьківщини. 
		15. 15.11.2018 з метою отримання одноразової грошової допомоги позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою.
		16. Пунктом 35 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України від 28.05.2019 № 65 за результатами розгляду поданих документів позивачу відмовлено у наданні одноразової грошової допомоги на підставі п. 4 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки групи інвалідності змінено понад дворічний термін після первинного встановлення ступеня втрати працездатності. 
		17. Позивач з таким рішенням не погодився, оскільки вважає, що має право на отримання одноразової грошової допомоги як особа з інвалідністю ІІ групи внаслідок захворювання пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН, а також захистом Батьківщини, у з в`язку з чим звернувся до суду з цим позовом. 
		ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		18. Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, що з урахуванням того, що на момент виникнення спірних правовідносин, строків реалізації права на одноразову грошову допомогу законодавством передбачено не було та те, що позивачем право на отримання такої допомоги не використано, тому позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги за результатами огляду МСЕК 14.11.2018.
		19. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що обидві норми абзац перший та другий пункту 4 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачають дворічний строк, протягом якого зміна групи інвалідності або ступеня трати працездатності без встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі. 
		20. Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, оскільки між подіями минуло понад два роки (первинно інвалідність ІІІ групи встановлено 29.03.2010, а повторний огляд, за наслідками якого позивачу було встановлено ІІ групу інвалідності, відбулося 21.08.2017).
		IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ 
		21. У своїй касаційній скарзі позивач наголошує, що рішення відповідача про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги є протиправним та таким, що порушує його права та інтереси. 
		22. Також позивач зазначає, що постановляючи судове рішення та застосовуючи правові висновки, викладені у постанові Касаційного адміністративного суду від 15.07.2020 по справі №240/10153/19 стосовно вимог про отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, суд апеляційної інстанції не врахував, що його позовні вимоги стосуються не збільшення раніше отриманої грошової допомоги, а виплати одноразової грошової допомоги вперше, оскільки раніше будь-яких компенсаційних виплат від відповідача не отримував. 
		V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ 
		23. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з наступного. 
		24. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язанні діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		25. Згідно з статтею 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів під час виконання ними обов`язків служби здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». 
		26. Право на отримання одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, якому встановлено інвалідність внаслідок виконання обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, регламентується статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядком затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.
		27. Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. 
		28. Абзацом 3 пункту 3 Порядку № 975 встановлено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
		29. Судами встановлено, що позивачу з 22.02.2010 за результатами первинного огляду встановлено ІІІ групу інвалідності згідно довідки МСЕК серія ЖИА № 135381 від 29.03.2010 та в подальшому з 20.04.2010 змінено причину встановлення групи інвалідності. За отримання грошової допомоги позивач не звертався.
		30. Зі змісту довідки МСЕК серії 12 ААА № 782890 від 21.08.2017 суди встановили, що позивачу встановлено ІІ групу інвалідності, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН. 
		31. З урахуванням викладеного, до спірних правовідносин підлягає застосуванню законодавство, яке діяло на момент встановлення позивачу ІІ групи інвалідності, на підставі довідки МСЕК серії 12 ААА № 782890 від 21.08.2017.
		32. Згідно з пунктом 4 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми. 
		33. Положення пункту 4 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» застосовується до правовідносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто після 01.01.2014.
		34. Згодом, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII (набрав чинності з 01.01.2017) пункт 4 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено абзацом другим такого змісту: "У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється". 
		35. Обидві ці норми пункту 4 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (абз. 1 і 2) передбачають обмеження строку, протягом якого зміна групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги, дворічним строком. Дворічний строк обчислюється з часу первинного встановлення інвалідності. 
		36. Приписами пункту 8 Порядку № 975 врегульовано, що якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми. У разі повторного встановлення (зміни) групи інвалідності, причин її виникнення або ступеня втрати працездатності понад дворічний строк після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється. 
		37. Аналіз наведених норм права дає змогу стверджувати, що наведений дворічний строк застосовується до правовідносин пов`язаних з отриманням одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, з урахуванням раніше виплаченої суми, за умови якщо у зазначений строк особа з інвалідністю (з втратою працездатності), скориставшись своїм правом на отримання допомоги, набула право на отримання відповідної допомоги у більшому розмірі. Тобто обов`язковою умовою для застосування зазначеної норми (чинної на час виникнення спірних правовідносин і вирішення справи у судах першої та апеляційної інстанцій) є отримання особою грошової допомоги і повторне звернення за отриманням доплати. 
		38. Поряд з цим, у цій справі спір між сторонами виник не щодо доплати грошової допомоги, а щодо отримання одноразової грошової допомоги вперше.
		39. Судами попередніх інстанцій встановлено, та не заперечується відповідачем, що позивач при первинному встановленні ІІІ групи інвалідності не звертався із заявою про отримання одноразової грошової допомоги, та не отримував ніяких коштів. Доводів щодо відсутності у позивача права на отримання грошової допомоги взагалі (не через порушення встановлених строків) ані спірне рішення відповідача, ані заперечення, подані відповідачем під час розгляду цієї справи у суді, не містять.
		40. Враховуючи наведене, Суд погоджується з висновками суду першої інстанції що позивачем право на отримання одноразової грошової допомоги не використано, тому, ОСОБА_1 має право на отримання вказаної допомоги за результатами огляду МСЕК.
		41. Застосування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 15.07.2020 у справі № 240/10153/19, є помилковим, оскільки правовідносини у зазначеній справі виникли за інших фактичних обставин. 
		42. Таким чином, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що висновки суду першої інстанції зроблені на підставі повного та всебічного дослідження матеріалів справи, правильного застосування норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тоді як судом апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду справи невірно надано оцінку доказам у справі, що призвело до прийняття необґрунтованого судового рішення. 
		43. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановив, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону. 
		44. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
		 
		Керуючись статтями 341, 345, 352, 355, 356 КАС України, Суд  
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		2. Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду 29.07.2020 у справі №240/12378/19  скасувати.
		3. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 у справі №240/12378/19  залишити в силі. 
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. 
		Суддя-доповідачА.А. Єзеров 
		СуддяВ.М. Кравчук
		СуддяО.П. Стародуб

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...