Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 711/2796/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано судом: 01.07.2022. Зареєстровано: 02.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 04.07.2022.
Дата набрання законної сили: 12.07.2022
Результат оскарження 12.07.2022 Апеляційний суд Черкаської області: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кс/711/833/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022250000000173

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Придніпровський районний суд м.Черкаси    
		Номер провадження 1-кс/711/833/22
		Справа № 711/2796/22
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		28 червня 2022 року                         м. Черкаси
		 
		Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 за участю:
		секретаря судових засідань - ОСОБА_2 , 
		прокурора - ОСОБА_3 ,
		слідчого - ОСОБА_4 ,
		підозрюваного - ОСОБА_5 ,
		захисників  ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене начальником відділу управління Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_8 , по матеріалах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022250000000173 від 22.06.2022, за підозрою  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Звенигородка, Черкаської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту -
		 
		встановив:
		Старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , звернулася до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси із клопотанням в якому просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, що не перевищує 60 діб з утриманням у Черкаському СІЗО.
		Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_5 відповідно до свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №502 від 31.08.2012, виданого на підставі рішення Черкаської обласної КДКА №130 від 31.08.2012, є адвокатом.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат  фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
		Статтею 26 вказаного вище Закону визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами ,що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
		Так, діючи всупереч вимог законодавства, ОСОБА_5 , будучи адвокатом, маючи умисел на одержання для себе неправомірної вигоди за вчинення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, висловив вимогу ОСОБА_9 , про передачу йому коштів у сумі 10000 гривень за повернення автомобіля ВАЗ 2107, вилученого працівниками Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області .
		Так, переслідуючи мету отримання неправомірної вигоди для себе, 21.06.2022, точного часу під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 , знаходячись у своєму службовому кабінеті, за адресою: АДРЕСА_2 , під час особистої розмови з ОСОБА_9 , не маючи укладеного договору про надання правової допомоги з останнім, висловив вимогу надати йому неправомірну вигоду за вчинення впливу на прийняття рішення службовими особами Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, уповноваженими на прийняття рішення про повернення автомобіля, поміщеного до майданчика тимчасового тримання автомобілів вказаного відділу поліції.
		Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди для себе ОСОБА_5 , 23.06.2022, близько 11 години 30 хвилин, знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_3 , одержав від ОСОБА_9 10000 гривень, як неправомірну вигоду за вчинення впливу на прийняття рішення службовими особами Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, уповноваженими на прийняття рішення про повернення автомобіля, поміщеного до майданчика тимчасового тримання автомобілів вказаного відділу поліції та вилученого 21.06.2022 у ОСОБА_9 при складанні відносно нього адміністративного протоколу за ст. 130 КУпАП.
		23.06.2022 о 11 год. 45 хв. в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 після одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави та обіцянки здійснити вплив за надання такої вигоди, був затриманий на місці вчинення кримінального правопорушення за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, його протиправна діяльність була припинена, а грошові кошти в сумі 10 000 грн., які були предметом неправомірної вигоди, вилучено.
		24.06.2022 об 11 годині 39 хвилин ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
		Обставинами, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, є встановлені під час досудового розслідування достатні фактичні про одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави та обіцянки здійснити вплив за надання такої вигоди, поєднане з вимаганням такої вигоди.
		Ці обставини містяться в матеріалах кримінального провадження та підтверджуються наступним:
		-заявою гр. ОСОБА_9 від 21.06.2022; 
		-протоколом огляду та ідентифікації грошових коштів від 23.06.2022; 
		-протоколом огляду особи, залученої до конфіденційного співробітництва та вручення їй спеціального технічного засобу і грошових коштів для здійснення контролю за вчиненням злочину від 23.06.2022;
		-протоколом вилучення у особи, залученої до конфіденційного співробітництва грошових коштів та спеціального технічного засобу від 23.06.2022;
		-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 23.06.2022;
		-протоколом освідування особи від 23.06.2022;
		-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 23.06.2022. 
		Обставинами, які дають підстави зробити висновки про наявність вищевказаних ризиків є: 
		1.Кримінальне правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_5 має високий ступінь суспільної небезпеки, так як скоєно адвокатом, який у своїй діяльності відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» присягав дотримуватися принципів верховенства права та законності та у відповідності до ч. 3 ст. 7 Правил адвокатської етики затверджених установчим з`їздом адвокатів України 17.11.2012 не має права у своїй діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам. 
		2.Кримінальне правопорушення (злочин), у якому підозрюється ОСОБА_5 зумовлене тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу. Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
		3.Підстави для застосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою відсутні, тому що він притягується до відповідальності за вчинення тяжкого корупційного злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, з конфіскацією майна, а також встановлено обставини, які виправдовують тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 та підтверджують наявність зазначених ризиків.
		4.Підозрюваний ОСОБА_5 будучи адвокатом, має стійкі професійні та особисті зв`язки з особами керівної ланки у різних правоохоронних органах, органах державної влади, що свідчить про те що, підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, для уникнення від кримінальної відповідальності, може використати свої повноваження та зв`язки для:
		-незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а саме: свідка заявника ОСОБА_9 , понятих, які були присутніми під час затримання, а також службових осіб Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, які здійснювали вилучення та поміщення до майданчику автомобіля ВАЗ 2107. На даний час є підстави вважати, що останній перебуваючи на волі може на них незаконно впливати, шляхом використання власних соціальних зав`язків, а також шляхом підкупу, вмовлянням та/або застосуванням погроз, що перешкоджатиме об`єктивному розслідуванню кримінального провадження;
		-знищення, приховання або спотворення речей та документів, які в подальшому будуть використані як докази у зазначеному кримінальному провадженні, оскільки 23.06.2022 під час затримання останнього на підставі п. 1 ч.1 ст. 208 КПК України, після прохання здійснити телефонний дзвінок та розмови з захисником ОСОБА_5 переломив власний мобільний телефон з метою знищення інформації котра у ньому містилася, у зв`язку з чим, існує нагальна потреба у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. 
		-перешкоджання кримінальному провадженню іншим способом.
		5.У разі визнання ОСОБА_5 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, у якому підозрюється останній і призначення навіть мінімального покарання, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованих діянь, це може стати підставою та мотивом для його переховування від органів досудового розслідування та суду. Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний та соціальний стан особи.
		Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду шляхом незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, виникла необхідність у обранні відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
		 
