Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 825/2007/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Надіслано для оприлюднення: 20.05.2022. Зареєстровано: 21.05.2022. Забезпечено надання загального доступу: 23.05.2022.
Дата набрання законної сили: 20.05.2022
Номер судового провадження: К/9901/49554/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 травня 2022 року 
		м. Київ
		справа № 825/2007/17
		касаційне провадження № К/9901/49554/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Гончарової І.А., 
		суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
		розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельний союз»
		на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року (головуючий суддя - Клопот С.Л.)
		та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Костюк Л.О.; судді - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.)
		у справі № 825/2007/17
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельний союз»
		до Головного управління ДФС у Чернігівській області
		про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельний союз» (далі - ТОВ «Інвестиційно-будівельний союз»; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - ГУ ДФС у Чернігівській області; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31 жовтня 2017 року № 0027421201.
		 
		Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 20 грудня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовив у повному обсязі.
		 
		Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 05 квітня 2018 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
		 
		ТОВ «Інвестиційно-будівельний союз» звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року та прийняти нове рішення, яким визнати протиправним та скасувати оскаржуваний акт індивідуальної дії. 
		 
		В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на безпідставності доводів контролюючого органу, підтриманих судами першої та апеляційної інстанцій, про пропуск ним 1095-денного строку, оскільки право на бюджетне відшкодування в платника виникло в серпні 2017 року - з моменту прийняття ним рішення про повернення сум бюджетного відшкодування, а не з моменту виникнення права на таке відшкодування в період з березня 2008 року по жовтень 2009 року.  
		 
		Верховний Суд ухвалою від 10 травня 2018 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Інвестиційно-будівельний союз».
		 
		05 червня 2018 року від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
		 
		Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
		 
		Судами попередніх інстанцій з`ясовано, що відповідачем проведено камеральну перевірку ТОВ «Інвестиційно-будівельний союз» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за серпень 2017 року, за результатами якої складено акт від                        19 жовтня 2017 року № 711/25-01-12-01/33309550.
		 
		Перевіркою встановлено порушення платником вимог пункту 102.5 статті 102,  пунктів 200.4, 200.7, 200.8, 200.9 статті 200, пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв`язку з неправомірним заявленням до бюджетного відшкодування в серпні 2017 року сум податку на додану  вартість, право на відшкодування яких виникло в період з березня 2008 року по жовтень 2009 року, тобто з пропуском 1095 днів.
		 
		На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 31 жовтня 2017 року № 0027421201, згідно з яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника в банку, в розмірі 1198709,00 грн.
		 
		Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом оскаржуваного акта індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
		 
		Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
		 
		Згідно з пунктом 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
		 
		Водночас за правилами пункту 102.5 статті 102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
		 
		Таким чином, у разі обрання платником одного з напрямів використання непогашеного залишку податку на додану вартість, а саме - бюджетне відшкодування такої суми податку на рахунок платника в банку необхідно враховувати наявність строку давності в 1095 днів, передбаченого пунктом 102.5  статті 102 ПК України, який починає свій відлік з наступного дня, коли в платника виникло право на таке відшкодування.
		 
		Тобто, заяви про відшкодування надміру сплачених грошових зобов`язань, у спірній ситуації з податку на додану вартість, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем отримання права на таке відшкодування, а не з моменту прийняття платником рішення про повернення відповідних сум із бюджету, як помилково вважає ТОВ «Інвестиційно-будівельний союз».
		 
		За таких обставин висновок судів попередніх інстанцій про правомірність оскаржуваного акта індивідуальної дії ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права. 
		 
		З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ТОВ «Інвестиційно-будівельний союз» без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін. 
		 
		Керуючись частиною другою розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельний союз» залишити без задоволення.
		 
		Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                             І. А. Гончарова
		 
		Судді                                                                                                   І. Я. Олендер
		 
		                                                                                               Р. Ф. Ханова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...