Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/16684/19 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів.
Надіслано судом: 30.06.2022. Зареєстровано: 30.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 01.07.2022.
Дата набрання законної сили: 20.06.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"20" червня 2022 р.           Справа№ 910/16684/19
		Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Пономаренка  Є.Ю.
		суддів:            Корсака В.А. 
		          Руденко  М.А. 
		 
		 
		         при секретарі судового засідання Денисевич К.Ю.,                     
		за участю представників: 
		за участю представників: 
		від позивача - Мастюгін Д.І., ордер АІ №1190234 від 28.12.2021;
		від відповідача - Органюк Ю.Ю., ордер КВ№469286 від 01.08.2021,  
		розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Стрижака Вікентія Вікентійовича про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 за нововиявленими обставинами у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2021 у справі №910/16684/19 (суддя Мельник В.І.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" до Фізичної особи-підприємця Стрижака Вікентія Вікентійовича про стягнення 1 299   967,12 грн. та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Стрижака Вікентія Вікентійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" про стягнення 2  240   000,00 грн. 
		 
		ВСТАНОВИВ наступне.
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" подало на розгляд Господарського суду міста Києва позовну  заяву до  фізичної особи-підприємця Стрижак Вікентія Вікентійовича про 2  240  000,00 грн., з яких:                           1  120  000, 00 грн. попередня оплата, 179   967,12 грн. пеня, нарахована за несвоєчасність виконання відповідачем робіт за першим етапом. 
		В свою чергу, відповідач звернувся до суду із зустрічним позовом про стягнення з ТОВ "Укравтозапчастина" збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 2     240    000, 00 грн.
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.02.2021 у справі №910/16684/19 в задоволенні первісного позову відмовлено; зустрічний позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" на користь Фізичної особи-підприємця Стрижака Вікентія Вікентійовича збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 2      240      000 грн.
		Крім того, додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 19.03.2021 задоволено заяву   Фізичної особи-підприємця Стрижака Вікентія Вікентійовича про ухвалення додаткового рішення та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" на користь   Фізичної особи-підприємця  Стрижака Вікентія Вікентійовича витрати на правничу допомогу в      розмірі 72 000 грн.
		Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2021 у справі №910/16684/19 задоволено повністю, рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2021 у справі №910/16684/19 скасовано та прийнято нове, яким первісний позов задоволено повністю, стягнуто з   Фізичної особи-підприємця Стрижака Вікентія Вікентійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" 1   120   000 грн. попередньої оплати, 179  967, 12 грн. пені та 19  499,51 грн. судового збору за подання позовної заяви, у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю, стягнуто з   Фізичної особи-підприємця Стрижака Вікентія Вікентійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" 79   649,26 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, доручено Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.
		Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2021 у справі №910/16684/19   задоволено повністю, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2021 у справі №910/16684/19 скасовано, відмовлено у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Стрижака Вікентія Вікентійовича про ухвалення додаткового рішення.
		Постановою від 27.10.2021 Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Стрижака Вікентія Вікентійовича задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 14 червня 2021 року у справі №910/16684/19 в частині первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" до Фізичної особи - підприємця Стрижака Вікентія Вікентійовича про стягнення 1 299 967,12 грн. скасовано, рішення Господарського суду міста Києва від 22 лютого 2021 року у справі №910/16684/19 у зазначеній частині залишено в силі, в іншій частині Постанову Північного апеляційного господарського суду від 14 червня 2021 року у справі №910/16684/19 залишено без змін, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина"  на користь Фізичної особи - підприємця Стрижака Вікентія Вікентійовича 38 999 грн. судового збору за подання касаційної скарги.
		До Північного апеляційного господарського суду від Фізичної особи-підприємця Стрижака Вікентія Вікентійовича надійшла заява про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 за нововиявленими обставинами, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2021 у справі №910/16684/19 та залишити в силі додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2021 у справі №910/16684/19.
