Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/1921/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров'я населення; Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.
Надіслано для оприлюднення: 29.07.2022. Зареєстровано: 29.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 01.08.2022.
Дата набрання законної сили: 28.07.2022
Номер судового провадження: 11-кп/802/53/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62019140000000267

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 161/1921/20  Провадження №11-кп/802/53/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1  Категорія:ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України  Доповідач:                 ОСОБА_2 
		 
		ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		28 липня 2022 року                                 місто Луцьк
		 
		Волинський апеляційний суд в складі:
		головуючого судді ОСОБА_2 ,
		суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		з участю секретаря ОСОБА_5 ,
		прокурора  ОСОБА_6 ,
		захисників: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_9 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 березня 2021 року щодо ОСОБА_9 , яким 
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцька, Волинської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, з вищою освітою, одружений, має на утриманні троє малолітніх дітей, не працює (звільнений зі служби в поліції з 2 вересня 2019 року), раніше не судимий
		визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України та йому призначено покарання за:
		- ч. 1 ст. 307 КК України у виді 4 років позбавлення волі; 
		- ч. 2 ст. 307 КК України у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного на праві приватної власності майна та з позбавленням на підставі ч. 2 ст. 55 КК України права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 3 роки. 
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_9 покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного на праві приватної власності майна та з позбавленням на підставі ч. 2 ст. 55 КК України права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 3 роки.
		На підставі ст. 54 КК України обвинуваченого ОСОБА_9 позбавлено спеціального звання  «майор поліції».
		Строк відбуття покарання ОСОБА_9 визначено обчислювати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з моменту його затримання.
		Обвинуваченому ОСОБА_9 зараховано у строк відбуття основного покарання строк його попереднього ув`язнення за період з 4 липня 2019 року по 8 липня 2019 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_9 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - заставу.
		   Вироком вирішено питання про долю речових доказів, процесуальних витрат.
		В С Т А Н О В И В
		Згідно із вироком суду обвинувачений ОСОБА_9 , будучи, відповідно до положення ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», працівником правоохоронногооргану -старшим інспектором-черговимсектору реагуванняпатрульної поліції № 4 Луцького РВП ЛВП ГУНП у Волинській області (наказ т.в.о.начальника ГУНПу Волинськійобласті №170о/свід 22 червня 2016 року), у20-хчислах березня2019року,точної датита часуорганом досудовогорозслідування невстановлено, перебуваючи у приміщенні приватної бані, що у с. Великий Омеляник Луцького району, Волинської області, під час спілкування з ОСОБА_10 , запропонував останньому придбати у нього психотропний засіб - «амфетамін» за ціною 300 грн. за 1 грам, повідомивши, що може його реалізовувати постійно. 
		В подальшому ОСОБА_9 , реалізуючи умисел на збут психотропної речовини, діючи всупереч вимогам ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» із змінами і доповненнями, ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» із змінами та доповненнями, умисно, з корисливих мотивів, у невстановлені в ході досудового розслідування день, час, місці та у невстановленої особи, незаконно придбав, з метою подальшого збуту та до 3 травня 2019 року зберігав психотропну речовину  «амфетамін». 
		3 травня 2019 року близько 17.50 год., перебуваючи у салоні транспортного засобу марки «Audi A4» сірого кольору д.н.з. НОМЕР_1 , припаркованому неподалік зупинки громадського транспорту, що поблизу магазину «АТБ» по вул. Бенделіані м.Луцька, достовірно знаючи, що придбана ним за невстановлених досудовим розслідуванням обставин та у невстановленої слідством особи є психотропною речовиною  «амфетамін», обіг якої обмежено, збув її за 1 500 гривень гр. ОСОБА_10 , яку останній того ж дня видав працівникам правоохоронного органу. 
		Згідно висновку експерта № 275 від 7 червня 2019 року порошкоподібна речовина, що видана ОСОБА_10 3 травня 2019 року, містить у своєму складі психотропну речовину  «амфетамін». Маса психотропної речовини, в перерахунку на амфетамін-основу становить 0,4762 г та відповідно до Постанови КМУ № 770 від 6 травня 2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», є психотропною речовиною, обіг якої обмежено.
		Він же,повторно, продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на збут психотропних речовин, умисно, з корисливих мотивів, у невстановлені в ході досудового розслідування день, час, місці та у невстановленої особи, незаконно придбав, з метою подальшого збуту та до 3 липня 2019 року зберігав психотропну речовину  «амфетамін». 
