Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-12-1/2010 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 26.07.2010. Забезпечено надання загального доступу: 27.07.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                         Справа №2-12-1/2010 р. 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И 
		     14 липня 2010 оку                  Печерський районний суд м. Києва в складі: 
		головуючого - судді                                                 Волкової С.Я. 
		при секретарі                                                         Топал А.І., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ “Миколаївське”, Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної ради депутатів м. Києва, Головного управління майном Київської міської держадміністрації, треті особи: ОСББ “Архітектор”, ТОВ “Юридично-торгівельна фірма “ЮРХОЛЛ”, про порушення прав власності, визнання незаконним та недійсним договору купівлі-продажу, свідоцтва про право власності, акту прийому-передачі підвального приміщення, за зустрічним позовом ТОВ “Миколаївське” до ОСОБА_1, треті особи: Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної ради депутатів м. Києва, ТОВ “Юридично-торгівельна фірма “ЮРХОЛЛ”, ОСББ “Архітектор”, КП УЖГ “Хрещатик”, про забезпечення права на розпорядження власністю та постійне безперешкодне користування власністю, усунення перешкод при веденні господарської діяльності і відшкодування матеріальної та моральної шкоди, 
		в с т а н о в и в : 
		     Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із вимогами до відповідачів, які в судовому засіданні скорегувала та остаточно просила визнати недійсними договір купівлі-продажу №000675/12 від 31.10.2001 р. підвального приміщення (площею 231,7 кв.м.) багатоквартирного житлового буд.№4 по вул. Архітектора Городецького, в м. Києві, укладений між Фондом приватизації комунального майна Старокиївського району м. Києва та ТОВ “Миколаївське”, свідоцтво про право власності №431 ТОВ “Миколаївське” на зазначене приміщення, видане 24.12.2001 р. Фондом приватизації комунального майна Старокиївського району м. Києва, акт прийому-передачі цього приміщення №431 від 24.12.2001 р., накази Представництва Фонду державного майна України у Старокиївському районі м. Києва №73 від 27.11.1997 р., Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації №38-В від 5.02.2001 р. в частині стосовно спірного приміщення. В заяві зазначила, що 31.10.2001 р. відповідач ТОВ “Миколаївське” набув у власність підвальне приміщення (площею 231,7 кв.м.) багатоквартирного житлового буд.№4 по вул. Архітектора Городецького в м. Києві. Відчуження було здійснено шляхом укладення договору купівлі-продажу, до цього наказом Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації №38-В від 5.02.2001 р. спірне приміщення було незаконно передане територіальній громаді Старокиївського району м. Києва, про що видане свідоцтво про право власності. Підставою таких дій Головного управління стало звернення Старокиївської районної ради м. Києва та надання начальником Представництва Фонду державного майна України у Старокиївському районі м. Києва ОСОБА_9 явно недостовірної інформації стосовно зазначеного приміщення, що незаконно виготовив наказ, яким включив до переліку нежитлових приміщень, що підлягають приватизації шляхом викупу, підвальні приміщення багатоквартирного житлового буд.№4 по вул. Архітектора Городецького, в м. Києві, які за законом не підлягають приватизації. 
		     Заперечуючи, відповідач ТОВ “Миколаївське” предявив зустрічний позов до ОСОБА_1, які в судовому засіданні скорегував та остаточно просив забезпечити право товариства на безперешкодне постійне розпорядження свою власністю, а саме: підвальним приміщенням (площею 231,7 кв.м.) багатоквартирного житлового буд.№4 по вул. Архітектора Городецького, в м. Києві, забезпечити право товариства і його працівникам постійно безперешкодно користуватись цим приміщенням, заборонити ОСОБА_1 будь-яким способом чинити дії з перешкоджання представникам та працівникам товариства у користуванні прибудинковою територією, підїздом №2 та його східцями, необхідними для проходу до нежитлового приміщення, заборонити ОСОБА_1 та іншим юридичним і фізичним особам, які не наділені за законом правом втручатися в господарську діяльність юридичних осіб, чинити будь-які дії, які перешкоджають товариству вести господарську діяльність у підвальному приміщенні, захистити право власності товариства шляхом заборони ОСОБА_1 чинити перешкоди у здійсненні товариством права володіння, користування та розпорядження підвальним приміщенням, стягнути з відповідачки 100000 грн. матеріальної шкоди, 1700 грн. моральної шкоди. В заяві зазначив, що існує рішення Печерського районного суду м. Києва від 23.10.2003 р., яке набрало законної сили по справі зі спору про той самий предмет і з тих самих підстав. 
