Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/11472/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; банківської діяльності; кредитування; забезпечення виконання зобов’язання.
Надіслано судом: 16.06.2022. Зареєстровано: 16.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 17.06.2022.
Дата набрання законної сили: 03.07.2024
Результат оскарження 03.07.2024 Верховний Суд: залишено постанову апеляційної інстанції без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		06.06.2022Справа №  910/11472/21
		Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участю секретаря судового засідання Ярошевської І.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження 
		позовну заяву Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент фонд"», м. Київ
		до  
		1. ОСОБА_1 ,
		2.  ОСОБА_2 ,
		3. ОСОБА_3 
		третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю «Лєон», м. Київ 
		третя особа-2, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_4 , м. Донецьк 
		третя особа-3, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідачів - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ
		третя особа-4, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідачів - Партнерство з обмеженою відповідальністю «Інланд Транзіт» (Inland  Transit LLP), London, Great Britian
		про визнання права та застосування наслідків нікчемності правочинів,
		та за позовом третьої особи-2, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_4 , м. Донецьк 
		до 
		1. ОСОБА_1 ,
		2.  ОСОБА_2 ,
		3. ОСОБА_3 
		про визнання ОСОБА_4 іпотекодержателем,
		 
		Представники сторін:
		від позивача: не з`явилися;
		від відповідача-1: не з`явилися;
		від відповідача-2: не з`явилися;
		від відповідача-3: не з`явилися;
		від третьої особи-1: не з`явилися;
		від третьої особи-2: Бойко Г.Є. ;
		від третьої особи-3: не з`явилися;
		від третьої особи-4: Бойко Г.Є.
		 
		 
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"» (далі - ТзОВ «ФК "Інвестохіллс Веста"»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 /відповідач-1), ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 /відповідач-2) та ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 /відповідач-3) про:
		- визнання іпотекодержателем (права на іпотеку) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"» за іпотечною квартирою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1562310880000, з 18.11.2011 на підставі Іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Кандзюбою О.Є. за реєстровим №3420;
		- визнання іпотекодержателем (права на іпотеку) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"» за іпотечною квартирою АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1562307280000, з 18.11.2011 на підставі Іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Кандзюбою О.Є. за реєстровим №3420;
		- застосування наслідків нікчемності правочину (договору іпотеки, серія та номер: 23, виданий 17.01.2019, видавник: ПН КМНО Шевченко І.Л.) шляхом скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Інни Леонтіївни, від 17.01.2019, індексний №45097897, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме - про державну реєстрацію іпотеки, іпотекодержатель: ОСОБА_3 , іпотекодавець - ОСОБА_1 , предмет іпотеки: квартира АДРЕСА_3 (номер запису про іпотеку: 29896622, дата та час державної реєстрації - 17.01.2019 16:50:27);
		- застосування наслідків нікчемності правочину (договору іпотеки, серія та номер: 23, виданий 17.01.2019, видавник: ПН КМНО Шевченко І.Л.) шляхом скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Інни Леонтіївни, від 17.01.2019, індексний №45098381, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме - про державну реєстрацію обтяжень, обтяжувач: Попова Тетяна Петрівна, особа, майно якої обтяжується - ОСОБА_1, опис предмету обтяження: квартира АДРЕСА_3 (номер запису про обтяження 29896957, дата та час державної реєстрації - 17.01.2019 17:26:30);
		- застосування наслідків нікчемності правочину (договору іпотеки, серія та номер: 25, виданий 17.01.2019, видавник: ПН КМНО Шевченко І.Л.) шляхом скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Інни Леонтіївни, від 17.01.2019, індексний №45098749, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме - про державну реєстрацію іпотеки, іпотекодержатель: ОСОБА_3 , іпотекодавець - ОСОБА_2 , предмет іпотеки: квартира АДРЕСА_4 (номер запису про іпотеку; 29897317, дата та час державної реєстрації - 17.01.2019 17:44:20);
		- застосування наслідків нікчемності правочину (договору іпотеки, серія та номер: 25, виданий 17.01.2019, видавник: ПН КМНО Шевченко І.Л.) шляхом скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Інни Леонтіївни, від 17.01.2019, індексний №45098958, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме - про державну реєстрацію обтяжень, обтяжувач: ОСОБА_3 , особа, майно якої обтяжується - ОСОБА_2, опис предмету обтяження: квартира АДРЕСА_4 (номер запису про обтяження 29897463, дата та час державної реєстрації - 17.01.2019 18:08:05).
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.12.2010 між Публічним акціонерним товариством «Банк Камбіо» (далі - ПАТ «Банк Камбіо») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лєон» (далі - ТзОВ «Лєон») було укладено генеральну кредитну угоду №600/02-2010. В забезпечення виконання зобов`язань ТзОВ «Лєон» за генеральною кредитною угодою №600/02-2010 між ПАТ «Банк Камбіо» та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) 18.11.2011 укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Донецького  міського нотаріального округу Кандзюбою О.Є. за реєстровим №3420, відповідно до якого в іпотеку передано чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальна площа 234,7 кв.м., житлова площа 89,0 кв.м. В подальшому, 30.01.2020 між ПАТ «Банк Камбіо» та ТзОВ «ФК "Інвестохіллс Веста"» укладено договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого, зокрема, права вимоги за генеральною кредитною угодою №600/02-2010 від 15.12.2010, а також майнові права за іпотечним договором від 18.11.2011, посвідченим приватним нотаріусом Донецького  міського нотаріального округу Кандзюбою О.Є. за реєстровим №3420, перейшли до ТзОВ «ФК "Інвестохіллс Веста"».
		Разом з тим, ТзОВ «ФК "Інвестохіллс Веста"» стало відомо, що за відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у 2018 році предмет іпотеки за іпотечним договором №3420 від 18.11.2011, а саме квартиру АДРЕСА_1 було поділено на два нових об`єкти: квартири АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 за тією ж адресою. При цьому, квартиру АДРЕСА_6 було відчужено за договором дарування ОСОБА_2 , а власником квартири АДРЕСА_5 залишився ОСОБА_1 . Обидві квартири передані в іпотеку ОСОБА_3 . При цьому, будь-які записи про іпотеку чи обтяження на підставі іпотечного договору №3420 від 18.11.2011, який укладався між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Камбіо», відсутні.
		Отже, позивач зазначає, що ні попередній кредитор - ПАТ «Банк Комбіо», ні чинний кредитор - позивач, не надавали згоди на передачу предмета іпотеки в наступну іпотеку. Відтак, договір іпотеки, серія та номер: 23, виданий 17.01.2019, видавник: ПН КМНО Шевченко І.Л. та договір іпотеки, серія та номер: 25, виданий 17.01.2019, видавник: ПН КМНО Шевченко І.Л. є недійсними в силу закону, тобто нікчемними, відповідно для відновлення порушених прав позивача, як єдиного законного іпотекодержателя нерухомого майна,  необхідно  скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, що пов`язані із зазначеними іпотечними договорами.
		Одночасно разом із позовною заявою ТзОВ «ФК "Інвестохіллс Веста"» подало заяву про забезпечення позову, в якій просило суд вжити заходи забезпечення позову, а саме:
		- накласти арешт на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 179,4 кв.м., житловою площею 70 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1562310880000 та квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 55,3 кв.м., житловою площею 19 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1562307280000.
