Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/10701/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі.
Надіслано для оприлюднення: 28.04.2022. Зареєстровано: 19.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 23.08.2022.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		25 квітня 2022 року                               м. Київ                                        № 640/10701/21
		Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу 
		ОСОБА_1 
		до                                         Міністерства внутрішніх справ України 
		про                             визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,
		В С Т А Н О В И В:
		До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, в якому просить суд:
		- Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України, щодо відмови у підготовці та наданні до ГУ ПФУ в місті Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення відповідної посади діючого військовослужбовця станом на 05.03.2019 відповідно до ст. 43, 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку пенсії ОСОБА_1  з 01.04.2019 року.
		- Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України, підготувати і подати до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві оновлену довідку про розмір грошового забезпечення відповідної посади діючого військовослужбовця станом на 05.03.2019 відповідно до ст. 43, 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року.
		В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на  Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб",  Постанову Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб",  Постанову Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до  Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений  постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008, та зазначає про протиправність дій відповідача щодо не складання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з врахуванням всіх видів грошового забезпечення. 
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва суду від 19.04.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
		Відповідно до п. 2 ч. 1  ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
		Позивач, ОСОБА_1 , пенсіонер Міністерства оборони України, учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві.
		Згідно з Розрахунком пенсії за вислугу років станом на 01.01.2017 по пенсійній справі Позивача пенсія йому призначена (обчислена) із наступних сум грошового забезпечення:
		посадовий оклад -1 070,00 грн.;
		оклад за військове звання - 115,00 грн.;
		процентна надбавка за вислугу років (ЗО %) - 355,50 грн.;
		надбавка за особливо важливі завдання 50% - 770,25 грн; 
		премія 25% - 577,69 грн.          
		Всього - 2 888,44 грн.          
		Основний розмір пенсії 50% грошового забезпечення.
		Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві на виконання постанови КМУ №103 здійснило перерахунок пенсії Позивача з 01.01.2018 на підставі наданої уповноваженим органом, а саме Міністерством внутрішніх справ України, довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, як було визначено вказаною постановою.
		Вказаний перерахунок був здійснений ГУ ПФУ в м. Києві із таких сум грошового забезпечення:
		посадовий оклад - 5 360,00 грн.;
		оклад за військовим званням -1 200,00 грн.;
		процентна надбавка за вислугу років (45 %) - 2 952,00 грн.
		Всього - 9 512,00 грн.
		Основний розмір пенсії 50% грошового забезпечення, надбавки та премію не враховано.
		Позивач звернувся в Головне Управління Пенсійного Фонду України в місті Києві (далі - ГУ ПФУ в місті Києві) з заявою від 04.03.2021 про проведення перерахунку пенсії з 01.01.2018 без обмеження максимальним розміром та виплати 100% визначеного пенсійного забезпечення, відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, передбаченого
		Постановою КМУ № 704 та відповідно до вимог Закону України № 2262-ХІІ і неотриманих пенсійних коштів з 1 січня 2018 року.
		Позивач отримав відповідь від ГУ ПФУ в місті Києві № 8101-6220/М-02/8- 2600/21 від 02.04.2021 р. в котрій ГУ ПФУ в місті Києві відмовив Позивачу здійснити перерахунок його пенсії із врахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премії, а також 100% проведення виплат недоотриманих пенсійних коштів.
		Позивач 26 лютого 2021 року звернувся в Міністерство внутрішніх справ України (далі - МВС України, Відповідач) з заявою про надання нової довідки до ГУ ПФУ в м. Києві (відповідно до додатку 2 постанови КМУ № 45 в редакції до змін, внесених постановою КМУ №103) для перерахунку і виплати призначеної Заявнику пенсії, згідно розміру грошового забезпечення відповідної посади діючого військовослужбовця із зазначенням усіх додаткових видів грошового забезпечення, премії та інших складових.
		Позивач отримав відповідь від МВС України № М-5563/22 від 12.03.2021, в якій МВС України відмовило Позивачу в наданні нової довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням усіх додаткових видів грошового забезпечення, премії та інших складових.
		Позивач вважає такі дії та рішення відповідача незаконними та такими, що порушує права позивача, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
		Відповідно до  статті 19 Конституції України  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України.
