Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-а-21/09/2316 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 31.07.2010. Забезпечено надання загального доступу: 02.08.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
			КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  
				 
					 
				
				Справа: № 2-а-21/09/2316 Головуючий у 1-й інстанції: Кальчук А.П. 
			
			Суддя-доповідач: Данилова М. В. 
			 ПОСТАНОВА
			І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
			 "22" липня 2010 р. м. Київ
			 Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: 
			головуючого - судді Данилової М. В., 
			суддів: Бєлової Л.В., Бистрик Г.М.
			при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д., 
			 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційні скарги ОСОБА_2, Черкаського міського голови Одарича Сергія Олеговича на постанову Соснівського районного суду міста Черкаси від 21 квітня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Черкаської міської ради, Черкаського міського голови Одарича Сергія Олеговича про скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди, 
			в с т а н о в и л а:
			 У лютому 2008 року ОСОБА_2 звернувся до Соснівського районного суду з позовною заявою, у якій, посилаючись на неправомірність прийнятого відповідачем рішення, просив, з урахування уточнень позовних вимог, скасувати розпорядження № 95-р від 18.05.2007р. Черкаського міського голови про його звільнення, поновити його на посаді начальника управління освіти Черкаського міськвиконкому, стягнути з відповідачів середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 96 071 грн. 66 коп., стягнути моральну шкоду в сумі 20 000 грн.
			Постановою Соснівського районного суду міста Черкаси від 21 квітня 2009 року позовні вимоги задоволені частково. Суд постановив: визнати незаконним та скасувати розпорядження №95-р від 18.05.2007р. виконавчого комітету Черкаської міської Ради за підписом міського голови Одарича С.О. про звільнення ОСОБА_4, стягнути з виконавчого комітету Черкаської міської Ради на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18.05.2007р. по 22.02.2008р. в розмірі 30 919 грн. 20 коп. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.
			Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що в діях позивача відсутні ознаки одноразового грубого порушення службових обовязків, а тому розпорядження Черкаського міського голови № 95-р від 18.05.2007р. про звільнення позивача з підстав, передбачених п.1 ст.41 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обовязків є незаконним і підлягає скасуванню.
			В апеляційній скарзі ОСОБА_2, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Соснівського районного суду міста Черкаси від 21 квітня 2009 року і ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
			Позивач вважає, що судом першої інстанції необґрунтовано, в порушення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року N 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»(зі змінами та доповненнями) відмовлено в задоволенні вимог про поновлення його на посаді, а також стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
			В апеляційній скарзі Черкаський міський голова Одарич Сергій Олегович, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Соснівського районного суду міста Черкаси від 21 квітня 2009 року і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
			Відповідач вважає, що ним прийнято законне рішення про звільнення позивача з посади в наслідок грубого порушення останнім трудових обовязків, а також порушення вимог ст.30 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», відповідно до якої позачергові санітарні заходи, в тому числі особливі умови навчання у разі виникнення чи загрози виникнення або поширення особливо-небезпечних і небезпечних інфекційних хвороб запроваджуються лише відповідними головними державними санітарними лікарями або органами виконавчої влади за їх поданням.
			Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги, пояснення представників сторін в підтримку вимог апеляційної скарги, та, перевіривши доводи апеляції і заперечень на неї наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Черкаського міського голови не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
			Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 працював у виконавчому комітеті Черкаської міської ради на посаді начальника управління освіти з 10.07.2002р. 