		3 липня 2019 року близько 15.21 год., повторно, перебуваючи у приміщенні дерев`яної бесідки, розташованої на земельній ділянці, кадастровий номер 0722881800:03:001:3867, що поряд із житловим будинком АДРЕСА_2 , достовірно знаючи, що придбана ним за невстановлених досудовим розслідуванням обставин та у невстановленої слідством особи порошкоподібна речовина є психотропною речовиною, обіг якої обмежено  «амфетамін», ОСОБА_9 збув її за 900 гривень гр. ОСОБА_10 , яку останній того ж дня видав працівникам правоохоронного органу. 
		Згідно висновку експерта №772 від 28 листопада 2019 року порошкоподібна речовина видана 3 липня 2019 року ОСОБА_10 містить у своєму складі психотропну речовину  «амфетамін». Маса психотропної речовини, в перерахунку на амфетамін-основу становить 0,050 г та відповідно до Постанови КМУ № 770 від 6 травня 2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», є психотропною речовиною, обіг якої обмежено. 
		Він же, повторно, продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на збут психотропних речовин, умисно, з корисливих мотивів, у невстановлені в ході досудового розслідування день, час, місці та у невстановленої особи, незаконно придбав з метою подальшого збуту та до 4 липня 2019 року зберігав психотропну речовину  «амфетамін».
		4 липня 2019 року близько 12.50 год. ОСОБА_9 , повторно, перебуваючи поблизу транспортного засобу марки «Audi A4» сірого кольору д.н.з. НОМЕР_1 , припаркованому на території земельної ділянки кадастровий номер 0722881800:03:001:3867, що поряд із житловим будинком АДРЕСА_2 , достовірно знаючи, що придбана ним за невстановлених досудовим розслідуванням обставин та у невстановленої слідством особи порошкоподібна речовина є психотропною речовиною, обіг якої обмежено  «амфетамін», збув її за 1 500 гривень гр. ОСОБА_10 , яку останній того ж дня видав працівникам правоохоронного органу. 
		Згідно висновку експерта № 771 від 28 листопада 2019 року порошкоподібна речовина, що видана ОСОБА_10 4 липня 2019 року містить у своєму складі психотропну речовину  «амфетамін». Маса психотропної речовини, в перерахунку на амфетамін-основу становить 0,122 грам та, відповідно до Постанови КМУ № 770 від 6 травня 2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», є психотропною речовиною, обіг якої обмежено. 
		Він же, повторно, умисно, з метою незаконного придбання, зберігання з метою збуту психотропних речовин в особливо великих розмірах, у невстановлені в ході досудового розслідування день, час, місці та у невстановленої особи, незаконно придбав з метою подальшого збуту психотропну речовину  амфетамін, у великих розмірах, який до 4 липня 2019 року зберігав, з метою подальшого збуту, у складському приміщенні (кладовці), що на сходовій клітці між 7-мим та 8-мим поверхами будинку АДРЕСА_3 , у якому він проживає у квартирі АДРЕСА_4 .
		4 липня 2019 року працівниками правоохоронних органів під час обшуку складського приміщення (кладовки), що перебуває у користуванні ОСОБА_9 та знаходиться на сходовій клітці між 7 та 8 поверхами будинку АДРЕСА_3 , було виявлено та вилучено: скляну банку ємкістю 0,5 л, обмотану ізоляційною стрічкою чорного кольору, в середині якої знаходився поліетиленовий пакет із застібкою з вмістом порошкоподібної речовини рожево-білого кольору.
		Згідно висновку експерта № 3/953 від 5 вересня 2019 року порошкоподібна речовина, що виявлена та вилучена працівниками правоохоронного органу під час проведення обшуку 04.07.2019 містить у своєму складі психотропну речовину  «амфетамін», котрий відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено, масою 12,8768 г.
		Відповідно доТаблиці №2«Невеликі,великі таособливо великірозміри психотропнихречовин,що знаходятьсяу незаконномуобігу»,затвердженої наказомМіністерства охорониздоров`я Україниза №188від 1серпня 2000року,вказана речовинає психотропноюречовиною,обіг якоїобмежено,у великихрозмірах. 
