Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/17538/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 22.07.2022. Зареєстровано: 23.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 25.07.2022.
Дата набрання законної сили: 21.07.2022
Номер судового провадження: 852/6237/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		і м е н е м У к р а ї н и
		 
		21 липня 2022 року м. Дніпросправа № 160/17538/21
		Третій апеляційний адміністративний суд 
		у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),
		 суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В., 
		за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С., 
		розглянувши в порядку письмового провадження 
		апеляційну скаргу Державної податкової служби України
		на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року
		у справі №160/17538/21
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Правобережне»
		до Державної податкової служби України
		про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації,- 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		28 вересня 2021 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Правобережне» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України в якому просило визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України, оформлену листом №3222/ІПК/99-00-04-03-03-06 від 01.09.2021р. 
		Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року у справі №160/17538/21 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Правобережне» до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації  задоволено.
		Судом зазначено, що під час дослідження змісту оскаржуваної індивідуальної податкової консультації судом встановлено, що у ній відповідачем не дотримані вимоги чинного законодавства, оскільки в порушення приписів Податкового кодексу України, не враховані фактичні обставини, вказані платником, відсутнє обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання норм податкового законодавства. Крім того, суд вказав, що вартість харчування, яким забезпечуються працівники позивача та працівники його контрагентів впродовж робочого дня за принципом «шведський стіл», не є додатковим благом та не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб, а тому також звільняється від оподаткування військовим збором та не може розглядатися як база нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. 
		Не погодившись з рішенням суду, Державною податково. службою України подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року у справі №160/17538/21, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Особа, яка подала апеляційну скаргу вказує, що дохід у вигляді безоплатного харчування за принципом «шведського столу», включається до загального місячного (річного) оподаткування доходу платника податків як інший дохід, та є об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором та базою нарахування єдиного внеску. Також, особа, яка подала апеляційну скаргу вказує, що спірна консультація не містить жодних управлінських висновків та не приписує позивачу вчинити будь-які обов`язкові дії, а відтак спірна консультація не порушує права позивача, що виключає підстави для задоволення позову.
		Розгляд справи призначено судом апеляційної інстанції у відкритому судовому засіданні на 21 липня 2022 р. З огляду на відзив на апеляційну скаргу, ухвалою від 20.07.22 р. задоволено заяву представника ТОВ « Правобережне» про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
		На дату та час призначений судом, представники сторін у судове засідання не з`явилися, жодних заяв чи клопотань до суду не надходило, що у відповідності до ст. 311 КАС України надало можливість суду здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження. 
		Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача , з огляду на таке: 
		Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «Правобережне» зареєстровано 15.02.2008р., номер запису: 12021020000000421. До видів економічної діяльності підприємства (за КВЕД) належить: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.63 Післяурожайна діяльність; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.
		Відповідно до Наказу Товариства з обмеженою відповідальністю «Правобережне» «Про організацію харчування в товаристві» №46.1 від 30.07.2021р., з 01.08.2021 року працівників товариства та працівників сторонніх організацій (контрагентів), які надають послуги Товариству по договорах підряду/послуг і передбачають харчування їх працівників, забезпечити безкоштовним харчуванням за принципом «фуршет (шведський стіл)». Харчування за принципом «фуршет (шведський стіл)» передбачає можливість працівників товариства та працівників сторонніх організацій (контрагентів), які надають послуги товариству по договорах підряду/послуг, підійти до місця, де знаходяться продукти харчування та взяти необхідну їх кількість у розмірі, визначеному на власний розсуд (п.1 Наказу).
		Пунктом 3 Наказу визначено, що витрати із забезпечення харчуванням працівників товариства та працівників контрагентів товариства несе Товариство. Витрати Товариства на забезпечення працівників товариства та працівників контрагентів товариства безкоштовним харчуванням включати до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг Товариством.
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Правобережне» звернулося до Державної податкової служби України із зверненням від 13.07.21р. №60 про надання індивідуальної податкової консультації, в якому просило податковий орган надати роз`яснення, в порядку ст.52 Податкового кодексу України, з наступних питань:
		1. Чи є об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб безкоштовне харчування працівників за принципом «шведського столу», коли неможливо визначити кількість спожитих продуктів кожною окремою особою, тобто отриманий дохід у вигляді додаткового блага не може бути персоніфікований?
		2. Чи є об`єктом оподаткування військовим збором безкоштовне харчування працівників за принципом «шведського столу», коли неможливо визначити кількість спожитих продуктів кожною окремою особою, тобто отриманий дохід у вигляді додаткового блага не може бути персоніфікований?