		- заборонити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо вказаного нерухомого майна (квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 179,4 кв.м., житловою площею 70 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1562310880000 та квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 55,3 кв.м., житловою площею 19 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1562307280000) а саме: вчиняти будь-які дії щодо відчуження (продаж, внесення до статутного капіталу, міна, відчуження у будь-який інший спосіб), обтяження (іпотекою тощо) зазначеного нерухомого майна, звернення стягнення на вказане нерухоме майно, як на предмет іпотеки у будь-який  спосіб (судовий чи позасудовий); вчиняти будь-які дії щодо передачі в користування (оренду, суборенду, найм, піднайм тощо) зазначеного нерухомого майна;
		- заборонити органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень  та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема набуття, зміни, припинення речових прав на нерухоме майно (права власності, користування (оренди, найму), тощо), обтяжень речових прав на нерухоме майно (іпотеки, заборони відчуження  тощо) щодо нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 179,4 кв.м., житловою площею 70 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1562310880000 та квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 55,3 кв.м., житловою площею 19 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1562307280000.
		Господарський суд міста Києва ухвалою від 21.07.2021 частково задовольнив заяву ТзОВ «ФК "Інвестохіллс Веста"» про вжиття заходів до забезпечення позову, зокрема, до вирішення спору у справі № 910/11472/21 по суті та набрання рішенням законної сили вжив заходи до забезпечення позову шляхом: 
		- накладення арешту на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 179,4 кв.м., житловою площею 70 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1562310880000 та квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 55,3 кв.м., житловою площею 19 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1562307280000.
		- заборони ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо вказаного нерухомого майна (квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 179,4 кв.м., житловою площею 70 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1562310880000 та квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 55,3 кв.м., житловою площею 19 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1562307280000) а саме: вчиняти будь-які дії щодо відчуження (продаж, внесення до статутного капіталу, міна, відчуження у будь-який інший спосіб), обтяження (іпотекою тощо) зазначеного нерухомого майна, звернення стягнення на вказане нерухоме майно, як на предмет іпотеки у будь-який  спосіб (позасудовий); вчиняти будь-які дії щодо передачі в користування (оренду, суборенду, найм, піднайм тощо) зазначеного нерухомого майна;
		- заборони органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень  та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема набуття, зміни, припинення речових прав на нерухоме майно (права власності, користування (оренди, найму), тощо), обтяжень речових прав на нерухоме майно (іпотеки, заборони відчуження  тощо) щодо нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 179,4 кв.м., житловою площею 70 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1562310880000 та квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 55,3 кв.м., житловою площею 19 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1562307280000.
		Крім того, Господарський суд міста Києва ухвалою від 21.07.2021 звернувся до Державної міграційної служби України із запитами щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), а також до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Печерської районної в місті Києві державної адміністрації із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за формою, наведеною в додатку № 3 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою КМУ № 207 від 02.03.2016 та надання інформації про їх місце проживання (перебування).
		02.08.2021 до канцелярії суду від Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Печерської районної в місті Києві державної адміністрації надійшла відповідь на запит суду з повідомленням про те, що в реєстрі територіальної громади міста Києва інформація щодо громадянки ОСОБА_2 відсутня.
		Господарський суд міста Києва ухвалою від 05.08.2021 звернувся до Державної міграційної служби України із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за формою, наведеною в додатку № 3 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою КМУ №207 від 02.03.2016 та надання інформації про їх місце проживання (перебування).
		05.08.2021 до канцелярії суду від Державної міграційної служби України надійшла відповідь на запит суду із відомостями про адресу місця проживання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ).
		02.09.2021 до канцелярії суду надійшла відповідь Державної міграційної служби України про відсутність відомостей щодо ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у зв`язку із неможливістю ідентифікувати вказану особу без даних про дату та місце народження, внаслідок чого суд дійшов висновку про направлення кореспонденції по справі на адресу, наявну в матеріалах справи, та шляхом повідомлення про розгляд справи на офіційному веб-сайті судової влади України відповідно до ч. 4 ст. 122 та ч. 10 ст. 176 ГПК України.
		Господарський суд міста Києва ухвалою від 07.09.2021 позовну заяву ТзОВ «ФК "Інвестохіллс Веста"» залишив без руху, встановив позивачу спосіб та строк усунення недоліків поданої позовної заяви.
		14.09.2021 до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви. 
		Господарський суд міста Києва ухвалою від 16.09.2021 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучив до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю «Лєон», ОСОБА_4 та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, підготовче засідання призначив на 18.10.2021.
		24.09.2021 до канцелярії суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО) надійшли письмові пояснення по справі, в яких ФГВФО позовні вимоги позивача підтримав у повному обсязі.
		07.10.2021 через канцелярію суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 за заявою ТзОВ «ФК "Інвестохіллс Веста"».
		Господарський суд міста Києва ухвалою від 12.10.2021 розгляд клопотання ОСОБА_1  про скасування заходів забезпечення позову призначив на 18.10.2021.
		12.10.2021 до канцелярії суду надійшла позовна заява третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору - ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про:
		- визнання ОСОБА_4 іпотекодержателем квартири за адресою:   АДРЕСА_7 , загальною площею 179,4 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1562310880000;
		- визнання ОСОБА_4 іпотекодержателем квартири за адресою:   АДРЕСА_8 , загальною площею 55,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1562307280000.
		Позовні вимоги ОСОБА_4 обґрунтовані тим, що 15.12.2010 між Публічним акціонерним товариством «Банк Камбіо» (далі - ПАТ «Банк Камбіо») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лєон» (далі - ТзОВ «Лєон») було укладено генеральну кредитну угоду №600/02-2010. В забезпечення виконання зобов`язань ТзОВ «Лєон» за генеральною кредитною угодою №600/02-2010 між ПАТ «Банк Камбіо» та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) 18.11.2011 укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Донецького  міського нотаріального округу Кандзюбою О.Є. за реєстровим №3420, відповідно до якого в іпотеку передано чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальна площа 234,7 кв.м., житлова площа 89,0 кв.м. Згодом, 11.09.2014 між ПАТ «Банк Камбіо» та ПзОВ «Інланд Транзіт» укладено договір застави майнових прав та відступлення права вимоги (грошові кошти), за яким ПзОВ «Інланд Транзіт» передало в заставу майнові права - право вимоги грошових коштів по договору інвестиційного вкладу №08д/978EURO від 21.06.2006 на суму 354   768,88 євро. Також, 11.09.2014 між ПАТ «Банк Камбіо» та ПзОВ «Інланд Транзіт» укладено договір застави майнових прав та відступлення права вимоги (грошові кошти), за яким ПзОВ «Інланд Транзіт» передало в заставу майнові права - право вимоги грошових коштів по договору інвестиційного вкладу №06д/840 від 17.06.2008 на суму 1   249   915,98 доларів США. Цими договорами застави було забезпечено генеральну кредитну угоду №600/02-2010.
		12.09.2014 ПАТ «Банк Камбіо» звернув стягнення на предмет застави та здійснив договірне списання грошових коштів, внаслідок чого заборгованість ТзОВ «Лєон» за генеральною кредитною угодою №600/02-2010 була погашена, а до заставодавця (майнового поручителя) ПзОВ «Інланд Транзіт» перейшли права кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, в тому числі і права на забезпечувальні зобов`язання, а саме - права за іпотечним договором від 18.11.2011. В подальшому, 10.12.2014 між ПзОВ «Інланд Транзіт» та ОСОБА_4 було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого ОСОБА_4 набув право вимоги грошових коштів у сумі 1   708   561,27 доларів США за генеральною кредитною угодою. Також, 10.12.2014 між ПзОВ «Інланд Транзіт» та ОСОБА_4 укладено договір відступлення прав за договором іпотеки, за реєстровим №498, за яким ОСОБА_4 набув права іпотекодержателя за іпотечним договором від 18.11.2011 за реєстровим №3420. Таким чином, ОСОБА_4 набув прав кредитора за Генеральною кредитною угодою у повному обсязі та прав іпотекодержателя за іпотечним договором від 18.11.2011. Всі ці договори є чинними та недійсними в судовому порядку не визнавались. Проте, всупереч положенням чинного законодавства за відсутності згоди ОСОБА_4 , ОСОБА_1 було незаконно здійснено поділ квартири за адресою: АДРЕСА_7 на дві квартири: АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 та в подальшому відчужено на користь ОСОБА_2 частину квартири на підставі договору дарування, а також передано в іпотеку ОСОБА_3 , чим порушено права ОСОБА_4 як іпотекодержателя цих квартир.
