Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 825/3682/14 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:; звільнення з публічної служби.
Надіслано для оприлюднення: 10.08.2022. Зареєстровано: 11.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 12.08.2022.
Дата набрання законної сили: 09.08.2022
Номер судового провадження: A/855/7563/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 825/3682/14                                                                  Суддя (судді) першої інстанції: Бородавкіна С.В.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		09 серпня 2022 року                                                                                            м. Київ
		 
		Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
		головуючого судді          - Єгорової Н.М.,
		суддів                              - Федотова І.В., Чаку Є.В., 
		 
		розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління ДФС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Чернігівській області, Головного управління ДПС у Чернігівській області про скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		У листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Чернігівській області, Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому просив: 
		- визнати незаконним звільнення з посади заступника начальника оперативного управління Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на підставі підпункту 1 пункту 2 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України від 16 вересня 2014 року №1682-VII "Про очищення влади" та пункту 62 підпункту "а" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року №114;
		- скасувати накази голови Комісії з реорганізації Міністерства доходів і зборів України від 29 жовтня 2014 року №2177-о та голови Комісії з реорганізації Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 29 жовтня 2014 року №164-о про його звільнення з посади заступника начальника оперативного управління Головного управління Міндоходів у Чернігівській області;
		- поновити на посаді заступника начальника оперативного управління Головного управління ДФС у Чернігівській області;
		- стягнути з ДФС України та Головного управління ДФС у Чернігівській області на його користь середній заробіток час вимушеного прогулу з врахуванням коефіцієнта з дня звільнення по день ухвалення судового рішення, а саме 909 194,60 грн. (з 30 жовтня 2014 року по 01 березня 2020 року) і за кожний робочий день з 01 березня 2020 року - 1264,92 грн., починаючи з дня звільнення (29 жовтня 2014 року) по день ухвалення судового рішення.
		Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року адміністративний позов задоволено частково:
		- визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства доходів і зборів України від 29 жовтня 2014 року №2177-о про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника оперативного управління Головного управління Міндоходів у Чернігівській області;
		- визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 29 жовтня 2014 року №164-о про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника оперативного управління Головного управління Міндоходів у Чернігівській області;
		- поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника оперативного управління Головного управління ДФС у Чернігівській області з 30 жовтня 2014 року;
		- стягнуто з Головного управління ДФС у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30 жовтня 2014 по 07 травня 2020 року в сумі 416359 грн. 80 коп.
		- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції в частині поновлення його на роботі на посаді заступника начальника оперативного управління ГУ ДФС у Чернігівській області та визначення розміру стягнутої на його користь заробітної плати за час вимушеного прогулу, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
		Також Головне управління ДФС у Чернігівській області подало апеляційну скаргу на рішення суду, в якій з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове - про відмову у позові.
		Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Чернігівській області залишено без задоволення.
		Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року скасовано у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника оперативного управління Головного управління ДФС у Чернігівській області та стягнення з Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30 жовтня 2014 року по 07 травня 2020 року в сумі 416359 грн. 80 коп.
		Ухвалено в цій частині нове рішення.
		Поновлено ОСОБА_1 на рівнозначній посаді заступника начальника оперативного управління Головного управління ДФС у Чернігівській області.
		Стягнуто з Головного управління ДФС у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30 жовтня 2014 року по 07 травня 2020 року в сумі 969910,76 грн.
		В решті рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року залишено без змін.
		Постановою Верховного Суду від 28 вересня 2021 року касаційну скаргу Головного управління ДФС у Чернігівській області задоволено частково. 
		Скасовано постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року по справі № 825/3682/14 у частині стягнення з Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 30 жовтня 2014 року по 07 травня 2020 року в сумі 969910,76 грн., а справу в цій частині направлено на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду. 
		В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 825/3682/174 залишено без змін.
		Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області залишено без задоволення, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року в частині стягнення з Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 30 жовтня 2014 року по 07 травня 2020 року в сумі 416 359 грн. 80 коп. залишено без змін. 
		Постановою Верховного Суду від 26 травня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
		Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року в частині позовних вимог щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано та направлено справу на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.
		Скасовуючи постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року Верховний Суд зазначив, що судом апеляційної інстанції під час нового розгляду справи не враховано висновок Верховного Суду по цій же справі щодо необхідності застосування п. 10 Порядку №100 до спірних правовідносин, який був чинним у період вимушеного прогулу позивача.
		Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати в частині, виходячи з наступного. 
		Верховний Суд у постанові від 26 травня 2022 року зазначив, що п. 10 Порядку 100, який був чинним у період вимушеного прогулу позивача та підлягав застосуванню до спірних правовідносин, передбачено корегування середнього заробітку при підвищенні посадових окладів як у розрахунковому періоді, так і у період, коли за працівником зберігався середній заробіток.
