Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/24895/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері.
Надіслано для оприлюднення: 26.07.2022. Зареєстровано: 27.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 27.07.2022.
Дата набрання законної сили: 25.07.2022
Номер судового провадження: К/990/17142/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		25 липня 2022 року 
		м. Київ 
		 
		справа № 640/24895/21
		адміністративне провадження № К/990/17142/22  
		Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Бучик А.Ю., перевіривши касаційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2022 року у справі № 640/24895/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Навіум - 2008" до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація),   треті особи - Національна академія наук України, Державне автотранспортне підприємство експедиційних та спеціальних автомобілів Національної академії наук України, Державне виробниче підприємство "Будрекомплект" Національної академії наук України  про визнання протиправними та скасування положень містобудівних умов та обмежень, зобов`язання вчинити дії
		УСТАНОВИВ:
		Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень рішенням  Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2021, залишеним без змін постановою Шостого  апеляційного адміністративного суду від 31.05.2022, позов задоволено частково.
		Визнано протиправними та скасовано окремі частини Містобудівних умов та обмежень, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) №936 від 30 липня 2021 року зокрема: - розділ "Назва об`єкта будівництва"; - Розділ "Гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах"; - Розділ "Максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки"; - Розділ "Планувальні обмеження".
		Викладено окремі частини Містобудівних умов та обмежень, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) №936 від 30 липня 2021 року, зокрема: Розділ "Назва об`єкта будівництва" в наступній редакції: "Реконструкція нежитлових будівель та адміністративно-побутового корпусу ("3" 1) під багатофункціональний та адміністративно-побутовий комплекс"; Розділ "Гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах" в наступній редакції: "Гранично допустима висота об`єкта проектування <100 м, відповідно до містобудівної документації. Остаточну висоту визначити проектною документацією, розробленою згідно із вимогами будівельних норм ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова територій", ДСТУ Б В.2.2-29:2011 "Будівлі підприємств. Параметри", ДБН В.2.2-28:2010 "Будинки адміністративного та побутового призначення", ДБН В.2.2.-9-2018 "Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення", ДБН В.2.2-41:2019 "Висотні будівлі. Основні положення". Рекомендована поверховість житлової забудови від 25 до      31 поверхів та адміністративно-побутової частини від 9 до 31 поверхів включно за умов визначення остаточних показників поверховості багатофункціонального комплексу відповідно до погоджень отриманих забудовником до розробки проектної документації стадії "П", ДБН В.2.2-15:2019 "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення" та ДБН В.1.1.7 -2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва""; Розділ "Максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки" в наступній редакції "При проектуванні об`єкта будівництва передбачити ефективне використання земельних ділянок та території з урахування угоджених проектних рішень та рішень проекту Генерального плану міста Києва";
		Розділи "Планувальні обмеження" доповнити текстом наступного змісту: "Вимог ДБН В.2.2-15:2019 "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення", вимог та умов до багатофункціональної житлової та адміністративної забудови".
		Визнано право позивача на проектування, будівництво та експлуатацію об`єктів житлового, адміністративного та побутового призначення на земельних ділянках з кадастровими номерами: 8000000000:75:041:0012 та 8000000000:75:041:0023, розташованими в межах території проектування об`єкта будівництва по вулиці Василя Степанченка, 5 та бульвару Академіка Вернадського, 36-В в місті Києві.
		Зобов`язано Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), внести та зареєструвати в установленому законодавством порядку зміни до окремих частин та розділів Містобудівних умов та обмежень, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) №936 від 30 липня 2021 року, одночасно розмістивши такі зміни на своєму офіційному Веб-сайті у мережі Інтернет за посиланням, та в Реєстрі будівельної діяльності електронної системи за посиланням https://kga.gov.ua              https://e-construction.gov.ua.
		У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. 
		Не погодившись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2022 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
		Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
		Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.
		Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
		Згідно частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».
		Відповідно до частини 1 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
		За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
		Згідно пункту 3 та 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
		У даній справі суд першої інстанції, врахувавши наведені положення КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.
		Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
		Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
		У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
		У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
		У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України     (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
		У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
		У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
		Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
		При цьому, процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
		Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
		Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у касаційній скарзі Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) не обґрунтовує підстав для касаційного оскарження судових рішень, що передбачені частиною четвертою та не вказує у скарзі підстави передбачені частиною п'ятою статті 328 КАС України.
		Суд касаційної інстанції позбавлений можливості самостійно визначати підстави касаційного оскарження. Цей обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України).
		З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 №460-IX, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
		Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
		За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.
		Керуючись статтями 328, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
		УХВАЛИВ:
		Касаційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2021 та постанову Шостого  апеляційного адміністративного суду від 31.05.2022 у справі №640/24895/21 - повернути особі, яка її подала.
		Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		Суддя                               А.Ю. Бучик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...