Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 925/1628/14 : Господарські справи (до 01.01.2019); Захисту права власності; усунення перешкод у користуванні майном.
Надіслано для оприлюднення: 04.07.2022. Зареєстровано: 05.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 06.07.2022.
Дата набрання законної сили: 25.07.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		01 липня 2022 року м. Черкаси справа № 925/1628/14
		 
		Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Кандаурова М.В., за участі представників сторін: 
		від позивача: не з`явився;
		від відповідача: Перегон Ю.О. - адвокат за ордером;
		розглянувши у відкритому у судовому засіданні матеріали справи за позовом Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу Відродження (с. Погибляк Черкаська область, Звенигородський район - проведено процесуальну заміну на ТОВ "Агрін Погибляк") до Приватного сільськогосподарського підприємства Нива ЛЛ (с. Погибляк Черкаська область, Звенигородський район) про виселення та стягнення 287 000,00 грн.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач - Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив Відродження 15.09.2014 звернувся до суду з позовом до відповідача - Приватного сільськогосподарського підприємства Нива ЛЛ, в якому просив суд :
		- зобов`язати відповідача звільнити приміщення, а саме: нежитлові будівлі, які знаходяться в с. Погибляк Лисянського району Черкаської області за адресою вул. Слави, 33 А, 33 В, 33 Б, 77 Е, 77 В, 33/1, 77 А, 77 Д, споруду АВМ-0,65 за адресою вул. Слави, 77 Г; зернокомплекс КЗС-20 за адресою вул. Слави, 77 Б; 
		- зобов`язати підписати акт прийому  передачі зазначених приміщень, 
		- стягнути з відповідача 75000 грн. заподіяних збитків 
		мотивуючи тим, що позивач є власником спірних приміщень, проте відповідач незаконно утримує і використовує їх, чим спричиняє позивачу збитки у виді необхідності здійснення витрат на оренду інших приміщень при неможливості використання власних приміщень з вини відповідача. 
		Заявою від 10.06.2015 (а.с. 1 том 3) позивач остаточно збільшив позовні вимоги до стягнення збитків у розмірі 287 000,00 грн. як сплаченої ним оренди у грошовому та матераільному вигляді. 
		Постановою Верхового Суду від 05.04.2018 первісне рішення Господарського суду Черкаської області від 15.09.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 у справі № 925/1628/14  скасовано. Справу передано на новий розгляд.
		При новому розгляді ухвалою від 12.10.2018 суд позовні вимоги про звільнення приміщення, а саме: нежитлових будівель, які знаходяться в с. Погибляк Лисянського району Черкаської області за адресою вул. Слави, 33 А, 33 Б, 33 В, 77А, 77 Б , 77 В, 77Г, 77Д, 77Е; про зобов`язання підписати акт прийому  передачі зазначених приміщень - залишено без розгляду.
		Рішенням господарського суду Черкаської області від 12.10.2018, яке постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2019 залишене без змін, у задоволенні позову відмовлено повністю.
		Постановою Верхового Суду від 01.10.2019 рішення Господарського суду Черкаської області від 12.10.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2019 у справі № 925/1628/14  скасовано. Справу передано до суду першої інстанції на новий розгляд. 
		При новому розгляді Рішенням Господарського суду Черкаської області від 27.08.2020 у справі №925/1628/14 позов Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Відродження" задоволено частково та стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства "Нива ЛЛ" на користь позивача 287000,00 грн. збитків. Також вказаним рішенням закрито провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України в частині позовної вимоги про зобов`язання відповідача повернути майно та підписати акт прийому передачі.
		Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2021 рішення суду першої інстанції змінено у мотивувальній частині. В іншій частині рішення Господарського суду Черкаської області від 27.08.2020 у справі № 925/1628/14 залишено без змін.
		Постановою від 13.10.2021 Верховний Суд постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2021 та рішення Господарського суду Черкаської області від 27.08.2020 у справі № 925/1628/14 скасував в частині стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства "Нива ЛЛ" на користь Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Відродження" 287000,00 грн. збитків та 3654,00 грн. судового збору. Справу № 925/1628/14 у цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Ухвалою від 25.11.21 суддею Спаських Н.М. справу прийнято до провадження на новий розгляд в частині вимог про стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства "Нива ЛЛ" на користь Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Відродження" 287000,00 грн. збитків та 3654,00 грн. судового збору. 
		Ухвалою від 31.01.2022 суд задовольнив клопотання позивача за заявою від 31.01.2022 та здійснив процесуальну заміну позивача Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Відродження" (код 34609185) на його правонаступника ТОВ "Агрін Погибляк" (ідентифікаційний код 34609185).
		Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження.
		В останнє засідання представники не з`явилися, явка обов`язковою не визнавалася. 
		В ході розгляду справи відмови від позову суду не подано, спір не врегульовано. 
		Відповідач проти позову заперечив з підстав його недоведеності. Надав суду Обгрунтування в судових дебатах з урахуванням позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 13.10.2021 по даній справі. 
		 