		     В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, посилаючись обставини, викладені в позовній заяві, заперечувала проти задоволення зустрічних вимог ТОВ “Миколаївське” з тих же підстав. 
		     В судовому засіданні представники позивачки ОСОБА_4, ОСОБА_5, вони ж є представниками третьої особи: ОСББ “Архітектор”, підтримали позовні вимоги ОСОБА_1, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, заперечувала проти задоволення зустрічних вимог ТОВ “Миколаївське” з тих же підстав. 
		     В судовому засіданні представник відповідача ТОВ “Миколаївське” Болдижар Е.Е. заперечував проти задоволення позову ОСОБА_1, підтримав зустрічний позов ТОВ “Миколаївське”, посилаючись на обставини, викладені в зустрічній позовній заяві. 
		     В судове засідання відповідач Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної ради депутатів м. Києва не зявився, про час і місце судового розгляду оповіщений у встановленому порядку. 
		     В судове засідання відповідач Головне управління майном Київської міської держадміністрації не зявився, про час і місце судового розгляду оповіщений у встановленому порядку. 
		     В судовому засіданні представник третьої особи: ОСББ “Архітектор” Бублик С.І. просив задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, заперечував проти задоволення зустрічних вимог ТОВ “Миколаївське” з тих же підстав. 
		     В судове засідання третя особа: ТОВ “Юридично-торгівельна фірма “ЮРХОЛЛ” не зявилася, про час і місце судового розгляду оповіщена у встановленому порядку. 
		     В судове засідання третя особа: КП УЖГ “Хрещатик” не зявилася, про час і місце судового розгляду оповіщена у встановленому порядку. 
		     Встановлено, що позивачка ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Органом приватизації державного житлового фонду Старокиївського району м. Києва згідно з розпорядженням №1890 від 26.08.1993 р., є власником кв.№20 буд.№4 по вул. Архітектора Городецького, в м. Києві, свідоцтво зареєстроване Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна, записано у реєстрову книгу 10.09.1993 р. за №5190. 
		     Встановлено, що 14.12.1999 р. Старокиївською районною у м. Києві державною адміністрацією було зареєстроване ОСББ “Архітектор”, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 4. 
		     Згідно наданих суду договору купівлі-продажу №000675/12 від 31.10.2001 р. укладеного між Фондом приватизації комунального майна Старокиївського району м. Києва та ТОВ “Миколаївське”, свідоцтва про право власності №431, виданого 24.12.2001 р. Фондом приватизації комунального майна Старокиївського району м. Києва, відповідач ТОВ “Миколаївське” є власником підвального приміщення (площею 231,7 кв.м.) багатоквартирного житлового буд.№4 по вул. Архітектора Городецького, в м. Києві. 
		     Позивачка ОСОБА_1 просить визнати недійсними зазначені договір, свідоцтво, а також акт прийому-передачі цього приміщення №431 від 24.12.2001 р., складений між головою Фонду приватизації комунального майна Старокиївського району м. Києва ОСОБА_9. та ТОВ “Миколаївське”, такі вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав. 
