Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № П/320/722/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на прибуток підприємств.
Надіслано для оприлюднення: 19.04.2022. Зареєстровано: 20.04.2022. Забезпечено надання загального доступу: 20.04.2022.
Дата набрання законної сили: 19.04.2022
Номер судового провадження: К/9901/17447/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19 квітня 2022 року 
		м. Київ
		справа № П/320/722/20
		адміністративне провадження №К/9901/11948/21, №К/9901/17447/21 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		 
		судді-доповідача Дашутіна І. В.,
		 
		суддів - Яковенка М.М., Шишова О. О.,
		 
		розглянув у порядку письмового провадження касаційні скарги Головного управління ДПС у Київській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТОРТЕХ» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 8 вересня 2020 року, у складі судді Панової Г.В., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року, у складі колегії суддів: Мєзєнцева Є.І., Земляної Г.В., Файдюка В.В., у справі №П/320/722/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТОРТЕХ" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
		Товариство з обмеженою відповідальністю "ВТОРТЕХ" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 16.01.2020 № 0001640501, № 0001650501, № 0001660501, №0001670501.
		Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року, яке було залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року, адміністративний позов задоволено частково, а саме визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 16.01.2020 № 0001640501 та № 0001660501. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
		Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що посадовими особами контролюючого органу жодним чином не доведено та не обґрунтовано які саме показники покладенні в основу завищеної собівартості товару. А також за якими показниками та по якій формулі було здійснено обчислення собівартості товару, враховуючи наявність у відповідача калькуляції лише щодо одного товару, який виготовляється ТОВ "Втортех". Суди вказали, що ТОВ "Втортех" здійснює виробництво інших видів продукції, собівартість виготовлення якої відрізняється від собівартості виготовлення алюмінієвого порошку. Крім того, собівартість  порошку алюмінієвого, яка відображена в Акті перевірки  не може бути сталою, оскільки  вартість сировини  для виготовлення різних видів продукції може відрізнятися, оскільки залежить від кон`юктури внутрішнього ринку, фонду заробітної плати, на яку має вплив декілька факторів, зокрема кількість об`ємів проданої продукції. Відтак, собівартість виготовлення продукції в різних місяцях може різнитися. При цьому, представник відповідача не надав пояснення, чому при здійсненні перевірки обчислення собівартості товару посадовими особами контролюючого органу було застосовано калькуляцію одного товару щодо інших видів товару, що свідчить про відсутність обґрунтування висновків податкового органу про завищення собівартості реалізованої продукції у період що перевірявся. Наведене свідчить про необґрунтованість висновків податкового органу щодо заниження ТОВ "Втортех" податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 12 178 286 грн, оскільки вказані відомості не підтверджені належними та допустимими доказами. Відтак, податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області  від 16.01.2020 № 0001640501 є неправомірним та підлягає скасуванню. Також суди вказали, що відповідач приймаючи податкове повідомлення-рішення № 001660501 від 16.01.2020, на підставі відомостей Акта перевірки 12.12.2019 № 298/10-36-05-01/22866013, повторно застосував до позивача штраф за неподання звітів про суми податкових пільг за І квартал 2019 та 1 півріччя 2019 року, не врахувавши ту обставину, що ТОВ "Втортех" до моменту здійснення перевірки та прийняття податково повідомлення-рішення вже сплатило в дохід держави штраф за неподання звітів про суми податкових пільг. Разом  з тим, суди дійшли висновку, що операції з придбання товару - алюмінієва баночка з-під пива та солодкої води у ТОВ «Крамар Рісайклінг» у період що перевірявся були звільнені від оподаткування податком на додану вартість, таким чином прийняте Головним управлінням ДПС у Київській області податкове повідомлення-рішення від 16.01.2020 № 0001650501 є правомірним, а доводи позивача, викладені в позові не спростовують висновки перевірки які викладені в акті від 12.12.2019 №298/10-36-05-01/22866013 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Втортех». Також суди вказали, що позивачем не надано до суду доказів на спростування  викладених в Акті перевірки відомостей щодо ненадання  ТОВ "Втортех" на вимогу контролюючого органу  оригіналів документів чи їх  копій при здійсненні податкового контролю, отже у випадку вчинення такого правопорушення вперше застосуванню підлягав штраф в сумі 510 грн. Отже, податкове повідомлення-рішення №001670501 від 16.01.2020 року, яким на позивача накладено штраф у розмірі 510,00 грн є правомірним.
		Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Втортех" (ідентифікаційний код 22866013; місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Анатолія Луценка, буд. 26)  зареєстровано юридичною особою 02.03.1995; дата запису: 12.01.2005; номер запису: 13551200000000421, як платник податків на час проведення перевірки перебував на обліку у ГУ ДПС у Київській області, Броварське управління.
		Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ "Втортех" здійснює такі види діяльності: Код КВЕД 24.42 Виробництво алюмінію; Код КВЕД 24.44 Виробництво міді; Код КВЕД 24.53 Лиття легких кольорових металів; Код КВЕД 24.54 Лиття інших кольорових металів; Код КВЕД 25.62 Механічне оброблення металевих виробів; Код КВЕД 38.32 Відновлення відсортованих відходів (основний).
		У період з 25.10.2019 по 05.12.2019 посадовими особами ГУ ДПС у Київській області, відповідно до п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.4 ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків за 4 квартал 2019 року, на підставі наказу ГУ ДПС у Київській області від 04.10.2019 № 351 та направлень на проведення перевірки від 25.10.2019 № 498, 499, 500, 501. 502, 503, 504 та від 06.11.2019 №609, виданих ГУ ДПС у Київській області відповідно, була проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Втортех" (код ЄДРПОУ 22866013), з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2016 по 30.06.2019; валютного - за період з 01.07.2016 по 30.06.2019; з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.07.2016 по 30.06.2019, іншого законодавства за період з 01.07.2016 по 30.06.2019.
		Як було встановлено судом, 31.10.2019 ГУ ДПС у Київській області направлено  ТОВ "Втортех" запит № 6357/10/10-36-05-01 про надання пояснень та завірених копій документів, що підтверджують фінансово-господарську діяльність ТОВ "Втортех" код ЄДРПОУ -22866013 за період з 01.07.2016 по 30.06.2019, який був особисто  вручений 01.11.2019 директору ТОВ "Втортех" Верхогляд О.І., зокрема:
		- загальні оборотно-сальдові відомості по всім рахункам, шахівки, головні книги за періоди: 01.07.2016- 31.12.2016, 2017 рік, 2018 рік, 01.01.2019-30.06.2019;
		- регістри бухгалтерського обліку по всіх рахунках та субрахунках в розрізі податкових періодів (аналіз рахунків, журнали-ордери та відомості по рахунках та відповідних субрахунках): 10, 11, 12, 13, 14, 15, 20, 22, 23, 25, 26, 28, 35, 36, 37, 39, 40, 44, 46, 63, 64, 60, 65, 66, 68, 70, 71, 72, 73, 74, 79, 90, 91, 92, 93, 94, 95, 97 та інших за періоди: 01.07.2016 - 31.12.2016, 2017 рік, 2018 рік, 01.01.2019-30.06.2019;
		- детальне розшифрування доходів та витрат, що вплинули на фінансовий результат підприємства, та задекларовані показники в податкових деклараціях з податку на прибуток за періоди: 01.07.2016 - 31.12.2016, 2017 рік, 2018 рік, 01,01.2019 - 30.06.2019;
		- перелік основних засобів на початок та на кінець періоду, що перевірявся, суми нарахованої амортизації по кожному об`єкту основних засобів;
		- дані бухгалтерського обліку в кількісному та сумарному виразі, що відображають придбання сировини, матеріалів, товарів, їх використання у виробництві, їх реалізацію та залишок на кінець періоду із зазначенням назви товарів та їх номенклатури;
		- дані бухгалтерського обліку в кількісному та сумарному виразі, що відображають кількість та вартість виробленої продукції, її реалізацію та залишок на кінець періоду із зазначенням номенклатури та вартості;
		- пояснення та документальне підтвердження формування собівартості на реалізовану продукцію, а саме: порошок алюмінієвий марки ПА 0, ПА 2, ПА З, ПА 4.; роз`яснення щодо формування цін при реалізації алюмінієвого порошку;
		- копії: договорів, видаткових накладних, документи на перевезення товару, акти приймання (брухту та відходів чорних і кольорових металів), посвідчення про радіаційну та вибухову безпеку брухту і відходів, акт походження брухту чорних і кольорових металів, паспорт та посвідчення про дезактивацію брухту (відходів) кольорових, чорних металів і сплавів, бухгалтерські документи, що підтверджують, включення до складу витрат та інші документи, що підтверджують взаємовідносини з:
		ПП "МЕТТОРГ-РЕГІОН" (код ЄДРГ10У 30114339) за період з 01.07.2016 по 30.06.2019,
		ТОВ "КРАМАР РІСАЙКЛІНГ" (код ЄДРПОУ 32068819) за період з 01.07.2016 по 30.06.2019;
		- пояснення використання у господарській діяльності TOB "Втортех" придбаних у ПП "Профільні системи" товарів, а саме: алюмінієві профілі, алюмінієві труби.