		Крім того Верховний Суд наголосив, що судами попередніх інстанцій вірно обраховано період вимушеного прогулу позивача з 30 жовтня 2014 року до 07 травня 2020 року. Разом з тим, суд апеляційної інстанції під час нового розгляду цієї справи та здійснюючи розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача не врахував вказаних висновків Верховного Суду щодо необхідності застосування п. 10 Порядку №100.
		Переглядаючи рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року в частині стягнення з Головного управління ДФС у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 30 жовтня 2014 року по 07 травня 2020 року в сумі 416 359,80 грн., колегія суддів зазначає наступне.
		Задовольняючи касаційну скаргу частково Верховний Суд в постанові від 26 травня 2022 року зазначив, що Головне управління ДПС у Чернігівській області надало пояснення, у яких відповідач вказав, що довідка ГУ ДФС у Чернігівській області про розмір середньомісячного та середньоденного забезпечення за період серпень 2014 року - вересень 2014 року б/н (а.с. 163 том І) складена саме за правилами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.
		Отже з урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку, що довідка ГУ ДФС у Чернігівській області про розмір середньомісячного та середньоденного забезпечення за період серпень 2014 року - вересень 2014 року б/н (а.с. 163 том І) є належною для здійснення розрахунку.
		Відповідно до ч. 3 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		Середній заробіток за час вимушеного прогулу розраховується відповідно до вимог п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, відповідно до якого нарахування виплат, що обчислюється із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - на число календарних днів за цей період.
		Згідно з довідкою ГУ ДФС у Чернігівській області (а.с. 163, том І) позивачу за серпень 2014 року нарахована заробітна плата в розмірі 6314,28 грн., за вересень 2014 року - 6357,56 грн., середньоденне грошове забезпечення становило 301,71 грн., середньомісячне грошове забезпечення - 6335,91 грн.
		Відповідно до листів Міністерства соціальної політики України від 04 вересня 2013 року №9884/0/14-13/13, від 09 вересня 2014 року №10196/0/14-14/13, від 20 липня 2015 року №10846/0/14-15/13, від 05 серпня 2016 року №11535/0/14-16/13, від 08 серпня 2018 року №78/0/206-18, від 29 липня 2019 року №1133/0/206-19 "Про розрахунок тривалості робочого часу" у період з 30 жовтня 2014 року по 07 травня 2020 року кількість робочих днів склала:
		з 29 жовтня по 31 грудня 2014 року - 45 днів;
		у 2015 році - 251 день;
		у 2016 році - 251 день;
		у 2017 році - 249 днів:
		у 2018 році - 250 днів, з яких з 01 січня 2018 року по 28 лютого 2018 року - 41 день, з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2018 року - 209 днів;
		у 2019 році - 250 днів;
		з 01 січня 2020 року по 07 травня 2020 року - 87 днів.
		Отже середній заробіток позивача з 30 жовтня 2014 року по 28 лютого 2018 року становить 252 531,27 грн. (837 дні х 301,71 грн.).
		Пунктом 10 Порядку №100, який був чинний у період вимушеного прогулу позивача передбачено коригування середнього заробітку при підвищенні посадових окладів як у розрахунковому періоді, так і у періоді коли за працівником зберігався середній заробіток.
		У разі підвищення тарифних ставок і посадових окладів відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими колективними договорами (угодами), як у розрахунковому періоді, так і у період, впродовж якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються для обчислення середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їхнього підвищення.
		Коефіцієнт, на який слід коригувати виплати, які враховуються для обчислення середньої заробітної плати, розраховується шляхом ділення окладу (тарифної ставки), установленої після підвищення, на оклад (тарифну ставку) до підвищення.
		Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2022 року витребувано у Головного управління ДПС у Чернігівській області розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 з урахуванням п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.
		Головне управління ДПС у Чернігівській області листом від 27 липня 2022 року повідомило суд про неможливість надання витребуваної інформації, оскільки не має відношення до працівників Державної фіскальної служби України у Чернігівській області, водночас Головне управління ДФС у Чернігівській області зазначило, що в процесі реорганізації документи працівників передані на постійне зберігання до трудового архіву архівного відділу Чернігівської міської ради.
		З 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" розмір посадового окладу позивача склав 7890,00 грн., отже коефіцієнт підвищення, на який необхідно прокоригувати виплати, складатиме 3,57 (7890 грн. : 2210 грн.). 
		Відтак, середньоденний розмір заробітної плати позивача з 01 березня 2018 року складатиме 1077,10 грн. (301,71 грн. х 3,57), а середній заробіток позивача з 01 березня 2018 року по 07 травня 2020 року становить 588 096,60 грн. (546 днів х 1077,10 грн.).
		Отже середній заробіток за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 з 30 жовтня 2014 року по 07 травня 2020 року становить 840 627,87 грн. (252 531,27 грн. + 588 096,60 грн.)
		Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
		Приписи п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.
		Враховуючи, що судом першої інстанції в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не застосовано коефіцієнт корегування, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу позивача задовольнити частково, рішення в оскаржуваній ним частині - скасувати та постановити в цій частині нове про стягнути з Головного управління ДФС у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітоку за час вимушеного прогулу за період з 30 жовтня 2014 року по 07 травня 2020 року в сумі 840 627,87 грн.
		Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Чернігівській області залишити без задоволення.
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
		Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року скасувати в частині стягнення з Головного управління ДФС у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30 жовтня 2014 року по 07 травня 2020 року в сумі 416359 (чотириста шістнадцять тисяч триста п`ятдесят дев`ять) грн. 80 коп.
		Прийняти у вказаній частині нове рішення, яким стягнути з Головного управління ДФС у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30 жовтня 2014 року по 07 травня 2020 року в сумі 840  627,87 грн. (вісімсот сорок тисяч шістсот двадцять сім гривень 87 копійок).
		 
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
		 
		Головуючий суддя                                                                                Н.М. Єгорова
		 
		Судді                                                                                                      І.В. Федотов
		 
		                                                                                                              Є.В. Чаку

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...