Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 758/13936/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; спори про відшкодування шкоди, заподіяної від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
Надіслано для оприлюднення: 18.07.2022. Зареєстровано: 18.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 20.07.2022.
Дата набрання законної сили: 12.07.2023 (частково)
Результат оскарження 12.07.2023 Апеляційний суд міста Києва: змінено рішення місцевого суду
Номер судового провадження: 2/758/2841/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		Справа № 758/13936/19 
		Категорія 37 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		05 липня 2022 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
		       головуючого судді - Головчака М. М. ,
		       за участю секретаря судового засідання - Савіцької Д. А., 
		       представника позивача адвоката Мурашова П.А.
		       представника відповідача адвоката Медвідь О.А.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення страхового відшкодування,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Позивач ОСОБА_1 звернулася до Подільського районного суду м.Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення страхового відшкодування.
		Позовні вимоги обгрунтоваані тим, що 22.01.2018 року ОСОБА_2 керуючи автомобілем MITSUBISHI PAJERO WAGON, реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4 . Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди її чоловік ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження від яких помер на місці події. 
		На утриманні померлого ОСОБА_4 перебувало двоє малолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14.09.2018 року (справа №362/1579/18) встановлено, що грубе порушення водієм автомобіля MITSUBISHI PAJERO WAGON, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України перебуває у прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді смерті ОСОБА_4 та відповідно визнано ОСОБА_2 винним за ч. 2 ст. 286 КК України і призначено йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі від відбування якого звільнено на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном на 1 рік.
		Вказаний вирок суду набрав законної сили.
		Цивільно-правову відповідальність водія наземного транспортного засобу MITSUBISHI PAJERO WAGON, реєстраційний номер НОМЕР_1 , застраховано в ПРИВАТНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АХА СТРАХУВАННЯ» (код за ЄДРПОУ - 20474912) за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № AК/5282427. 
		В подальшому ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АХА СТРАХУВАННЯ» змінило назву на ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРКС"
		У відповідності до пункту 35.1. статті 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 31.10.2018 було надано до АТ «СК «АХА Страхування» заяву про страхове відшкодування та документи, передбачені пунктом 35.2. статті 35 Закону.
		За таких обставин, згідно з. пунктом 22.1 ст. 22 Закону, пункту 27.2. статті 27 Закону, пункту 27.3. статті 27 Закону, 27.4. статті 27 Закону, враховуючи, що страхова сума за полісом складає 200`000,00 грн. (Двісті тисяч гривень 00 копійок) на одного потерпілого, відповідач мав відшкодувати позивачу шкоду, заподіяну смертю потерпілого, моральну шкоду,  заподіяну смертю фізичної особи., витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника у розмірі 200`000,00 грн. (Двісті тисяч гривень 00 копійок).
		Проте, відповідач листом № 9359 від 13.11.2018 повідомив позивача про відмову у виплаті страхового відшкодування мотивуючи рішення тим, що винуватцем ДТП було повністю відшкодовано завдану позивачу та її дітям шкоду посилаючись при цьому на статті 1166 та 599 Цивільного кодексу України.
		               При цьому позивач вважає, що оскільки відповідач частково здійснив виплату страхового відшкодування лише у розмірі 17 870,4 грн., він зобов`язаний сплатити позивачу різницю між страховою сумою 200 000,00 грн. та сумою частково сплаченого страхового відшкодування 17 870,4 грн., що становить 182 129,6 грн., а також повинен сплатити Позивачу пеню в розмірі 46 500,28 грн., інфляційні витрати у розмірі 4 014,17 грн. та три проценти річних 4 012,00 грн., тобто всього 236 656,05 грн.
		Крім того, позивач посилався на те, що він звернувся із скаргою до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (яка на той час була спеціально уповноваженим державним органом, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг), за результатами розгляду якої Нацкомфінпослуг складено Акт про порушення, вчинені ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АХА СТРАХУВАННЯ» від 15.04.2019 №544/13-4/15. На підставі вказаного акту про правопорушення Нацкофінпослуг винесено Розпорядження від 14.05.2019 №852 Про застосування заходу впливу до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АХА СТРАХУВАННЯ».
		Відповідач не погодився із зазначеним розпорядженням та звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом про його скасування.
