Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 3/72 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інтелектуальна власність; Товарні марки і розпорядження правами на них; Інший спір про товарні марки і розпорядження правами на них.
Надіслано для оприлюднення: 15.07.2010. Зареєстровано: 18.07.2010. Забезпечено надання загального доступу: 19.07.2010.
Дата набрання законної сили: 09.12.2010
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Рішення
		08.07.2010                                                             Справа № 3/72 
		 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „UKRBIOTAL”, с. Обарів Рівненської області
		до приватного підприємства „Канал – Люкс”, м. Ужгород
		з участю у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Кондратенко Володимира Григоровича, м. Ужгород
		про заборону використання в будь – якій формі установок „Біолідер”, стягнення суми 485815 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди та стягнення 50000 грн. грошової компенсації за моральну шкоду,
		 Суддя господарського суду – В.В.Мокану 
		 представники:
		Позивача – Калинюк Ю.Ю., довіреність № 11/10 від 15.06.2010 року
		Відповідача – Білчик О.Ю., довіреність від 17.09.2009 року, Кондратенко Д.В., довіреність від 01.09.2009 року 
		Третьої особи – Кондратенко Д.В., довіреність від 06.07.2010 року
		 СУТЬ СПОРУ: товариством з обмеженою відповідальністю „UKRBIOTAL”, с. Обарів Рівненської області заявлено позов до приватного підприємства „Канал – Люкс”, м. Ужгород про заборону використання в будь – якій формі установок „Біолідер”, стягнення суми 485815 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди та стягнення 50000 грн. грошової компенсації за моральну шкоду. Ухвалою господарського суду від 19.11.2009 року до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Кондратенко Володимира Григоровича, м. Ужгород. Заявою від 06.07.2010 року представник позивача просить суд прийняти часткову відмову від позовних вимог по стягненню з відповідача матеріальної шкоди в розмірі 485815 грн. та моральної шкоди у розмірі 50000 грн. та задовольнити позов в частині вимоги про заборону приватному підприємству „Канал-Люкс” використання у будь-якій формі установок „Біолідер”, якими порушується право інтелектуальної власності.
		В судовому засіданні 06.07.2010 року брали участь вищевказані представники учасників спору, оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 ГПК України до 08.07.2010 року.
		За клопотанням представників сторін у справі призначалась судова експертиза охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності, на час проведення якої провадження у справі зупинялось.
		Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з врахуванням поданої заяви про часткову відмову від позовних вимог. В обґрунтування позову посилається на факт несанкціонованого використання відповідачем об’єкта права інтелектуальної власності –винаходу за патентом України № 50574 при виготовленні та реалізації установок біологічної очистки стічних вод „Біолідер”, чим порушується право інтелектуальної власності позивача. Спростовуючи твердження відповідача, наголошує, що ТОВ „UKRBIOTAL” отримало два патенти на винахід „Спосіб багатоступеневого очищення стічної води”: 
		 продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 08.07.2010 року у справі № 3/72
		 деклараційний патент на винахід № 50574 А від 15.10.2002 року строком на 5 років та патент на винахід № 50574 від 15.04.2005 року строком на 20 років; хоча строк чинності деклараційного патенту закінчився, право інтелектуальної власності позивача захищається постійним патентом № 50574, який діє. Заперечує можливість використання в якості доказу у справі експертного висновку О-122 від 22.07.2009 року Закарпатської торгово-промислової палати, який, на думку відповідача, встановлює неідентичність установок очищення стічної води „Біолідер” та „Біотал”, оскільки листом Закарпатської торгово-промислової палати від 03.09.2009 року № 15.03-2/471 наголошено, що експертами Закарпатської ТПП не проводилась експертиза об’єктів інтелектуальної власності, а була виконана виключно товарознавча експертиза, експертам не пред’являлись документи, які б містили інформацію про формулу винаходу „Спосіб багатоступеневого біологічного очищення стічної води”, суть його ознак та особливості запатентованих процесів. Звертає увагу, що патент на промисловий зразок охороняє особливості дизайну виробу, а не його конструктивні або функціональні особливості, тому дія патенту на промисловий зразок розповсюджується тільки на зовнішній вигляд виробу і ніяким чином не стосується конструкції виробу, яка розташована усередині виробу та яка визначає його експлуатацію або не розповсюджується на спосіб, який покладено в основу дії цього виробу. Зауважує, що чинне законодавство чітко відокремлює обсяг прав, який надає власнику патент на винахід; за допомогою патенту на промисловий зразок захищається зовнішній вид виробу, його дизайн, а за допомогою патенту на винахід захищається конструкція виробу, спосіб його виготовлення або принцип його дії; згідно п. 8 ст..14 Закону України „Про охорону прав на промислові зразки” патент на промисловий зразок видається тільки по результатам формальної експертизи, тобто під відповідальність заявника. Клопотання відповідача про призначення повторної експертизи вважає надуманим і безпідставним, оцінює як зловживання процесуальними правами і прагнення затягнути судовий процес.
		Відповідач проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Зокрема, стверджує, що установка для очистки стічних вод „Біолідер” не є виготовленою із застосуванням запатентованого позивачем винаходу, це стосується і способу очистки стічної води установкою „Біолідер”. Наголошує, що установка для очистки стічної води „Біолідер” пройшла державну систему експертизи та по ній отримано рішення про видачу патенту. Заперечив обґрунтованість висновку експертного дослідження № 290 від 04.07.2009 року, пославшись на те, що експерт не скористався правом доступу до установки „Біолідер”, порівняльний аналіз формули винаходу за патентом № 50574 від 15.10.2002 року та ознак способу очищення стічної води проводив виключно по фотографіям, не залучив для проведення експертизи представника ПП „Канал –Люкс”, не врахував, що з 18 пунктів експертного висновку 15 є ознакою для усіх очисних споруд аеробної біологічної очистки в усьому світі, параметри пункту 15 не відображені у патенті № 50574 від 15.10.2002 року, а параметри пункту 16, 17 властиві тільки установці „Біотал”, в установці „Біолідер” вони не відбуваються. В зв’язку з сумнівами в правильності експертного висновку, наданого позивачем, заявив клопотання про призначення судової експертизи, висновок якої також поставив під сумнів та заявив клопотання про призначення повторної судової експертизи. Посилаючись на висновок № 4327 експертного дослідження об’єктів інтелектуальної власності від 12.04.2010 року, виконаного Львівським НДІ судових експертиз за заявою громадянина Кондратенко В.Г., стверджує, що в способі очистки стічних вод, що реалізовуються установкою „Біолідер”, не використано три із вісімнадцяти суттєвих 
		 
