Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 539/4118/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Інші справи.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 25.05.2022. Забезпечено надання загального доступу: 26.05.2022.
Дата набрання законної сили: 23.05.2022
Номер судового провадження: 61-10777ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		23травня 2022року
		місто Київ
		 
		справа № 539/4118/19
		провадження № 61-10777сво20
		 
		Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого  ПогрібногоС. О. (суддя-доповідач),
		суддів: ГрушицькогоА.І., ГулькаБ.І., КратаВ.І., ЛуспеникаД.Д., ФаловськоїІ.М., ЧервинськоїМ.Є.,
		учасники справи:
		заявник  ОСОБА_1 ,
		заінтересовані особи: Управління соціального захисту населення Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області, Міністерство оборони України,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від17лютого 2020року, постановлене суддею ІващенкомЮ.А., та постанову Полтавського апеляційного суду від23червня 2020року, ухвалену колегією суддів у складі: ПікуляВ.П., КарпушинаГ.Л., ПанченкаО.О.,
		ВСТАНОВИВ:
		І. ФАБУЛА СПРАВИ
		Стислий виклад позиції заявника
		ОСОБА_1 у листопаді 2019року звернувся до суду цивільної юрисдикції у порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, за участю заінтересованих осіб: Управління соціального захисту населення Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області, Міністерство оборони України.
		Заявник ОСОБА_1 обґрунтовував вимоги своєї заяви тим, що він протягом періоду з08червня 1986року до27липня 1986року у складі Військової частини № НОМЕР_1 брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції (далі  Чорнобильська АЕС) і працював у межах 30-кілометрової зони відчуження, що підтверджується записами у його військовому квитку, відповідними довідками, зокрема, довідкою військового комісаріату від29травня 2018року №383, довідкою військової частини від29жовтня 1992року №288.
		З метою отримання посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1категорії, він звернувся до Управління соціального захисту населення Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області, де його зобов`язали надати архівну довідку з Міністерства оборони України, що підтверджувала б факт його участі у ліквідації наслідків аварії на ЧорнобильськійАЕС.
		Проте у довідці Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України від11серпня 2008року №38791 його прізвище зазначено з помилкою: як « ОСОБА_2 » (російською мовою), тоді як він є ОСОБА_1 , крім того, не повністю зазначені його ім`я та по батькові.
		Зазначену довідку він подав до Управління соціального захисту населення Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області, втім отримав відмову у видачі посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1категорії, з рекомендацією звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.
		На підставі викладеного заявник просив суд встановити факт належності йому, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , довідки Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України від11серпня 2008року №38791, оскільки будь-яким іншим способом встановлення такого факту є неможливим.
		Стислий виклад заперечень заінтересованих осіб
		Міністерство оборони України просило закрити провадження у справі, вважаючи, що спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства або ж залишити заяву ОСОБА_1 без розгляду у зв`язку з наявністю спору про право.
		Управління соціального захисту населення Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області просило заяву ОСОБА_1 задовольнити.
		Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Рішенням від17лютого 2020року Лубенський міськрайонний суд Полтавської області заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, задовольнив.
		Суд встановив факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , довідки Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України від11серпня 2008року №38791.
		Суд першої інстанції зробив висновок, що ОСОБА_1 за наявності передбачених законом підстав звернувся до суду саме із заявою про встановлення факту належності йому архівної довідки, оскільки він отримав потрібний для отримання посвідчення документ, а саме довідку, однак в ній допущено помилки. Суд першої інстанції вважав, що виправити допущені помилки у оригіналах документів заявник не має можливості, а встановлення факту належності документа має юридичне значення.