		     Наявні в матеріалах справи документи свідчать про те, що на підставі рішення 1 сесії ХХШ скликання Київської міської ради №12 від 17.09.2001 р. на базі Представництва Фонду державного майна України у Радянському району м. Києва, Фондів приватизації комунального майна Старокиївського та Шевченківських районів м. Києва, що реорганізуються відповідно до законодавства України та адміністративно-територіального устрою, затвердженого рішенням Київської міської ради №280/1257 від 27.04.2001 р., створено Фонд приватизації комунального майна Шевченківського району м. Києва, останній наділений повноваженнями приватизації обєктів комунальної власності Шевченківського району м. Києва. 
		     На підставі рішення П сесії ХХШ скликання Шевченківської районної у м. Києві ради №20 від 4.10.2001 р. головою Фонду приватизації комунального майна Шевченківського району м. Києва було призначено ОСОБА_9 й затверджено положення про Фонд приватизації комунального майна Шевченківського району м. Києва. 
		     Рішенням УШ сесії ХХШ скликання Київської міської ради №280/1257 від 27.04.2001 р. затверджено межі нових адміністративних районів м. Києва, визначених на плані-схемі згідно із додатком №1 до рішення, та описи меж нових адміністративних районів згідно із додатком №2 до цього рішення. 
		     Згідно із до додатком №2 до рішенням УШ сесії ХХШ скликання Київської міської ради №280/1257 від 27.04.2001 р. буд.№4 по вул. Архітектора Городецького, в м. Києві віднесено до території Печерського району м. Києва та відповідно до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” він належав до комунальної власності територіальної громади Печерського району м. Києва. При цьому районною радою рішення щодо спірного підвального приміщення не приймалося та це приміщення не перебувало у комунальній власності, оскільки всі квартири будинку були приватизовані, тому згідно Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” підвальне приміщення було передано у спільну власність громадян одночасно із приватизацією ними квартир у багатоквартирному житловому будинку. 
		      Відповідно до п.2 ст.10 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобовязані брати участь у загальних витратах, повязаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т.ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають. 
		     Конституційним Судом України дано офіційне тлумачення положенням даного пункту зазначеної статті у його рішенні №4-рп/2004 від 2.03.2004 р. В даному рішенні зазначається, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткової дії. 
		     У буд.№4 по вул. Архітектора Городецького, в м. Києві, що був побудований на початку 19-го століття, та відновлений у 1950 р., завжди були підвальні приміщення, які використовувалися для його обслуговування, так, наявний в матеріалах справи акт Державної приймальної комісії від 30.11.1950 р. свідчить про те, що перший поверх будинку призначений під магазини, підвал  для газосховища та кладовок. Зазначена обставина знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, так із листування Головного управління з питань надзвичайних ситуацій Київської міської держадміністрації із Штабом цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій Старокиївського району м. Києва (лист №09047/543 від 9.11.2000 р.) вбачається, що у підвалі знаходилися захисні споруди 5-го класу за №№103846, 103849, які згідно матеріалів інвентаризації 1994 р. переведені до класу найстростіших сховищ. Та жодним доказом не спростовані наявні в матеріалах справи докази того, що в зазначеному підвальному приміщенні прокладено трубопровід центрального опалення будинку, у наявності водонесучі та водовідвідні комунікації, що підтверджено довідкою ЖЕО№601 КП УЖГ Печерського району м. Києва “Печерськжитло” від 17.11.2003 р.; фотографіями, посвідченими начальником цієї ж житлово-експлуатаційної організації Лавренюк Л. 20.09.2004 р.; наявні зазначені комунікації і у поповерховому плані будинку, виданому Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна 28.11.2001 р. 
		     Наявні в матеріалах справи документи також свідчать про те, що постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 5.11.2009 р., яка набула чинності, кримінальну справу відносно ОСОБА_9 за ч.1 ст.265, ч.1 ст.366 КК України закрито, останнього звільнено від кримінальної відповідальності у звязку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. 