		У відповідності до ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. 
		Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, судом встановлено наступне: 
		Позивач із посиланням на свідоцтва про права власності на нерухоме майно за індексними номерами 22801292, 22798681, 22799664 від 10.06.2014, та за індексними номерами 22860581, 22861105, 22859420, 22858401, 22855832, 22859986, 22857644 від 11.06.2014 (а.с. 11-30 том 1) доводить, що він є власником нежитлових будівель і споруд, які знаходяться в с. Погибляк Лисянського району Черкаської області по вул. Слави 33А, 33В, 33Б, 77Е, 77В, 33/1, 77А, 77Д, споруди АВМ-0,65 за адресою вул. Слави, 77Г, зернокомплексу КЗС-20 за адресою вул. Слави, 77Б. Право приватної власності позивача на зазначені нежитлові будівлі (споруди) зареєстровано державним реєстратором реєстраційної служби Лисянського районного управління юстиції Шпицею В.О. 06.06.2014 (а.с. 11-30 том 1).
		Позивач вказав, що ці приміщення без належних правових підстав займає відповідач та не звільнив їх за вимогою позивача. 
		Через неможливість використання вказаних приміщень за призначенням позивач вимушений був орендувати аналогічні приміщення у іншої особи для ведення власної господарської діяльності, сплачувати за це орендну плату. 
		Так, за період з 14.06.2014 по 14.09.2014 позивач сплатив 75000,00 грн. орендної плати коштами, які є збитками позивача. 
		На доказ оренди приміщень позивач надав суду договір оренди приміщення зернотоку та комори в с. Ріпки Лисянського району від 14.06.2014 між СОК "Відродження" та ТОВ "Діалог" (а.с. 33 том 1), яким передбачено строк дії договору з 14.06.2014 по 14.09.2014 зі сплатою 25000,00 грн. на місяць. 
		15.09.2014 позивач із ТОВ Діалог уклав додаткову угоду до договору оренди приміщення № 7, в якій ці сторони погодили можливість внесення орендної плати в натуральній або змішаній формі, і продовжили строк дії договору з 14.06.2014 до 31.12.2015 (а.с. 23 том 2).
		Позивач доводить, що за весь період дії цього договору ним сплачено 287000 грн. орендної плати у грошовій і натуральній формі, які є збитками позивача. 
		 
		Використання приміщень, належних позивачу, підтверджується Актом огляду приміщень від 05.08.2014 (а.с. 32 том 1), від 16.03.2015 (а.с. 127 том 2 ) складеного представниками СОК "Відродження", ПП "Нива ЛЛ", сільського голови, депутатів сільської ради. Звільнити займані приміщення представник відповідача відмовився пояснивши це тим, що розглядається судова справа про визнання недійсними вищезазначених свідоцтв про право власності позивача на приміщення.
		В справу подано докази, що право власності на спірне нерухоме майно позивач набув шляхом викупу майнових паїв колишнього КСП Перемога с. Погибляк Лисянського району Черкаської області у їх власників (а.с. 148-154 том 2).
		Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 22.09.2014 у справі № 823/2449/14 (а.с. 62 том 1) було відмовлено у позові фізичним особам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та ПСП Нива ЛЛ за вимогою визнати протиправними дії державного реєстратора по видачу СОК "Відродження" свідоцтв про право власності на майно (а.с. 11-30 том 1) з визнанням недійсними рішень про реєстрацію прав та їх обтяжень із скасуванням записів. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014 року постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 22.09.2014 року скасована, позовна заява залишена без розгляду.
		Станом на час вирішення спору в справу не було подано доказів скасування реєстрації за позивачем права власності на спірне майно. 
		У відповідності до положень ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
		Предметом позову у даній справі не є правомірність набуття позивачем права власності на спірне майно. Тому суд приймає надані позивачем суду документи про оформлення та реєстрацію за ним права власності на спірне майно як доказ належного правового стану власності позивачач стосовно цього майна.
		 
