Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 932/7420/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 10.08.2022. Зареєстровано: 10.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 11.08.2022.
Дата набрання законної сили: 25.03.2022
Номер судового провадження: 2/932/1551/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		    Справа № 932/7420/21 
		Провадження № 2/932/1551/22
		 
		 
		                                        РІШЕННЯ
		                                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		 
		22 лютого 2022 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
		головуючого - судді Кудрявцевої Т.О.
		при секретарі - Скопа Н.О. 
		розглянувши у відкритому підготовчому  засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за позовом   ОСОБА_1  до ОСОБА_2 , третя особа - Виконавчий комітет Дніпровського району Дніпропетровської області Новоолександрівської сільської ради,  про визначення місця проживання дитини та способу участі у спілкуванні та вихованні дитини,  
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У вересні 2021 року позивач звернулась до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи такі вимоги тим, що у шлюбі з відповідачем вони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який з моменту народження проживає за адресою проживання матері: АДРЕСА_1 , тобто у будинку батьків позивача, які їй матеріально допомагають утримувати сина, тоді як відповідач з грудня 2020 року проживає окремо від дитини, однак має можливість брати участь у вихованні сина та реалізувати своє право шляхом спілкування з ним в ході спільних прогулянок декілька разів на тиждень.
		Не дивлячись на те, що вона не чинить відповідачеві перешкод у спілкуванні з дитиною, відповідач постійно їй погрожує, що час для прогулянок з дитиною він обиратиме самостійно, або взагалі забере його до себе та позбавить її батьківських прав, враховуючи при цьому, що дитина має ряд хронічних захворювань та потребує постійного догляду, лікування, своєчасного та дієтичного харчування, чого відповідач не дотримується, коли дитина знаходиться у нього. Проте, не зважаючи на те, що з відповідачем вона припинила сімейні відносини і  вони проживають окремо, відповідач став погрожувати відібранням дитини і суперечки з приводу місця проживання дитини стали постійними, тому вона просила суд визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю - ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , де для дитини створені усі умови для її гармонійного розвитку, навчання, враховуючи особливості його здоров`я та вік, що буде відповідати найкращим інтересам дитини, як і просить визначити спосіб участі батька у вихованні та спілкуванні з сином, встановивши такий спосіб шляхом визначення графіку, а саме: у вихідні дні: кожну неділю з 10.00 год до 19.00 год.; у будні дні: два дні на тиждень за плаваючим графіком за погодженням з матір`ю ОСОБА_1 з 17.00 год до 20.00 год за місцем проживання батька. Зазначене вище продиктовано тим, що відповідач, достеменно будучи обізнаним про хронічні хвороби дитини, не дотримується рекомендацій лікарів відносно харчування дитини та тримання дієти, яка вкрай необхідна дитини, враховуючи також вік дитини, який не може самостійно про себе подбати та контролювати своє здоров`я, а відповідач вважає це надуманим та не обов`язковим до виконання, що шкодить дитині.
		Крім того, позивач зазначає, що відповідач має схильність до домашнього насилля та неодноразово в присутності дитини влаштовував сварки та вів себе агресивно, що погано впливає на психоемоційний стан дитини, тому малолітній син не має проживати разом із батьком, маючи тісний зв`язок із матір`ю.
		     Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу передано 13 вересня 2021 року судді Кудрявцевій Т.О.
		Ухвалою суду від 01 жовтня 2021 року у справі відкрито провадження в загальному позовному порядку з призначенням підготовчого засідання, та з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду цієї справи по суті на засадах диспозитивності проведена її письмова підготовка без виникнення процесуальних ускладнень та з наданням висновку Виконавчого комітету Дніпровського району Дніпропетровської області Новоолександрівської сільської ради в особі його органу опіки та піклування про доцільність визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 та встановлення способу участі ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з сином за графіком: у вихідні дні: кожну неділю з 10.00 год до 19.00 год.; у будні дні: два дні на тиждень за плаваючим графіком за погодженням з матір`ю ОСОБА_1 з 17.00 год до 20.00 год за місцем проживання батька.
		Ухвалою суду від 22.02.2022 року Виконавчий комітет Дніпровського району Дніпропетровської області Новоолександрівської сільської ради залучено до участі у справі в якості належної третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.
		Позивач з представником в підготовчому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позові.