		     З даної постанови вбачається, що ОСОБА_9., працюючи на посаді голови Фонду приватизації комунального майна Шевченківського району м. Києва, являючись службовою особою та представником влади, вчинив злочин у сфері службової діяльності при наступних обставинах. 31.10.2001 р. у денний час голова Фонду приватизації комунального майна Шевченківського району м. Києва ОСОБА_9, перебуваючи у службовому приміщенні Фонду по вул. Б.Хмельницького, 24 в м. Києві, діючи умисно, усвідомлюючи, що він обіймає посаду голови Фонду приватизації комунального майна Шевченківського району м. Києва, виходячи за межі наданих йому прав і повноважень, діючи всупереч ст.1 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”, яка передбачає, що приватизація це відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т.ін.) державного житлового фонду на користь громадян України, п.2 ст.10 цього ж Закону, яким передбачено, що власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, до яких відноситься підвал будинку, та всупереч положенню про Фонд приватизації комунального майна Шевченківського району м. Києва, яким передбачено повноваження ОСОБА_9, як голови Фонду, вчинювати дії щодо приватизації комунального майна Шевченківського району м. Києва, склав завідомо неправдивий документ  договір купівлі-продажу будівлі (споруди, приміщення) шляхом викупу №000675/12, в якому зазначив завідомо неправдиві відомості про те, що він, діючи від імені неіснуючого Фонду приватизації комунального майна Старокиївського району м. Києва, продав товариству “Миколаївське” в особі директора Чубка С.С. допоміжне приміщення у житловому будинку, розташованому у Печерському районі м. Києва за адресою: вул. Городецького, 4, загальною площею 231,7 кв.м., яке знаходилось на момент укладення договору купівлі-продажу згідно рішення УШ сесії ХХШ скликання Київської міської ради №162/1139 “Про адміністративно-територіальний устрій м. Києва” та рішення УШ сесії ХХШ скликання Київської міської ради №280/1257 від 27.04.2001 р. “Про межі нових адміністративних районів м. Києва та організаційні заходи по проведенню адміністративно-територіальної реформи” у комунальній власності територіальної громади Печерського району м. Києва та належало мешканцям вказаного будинку. При цьому ОСОБА_9, фактично працюючи на посаді голови Фонду приватизації комунального майна Шевченківського району м. Києва, підписав укладений договір він імені голови Фонду приватизації комунального майна Старокиївського району м. Києва та звірив його печаткою неіснуючого Фонду приватизації комунального майна Старокиївського району м. Києва. Цього ж дня ОСОБА_9 видав завідомо неправдивий документ  договір купівлі-продажу №000675/12 будівлі (споруди, приміщення) шляхом викупу директору ТОВ “Миколаївське” Чубку С.С. Голова Фонду приватизації комунального майна Шевченківського району м. Києва ОСОБА_9, продовжуючи свої злочинні дії, що були спрямовані на перевищення влади, перебуваючи у службовому приміщенні Фонду по вул. Б.Хмельницького, 24 в м. Києві, діючи умисно, явно виходячи за межі наданих прав, у денний час 24.12.2001 р. склав завідомо неправдиві документи, а саме: акт .№431 прийму-передачі товариством “Миколаївське” від неіснуючого Фонду приватизації комунального майна Старокиївського району м. Києва допоміжне приміщення, загальною площею 231,7 кв.м., яке знаходилось у підвалі буд.№4 по вул. Городецького в Печерському районі м. Києва. Крім цього ОСОБА_9, використовуючи бланк свідоцтва про власність неіснуючого Фонду приватизації комунального майна Старокиївського району м. Києва, який є офіційним документом, вніс до нього завідомо неправдиві відомості, а саме: у свідоцтві про власність за №431 від 24.12.2001 р. вказав, що товариство “Миколаївське” на підставі договору купівлі-продажу №000675/12 від 31.10.2001 р. є власником нежитлового приміщення, яке розташоване в буд.№4 по вул. Городецького в м. Києвці. При цьому ОСОБА_9 усвідомлював, що зазначений договір є підробленим. Після цього ОСОБА_9 затвердив акт прийму-передачі №431 та свідоцтво про власність №431 від 24.12.2001 р. печаткою неіснуючого на той час Фонду приватизації комунального майна Старокиївського району м. Києва та видав ці завідомо неправдиві документи товариству “Миколаївське” в особі директора Чубка С.С. Умисними і протиправними діями голови Фонду приватизації комунального майна Шевченківського району м. Києва ОСОБА_9 щодо приватизації допоміжного підвального приміщення в буд.№4 по вул. Городецького в м. Києві на користь товариства “Миколаївське” було грубо порушено вимоги ст.19 Конституції України, якими передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та Законами України, та ст.41 Конституції України, яка передбачає право кожного володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власність; ніжно не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним. Отже описаними протиправними діями ОСОБА_9 заподіяно істотну шкоду охоронюваними Конституціє України правам та інтересам окремих громадян  мешканців буд.№4 по вул. Городецького в м. Києві, у тому числі позивачці ОСОБА_1, та державним інтересам у виді підриву авторитету та престижу органів державної влади та органів місцевого самоврядування. 