		               Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 липня 2020 року у справі № 640/12010/19 у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Крім того, Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року у справі № 640/12010/19 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2020 року - без змін.
		               Постанова набрала законної сили з дати її прийняття та в силу частини 5 статті 328 КАС України оскарженню не підлягає, а отже обставини, встановлені у цих рішеннях згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України не доказуються. З огляду на це позивач вважає, що у цій справі мають бути враховані встановлені у вказаних судових рішеннях обставини, зокрема, що відповідач відмовляючи позивачу у здійсненні страхового відшкодування діяв у супереч вимогам чинного законодавства, а також про те, що позивач не може розширювати підстави для відмови у здійсненні страхового відшкодування, передбачені Законом №1961-IV, застосовуючи положення Закону України «Про страхування», оскільки у такому випадку це буде означати регулювання таких правовідносин по іншому ніж передбачено Законом №1961-IV, що прямо суперечить вимогам статті 2 цього Закону.
		Тому просить суд стягнути зазначену суму з відповідача та покласти на відповідача судові витрати.
		Ухвалою суду від 21 січня 2021 року у зазначеній справі відкрито спрощене провадження та призначене судове засідання.
		Відповідачем до суду наданий відзив на позов, а також пояснення, в яких він просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з посиланням на наступне.
		       Згідно з вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14.09.2018 р. по справі №362/1579/18 водієм забезпеченого ТЗ Mitsubishi Pajero, д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб, була застрахована за договором (Полісом) №АК/5282427, було добровільно повністю відшкодовано заподіяну ним потерпілій ОСОБА_7 шкоду.
		       Також вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14.09.2018 р. по справі №362/1579/18 встановлено, що провадження у цивільному позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, на підставі ст. 206 та п. 5 ч. 1 ст. 255 ЦПК України підлягає до закриття в зв`язку з відмовою потерпілої від цивільного позову.
		       Відтак, вироком суду, який набрав законної сили, права ОСОБА_1 як потерпілої особи (дурини загиблого) було відновлено, а саме завдану в результаті ДТП шкоду пов`язану із смертю потерпілого, стягнуто з водія забезпеченого транспортного засобу.
		       Крім того, відповідно до наданої ОСОБА_1 розписки від 13.09.2018р., винуватцем ОСОБА_2 відшкодовано завдану внаслідок загибелі ОСОБА_4 матеріальну та моральну шкоду. При цьому в розписці ОСОБА_1 зазначила, що вона жодних претензій, пов`язаних із відшкодуванням збитків, майнової та моральної шкоди до ОСОБА_2 не має. Суму в розмірі 18000 доларів США передану їй вважає повною, справедливою та законною компенсацією завданих їй та її дітям збитків, майнову та моральну шкоду.
		       При цьому відповідач звертає увагу, що розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілих, за полісом №АК/5282427, складає 2000 000,00 грн. Тобто виплачені водієм забезпеченого ТЗ 18000 доларів США за офіційним курсом НБУ на дату отримання коштів згідно розписки від 13.09.2018, складають суму, що значно перевищує страхову суму за Полісом.
		       Завдану потерпілій ОСОБА_1 та її дітям майнову і моральну шкоду, так як ним зазначено і встановлено у вироку суду і наявних розписках, відшкодовано особою цивільно-правова відповідальність якої застрахована в повному обсязі, а тому будь-які додаткові відшкодування, суперечать меті здійснення обов`язкового страхування та розцінюються як виплата з перевищенням завданого розміру прямої шкоди (збитку).
		Оскільки були відсутні правові підстави для визнання майнових вимог заявника ОСОБА_1 , керуючись вимогами законодавства ат ст.ст. 9,16,26 Закону України «Про страхування» відповідачем було прийнято вмотивоване рішення про підмову ОСОБА_1 у здійсненні страхового відшкодування про що її було повідомлено листом вих. №9359 від 13.11.2018 р. 
		Отже, відповідач належним чином та у відповідності до умов Закону було врегульовано заявлений випадок, а доводи та аргументи викладені в позовній заяві ОСОБА_1 є надуманими та не обґрунтованими.
