Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/10745/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; зупинення реєстрації податкових накладних.
Надіслано для оприлюднення: 28.04.2022. Зареєстровано: 29.04.2022. Забезпечено надання загального доступу: 02.05.2022.
Дата набрання законної сили: 28.04.2022
Номер судового провадження: A/855/30190/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД01010,  м. Київ,  вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua
		 
		Головуючий суддя у першій інстанції Василенко Г.Ю.
		Суддя-доповідач Епель О.В.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		28 квітня 2022 року                                                                                      Справа № 320/10745/21
		 
		          Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: 
		Головуючого судді:            Епель О.В., 
		суддів:                                     Губської Л.В., Карпушової О.В.,
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року у справі
		 
		за позовом           фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 
		 
		до                     Головного управління Державної податкової служби 
		в Київській області
		                    
		про                     визнання протиправним та скасування рішення
		і зобов`язання вчинити дії, 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		          Історія справи.
		Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в Київській області (далі - Відповідач), в якому просив:
		- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність / не відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 11.06.2021 № 29515;
		- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області виключити фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.
		Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року адміністративний позов було задоволено повністю.
		Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що наявна у контролюючих органів податкова інформація про ризиковість здійснення господарських операцій платника податків має ґрунтуватися на належних та допустимих доказах, у даному випадку, - на підставі відповідного акта перевірки з відображеними у ньому фактами допущення порушень позивачем чинного податкового законодавства України.
		Разом з тим, суд зазначив, що впродовж розгляду справи Відповідач не надав жодного доказу, який би досліджувався в ході засідання комісії та який слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення.
		Крім того, суд дійшов висновку, що рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення Позивача до ризикових платників податків в порядку пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, а також не містить доказів наявності податкової інформація, яка б свідчила про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.
		Не погоджуючись з таким рішенням суду, ГУ ДПС в Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, зазначаючи, що віднесення платників податків до ризикових є формою здійснення контролю податковими органами.
		Разом з тим, Апелянт вважає, що судом здійснено втручання в його дискреційні повноваження.
		Також, Апелянт викладає правові норми та стверджує про правомірність прйиняття податковим органом оспорюваних позивачем рішень.
		Крім того, Апелянт наполягає на тому, що Позивач відповідає критеріям ризиковості платника, затверджених постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165 і що ним не було отримано достатньої інформації для виключення з переліку ризикових платників.
		З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
		Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2021 та від 25.01.2022 відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
		Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити в її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції, наполягаючи на необґрунтованості доводів апелянта та правильності висновків суду першої інстанції.
		Апелянтом подано клопотання про розгляд справи за його участі у відкритому судовому засіданні.
		Перевіривши доводи Заявника, колегія суддів вважає, що таке клопотання не підлягає задоволення з огляду на наступне.
		Так, оскаржуване апелянтом рішення суду першої інстанції у цій справі ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
		Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
		Отже, у даному випадку наявні достатні та необхідні правові підстави для розгляду судом апеляційної інстанції цієї справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
		При цьому, апеляційний суд зазначає, що з клопотання апелянта не вбачається, які конкретно обставини, на його переконання, потребують детального аналізу та висвітлення саме в судовому засіданні.
		Разом з тим, судова колегія звертає увагу на те, що незалежно від виду провадження (письмового або відкритого судового засідання) судом здійснюється аналіз та надається оцінка всім доводам учасників справи, перевіряється рішення суду згідно з приписами статті 308 КАС України.
		Водночас, учасники справи, зокрема позивач, не позбавлені можливості скористатися своїми відповідними процесуальними правами, регламентованими статтею 44 КАС України, зокрема щодо можливості надати додаткові докази та/або письмові пояснення.
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання Апелянта про розгляд цієї справи в судовому засіданні з викликом сторін задоволенню не підлягає.
		Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.
		Обставини справи, установлені судом першої інстанції.
		Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ), реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 , зареєстрований як ФОП 26.06.1995 (номер запису в ЄДР - 23530170000001295 від 11.11.2004) перебуває на обліку в ГУ ДПС у Київській області.
		Видами діяльності Позивача за КВЕД є: 45.32 роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (основний); 45.31 оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 49.41 вантажний автомобільний транспорт; 47.91 роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; 47.78 роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
		З 03.03.2021 Позивач зареєстрований як платник податку на додану вартo0;сть, і 85;дивідуальний податковий номер 270340013390.
		З метою здійснення господарської діяльності Позивач орендує земельну ділянку, загальною площею 1,3934 га за адресою АДРЕСА_2 , згідно договору оренди землі № 33 від 01.09.2016, укладеному між Позивачем та Білоцерківською міською радою в особі міського Голови.
