Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 709/1465/19 : Окремі процесуальні питання; Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).
Надіслано судом: 08.07.2022. Зареєстровано: 09.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 11.07.2022.
Дата набрання законної сили: 06.07.2022
Номер судового провадження: 22-ц/821/890/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06 липня 2022 року 
		м. Черкаси 
		 
		Справа № 709/1465/19Провадження № 22-ц/821/890/22категорія: на ухвалу   
		 
		 
		Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого - Василенко Л. І.,
		суддів:Бородійчука В. Г., Карпенко О. В.,
		секретаря    Захарченко А. Д.,
		учасники справи:
		позивач     ОСОБА_1 ,
		відповідач -  Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Надія»,
		 
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Черкаси апеляційнускаргу ОСОБА_1 на ухвалуЧорнобаївського районногосуду Черкаськоїобласті від11травня 2022року усправі запозовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарськоготовариства зобмеженою відповідальністю«Надія» пропоновлення нароботі тастягнення заробітноїплати,у складі:головуючого суддіЛевченка В.В.,повний текстухвали складено16травня 2022року, 
		 
		 
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		 
		У квітні 2022 року СТОВ «Надія» звернулося до Чорнобаївського районного суду Черкаської області із заявою про відстрочку (розстрочку) виконання рішення.
		В обґрунтування вказаної заяви Товариством зазначалося, що на підставі рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 03 листопада 2021 року, яке набрало законної сили 19 квітня 2022 року, СТОВ «Надія» зобов`язане сплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04 липня 2019 року по 03 листопада 2021 року в сумі 136084,21 грн; невиплачену заробітну плату за період з 18 жовтня 2018 року по 02 липня 2019 року у розмірі 11594,00 гривень; середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 05 вересня 2018 року по 17 жовтня 2018 року у розмірі 4263,60 гривень; середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 03 липня 2019 року по 02 серпня 2019 року у розмірі 6723,07 гривень; судовий збір у розмірі 1536,80 гривень, а всього 160201,68 гривень. 
		Зазначає, що на даний час існують форс-мажорні обставини, пов`язані із військовою агресією російської федерації, які є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними для заявника, як суб`єкта господарської діяльності, що робить виконання цих зобов`язань в період воєнного часу неможливими, тим більше, що таке сталося саме на початку весняної посівної компанії. Натомість, за умови розстрочення виконання судового рішення, заявник може виконати його добровільно та у повному обсязі.
		При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача, так і боржника та дотримуватись їх балансу. Вказує, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
		Враховуючи наведене, просив суд відстрочити виконання рішення до 30 числа третього місяця, що настає після визначення дати припинення чи скасування воєнного стану або стану війни в Україні на 8 місяців за графіком.
		Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 11 травня 2022 року заяву СТОВ «Надія» про відстрочку (розстрочку) виконання рішення задоволено частково.
		Відстрочено СТОВ «Надія» до 03 листопада 2022 року виконання рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 03 листопада 2021 року в цивільній справі № 709/1465/19 в частині стягнення з СТОВ «Надія» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 04 липня 2019 року по 03 листопада 2021 року в сумі 136084,21 грн; невиплаченої заробітної плати за період з 18 жовтня 2018 року по 02 липня 2019 року у розмірі 11594,00 грн; середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 05 вересня 2018 року по 17 жовтня 2018 року у розмірі 4263,60 грн; середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 03 липня 2019 року по 02 серпня 2019 року у розмірі 6723,07 грн; судового збору у розмірі 1536,80 грн. 
		Ухвала суду мотивована тим, що широкомасштабне вторгнення російської федерації та введення на території України воєнного стану, як форс-мажорні обставини, негативно впливають на майновий стан СТОВ «Надія» та можливість виконання ним рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 03 листопада 2021 року в цивільній справі № 709/1465/19, враховуючи бажання боржника добровільного виконання рішення суду, а тому заявлені останнім вимоги про відстрочку виконання судового рішення є обґрунтованими і підлягають до часткового задоволення та, враховуючи вимоги ч. 5 ст. 435 ЦПК України, суд вважає за можливе відстрочити виконання рішення суду.