		Господарський суд міста Києва ухвалою від 18.10.2021 позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання іпотекодержателем нерухомого майна прийняв до спільного розгляду з первісним позовом; позовні вимоги третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання іпотекодержателем нерухомого майна об`єднав в одне провадження з первісним позовом у справі №910/11472/21.
		Господарський суд міста Києва ухвалою від 18.10.2021 відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 за заявою ТзОВ «ФК "Інвестохіллс Веста"».
		18.10.2021 до канцелярії суду надійшла заява Партнерства з обмеженою відповідальністю «Інланд Транзіт» (Inland Transit LLP) про вступ у справу в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
		Господарський суд міста Києва ухвалою від 18.10.2021 залучив до участі у справі Партнерство з обмеженою відповідальністю «Інланд Транзіт» (Inland  Transit LLP) третьою особою-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів та відклав підготовче засідання на 15.11.2021.
		26.10.2021 до канцелярії суду від позивача надійшли докази направлення копії позовної заяви з додатками на адресу третьої особи-4.
		01.11.2021 до канцелярії суду від третьої особи-1 надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору - ОСОБА_4 .
		03.11.2021 до канцелярії суду третіми особами-2, -4 подано письмові пояснення по справі.
		15.11.2021 третьою особою-1 подано клопотання про відкладення підготовчого засідання та про витребування доказів, а також позивачем подано відзив на позовну заяву третьої особи. Зокрема, позивач заперечує проти задоволення позову ОСОБА_4 , посилаючись на те, що 19.04.2018 державним реєстратором Соколянським Д.В. було скасовано право власності ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1 , а також скасовано іпотеку та обтяження цієї квартири, внаслідок чого власником квартири знову став ОСОБА_1 , тому позовні вимоги ОСОБА_4 не підлягають задоволенню.
		15.11.2021 у підготовчому засіданні суд відмовив у задоволенні клопотання третьої особи-1 про закриття провадження у справі в частині позову третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору з  підстав необґрунтованості та відклав підготовче засідання на 29.11.2021.
		16.11.2021 до канцелярії суду третьою особою-1 подано письмові пояснення на позовну заяву позивача.
		29.11.2021 суд у підготовчому засіданні повідомив третю особо-2 про необхідність надання в судове засідання під час розгляду справи по суті оригінали документів, доданих до справи в копіях, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 24.01.2022.
		24.01.2022 до канцелярії суду від Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент фонд"» надійшла заява про заміну позивача у справі №910/11472/21 - ТзОВ «ФК "Інвестохіллс Веста"» правонаступником - Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент фонд"» (далі - АТ «ЗНВКІФ "Аргумент фонд"»).
		Господарський суд міста Києва ухвалою від 24.01.2022 замінив позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"» на правонаступника - Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент фонд"», в судовому засіданні оголосив перерву до 21.02.2022.
		14.02.2022 до канцелярії суду від Північного апеляційного господарського суду надійшов супровідний лист про долучення до матеріалів справи постанови від 20.01.2022 Північного апеляційного господарського суду, якою залишено без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 у справі №910/11472/21.
		21.02.2022 до канцелярії суду позивачем подано клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи №755/15965/17 в порядку касаційного провадження, разом із клопотанням про поновлення строку на його подання. 
		Господарський суд міста Києва ухвалою від 21.02.2022 відмовив у задоволенні клопотання позивача про поновлення процесуального строку для подання клопотання про зупинення провадження у справі на підставі п. 5 ст. 227 ГПК України.
		Суд, заслухавши пояснення сторін по суті спору, здійснив дослідження доказів у провадженні та оголосив перерву в судовому засіданні на стадії судових дебатів до 28.02.2022 у зв`язку із заявленим позивачем усним клопотанням про надання можливості підготувати дебати в письмовому вигляді.
		22.02.2022 до канцелярії суду ФГВФО подано заяву про проведення судового засідання без участі його представника.
		Судове засідання, призначене на 28.02.2022 не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Бондарчук В.В. у відпустці.
		Господарський суд міста Києва ухвалами від 03.05.2022 повідомив сторін про призначення судового засідання на 06.06.2022.
		03.06.2022 до канцелярії суду позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи. 
		06.06.2022 у судове засідання представник АТ «ЗНВКІФ "Аргумент фонд"» не з`явився. Суд, розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи, дослідив при цьому матеріали справи, дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи.
		Представники відповідачів -1, -2, -3 та третіх осіб -1, -3 у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.
		Представник ОСОБА_4 та ПзОВ «Інланд Транзіт» у судове засідання з`явився, позовні вимоги за позовом ОСОБА_4 підтримав у повному обсязі, водночас, проти задоволення позовних вимог АТ «ЗНВКІФ "Аргумент фонд"» заперечував.
		Також, представник ОСОБА_4 у судовому засіданні подав письмові дебати, які залучені судом до матеріалів справи.
		Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		15.12.2010 між Публічним акціонерним товариством «Банк Камбіо» (далі - кредитор, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лєон» (далі - позичальник) укладено генеральну кредитну угоду № 600/02-2010, відповідно до якої кредитор, на підставі генеральної кредитної угоди, зобов`язується надавати позичальнику кредитні кошти в порядку і умовах, визначених у відповідних кредитних договорах та додаткових угодах до них, укладених в межах генеральної кредитної угоди і які є її невід`ємними частинами. Загальний розмір позичкової заборгованості позичальника за кредитами, наданими в межах даної генеральної кредитної угоди, не повинен перевищувати 1 400 000,00 доларів США.  
		Угода набуває чинності з моменту її підписання сторонами та діє до 14.12.2015 (п. 9 генеральної кредитної угоди).
		На виконання генеральної кредитної угоди між ПАТ «Банк Камбіо» та ТзОВ «Лєон» укладено:
		-          кредитний договір (відзивна кредитна лінія) від 15.12.2010 №601/02-2010, відповідно до предмету якого, на умовах цього договору та укладеної між сторонами Генеральної кредитної угоди, банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію в сумі 400 000,00 доларів США на добудову басейну, зі сплатою 15,0 % річних та 1,0 % одноразової комісії за обслуговування кредитного рахунку. Термін вибірки кредиту - 3 місяці, дата повернення кредиту - 14.12.2015 року, згідно наведеного графіку. В подальшому між сторонами вносились зміни та доповнення до цього кредитного договору шляхом укладення 4 додаткових угод до кредитного договору, якими, зокрема, збільшено суму кредиту до 510 000,00 доларів США та узгоджено нові графіки погашення.