		На переконання суду першої інстанції, між Міністерством оборони України та заявником немає спору про право, який міг би виникнути із встановлення судом факту належності правовстановлюючого документа, щодо якого у справі ОСОБА_1 заявлено відповідні вимоги, а тому немає й підстав для залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду. Суд зазначив, що ОСОБА_1 , звертаючись до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, не пред`являв вимоги про встановлення факту його участі в роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а просить встановити факт належності йому довідки, виданої Галузевим Державним архівом Міністерства оборони України, в якій зазначено відомості про нього без розшифрування ініціалів та в якій помилково зазначено його прізвище як « ОСОБА_3 », замість правильного « ОСОБА_4 », тобто встановлення факту належності правовстановлюючого документа.
		Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу.
		Постановою від23червня 2020року Полтавський апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу Міністерства оборони України, а рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від17лютого 2020року  без змін.
		Апеляційний суд зробив висновок, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Встановлення факту належності довідки потрібно заявнику для отримання нового посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, тобто факт має юридичне значення, а іншим шляхом встановити належність довідки ОСОБА_1 не має можливості.
		ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду засобами поштового зв`язку у липні 2020року, Міністерство оборони України, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від17лютого 2020року та постанову Полтавського апеляційного суду від23червня 2020року, ухвалити нове рішення про закриття провадження у справі або про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду.
		Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Підставою касаційного оскарження Міністерство оборони України зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права; на переконання заявника, немає висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини шостої статті 294 та частини другої статті 315 ЦПК України у подібних правовідносинах.
		Вимоги касаційної скарги обґрунтовано тим, що суди з порушенням норм процесуального права розглянули справу в порядку окремого провадження, проте не врахували, що законом не передбачено можливості встановлення такого факту, як належність особі довідки, що підтверджує участь особи у ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС. Скаржник стверджує, що вимога заявника спрямована на оскарження видачі та змісту архівної довідки Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України, в якій є помилка у написанні прізвища заявника, а тому такі дії архіву позивач може оскаржити в порядку адміністративного судочинства та зобов`язати відповідний орган виправити допущені помилки. Посилається на аналогічні справи, у яких заяви про встановлення фактів належності довідки особам щодо участі у ліквідації наслідків аварії Чорнобильської АЕС Лубенським міськрайонним судом Полтавської області залишені без розгляду з підстав наявності між сторонами спору про право.
		Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
		Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
		ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
		Ухвалою від 18вересня 2020року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду відкрив касаційне провадження у справі.
		Ухвалою від11листопада 2021року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду призначив справу до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
		Ухвалою від24листопада 2021року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду передав справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
		Ухвалою від14лютого 2022року Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду прийняв справу до розгляду та призначив її розгляд Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду.
		Мотиви передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
		В ухвалі від 24листопада 2021року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду зробив висновок про наявність правових підстав для передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, оскільки вважав, що існує нагальна потреба переглянути (відступити) висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладений у раніше ухваленій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від27липня 2021року в справі №539/3760/19 (провадження№61-8103св20).
		Доцільність перегляду (відступлення) висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у зазначеній постанові, зумовлена тим, що колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі №539/3760/19 (провадження №61-8103св20) зробила висновок, що оскільки законодавство передбачає спеціальний порядок надання (встановлення) статусу учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, тому у порядку цивільного судочинства не може бути встановлений юридичний факт належності особі архівної довідки, яка підтверджує період її перебування у зоні відчуження під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, тобто документа, який підтверджує належність особи до учасників ліквідації наслідків аварії. У разі, якщо орган місцевого самоврядування отримав документи, які підтверджують факт участі особи у ліквідації наслідків аварії на ЧорнобильськійАЕС, проте відмовив у встановленні (визнанні) такого статусу (а так само в силу бездіяльності не надав такий статус), й такі дії позивач вважає безпідставними, він вправі оскаржити такі дії (рішення, бездіяльність) органу місцевого самоврядування до суду адміністративної юрисдикції, до повноважень якого належить, зокрема, перевірка законності й обґрунтованості відмови зазначеного органу та оцінка наданих йому документів як доказів участі у ліквідації наслідків аварії на ЧорнобильськійАЕС.