		Крім того, повторно 21.11.2019 та 28.11.2019 ГУ ДПС у Київській області, у зв`язку з проведенням планової виїзної документальної перевірки оформлено запит №2 та №3  про надання  документів (копій документів) пояснень, які також були отримані директором ТОВ "Втортех", що підтверджується відомостями розписки на запитах.
		За фактом ненадання ТОВ "Втортех" посадовим особам, що здійснюють планову виїзну документальну перевірку, документів, що підтверджують фінансово-господарську діяльність ТОВ "Втортех" код за ЄДРПОУ - 22866013 за період з 01.07.2016 по 30.06.2019, ГУ ДПС у Київській області оформлено Акт від 21.11.2019  №205-10-36-05-01/22866013, Акт від 28.11.2019 №217/10-36-05-01/22866013, Акт від 03.12.2019 № 222/10-36-05-0/22866013 про ненадання посадовими особами ТОВ "Втортех" документів під час планової документальної перевірки.
		За результатами перевірки складено акт від 12.12.2019 №298/10-36-05-01/22866013 "Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Втортех" та встановлено наступні порушення:
		- п. 44.1, п.44.2, п.44.3, п.44.5, 44.6 ст. 44; п. 85.2 ст. 85; п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134; п. 138.1, п.138.2, п.138.3 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами і доповненнями; п.5, п.6, п.7, п.19 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. N 318 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 за N 27/4248; п.3 р. ІІІ Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року N 73, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за N 336/22868 в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 12178286 грн у тому числі: за період з 01.07.2016 по 30.09.2016 у сумі 334904 грн, за період з 01.07.2016 по 31.12.2016  у сумі 1181347 грн, за перший квартал 2017 року у сумі 706888 грн, за півріччя 2017 року у сумі 1483628 грн, за три квартали 2017 року у сумі 1827541 грн, за 2017 рік у сумі 3509908 грн, за перший квартал 2018 року у сумі 1279223 грн, за півріччя 2018 року у сумі 2428390 грн, за три квартали 2018 року у сумі 4203076 грн, за 2018 рік у сумі 5423637 грн, за перший квартал 2019 року у сумі 1116275 грн, за 1 півріччя 2019 року у сумі 2063394 грн.
		- п. 23 підрозділу 2 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового Кодексу України 02.12.2010 №2755-VI, зі змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1238838 грн в тому числі по періодам: за вересень 2016 на суму 118976 грн, за жовтень 2016 на суму 225673 грн, за листопад 2016 на суму 214603 грн, за січень 2017 на суму 122555 грн, за березень 2017 на суму 30912 грн, за квітень 2017 на суму 33288 грн, за травень 2017 на суму 20218 грн, за червень 2017 на суму 68497 грн, за липень 2017 на суму 40139 грн, за вересень 2017 на суму 30442 грн, за жовтень 2017 на суму 14222 грн, за листопад 2017 на суму 27254 грн, за грудень 2017 на суму 33646 грн, за лютий 2018 на суму 39187 грн, за березень 2018 на суму 16659 грн, за квітень 2018 на суму 15661 грн, за травень 2018 на суму 40166 грн, за квітень 2019 на суму 146740 грн;
		- п.46.1 ст.46, п.49.1, п.49.2 ст.49 Податкового Кодексу України 02.12.2010 №2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого не подано звіти про суми податкових пільг;
		- відповідно до п.121.1 ст.121 Податкового Кодексу України 02.12.2010 №2755-VI, із змінами та доповненнями "Незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
		Позивач не погоджуючись з висновками, викладеними в Акті перевірки 28.12.2019 подав до Головного управління ДПС у Київській області заперечення до Акта документальної планової виїзної перевірки від 12.12.2019 №298/10-36-05-01/22866013.