		     Суд звертає увагу, що звільнення від кримінальної відповідальності  це врегульована кримінальним та кримінально-процесуальним законодавством відмова держави в особі компетентних органів від засудження особи, яка вчинила злочин, від застосування до неї кримінально-правових засобів примусового характеру. Звільнення від кримінальної відповідальності в контексті зазначеного правового інституту не свідчить про виправдання особи, про визнання її невинною у вчиненні злочину. У даному випадку кримінальний кодекс виходить із встановлення факту вчинення особою кримінально караного діяння, а тому підстави звільнення від кримінальної відповідальності у звязку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності визнаються нереабілітуючими. 
		     При таких обставинах відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України наведена постанова суду обовязкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки для особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчиненні вони цією особою. 
		     Відповідач ТОВ “Миколаївське”, заперечуючи проти позову ОСОБА_1, посилається на рішення Печерського районного суду м. Києва від 23.10.2003 р. по справі №2-2130/03, яким залишені без задоволення позовні вимоги мешканців буд.№4 по вул. Городецького в м. Києві про зобовязання не чинити перешкоди у володінні, користуванні, розпорядженні допоміжним підвальним приміщенням, визнання недійсним договору купівлі-продажу і свідоцтва про право власності на нежиле приміщення, виселення з підвального приміщення. Суд звертає увагу, що зазначене рішення приймалося без дослідження всіх тих доказів, які були наявні в матеріалах кримінальної справи. 
		     Суд, враховуючи викладене, аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання недійсними зазначених вище договору купівлі-продажу від 31.10.2001 р., свідоцтва про право власності від 24.12.2001 р., акту прийому-передачі №431 від 24.12.2001 р., знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають задоволенню, при цьому позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання недійсними наказів Представництва Фонду державного майна України у Старокиївському районі м. Києва №73 від 27.11.1997 р., Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації №38-В від 5.02.2001 р. в частині стосовно спірного приміщення задоволенню не підлягають, оскільки не надано доказів їх обґрунтування. 
		     Щодо зустрічних вимог ТОВ “Миколаївське”, то в їх задоволенні слід відмовити з наступних підстав. 
		     Так, наявні в матеріалах справи документи свідчать про те, що ті ж самі вимоги позивач товариство “Миколаївське” висував до ОСББ “Архітектор”, позов було предявлено у червні 2005 р., в ньому товариство просило зобовязати ОСББ не чинити перешкоди у користуванні підвальним приміщенням, зокрема, забезпечити доступ на прибудинкову територію та у підїзд №2 будинку по вул. Городецького, 4 в м. Києві, не перешкоджати здійсненню його статутної діяльності. Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.10.2006 р. у справі №30/145-42/243, яке набуло чинності, в задоволенні позову ТОВ “Миколаївське” було відмовлено, тому відповідачу ТОВ “Миколаївське”, який у березні 2007 р. звернувся із зустрічними вимогами до ОСОБА_1, було добре відомо про рішення господарського суду. Так в рішенні суду зазначено, що відповідно до вимог ст.16 ЦК України, ст.48 Закону України “Про власність” ТОВ “Миколаївське” слід відмовити в задоволенні позову, оскільки право ТОВ “Миколаївське” на доступ до належного йому приміщення з боку відповідача не порушено. 