		За висновком колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, спір, що виник у позивача у цій справі, пов`язаний з доведенням наявності підстав для визнання за ним певного соціально-правового статусу, не пов`язаний з будь-якими цивільними правами та обов`язками позивача, їх виникненням, існуванням та припиненням. Відповідно, за своїм предметом та можливими правовими наслідками цей спір за участю позивача існує у сфері публічно-правових відносин, а отже, не підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.
		Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, передаючи справу на розгляд Об`єднаної палати, з наведеними висновками не погодилася, зазначивши, що заявник не порушує питання про встановлення факту належності його до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, просить встановити факт належності йому архівної довідки. Тобто немає спору щодо визначення статусу заявника як особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, а довідка потрібна заявникові для заміни посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
		Також колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначила, що у постанові від23червня 2021року у справі №539/4114/19 (провадження №61-8093св20) колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду висловила переконання, що суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи заяву, обґрунтовано виходили з того, що довідка Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України про участь особи у ліквідації наслідків аварії на ЧорнобильськійАЕС в зоні відчуження є документом, потрібним для отримання посвідчення заявником, проте у ній допущено помилки, які заявник не може у встановленому законом порядку виправити, а тому наявні підстави для встановлення юридичного факту належності особі архівної довідки Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України.
		ІV.ПОЗИЦІЯ ОБ`ЄДНАНОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ У СКЛАДІ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
		Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що згідно з паспортом громадянина України, серії НОМЕР_2 , виданим Лубенським МРВ УМВС України в Полтавській області 13серпня 1998року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в м.Лубни Полтавської області.
		Відповідно до довідки командира військової частини від29жовтня 1992року №288 ОСОБА_1 дійсно брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧорнобильськійАЕС з05червня 1986року до 27липня 1986року у складі Військової частини № НОМЕР_1 , яка дислокувалася у с.Савичи Брагинського району Гомельської області, і працював у зоні відчуження у червні 25днів, у липні  26днів.
		Згідно з довідкою військового комісаріату від29травня 2018року №383 правильне написання прізвища заявника є таким: « ОСОБА_4 ». Також за змістом цієї довідки ОСОБА_1 , 1958року народження, дійсно брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧорнобильськійАЕС протягом періоду з08червня 1986року до 27липня 1986року у складі Військової частини№ НОМЕР_1 і працював у межах 30-кілометрової зони відчуження.
		Посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія1), серії НОМЕР_3 , видане 21липня 2011року на ім`я ОСОБА_1 .
		Водночас у архівній довідці від11серпня 2008року №38791, виданій Галузевим Державним архівом Міністерства оборони України і складеній російською мовою, зазначено відомості про заявника як « ОСОБА_5 » без розшифрування ініціалів.
		Установлення факту належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , довідки Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України від11серпня 2008року №38791 потрібно для заміни існуючого посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
		Право, застосоване судом
		Порядок розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в порядку окремого провадження визначений главами 1 і 6 розділуIV ЦПК України.
		Окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).
		Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
		Суд розглядає справи про встановлення факту: 1)родинних відносин між фізичними особами; 2)перебування фізичної особи на утриманні; 3)каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4)реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5)проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6)належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7)народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8)смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9)смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (частина перша статті315 ЦПК України).
		Визначений у частині першій статті 315 ЦПК України перелік фактів, які можуть встановлюватися судом, не є вичерпним, оскільки згідно з частиною другою зазначеної статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
		При цьому суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо:
		згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; 
		чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; 
		заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
		встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.
		Правова природа відносин, що виникли між учасниками справи
		Згідно зі статтею 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
		Відповідно до пункту 2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категорія громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від11липня 2018року №551 (далі  Порядок), посвідчення є документом, що підтверджує статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
		Посвідчення видаються уповноваженим органом за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (пункт11 Порядку).
		Посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів:
		 довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження, особового рахунка, табеля обліку робочого часу, посвідчення про відрядження в зону відчуження з відміткою підприємства про прибуття та вибуття працівника, шляхових листів (за наявності), трудової книжки (у разі потреби);
		 довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об`єкти або в населені пункти зони відчуження, у разі потреби  довідки командира військової частини, військового квитка, витягу з особової справи військовослужбовця, звіреного в установленому порядку.
		Врахувавши документи, наявні в матеріалах справи, Верховний Суд зробив висновок, що заявник звернувся до суду з метою підтвердження його участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і місця перебування у певному населеному пункті у зв`язку з відмовою Управління соціального захисту населення Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області у видачі (заміни) заявнику нового посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1категорії, відповідно до Порядку, у зв`язку з допущеною помилкою в написанні його прізвища в отриманій архівній довідці.
		Матеріали справи містять докази на підтвердження тієї обставини, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (посвідчення (категорія1), серія НОМЕР_3 , від21липня 2011року). Також матеріали справи містять довідку військового комісара Лубенського районного військового комісаріату від29травня 2018року №383, відповідно до якої ОСОБА_1 брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі Військової частини НОМЕР_1 у період з08червня 1986року до 27липня 1986року і працював у межах 
		30-кілометрової зони відчуження. Підставою є військовий квиток.
		Як зазначалося, встановлення юридичного факту належності ОСОБА_1 архівної довідки від20серпня 2018року є потрібним заявникові для отримання (заміни) ним нового посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, оскільки він не має можливості отримати документи, потрібні для видачі йому нового посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, іншим шляхом. Оскільки отримання заявником нового посвідчення є необхідним для реалізації ним можливості отримання переважної більшості соціальних пільг та виплат саме як особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
		Проте такі доводи заявника ОСОБА_1 спростовуються правилами пункту11 Порядку, відповідно до якого у разі потреби посвідчення видаються учасникам наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі довідки командира військової частини, військового квитка, витягу з особової справи військовослужбовця, завіреного в установленому порядку. Такі документи наявні у ОСОБА_1 та долучені ним до матеріалів справи.
		Відповідно до пункту13 Порядку (у редакції, чинній на момент подання заяви про встановлення факту та вирішення заяви судами першої та апеляційної інстанцій) спірні питання щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, та осіб, евакуйованих із зони відчуження в 1986році, розглядаються утвореними Київською та Житомирською облдержадміністраціями комісіями з вирішення спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також осіб, евакуйованих із зони відчуження в 1986 році, на підставі підтвердних документів про участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, евакуацію із зони відчуження в 1986 році, документів, що підтверджують факт проживання в населеному пункті, віднесеному до зони відчуження. Спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішуються комісією при Мінсоцполітики, до складу якої, крім його фахівців, входять представники МОЗ, ДАЗВ, МВС, Міноборони, Київської облдержадміністрації та громадських об`єднань, статутна діяльність яких пов`язана із соціальним захистом осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (за згодою), за поданням уповноважених органів. Особові справи громадян надсилаються на розгляд комісій, зазначених в абзацах першому і другому цього пункту, за рішенням регіональних комісій.
		Отже, законодавством, чинним на момент звернення ОСОБА_1 до суду із заявою про встановлення факту належності довідки, було передбачено позасудовий порядок визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який надає право на передбачені законом пільги у разі виникнення спірних питань, а рішення щодо визначення такого статусу (відмова у видачі посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає оскарженню у встановленому законом порядку.
		Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України 
		(далі  КАС України) передбачено право кожної особи звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
		Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (пункт 1 частини першої цієї статті).
		Суб`єкт владних повноважень  це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт7 частини першої статті4 КАСУкраїни).
		Управління соціального захисту населення Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області є суб`єктом владних повноважень, наділеним владними управлінськими функціями у сфері соціального захисту населення, здійснюваного державою.