		В судовому засіданні прокурор прохав клопотання про обрання запобіжного заходу задовольнити у повному обсязі, вказав, що наявні ризики, які зазначені в клопотанні, тому підозрюваному необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою, інший запобіжний захід не зменшить присутність ризиків, зазначених у клопотанні.
		Слідчий клопотання підтримала, просила задоволити клопотання в повному обсязі, додала, що на момент затримання, після здійснення дзвінка, ОСОБА_5 намагався знищити телефон в якому були докази. Інкримінований злочин має формальний склад, достатньо обіцянки та вимоги для її здійснення, тому підозра обґрунтована та доводиться зібраними матеріалами.
		Адвокат ОСОБА_7 , в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання. При цьому, зазначив, що стороною обвинувачення у клопотанні і в додатках до клопотання не надано реальних доказів які б підтверджували наявність ризиків встановлених ст. 177 КПК України. Сторона обвинувачення лише цитує норму закону і все клопотання побудовано на припущеннях. Тому вважає, що обрання для ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є занадто суворим. Підозрюваний має на утриманні двох неповнолітніх дітей, а також батьків, має постійне місце проживання, раніше не судимий. Також вважає, що стороною обвинувачення не доведена наявність обставин встановлених ст. 177 КПК України, сторона захисту просить суд обрати запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді особистого зобов`язання з можливістю працювати. Тому із приводу обрання запобіжного заходу не заперечив, однак прохав обрати не пов`язаний із триманням під вартою. 
		Адвокат ОСОБА_6 підтримав висвітлену позицію попереднього колеги. Зазначив, що клопотання не аргументоване, так як орган досудового розслідування навів перелік ризиків, однак не довів їх підтвердження. Підозра по даному провадженню не обґрунтована. Просив відмовити в задоволенні клопотання на підставі заперечення, яке додано до матеріалів справи, наголосивши, що підозра необґрунтована. Звернув увагу на характеристики та зайнятість, яка приносить користь суспільству, так як підозрюваний є колегою із їхнього адвокатського об`єднання та роботою допомагає людям в правовому полі.
		Підозрюваний підтримав думку своїх захисників та просив відмовити в задоволенні клопотання, вказував на провокацію зі сторони правоохоронних органів, що він знайомому із дитинства надавав консультацію, заключив договір і пообіцяв вирішити питання, маючи на увазі надати допомогу в правовому режимі з приводу повернення автомобіля. Просив врахувати наявність на утриманні двох дітей, осіб похилого віку  його батьків та сестру, відносно якої є лікарські рекомендації по здійсненню стороннього догляду, прохав врахувати його письмові записи та відмовити у задоволенні клопотання. 
		 