		За результатами  розгляду заперечень ТОВ "Втортех"  Головне управління ДПС у Київській області листом від 13.01.2020 № 999/10/10-36-05-01 повідомило позивача про те, що висновки по Акту перевірки залишаються без змін, а заперечення без задоволення.
		На підставі вказаного Акта перевірки відповідачем 16.01.2020 було прийняті податкові повідомлення-рішення:
		- № 0001640501, за яким встановлено порушення п. 44.1, п. 44.2, п. 44.3, п. 44.5, п.44.6 ст. 44; п. 85.2 ст. 85; п.п. 134.1.1 п 134.1 ст. 134; п. 138.1, п. 138.2, п. 138.3 ст. 138 ПК України; п.5, п.6, п.7, п.19, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" затвердженого Наказом Міністерства України від 31.12.1999 № 318; п.3 р.ІІІ Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, та застосовано штрафні (фінансові) санкції (нараховано пеню) на підставі п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, у зв`язку з цим згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 ПК України ТОВ "ВТОРТЕХ" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем з податку на прибуток приватних підприємств із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу 11021000, на суму 15 222 857,50 грн, з них за податковими зобов`язаннями 12 178 286,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 3 044 571,50 грн.
		- № 0001650501 за яким встановлено порушення п. 23 підрозд. 2 розд. XX "Перехідні положення" ПК України та застосовано штрафні (фінансові) санкції (нараховано пеню) на підставі п. 123.1 ст.123 розд. 2 ПК України, у зв`язку з цим згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 ПК України ТОВ "Втортех" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу 14010100, на суму 849 482,50 грн, з них за податковими зобов`язаннями 679 586,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 169 896,50 грн.
		- № 0001660501 за яким встановлено порушення п.46.1 ст. 46, 49.1, п. 49.2 ст. 49 ПК України та на підставі п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції (нараховано пеню) за платежем з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу 14010100, на суму 5 100,00 грн.
		- № 0001670501 за яким встановлено порушення п. 121.1 ст.121 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції (нараховано пеню) за платежем адміністративні штрафи та інші санкції, код платежу 21081103, на суму 510,00 грн.
		Як убачається з матеріалів справи, підставою для збільшення грошового зобов`язання  позивачу за платежем з податку на прибуток приватних підприємств стали висновки контролюючого органу щодо того, що за період з 01.07.2016 по 30.06.2019 TOB "Втортех" завищено показники в рядку 2050 Звіту про фінансові результати "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" на загальну суму 58212416 грн, в тому числі: за період з 01 07.2016 по 30.09.2016 у сумі 340324 грн, за період з 01,07.2016 по 31.12.2016  у сумі 3870943 грн, за перший квартал 2017 року у сумі 2536694 грн, за півріччя 2017 року у сумі 5241346 грн, за три квартали 2017 року у сумі 5160821 грн, за 2017 рік у сумі 12733577 грн, за перший квартал 2018 року у сумі 7109115 грн, за півріччя 2018 року у сумі 13496647 грн, за три квартали 2018 року у сумі 23357859 грн, за 2018 рік у сумі 30141382 грн, за І квартал  2019 року у сумі 6203659 грн, за 1 півріччя 2019 року у сумі 11466514 грн.
		У ході перевірки не можливо встановити достовірний показник відображений у рядках 2050 звітів про фінансові результати "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" у зв`язку із ненаданням посадовими особами або представниками ТОВ "Втортех" до перевірки даних бухгалтерського обліку, детального розшифрування доходів і витрат, що вплинули на фінансовий результат підприємства, переліку основних засобів, розрахунку амортизації та інших документів.