		Відповідач заперечує проти позову тим, що він правомірно користувався спірним майном за укладеним із фізичними особами-власниками майна, договором. 
		Так, 20.09.2006 громадяни України, які є співвласниками майнового комплексу колишнього КСП Перемога в особі уповноваженого ОСОБА_5 , діючи на підставі рішення загальних зборів співвласників майнових паїв колишнього КСП Перемога (протоколу № 1 від 07.05.2003), як орендодавець з однієї сторони, і ПСП Нива ЛЛ, як орендар з другої сторони, уклали договір № 20/9/6, за умовами якого орендодавець зобов`язався передати, а орендар прийняти майно  основні засоби згідно переліку (додаток № 1 до договору, який є його невід`ємною частиною - а.с. 171 том 1) загальною вартістю 616295 грн. строком на 10 років. Договір зареєстровано в Книзі реєстрації договорів оренди землі 21.09.2006 за № 6 Погибляцькою сільською радою Лисянського району Черкаської області (а.с. 168 том 1, а.с. 214 том 5) .
		На підставі акту від 20.09.2006 № 1/20 орендодавець передав, а орендар прийняв у користування майно, яке є предметом договору оренди № 20/9/6 від 20.09.2006. Акт зареєстровано в Книзі реєстрації договорів оренди землі 21.09.2006 за № 7 Погибляцькою сільською радою Лисянського району Черкаської області (а.с. 173 том 1).
		Відповідач наданими в справу доказами доводить, що цей договір ним виконувався, за майнові паї за 2007-2013 рік по договору оренди № 20/9/6 від 20.09.2006 орендна плата сплачувалась (а.с. 81-123 том 2).
		Відповідач також вказує, що всі об`єкти як приміщення, що склали предмет договору № 20/9/6 на час його укладання та виконання не були об`єктами нерухомого майна, ці споруди зводилися без належних дозволів та проектів, в органах БТІ вони не реєструвалися. 
		На підтвердження цього відповідач подав в справу Довідку КП ЧООБТІ від 15.10.2014 № 1157 (а.с. 125 том 2) з якої вбачається, що в селі Погибляк Лисянського району Черкаської області за адресою вул. Слави 33 А, 33 В, 33 Б, 77 Е, 77 В, 33/1, 77А, 77 Д, 77 Г, 77 Б по архівних даних БТІ станом на 01.01.2013 інвентаризаційні справи не значились, документи на право власності не видавались.
		Згідно інформації, яка містилась у Довідці сільського голови села Погибляк Лисянського району Черкаської області від 18.08.2014 № 96 (а.с. 148 том 2), в селі Погибляк за нижче вказаною адресою по вул. Слави розташовані будівлі і споруди: 33 А - реммайстерня, 33 В  зварювальна будка, 33 Б  авто гараж легковиків, 77 Е  автомобільні ваги, 77 В  ангар-модуль, 77А зерносклад, 77 Д - зернотік, 77 Г  нежитлові будівлі АВМ, 77 Б  зернокомплекс КЗС, які були в складі колишнього КСП "Перемога".
		 
		Натомість позивач вказує в апеляційній скарзі на рішення суду від 15.09.2015 (а.с. 53 том 3), що договір № 20/9/6 від 20.09.2006 року є підробленим, він не підписувався від імені співвласників майнових паїв ОСОБА_5 . Насправді співвласниками було укладено лише договір № 28/05/1 від 28.05.2003 року терміном на три роки (а.с. 72 том 3). 
		 