		     Відповідач ТОВ “Миколаївське” в зустрічній позовній заяві до ОСОБА_1 безпідставно стверджує, що відповідачка чинить перешкоди товариству у користуванні власністю, при цьому в рішенні Господарського суду м. Києва від 10.10.2006 р. зазначено, що спірні відносини фактично виникли у звязку із забезпеченням товариству права користування належними ОСББ прибудинковою територією, підїздом №2 та східцями до підвалу жилого будинку, тобто права користування чужим майном; що безпосередньо саме приміщення товариства відповідачем ОСББ не зайняте. Господарський суд м. Києва, прийнявши рішення, вказав, що у відповідності до вимог ст..ст.401,402 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене, зокрема, щодо нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом; сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду, й суд наголосив, що чинним законодавством не встановлено сервітуту у спірних відносинах. 
		     Суд, враховуючи викладене, знаходить позовні вимоги ТОВ “Миколаївське” про забезпечення права товариства на безперешкодне постійне розпорядження свою власністю, а саме: підвальним приміщенням (площею 231,7 кв.м.) багатоквартирного житлового буд.№4 по вул. Архітектора Городецького, в м. Києві, забезпечення права товариства і його працівникам постійно безперешкодно користуватись цим приміщенням, заборонити відповідачці ОСОБА_1 будь-яким способом чинити дії з перешкоджання представникам та працівникам товариства у користуванні прибудинковою територією, підїздом №2 та його східцями, необхідними для проходу до нежитлового приміщення, заборонити відповідачці та іншим юридичним і фізичним особам, які не наділені за законом правом втручатися в господарську діяльність юридичних осіб, чинити будь-які дії, які перешкоджають товариству вести господарську діяльність у підвальному приміщенні, захистити право власності товариства шляхом заборони ОСОБА_1 чинити перешкоди у здійсненні товариством права володіння, користування та розпорядження підвальним приміщенням необґрунтованими, надуманими, в їх задоволенні слід відмовити. 
		     В позовній заяві позивач за зустрічним позовом ТОВ “Миколаївське”, в судовому засіданні його представник ОСОБА_6 зазначають, що 15.01.2007 р. товариством був укладений договір з ТОВ “Юридично-торгівельна фірма “ЮРХОЛЛ” на проведення ремонтно-оздоблювальних робіт, остання не може провадити свою законну господарську діяльність, тому із ОСОБА_1 слід стягнути 100000 грн. матеріальної шкоди. 
		     Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим права фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. 
		     Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 р. “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний звязок та є вина зазначеної особи. 
		     Позивач за зустрічним позовом є товариством з обмеженою відповідальністю, за визначенням ст.113 ЦК України товариство з обмеженою відповідальністю є різновидом господарського товариства, що веде господарську діяльність і є субєктом підприємницької діяльності відповідно до ст.42 ГК України. 
		     Відповідно до ст.44 ГК України одним із принципів підприємницької діяльності є те, що підприємництво здійснюється на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику. 