			 продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 08.07.2010 року у справі № 3/72
			 ознак, які включені в незалежний пункт формули винаходу на патент № 50574, тобто спосіб очистки стічних вод, реалізований установкою „Біолідер”, не є копією способу очистки стічних вод, який реалізовується установкою „Біотал”.
			Клопотання відповідача про призначення повторної судової експертизи господарським судом відхилено. Заявлена відповідачем зустрічна позовна заява до ТОВ „UKRBIOTAL” та до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про визнання недійсним патенту на винахід повернута судом без розгляду на підставі ст. 60 ГПК України.
			 Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників учасників спору, 
			СУД ВСТАНОВИВ:
			 Відповідно до ст. 462 Цивільного кодексу України, набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчується патентом; обсяг правової охорони визначається формулою винаходу, корисної моделі, сукупністю суттєвих ознак промислового зразка; умови та порядок видачі патенту встановлюються законом.
			У ст. 1 Закону України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” наведені терміни, згідно до яких: патент на винахід –це різновид патенту, що видається за результатами кваліфікаційної експертизи заявки на винахід, а деклараційний патент на винахід –різновид патенту, що видається за результатами формальної експертизи заявки на винахід.
			Згідно до ч.2 ст. 6 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” об'єктом винаходу (корисної моделі), правова охорона якому (якій) надається згідно з цим Законом, може бути: продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо); процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу.
			Патентом України №50574 від 15.04.2005 року на винахід „Спосіб багатоступеневого біологічного очищення стічної води”, заявником якого є ТОВ „UKRBIOTAL”, захищено права автора технології Тетері Олександра Івановича та підтверджено належність товариству з обмеженою відповідальністю „UKRBIOTAL” права на використання технології як об’єкту інтелектуальної власності.
			Відповідно до ст. 28 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” патент надає його власнику виключне право використовувати винахід за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів; використанням винаходу визнається: виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу, застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях; використанням визнається також застосування процесу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те, що його застосування забороняється без згоди власника патенту або, виходячи з обставин, це і так є очевидним. Відповідно до абз. 9 ч.2 зазначеної статті процес, що охороняється патентом, визнається застосованим, якщо використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй.
			Позивач стверджує, що в процесі виготовлення установок біологічної очистки стічних вод відповідач порушує його права як шляхом виготовлення запатентованого продукту, але під іншою назвою, так і шляхом застосування запатентованої технології. На підтвердження факту використання відповідачем запатентованого 
			 