		У зв`язку із ненаданням до перевірки регістрів бухгалтерського обліку, переліку основних фондів, розшифрування доходів і витрат, що вплинули на фінансовий результат підприємства, даних щодо виробленої та реалізованої продукції, та її залишок, іншої необхідної інформації ГУ ДПС у Київській області зверталося до ТОВ "Втортех" листами від 3110 2019 №6357/10/10-36-05-01, від 21.11.2019, №2, від 28 11 2019 №3. У зв`язку з ненаданням до перевірки вищезазначених документів, особами, що здійснювали перевірку, було складено акти про ненадання документів від 21.11.2019 №205/10/10-36-05-01/22866013, від 28 11.2019 №217/10/10-36-05-01, від 03.12.2019 №222/10/10- 36-05-01 з якими платника ознайомлено під підпис.
		Крім того, контролюючий орган дійшов висновку про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу 14010100, на суму 849 482, 50 грн на підставі висновків Акта перевірки, у яких зазначено, що за період з 01.07.2016 по 30.06.2019 ТОВ "Втортех" задекларовано податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 34 493 443 грн та податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 19 803 269 грн. Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.07.2016 по 30.06 2019 на підставі таких документів: податкових накладних, реєстрів придбання товарів, робіт (послуг), актів виконаних робіт, наданих послуг, виписок банку, встановлено завищення задекларованих визначених показників у рядку 10.1 Декларацій "підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою" на загальну суму 1238838 грн, в тому числі по періодам; за вересень 2016 - 118976 грн, за жовтень 2016 - 225673 грн, за листопад 2016 - 214603 грн, за січень 2017 - 122555 грн, за березень 2017 - 30912 грн , за квітень 2017 - 33288 грн, за травень 2017 - 20218 грн, за червень 2017 - 68497 грн, за липень 2017 - 40139 грн, за вересень 2017 - 30442 грн, за жовтень 2017 - 14222 грн, за листопад 2017 - 27254 грн, за грудень 2017 - 33646 грн, за лютий 2018 - 39187 грн, за березень 2018 - 16659 грн, за квітень 2018 - 15661 грн, за травень 2018 - 40166 грн, за квітень 2019 - 146740 грн.
		Разом з тим, контролюючий орган встановив, що ТОВ "Втортех" не було подано до органів ДФС звіту про суми податкових пільг за: 1 квартал 2017, 2 квартал 2017, 3 квартал 2017, 1 квартал 2019, 2 квартал 2019 у зв`язку із здійсненням операцій з вивезення товарів за межі митної території України: у митному режимі експорту та здійснення операцій з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів, які згідно п.п.195.1.1 п. 195.1 ст. 195, п.23 підрозділу 2 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового Кодексу України 02.12.2010 2755-Vl,зі змінами і доповненнями,
		Не погоджуючись із висновками перевірки та винесеними за її результатами податковими повідомленнями-рішеннями, уважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся із даним адміністративним позовом до суду.
		Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
		Відповідачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.  
		Доводи касаційної скарги відповідача ґрунтуються на тому, що платником не було надано даних бухгалтерського обліку (регістрів, оборотно-сальдових відомостей, аналізів рахунків, журналів-ордерів та інших), розшифрування доходів та витрат, що вплинули на фінансовий результат підприємства, та задекларовані показники в податкових деклараціях з податку на прибуток перевіркою неможливо підтвердити такі види витрат як "Прямі витрати" та "Накладні витрати". Дані витрати не підтверджуються документально та не надано детальне їх розшифрування. Скаржник указує, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування п.44.1, п.44.6 ст.44, п.п.134.1.1 ст.134 Податкового кодексу України, п.5, п.6, п.7, п.11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» в подібних правовідносинах.  Також скаржник указував, що судами попередніх інстанцій було встановлено обставин, що мають істотне значення на підставі недопустимих доказів, а також не дослідження судами зібраних у справі доказів.
		З огляду на зміст касаційної скарги, підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права у випадку, передбаченому пунктами 3, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
		Позивачем також подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати попередні судові рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 16.01.2020 № 0001660501.