		Законом №2011  (тут і далі по тексту всі нормативно правові акти зазначені у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
		Частиною 1 статті 9  Закону №2011  встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
		Відповідно до ч. 2 статті 9  Закону №2011  до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
		Частиною 1 статті 15  Закону №2011  передбачено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до  Закону №2262.
		Законом №2262  визначаються умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі.
		Частиною 3 статті 43  Закону №2262  передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Окрім того, п. 2 Постанови №704 визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
		Згідно з вимогами п. 7 Постанови №393 пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення:
		- відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;
		- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії.
		Таким чином, судом встановлено, що положеннями профільного нормативно-правового акту передбачено, що пенсії обчислюються із вираховуванням як посадових окладів, так і додаткових видів грошового забезпечення. Аналогічні за змістом положення містяться і в підзаконних нормативно-правових актах.
		Факт обчислення розміру пенсії позивача із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення підтверджено в довідці, наданій позивачем.
		За правилами ч. 18 статті 43  Закону №2262  у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
		Пунктами 1 та 2 Постанови №103 постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із  Законом №2262  до 1 березня 2018 року, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до Постанови №704.
		Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї  постанови  підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у такому розмірі: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
		Отже, з урахуванням змін в грошовому забезпеченні, передбачених Постановою №103, у позивача виникло право на перерахунок пенсії (відповідачі не заперечують факт виникнення у позивача права на перерахунок пенсії).
		Пунктом 2 Порядку №45 визначено, що Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС.
		Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
		Пунктом 3 Порядку №45 визначено, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
		Окрім того, п. 7 Постанови №103 визначено, що Міністерству оборони після набрання чинності цією  постановою  забезпечити оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України довідок про розміри грошового забезпечення, визначені в пункті 1 цієї  постанови, відповідно до Порядку №45.
		Згідно абзаців 2, 4 та 5 п. 2.8 Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, затвердженої  наказом Міністерства оборони України від 31 грудня 2014 року №937, на обласні військові комісаріати покладаються, зокрема, функції з:
		- оформлення та подання до органів, що призначають пенсії, документів для призначення за Законом пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам сімей померлих військовослужбовців і осіб, звільнених з військової служби;
		- визначення розміру грошового забезпечення для обчислення і перерахунку пенсій органами, що призначають пенсії, відповідно до Закону, Постанов №393 та Порядку №45 і Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до  Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»  (зі змінами), затвердженого  постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за №135/13402 (зі змінами);
		- складання та подання до органів, що призначають пенсії, довідок про розмір грошового забезпечення пенсіонерів із числа осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей під час перерахунків пенсій.
		Відповідач вказує, що п. 5 Порядку №45 21 березня 2018 року було викладено в новій редакції Постановою №103. Відповідно до нової редакції не передбачено можливість врахування додаткових видів грошового забезпечення при проведенні перерахунку розміру пенсії, тому позивачу було правомірно не враховано такі розміри додаткових видів грошового забезпечення: надбавка за особливо важливі завдання; премія.
		Відповідно до ч.1  статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»  суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. У рішенні Європейського суду з прав людини від 16 грудня 1974 року по справі «Міллер проти Австрії» Суд встановив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні «Гайгузус проти Австрії» від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
		Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини викладеної в п.23 по справі «Кечко проти України» (заява №63134/00, рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
		Водночас, суд звертає увагу, що відповідачем не заперечується факт сплати позивачем відповідних соціальних внесків з нарахованих позивачу щомісячних додаткових грошових винагород.
		Більше того, як вже зазначалось судом, положеннями профільного нормативно-правового акту (ч. 3 статті 43  Закону №2262) передбачено, що при обрахунку пенсії мають враховуватись щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які виплачувались військовослужбовцю. Аналогічні положення визначені в п. 2 Постанови №704 та п. 7 Постанови №393.
		За правилами ч. 3 статті 1-1  Закону №2262  зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього  Закону  та  Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
		Натомість, суд звертає увагу, що норми профільного нормативно-правового акту є діючими, чинними та не зупиненими. Жодних змін, щодо зміни порядку розрахунку базового грошового забезпечення для пенсії не вносились.