		Крім того, Позивачу на праві приватної власності належить нежитлова будівля площею 1925,2 кв. м., що підтверджується свідоцвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 від 05.05.2008.
		Для здійснення господарської діяльності у власності Позивача перебуває вантажний автомобільний транспорт та причепи в загальній кількості 14 одиниць, що підтвержується договором позички транспортного засобу № 01/01-2021 від 01.01.2021 та свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
		Відповідно до штатного розпису від 31.03.2021 № 31/03 штат працівників Позивача нараховує 22 особи із місячним фондом заробітної плати в розмірі 146250,00 грн.
		11.08.2021 Комісією з питань зупинення; реєстра;ції податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області прийнято рішення № 29515, яким встановлено відповідність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 критеріям ризиковості платника податку (пункт 8 Критеріїв - встановлено наявність ризикових операцій).
		Позивач в особі свого представника звернувся до ГУ ДПС в Київській області з адвокатським запитом від 22.04.2021, в якому просив надати:
		- власне письмове підтвердження проведення засідання комісії ГУ ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, на якому розглядалось питання відповідності / не відповідності ФОП ОСОБА_1 критеріям ризиковості платника податку і наданням документів на підтвердження дати, місця проведення такого засідання, складу членів комісії та наявності у них повноважень, наявності кворуму засідання;
		- власне письмове підтвердження (із наданням підтверджуючих документів) про включення ФОП ОСОБА_1 до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку (із зазначенням дати і підстав включення);
		- власне письмове підтвердження (із наданням підтверджуючих документів) стосовно того, яка конкретно податкова інформація відповідно до п. 8 Додатку 1 до Порядку наявна у контролюючого органу, що стала відома йому у процесі провадження поточної діяльності під час виконання завдань і функцій та визначає ризиковість здійснення господарських операцій ФОП ОСОБА_1 
		ГУ ДПС в Київській області листом від 29.04.2021 № 19352/6/10-36-18-01-06 повідомило Позивачу, що в ході проведеного аналізу наявних баз даних щодо ФОП ОСОБА_1 встановлено ймовірність здлійснення ризикових операцій вищезазначеного ФОП по взаємовідносинах з контрагентами-покупцями, зокрема ТОВ «Міськбуд БЦ», а саме здійснення реалізації автошин у великих об`ємах на інші суб`єкти господарювання у яких відсутня подальша реалізація придбаного товару та використання його у власній діяльності.
		Вважаючи протиправними вказані вище рішення Комісії, а свої права порушеними, Позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
		Нормативно-правове обґрунтування.
		Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі - Постанова № 1246), Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165), Порядком прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі - Порядок № 520).
		Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
		У пункті 201.16 статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку  та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
		Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
		У пункті 188.1 статті 188 ПК України визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
		При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою (п. 201.10 ст. 201 ПК України).
		У пп. 14.1.60 п. 14 ст. 14 ПК України визначено, що ЄРПН - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
		Пунктами 5-7 Порядку № 1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
		Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
		У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
		Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
		У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
		Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
		Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
		У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
		Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
		У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.
		Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
		Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
		Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
		За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
		Одним з критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплені у Додатку 1 до Порядку № 1165, є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (пункт 8 Додатку 1).
		Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено типову форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яка містить наступне формулювання: «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку».
		Пунктом 6 Порядку № 1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено      податкову накладну/ розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
		Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
		У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
		Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
		Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
		У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
		Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
		У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
		Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
		Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
		- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
		- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
		- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
		- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
		- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
		- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
		Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
		За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
		Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
		Відповідно до абзацу 2 пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
		Пунктом 27 Порядку № 1165 визначено, що Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.
		Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення (абз.8 пункту 40 Порядку № 1165).
		Додатком № 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, у якому зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