		     З наведеного слідує, що ті збитки, які зазнав позивач за зустрічним позовом ТОВ “Миколаївське” в процесі своєї підприємницької діяльності, без досягнення економічного ефекту, на який товариство розраховувало при укладенні договору із ТОВ “Юридично-торгівельна фірма “ЮРХОЛЛ”, є складовою власного комерційного ризику товариства, результатом його підприємницької діяльності, а збитки, отримані позивачем в результаті його підприємницької діяльності, на думку суду, не є шкодою, завданою відповідачкою ОСОБА_1 
		     Суд, враховуючи, що в судовому засіданні ані позивачем, ані його представником не доведено, що шкода, заподіяна ТОВ “Миколаївське” у виді витрат, понесених товариством за договором на проведення ремонтно-оздоблювальних робіт, при цьому без зазначення їх вартості, понесені з вини ОСОБА_1, знаходить позовні вимоги ТОВ “Миколаївське” про стягнення з відповідачки 100000 грн. у відшкодування матеріальної шкоди необґрунтованими, в судовому засіданні не доведеними. 
		     В судовому засіданні не знайшло свого підтвердження факту заподіяння позивачу за зустрічним позовом ТОВ “Миколаївське” моральних чи фізичних страждань, заподіяних будь-якими діями відповідачки ОСОБА_1, тому в задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди слід також відмовити. 
		     Відповідно до ч.6 ст.154 ЦПК України якщо у задоволенні позову будо відмовлено, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову. 
		     Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 8.06.2007 р. задоволено заяву ТОВ “Миколаївське” про забезпечення позову та зобовязано ОСОБА_1 та інших сторонніх осіб, які не наділені повноваженнями втручатися в господарську діяльність юридичних осіб, не чинити будь-які перешкоди представникам ТОВ “Миколаївське” і залученим спеціалістам ТОВ “Юридично-торгівельна фірма “ЮРХОЛЛ” при тимчасовому проході до нежитлового підвального приміщення по вул. Городецького, 4 в м. Києві, така ухвала підлягає скасуванню.  
		     Суд, враховуючи позовні вимоги ОСОБА_1, на підставі ст.88 ЦПК України присуджує солідарно з відповідачів на користь позивачки понесені та документально підтверджені судові витрати в сумі 1708,50 грн. 
		     На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13,41,55,92 Конституції України, ст.ст.2,4, 6,48,49 Закону України “Про власність”, ст.ст.1,10 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”, ст.ст.7,8,10 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, ст.1 Закону України “Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку”, ст.ст.16,22,23,186,187,202,203,215,316,317, 319,321,369,382,386,391,1166,1167 ЦК України, ст.ст.20,134,147 ГК України, ст.ст.3,4,10, 11,60,123,209,212-215 ЦПК України, 
		в и р і ш и в : 
		     Позов ОСОБА_1  задовольнити частково. 
		     Визнати недійсними договір купівлі-продажу №000675/12 від 31.10.2001 р. підвального приміщення (площею 231,7 кв.м.) багатоквартирного житлового будинку №4 по вул. Архітектора Городецького в м. Києві, укладений між Фондом приватизації комунального майна Старокиївського району м. Києва та ТОВ “Миколаївське”, свідоцтво про право власності №431 ТОВ “Миколаївське” на зазначене приміщення, видане 24.12.2001 р. Фондом приватизації комунального майна Старокиївського району м. Києва, акт №431 прийому-передачі цього приміщення. 
		     В задоволенні інших вимог ОСОБА_1  відмовити. 
		     В задоволенні зустрічного позову ТОВ “Миколаївське” до ОСОБА_1, треті особи: Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної ради депутатів м. Києва, ТОВ “Юридично-торгівельна фірма “ЮРХОЛЛ”, ОСББ “Архітектор”, КП УЖГ “Хрещатик”, про забезпечення права на розпорядження власністю та постійне безперешкодне користування власністю, усунення перешкод при веденні господарської діяльності і відшкодування матеріальної та моральної шкоди  відмовити. 
		     Скасувати ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 8.06.2007 р., якою задоволено заяву ТОВ “Миколаївське” про забезпечення позову.  
		     Стягнути солідарно з ТОВ “Миколаївське”, Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної ради депутатів м. Києва, Головного управління майном Київської міської держадміністрації на користь ОСОБА_1 1708,50 грн. судових витрат. 
		     Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд. Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. 
		     СУДДЯ

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...