		Варто звернути увагу, що абзац 1 пункту 5 Порядку №45 фактично змінюються норми та умови пенсійного забезпечення передбачені  Законом №2262, оскільки при первинному розрахунку розміру пенсії додаткові види грошового забезпечення для осіб враховуються, а при проведенні перерахунку, на підставі Положення №45 - вже не враховуються. Такі дії призводять до того, що додаткові види грошового забезпечення виключаються з переліку, що враховується для обрахунку пенсії. Це свідчить, що абзац 1 пункту 5 Порядку №45 не відповідає  статті 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
		Окрім того,  статтею 8 Конституції України  закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Принцип верховенства права сформувався як інструмент протидії свавіллю держави, що виявляється в діях її органів як у цілому, так і окремих із них. Верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом.
		Європейська комісія «За демократію через право» (Венеційська комісія) в доповіді «Верховенство права», схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25- 26 березня 2011 року) відзначила, що верховенства права, що включає такі критерії: законність, включаючи прозорий, підзвітний та демократичний процес введення в дію приписів права; юридична визначеність; заборона свавілля; доступ до правосуддя, представленого незалежними та безсторонніми судами, включно з тими, що здійснюють судовий нагляд за адміністративною діяльністю; дотримання прав людини; заборона дискримінації та рівність перед законом.
		В п. 42 вказаної доповіді Венеційської комісії визначено, що принцип «законності» означає, що приписів права слід неухильно дотримуватись. Ця вимога поширюється не лише на фізичних осіб, а й на владні структури, суб`єктів публічного та приватного характеру. Позаяк необхідна умова законності висувається до діяльності посадових осіб, то вона також вимагає, щоб посадові особи мали уповноваження на свої дії та діяли в межах наданих їм повноважень.
		В п. 44 вказаної доповіді Венеційської комісії визначено, що принцип «Юридична визначеність» означає, що держава зобов`язана дотримуватись законів, які запровадила, і застосовувати їх у передбачуваний спосіб та з логічною послідовністю. Передбачуваність означає, що закон має бути, за можливості, проголошений наперед - до його застосування, та має бути передбачуваним щодо його наслідків: він має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку.
		Конституційний Суд України у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що принцип юридичної визначеності вимагає ясності й однозначності правової норми та забезпечення того, що ситуації й правовідносини залишалися передбачуваними. Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано, тобто набуте право не може бути скасоване, звужене (праві позиції Конституційного Суду України в таких рішеннях: від 22.09.2005 року №5-рп/2005, від 29.06.2010 року №17- рп/2010, від 22.12.2010 року №23-рп/2010, від 11.11.2011 року №10-рп/2011).
		Більше того, за ч. 2  статі 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		У рішенні Європейського Суду з прав людини по справі «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» від 23.09.1998 року Європейський Суд наголосив, що національне право має відповідати поняттю «законність», визначеному Конвенцією, яка вимагає, щоб усе право - писане чи неписане - було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, у разі потреби - з належною консультацією, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, які може спричинити така дія.
		У рішенні Європейського Суду з прав людини по справі «Олссон проти Швеції» від 02.03.1988 року Європейський суд з прав людини прийшов до висновку, що яка-небудь норма не може вважатися «законом», якщо вона не сформульована з достатньою точністю так, щоб громадянин самостійно або, якщо знадобиться, з професійною допомогою міг передбачити з часткою ймовірності, яка може вважатися розумною в даних обставинах, наслідки, які може спричинити за собою конкретну дію... Фраза «передбачено законом» не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципом верховенства права. Таким чином, мається на увазі, що у внутрішньому праві повинні існувати певні заходи захисту проти свавільного втручання публічних властей у здійснення прав, охоронюваних inter alia п.1 ст.8.
		Натомість, в положеннях профільного Закону відсутні правові підстави, які б чітко передбачали, що при перерахунку пенсії військовослужбовця не будуть враховуватись щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які враховуються при проведенні нарахування пенсії особі.
		Окрім того, положеннями абз. 2 п. 5 Порядку №45 передбачено, що особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) перерахунок пенсії з 1 січня 2016 р. проводиться з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, враховуючи, серед іншого, і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
		Відповідно до затвердженої форми довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), затвердженої Додатком №3 до Порядку №45 особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) зафіксовано і графу для визначення додаткових надбавок та премій.