			Розпорядженням виконавчого комітету Черкаської міської ради № 95-р від 18.05.2007 року позивач звільнений з роботи за п.1 ст.41 КзпП України за одноразове грубе порушення трудових обов'язків керівником установи, яке виразилось у перевищенні службових повноважень, а саме - в супереч встановленому законодавством порядку надав погодження 20.03.2007р. директору ЗОШ № 25 ОСОБА_5 щодо зупинення занять в навчальному закладі в період з 22 по 25 березня 2007 року.
			В розпорядженні про звільнення ОСОБА_4 вказано, що він надав згоду на призупинення занять в школі без відповідного рішення органу місцевого самоврядування, що призвело до призупинення навчального процесу в ЗОШ І-Ш ступенів №25 м. Черкаси та ускладнення проведення в повному обсязі медичних протиепідемічних заходів в осередку інфекційного захворювання, тобто зроблено висновок, що в результаті дій позивача була завдана шкода.
			Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність прийнятого відповідачем рішення про звільнення позивача з займаної посади, з огляду на наступне.
			Згідно ч. 1 ст.41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку одноразового грубого порушення трудових обовязків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіал), представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу.
			Згідно розяснень Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" № 9 від 06.11.1992р. на підставі п.1 ст.41 КЗпП України, вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов'язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за які його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.
			Як встановлено судом першої інстанції, 12.03.2007р. директором ЗОШ І-ІІІ ступенів № 25 м. Черкаси ОСОБА_5 на імя позивача було направлено повідомлення про те, що в ніч з 9 на 10.03.2007р. померла учениця 3-А класу ОСОБА_7 (діагноз: менінгококкцемія), а 02.03.2007р. в цій же сімї померла дитина дошкільного віку.
			Згідно доповідної записки директора школи за період з 12.03.2007р. по 20.03.2007р. відвідуваність школи учнями становила близько 50%.
			20.03.2007р. до адміністрації школи надійшло звернення батьків учнів 1-11 класів з проханням закрити школу на карантин та проведення дезінфекції класових кімнат та шкільних приміщень. В своєму зверненні батьки зазначали, що в разі не виконання їх умов, вони з 21.03.2007р. не пустять дітей до школи.
			Заняття в школі були призупинені на 2 останніх дні третьої чверті, коли навчальний процес фактично вже був зірваний через те, що батьки не пускали своїх дітей до школи. Обстеження учнів у школі проводилось з 15 по 21 березня 2007 року. 
			Судом також встановлено, що вранці 22.03.2007р. багато дітей з батьками чекали в школі лікарів до 10-00 год., але завідуюча бактеріологічної лабораторії, не направила лікарів для проведення обстеження.
			Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що призупинення занять у школі не повинно було вплинути на хід протиепідемічних заходів та про відсутність вини ОСОБА_4 в тому, що лікарями міської CEC було припинене обстеження учнів ЗОШ №25 22.03.2007р.
			Судова колегія не приймає до уваги посилання відповідача на наявність вини позивача в не проведенні протиепідемічних заходів в шкільному закладі 22.03.2007р. з огляду на те, що проведення таких заходів безпосередньо в школі було неможливо з тих підстав, що по-перше відвідуваність школи учнями за період з 12.03.2007р. по 20.03.2007р становила близько 50%, по-друге батьками було ініційовано обстеження дітей в районній поліклініці з причини побоювань поширення інфекції в шкільному закладі.
			Таким чином, позивач, даючи згоду на призупинення занять, виходив з необхідності зняти соціальну напругу в школі, запобігти поширенню інфекції, тобто виходив з інтересів школярів, їх батьків, працівників школи, керувався Законом України «Про середню освіту», ст. 22 та ст. 36 якого передбачають, що загальноосвітній навчальний заклад забезпечує безпечні та нешкідливі умови навчання, режим роботи, умови для фізичного розвитку, охорони життя, здоровя та захисту прав працівників закладу та учнів.
			Також судова колегія вважає за необхідне зазначити, що, як вбачається з матеріалів справи, вогнище менінгококової інфекції в ЗОШ № 25 діяло з 12.03.2007р., проте, до прийняття позивачем рішення про призупинення навчального процесу, а саме до 22.04.2007р. (тобто протягом 10 днів) Черкаською санітарно-епідеміологічною станцією не прийнято всіх необхідних протиепідемічних заходів, що і призвело до непослідовних дій батьків учнів школи № 25, несвоєчасного і безпланового обстеження учнів, звернення директора школи до позивача з проханням про призупинення навчального процесу.