		3. Чи є об`єктом оподаткування єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування безкоштовне харчування працівників за принципом «шведського столу», коли неможливо визначити кількість спожитих продуктів кожною окремою особою, тобто отриманий дохід у вигляді додаткового блага не може бути персоніфікований?
		За результатами розгляду звернення позивача, Державною податковою службою України надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Правобережне» індивідуальну податкову консультацію №3222/ІПК/99-00-04-03-03-06 від 01.09.2021р., та включено до Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій.
		У вказаній індивідуальній податковій консультації зазначено: «Зауважуємо, що норми п.п.164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України не містять посилань на те, що доходи одержані платником податку у вигляді безоплатного харчування не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб. Зазначене лише може вказувати на те, що такі доходи не є додатковим благом. Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника включаються інші доходи, крім зазначених ст.165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу). Також доходи, визначені ст. 163 Кодексу, є об`єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу). Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний сплатити до бюджету податок на доходи фізичних осіб і військовий збір у повному обсязі відповідно до порядку, визначеному ст. 168 Кодексу. Неможливість, на думку товариства, персоніфікувати отриманий дохід не може слугувати підставою для звільнення працівника від сплати відповідних податків і зборів» (абз 6-10 стор. 2 ІПК).
		Таким чином, оскільки безоплатним харчуванням («громадським харчуванням», «харчуванням за принципом «шведський стіл») забезпечуються виключно працівники товариства і продукти харчування закуповуються товариством відповідно до кількості працівників, то дохід у вигляді вартості такого харчування є об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором та базою нарахування єдиного внеску», (абз. 6 стор. 3 ІПК)».
		Вважаючи протиправною спірну індивідуальну податкову консультацію відповідача №3222/ІПК/99-00-04-03-03-06 від 01.09.2021р., позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
		Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
		Згідно з приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно приписів підпункту 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі ПК України), індивідуальна податкова консультація - роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.
		Відповідно до положень абзацу 1 пункту 52.1 та пункту 52.2 статті 52 ПК України, за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
		Приписами підпункту 52.3 статті 52 ПК України визначено, що за вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній, у паперовій або електронній формі. Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, обов`язково повинна містити назву - індивідуальна податкова консультація, реєстраційний номер в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.
		Колегія суддів зазначає, що податкова консультація за своєю правовою природою є фактично відповіддю контролюючого органу платнику податків на його питання й повинна містити конкретні роз`яснення такому платнику практичної форми та/або моделі його поведінки у визначеному колі податкових правовідносин.
		Як вірно зазначено судом першої інстанції, податкова консультація (індивідуальна), як методична й практична допомога платнику податків при виконанні ним податкового обов`язку, фактично, за всіма процедурами (нарахування та сплата платежів, пені, штрафних санкцій, оскарження дій контролюючих органів тощо): 1) надається платнику податків для правильності практичного застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акту з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності; 2) має індивідуальний характер і може використовуватися лише платником податків, якому така консультація надана; 3) не може встановлювати (змінювати чи припиняти) відповідну норму законодавства, а лише надає роз`яснення щодо практичного її застосування; 4) має мету - викладення (роз`яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту конкретної правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування.
		Обов`язковими ж складовими письмової податкової консультації є: опис питань, що порушуються платником податків; обґрунтування застосування норм законодавства з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків; висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.
		З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що наказом директора ТОВ «Правобережне» «Про організацію харчування в товаристві» №46.1 від 30.07.2021р. визначено, що з 01.08.2021 року працівників товариства та працівників сторонніх організацій (контрагентів), які надають послуги Товариству по договорах підряду/послуг і передбачають харчування їх працівників, забезпечити безкоштовним харчуванням за принципом «фуршет (шведський стіл)». Харчування за принципом «фуршет (шведський стіл)» передбачає можливість працівників товариства та працівників сторонніх організацій (контрагентів), які надають послуги товариству по договорах підряду/послуг, підійти до місця, де знаходяться продукти харчування та взяти необхідну їх кількість у розмірі, визначеному на власний розсуд.
		Пунктом 3 Наказу №46.1 від 30.07.2021р. встановлено, що витрати із забезпечення харчуванням працівників товариства та працівників контрагентів товариства несе Товариство. Витрати Товариства на забезпечення працівників товариства та працівників контрагентів товариства безкоштовним харчуванням включати до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг Товариством.