		Таким чином, підзаконним нормативно-правовим актом (Порядком №45), встановлені різні методики перерахунку розмірів пенсій, а саме:
		- для осіб, які перебували на військовій службі, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, - без врахування щомісячних додаткових видів грошового забезпечення;
		- для осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції - із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
		Преамбулою  Закону №2262  передбачено, що цей закон спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
		Натомість, підзаконний нормативно-правовий акт (Порядок №45), встановлює переваги для окремої соціальної групи, в порівняні із іншими, під час проведення перерахунку розміру пенсії.
		За положеннями ст.1 Протоколу №12 до  Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, користування права та свободами здійснення будь-якого передбаченого законом права забезпечується без дискримінації за будь-якою ознакою, наприклад за ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних та інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національної меншими, майнового стану, народження або за іншою ознакою. Ніхто не може бути дискримінований будь-яким органом державної влади за будь-якою ознакою, наприклад за тими, які зазначені в пункті 1.
		Пунктами 63 та 65 Доповіді «Верховенство права», схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25- 26 березня 2011 року) Венеційської комісії тлумачиться принцип «Заборона дискримінації та рівність перед законом». Так, Венеційської комісії вказує, що формальна рівність все ж таки є важливим аспектом верховенства права - за умови, що вона допускає нерівний підхід до тієї міри, яка є необхідною для досягнення сутнісної (субстантивної) рівності - та може бути розширена, не шкодячи тому принципові, що лежить в основі заборони дискримінації, який - разом із рівністю перед законом - становить основний і загальний принцип стосовно захисту прав людини. Як наголошено в документі Ради Європи з цього питання від 2008 р., ці два принципи є принципами прав людини настільки ж, наскільки вони є принципами верховенства права; а практика [Європейського] Суду [з прав людини] схиляється до того, щоб застосовувати заборону дискримінації за відсутності особливої потреби посилатися на неї як на принцип верховенства права, хоча до певної міри визнано, що рівність прав та обов`язків кожної людини перед законом є одним із аспектів верховенства права.
		Рівність перед законом означає, що кожна фізична особа є підпорядкованою тим самим законам, і жодна фізична особа чи група осіб не мають особливих юридичних привілеїв.
		Водночас, Конституційний Суд України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень ч. 3 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №4-рп/2015 від 13 травня 2015 року вказано, що аналіз положень Закону вказує на єдиний підхід законодавця до визначення видів грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються як при призначенні пенсій (стаття 43), так і при перерахунку раніше призначених пенсій (стаття 63).
		Натомість, запровадження різних правил проведення перерахунку розміру пенсії, що не засновані на  Законі №2262, не узгоджується з його спрямуванням на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
		З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що встановлення різних правил проведення перерахунку розмірів пенсій для осіб, які мають право на пенсію за  Законом №2262, не відповідають положенням ст.1 Протоколу №12 до Конвенції та ст.24  Конституції України.
		Згідно з  статтею 17 Конституції України  держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
		Конституційний Суд України у рішенні №7-рп/2004 від 17.03.2004 р. у справі за конституційним поданням 45 народних депутатів України щодо відповідності  Конституції України  (конституційності) положень частин 3, 4  статті 59 Закону України «Про державний бюджет України на 2003 рік»  (справа про соціальний захист військовослужбовців та працівників правоохоронних органів) вказав, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов`язану з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою  Конституція України  виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до  статті 17 Конституції України  перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року №8-рп/99  у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
		Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба в Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року №5-рп/2002  у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
		В  рішенні Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016  у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності  Конституції України  (конституційності) положень другого речення ч. 7 статті 43, першого речення ч. 1  статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»  Конституційний Суд України зафіксовано, що норми-принципи ч.5  статті 17 Конституції України  щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв`язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.
		Статтею 2  Закону №2011  визначено, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
		Суд не вважає прийнятною позицію відповідача відносно того, що права військовослужбовців належним чином захищені при виключенні під час проведення перерахунку розмірів пенсій законодавчо закріплених додаткових видів грошового забезпечення, які враховувались при первинному розрахунку розміру пенсії.
		В межах вироблених ЄСПЛ підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, це поняття охоплює як «існуюче майно», так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності» (п.74 рішення ЄСПЛ від 2 березня 2005 року «MALTZAN and Others v. Germany»). ЄСПЛ робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту та формується позиція для інтерпретації вимоги як такої, що може вважатися «активом», вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема, є чинна норма закону.