		Разом з тим, оскільки батькам загиблого не було компенсовано моральну шкоду, та оскільки вони відмовились від страхового відшкодування (моральної шкоди) на користь своїх онуків, відповідачем було здійснено виплату моральної шкоди в розмірі 17870,40 грн. на користь позивача.
		       Також відповідач 22.07.2019 року отримав заяву від ОСОБА_2 , який заподіяв шкоду, про здійснення компенсації понесених ним витрат, а саме: витрат (збитків), відшкодованих ним ОСОБА_1 в добровільному порядку.
		       При цьому зауважено, що спеціалістами відповідача керуючись вимогами Закону було складено розрахунок розміру можливої компенсації здійснених ОСОБА_2 витрат по відшкодуванню завданої ОСОБА_1 шкоди в розмірі 133898,00 грн.
		       Проте, відповідно до абз. 2 п. 36.4 ст. 36 Закону, у компенсації витрат може бути відмовлено повністю або частково, якщо такі витрати здійснені без попереднього погодження із страховиком (МТСБУ).
		       Крім того, вимоги позивача щодо стягнення страхового відшкодування витрат на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника вважає надуманими та необґрунтованими, оскільки вони не підтверджені належними документами, а також факт встановлення надгробного пам`ятника викликає сумнів.
		       Враховуючи зазначене, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
		У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив задовольнити позов у повному обсязі.
		Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.
		05 липня 2022 року, представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку введенням в Україні воєнного стану.
		Враховуючи те, що цивільна справа розглядається з 2019 року, у справі сторони надавали пояснення, в матеріалах справи наявні докази для прийняття рішення, суд вважає за можливе проводити розгляд справи без участі представника відповідача. 
		Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
		22.01.2018 року ОСОБА_2 керуючи автомобілем MITSUBISHI PAJERO WAGON, реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4 . 
		Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди чоловік позивача ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження від яких помер на місці події. 
		На утриманні померлого ОСОБА_4 перебувало двоє малолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14.09.2018 року (справа №362/1579/18) встановлено, що грубе порушення водієм автомобіля MITSUBISHI PAJERO WAGON, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України перебуває у прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді смерті ОСОБА_4 та відповідно визнано ОСОБА_2 винним за ч. 2 ст. 286 КК України і призначено йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі від відбування якого звільнено на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном на 1 рік.
		Вказаний вирок суду набрав законної сили.
		Цивільно-правову відповідальність водія наземного транспортного засобу MITSUBISHI PAJERO WAGON, реєстраційний номер НОМЕР_1 , застраховано в ПРИВАТНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АХА СТРАХУВАННЯ» (код за ЄДРПОУ - 20474912) за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № AК/5282427. В подальшому ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АХА СТРАХУВАННЯ» змінило назву на ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРКС»
		Статтею 6 Закону передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.
		Пунктом 22.1 ст. 22 Закону визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
		Розділом ІІІ Закону визначено шкоду, яка підлягає страховому відшкодуванню саме в порядку цього Закону - шкода, заподіяна життю та здоров`ю потерпілого (ст. 23); шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого (ст. 24); шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим (ст. 25); шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим (ст. 26); моральна шкода, заподіяна потерпілому (ст. 26-1); шкода, пов`язана із смертю потерпілого (ст. 27); шкода, заподіяна майну (ст. 28); шкода, пов`язана з пошкодженням транспортного засобу (ст. 29); шкода, пов`язана з фізичним знищенням транспортного засобу (ст. 30); шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням дороги, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей (ст. 31).
		Страхова сума за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/5282427 складає 200`000,00 грн. (Двісті тисяч гривень 00 копійок) на одного потерпілого.
		Відповідно до пункту 27.2. статті 27 Закону страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
		На день настання страхового випадку, тобто на 22 січня 2018 року, ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 3723 гривні.
		Відповідно до статті 1200 Цивільного кодексу України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.
		На день смерті ОСОБА_4 мав двох малолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..
		Згідно з довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №74975/02-12 від 21.08.2019 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Лисянському відділенні обслуговування громадян (сервісний центр) головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію по втраті годувальника на дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Страхове відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого визначається у розмірі (3723 грн. х 36) і становить 134 028,00 грн.