		Об`єднана палата врахувала, що підставою звернення до суду із заявою про встановлення факту належності довідки ОСОБА_1 є рішення про відмову у видачі заявнику посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, а отже, відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від30січня 2020року у справі №287/167/18-ц (провадження №14-505цс19), ОСОБА_1 має право на звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, яким є Управління соціального захисту населення Лубенської державної адміністрації Полтавської області. Так само заявник не був позбавлений можливості оскаржити таке рішення Управління соціального захисту населення Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області у позасудовий спосіб відповідно до пункту13 Порядку.
		Так, у справі №287/167/18-ц (провадження №14-505цс19), яка розглядалася Великою Палатою Верховного Суду, заявник у порядку окремого провадження звернувся до суду цивільної юрисдикції із заявою про встановлення факту, що у списку евакуйованих громадян Чорнобильського району Київської області допущено описку у зазначенні дати народження заявника. Встановлення такого факту заявнику потрібно для призначення пенсії на пільгових умовах як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки Управління Пенсійного фонду України відмовляється призначати пенсію у зв`язку з суперечностями у даті народження заявника.
		Залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі, Велика Палата Верховного Суду у пунктах 3335 зазначеної постанови від30січня 2020року зазначила про таке:
		«33.Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, зокрема, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність, тобто суддя повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.
		34. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито,  закриває провадження у ній.
		35. Не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відмова відповідного органу в установленні таких фактів може бути оскаржена заінтересованою особою до суду».
		Велика Палата Верховного Суду в постанові від12жовтня 2021року у справі №233/2021/19 (провадження №14-166цс20, пункт39) конкретизувала свої висновки щодо визначення подібності правовідносин, зазначивши таке. На предмет подібності потрібно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то в такому разі подібність варто також визначати за суб`єктним й об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
		Застосувавши наведений правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що спірні правовідносини та правовідносини 
		у справі №287/167/18-ц (провадження №14-505цс19) хоча і не є тотожними, проте за своїм змістом є подібними, а тому правовий висновок Великої Палати Верховного Суду підлягає застосуванню у справі, яка переглядається.
		Визначаючи релевантність до спірних правовідносин правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від30січня 2020року у справі №287/167/18-ц (провадження №14-505цс19), Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду врахувала, що спірні правовідносини як у справі, що переглядається, так і у справі, яка розглянута Великою Палатою Верховного Суду, стосуються соціального захисту осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, у зв`язку з наявністю невідповідностей (помилок, описок) у документах, потрібних для підтвердження статусу осіб як таких, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. У обох наведених справах з`ясовано, що існує позасудовий порядок встановлення фактів, які надають право особам на передбачені законом пільги, а отже, правомірним порядком захисту є саме оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, якими порушуються права цих осіб, що віднесено до юрисдикції адміністративного суду.
		Додатково Об`єднана палата врахувала, що у обох справах заявники звернулися до суду за встановленням факту того, що у певних документах зазначено саме особу заявників, пропри допущені помилки у прізвищі чи то даті народження, з метою подальшого підтвердження свого статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, та отримання державного соціального захисту відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
		Цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення (абзац другий преамбули до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
		Визначаючи, чи пов`язується з встановлення зазначеного факту виникнення у заявника певних цивільних прав та обов`язків, Суд застосовує положення статті 1 ЦКУкраїни. За змістом частини першої статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (цивільні відносини). Тобто цивільними є відносини, які відповідають наведеним критеріям.
		Відповідно у порядку цивільного судочинства, за загальним правилом, не підлягають вирішенню спори (розгляду заяви), що виникають не з цивільних, земельних, трудових, сімейних або житлових правовідносин.
		Усі інші спори, що виникають у публічно-правових відносинах за участю осіб, підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства виключно у тих випадках, коли безпосередньою нормою процесуального права визначено, що вирішення такого спору належить здійснювати саме в порядку цивільного судочинства.
