Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 440/1143/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо.
Надіслано судом: 06.07.2022. Зареєстровано: 07.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 08.07.2022.
Дата набрання законної сили: 06.07.2022
Номер судового провадження: К/990/15886/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		06 липня 2022 року 
		м. Київ
		справа № 440/1143/21
		адміністративне провадження № К/990/15886/22 
		Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Жука А.В., 
		перевіривши касаційну скаргу адвоката Піддубного Дмитра Ігоровича - представника ОСОБА_1 
		на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 липня 2021 року
		та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року 
		у справі №440/1143/21
		за позовом ОСОБА_1 
		до Голови Чутівської селищної ради Корольова М.П., Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області
		третя особа - староста Черняківського старостинського округу Дорошко С.А.
		про визнання протиправним та скасування рішення, 
		ВСТАНОВИВ:
		24 червня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга адвоката Піддубного Дмитра Ігоровича - представника ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 липня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року у справі №440/1143/21.
		Відповідно до частини першої  статті 328 КАС України  учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
		Згідно із частиною четвертою  статті 328 КАС України  підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
		1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
		2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
		3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
		4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою  статті 353 цього Кодексу.
		Відповідно до пункту четвертого частини другої  статті 330  КАС України  у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених)  статтею 328 цього Кодексу  підстави (підстав).
		У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої    статті 328 цього Кодексу    в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
		У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої    статті 328 цього Кодексу    в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
		У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої    статті 328 КАС України    (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
		У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
		При цьому, пункт 1 частини другої  статті 353 КАС України  регламентує прийнятність доводів про недослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої  статті 328 цього Кодексу.
		У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій  статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
		Системний аналіз наведених положень  КАС України  дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій  статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої  статті 328 КАС України  як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
		У касаційній скарзі представник позивача зазначає, що підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі є пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України (щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах висновок Верховного Суду відсутній).
		При цьому Суд зауважує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише посилання на такий підпункт, необхідно указати конкретну норму права щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду.
		Однак, всупереч такими вимогам КАС України, скаржником не наведено чіткого переліку норм, щодо застосування яких відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах та який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі.
		Суд звертає увагу скаржника, що обґрунтування без вказівки на норму права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, не може вважатись належним виконанням вимог пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
		Водночас, касаційна скарга містить лише виклад обставин справи, цитування правових норм та незгоду з рішенням судів попередніх інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, що не є належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини четвертої  статті 328 КАС України.
		З огляду на викладене, Суд вважає безпідставними посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
		З урахуванням змін до  КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
		Згідно з пунктом 4 частини п`ятої  статті 332 КАС України  касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
		За таких обставин, касаційна скарга адвоката Піддубного Дмитра Ігоровича - представника ОСОБА_1 підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 липня 2021 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року.
		Керуючись статтями  328,  330,  332 КАС України,
		УХВАЛИВ:
		1. Касаційну скаргу адвоката Піддубного Дмитра Ігоровича - представника ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 липня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року у справі №440/1143/21-    повернути скаржнику.
		2. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному    статтею 251 КАС України.
		3. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. 
		 
		..............................
		А.В. Жук
		Суддя Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...