		Відповідно до пункту 27.3. статті 27 Закону Страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
		Таким чином загальний розмір страхового відшкодування моральної шкоди, визначається у розмірі 3723 грн. х 12 і становить 44 676 грн.
		При цьому відповідачем було здійснено виплату моральної шкоди в розмірі 17870,40 грн. на користь позивача.
		               Відшкодування моральної шкоди, заподіяну смертю потерпілого визначається у розмірі 26 805,6 грн..
		Відповідно до пункту 27.4. статті 27 Закону Страховик здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
		З матеріалів справи вбачається, що позивачем понесені витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника. 
		Таким чином загальний розмір страхового відшкодування на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, визначається у розмірі 3723 грн. х 12 і становить 44 676 грн.
		Відповідно до п. 36.1. ст. 36 Закону, страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
		П. 36.2. ст. 36 Закону визначено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний:
		у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;
		       у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
		Позивачем 31.10.2019 було надано до відповідача заяву про страхове відшкодування.
		Відповідач листом №9359 від 13.11.2018 повідомив позивача про відмову у виплаті страхового відшкодування, з посиланням на ст.ст. 9,16,26 Закону України «Про страхування». 
		В обґрунтування відмови відповідач, зокрема, посилається на те, що із вироку Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14.09.2018р. по справі №362/1579/18, вбачається, що ОСОБА_2 було добровільно повністю відшкодовано заподіяну ним потерпілій шкоду і на те, що відповідно до розписки відповідача від 13.09.2018р. ОСОБА_2 відшкодовано завдану внаслідок загибелі чоловіка позивача матеріальну та моральну шкоду в розмірі 18000 доларів США. 
		Проте, мотивуюче свою рішення на підставі названих норм Закону України «Про страхування» а також ст. 991 ЦК України, відповідач не врахував, що ці норми визначають підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні. Разом з тим позивач не є страхувальником за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. 
		Крім того, згідно пункту 2.1. статті 2 Закону, відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
		       П. 37.1. ст. 37 Закону встановлено, що підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є:
		37.1.1. навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров`я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону;
		37.1.2. вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного кримінального правопорушення, що призвело до страхового випадку (події, передбаченої статтею 41 цього Закону);
		37.1.3. невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди;
		37.1.4. неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди;
		Статтею 32 Закону визначено випадки, коли шкода не відшкодовується, а саме:
		- шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону (п. 32.1.);
		- шкоду, заподіяну забезпеченому транспортному засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду (п.32.2.);
		- шкоду, заподіяну життю та здоров`ю пасажирів, які знаходилися у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, та які є застрахованими відповідно до пункту 6 статті 7 Закону України "Про страхування" (п.32.3.);
		- шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду (п. 32.4.);
		- шкоду, заподіяну при використанні забезпеченого транспортного засобу під час тренувальної поїздки чи для участі в офіційних змаганнях (п. 32.5.);
		- шкоду, яка прямо чи опосередковано викликана чи якій сприяли іонізуюча радіація, викликане довільним ядерним паливом радіоактивне отруєння, радіоактивна, токсична, вибухова чи в іншому відношенні небезпечна властивість довільної вибухової ядерної сполуки чи її ядерного компонента (п. 32.6.);
		- шкоду, пов`язану із втратою товарної вартості транспортного засобу (п. 32.7. ст. 32 Закону);
		- шкоду, заподіяну пошкодженням або знищенням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди антикварних речей, виробів з коштовних металів, коштовного та напівкоштовного каміння, біжутерії, предметів релігійного культу, картин, рукописів, грошових знаків, цінних паперів, різного роду документів, філателістичних, нумізматичних та інших колекцій (п. 32.8. ст. 32 Закону);
		- шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди, якщо вона відбулася внаслідок масових заворушень і групових порушень громадського порядку, військових конфліктів, терористичних актів, стихійного лиха, вибуху боєприпасів, пожежі транспортного засобу, не пов`язаної з цією пригодою (32.9.);
		- шкоду, заподіяну життю та здоров`ю водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду (п. 32.10.).
		Отже, зазначені у листі відповідача № 9359 від 13.11.2018 обставини не віднесені до визначених у статтях 32 та/або 37 Закону і відповідно не можуть слугувати належною підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.