		Вимоги заявників як у цій справі, так і у справі, розглянутій Великою Палатою Верховного Суду, пов`язані з доведенням наявності підстав для визнання (підтвердження) за ними певного соціально-правового статусу, не пов`язані з будь-якими цивільними права та обов`язками, їх виникненням, існуванням та припиненням. Відповідно, за своїм предметом та можливими правовими наслідками такі вимоги пов`язані з публічно-правовими відносинами заявників з державою, а отже, не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.
		Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду врахувала, що між ОСОБА_1 та Управлінням соціального захисту Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області виник спір, пов`язаний з доведенням наявності підстав для підтвердження за ним певного соціально-правового статусу, не пов`язаний з будь-якими цивільними права та обов`язками заявника, їх виникненням, існуванням та припиненням. Отже, за предметом та можливими правовими наслідками цей спір існує у сфері публічно-правових відносин, а отже, не підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.
		Тож у спірних правовідносинах суд повинен врахувати правову мету звернення заявника до суду, яка полягає у підтвердженні його певного соціального статусу. Такий статус має правове значення виключно у публічно-правових відносинах, оскільки впливає на підтвердження та можливість реалізації прав у сфері соціального забезпечення.
		Об`єднана палата, врахувавши визначені законом завдання цивільного судочинства, визнає недопустимим ініціювання судового провадження у порядку цивільного судочинства з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у провадженні у порядку адміністративного судочинства, чи з метою створення поза межами останнього передумов для визнання доказу, отриманого у такому провадженні, належним та допустимим.
		Порядок встановлення фактів, з приводу підтвердження яких звернувся заявник
		Об`єднана палата врахувала, що законодавство, чинне на момент звернення ОСОБА_1 до суду із заявою про встановлення факту належності йому архівної довідки, передбачало певний спеціальний позасудовий порядок встановлення факту участі особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Установлений правовими актами порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачав і встановлення повноважним органом відповідного факту, а рішення цього органу щодо відмови у видачі посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, підлягало оскарженню у встановленому законом порядку.
		Відповідно до пункту13 Порядку (у редакцій, чинній на момент виникнення спірних правовідносин та розгляду заяви судами першої та апеляційної інстанцій) у разі отримання відмови суб`єкта владних повноважень у видачі посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановлення факту належності довідки мало бути вирішено комісією при Мінсоцполітики, до складу якої, крім його фахівців, входять представники МОЗ, ДАЗВ, МВС, Міноборони, Київської облдержадміністрації та громадських об`єднань, статутна діяльність яких пов`язана із соціальним захистом осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (за згодою), за поданням уповноважених органів.
		Водночас на момент ухвалення Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду рішення у справі, яка переглядається, передбачено інший порядок оскарження рішення суб`єкта владних повноважень до суду відповідно до пункту11 Порядку, який доповнено відповідним абзацом згідно з постановою Кабінету Міністрів України від28липня 2021року №793. Абзаци другий і третій пункту13 Порядку відповідно до цієї постанови Кабінету Міністрів України замінено абзацом такого змісту: «Особові справи громадян надсилаються на розгляд комісій, зазначених в абзаці першому цього пункту, за рішенням регіональних комісій».
		Такі зміни у законодавстві не впливають на висновок Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду про те, що питання про встановлення факту належності заявнику архівної довідки не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Адже як на момент звернення суду із заявою про встановлення факту у Порядку було передбачено позасудовий спосіб вирішення спірних питань у разі отримання відмови суб`єкта владних повноважень у видачі посвідчення особи, так і у КАСУкраїни було закріплено право особи оскаржити рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах; а так само й на момент постановлення цього судового рішення Об`єднаною палатою чинним законодавством України передбачена можливість оскарження заявником рішення суб`єкта владних повноважень про відмову у видачі посвідчення (зокрема й нового зразка) до суду адміністративної юрисдикції.