		Судом згідно умов договорів купівлі-продажу та відомостей з ДР речових прав на нерухоме майно встановлено, що 17.10.2014, 20.10.2014 та 21.10.2014 позивач СОК "Відродження" продав всі належні йому приміщення шляхом продажу частинами чи цілих будівель в АДРЕСА_1 ; 77Д; 77В; 77А; 77Б; 33/1; 33Б; 33В; 77Г; 33А (які складають предмет спору) за нотаріально посвідченими договорами (а.с. 141-172 том 3) на користь ТОВ "Техносоюз-Д". Всі приміщення перереєстровані на праві власності за цим новим власником, що підтверджується Інформаційними довідками з Державних реєстрів (а.с. 173-193 том 3).
		Так, відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, спірне нерухоме майно було продане Позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю «Техносоюз-Д» повністю на підставі таких договорів купівлі продажу, а саме: 
		- Споруда, Зернокомплекс КЗС-20, що знаходиться за адресою Черкаська обл., Лисянський район, с. Погибляк, вул. Слави, будинок 77Б: 
		*Договір купівлі-продажу, реєстраційний №473 від 20.10.2014 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котковою Ольгою Анатоліївною, щодо 1/2 частини споруди Зернокомплекс КЗС-20, с. Погибляк, вул.Слави, будинок 77Б . 
		*Договір купівлі-продажу, реєстраційний №475 від 20.10.2014 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котковою Ольгою Анатоліївною, щодо 1/2 частини споруди Зернокомплекс КЗС-20, с. Погибляк, вул.Слави, будинок 77Б. 
		- Споруда, АВМ-0,65, що знаходиться в Черкаській обл., Лисянський р., с.Погибляк, вул.Слави, будинок 77Г 
		*Договір купівлі-продажу, реєстраційний №481 від 21.10.2014 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котковою Ольгою Анатоліївною щодо 1/2 частини споруди, АВМ-0,65, с.Погибляк, вул.Слави, будинок 77Г. 
		*Договір купівлі-продажу, реєстраційний №483 від 21.10.2014 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котковою Ольгою Анатоліївною щодо 1/2 частини споруди, АВМ-0,65, с.Погибляк, вул.Слави, будинок 77Г. 
		- Будівля, нежитлова будівля, що знаходиться в Черкаській обл., Лисянський р., с.Погибляк, вул.Слави, будинок 77А 
		*Договір купівлі-продажу, реєстраційний №469 від 20.10.2014 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котковою Ольгою Анатоліївною щодо 1/2 частини будівлі, нежитлової будівлі, с.Погибляк, вул.Слави, будинок 77А. 
		*Договір купівлі-продажу, реєстраційний №471 від 20.10.2014 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котковою Ольгою Анатоліївною щодо 1/2 частини будівлі, нежитлової будівлі, с.Погибляк, вул.Слави, будинок 77А. 
		- Будівля, нежитлова будівля, що знаходиться в Черкаській обл., Лисянський р., с.Погибляк, вул.Слави, будинок 77В 
		*Договір купівлі-продажу, реєстраційний №477 від 20.10.2014 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котковою Ольгою Анатоліївною щодо 1/2 частини будівлі, нежитлової будівлі, с.Погибляк, вул.Слави, будинок 77В). 
		*Договір купівлі-продажу, реєстраційний №479 від 20.10.2014 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котковою Ольгою Анатоліївною щодо 1/2 частини будівлі, нежитлової будівлі, с.Погибляк, вул.Слави, будинок 77В).
		- Споруда, нежитлова споруда (асфальт по ущільненому грунту, підстилаючий щебеневий шар), що знаходиться в Черкаській обл., Лисянський р., с.Погибляк, вул.Слави, будинок 77Д) 
		*Договір купівлі-продажу, реєстраційний №485 від 21.10.2014 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котковою Ольгою Анатоліївною щодо 1/2 частини споруди, нежитлової споруди (асфальт по ущільненому грунту, підстилаючий щебеневий шар), с.Погибляк, вул.Слави, будинок 77Д. 
		*Договір купівлі-продажу, реєстраційний №487 від 21.10.2014 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котковою Ольгою Анатоліївною щодо 1/2 частини споруди, нежитлової споруди (асфальт по ущільненому грунту, підстилаючий щебеневий шар), с.Погибляк, вул.Слави, будинок 77Д. 
		- Будівля, нежитлова будівля, що знаходиться в Черкаській обл., Лисянський р., с.Погибляк, вул.Слави, будинок 77Е 
		*Договір купівлі-продажу, реєстраційний №489 від 21.10.2014 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котковою Ольгою Анатоліївною щодо 1/2 частини будівлі, нежитлової будівлі, с.Погибляк, вул.Слави, будинок 77Е. 
		*Договір купівлі-продажу, реєстраційний №491 від 21.10.2014 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котковою Ольгою Анатоліївною щодо 1/2 частини будівлі, нежитлової будівлі, с.Погибляк, вул.Слави, будинок 77Е. 
		- Будівля, нежитлова будівля, що знаходиться в Черкаській обл., Лисянський р., с.Погибляк, вул.Слави, будинок 33А 
		*Договір купівлі-продажу, реєстраційний №459 від 17.10.2014 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котковою Ольгою Анатоліївною щодо всієї будівлі, нежитлової будівлі, с.Погибляк, вул.Слави, будинок 33А. 
		- Будівля, нежитлова будівля, що знаходиться в Черкаській обл., Лисянський р., с.Погибляк, вул.Слави, будинок 33Б 
		*Договір купівлі-продажу, реєстраційний №461 від 17.10.2014 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котковою Ольгою Анатоліївною щодо всієї будівлі, нежитлової будівлі, с.Погибляк, вул.Слави, будинок 33Б. 
		- Будівля, нежитлова будівля, що знаходиться в Черкаській обл., Лисянський р., с.Погибляк, вул.Слави, будинок 33/1 
		*Договір купівлі-продажу, реєстраційний №457 від 17.10.2014 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котковою Ольгою Анатоліївною щодо всієї будівлі, нежитлової будівлі, с.Погибляк, вул.Слави, будинок 33/1. 
		- Будівля, нежитлова будівля, що знаходиться в Черкаській обл., Лисянський р., с.Погибляк, вул.Слави, будинок 33В 
		*Договір купівлі-продажу, реєстраційний №463 від 17.10.2014 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котковою Ольгою Анатоліївною щодо всієї будівлі, нежитлової будівлі, с.Погибляк, вул.Слави, будинок 33В. 
		 