		Згідно з пунктами 44-46 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
		Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.
		У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.
		Висновки суду апеляційної інстанції.
		Системний аналіз викладених правових норм свідчить про те, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, рішенню Комісії регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.
		Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
		Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.
		При вирішенні спорів цієї категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.
		Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20.
		Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що в рядку «Податкова інформація» спірного рішення вказано: «Залишити по п.  8. У контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій». 
		Втім, оскаржуване рішення не містить жодних відомостей про те, яка саме податкова інформація слугувала підставою для віднесення товариства до переліку ризикових платників податку.
		При цьому, у матеріалах справи також відсутні будь-які докази на підтвердження наявності податкової інформації, яка стала підставою для прийняття вказаного рішення Комісії.
		Крім того, у тексті спірного рішення відсутнє посилання на джерела інформації, відповідно до яких Відповідач встановив ризиковість операцій Позивача. 
		З огляду на це, судова колегія вважає виваженими висновки суду першої інстанції про те, що оспорюване Позивачем рішення від 11.08.2021 №  29515 не містять конкретних обґрунтувань, підстав та причин віднесення ФОП ОСОБА_1 до ризикових платників податків, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.
		Разом з тим, ані під час розгляду цієї справи в суді першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження Відповідач не надав жодного доказу, який би досліджувався в ході засідання комісії, і який би слугував підставою для висновків щодо ризикості діяльності Позивача та прийняття оскаржуваного рішення. 
		Натомість, усі висновки та доводи Апелянта засновуються на припущеннях, які відповідно до ст. 242 КАС України не можуть бути покладені в основу судового рішення, оскільки таке рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
		Оскаруважне в цій справі рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення Позивача до ризикових платників податків, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, а також не містить доказів наявності податкової інформація, що свідчить про ознаки здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.
		Тож, доводи Апелянта про те, що Позивач відповідає критеріям ризиковості платника, затвердженим постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165, і що ним не було отримано достатньої інформації для виключення з переліку ризикових платників, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані та безпідставні.
		З огляду на викладене, судова колегія вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо протиправності такого рішення та необхідності його скасування.
		Аналізуючи доводи Апелянта про те, що віднесення платників податків до ризикових є формою здійснення контролю податковими органами, а також з приводу того, що судом здійснено втручання в його дискреційні повноваження, колегія суддів зазначає наступне.
		Право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність / невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника передбачено нормами пункту 6 Порядку № 1165, за якими в разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
		Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку».
		Тобто, Порядок № 1165, який є чинним та діяв під час прийняття спірного рішення прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.
		Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20 та від 16.02.2021 у справі №280/3235/20.
		Разом з тим, відповідно до Рекомендації № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
		Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
		Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
		Тобто, дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
		Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
		Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
		Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
		У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
		Оскільки відповідач неправомірно включив позивача до переліку ризикових платників податку, суд вважає, що у даному випадку у ГУ ДПС у Київській області відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, а задоволенню позову у цій частині направлено виключно на ефективний захист порушених прав та повернення позивача у те становище, у якому він перебував до прийняття відповідачем спірного рішення.
		З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку, що застосований судом першої інстанції спосіб захисту та відновлення порушених прав Позивача відповідає вимогам чинного законодавства та є ефективним.
		Надаючи оцінку доводам апелянта, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява №  30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
		Отже, проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду і апелянт, який є суб`єктом владних повноважень, всупереч вимогам частини другої статті 77 КАС України, не довів тих обставин, на які він посилається, а судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
		Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.          
		Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Головного управління Державної податкової служби в Київській області підлягає залишенню без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року - без змін.
		Розподіл судових витрат.
		Судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, а тому відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
		Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби в Київській області про розгляд справи у відкритому судовому засіданні - відмовити.
		Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
		Судове рішення виготовлено 28 квітня 2022 р.
		 
		Головуючий суддя                                                  О.В. Епель
		 
		Судді:                                                                        Л.В. Губська
		 
		                                                                                                         О.В. Карпушова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...