		-          кредитний договір (відзивна кредитна лінія) від 15.12.2010 року №602/02-2010, відповідно до предмету якого, на умовах цього договору та укладеної між сторонами генеральної кредитної угоди, банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію в сумі 1 000 000,00 доларів США на перекредитування кредиту іншого банку, зі сплатою 15,0 % річних та 1,0 % одноразової комісії за обслуговування кредитного рахунку. Дата повернення кредиту - 14.12.2015 року, згідно наведеного графіку. Також, в подальшому між сторонами вносились зміни та доповнення до цього кредитного договору шляхом укладення 5 (п`яти) додаткових угод до цього кредитного договору, якими, зокрема, узгоджено нові графіки погашення кредиту.
		В забезпечення виконання зобов`язань ТзОВ «Лєон» за генеральною кредитною угодою №600/02-2010, між ПАТ «Банк Камбіо» та ОСОБА_1 18.11.2011 укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Кандзюбою О.Є. за реєстровим №3420, відповідно до якого в іпотеку передано чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальна площа 234,7 кв.м., житлова площа 89,0 кв.м.
		Крім того, виконання генеральної кредитної угоди та укладених в її межах кредитних договорів, забезпечено наступними договорами:
		1) договором застави майнових прав та відступлення прав вимоги (грошові кошти) від 11.09.2014, укладеним між ПАТ «Банк Камбіо» (далі - заставодержатель) та ПзОВ «Інланд Транзіт» (далі - заставодавець), який виступає майновим поручителем ТзОВ «Леон» як боржника, предметом якого є забезпечення вимог заставодержателя, що випливають з генеральної кредитної угоди та укладених в її межах кредитних договорів, укладених між ПАТ «Банк Камбіо» та ТзОВ «Лєон», за умовами яких ТзОВ «Лєон» зобов`язується перед ПАТ «Банк Камбіо»:
		- повернути не пізніше 14.12.2015 надані йому кошти в сумі 1 510 000,00 доларів США;
		- щомісячно сплачувати проценти за користування кредитними коштами в гривні у розмірі 15 % річних;
		- сплатити пеню, здійснити інші можливі платежі, передбачені кредитним договором;
		- відшкодувати витрати заставодержателя, пов`язані з пред`явленням заставодержателем вимог за кредитним договором і зверненням стягнення на предмет застави (п. 1.1 цього договору застави).
		В забезпечення виконання зобов`язань, вказаних в п. 1.1 цього договору, заставодавець передає у заставу належні йому на момент укладення цього договору майнові права - право вимоги грошових коштів по договору інвестиційного вкладу № 08д/978EURO від 21.06.06 заставодержателю (далі - предмет застави) (п. 1.2 договору застави).
		Згідно п. 1.3 цього договору застави предмет застави складає 354 768,88 євро. Заставодавець стверджує, що майнові права, що передаються в заставу, іншим особам не заставлені, не передані (не відступлені), не виступають предметом судових чи інших спорів. Заміна предмета застави здійснюється заставодавцем виключно за згодою заставодержателя.
		Відповідно до п. 4.1 цього договору застави заставодержатель набуває права вимоги в день невиконання позивачем своїх зобов`язань за кредитним договором та/або в день отримання від заставодавця заяви про дострокове повернення депозитного вкладу та/або в день порушення справи про банкрутство заставодержателя/заставодавця. Заставодержатель з дня виникнення у нього права вимоги має право задовольнити свої вимоги шляхом списання коштів з рахунку заставодавця, відкритого по договору інвестиційного вкладу № 08д/978EURO від 21.06.2006 з ПАТ «Банк Камбіо».
		Згідно п. 5.3 цього договору застави договір набуває чинності з дня його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов`язань перед заставодержателем по кредитному договору, зазначеному в п. 1.1 цього договору.
		2) договором застави майнових прав та відступлення прав вимоги (грошові кошти) від 11.09.2014, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Банк Камбіо» (далі - заставодержатель) та Партнерством з обмеженою відповідальністю «Інланд Транзіт» (далі - заставодавець), який виступає майновим поручителем Товариства з обмеженою відповідальністю «Лєон», предметом якого є забезпечення вимог заставодержателя, що випливають з генеральної кредитної угоди та укладених в її межах кредитних договорів, укладених між ПАТ «Банк Камбіо» та ТзОВ «Лєон», за умовами яких ТзОВ «Лєон» зобов`язується перед ПАТ «Банк Камбіо»:
		- повернути не пізніше 14.12.2015 надані йому кошти в сумі 1 510 000,00 доларів США;
		- щомісячно сплачувати проценти за користування кредитними коштами в гривні у розмірі 15 % річних;
		- сплатити пеню, здійснити інші можливі платежі, передбачені кредитним договором;
		- відшкодувати витрати заставодержателя, пов`язані з пред`явленням заставодержателем вимог за кредитним договором і зверненням стягнення на предмет застави (п. 1.1 цього договору застави).
		В забезпечення виконання зобов`язань, вказаних в п. 1.1 цього договору, заставодавець передає у заставу належні йому на момент укладення цього договору майнові права - право вимоги грошових коштів по договору інвестиційного вкладу № 06д/840 від 17.06.2008 з ПАТ «Банк Камбіо» (далі - предмет застави) (п. 1.2 цього договору застави).
		Згідно п. 1.3 договору застави предмет застави складає 1 249 915,98 доларів США. Заставодавець стверджує, що майнові права, що передаються в заставу, іншим особам не заставлені, не передані (невідступлені), не виступають предметом судових чи інших спорів. Заміна предмета застави здійснюється заставодавцем виключно за згодою заставодержателя.
		За умовами розділу 2 цього договору застави заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави, задовольнити свої вимоги з предмету застави.
		Пунктом 1.6 договору застави визначено, що цей договір є змішаним договором, який складається з договору застави майнових прав та договору відступлення прав вимоги грошових коштів згідно з договором інвестиційного вкладу від 17.06.2008 № 06д/840.
		Відповідно до п. 4.1 договору застави заставодержатель набуває права вимоги в день невиконання боржником своїх зобов`язань за кредитним договором та/або в день отримання від заставодавця заяви про дострокове повернення депозитного вкладу та/або в день порушення справи про банкрутство заставодержателя/заставодавця. Заставодержатель з дня виникнення у нього права вимоги має право задовольнити свої вимоги шляхом списання коштів з рахунку заставодавця, відкритого по договору інвестиційного вкладу № 06д/840 від 17.06.2008 року, з ПАТ «Банк Камбіо».
		Згідно п. 5.3 договору застави договір набуває чинності з дня його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов`язань перед заставодержателем по кредитному договору, зазначеному в п. 1.1 цього договору.
		12.09.2014 ПАТ «Банк Камбіо» здійснив договірне списання грошових коштів з рахунків ПзОВ «Інланд Транзіт» в рахунок погашення заборгованості ТзОВ «Лєон» перед банком за генеральною кредитною угодою від 15.12.2010 та укладеними до неї кредитними договорами та згідно з умовами п. 4.1. договору застави, про що ПзОВ «Інланд Транзіт» та ТзОВ «Лєон» було повідомлено відповідними листами банку від 12.09.2014.
		Зокрема, як зазначено у вказаних листах, банком здійснено договірне списання грошових коштів в сумі 1 249 915,98 доларів США з депозитних рахунків ПзОВ «Інланд Транзіт» та в сумі 354      768,88 євро; за рахунок цих грошових коштів ПзОВ «Інланд Транзіт» повністю погашено заборгованість ТзОВ «Лєон» за генеральною кредитною угодою.
		Окрім того, банком у вказаних листах підтверджено набуття ПзОВ «Інланд Транзіт», відповідно до пункту 3 частини першої   статті 512 Цивільного кодексу України, прав кредитора за генеральною кредитною угодою та кредитними договорами у розмірі 1 249 915,98 доларів США та 354 768,88 євро та права іпотекодержателя та заставодержателя за договорами забезпечення кредитних зобов`язань.