		В підготовчому засіданні представник відповідача позовні вимоги визнала у повному обсязі та не заперечувала проти їх задоволення.
		Представник третьої особи в підготовчому засіданні, надавши суду 22 лютого 2022 року висновок органу опіки та піклування Виконавчого комітету Дніпровського району Дніпропетровської області Новоолександрівської сільської ради від 15 лютого 2022 року щодо доцільності визначення місця проживання малолітнього  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 та встановлення способу участі ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з сином за графіком: у вихідні дні: кожну неділю з 10.00 год до 19.00 год.; у будні дні: два дні на тиждень за плаваючим графіком за погодженням з матір`ю ОСОБА_1 з 17.00 год до 20.00 год за місцем проживання батька, зазначила, що сторони на засіданні комісії погодились з такими умовами у спілкуванні та вихованні дитини та місцем її постійного проживання разом із матір`ю, тому не заперечує проти задоволення цих позовних вимог, що буде відповідати інтересам малолітньої дитини.   
		Вислухавши осіб, які з`явилися, дослідивши зібрані докази, враховуючи повне визнання позову представником відповідача, суд дійшов висновку про вирішення справи в межах заявлених вимог за наявними в ній матеріалами з задоволенням позову в підготовчому засіданні, на підставі ч.4 ст. 200, ст. 206 ЦПК України, виходячи з встановлених у підготовчому засіданні наступних обставин.
		Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, ц ивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 
		Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. 
		Згідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		У відповідності до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Відповідно до ч.1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		   Згідно ст. 77 ЦПК України,  належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
		Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
		Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Відповідно до ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. 
		   Частиною 1 ст. 200 ЦПК України передбачено, що  у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
		Відповідно до ч.3, 4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
		Відповідно до ч.1, 2 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. 
		Згідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. 
		Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з 29 липня 2016 року перебувають у шлюбі, зареєстрованому Кіровським районним у місті Дніпропетровську відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 364.
		Сторони є батьками малолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Соборним районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 10 жовтня 2019 року вчинено актовий запис № 1997 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 .
		Судом встановлено та сторонами не спростовувалось, що сторони з грудня 2020 року разом не проживають.
		Відповідно до ч.1 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. 
		Згідно з частиною четвертою статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження начального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.
		Частиною 1 ст. 161 СК України передбачено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
		Судом встановлено, що малолітня дитина ОСОБА_5 фактично з народження проживає з матір`ю за її місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , що узгоджується з відомостями паспорту України ОСОБА_1 та довідкою про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, виданої виконкомом Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області.
		Актом №37 від 05 серпня 2021 року про обстеження матеріально-побутових умов сім`ї зафіксовано, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 у складі сім`ї свого малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто у будинку, що належить батькові ОСОБА_1 - ОСОБА_7 , в якому дитина має всі необхідні умови для всебічного розвитку, будучи забезпеченою відповідним сезонним одягом та іграшками.
		Виконавчий комітет Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, як орган опіки та піклування, у відповідності зі ст. 19 СК України, 15 лютого 2022 року затвердив висновок, підписаний Новоолександрівським сільським головою та скріплений печаткою, зокрема, про доцільність визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що також при розгляді комісією цього питання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 погоджено.
		При цьому, суд відзначає, що згідно вимог ч.1 ст. 161 СК України спір вирішується не з приводу встановлення адреси місця знаходження дитини, а з приводу проживання дитини з одним із батьків, які є вільними у виборі місця проживання та пересуванні в силу ст. 33 Конституції України, ч.ч.1, 6 ст. 29 ЦК України, ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та можуть мати одночасно кілька місць проживання (ч.6 ст. 29 ЦК України), і у такому разі особа  здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором (ст. 6 Закону № 1382-IV), а наявність такої реєстрації не обмежує право особи на вибір іншого місця проживання.
		Згідно зі ст.8 закону «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів.
		Згідно зі ст. ст.18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою ВР від 27.02.91 року, держави-учасниці докладають усіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання й розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання й розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
		У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі "М. С. проти України", заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).
		У параграфі 54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.
		Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
		Абзацом 2 ч.1 ст. 161 СК України передбачено, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.
		У принципі 6 Декларації прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю. 