		Слідчий суддя, заслухавши пояснення слідчого, доводи прокурора, підозрюваного, його адвокатів, вивчивши матеріали поданого клопотання та доказів для його спростування сторони захисту, вважає, що клопотання підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
		Статтею 177 КПК України передбачено, що метою і підставою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
		1)    переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
		2)    знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
		3)    незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
		4)    перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
		5)    вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
		В свою чергу, КПКне визначає змісту поняття «обґрунтована підозра», а тому відповідно до частини 5статті 9 КПК, належить керуватись усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), за якою «існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин… (наприклад, пункт 32 рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, пункт 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011). Такий стандарт є найнижчим за рівнем переконання у кримінальному провадженні, тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого приходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування» (пункт 55 рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994).
		Крім того, відповідно до практики ЄСПЛ, недостатньо аби правоохоронні органи «добросовісно підозрювали особу». Повинні бути надані принаймні деякі факти чи інформація на підтвердження того, що особа підозрюється у вчиненні злочину обґрунтовано (рішення «Ільгар Маммадов проти Азербайджану» і рішення «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства»). Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
		Аналіз змісту наданих слідчому судді доказів, з огляду на їх вагомість та взаємозв`язок, свідчить, що обставини, з якими пов`язана подія кримінального правопорушення, у своїй сукупності свідчать про об`єктивність обґрунтованості підозри на даній стадії досудового розслідування.
		На думку слідчого судді, підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, є обґрунтованою на даній стадії провадження, так як базується заявою та наявні на даний час не розтаємнені матеріали здійснення НСРД, які мають доказове значення, застосовувалися органами досудового розслідування для документування вчинення тяжкого злочину, який резонансним для суспільства в умовах сьогодення.
		Таким чином, слідчий суддя вважає, що прокурором наведені, відповідно до ст.ст.177-178 КПК України, мета та підстави застосування запобіжного заходу, а також враховані інші обставини, які повинні враховуватися при обранні запобіжного заходу.
		Разом з тим, метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би у повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув`язнення особи до засудження її компетентним судом, тобто постановлення обвинувального вироку (пп.«а» п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
		Відповідно до п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини-обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.
		В той же час враховую, що п. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
		Відповідно до правової позиції Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної в листі від 04.04.2013 року №511-550/0/4-13 слідчому судді, суду при розгляді відповідного клопотання слід ретельно перевіряти достовірність підстав для його задоволення, оскільки одним із найбільш частих порушень прав людини, визнаних ЄСПЛ у справах проти України, є необґрунтоване ухвалення судами рішень про продовження строку тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою, а також те, що можливість застосування запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою (зокрема, йдеться про застосування застави), у багатьох випадках навіть не розглядалася.
		Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України") після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
		Однак, в порушення норм п. 6 ч. 1 ст. 184 КПК України слідчий навіть не розглядав в клопотанні можливість застосування для запобігання ризикам, зазначених у клопотанні, шляхом застосуваннябільш м`якихзапобіжних заходів та цього не було доведено. 