		Зі свого боку позивач підтвердив відчуження ним об`єктів за вказаними договорами і повідомив суд у відповіді на відзив (а.с. 205 том 3), що після відчуження об`єктів ним було укладено із новим власником ТОВ "Техносоюз-Д" договір про спільну діяльність від 01.11.2014 і для виконання цього договору об`єкти було передано у господарське відання позивачу (а.с. 229-245 том 3). 
		З матеріалів справи вбачається, що також договір про спільну діяльність укладався між позивачем та ТОВ "Техносоюз-Д" ще й 31.12.2016 (а.с. 231 том 3). 
		За договором № 38 на господарське відання майном від 01.11.2014 (а.с. 233 том 3) позивачу від ТОВ "Техносоюз-Д" було надано нежитлові будівлі по вул. Слави 77 А,Б,В,Г,Д,Е та Слави 33А,Б,В,33/1 в с. Погибляк Лисянського району Черкаська область на праві господарського відання згідно актів приймання-передачі майна (а.с. 235-238 том 3). Договір укладено до 01.11.2016 року включно. 
		01.11.2016 року ці ж сторони уклали Договір № 39 на господарське віддання майном (а.с. 242 том 3) на ці ж приміщення строком до 01.11.2018 року включно. 
		В ході розгляду справи ( у червні 2015 як стверджує позивач у судових дебатах а.с. 235 том 5) відповідача звільнив всі спірні приміщення і спір в цій частині між сторонами було вичерпано (а.с. 77 том 4). 
		На стягненні збитків у розмірі сплаченої орендної плати за період з 14.06.2014 по 01.06.2015 року в сумі 287000,00 грн. позивач наполягає. 
		 
		В справу 21.01.2020 року з боку відповідача було надано оригінал Договору № 20/9/6 оренди майна співвласників с. Погибляк від 20.09.2006 року, укладений між співвласниками майнового комплексу колишнього КСП "Перемога" та ПСП "Нива ЛЛ" (а.с. 214 том 5), який було укладено на 10 років. 
		Даний договір вважав підробленим позивач та вимагав пред`явлення його оригіналу. 
		В справі немає доказів визнання цього договору недійсним. 
		На думку відповідача цим договором підтверджується правомірне володіння відповідачем спірними приміщеннями, які вимагав звільнити позивач, оскільки договір не визнано недійсним. 
		Цивільним кодексом України встановлена законна презумпція правомірності володіння майном та правочинів (ст. 204, 397 ЦК). 
		Відповідач володів нерухомим майном на підставі договору оренди № 20/9/6. Строк дії договору оренди майна співвласників № 20/9/6 від 20.09.2006 закінчився лише 20 вересня 2016 року (п. 1.1. Договору). 
		В цей період змінився власник майна - оскільки належними і допустимими доказами не доведено протилежне, воно належним чином було набуто та зареєстровано за позивачем 10 і 11.06.2014 року, а потім відчужено позивачем 17.10.2014, 20.10.2014 та 21.10.2014 року на користь ТОВ "Техносоюз-Д". 
		При цьому ніяких спорів у нового власника з приводу звільнення цього майна від присутності в ньому ПСП "Нива ЛЛ" немає, суду протилежне не доведено. 
		 
		З урахуванням меж нового розгляду спору після скасування всіх попередніх рішень у справі, суду слід вирішити питання про правомірність стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі сплаченої ним орендної плати через неможливість користування своїм майном у розмірі 287000,00 грн. в період з 14.06.2014 по 01.06.2015 року. 
		 
		Щодо статусу сторін в цей період з матеріалів справи вбачається наступне: 
		*Станом на 10 та 11 червня 2014 року позивач є власником спірних приміщень, що підтверджено свідоцтвами про право власності та реєстрацією в ДР і не скасовано в судовому порядку. 
		*17.10.2014, 20.10.2014 та 21.10.2014 року позивач відчужив належні йому об`єкти на користь ТОВ "Техносоюз-Д" за нотаріально посвідченими договорами.
		* позивач із новим власником ТОВ "Техносоюз-Д" уклав договір про спільну діяльність від 01.11.2014 і стверджує, що для виконання цього договору спірні об`єкти було передано у господарське відання позивачу (а.с. 229-245 том 3). 
		* за договором № 38 на господарське відання майном від 01.11.2014 позивачу від ТОВ "Техносоюз-Д" було передано нежитлові будівлі по вул. Слави 77 А,Б,В,Г,Д,Е та Слави 33А,Б,В,33/1 в с. Погибляк Лисянського району Черкаська область згідно актів приймання-передачі майна. Договір укладено до 01.11.2016 року включно. 
		* спірне майно відповідач повернув в червні 2015, як визнає позивач. 
		* не визнаний недійсним договір № 20/9/6 оренди майна співвласників с. Погибляк від 20.09.2006 року між співвласниками майнового комплексу колишнього КСП "Перемога" та ПСП "Нива ЛЛ" (а.с. 214 том 5), укладено на 10 років, до 20.09.2016 року. 
		 