		Крім того, 12.09.2014 ПАТ «Камбіо» передав, а ПзОВ «Інланд Транзіт» за актом прийому-передачі прийняв всі оригінали документів щодо кредиту ТзОВ «Лєон», в тому числі генеральну кредитну угоду №600/02-2010 від 15.12.2010, кредитні договори до цієї угоди, договір іпотеки № 3508 від 16.12.2010 та договори про внесення змін до нього, а також іпотечний договір №3420 від 18.11.2011.  
		Отже, довідкою ПАТ «Банк Камбіо» від 21.08.2017 №22/1178, копія якої наявна в матеріалах справи, підтверджується, що ПзОВ «Інланд Транзіт» повністю погашено заборгованість ТзОВ «Лєон» за генеральною кредитною угодою
		Таким чином, до ПзОВ «Інланд Транзіт», як заставодавця, який задовольнив в повному обсязі вимоги заставодержателя - ПАТ «Банк Камбіо» і виконав обов`язок боржника - ТзОВ «Лєон», перейшли права кредитора в повному обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, в тому числі і права на забезпечувальні зобов`язання, а  саме - права за іпотечним договором від 18.11.2011.
		10.12.2014 між ПзОВ «Інланд Транзіт» (далі первісний кредитор) та ОСОБА_4 (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор відступає новому кредиторові, а новий кредитор набуває право вимоги повернення коштів у сумі 1   708   561,27 доларів США до ТзОВ «Лєон» (далі - боржник), що належить первісному кредиторові відповідно до: генеральної кредитної угоди №600/02-2010 від 15.12.2010 з відповідними змінами та кредитних договорів, що укладені в межах, а саме: кредитним договором №601/02-2010 від 15.12.2010 з відповідними змінами та кредитним договором № 602/02-2010 від 15.12.2010 з відповідними змінами, укладеними між ПАТ «Банк Камбіо» та боржником - ТзОВ «Лєон», договору застави майнових прав та відступлення прав вимоги (грошові кошти) від 11.09.2014, який укладено між ПАТ «Банк Камбіо» та ПзОВ «Інланд Транзіт».
		Згідно п. 1.2. цього договору новий кредитор за цим договором  отримує право (замість первісного кредитора) вимоги від боржника повернення коштів на суму 26   619   384,59 грн, що в еквіваленті дорівнює 1   708   561,27 доларів США.
		Крім того, 10.12.2014 між ПзОВ «Інланд Транзіт» (далі - первісний іпотекодержатель) та ОСОБА_4 (далі - новий іпотекодержатель) укладено договір відступлення прав за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Макаровою О.П. за реєстровим №498.
		Згідно п. 1.1. цього договору первісний іпотекодержатель передає, а новий іпотекодержатель приймає всі права, зокрема за іпотечним договором, посвідченим 18.11.2011 Кандзюбою О.Є., приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу за реєстровим № 3420, відповідно до якого громадянином України ОСОБА_1 було передано в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_7 .
		В подальшому, ОСОБА_4 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 та ТзОВ «Лєон» про звернення стягнення на предмет іпотеки згідно іпотечного договору від 18.11.2011, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Кандзюбою О.Є. за реєстровим № 3420, а саме: квартиру АДРЕСА_1 в рахунок часткового погашення заборгованості ТзОВ «Лєон» у розмірі 5   619   201,87 шляхом визнання права власності за ОСОБА_4 права власності на предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_1 . 
		25.08.2015 Печерським районним судом міста Києва заочним рішенням у справі №757/10469/15-ц позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено та звернуто стягнення на предмет іпотеки згідно іпотечного договору від 18.11.2011, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Кандзюбою О.Є. за реєстровим № 3420, а саме: квартиру АДРЕСА_1 в рахунок часткового погашення заборгованості ТзОВ «Леон» в розмірі 5   619   201,87 шляхом визнання права власності за ОСОБА_4 права власності на предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_1 .
		Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 16.02.2017, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коба Н.В.  20.01.2016 прийнято рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень, зокрема внесено відомості про те, що   ОСОБА_4 набув прав іпотекодержателя за іпотечним договором від 18.11.2011, а також прийнято рішення про реєстрацію права власності ОСОБА_4 на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 234,7 кв.м., житловою площею 89,0 кв.м.
		Апеляційним судом міста Києва ухвалою від 07.04.2016 та Вищим спеціалізованим судом з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалами від 08.09.2016 та від 14.06.2017 у справі №757/10469/15-ц заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 25.08.2015 залишено без змін.
		Разом з тим, як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 19.04.2018 державним реєстратором Комунального підприємства «Благоустрій Шевченківського району» Соколянським Д.В. прийнято рішення про скасування права власності ОСОБА_4 на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 234,7 кв.м., житловою площею 89,0 кв.м. (номер запису: 12967669), а також про скасування іпотеки (номер запису: 12967672) та обтяження (номер запису: 12967685) цієї квартири, накладені на підставі іпотечного договору від 18.11.2011. Підставою для прийняття рішення вказано ухвалу Верховного Суду України від 11.10.2016 у справі № 757/10469/15ц.
		При цьому, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутня ухвала Верховного Суду України від 11.10.2016 у справі № 757/10469/15ц, проте за твердженням третьої особи-2 це була ухвала про відкриття касаційного провадження. 
		З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що 25.05.2018 квартиру за адресою: АДРЕСА_7 загальною площею 234, 7 кв.м. поділено на 2 (дві) квартири: кв. АДРЕСА_5 загальною площею 179,4 кв. м. та кв. №186/1 загальною площею 55,3 кв.м.
		Зокрема, 25.05.2018 державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства «Центр реєстрації» Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області Івашовою Я. О. прийнято рішення про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1 загальною площею 179,4 кв.м. Одночасно, 25.05.2018 державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства «Центр реєстрації» Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області Івашовою Я. О. прийнято рішення про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 нерухомого майна: квартири АДРЕСА_2 загальною площею 55,3 кв.м. Зокрема, підставою для державної реєстрації вказано: висновок щодо технічної можливості поділу, серія та номер: 24/04-2018, виданий 24.04.2018, видавник: ТзОВ «Бюро технічної інвентаризації міжрегіональне»; оголошення про втрату, серія та номер: б/н, видавник: газета; свідоцтво про право власності, завірена копія, серія та номер: б/н, виданий 30.11.2009, видавник: Департамент будівництва та житлового забезпечення.
		Крім того, 25.05.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. прийнято рішення про реєстрацію права власності ОСОБА_2 на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 55,3 кв.м. Підставою виникнення права власності зазначено: договір дарування квартири, серія та номер: 652, виданий 25.05.2018.
		01.08.2018 Верховним Судом постановою у справі №757/10469/15-ц заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 25.08.2015, ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 07.04.2016 та ухвали та Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.09.2016 та від 14.06.2017 скасовано.
		17.01.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. прийнято рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень щодо об`єкта нерухомості: квартири   АДРЕСА_1 загальною площею 179,4 кв.м., зокрема внесено відомості про іпотеку (номер запису 29896622) та про обтяження (номер запису 29896957), іпотекодержателем та обтяжувачем зазначено ОСОБА_3 , іпотекодавцем вказано ОСОБА_1 підставою для державної реєстрації вказано: договір іпотеки, серія та номер: 23, виданий 17.01.2019.