		Обвинувачений ОСОБА_9 та його захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_8 подали аналогічні за своїм змістом апеляційні скарги, у яких вважають оскаржуваний вирок суду незаконним та необґрунтованим через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Заперечують причетність першого, який продавав «спайс» - речовину для куріння, до вчинення інкримінованих йому злочинів, а здобуті у даному провадженні докази вважають - «сфабрикованими». Вказують, що двері складського приміщення /кладовки/, що розташоване на сходовій клітці, де проводився обшук, були ушкоджені-тримались на одній завісі, а на вилученій банці були виявлені ДНК не лише ОСОБА_9 , а й сторонніх осіб. Не встановлено законності походження коштів, які використовував ОСОБА_10 в ході проведення оперативних закупок, відсутні відомості щодо присутності понятих, участь яких є обов`язковою та про обставини вручення йому ж спеціальної записуючої техніки, яка використовувалась з метою фіксування оперативної закупки. Сторона захисту вважає, що на експертизу надані неналежні докази  не ті об`єкти, що вилучалися у ОСОБА_10 . Під час проведення оперативних закупок, протоколи за результатами проведення НСРД складені всупереч положенням ч. 3 ст. 252 КПК України, а протоколи вилучення психотропної речовини у ОСОБА_10 , відсутні. Відомості до ЄРДР про факту вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України були внесені 29 березня 2019 року, а щодо інших злочинів по епізодам, які мали місце: 3 та 4 липня 2019 року лише 6 грудня 2019 року, що суперечить положенням ч. 2 ст. 214 КПК України та свідчить про недопустимість доказів за вказаними епізодами. З цих же підстав сторона захисту зазначає і про недопустимість доказів, одержаних в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій  НСРД. Стороною обвинувачення не надано доказів в підтвердження того, що ОСОБА_10 та поняті отримали допуск до державної таємниці відповідної форми та її матеріальних носіїв. А у змісті висловлювань такого виявлені виражені маркери провокативного впливу, що застосовувались в адресу ОСОБА_9 у вигляді натяків, пропозицій та прохань, тобто, у зазначеному випадку, мало місце провокування (підбурювання) ОСОБА_9 до вчинення злочину з метою його подальшого викриття, який би він не вчинив якби органи досудового розслідування не сприяли цьому. З посиланням на викладене, просять вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_9 скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку та виклав доводи апеляційних скарг, обвинуваченого та його захисників, які кожен окремо підтримали подані ними апеляційній скарги, просили їх задовольнити, прокурора, який відносно їх задоволення заперечив, перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд доходить такого висновку.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи і зроблений обґрунтований висновок про доведеність винуватості ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання збуту та збут психотропних речовин та ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут психотропних речовин, вчинене повторно, а також незаконне придбання та зберігання з метою збуту психотропних речовин у великих розмірах.
		І з таким його висновком погоджується і апеляційний суд.
		Хоча обвинувачений ОСОБА_9 і не визнав своєї винуватості у вчиненні даних кримінальних правопорушень, проте не заперечував своєї присутності на усіх досліджених в ході судового розгляду відеозаписах, отриманих в результаті проведення негласних слідчих /розшукових/ дій - НСРД та сам факт знайомства і зустрічей із ОСОБА_10 , якому, як він показав в суді, продавав «спайс» - речовину для куріння. Вважає здобуті стороною обвинувачення докази сфабрикованими. 
		Така версія подій озвучена першим, була предметом перевірки судом першої інстанції та свого підтвердження не знайшла. 
		Установлено, що в ході проведеного 4 липня 2019 року обшуку, за місцем проживання ОСОБА_11 , зокрема у кладовому приміщенні, розташованого між поверхами, про наявність якого повідомила його ж дружина, було виявлено та вилучено ряд об`єктів, у тому числі і скляну банку, обмотану клейкою стрічкою, на якій, згідно висновку експерта №10/607 від 16 жовтня 2019 року наявні генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_9 . Двері у вказане приміщення були зачинені на ключ, а тому, навіть пошкоджена завіса не дала б змоги, без їх відкривання ключем потрапити у дане приміщення. Відтак, суд правильно відхилив версію подій сторони захисту щодо неналежності вилучених об`єктів обвинуваченому, як і критично оцінив показання свідка ОСОБА_12 в частині можливості надання ОСОБА_11 лише «спайсу», через їх дружні відносини та суперечливість іншим доказам. 
		Не заслуговують на увагу і доводи сторони захисту про передачу на дослідження експертам інших об`єктів, аніж тих, що безпосередньо вилучались 3 та 4 липня 2019 року, у тому числі, з урахуванням цілісності упаковки, наданих на дослідження об`єктів, дат та наявних на бірці підписів, а допущені експертом неточності у зазначенні кольору нитки та досліджуваної речовини за своїм змістом не є суттєвими. 