		За правилами ст. 395, 396 ЦК України речовими правами на чуже майно є: 1) право володіння; 2) право користування (сервітут); 3) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); 4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій). Особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.
		Для задоволення позовних вимог позивач просить застосувати норми ст. 224 ГК України та ст. 1166 ЦК України. 
		Статтею 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
		Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
		 
		Суд вважає, що позивач не довів належних правових підстав для стягнення збитків із відповідача та не довів сам факт виникнення цих збитків. При цьому суд виходить із наступного: 
		В період з 14.06.2014 по 01.06.2015 року, за який просить стягнути збитки позивач у вигляді сплаченої ним орендної плати іншій особі через неможливість використання спірного майна, яке відмовлявся звільняти відповідач, діяв не визнаний недійсним договір № 20/9/6 оренди майна співвласників с. Погибляк від 20.09.2006 року між співвласниками майнового комплексу колишнього КСП "Перемога" та ПСП "Нива ЛЛ" (а.с. 214 том 5). Договір укладено на 10 років, до 20.09.2016 року. Договір нотаріально не посвідчено. 
		Незважаючи на те, що назва споруд із переліку Акту до цього договору (а.с. 86 том 2) не дослівно відповідає назвам споруд зі свідоцтв, на які позивач зареєстрував право власності у червні 2014 року, а в договорі № 20/9/6 немає вказівки на місце їх розташування, між сторонами немає спору про те, що саме ці об`єкти є одним і тим же майном, з приводу якого іде спір. 
		Це вбачається із фактичної ідентичності переліків споруд та майна, які є в акті передачі майна до договору № 20/9/6 оренди майна співвласників с. Погибляк від 20.09.2006 року (а.с. 86 том 2) та в листі позивача до відповідача від 11.06.2014 з вимогою звільнити приміщення і передати їх СОК "Відродження" з повідомленням про те, що СОК "Відродження" викупив та отримав свідоцтво про право власності на це майно (а.с. 31 том 1). 
		 
		Споруди, які були предметом цього договору в подальшому, у 2014 році, були зареєстровані на праві власності за позивачем як об`єкти нерухомого майна із видачею йому свідоцтв про право власності. 
		Позивач доводить, що за правилами ч. 2 ст. 793 ЦК України в редакції станом на 20.09.2006 договір найму будівлі або іншої капітальної споруди строком на один рік і більше, підлягав нотаріальному посвідченню та державній реєстрації (ст. 794 ЦК України в редакції на цю ж дату). 
		Статтею 220 ЦК України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним. 
		Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ст. 215 та 216 ЦК України).
		Однак у справу не подано належних та достовірних доказів того, що споруди, які були предметом договору № 20/9/6 оренди майна співвласників с. Погибляк від 20.09.2006 року на час укладення цього договору були завершеним будівництвом та здані в експлуатацію, що дозволяло їх реєстрацію як об`єктів нерухомого майна. На ці об`єкти станом на 01.01.2013 навіть не було інвентаризаційних справ в БТІ, що підтверджено довідкою (а.с. 125 том 2). 
		На цей факт було звернуто увагу в постанові Верховного Суду від 13.10.2021, однак позивач доказів щодо спростування цієї обставини на новий розгляд справи не подав. 
		Якщо на час укладення договору № 20/9/6 оренди майна співвласників с. Погибляк від 20.09.2006 року не було в наявності доказів того, що споруди, які складають предмет договору є об`єктами нерухомого майна, що звільняє сторони договору від обов`язку його нотаріального посвідчення, то суд вважає, що такий обов`язок не повинен зберігатися на весь період дії договору. Тобто, чинне законодавство не вимагає, що якщо в подальшому, через кілька років після укладення договору, об`єкти здаються в експлуатацію і реєструються як нерухоме майно, то сторони договору повинні цей договір зареєструвати нотаріально. В ході дії договору № 20/9/6 власник майна змінився - реєстрацію права власності провів на себе позивач, який перебрав на себе повноваження Орендодавця по договору № 20/9/6 оренди майна співвласників с. Погибляк від 20.09.2006 року згідно ст. 770 ЦК України. При цьому він не ставив питання подальшого нотаріального посвідчення цього договору (за бажанням сторін), зміни його умов чи розірвання. 
		Зміна власника майна не припиняє права користувача майна на володіння і користування майном по вказаному договору. Це відповідає положенням ст. 770 ЦК України. Даною нормою визначено, що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця. 
		За правилами ч. 2 ст. 770 ЦК України Сторони можуть встановити у договорі найму, що у разі відчуження наймодавцем речі договір найму припиняється.
		Такої умови договір № 20/9/6 оренди майна співвласників с. Погибляк від 20.09.2006 року не містить. Натомість його сторони домовилися про першочергове право відповідача на придбання орендованого ним майна у власність ( п. 4.4, 9.2., 4.1.). 
		Ці обставини в сукупності доводять правомірність і можливість користування відповідачем майном за договором № 20/9/6 аж до 2016 року і це виключає можливість стягнення з відповідача збитків за наслідками неможливості користування позивачем спірним майном у період 2014-2015 років. 
		 