		Також, 17.01.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. прийнято рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень щодо об`єкта нерухомості: квартир   АДРЕСА_2 загальною площею 55,3 кв.м., зокрема внесено відомості про іпотеку (номер запису 29897317) та про обтяження (номер запису 29897463), іпотекодержателем та обтяжувачем зазначено ОСОБА_3 , іпотекодавцем вказано ОСОБА_2 , підставою для державної реєстрації вказано: договір іпотеки, серія та номер: 25, виданий 17.01.2019.
		Отже, обґрунтовуючи позовні вимоги, АТ «ЗНВКІФ "Аргумент фонд"» зазначає, що останній є належним іпотекодержателем за іпотечними квартирами АДРЕСА_5 та АДРЕСА_2 з огляду на таке.
		04.12.2014 Правлінням Національного банку України постановою № 782 віднесено ПАТ «Банк Камбіо» до категорії неплатоспроможних.
		Також, 04.12.2014 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №140 про запровадження тимчасової адміністрації у Пат «Банк Камбіо» строком на три місяці з 05.12.2014 включно. 
		27.02.2015 Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 144 про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо».
		02.03.2015 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 46 про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Камбіо» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку. 
		18.07.2018 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб складено акт комісії з перевірки правочинів за період з 05.12.2013 по 05.12.2014, яким визнано нікчемними наступні правочини: договір застави майнових прав та відступлення прав вимоги від 11.09.2014, укладений між ПАТ «Банк Камбіо» та ПзОВ «Інланд Транзіт» право вимоги грошових коштів, по договору інвестиційного вкладу №08д/978euro від 21.06.06; договір застави майнових прав та відступлення прав вимоги від 11.09.2014, укладений між ПАТ «Банк Камбіо» та ПзОВ «Інланд Транзіт» право вимоги грошових коштів, по договору інвестиційного вкладу №06д/840 від 17.06.08; правочин щодо відступлення/розірвання/припинення іпотечного договору від 16.12.2010, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Кандзюбою О.Є. за номером 3508. З договором про внесення змін до договору іпотеки від 18.11.2011; правочин щодо відступлення/розірвання/припинення іпотечного договору від 18.11.2011, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Кандзюбою О.Є. за номером 3420; договір застави від 30.07.2013. 
		13.01.2020 між ПАТ «Банк Камбіо» (далі - банк) та ТзОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» (далі - новий кредитор), правонаступником якого є АТ «ЗНВКІФ "Аргумент фонд"», укладено договір №23 про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. реєстраційним № 115. 
		Відповідно до п. 1 цього договору банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників (суб`єктів господарювання), право вимоги та/або майнові права, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому, до заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у додатку №1 до цього договору (далі - боржники), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно з реєстром у додатку №1 до цього договору, та іншими договорами, що були укладені в забезпечення виконання вказаних кредитних договорів (договорів про надання кредиту (овердрафту)), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором.
		Згідно п. 2 цього договору новий кредитор в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до п.4 цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами.
		Так, відповідно до додатку № 1 до цього договору до ТзОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» перейшло право вимоги за генеральною кредитною угодою №600/02-2010 від 15.12.2010, кредитним договором № 601/02-2010 від 15.12.2010, кредитним договором № 602/02-2010 від 15.12.2010, укладеними між ПАТ «Банк Камбіо» та ТзОВ «Лєон», а також майнові права за іпотечним договором від 18.11.2011, укладеним між ПАТ «Банк Камбіо» та ОСОБА_1 та посвідченим приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Кандзюбою О.Є. за реєстровим № 3420.
		Отже, позивач зазначає, що з огляду на обставини нікчемності правочинів, наведених в акті комісії з перевірки правочинів за період з 05.12.2013 по 05.12.2014 Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18.07.2018, ці  правочини  є недійсними з моменту їх вчинення, відтак іпотечний договір, укладений між ПАТ «Банк Камбіо» та ОСОБА_1 і посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Кондзюбою О.Є. за реєстровим № 3420 є чинним, а іпотекодержателем за цим договором є позивач на підставі договору №23 про відступлення прав вимоги, укладеного між позивачем та ПАТ «Банк Камбіо» та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. реєстраційним №115.    
		Разом з тим, не погоджуючись із позовними вимогами АТ «ЗНВКІФ "Аргумент фонд"»,   ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою з самостійними вимогами на предмет спору, в якій зазначає, що саме він є належним іпотекодержателем квартир АДРЕСА_5 та АДРЕСА_2 .
		Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги АТ «ЗНВКІФ "Аргумент фонд"» задоволенню не підлягають, а позовні вимоги ОСОБА_4 підлягають задоволенню з огляду на таке.
		Згідно ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
		Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Статтею 129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Частинами 1-4 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 ГПКУкраїни.
		За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Частиною 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
		У відповідності до ч. 1 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Частинами 1, 4 статті 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
		Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
		Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Укладені між ПАТ «Банк Камбіо» та ТзОВ «Лєон» правочини, а саме генеральна кредитна угода та кредитні договори до неї за своїм змістом та правовою природою є кредитними договорами, які підпадають під правове регулювання норм §1 і §2 глави 71 Цивільного кодексу України, §1 глави 35 Господарського кодексу України.
		Згідно вимог ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачається мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
		У відповідності до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
		У відповідності до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
		Згідно зі ст. 1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.
		За приписами ст. 199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
		Згідно частини 1 ст. 546 та ст. 547 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
		Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).
		Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ст. 574 ЦК України).
		Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Якщо предметом застави є нерухоме майно, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню (ст. 577 ЦК України).
		Згідно ст. 576 ЦК України предметом застави може бути будь - яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права тощо), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
		За приписами ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
		Згідно зі статтею 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду, має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
		Судом встановлено, що на виконання генеральної кредитної угоди та укладених в її межах кредитних договорів забезпечено двома договорами застави майнових прав та відступлення прав вимоги (грошові кошти) від 11.09.2014, укладених між ПАТ «Банк Камбіо» та ПзОВ «Інланд Транзіт».
		Так, укладені між сторонами правочини за своїм змістом та правовою природою є договорами застави, які підпадають під правове регулювання норм §6 глави 49 Цивільного кодексу України та Закону України «Про заставу», з елементами договору відступлення права вимоги (цесії), який регулюється нормами глави 47 Цивільного кодексу України.
		Суд зазначає, що можливість укладення сторонами змішаного договору та узгодження ними умов в такому договорі не суперечить приписам ч.2 ст.628 ЦК України, відповідно до яких сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
		Частиною 1 статті 583 ЦК України та статтею 11 Закону України "Про заставу" передбачено, що сторонами договору застави (заставодавцем і заставодержателем) можуть бути фізичні, юридичні особи та держава. Заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель). Заставодавцем при заставі майна може бути його власник, який має право відчужувати заставлене майно на підставах, передбачених законом, а також особа, якій власник у встановленому порядку передав майно і право застави на це майно.
		При цьому застава завжди є забезпеченням певного узгодженого із заставодавцем зобов`язання. Законодавством розрізняється застава, надана боржником, та застава, надана третьою особою (майновим поручителем).
		Відповідно до ст. 49 Закону України «Про заставу» заставодавець може укласти договір застави як належних йому на момент укладення договору прав вимоги по зобов`язаннях, в яких він є кредитором, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. У договорі застави прав повинна бути вказана особа, яка є боржником по відношенню до заставодавця. Заставодавець зобов`язаний повідомити свого боржника про здійснену заставу прав.
		Згідно із ч. 1 ст. 3 Закону України "Про заставу" заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, зокрема така, що випливає з договору кредиту.
		В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ст. 572 ЦК України).