			Тобто, бездіяльність посадових осіб Черкаської санітарно-епідеміологічної станції, яким Законом надано повноваження щодо своєчасного проведення необхідних санітарних і протиепідемічних заходів, стала підставою для прийняття позивачем рішення про накладення резолюції «погоджено»на листі директора школи про призупинення навчання.
			Проте, судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність вимог позивача про поновлення його на посаді начальника управління освіти Черкаського міськвиконкому, з тих підстав, що на час розгляду справи в виконкомі Черкаської міської ради була проведена реорганізація і в штатному розкладі створеного департаменту освіти та гуманітарної політики, до складу якого ввійшло і управління освіти, відсутня посада начальника управління освіти.
			Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 (із змінами та доповненнями) у випадках зміни власника підприємства (установи, організації) чи його реорганізації (злиття з іншим підприємством, приєднання до іншого підприємства, поділу підприємства, виділення з нього одного або кількох нових підприємств, перетворення одного підприємства в інше, наприклад, державного підприємства в орендне підприємство або підприємства в господарське товариство) дія трудового договору працівника продовжується. При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи. 
			Судова колегія вважає необґрунтованим і рішення суду першої інстанції в частині присудження до виплати компенсація за вимушений прогул за період з 18.05.2007р. по 22.02.2008р.
			Згідно абз. 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 (із змінами та доповненнями) при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час. У випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час.
			Таким чином, судова колегія вважає, що позивачу повинна бути виплачена компенсація за вимушений прогул за період з 18.05.2007р. (день незаконного звільнення позивача) по 21.04.2009р. (день постановлення рішення суду).
			Відповідно до довідки №019/28 від 01.04.2009р. середньоденна заробітна плата позивача становила 158,56 грн. Компенсація за вимушений прогул становить 111 309 грн. 12 коп. (702 дня вимушеного прогулу х 158,56 грн.).
			Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позивачем вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди з огляду на наступне.
			Відповідно до ст.237-1 Кодексу законів про працю України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
			Згідно ст.1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. 
			Судовою колегією встановлено наявність вини Черкаського міського голови Одарича Сергія Олеговича в незаконному звільненні позивача, а отже і в спричиненні позивачеві моральної шкоди, яка виразилась в тому, що внаслідок незаконного звільнення позивача, проведення службового розслідування у останнього погіршився стан здоровя.
			Крім того, позивач є «Відмінником освіти України»з 1997р., працював директором школи 15 років, «Учитель-методист», тричі обирався депутатом місцевих рад, а тому внаслідок незаконного звільнення позивач зазнав приниження гідності.
			Згідно п.4 ч.1 ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
			Зважаючи на те, що Соснівський районний суд міста Черкаси порушив вищевказані норми матеріального права, апеляційну скаргу позивача належить задовольнити частково, апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову суду  скасувати та прийняти нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
			Керуючись статтями 196, 198, 202, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, - 
			 п о с т а н о в и л а:
			 Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
			Апеляційну скаргу Черкаського міського голови Одарича Сергія Олеговича залишити без задоволення. 
			Постанову Соснівського районного суду міста Черкаси від 21 квітня 2009 року скасувати.
			Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
			Визнати незаконним та скасувати розпорядження № 95-р від 18.05.2007р. Черкаського міського голови про звільнення ОСОБА_2
			Поновити ОСОБА_2 на роботі на посаді начальника управління освіти Черкаського міськвиконкому.
			Стягнути з виконавчого комітету Черкаської міської ради на користь ОСОБА_2 середній заробіток за період з 18.05.2007р. по 21.04.2009р. в сумі 111309 грн. 12 коп.
			Стягнути з Черкаського міського голови Одарича Сергія Олеговича моральну шкоду в розмірі 5000 грн. на користь ОСОБА_2.
			В решті позовних вимог ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Черкаської міської ради, Черкаського міського голови Одарича Сергія Олеговича відмовити.
			Повний текст постанови виготовлено 27 липня 2010 року.
			Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
			 
				 
					 Головуючий:
					 Судді:

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...