				 продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 08.07.2010 року у справі № 3/72
				 винаходу посилається на результати експертного дослідження установки „Біолідер”, придбаної у відповідача приватним підприємством „Дерево в інтер’єрі” за договором № 06/10-08 від 06.10.2008 року. Висновком № 290 експертного дослідження об’єктів інтелектуальної власності від 14.07.2009 року, проведеного Науково-дослідним інститутом інтелектуальної власності Академії правових наук України, встановлено, що в процесі очистки стічних вод, що реалізується установкою очищення стічних вод „Біолідер” використано кожну ознаку, включену в незалежний пункт формули винаходу за патентом України № 50574.
				Зважаючи на позицію відповідача, який висловив сумніви в правильності зазначеного експертного висновку, оскільки при проведенні дослідження, на його думку, фактично не порівнювався спосіб багатоступеневого біологічного очищення стічної води, запатентований позивачем, з тим, що використовується відповідачем, судом за клопотаннями обох сторін було призначено у справі судову експертизу охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності, проведення якої було доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України. На вирішення експертизи було поставлено питання: чи використано в процесі очистки стічних вод, що реалізовується установкою очищення стічних вод „Біолідер”, кожну ознаку, включену в незалежний пункт формули винаходу за патентом України № 50574, або ознаку, еквівалентну їй.
				Висновком № 18/10 судової експертизи у сфері інтелектуальної власності у господарській справі № 3/72 від 19 травня 2010 року, наданим Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності, встановлено, що в процесі очистки стічних вод, що реалізується установкою очищення стічних вод „Біолідер”, використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу „Спосіб багатоступеневого біологічного очищення стічної води” за патентом України № 50574.
				Таким чином, згідно зазначених вище положень ст. 28 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” дії відповідача по застосуванню в процесі очистки стічних вод установкою „Біолідер” кожної ознаки, включеної до незалежної формули винаходу „Спосіб багатоступеневого біологічного очищення стічної води” за патентом України № 50574, слід вважати використанням винаходу позивача.
				Зважаючи на відсутність у відповідача оформленого відповідно до законодавства права на використання винаходу за патентом №50574 від 15.04.2005 року, виготовлення і реалізацію ним установок біологічної очистки стічних вод „Біолідер” слід визнати порушенням права інтелектуальної власності.
				Відповідно до ч.1 ст. 34 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”, будь-яке посягання на права власника патенту, передбачені статтею 28 цього Закону, вважається порушенням прав власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.
				Згідно ч. 5 ст. 28 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”, патент надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати винахід (корисну модель) без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав, що надаються патентом.
				Частина 2. ст. 34 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” встановлює, що на вимогу власника патенту таке порушення повинно бути припинено, захист прав на винахід здійснюється згідно ст. 35 Закону у судовому порядку.
				 