		Зі змісту індивідуальної податкової консультації відповідача вбачається, що відповідач вказав про те, що вартість харчування, яким забезпечуються працівники товариства впродовж робочого дня за принципом «шведського столу», не є додатковим благом, але включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах, і є базою нарахування єдиного внеску.
		В свою чергу, згідно підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді:
		а) вартості використання житла, інших об`єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах;
		б) вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим Кодексом для оподаткування прибутку підприємств.
		Додатково до винятків, передбачених підпунктом «а» цього підпункту, не вважаються додатковим благом платника податку доходи, одержані у формі та розмірах, що підлягають включенню роботодавцем до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, а також кошти, вартість послуг, проживання, проїзду, харчування, спортивного одягу, аксесуарів, взуття та інвентарю, колясок для осіб з інвалідністю, у тому числі які призначені для участі осіб з інвалідністю в фізкультурно-реабілітаційних та спортивних заходах, лікарських та медико-відновлюваних засобів та інших доходів, наданих (виплачених) платнику податку - учаснику спортивних (крім професійного спорту), фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізкультурно-оздоровчої діяльності та фізкультурно-спортивної реабілітації, що фінансуються з бюджету та/або бюджетними організаціями, іншими неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату надання таких коштів.
		Відповідно підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
		Виходячи з наведеної норми, додатковими благами вважаються матеріальні чи нематеріальні цінності, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, за умови, якщо такий дохід не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму.
		Разом з тим, порядок харчування, який визначив позивач, передбачає можливість працівників товариства та працівників сторонніх організацій (контрагентів), які надають послуги товариству по договорах підряду/послуг, підійти до місця, де знаходяться продукти харчування та взяти необхідну їх кількість у розмірі, визначеному на власний розсуд.
		Колегія суддів враховує, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постанові від 30.10.2018 у справі №810/481/16 вказав, що у разі коли неможливо визначити кількість спожитих продуктів кожною окремою особою, тобто отриманий дохід у вигляді додаткового блага не може бути персоніфікований, вартість такого харчування не може розглядатися як об`єкт оподаткування.
		В свою чергу, як вірно встановлено судом першої інстанції, безоплатне харчування працівників здійснюється позивачем без фіксації кількості наданих обідів (спожитої їжі) та надання такого харчування пов`язане із виконанням роботодавцем обов`язків трудового найму.
		Відтак, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що вартість харчування, яким забезпечуються працівники позивача та сторонніх організацій впродовж робочого дня за принципом «шведський стіл», не є додатковим благом та не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб. 
		В свою чергу, згідно пп.1.7. п.16-1 Підрозділу 10 Розділу XX ПК України, звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.
		Таким чином, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що вартість харчування за принципом «шведський стіл» не є об`єктом оподаткування військовим збором.
		Крім того, згідно положень абзацу 1 пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
		Відтак, судом першої інстанції правильно зазначено, що оскільки вартість харчування, яким забезпечуються працівники позивача та працівники його контрагентів впродовж робочого дня за принципом «шведський стіл», не є додатковим благом та не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб, то ця вартість харчування не може розглядатися як база нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
		Таким чином, спірна індивідуальна податкова консультація Державної податкової служби України, яка оформлена листом №3222/ІПК/99-00-04-03-03-06 від 01.09.2021р., дійсно суперечить приписам законодавства та підлягає скасуванню.
		Натомість, доводи апеляційної скарги, що дохід у вигляді безоплатного харчування за принципом «шведського столу», включається до загального місячного (річного) оподаткування доходу платника податків як інший дохід, та є об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором та базою нарахування єдиного внеску, не знайшли свого підтвердження.
		В свою чергу, колегія суддів також враховує, що відповідно до статті 53 ПК України платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору
		Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
		Таким чином, ПК України чітко врегульовано правовий статус податкової консультації як акта індивідуальної дії, який, з огляду на вищенаведену норму процесуального законодавства може бути предметом судового оскарження в порядку адміністративного судочинства.
		Відтак, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що спірна консультація не порушує права позивача, а це виключає підстави для задоволення позову.
		Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		Керуючись ст. ст. 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року у справі № 160/17538/21 - залишити без задоволення.
		Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року у справі № 160/17538/21 - залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадку та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України. 
		 
		Головуючий - суддяН.А. Бишевська 
		 
		 суддяІ.Ю. Добродняк 
		 
		 суддяЯ.В. Семененко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...