		Не погоджуючисьз ухвалоюсуду першоїінстанції, ОСОБА_1 оскаржила їїв апеляційномупорядку,подавши апеляційнускаргу,в якійпросить скасуватиухвалу Чорнобаївськогорайонного судуЧеркаської областівід 11травня 2022року тавідмовити взадоволенні заявиборжника абозмінити рішення(ухвалу)та викластиїї резолютивнучастину внаступній редакції:«Відстрочити СТОВ«Надія» до03листопада 2022року виконаннярішення Чорнобаївськогорайонного судуЧеркаської областівід 03листопада 2021року вцивільній справі№ 709/1465/19в частиністягнення зСТОВ «Надія» накористь ОСОБА_1 середнього заробіткуза часвимушеного прогулуза періодз 04липня 2019року по03листопада 2021року всумі 136084,21грн звідрахуванням всіхналежних зборів,податків таобов`язкових платежів;невиплаченої заробітноїплати заперіод з18жовтня 2018року по02липня 2019року урозмірі 11594,00грнз відрахуваннямвсіх належнихзборів,податків таобов`язкових платежів;середнього заробіткуза часвимушеного прогулуза періодз 05вересня 2018року по17жовтня 2018року урозмірі 4263,60грнз відрахуваннямвсіх належнихзборів,податків таобов`язкових платежів;середнього заробіткуза часзатримки розрахункуза періодз 03липня 2019року по02серпня 2019року урозмірі 6723,07грнз відрахуванням всіх належних зборів, податків та обов`язкових платежів; судового збору у розмірі 1536,80 грн, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період відстрочення та 3% річних від відстроченої суми починаючи з моменту виконання рішення суду по справі № 709/1465/19.
		В апеляційній скарзі вказує, що суд першої інстанції не взяв до уваги висновки Верховного Суду під час розгляду подібних справ щодо застосування форс-мажорних обставин. Зокрема, не врахував, висновки Верховного Суду, що при розгляді подібних справ суди повинні враховувати інтереси стягувача і при відстроченні виконання рішення суду про стягнення коштів (виконання грошового зобов`язання) у своєму рішенні повинен вказувати, що боржник повинен компенсувати стягувачу інфляційні втрати встановленого індексу інфляції за час відстрочки, а також три проценти річних за час відтермінування.
		Крім того, суд першої інстанції порушив норми процесуального права та невмотивовано задовольнив вимоги відповідача, не застосував закон, який необхідно застосувати до даних правовідносин.
		27 червня 2022 року від СТОВ «Надія» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство просило апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
		Вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що має бути залишена без задоволення.
		Наголошує на тому, що широкомасштабне вторгнення російської федерації та введення на території України воєнного стану, як форс-мажорні обставини, негативно впливають на майновий стан СТОВ «Надія» та можливість виконання ним рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 03 листопада 2021 року.
		Згідно зіст.129 Конституції Україниоднією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободтаке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
		Відповідно доч.1ст. 352 ЦПК Україниучасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		За правилом ч. 1ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Згідно з ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
		Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
		Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
		Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.
		Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили.
		Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід`ємною частиною права на суд та фундаментальним аспектом верховенства права є принцип правової визначеності (певності), який включає дотримання принципу остаточності судового рішення.
		У розумінні практики Європейського суду ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.
		Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання рішення залишилося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина судового процесу для цілей ст. 6 Конвенції.
		Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
		Згідно з ч. 1, ч. 3, ч. 4, ч. 5 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
		Право сторони звернутися із заявою про відстрочку виконання рішення суду передбачене також ст. 33 ЗУ «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).
		Відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
		Системний аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
		Підставою для застосування ст. 435 ЦПК України і ст. 33 ЗУ «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
		Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.
		Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 Постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
		Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
		Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.
		Рішенням Суду у справі Глоба проти України №15729/07 від 05.07.2012 суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції.
		Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.