		У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Цneryэldэz v. Turkey» (заява № 48939/99, параграф 124, ECHR 2004-XII), суд нагадав, що поняття «майно» у ч. 1 статті 1 Протоколу № 1 має автономне значення, яке не обмежується власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному праві: питання, яке слід дослідити, це те, чи можна вважати, враховуючи всі обставини справи, що в заявника є право на істотний інтерес, що захищається цим положенням ... . Відповідно, так само як фізичні речі, певні права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «майновими правами» і, відповідно, «майном» у цілях цього положення ... . Поняття «майна» не обмежується «існуючим майном», але може також охоплювати активи, у тому числі вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має, як мінімум, розумне та «правомірне очікування», що він матиме можливість ефективного здійснення майнового права...»
		Таким чином, ст.1 зазначеного Протоколу №1 слід застосовувати для захисту «правомірних (законних) очікувань» щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. Правомірні очікування виникають в особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала всі підстави вважати таке рішення дійсним і розраховувати на певний стан речей.
		Тобто в зазначених рішеннях ЄСПЛ установив, що наявність «правомірних (законних) очікувань» є передумовою для відповідного захисту. У свою чергу умовою наявності «правомірних очікувань» у розумінні практики ЄСПЛ є достатні законні підстави. Інакше кажучи, «правомірні (законні) очікування» - очікування можливості здійснення певного права як прямо гарантованого, так і опосередкованого, у разі якщо особа прямо не виключена з кола осіб, хто є носіями відповідного права.
		В рішенні Європейського суду з прав людини від 26.06.2014 року по справі «Суханов та Ільченко проти України» (Заяви № 68385/10 та 71378/10) Суд зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (див. рішення у справі «Хонякіна проти Грузії» (Khoniakina v. Georgia), № 17767/08, п. 72, від 19 червня 2012 року).
		Натомість, не врахування при перерахунку розміру пенсії щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які були враховані під час нарахування особі пенсії, очевидно порушує право власності позивача, в розумінні положень ст.1 Протоколу №1 до Конвенції.
		Суд приймає до уваги посилання позивача, що зазначені ним додаткові види грошового забезпечення, які були йому встановлені Постановою №1294, передбачені і положеннями Постанови №704: виплата премій - передбачена ч.2 статті 9  Закону №2011, п. 2 та пп. 2 п. 5 Постанови №704 (раніше була вказана в п.5 Постанови №1294); надбавка за службу в умовах режимних обмежень - передбачена в пп. 6 п. 6 Постанови №704 (раніше була вказана в п.6 Постанови №1294).
		Отже, щомісячна додаткова грошова винагорода, носить реальний та постійний характер, а тому відповідно до ч. 3 статті 43  Закону №2262  підлягає обов`язковому включенню до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії за вислугою років.
		Окрім того, за ч. 1  статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України  завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Частиною 2  статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України  передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів власних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийнятні (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені  Конституції  та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Судом було встановлено, що не включення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії позивачу суперечить міжнародним нормам, Конвенції, практиці  Європейського суду з прав людини, Конституції України, Закону №2011  та Закону №2262.
		З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
		Суд також звертає увагу, що відповідно до вимог п. 10 ч. 2  ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів, відтак, суд вважає за доцільне, задовольняючи позов, викласти зміст резолютивної частини постанови, з урахуванням специфіки позовних вимог, відповідно до ч. 2  ст. 245 КАС України.
		Відповідно до ч. 1  ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України  при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього  Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Керуючись ст.ст.  9,  72-73,  76-77,  139,  143,  243-246,  255,  263Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		В И Р І Ш И В:
		1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (01024, м. Київ, вул. Богомольця, 10, ЄДРПОУ 00032684) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.
		2. Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України, щодо відмови у підготовці та наданні до ГУ ПФУ в місті Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення відповідної посади діючого військовослужбовця станом на 05.03.2019 відповідно до ст. 43, 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку пенсії ОСОБА_1  з 01.04.2019 року.
		3. Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України, підготувати і подати до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві оновлену довідку про розмір грошового забезпечення відповідної посади діючого військовослужбовця станом на 05.03.2019 відповідно до ст. 43, 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року.
		Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені  статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст.  293,  295 - 297 КАС України.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                          І.А. Качур

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...