		Доводи касаційної скарги відповідача ґрунтуються на тому, що у Державному класифікаторі відходів №89 класифікація "алюмінієвої крихти", на виготовлення якої придбано товар "Алюмінієва баночка з-під пива та солодкої води (б/в)", відсутня, а також те, що Постановою № 15 "алюмінієву крихту" не включено до переліку товарів, операції по постачанню яких звільнені від оподаткування ПДВ, оскільки  до переліку  відходів та  брухту кольорових металів, постачання яких, зокрема операції імпорту  тимчасово до 01.01.2020 звільняються від обкладення податком на додану вартість включено товар з кодом УКТЗЕД 7602001900 - відходи алюмінієві (включаючи браковані вироби), який ТОВ "Втортех" придбано у ТОВ "Крамар Рісайклінг", а саме "алюмінієва баночка з-під пива та солодкої води (б/в). Крім того, товар "алюмінієва баночка з-під пива та солодкої води" є сировиною а не відходами у розумінні законодавства. Позивач указав, що судами попередніх інстанцій не були враховані висновки Верховного Суду у справах №813/4931/13-а, №802/4940/14, №826/11879/13-а щодо питання індивідуальної відповідальності та формування податкового кредиту. Також, скаржник зазначав, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права в подібних правовідносинах.
		Наведені у касаційній скарзі доводи містили підстави для відкриття касаційного провадження, передбачені пунктами 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
		Відповідачем було подано відзив на касаційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість прийнятих судами рішень в частині відмови в задоволенні позовних вимог, просив касаційну скаргу залишити без задоволення.  
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
		Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 КАС України).
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).
		Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
		Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
		Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
		Відповідно до приписів пункту 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
		Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
		У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
		Пункт 44.2. статті 44 Податкового кодексу України визначає, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
		Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.
		Юридичні особи - платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об`єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
		Приписами пункту 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
		У разі ліквідації платника податків документи, визначені пунктом 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.
		Згідно з пунктом 44.4 статті 44 Податкового кодексу України якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов`язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.
		Приписами пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.
		Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
		У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.
		У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
		Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення (п.п.44.6.ст.44 Податкового кодексу України).
		Разом з тим, пунктом 85.2. ст.85 обумовлено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.
		При цьому великий платник податків на запит контролюючого органу зобов`язаний також надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб копії таких документів, що створюються ним в електронній формі з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту.
		Для платників податків, які відповідно до цього пункту зобов`язані надавати інформацію в електронній формі, загальний формат та порядок подачі такої інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі невстановлення електронного формату та порядку надання такої інформації платник податків звільняється від обов`язку подання її в електронній формі.
		Для проведення електронної перевірки платник податків забезпечує подання до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб документів, які відповідно до цього Кодексу пов`язані з обчисленням та сплатою податків і зборів (якщо такі документи створюються таким платником податків в електронній формі та зберігаються на машинних носіях інформації). Загальний формат та порядок подання такої інформації встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
		Згідно з п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на прибуток є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
		Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
		зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
		збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
		Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
		збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
		зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
		Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).
		Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.
		Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
		Платники податку на прибуток - виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до підпункту 137.4.1 пункту 137.4 статті 137 цього Кодексу, фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюють шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
		Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, формуються відповідно до  вимог статті 138 Податкового кодексу України.
		Відповідно до п.п. 138.1, 138.2 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України фінансовий результат до оподаткування збільшується:
		на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
		на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
		на суму залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта;
		на суму залишкової вартості окремого об`єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта;
		на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів чи невиробничих нематеріальних активів, віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
		Фінансовий результат до оподаткування зменшується:
		на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті;
		на суму залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта;
		на суму дооцінки основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
		на суму вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
		на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об`єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об`єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.
		Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об`єкта оподаткування. Розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім "виробничого" методу. Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
		Не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел: вартість гудвілу; витрати на придбання / самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів; витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів. Терміни "невиробничі основні засоби", "невиробничі нематеріальні активи" означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
		Відповідно до пунктів 5-7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №16 "Витрати" затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 31.12.1999 №318 та  зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2020 за №27/4248 витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.
		Витратами звітного періоду визнаються  або  зменшення  активів,  або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення  власного капіталу  підприємства  (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками),  за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
		Витрати визнаються витратами певного періоду  одночасно  з  визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.  Витрати, які неможливо  прямо  пов`язати  з  доходом  певного  періоду,  відображаються у складі витрат того звітного періоду,  в  якому вони були здійснені.