		Таким чином, Відповідачем порушено пункт 36.2. ст. 36 Закону та прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування не з підстав визначених Законом.
		               Аналогічних висновків прийшов Окружний адміністративний суд міста Києва та Шостий апеляційний адміністративний суд у справі №640/12010/19 за позовом відповідача - АТ «СК «АРКС» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про скасування розпорядження.
		Зазначена справа стосується відповідача і прийнятого ним рішення відносно позивача. і в ході її розгляду досліджувались, також й доводи, якими відповідач у цій справі обґрунтовує свої заперечення проти позову.
		               У вказаній Постанові Шостого апеляційного адміністративного суду судом встановлено, наступне: «Колегія суддів зазначає, що положення Закону №1961-IV не містять такої підстави для відмови у здійсненні страхового відшкодування, яка зазначена позивачем у листі від 13.11.2018 №9359, при цьому інших підстав для відмови, визначених статтями 32 та/або 37 Закону №1961-IV ПАТ "Страхова компанія "АРКС" не зазначено.
		Ураховуючи зазначене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач відмовляючи ОСОБА_1 у здійсненні страхового відшкодування діяв у супереч вимогам чинного законодавства.»
		«При цьому, колегія суддів критично ставиться до доводів позивача, зазначених в апеляційній скарзі щодо можливості застосування у спірних правовідносинах положень статей 9, 16, 26 Закону України «Про страхування», оскільки стаття 2 Закону №1961-IV прямо передбачає, що якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
		Таким чином, на думку колегії суддів позивач не може розширювати підстави для відмови у здійсненні страхового відшкодування, передбачені Законом №1961-IV, застосовуючи положення Закону України «Про страхування», оскільки у такому випадку це буде означати регулювання таких правовідносин по іншому ніж передбачено Законом №1961-IV, що прямо суперечить вимогам статті 2 цього Закону.».
		Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 липня 2020 року у справі № 640/12010/19 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Крім того, Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року у справі № 640/12010/19 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2020 року - без змін.
		               Постанова набрала законної сили з дати її прийняття та в силу частини 5 статті 328 КАС України оскарженню не підлягає.
		               Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, 
		               З огляду на викладене, суд бере до уваги зазначені висновки.
		               Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		               Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		               Відповідно до статті 992 ЦК України, у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
		               Пунктом 36.5 ст. 36 Закону встановлено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
		               З огляду на те, що відповідач виплатив позивачу 17 870,4 грн., він прострочив виконання зобов`язання щодо сплати позивачу 18 2129,6 грн.. 
		               Таким чином стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 46 500,28 грн., інфляційні витрати у розмірі 4 014,17 грн. та три проценти річних 4 012,00 грн.
		Згідно із ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Таким чином, суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного наданого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
		Згідно зі ст.ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судові витрати у вигляді судового збору.
		Керуючись ст.ст. 15,16, 979, 980, 993 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», 
		ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 133, 141, 259, 263 - 265, 268, 273, ЦПК України, суд,-
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		Позов ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРКС», про стягнення страхового відшкодування - задовольнити.
		Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРКС», на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 182 129,60 грн. (сто вісімдесят дві тисячі сто двадцять дев`ять гривень 60 копійок), пеню у розмірі 46 500,28 грн. (сорок шість тисяч п`ятсот гривень 28 копійок), інфляційні витрати у розмірі 4 014,17 грн. (чотири тисячі чотирнадцять гривень 17 копійок), три відсотки річних 4 012,00 грн. (чотири тисячі дванадцять гривень 00 копійок).
		Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРКС», на користь держави судовий збір у сумі 2 366,56 грн. (дві тисячі триста шістдесят шість гривень 56 копійок).
		Учасник справи:
		позивач: ОСОБА_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
		Відповідач: ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРКС», місцезнаходжеення: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; код ЄДРПОУ 20474912; 
		треті особи: 
		ОСОБА_2 ; зареєстрованого місця проживання АДРЕСА_2 ; 
		ОСОБА_3 ; зареєстрованого місця проживання АДРЕСА_2 . 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного шляхом подачі апеляційної скарги (зважаючи на п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення).
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Суддя        М. М. Головчак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...