		В обґрунтування вказаної заяви заявник посилається на скасування Верховним Судом судового рішення,  а саме постанови Північного апеляційного господарського суду від 14 червня 2021 року у справі №910/16684/19 в частині задоволення первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" до Фізичної особи - підприємця Стрижака Вікентія Вікентійовича про стягнення 1 299 967,12 грн., яка, в свою чергу стала підставою для ухвалення іншого судового рішення, що підлягає перегляду (постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 про скасування додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2021 у справі №910/16684/19). 
		Представник відповідача в судовому засіданні підтримав заяву про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 за нововиявленими обставинами у справі №910/16684/19.
		Представник позивача надав пояснення, якими заперечив проти задоволення вказаної заяви.
		Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, апеляційний суд дійшов до висновку про задоволення заяви, з огляду на наступне. 
		Відповідно до ст. 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
		Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
		1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
		2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
		3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
		Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
		1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
		2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
		При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
		До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.
		Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
		Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
		Як було зазначено,  рішенням Господарського суду міста Києва від 22.02.2021 у справі №910/16684/19 в задоволенні первісного позову відмовлено; зустрічний позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" на користь Фізичної особи-підприємця Стрижака Вікентія Вікентійовича збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 2      240      000 грн.
		Крім того, додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 19.03.2021 задоволено заяву   Фізичної особи-підприємця Стрижака Вікентія Вікентійовича про ухвалення додаткового рішення та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" на користь  Фізичної особи-підприємця  Стрижака Вікентія Вікентійовича витрати на правничу допомогу в      розмірі 72 000 грн.
		Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2021 у справі №910/16684/19 скасовано та прийнято нове, яким первісний позов задоволено повністю; у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
		Крім цього, постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2021 у справі №910/16684/19 скасовано, відмовлено у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Стрижака Вікентія Вікентійовича про ухвалення додаткового рішення.
		Приймаючи вказану постанову  апеляційний суд виходив з того, що оскільки ним відмовлено у задоволені вимог за зустрічним позовом, витрати позивача на професійну правничу допомогу за цим позовом підлягають покладенню на  ФОП  Стрижак В.В.
		Таким чином, постанова  Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2021, прийнята за результатом розгляду апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2021 у справі №910/16684/19, стала підставою для прийняття судом апеляційної інстанції постанови від 14.06.2021 (за апеляційною скаргою на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2021 у справі №910/16684/19).
		Постановою від 27.10.2021 Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду постанову Північного апеляційного господарського суду від 14 червня 2021 року у справі №910/16684/19 в частині первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" до Фізичної особи - підприємця Стрижака Вікентія Вікентійовича про стягнення 1 299 967,12 грн. скасовано, рішення Господарського суду міста Києва від 22 лютого 2021 року у справі №910/16684/19 у зазначеній частині залишено в силі, в іншій частині Постанову Північного апеляційного господарського суду від 14 червня 2021 року у справі №910/16684/19 залишено без змін.
		Згідно п. 3 ч. 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
		Таким чином, оскільки Верховним Судом було скасовано судове рішення,  а саме постанову Північного апеляційного господарського суду від 14 червня 2021 року у справі №910/16684/19 в частині задоволення первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" до Фізичної особи - підприємця Стрижака Вікентія Вікентійовича про стягнення 1 299 967,12 грн., яка, в свою чергу стала підставою для ухвалення іншого судового рішення - постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 про скасування додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2021 у справі №910/16684/19, колегія суддів погоджується із заявником щодо наявності підстав для перегляду вказаної постанови (прийнятої за результатом розгляду апеляційної скарги на додаткове рішення від 19.03.2021 у даній справі) за нововиявленими  обставинами. 
		При цьому, колегія суддів зазначає,  що заявником заяву про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 за нововиявленими обставинами було подано у строк, встановлений п. 3 ч. 1 ст. 321  Господарського процесуального кодексу України - протягом тридцяти днів з дня набрання постановою суду касаційної інстанції законної сили.
		Отже, апеляційним судом здійснюється перегляд за нововиявленими  обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 у справі №910/16684/19 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2021.
		Справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд (ч.2 ст. 325 Господарського процесуального кодексу України).
		Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.  Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного додаткового  рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому  задоволенню, а оскаржуване рішення - зміні в частині присудженої до стягнення суми витрат на правничу допомогу, з огляду на наступне.
		Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).
		У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. 
		Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
		1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
		2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
		3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
		Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
		До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
		Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
		Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
		Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
		У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
		На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу відповідач надав: 
		договір про надання правової (правничої) допомоги від 27.11.2019 №49,  укладений з адвокатом Басс О.О., згідно п. 4.2 якого гонорар адвоката становить суму, виходячи з вартості одного робочого часу, яка є фіксованою і визначається за нормативами, які розроблені адвокатом і погоджені з клієнтом у Додатку №1 до даного договору;
		додаток №1 до вказаного договору, згідно якого сторони погодили, що після укладення договору клієнт сплачує адвокату грошову суму, яка є його фіксованим гонораром у розмірі 36  000 грн.;
		попередній (орієнтовний) розрахунок розміру судових витрат відповідно до    договору про надання правової (правничої) допомоги від 27.11.2019 №49 на суму 36  000 грн., який містить опис послуг та витрачений на їх надання час;
		квитанція про оплату послуг адвоката на суму 36  000 грн.
		договір - доручення про надання правничої допомоги від 02.12.2019, укладений з адвокатом Органюк Ю.Ю., відповідно до якого сторони узгодили, що клієнт зобов`язується оплачувати надані адвокатом правничі послуги та здійснені ним фактичні витрати, а саме сплатити необхідні для виконання даного договору - доручення, згідно умов викладених в додатковій угоді №1, яка є невід`ємною частиною даного договору (за будь - яких обставин фіксований адвокатський гонорар (ціна договору про надання правничої (правової) допомоги складає 36 000);
		додаткову угоду від 02.12.2019 № 1 до вказаного договору, згідно якої сторони погодили, що після укладення договору - доручення про надання правничої допомоги від 02.12.2019 клієнт сплачує адвокату грошову суму, яка є його фіксованим гонораром у розмірі 36  000 грн.; вищевказана сума є фіксованим гонораром; додаткове обчислення форми та ціни послуг , що надаються адвокатом, визначаються та коригуються у (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат;
		акт прийому - передачі виконаних робіт від 16.12.2019 на суму 36  000 грн., з переліком послуг та витраченого на їх надання часу;
		квитанція про оплату послуг адвоката на суму 36  000 грн.
		У зустрічній позовній заяві було зазначено орієнтовний розрахунок витрат правничої допомоги в сумі 36  000 грн.
		Позивачем, в свою чергу, до суду першої інстанції було подано клопотання про зменшення розміру витрат правничої допомоги.
		Судом першої інстанції, враховуючи не вирішення  питання про судові витрати в рішенні від 22.02.2021, за заявою відповідача ухвалено додаткове рішення, яким присуджено до стягнення з ТОВ  "Укравтозапчастина" 72  000 грн. витрат на правничу допомогу.
		Стосовно вказаної суми (72  000 грн.) колегія суддів (за відсутності будь - якого  обґрунтування місцевим господарським судом) дійшла до висновку, що наведена сума складається із сум витрат (по 36  000 грн.) за надання правничої допомоги за первісним та зустрічним позовом.
		Так, оскільки місцевим господарським судом відмовлено у задоволенні вимог первісного позову (тобто витрати за ним покладаються на позивача), та в свою чергу задоволено зустрічний (що було підставою також для покладення на ТОВ  "Укравтозапчастина" цих витрат), сума витрат була визначена судом у загальному розмірі 72  000 грн.
		При цьому, при поданні зустрічного позову ФОП Стрижак В.В. було визначено орієнтовний розрахунок витрат правничої допомоги в сумі 36  000 грн. та в подальшому вказаний розмір не змінювався.
		Колегія суддів, аналізуючи надані ФОП Стрижак В.В. документи на підтвердження витрат правничої допомоги, також виходить із наступного. 
		Як вказувалося,  ФОП Стрижак В.В. уклав два договори правничої допомоги з двома різними адвокатами:
		договір про надання правової (правничої) допомоги від 27.11.2019 №49,  укладений з адвокатом Басс О.О.; 
		договір - доручення про надання правничої допомоги від 02.12.2019, укладений з адвокатом Органюк Ю.Ю.