		У відповідності до положень ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
		Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
		При цьому з приписами вказаної статті кореспондуються норми ст. 19 Закону України "Про заставу", згідно якого за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
		Виконання забезпечувального зобов`язання, що виникає із застави, полягає в реалізації заставодержателем (кредитором) права на одержання задоволення своїх вимог за рахунок переданого боржником (іншою особою) в заставу майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов`язання в силу компенсаційності цього права за рахунок заставного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого преважного права.
		Відповідно до ч. 1 ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі: припинення зобов`язання, забезпеченого заставою; втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; реалізація предмета застави; набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.
		Згідно зі ст. 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
		Крім того, у відповідності до п. 1, 3 ч. 1   ст. 512 ЦК України   кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).
		Згідно ст. ст. 513, 514 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
		Статтею 517 ЦК України передбачено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
		У відповідності до положень ст. 519 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.
		Також за приписами ч. 5 ст. 20 Закону України "Про заставу" до третьої особи, яка задовольнила в повному обсязі вимоги заставодержателя, переходить разом із правом вимоги забезпечена нею застава у встановленому законодавством порядку.
		Частинами 1 та 2 ст. 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
		Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
		Отже, як зазначено судом вище, спір у цій справі виник з підстав того, що АТ «ЗНВКІФ "Аргумент фонд"» та ОСОБА_4 вважають себе іпотекодержателями квартир АДРЕСА_5 та АДРЕСА_2 та просять суд визнати їх такими.
		Так, відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.  
		Господарським судом міста Києва прийнято рішення від 11.11.2020 у справі №910/12931/18 за позовом ТзОВ «Лєон» до ПАТ «Банк Камбіо» та ПзОВ «Інланд Транзіт» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ТзОВ «ФК «Інвестохіддс Веста», правонаступником якого є АТ «ЗНВКІФ "Аргумент фонд"» , про  визнання недійсним договору застави та відступлення права вимоги, укладеного між Банком та Партнерством з обмеженою відповідальністю "Інланд Транзіт", датований 11.09.2014 року, в частині застави права вимоги грошових коштів по Договору інвестиційного вкладу № 08д/978 EURO від 21.06.2006 року на забезпечення виконання зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Лєон" по Генеральній кредитній угоді №600/02-210 від 15.12.2010 року та укладених в її межах кредитних договорів, яким у задоволенні позову відмовлено.
		Північним апеляційним господарським судом постановою від 13.04.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2020 у справі № 910/12931/18 залишено без змін.
		Отже, вказані судові акти відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України мають преюдиційне значення та обставини, встановлені в цих рішеннях, не підлягають повторному доказуванню.
		Зокрема, Господарським судом міста Києва у рішенні від 11.11.2020 у справі №910/12931/18 встановлено таке:
		«Судом встановлено факт заміни в основних зобов`язаннях первісного кредитора - Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» на нового кредитора - Партнерство з обмеженою відповідальністю "Інланд Транзіт", який набув прав кредитора за генеральною кредитною угодою та кредитними договорами на загальну суму 1 708 561,27 доларів США.
		З огляду на наведене, банківські виписки по рахунку позивача ТОВ «Лєон» та ПзОВ «Інланд Транзіт» є належними доказами в розумінні   ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджують факт здійснення господарських операцій між банком, заставодавцем та позичальником, виконання зобов`язань за оспорюваним правочином та погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Лєон» за генеральною кредитною угодою.
		Поряд із цим суд наголошує на факті підтвердження та визнання ПАТ «Банк Камбіо» як кредитором, зокрема, відповідними довідками та листами, повного погашення ПзОВ «Інланд Транзіт» заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Лєон» за генеральною кредитною угодою, та набуття ПзОВ «Інланд Транзіт» права кредитора за генеральною кредитною угодою та укладеними в її межах кредитними договорами.
		Відтак, судом встановлено, що оспорюваний договір застави був реально виконаний ПзОВ «Інланд Транзіт» та таке виконання було прийнято ПАТ «Банк Камбіо» як заставодержателем, заборгованість ТзОВ «Лєон» за кредитом погашена в сумі, яка дорівнює вартості предмета застави, що, відповідно, відповідає меті укладеного договору застави - забезпечення виконання зобов`язань ТзОВ «Лєон» за кредитною угодою.
		Отже, ПАТ «Банк Камбіо» та ПзОВ «Інланд Транзіт» вчинили необхідні дії, спрямовані на досягнення правових наслідків, які обумовлені оспорюваним договором застави.»
		До аналогічних висновків дійшов Господарський суд міста Києва при розгляді справи №910/6134/17, яким прийнято рішення від 22.01.2020 про відмову у задоволенні позовних вимог ТзОВ «Лєон» до ПАТ «Банк Камбіо» та ПзОВ «Інланд Транзіт» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору -   ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб  про визнання недійсним договору застави майнових прав та відступлення права вимоги від 11.09.2014, укладеного між Пат «Банк Камбіо» та ПзОВ «Інланд Транзіт». 
		Обставини щодо набуття ОСОБА_4 прав іпотекодержателя за іпотечним договором від 18.11.2011 встановлені також Вищим спеціалізованим судом України в ухвалі у справі №757/44567/15-ц.
		Зокрема, в цьому судовому акті встановлено, що ПзОВ «Інланд Транзіт», як заставодавець, який виконав обов`язок боржника, набув прав кредитора і іпотекодержателя як майновий поручитель (заставодавець), який виконав обов`язок боржника, а тому мав право передавати ці права ОСОБА_4 і укладати договір відступлення права вимоги від 10.12.2014 і договір відступлення прав за договором іпотеки від 10.12.2014. ОСОБА_4 , набувши права іпотекодержателя за іпотечним договором від 18.11.2011, використав своє право звернення стягнення на предмет іпотеки. Таким чином, приймаючи до уваги поділ квартири АДРЕСА_1 на дві квартири, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_4 правомірно набув прав іпотекодержателя за іпотечним договором від 18.11.2011, що має наслідком задоволення вимог третьої особи-2 про визнання його іпотекодержателем квартир АДРЕСА_5 загальною площею 179,4 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1562310880000 та № 186/1 загальною площею 55,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1562307280000, що знаходяться за  адресою:  місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 7-Б.
		З таких самих підстав, суд відмовляє Акціонерному товариству «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент фонд"» у задоволенні його позовних вимог.
		Щодо посилання позивача на нікчемність правочинів, зокрема: договору застави майнових прав та відступлення прав вимоги від 11.09.2014, укладеного між ПАТ «Банк Камбіо» та ПзОВ «Інланд Транзіт» право вимоги грошових коштів, по договору інвестиційного вкладу №08д/978euro від 21.06.06; договору застави майнових прав та відступлення прав вимоги від 11.09.2014, укладеного між ПАТ «Банк Камбіо» та ПзОВ «Інланд Транзіт» право вимоги грошових коштів, по договору інвестиційного вкладу №06д/840 від 17.06.08; правочину щодо відступлення/розірвання/припинення іпотечного договору від 18.11.2011, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Кандзюбою О.Є. за номером 3420; договір застави від 30.07.2013 на підставі акту комісії з перевірки правочинів за період з 05.12.2013 по 05.12.2014, який складено Фондом гарантування вкладів фізичних осіб від 18.07.2018, суд зазначає, що правова оцінка цьому акту була надана Господарським судом міста Києва при розгляді справи №910/6134/17 в рішенні від 22.01.2020.