		Як вбачається з матеріалів справи, подаючи заяву, СТОВ «Надія», посилалось на те, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. 
		У своїй заяві СТОВ «Надія» зазначило, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорними обставинами. Крім того, з метою недопущення продовольчої кризи, СТОВ «Надія» має в першу чергу спрямувати кошти, які маються у нього в розпорядженні на проведення найважливішої посівної компанії за часів незалежності України.
		Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що складне матеріальне становище не свідчить ні про винятковість, ні про поважність причин невиконання рішення суду, а тому не може бути підставою для відстрочки виконання рішення суду.
		Крім того, рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 03 листопада 2021 року, яке набрало законної сили 19 квітня 2022 року, стягнуто на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04 липня 2019 року по 03 листопада 2021 року в сумі 136084,21 грн; невиплачену заробітну плату за період з 18 жовтня 2018 року по 02 липня 2019 року у розмірі 11594,00 грн; середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 05 вересня 2018 року по 17 жовтня 2018 року у розмірі 4263,60 грн; середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 03 липня 2019 року по 02 серпня 2019 року у розмірі 6723,07 грн та судовий збір у розмірі 1536,80 грн.
		Із вказаного рішення вбачається, що воно судом першої інстанції було ухвалено ще до введення воєнного стану  03 листопада 2021 року, а тому СТОВ «Надія» могло вжити ефективних заходів щоб уникнути ускладнень при його виконанні. 
		Крім того, предметом спору у даній справі є середній заробіток за час вимушеного прогулу та заробітна плата, якої ОСОБА_1 була позбавлена ще у 2018  2019 роках і на даний час. На ряду з цим, заявник є суб`єктом підприємницької діяльності, весь цей час здійснює господарську діяльність та отримує дохід.
		Надання допомоги ЗСУ, на підставі договору про виконання мобілізаційного завдання, не свідчить про неможливість виконання вказаного рішення суду.
		Крім того, з 24.02.2022 і на даний час на території Черкаської області не ведуться активні бойові дії, що свідчить про те, що поточна обстановка в області є стабільною.
		З огляду на вищезазначене, посилання заявника і зазначені ним доводи не є тими виключними обставинами, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
		Будь-яких інших належних та допустимих доказів на підтвердження факту наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, СТОВ «Надія» ні до суду першої, ні до апеляційної інстанції не надало, тоді як, відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Таким чином, встановивши, що заявником не було надано до суду доказів на підтвердження наведених обставин для розстрочення виконання рішення, зокрема, доказів існування виняткових обставин, з якими закон пов`язує можливість розстрочення виконання рішення суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення.
		Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		На ряду з цим, доводи апеляційної скарги щодо відстрочення виконання рішення суду з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період відстрочення та 3% річних від відстроченої суми починаючи з моменту виконання рішення суду по справі № 709/1465/19 не заслуговують на увагу, адже посилаючись на висновки Верховного Суду, як підставу для стягнення штрафних санкцій за відстрочення виконання, скаржник не зазначив жодної позиції Верховного Суду у конкретній справі з даного питання, ні в апеляційній скарзі, ні у промові представника позивача у судовому засіданні. 
		Апеляційний суд зауважує, що питання застосування штрафних санкцій за невиконання рішення суду не є предметом розгляду даного провадження.
		За таких обставин, оскільки судом першої інстанції не було здійснено повну та всебічну оцінку доказів та обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності розстрочення виконання судового рішення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції з ухваленням нового судового рішення, яким у задоволенні заяви СТОВ «Надія» про відстрочення виконання рішення суду у даній справі слід відмовити.
		Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,
		п о с т а н о в и в :
		 
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Ухвалу Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 11 травня 2022 року  скасувати.
		В задоволенні заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» про відстрочку (розстрочку) виконання рішення  відмовити.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		Повний текст постанови складено 08 липня 2022 року.
		 
		 
		 
		Головуючий Л. І. Василенко
		 
		 
		 
		Судді: В. Г. Бородійчук
		 
		 
		 
		                                                         О.В.Карпенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...