		В обох договорах значиться сума за надання послуг правничої допомоги у розмірі 36  000 грн.
		На підтвердження надання вказаними особами послуг були надані відповідні Акти.
		Так, згідно попереднього (орієнтовного) розрахунку розміру судових витрат відповідно до   договору про надання правової (правничої) допомоги від 27.11.2019 №49 на суму 36  000 грн., який підписано між адвокатом Басс О.О. та ФОП Стрижак В.В. (т.1, а.с.100), адвокатом надано послуг згідно переліку та витрачено часу на їх надання 36 годин.
		Згідно Акту прийому - передачі виконаних робіт від 16.12.2019 на суму 36  000 грн., який підписано між адвокатом Органюк Ю.Ю. та ФОП Стрижак В.В. (т.1, а.с.128) адвокатом надано послуг згідно переліку та витрачено часу на їх надання 36 годин.
		Колегія суддів зазначає, що наведені акти за найменуванням послуг, кількістю витраченого часу та сумою є ідентичними, окрім того, що виконавцями таких послуг значаться різні особи.
		При цьому, в обох актах вказується про написання відзиву на позовну заяву.
		В свою чергу, в матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву, який підписано адвокатом Басс О.О., тоді як відзив, складений іншим адвокатом  Органюк Ю.Ю. (послугу зі складання якого включено до акту від 16.12.2019), в матеріалах даної справи відсутній.
		Разом з тим, зустрічна позовна заява підписана саме адвокатом Органюк Ю.Ю.
		У зустрічному позові наведено опис робіт з орієнтовним розміром витрат (т.1, а.с. 175). При цьому, колегія суддів зазначає, що вказаний опис є ідентичним (за переліком послуг та часом, витраченим на їх надання, а також сумою) з Актом прийому - передачі виконаних робіт від 16.12.2019 на суму 36  000 грн., який підписано між адвокатом Органюк Ю.Ю. та ФОП Стрижак В.В. (т.1, а.с.128).
		Різниця лише в тому, що до опису робіт, який наведено в зустрічній позовній заяві,  включено послугу з написання зустрічного позову. Решта відомостей є ідентичними.
		В судових засіданнях у суді першої інстанції брали участь обидва вказані адвокати.
		При цьому, судом здійснювався розгляд первісного та зустрічного позовів одночасно.
		Отже, колегія суддів виходить з того, що кожним з цих адвокатів надано ФОП Стрижак В.В. послуги правничої допомоги в суді першої інстанції в зальному розмірі 72  000 грн. (по 36  000 грн. за первісним та зустрічним позовом).
		Таким чином, виходячи з того, що місцевим господарським судом відмовлено у задоволенні вимог первісного позову  та, в свою чергу, задоволено зустрічний, витрати у наведеному загальному розмірі покладено на ТОВ  "Укравтозапчастина".
		Разом з тим, оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість вимог, як первісного, так і зустрічного позовів, витрати правничої допомоги підлягають перерозподілу.
		Так, за первісним позовом у зв`язку з відмовою у його задоволенні витрати правничої допомоги відповідача в сумі 36  000 грн. підлягають покладенню на позивача - ТОВ "Укравтозапчастина". В свою чергу, враховуючи необґрунтованість вимог за зустрічним позовом витрати правничої допомоги в сумі 36  000 грн. слід покласти на заявника такого позову - ФОП Стрижак В.В.
		За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. 
		Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
		Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).
		У даному випадку, відповідачем та адвокатом Басс О.О. погоджено форму адвокатського гонорару -  фіксований розмір, що відображено в додатку №1 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 27.11.2019 №49.
		Наявними у матеріалах справи документами підтверджується надання адвокатом Басс О.О. послуг, наведених в попередньому (орієнтовному) розрахунку розміру судових витрат (написання відзиву на позовну заяву, клопотань, участь у судових засіданнях) на суму 36  000 грн.
		При цьому, колегією суддів враховується, що у відзиві на позовну заяву відповідач вказав про подання детального опису наданих послуг правничої допомоги разом із клопотанням про забезпечення понесених витрат.