		Собівартість  реалізованої  продукції   (робіт,   послуг)  складається  з виробничої собівартості продукції (робіт,  послуг),  яка була реалізована  протягом  звітного  періоду,  нерозподілених  постійних  загальновиробничих  витрат та наднормативних виробничих  витрат.
		До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні  загальновиробничі  та постійні розподілені загальновиробничі витрати.
		Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої  продукції, яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її  використання, що використовується на самому підприємстві.  
		Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.
		На думку контролюючого органу, ТОВ "Втортех" завищило собівартість реалізованої продукції на загальну суму 58  212 416 гривень, зокрема в Акті перевірки зазначено що за період з 01.07.2016 по 30.06.2019 TOB "Втортех" завищено показники в рядку 2050 Звіту про фінансові результати "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" на загальну суму 58  212 416 грн.
		Водночас, дослідивши Акт перевірки та надані документи, судами правомірно було встановлено, що  посадовими особами контролюючого органу жодним чином не доведено та не обґрунтовано які саме показники покладенні в основу завищеної собівартості товару. А також за якими показниками та по якій формулі було здійснено обчислення собівартості товару, враховуючи наявність у відповідача калькуляції лише щодо одного товару, який виготовляється ТОВ "Втортех".
		Суди вірно звернули увагу на той факт, що ТОВ "Втортех" здійснює виробництво інших видів продукції, собівартість виготовлення якої відрізняється від собівартості виготовлення алюмінієвого порошку. Крім того, собівартість  порошку алюмінієвого, яка відображена в Акті перевірки  не може бути сталою, оскільки  вартість сировини  для виготовлення різних видів продукції може відрізнятися, оскільки залежить від кон`юктури внутрішнього ринку, фонду заробітної плати, на яку має вплив декілька факторів, зокрема кількість об`ємів проданої продукції. Відтак, собівартість виготовлення продукції в різних місяцях може різнитися.
		При цьому, представник відповідача не надав пояснення, чому при здійсненні перевірки обчислення собівартості товару посадовими особами контролюючого органу було застосовано калькуляцію одного товару щодо інших видів товару, що свідчить про відсутність обґрунтування висновків податкового органу про завищення собівартості реалізованої продукції у період що перевірявся.
		Таким чином, Суд дійшов висновку, що наведене свідчить про необґрунтованість доводів податкового органу щодо заниження ТОВ "Втортех" податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 12 178 286 грн, оскільки вказані відомості не підтверджені належними та допустимими доказами.
		Посилання відповідача в касаційній скарзі на  відсутність висновок Верховного Суду щодо застосування п.44.1, п.44.6 ст.44, п.п.134.1.1 ст.134 Податкового кодексу України, п.5, п.6, п.7, п.11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати»  в подібних правовідносинах, Суд уважає необґрунтованими, оскільки  вказані норми є загальними, а доводи касаційної скарги не свідчать про необхідність у формуванні правового висновку з цього питання саме в цій судовій справі.
		Разом з тим, позиція Суду у справі, що розглядається не стосується порядку застосування певних норм права, що мала би враховуватись судами попередніх інстанцій при розгляді аналогічних спорів, а є висновком за результатом оцінки наданих учасниками справи доказів та установлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.
		При цьому, Суд зазначає, що таку підставу для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий, як не дослідження зібраних у справі доказів, законодавцем було передбачено лише за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами  1, 2, 3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу.
		Також в ході касаційного розгляду справи не підтвердились доводи відповідача щодо встановлення судами обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
		Щодо вимог касаційної скарги позивача, Суд зазначає, що позивач в прохальній частині касаційної скарги просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0001660501, за яким встановлено порушення п.46.1 ст. 46, 49.1, п. 49.2 ст. 49 ПК України та на підставі п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції (нараховано пеню) за платежем з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу 14010100, на суму 5 100,00 грн.
		Разом з тим, Суд звертає увагу скаржника на той факт, що рішенням суду першої інстанції, яке було підтримано в подальшому судом апеляційної інстанції вже визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 16.01.2020 № 0001660501.
		При цьому, доводи касаційної скарги позивача ґрунтуються на тому, що товар "алюмінієва баночка з-під пива та солодкої води" є сировиною, а не відходами у розумінні законодавства. 