		Щодо обґрунтованості оцінки довідки як правовстановлюючого документа
		Додатково Об`єднана палата врахувала, що вирішуючи заяву по суті, суди першої та апеляційної інстанцій застосували правила пункту6 частини першої статті315 ЦПК України, відповідно до яких суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
		Водночас довідка про участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження не є правовстановлюючим документом, а тому цей факт не може бути встановлений на підставі пункту6 частини першої статті315 ЦПК України.
		Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду наголошує, що у порядку окремого провадження підлягає встановленню факт належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеними у свідоцтві про народження або в паспорті, а не у будь-яких документах.
		Щодо підстав встановлення факту, що має юридичне значення, відповідно до частини другої статті315 ЦПК України
		Згідно з частиною другою статті315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
		Враховуючи, що спеціальним законодавством передбачено позасудовий порядок вирішення спірних питань щодо належності особи до кола тих, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, правила частини другої статті315 ЦПК України не підлягають застосуванню.
		Додатково потрібно враховувати, що для розгляду справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, Велика Палата Верховного Суду роз`яснила, що в порядку окремого провадження розглядаються, зокрема, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян, але тільки якщо воно не пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право і якщо заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
		Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде повідомлено про існування спору про право або суд сам зробить висновок, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах.
		Заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її подання він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би факт, що має юридичне значення, але йому в цьому відмовлено (із зазначенням причин відмови).
		Саме таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від30січня 2020року у справі №287/1667/18-ц (провадження №14-505цс19).
		Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду врахувала, що у справі, яка переглядається, заявник не надав доказів, що він звертався до Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України з приводу виправлення зазначення його прізвища у довідці, виданій йому 11серпня 2008року за №38791, так само не звертався за видачею йому нової довідки із правильним зазначенням прізвища.
		Щодо розмежування умов залишення без розгляду заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, а також закриття провадження у справі в порядку окремого провадження
		Відповідно до частини шостої статті294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
		Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в аналізі застосування частини шостої статті294 ЦПК України виходить з того, що залишити без розгляду заяву, подану в порядку окремого провадження, у зв`язку із встановленням існування спору про право можливо виключно у тому разі, якщо виявлений спір можливо вирішити саме в порядку цивільного судочинства.
		Якщо ж такий спір вирішити в порядку цивільного судочинства неможливо, суд повинен закрити провадження у справі (або відмовити у відкритті провадження на стадії прийняття поданої заяви) із зазначенням правильного для вирішення такого правового питання виду судочинства.
		Щодо наявності підстав для відступу від правових висновків, викладених колегіями суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
		З огляду на викладене Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважає, що немає підстав відступати від висновків, викладених в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від27липня 2021року у справі №539/3760/19 (провадження №61-8103св20), як таких, що відповідають правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від30січня 2020року у справі №287/167/18-ц (провадження 
		№14-505цс19).
		Водночас, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що наявні підстави для відступу від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від23червня 2021року у справі №539/4114/19 (провадження №61-8093св19), про те, що у заявника немає підстав оскаржувати дії суб`єкта владних повноважень щодо відмови у видачі нового посвідчення до адміністративного суду, а також, що встановлення факту належності довідки заявнику підлягає розгляду в порядку окремого провадження відповідно до пункту6 частини першої статті315ЦПК України.
		Висновки про застосування норм права
		Відповідно до частини другої статті 416 ЦПК України у постанові палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати.
		На підставі викладеного, частини другої статті 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду висловлює такий висновок про застосування норми права.
		Встановити факт належності архівної довідки на підтвердження тих чи інших обставин можливо винятково під час розгляду справи у суді адміністративної юрисдикції у зв`язку з оскарженням рішення суб`єкта владних повноважень про відмову у видачі (заміні) посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
		В адміністративній справі встановлення такого факту не є самостійною метою, а є передумовою задоволення адміністративного позову.
		Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду виходить з потреби визначати правову природу відносин, що виникли між учасниками справи, віддаючи цьому питанню першочергове значення. Питання про вирішення юрисдикційності спору з`ясовується судами на стадії відкриття провадження у справі, а якщо на стадії відкриття допущено помилку або неможливо було з`ясувати питання юрисдикції, тоді суд на будь-якій стадії розгляду справи вправі закрити провадження з підстав помилкового обрання відповідної юрисдикції. Питання юрисдикції впливає на визначення компетентного суду, належного кола учасників справи, розподіл тягаря доведення тощо, тож має вирішуватися судом пріоритетно до вирішення усіх інших правових питань.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Отже, ухвалюючи судові рішення у цій справі, суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу на те, що заявлені ОСОБА_1 вимоги в цілому не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, тому рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від17лютого 2020року та постанова Полтавського апеляційного суду від23червня 2020року підлягають скасуванню, а провадження у справі закриттю.
		В оцінці викладених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій Верховний Суд зазначає таке.
		Відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені 
		пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		Згідно із частиною другою статті 414 ЦПК України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 1922 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.
		Наведеними положеннями процесуального закону визначено, що суд касаційної інстанції, виявивши допущені судом першої та/або апеляційної інстанції порушення норм процесуального права щодо правил предметної юрисдикції, скасовує такі рішення та закриває провадження у справі відповідно до вимог пункту1 частини першої статті255 ЦПК України незалежно від наявності та обґрунтованості доводів касаційної скарги.
		У касаційній скарзі Міністерство оборони України навело доводи про порушення правил предметної юрисдикції, допущене під час розгляду судами цієї справи, проте не навело належних підстав касаційного оскарження судових рішень відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України. Зазначені недоліки не перешкоджають суду касаційної інстанції відповідно до положень частини третьої статті 400 ЦПК України їх усунути, оскільки, виявивши такі порушення норм процесуального права, допущені судами першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги (частина друга статті 414 ЦПК України).
		Інші доводи касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі, зокрема, посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень частини шостої статті294 ЦПКУкраїни та частини другої статті 315 ЦПК України про встановлення факту належності особі довідки, зокрема, щодо підтвердження участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, не підлягають вирішенню та оцінці Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, оскільки вони є предметом перевірки суду касаційної інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд цієї справи.
		Отже, суди зробили помилкові висновки про задоволення вимог заяви ОСОБА_1 , оскільки зазначений спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, його належить розглянути виключно у порядку адміністративного судочинства у межах справи про оскарження рішення (дій) Управління соціального захисту населення Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області про відмову у видачі посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у зв`язку з чим провадження у справі потрібно закрити.
		Враховуючи, що у цій справі заявник звернувся до суду із заявою про встановлення юридичного факту, не виклавши вимоги з приводу оскарження дій (рішень) суб`єкта владних повноважень, Об`єднана палата вважає за доцільне роз`яснити ОСОБА_1 право звернутися з відповідним позовом до суду адміністративної юрисдикції.
		Згідно з пунктом 5 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.
		Відповідно до частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями255 та 257 цього Кодексу.
		Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
		Відповідно до частини другої статті 414 ЦПК України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 1922 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.
		Керуючись пунктом 1 частини першої статті 255, частиною першою статті 256, пунктом 5 частини першої статті 409, частинами першою та другою статті 414, статтею 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково.
		Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від17лютого 2020року та постанову Полтавського апеляційного суду від23червня 2020року скасувати.
		Провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Управління соціального захисту населення Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області, Міністерства оборони України, про встановлення факту, що має юридичне значення, закрити.
		Роз`яснити ОСОБА_1 право звернутися з відповідним позовом до суду адміністративної юрисдикції.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий   С.О.Погрібний
		 
		 
		Судді  А.І.Грушицький
		 
		 
		Б.І.Гулько
		 
		 
		В.І.Крат
		 
		 
		Д.Д.Луспеник
		 
		 
		І.М.Фаловська
		 
		 
		М.Є.Червинська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...