		В ході безпосереднього дослідження доказів у змагальній процедурі судового розгляду, суд з достатньою ретельністю оцінив докази, отримані в результаті проведених НСРД із перевіркою процесуальних підстав для їх проведення, які у порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, були відкриті стороні захисту на час завершення досудового розслідування та надані їй на ознайомлення. Фіксація ходу і результатів НСРД відповідає загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом, а складені за результатами таких дій протоколи, в цілому відповідають вимогам ст. 252 КПК України. 
		Відповідно до ст. 103 КПК України процесуальні дії під час кримінального провадження можуть фіксуватись, зокрема, у протоколі або на носій інформації, на якому за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії. 
		Установлено, що при проведенні оперативних закупок, усі процесуальні дії, у тому числі, і процедура вилучення придбаної закупником речовини, її опечатування, безперервно фіксувались на носії інформації /які були безпосередньо досліджені в ході судового розгляду, автентичність яких ніким із учасників не оспорювалась/, а огляд покупця та вручення грошових коштів, перед їх проведенням, повністю відображені у відповідних протоколах, які за своїм змістом відповідають вимогам ст. 104 КПК України. 
		При дослідженні матеріалів кримінального провадження судом встановлена відсутність даних про джерело походження грошових коштів, що використовувались при проведенні оперативних закупок, проте відсутність корінця платіжного доручення, який би свідчив про видачу відповідним працівникам правоохоронних органів витрат спеціального призначення у даному кримінальному провадженні, з урахуванням сукупності інших належних та допустимих доказів щодо законності проведення НСРД та наявності вагомих підстав для виключення можливості провокування особи до вчинення даного злочину, обґрунтовано не визнано судом істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. 
		Погоджується апеляційний суд і з мотивами, викладеними у рішенні суду щодо відсутності положень чинного КПК України, які б встановлювали вимогу до понятих та осіб, які залучаються до конфіденційного співробітництва мати допуск до державної таємниці.
		Як в ході судового розгляду даного кримінального провадження, так і у поданих апеляційних скаргах, сторона захисту заявляла про факт провокації даних злочинів, у тому числі, із посиланням на висновок експертів за результатами проведення комплексної судової психолого-лінгвістичної експертизи №1267/1268/21-61 від 21 січня 2021 року /відкритим захисником у порядку ст. 290 КПК України в ході судового розгляду/, згідно якого у мовленнєвих діях особи ОСОБА_10 містяться виражені ознаки провокаційних дій (пропозиції, спонукання, пропозиції надання, спонукання до отримання психотропної речовини) у вигляді прямих висловів, натяків, пропозицій, прохань, однозначних фактологічних маніпулятивно-спонукальних висловлювань, який з урахуванням вимог ч. 10 ст. 101 КПК України підставо не був взятий до уваги судом.
		Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.
		Згідно із практикою Європейського суду з прав людини  ЄСПЛ у справах «Банніков проти Російської Федерації», «Веселов та інші проти Російської Федерації», «Раманаускас проти Литви», застосування особливих методів ведення слідства  зокрема, агентурних методів  саме по собі не може порушувати право особи на справедливий суд. Ризик провокації з боку працівників правоохоронних органів, викликаний вказаними методами, означає, що їх використання повинно бути суворо регламентованим. Для застосування цих методів у правоохоронних органів мають бути докази на підтвердження аргументу схильності особи до вчинення злочину.
		Для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів ЄСПЛ виробив змістовний та процесуальний критерії. Під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним  наявність у суду можливості перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін.
		Так, для встановлення факту провокації злочину ЄСПЛ вважає визначальним з`ясування питань: чи були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення злочину, наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування, підвищення ціни вище середньої; чи було би скоєно злочин без втручання правоохоронних органів; вагомість причин проведення оперативної закупівлі, чи були у правоохоронних органів об`єктивні дані про те, що особу було втягнуто у злочинну діяльність і ймовірність вчинення нею злочину була суттєвою.
		І саме з огляду на вказані критерії та ознаки судом проведено перевірку відомостей про ймовірну провокацію злочину, вчиненого ОСОБА_9 .
		Судом слушно зазначено про те, що причиною особистої ініціативи особи, що звернулась до правоохоронних органів із заявою  ОСОБА_10 , стала саме пропозиція ОСОБА_9 у можливості «відшукання та надання» заборонених до обігу речовин, що його обурило, оскільки йому було достеменно відомо, що останній сам є працівником правоохоронного органу і його завданням є припинення злочинності, а не поширення її серед громадян.
		Органи досудового розслідування, у означеному випадку, діяли у пасивний спосіб і не підбурювали обвинуваченого до вчинення злочину, а отже в їх діях відсутні ознаки, притаманні провокації злочину, відомості про збут обвинуваченим наркотичної речовини були відомі ще до початку НСРД щодо нього і матеріалами провадження підтверджується наявність законних підстав для їх проведення.