		Так, контролюючий орган дійшов висновку про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу 14010100, на суму 849 482,50 грн на підставі висновків Акта перевірки, у яких зазначено, що за період з 01.07.2016 по 30.06.2019 ТОВ "Втортех" задекларовано податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 34 493 443 грн та податкового кредиту  по податку на додану вартість у сумі 19  803 269 грн.
		Згідно з п.23 підрозділу 2 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового Кодексу України 02.12.2010 №2755-VІ, зі змінами і доповненнями, у редакції, що діяла у 2016, у 2017 та у 2018:
		"23. Тимчасово до 1 січня 2019 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
		Операції з вивезення в митному режимі експорту товарів, зазначених у цьому пункті, звільняються від оподаткування податком на додану вартість."
		Згідно з п. 23 підрозділу 2 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового Кодексу України 02.12.2010р. №2755-УІ, зі змінами і доповненнями, у редакції, що діяла у 2019:
		"23. Тимчасово до 1 січня 2022 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
		Операції з вивезення в митному режимі експорту товарів, зазначених у цьому пункті, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.".
		Відповідно до визначення надано у статті 1 Закону України "Про відходи" від 05.03.1998 №187/98-ВР, із змінами та доповненнями: відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення..."
		Згідно із приписами постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 №15, із змінами та доповненнями, у додатку 2 затверджено перелік відходів та брухту кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2022 року (у редакції за 2016, 2017, 2018 - до 1 січня 2019), звільняються від обкладання податком на додану вартість, а саме: код товару УКТЗЕД 7602001900 відходи алюмінієві (включаючи браковані вироби).
		Постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 №15 Про затвердження переліків відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту тимчасово до 1 січня 2022 року звільняються від обкладення податком на додану вартість затверджено перелік відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема імпорту, звільняються від  обкладення податком  на додану вартість.
		Так, згідно з указаним переліком товар з кодом згідно з УКТЗЕД 7602001900 - найменування товару  відходи алюмінієві (включаючи браковані товари) входить до переліку  відходів та брухту кольорових металів, операції з постачання яких , зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2022 року звільняються  від обкладення  податком на додану вартість.
		Відтак, на підставі викладеного, суди попередніх інстанцій вірно дійшли висновку, що товар, а саме: "Алюмінієва баночка з-під пива та солодкої води (б/в)", який придбано ТОВ "Втортех" у ТОВ "Крамар Рісайклінг" звільняється від оподаткування податком на додану вартість.
		Позивач указав, що судами попередніх інстанцій не були враховані висновки Верховного Суду у справах №813/4931/13-а, №802/4940/14, №826/11879/13-а щодо питання індивідуальної відповідальності та формування податкового кредиту. 
		Колегія суддів зауважує, що наведені позиції Верховного Суду у вищезгаданих справах сформовані Судом за результатом розгляду вказаних справ, зважаючи на обсяг наданих сторонами доказів в підтвердження реальності здійснення господарських операцій. При цьому, така позиція Суду не стосується порядку застосування певних норм права, що мала би враховуватись судами попередніх інстанцій при розгляді аналогічних спорів, а є висновком за результатом оцінки наданих учасниками справи доказів та установлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.
		Також, скаржник зазначав, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права в подібних правовідносинах (п.3 ч.4 ст.328 КАС України).
		Разом з тим, скаржником в касаційній скарзі зазначено лише посилання на такий підпункт та не вказані норми права, щодо застосування яких відсутній висновок Верховного Суду.
		У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
		З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд вважає, що ключові аргументи касаційної скарги отримали достатню оцінку.
		Ураховуючи викладене, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а підстави, наведені скаржниками для касаційного оскарження судових рішення суду апеляційної інстанції, не є такими, що відповідають вимогам пунктів 1, 3, 4 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Згідно з частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		З огляду на наведене, касаційні скарги Головного управління ДПС у Київській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТОРТЕХ» не підлягають задоволенню.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційні скарги Головного управління ДПС у Київській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТОРТЕХ» - залишити без задоволення.
		Рішення Київського окружного адміністративного суду від 8 вересня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року - залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                    І. В. Дашутін
		 
		Судді                                                                                                         О.О. Шишов
		 
		                                                                                                                  М. М. Яковенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...