		Із поданого клопотання слідує, що підозрюваний вину не визнає та однією із умов застосування тримання під вартою обумовлюється санкцією інкримінованої статті у виді позбавлення волі від 3 до 8 років, з конфіскацією майна, що неприпустиме, так як така поведінка вибрана підозрюваним для свого способу захисту та нівякому разі не може розцінюватися як підтвердження ризикам, передбачених ст. 177 КПК України. 
		Крім наведеного, враховую, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі в разі визнання її винною, не може виключно обґрунтовувати необхідність застосування даного запобіжного заходу, те, що підозрюваний офіційно працевлаштований, за місцем роботи виключно позитивно характеризується, має постійне місце проживання та те, що раніше до кримінальної відповідальності не притягався. Має сім`ю, на утриманні двох малолітніх дітей, також на утриманні має матір  ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інваліда 2 групи, батька  ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сеструіз встановленими вадами здоров`я, що потребує стороннього догляду, яка проживає разом із ним, а також та обставина, що подані документи, для встановлення опікунства відносно сестри, зазначена інформація підтверджена письмовими матеріалами, наданими стороною захисту.
		Таким чином, обґрунтовую за необхідне обрати підозрюваному запобіжний захід у виді домашнього арешту. Вважаю саме цей запобіжний захід у повній мірі забезпечить виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків, враховуючи обставини, зазначені у положеннях ст. 178 КПК України та повинні враховуватися індивідуально до кожного підозрюваного чи обвинуваченого.
		При цьому взято до уваги, що вчинення злочину інкримінується адвокату, тобто фаховому юристу, який повноцінно усвідомлює наслідки караного діяння, невідворотність покарання, а також значення для суспільства, що даний злочин інкримінується саме такому суб`єкту, як ОСОБА_5 .
		Із підстав зазначених у клопотанні вважаю за необхідне покласти на підозрюваного, при обранні запобіжного заходу у виді домашнього арешту, ряду обов`язків у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України.
		За таких обставин, враховуючи дані про особу підозрюваного, особливості його життєдіяльності, вагомість доказів на підтвердження обґрунтованості підозри на даній стадії досудового розслідування, обставини кримінальних правопорушень (спосіб, місце, час вчинення, тяжкість наслідків, тощо), тяжкість вчиненого, слідчий суддя вважає, що єдиним запобіжним заходом, спроможним досягнути мети його застосування в кримінальному провадженні є обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_5 у межах строку досудового розслідування, тобто до 26.08.2022 включно в певних часових проміжках.
		Керуючись ст.ст.2,7, 176-178,181, 183, 193-196,201,309,372 КПК України, -
		 
		постановив:
		Клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене начальником відділу управління Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_8 - задовольнити частково.
		Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши йому залишати будинок АДРЕСА_1 з 22.00 год. до 06.00 год. наступного дня.
		Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України на строк не більше двох місяців, а саме: 
		- не спілкуватися без участі слідчого або прокурора зі свідками та експертами, що набули указаного статусу у кримінальному провадженні;
		- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
		- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, в залежності від стадії провадження, про зміну свого місця проживання та роботи.
		Зазначені обов`язки покласти на підозрюваного, відповідно до положень ч.7 ст.194 КПК України строком два місяці з моменту проголошення даної ухвали, тобто до 26 серпня 2022 року включно, однак не може перевищувати строків досудового розслідування.
		Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 покладені на нього судом процесуальні обов`язки та, що в разі їх не виконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладене грошове стягнення у розмірі від 0,25 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
		Копію ухвали негайно вручити слідчому, прокурору, підозрюваному, захисникам.
		Контроль виконання ухвали в частині дотримання підозрюваним умов застосування запобіжного заходу покласти на сторону обвинувачення.
		Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
		Повний текст ухвали буде проголошений 01 липня 2022 року о 08 год. 30 хв.
		 
		 
		Слідчий суддя:  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...