		З приводу володіння позивачем спірним майном на праві господарського відання (№ 38 від 01.11.2014 - а.с. 233 том 3) суд приходить до таких висновків: 
		Даний договір укладено між новим власником приміщень ТОВ "Техносоюз-Д" та СОК "Відродження" 01.11.2014 року до 01.11.2016 року включно (п. 7.2.). Предметом даного договору є передача позивачу майна на праві господарського відання, розміщеного по вул. Слави 77 АБВГДЕ, та вул. Слави 33 АБВ, 33/1 в с. Погибляк Лисянського району Черкаської області згідно актів приймання-передачі майна (копія акту а.с. 235, 236 том 3). 
		За умовами даного договору Позивач має право використовувати майно у власних господарських цілях (п. 3.3.1). 
		У пункті 1.1. договору передбачено, що право власності на майно, передане за цим договором належить ТОВ "Техносоюз-Д". Будь-які права третіх осіб на майно, що передається у господарське відання позивачу за цим договором - відсутні. 
		 
		У відповідності до ст. 136 ГК України (в редакції чинній станом на 01.11.2014) право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб`єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.
		Згідно положень ст. 133 ГК України основу правового режиму майна суб`єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених Цивільним кодексом України. майно суб`єктів господарювання може бути закріплено на іншому праві відповідно до умов договору з власником майна. Держава забезпечує рівний захист майнових прав усіх суб`єктів господарювання.
		Змістом та метою Договору № 38 на господарське відання майном від 01.11.2014 є використання позивачем спірного майна у його господарських цілях. Фактично цей договір є договором користування майном, як найм та оренда. 
		Судом за матеріалами справи достеменно встановлено і це не заперечується обома сторонами, що на час укладення даного Договору № 38 на господарське відання майном від 01.11.2014 приміщення, які передавалися у господарське відання, перебували у фактичному володінні і користуванні відповідача. Позивач на той час вже мав тривалий спір із відповідачем щодо звільнення цього майна. 
		Фактично за Договором № 38 на господарське відання майном від 01.11.2014 позивач отримав обтяжене претензіями відповідача майно і не вимагав від його нового власника ТОВ "Техносоюз-Д" вжити заходи до звільнення майна та передачі його позивачу без присутності в ньому відповідача. 
		Оскільки сам позивач визнає звільнення приміщень відповідачем лише у червні 2015 року, то слід вважати, що підписання між позивачем і ТОВ "Техносоюз-Д" Акту № 1 прийому-передачі майна на господарське відання відбулося формально. Без забезпечення позивачу фактичного володіння цим майном. 
		За правилами ст. 766 ЦК України якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором:
		 1) вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою;
		 2) відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків.
		Жодної із цих дій позивач до власника майна ТОВ "Техносоюз-Д" не застосовував, фактично погодившись прийняти майно, яке не було звільнено відповідачем від його присутності. Тому, на думку суду, всі ризики та фінансові витрати, які тягне за собою ця ситуація, в такому випадку повинні покладатися на позивача. 
		Отже достовірно знаючи про обтяження приміщень присутністю в ньому відповідача, тривалий час перебуваючи у конфлікті із відповідачем, позивач на свій страх і ризик уклав договір на господарське відання майном, не отримавши його у фактичне володіння від його нового власника. Це вказує на те, що укладенням цього договору від 01.11.2014 позивач не мав наміру створити для себе належні юридичні наслідки згідно його предмету. Тому виникнення у позивача збитків через неможливість користування майном за договором господарського відання не є невідворотною обставиною, на яку не мав впливу позивач.
		 
		Крім того, відповідач звертає увагу суду (а.с. 118-119 том 6) на те, що за правилами ст. 4 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 ( в редакції станом на час укладення договору на господарське відання майном від 01.11.2014) обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; та інші. 
		Згідно ч. 3,4 ст. 3 цього ж Закону - права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом.
		Згідно ч. 5 ст. 12 цього ж Закону - відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей про речові права, обтяження речових прав, що містяться в цьому реєстрі.
		 