		У постановах про проведення НСРД - контрольза вчиненням злочину, прокурор зазначає, що відсутність під час проведення вказаної вище негласної слідчої /розшукової/ дії провокування особи на вчинення злочину, стверджується фактом добровільної співпраці ОСОБА_10 з правоохоронним органами, попередженням його про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, а також його ж згодою на конфіденційне співробітництво у даному кримінальному провадженні.
		Водночас, проведення НСРД у вигляді контролю за вчиненням злочину було підтверджено показаннями самого ОСОБА_10 в суді. 
		Зі змісту розмов, отриманих внаслідок проведених НСРД убачається, що закупник, під час розмов, жодного разу не наполягав на зустрічах для купівлі психотропної речовини, ні насильства, ні погроз, ні шантажу, при цьому, не використовував. Зустрічі проходили по першому ж дзвінку, без будь-яких додаткових зусиль. Що стосується посилань у експертизі на певні вислови, то вони, як окремо взяті слова, наведені у висновку як ознаки провокаційних дій не можуть свідчити про вчинення закупником провокації, оскільки частина висловів взята із розмов, фактично не з приводу придбання психотропної речовини, а з приводу інших обставин: як-то довгого очікування поблизу супермаркету, де мала відбутись зустріч, відсутності місця для паркування, тощо.
		На момент вчинення ОСОБА_9 інкримінованих йому діянь, останній був діючим співробітником правоохоронного органу, в посадові обов`язки якого входило, у тому числі, розкриття злочинів, що свідчить про обізнаність обвинуваченого про неправомірність своїх дій, розуміння можливості настання негативних наслідків від таких протиправних дій, а отже, і умисний та цілеспрямований їх характер, пов`язаний з незаконним збутом психотропних речовин.
		Тоді як правильно зазначено судом, що повторна фіксація правоохоронними органами фактів незаконного збуту ОСОБА_9 психотропних речовин не свідчить про провокацію вчинення злочину, а є підтвердженням продовження своєї протиправної діяльності обвинуваченим.
		В ході судового розгляду даного кримінального провадження прокурором надано і інші докази наявності зовнішньої інформації про готування ОСОБА_9 до вчинення інших злочинів /вилучення значного обсягу психотропної речовин під час обшуків, наявність ваг, засобів для насипання /ложечок/, а також як використаних пакетиків /де наявні нашарування залишків речовини, що свідчить про їх можливий збут або ж особисте вживання/, так і нових  для подальшого збуту.
		У результаті перевірки матеріалів кримінального провадження щодо  ОСОБА_9 було встановлено, що органи досудового розслідування діяли упасивний спосіб і не підбурювали обвинуваченого до вчинення злочину. Таким чином, такі дії не призвели допідбурювання, через призму прецедентної практики ЄСПЛ стосовно п. 1ст. 6 Конвенціїпро захист прав людини і основоположних свобод.
		Відтак, доводи апеляційних скарг про провокацію злочину, як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді, в ході їх перевірки, свого підтвердження не знайшли.
		Зважає апеляційний суд і на те, що згідно витягів з ЄРДР за № 62019140000000267 відомості до реєстру досудового розслідування 29 березня 2019 року було внесено за ч. 1 ст. 307 КК України (факт незаконного придбання у 20-х числах березня 2019 року, зберігання з метою збуту та збут 3 травня 2019 року ОСОБА_9 психотропної речовини  амфетаміну) та за ч. 2 ст. 307 КК України (працівник правоохоронного органу здійснює збут психотропних речовин), тому внесення відомостей до ЄРДР 6 грудня 2019 року за епізодами, що мали місце 3 та 4 липня 2019 року за ознакою потворності, не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та не призвело до порушення право останнього на захист. 
		Доводи про недопустимість доказів через невнесення відомостей до ЄРДР та не визначення групи прокурорів є безпідставними, оскільки досудове розслідування даного кримінального провадження розпочато 29 березня 2019 року, у якому визначено прокурорів. 
		Доводи викладені в апеляційних скаргах при їх перевірці апеляційним судом, свого підтвердження не знайшли, підстав ставити під сумнів обґрунтованість та законність прийнятого рішення, не встановлено, а тому їх слід залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції  без зміни.    
		   Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, Волинський апеляційний суд, 
		                    У Х В А Л И В
		Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 березня 2021 року щодо ОСОБА_9 - без зміни.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
		Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
		   
		Головуючий
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...