					 
						 
							 продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 08.07.2010 року у справі № 3/72
							 З огляду на викладене, позовні вимоги щодо заборони відповідачу використання в будь-якій формі установок „Біолідер” підлягають задоволенню.
							Аргументи відповідача щодо наявності підстав для призначення повторної судової експертизи у даній справі, зважаючи на висновок № 4327 від 12.04.2010 року Львівського НДІ судових експертиз, яким констатовано, що в способі очистки стічних вод, що реалізуються установкою „Біолідер”, не використано три з вісімнадцяти суттєвих ознак, які включені в незалежний пункт формули винаходу патенту №50574, тобто спосіб очистки стічних вод, реалізований установкою „Біолідер”, не є копією способу очистки стічних вод, який реалізується установкою „Біотал”, судом відхиляються з огляду на наступне. Наданий на вимогу господарського суду висновок судового експерта Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України містить докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовану відповідь на поставлене господарським судом питання, формулювання якого здійснювалось за участі сторін. Питання, поставлене експерту гр. Кондратенко В.Г., не відповідає визначеному Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень № 53/5 від 08.10.1998 року зі змінами переліку питань, які вирішує експертиза з питань об’єктів інтелектуальної власності. При проведенні зазначеного дослідження експерт не попереджався про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України. Висновок експерта Львівського інституту судових експертиз про відмінність способів очистки стічних вод, що реалізуються установками „Біолідер” та „Біотал”, зроблено без зазначення документів або матеріалів, які можуть свідчити про складові частини установки „Біотал”, без виїзду для огляду установок; у описі об’єктів дослідження, що надійшли до експерта, міститься посилання лише на опис та фотографічні зображення вузлів установки очистки стічних вод „Біолідер”. Крім того, проведення повторної експертизи унеможливлено спливом строку розгляду справи, передбаченого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на заперечення представника позивача проти вирішення спору у більш тривалий строк.
							Посилання відповідача на наявність у Кондратенко Володимира Григоровича патенту на промисловий зразок № 19619 на установку для біологічної очистки стічних вод судом до уваги не приймається, оскільки відповідно до ст. 5 Закону України „Про охорону прав на промислові зразки” об’єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбовування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб; обсяг правової охорони, що надається, визначається сукупністю суттєвих ознак промислового зразка, представлених на зображенні виробу, внесеному до Реєстру, і засвідчується патентом з наведеною у ньому копією внесеного до Реєстру зображення виробу, що підтверджує аргументи позивача про те, що патент на промисловий зразок охороняє особливості дизайну виробу, а не його конструктивні або функціональні особливості. 
							Провадження щодо іншої частини позовних вимог підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в зв”язку з частковою відмовою позивача від позову, яку прийнято господарським судом.
							Судові витрати у справі, повязані зі сплатою вартості судової експертизи, покладаються на відповідача згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
							 
								 
									 
										 
											 продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 08.07.2010 року у справі № 3/72
											 Керуючись ст.ст. 4, 32-34, 36, 43, 49, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України
											 СУД ВИРІШИВ:
											 1. Позов задоволити частково.
											 2. Заборонити приватному підприємству „Канал – Люкс” (м. Ужгород, вул. Ген. Свободи, 5/85, код ЄДРПОУ 34261997) використання у бідь-якій формі установок „Біолідер”, якими порушується право ТОВ „UKRBIOTAL” (Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Обарів, вул. Центральна, 7, код ЄДРПОУ 30716613) на використання інтелектуальної власності технології „Біотал”.
											3. Стягнути з приватного підприємства „Канал- Люкс” (м. Ужгород, вул. Ген. Свободи, 5/85, код ЄДРПОУ 34261997) на користь ТОВ „UKRBIOTAL” (Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Обарів, вул. Центральна, 7, код ЄДРПОУ 30716613) суму 7 728 (сім тисяч сімсот двадцять вісім) грн. оплати за експертизу. 
											 4. Провадження в інший частині позову припинити.
											 5.Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
											 Суддя В.В.Мокану
											 На підставі ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 08.07.2010 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено і підписано 14.07.2010 року.

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...