		Враховуючи наведене, апеляційним судом не приймаються доводи скаржника щодо неподання відповідачем разом з першою заявою по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку витрат правничої допомоги.  
		Стосовно доводів апелянта про те, що розмір витрат правничої допомоги є неспівмірним, слід зазначити наступне.
		Частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
		При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
		Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.
		Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
		Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
		Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Такий висновок Верховного Суду викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
		Колегія суддів зазначає, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
		Скаржником не надано суду доказів з метою доведення надмірності понесених відповідачем витрат на правову допомогу в сумі 36  000 грн. та не надано доказів на їх спростування.
		Так, апеляційний суд дійшов висновку про те, що  розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 36  000 грн., понесених у зв`язку з розглядом первісного позову в суді першої інстанції, є доведеним, документально обґрунтованим та таким, що відповідає критерію розумної необхідності цих витрат. 
		При цьому, за висновком суду апеляційної інстанції, апелянт не довів відповідно до частини 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України неспівмірності понесених відповідачем витрат у вказаній сумі на професійну правничу допомогу із складністю даної справи та наданим адвокатом обсягом послуг, нерозумності розміру таких витрат.
		Також, апеляційним судом враховуються положення п. 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7, в якому передбачено, що, за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла, відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.
		Стосовно доводів апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права через неповідомлення позивача про дату, час та місце розгляду заяви відповідача про відшкодування витрат правничої допомоги, слід зазначити наступне.
		Так, ухвалою від 09.03.2021 місцевим господарським судом було призначено до розгляду заяву відповідача на 19.03.2021.
		Вказана ухвала отримана позивачем 19.03.2021 (що також визнається самим скаржником в апеляційній скарзі), що підтверджується витягом з  офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень.
		Апелянт вказує, що зазначена ухвала отримана ним після розгляду судом заяви, проте доказів на підтвердження вказаних доводів не надає.
		Колегія суддів, в контексті доводів скаржника про те, що місцевий господарський суд не забезпечив позивачу  можливості обґрунтовано заперечити проти вимог заявника,  зазначає, що в матеріалах даної справи (т.2, а.с. 10) наявне клопотання позивача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, в якому наведені його заперечення.
		Крім цього, судом враховується, що відповідачем нових доказів до заяви про ухвалення додаткового рішення не подавалося, сума витрат не збільшувалася.
		З огляду на викладене, враховуючи отримання 19.03.2021 позивачем ухвали суду першої інстанції про призначення заяви відповідача до розгляду на 19.03.2021, з огляду на наявність станом на дату розгляду вказаної заяви письмово викладеної позиції позивача щодо неї, неподання відповідачем разом з заявою нових доказів, колегія суддів дійшла висновку про  відсутність, як допущення місцевим господарським судом порушень норм процесуального права, так і відсутність не забезпечення позивачу  можливості обґрунтовано заперечити проти вимог заявника.
		Разом з тим, враховуючи вищевикладене мотивування, апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2021 у справі №910/16684/19 -  зміні в частині присудженої до стягнення суми витрат на правничу допомогу.
		Згідно п. 2 ч. 3 ст. 325 Господарського процесуального кодексу України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення.
		Керуючись ст.ст. 281 - 284, 320 - 325 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Заяву Фізичної особи-підприємця Стрижака Вікентія Вікентійовича про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 у справі №910/16684/19  за нововиявленими обставинами задовольнити. 
		2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 у справі №910/16684/19 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2021  скасувати.
		3. Прийняти нову постанову у справі №910/16684/19, якою апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2021 у справі №910/16684/19  задовольнити частково.
		4. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2021 у справі №910/16684/19  змінити в частині присудженої до стягнення суми витрат на правничу допомогу.
		5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" на користь Фізичної особи-підприємця Стрижака Вікентія Вікентійовича 36  000 грн. витрат правничої допомоги.
		6. В решті додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2021 у справі №910/16684/19  - залишити без змін.
		7. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.
		8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
		 
		Повний текст постанови  складено: 22.06.2022 року.
		 
		Головуючий суддя                                                            Є.Ю. Пономаренко 
		 
		Судді                                                                                В.А. Корсак
		 
		                                                                                М.А. Руденко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...