		Зокрема, в цьому судовому акті встановлено таке:
		«Судом критично оцінюються посилання позивача та відповідача 1 - ПАТ «Банк Камбіо» на нікчемність оспорюваного договору застави з підстав, передбачених п. 7 ч. 3   ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки його умови передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, та з огляду на наявність наказу уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» № 109 від 18.07.2018 року, а також твердження про неналежне виконання зобов`язання ПАТ «Лєон» перед банком за умови наявності Постанови Правління НБУ №510/БТ від 19.08.2014 року "Про встановлення особливого режиму контролю за діяльністю ПАТ "Банк Камбіо" шляхом призначення куратора" та оскільки відповідно до положень   статті 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність"   проблемному банку забороняється використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки в національній та іноземній валюті. Проведення розрахунків здійснюється виключно через консолідований кореспондентський рахунок у Національному банку України.
		Суд зазначає, що відповідно до cт. 38   Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"   (в редакції від 04.07.2014 pоку), протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. При цьому Фонд вживає заходів щодо витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами.
		Аналогічні приписи містяться в Інструкції про порядок виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення, затвердженій рішенням Виконавчої дирекції ФГВФО від 26.05.2016 №826.
		За змістом   статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"   у редакції, чинній на момент укладення договору застави від 10.09.2014, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
		1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
		2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
		3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
		4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
		5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до   Закону України «Про банки і банківську діяльність»;
		6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
		7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
		8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
		За результатами перевірки уповноваженою особою Фонду правочинів, укладених банком за період з 05.12.2013 року по 05.12.2014 року, визнано нікчемним оспорюваний Договір застави майнових прав та відступлення прав вимоги (грошові кошти) від 10.09.2014 року, укладений між відповідачами -1 та -2.
		З урахуванням правових висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі № 910/12294/16, суд зазначає, що правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу Банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої   статті 215 ЦК України   та частини третьої   статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб») незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою   статті 38 цього ж Закону   перевірка правочинів Банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також наступають для сторін в силу вимог закону. Наказ Банку не є підставою для застосування таких наслідків, тому не може вважатись одностороннім правочином, адже він не є підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків ані у Банку, ані у іншої сторони правочину, віднесеного наказом до нікчемних. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом Банку як суб`єкта господарювання, виданим керівником Банку в межах своїх повноважень. Отже, Уповноважена особа Фонду не може застосовувати наслідки недійсності нікчемних правочинів, а тільки у разі виявлення нікчемних правочинів може вчинити дії щодо застосування наслідків недійсності - звернутися до суду з відповідним позовом.
		При цьому нікчемність зазначеного договору, відповідно до акта комісії з перевірки правочинів (договорів) на предмет нікчемності від 18.07.2018 року, позивач та відповідач-1 аргументують підставами, передбаченими пунктом 7 частини 3   статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", тобто якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
		Суд зазначає, що наслідком невиконання зобов`язання забезпеченого заставою є одержання заставодержателем задоволення за рахунок заставленого майна (стаття 572 Цивільного кодексу України   та   стаття 1 Закону України "Про заставу"). Тобто, внаслідок невиконання боржником свого зобов`язання за основним правочином (забезпеченим) заставодавець відступає своє право власності заставодержателю. Отже, передбачивши спірним договором також відступлення права вимоги, сторони фактично погодили наслідки невиконання зобов`язання боржником за кредитним договором, що прямо передбачено нормами   Закону України "Про заставу"   та   Цивільного кодексу України, а способом виконання (реалізацією) договору застави, як і договору відступлення права вимоги передбачили списання грошових коштів у рахунок заборгованості за кредитним договором.
		В свою чергу, перерахування грошових коштів з рахунку на рахунок в одному банку не є правочинами в розумінні статей   202,   204,   626 Цивільного кодексу України   та   Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а є банківськими операціями, тому не можуть визнаватися нікчемними, оскільки проведені на виконання цивільно-правових договорів, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.12.2018 у справі № 911/3880/15 та постанові від 29.10.2019 року у справі № 910/16152/18, та правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній в постанові від 20.06.2018 у справі №755/7957/16-ц.
		Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що за таким правочином майно (грошові кошти, що перебували на депозиті) було передано саме банку. Тобто, суть правочину полягала в передачі у розпорядження банку коштів, якими повністю погашено зобов`язання боржника - ТОВ "Лєон" за кредитним договором та, відповідно, задоволення вимог банку за таким зобов`язанням.
		Отже, у разі виконання основного зобов`язання забезпеченого заставою у повному обсязі, заставодавець не набуває переваг по відношенню до інших кредиторів, у зв`язку із чим, відсутні підстави стверджувати про нікчемність спірного договору на підставі пунктів 1, 7 частини 3   статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
		Поряд із цим суд наголошує, що здійснення відповідачем-1 договірного списання грошових коштів, належних відповідачу-2, з його рахунків в погашення заборгованості позивача перед банком не свідчить про направленість таких дій на зменшення розміру капіталу (активів) банку, та зважаючи на відсутність доказів на підтвердження того, яким чином здійснення платежу ПОВ «Інланд Транзіт» щодо повернення кредитних коштів 12.09.2014 року вплинуло на платоспроможність банку та/або неможливість часткового чи повного виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами, відхиляє доводи позивача та відповідача 1 про те, що звернення стягнення на предмет застави на наступний день після укладення договору застави чітко виражає спрямованість дій учасників правовідносин відступити право вимоги до кредиторів банку, тобто вивести активи банку.
		Як встановлено судом за матеріалами справи, заборгованість ТОВ «Лєон» за Генеральною кредитною угодою погашена, отже врахуванню підлягають наслідки виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, передбачені частинами 1, 3 статті   512,   528 Цивільного кодексу України,   Закону України "Про заставу", за якими до майнового поручителя можуть перейти права кредитора в силу закону.»
		Таким чином, судом не приймаються до уваги доводи позивача щодо нікчемності наведених правочинів з посиланням на акт комісії з перевірки правочинів за період з 05.12.2013 по 05.12.2014, внаслідок чого суд відмовляє у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент фонд"» з підстав необґрунтованості.
		За вказаних обставини, приймаючи до уваги встановлені вище обставини, заслухавши у судових засіданнях представників сторін, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_4 про визнання його іпотекодержателем квартир АДРЕСА_9 АДРЕСА_10 , що має наслідком їх задоволення.
		Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви АТ «ЗНВКІФ "Аргумент фонд"» покладаються на останнього. 
		Витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви ОСОБА_4 покладаються на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
		Керуючись статтями    74, 76, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
		ВИРІШИВ:
		 
		У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент фонд"» відмовити.
		 
		Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити.
		Визнати ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 12.11.2002 Київським РВ ДМУ УМВС України у Донецькій області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) іпотекодержателем квартири за адресою: АДРЕСА_7 , загальною площею 179,4 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1562310880000.
		Визнати ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 12.11.2002 Київським РВ ДМУ УМВС України у Донецькій області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) іпотекодержателем квартири за адресою: АДРЕСА_8 , загальною площею 55,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1562307280000.
		Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_11 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_4 ( АДРЕСА_12 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) судовий збір у розмірі 1   513 (одну тисячу п`ятсот тринадцять) грн 33 коп.
		Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_13 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_4 ( АДРЕСА_12 ; ідентифікаційний код НОМЕР_5 ) судовий збір у розмірі 1   513 (одну тисячу п`ятсот тринадцять) грн 33 коп.
		Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_14 ; ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_4 ( АДРЕСА_12 ; ідентифікаційний код НОМЕР_5 ) судовий збір у розмірі 1   513 (одну тисячу п`ятсот тринадцять) грн 33 коп.
		Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Повний текст рішення складено: 16.06.2022.
		 
		 
		Суддя                                                                                                     В.В. Бондарчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...