		Позивач не надав суду доказів того, що на підставі договору № 38 на господарське відання майном від 01.11.2014 за ним було зареєстроване відповідне речове право господарського відання в Державному реєстрі.
		Отже без проведення державної реєстрації речового права господарського відання, позивач не має належних і допустимих доказів правомірного користування ним спірними приміщеннями саме на підставі договору № 38 на господарське відання майном від 01.11.2014.
		 
		Позов обґрунтовано тією обставиною, що позивач не мав змоги використовувати спірні приміщення, власником і користувачем яких він був, у власній господарській діяльності і тому вимушений був укладати із ТОВ "Діалог" договір оренди приміщення від 14.06.2014 року із його продовженням по додатковій угоді (а.с. 23 том 2) для зберігання сільськогосподарської продукції та здійснення господарської діяльності. 
		Однак суд вважає що позивач не надав суду переконливих доказів, що ним фактично використовувався зернотік і комора в с. Ріпки для ведення господарської діяльності по договору із ТОВ "Діалог". 
		Якщо у томі 2 (а.с. 4-20 том 2) і знаходяться документи на підтвердження зберігання позивачем на зернотоку і в коморі в с. Ріпки якогось майна, то первинні документи про це складено так, що з них не вбачається достовірно участь позивача в отриманні товару, його перевезенні та обліку на зберіганні саме в цих приміщеннях, а ряд накладних на товар в односторонньому порядку складено самим лише позивачем і зміст господарської операції з них не зрозумілий. 
		Таким чином суд констатує, що в справі немає достовірних і належних доказів того, що позивач дійсно використовував орендовані ним у ТОВ "Діалог" зернотік і комору в с. Ріпки для ведення власної господарської діяльності, а не лише формально сплачував на користь ТОВ "Діалог" орендну плату щоб стягнути її потім з відповідача як збитки. 
		 
		Заслуговують на увагу і заперечення відповідача про те, що в період 2014, 2015 та 2016 років позивач не показував у власній фінансовій звітності жодних витрат на оренду основних засобів (розділ 2 Звіт про фінансові результати в рядках Собівартість реалізованої продукції, Інші операційні витрати, Інші витрати). Ці питання врегульовані пунктом 5.4. Положення стандарту бухгалтерського обліку 25 "Спрощена фінансова звітність", який затверджено Наказом Мінфіну України № 39 від 25.02.2000. 
		В податкових деклараціях з плати за землю позивач не вказував жодних земельних ділянок для вирощування ним сільськогосподарської продукції для подальшого використання зернотоку (а.с. 114-135 том 6). Немає доказів і оренди землі чи придбання і продажу сільгосппродукції позивачем для використання при цьому зернотоку і комори в с. Ріпки. 
		Позивач не заперечив суду проти недостовірності цих доказів, які відповідач отримав у податкових органах на адвокатський запит. 
		Таким чином суд приходить до висновку, що позивач не надав доказів фактичного використання ним приміщень зернотоку і комори за договором із ТОВ "Діалог", що могло б слугувати підставою для стягнення збитків. 
		 
		Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 у даній справі звернув увагу, що для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як відшкодування збитків, необхідною є наявність усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка (рішення, дії чи бездіяльність) завдавача шкоди; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками (збитки мають бути наслідком саме протиправної поведінки завдавача шкоди, а не якихось інших обставин, зокрема, дій самого потерпілого або третіх осіб); вина правопорушника. Тобто відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім і невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають зазначеного прямого причинно-наслідкового зв`язку, є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню. 
		 
		Суд вважає, що встановлені судом обставини за результатом дослідження доказів в їх сукупності дозволяють зробити висновок, що позивач 
		*не довів неправомірне користування відповідачем спірними приміщеннями по договору оренди майна № 20/9/6 від 20.09.2006 в період, за який позивач заявив стягнення збитків; 
		*не довів дійсне понесення позивачем витрат на оренду іншого майна для забезпечення фактичного здійснення ним господарської діяльності за результатами власної фінансової звітності; 
		* не довів невідворотність цих витрат як збитків;
		* не довів реальне здійснення власної господарської діяльності, яка потребувала використання майна за договором із ТОВ "Діалог" від 14.06.2014;
		* не довів виникнення права та правомірність свого користування спірним майном на праві господарського відання у період 2014-2015 років, за який просить стягнути збитки;
		* не довів всі чотири складові для стягнення шкоди/збитків за правилами ст. 1166 ЦК України, 
		що є підставою для відмови в позові в частині стягнення 287 000,00 грн. збитків. 
		 
		На підставі ст. 129 ГПК України, при відмові в позові судові витрати покладаються на позивача. 
		Керуючись ст.238, 240 ГПК України, - 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		У позові в частині вимог про стягнення 287 000,00 грн. збитків відмовити повністю. 
		 
		Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України. 
		Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів. 
		 
		Повний текст рішення складено 04 липня 2022
		 
		Суддя Н.М. Спаських

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...