		Судом встановлено, що і позивач і відповідач на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебувають, обидва бажають виконувати свої батьківські обов`язки, за своїми місцями проживання створили для дитини всі належні умови, однак судом встановлено, що малолітній ОСОБА_8 має тісний зв`язок із матір`ю, проживає разом з нею за наведеною у висновку комісії органу опіки та піклування адресою з народження, а зміна його постійного місця проживання, може негативно вплинути на життєвий уклад, психоемоційний стан та стан здоров`я дитини, який має ряд хронічних захворювань, що буде суперечити інтересам дитини.  
		Відповідно до ч. 2 ст. 161 СК України орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
		При розгляді справи судом не встановлена наявність обставин, передбачених ч.2 ст.161 СК України, позивач має самостійний дохід, працюючи консультантом з маркетингу в ТОВ «Міфуд» з 21 липня 2021 року, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
		Разом з цим, розв`язуючи вимогу щодо встановлення способу участі батька у вихованні та спілкування з дитиною, суд зазначає, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.
		Контакт з дитиною - реалізація матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.
		Відповідно до статті 153 Сімейного кодексу України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
		Той із батьків, який проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право спілкуватися з нею, а інший з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати цьому, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Після побачення з дитиною, батьки зобов`язані гарантувати повернення дитини до місця її постійного проживання та не допускати неправомірної зміни її місця проживання.
		Згідно ст.154 Сімейного кодексу України, батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень.
		Відповідно до статті 159 Сімейного кодексу України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
		Виконавчим комітетом Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, як органом опіки та піклування, 15 лютого 2022 року також вирішувалось питання встановлення способу участі батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вихованні його сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де встановлено графік побачень:  у вихідні дні: кожну неділю з 10.00 год до 19.00 год.; у будні дні: два дні на тиждень за плаваючим графіком за погодженням з матір`ю ОСОБА_1 з 17.00 год до 20.00 год за місцем проживання батька.
		Враховуючи згоду з таким графіком побачень з сином відповідача ОСОБА_2 , визнання позовних вимог також і в цій їх частині, суд вважає за можливе, без відхилення від встановленого графіку органом опіки та піклування, затвердити його судовим рішення у цій справі.
		Оцінивши зібрані у справі докази на належність, допустимість достовірність, кожний окремо та в сукупності і логічному взаємозв`язку у відповідності з вимогами ст. 89 ЦПК України, враховуючи визнання стороною відповідача позовних вимог у повному обсязі, суд приходить до висновку, що за встановленого наявного спору між батьками стосовно місця проживання дитини та способу взяття участі у вихованні та спілкуванні з дитиною батьком, з урахуванням віку дитини, її емоційного, психологічного стану та стану здоров`я, умов проживання, обставин належного піклування позивача за дитиною, її інтересам відповідатиме проживання разом з матір`ю, що не тягне за собою обмеження батька у праві спілкування і участі у вихованні дітей, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню з визначенням місця проживання спільної дитини сторін ОСОБА_8 з матір`ю - позивачем у справі, за адресою АДРЕСА_1 , із встановленням способу участі батька ОСОБА_2 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_8 шляхом встановлення графіку побачень: у вихідні дні: кожну неділю з 10.00 год до 19.00 год.; у будні дні: два дні на тиждень за плаваючим графіком за погодженням з матір`ю ОСОБА_1 з 17.00 год до 20.00 год за місцем проживання батька.
		За правилами ст. 141 ЦПК України судові витрати у вигляді судового збору належить стягнути з відповідача на користь позивача у розмірі 1816,00 грн.
		       На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 83, 141, 200, 258, 259, 265, 268, 272-273, 352-355 ЦПК України, - 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Виконавчий комітет Дніпровського району Дніпропетровської області Новоолександрівської сільської ради, про визначення місця проживання дитини та способу участі у спілкуванні та вихованні дитини, - задовольнити. 
		Визначити місце проживання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з матір`ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , за адресою АДРЕСА_1 .
		Встановити спосіб участі батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , у вихованні малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , шляхом встановлення наступного графіку побачень: у вихідні дні: кожну неділю з 10.00 години до 19.00 години; у будні дні: два дні на тиждень за плаваючим графіком за погодженням з матір`ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , з 17-00 години по 20.00 години за місцем проживання батька дитини. 
		Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 ,, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , понесені витрати по справі - сплачений судовий збір в сумі 1816,00 грн.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                                                    Т.О.Кудрявцева

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...