Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/2602/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 19.08.2022. Зареєстровано: 20.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 22.08.2022.
Дата набрання законної сили: 14.12.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		04 серпня 2022 року Справа № 160/2602/22  Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого суддіОлійника В. М.  за участі секретаря судового засіданняБороди І.В. за участі:   представника позивача  представника відповідача-1 представника відповідача-2 та третьої особи Гончаренко І.Б. Кас`яненко М.П.  Москалець Г.В.  розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача-2: Державної податкової служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
		ВСТАНОВИВ:
		03 лютого 2022 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільчої системи «Дніпрогаз» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, з урахуванням уточнень до позову, до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача-2: Державної податкової служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якій просить:
		- визнати протиправними дії Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо надання відповіді, оформленої листом №96900/6/04-36-18-08 від 10.12.2021 року;
		- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України, що виразилася у незабезпеченні автоматичного збільшення суми, на яку Акціонерне товариство «Оператор газорозподільчої системи «Дніпрогаз» (код ЄДРПОУ 20262860) має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 10 050 162,00 (десять мільйонів п`ятдесят тисяч сто шістдесят дві гривень 00 копійок) у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та не відображення відповідного збільшення у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість;
		- зобов`язати Державну податку службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Акціонерне товариство «Оператор газорозподільчої системи «Дніпрогаз» (код ЄДРПОУ 20262860) має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 10 050 162,00 (десять мільйонів п`ятдесят тисяч сто шістдесят дві гривень 00 копійок) у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та відобразити у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість відповідне збільшення
		В обґрунтування позову зазначено, що АТ «Дніпрогаз» засобами електронного зв`язку (через Електронний кабінет) подало до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за період - жовтень 2021 року з самостійним визначенням суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 10 050 162 грн., про що зазначено у рядку 18 Декларації «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету». Однак, через арешт коштів та майна АТ «Дніпрогаз» виконавчою службою, виникли обставини, що унеможливлюють виконання позивачем свого обов`язку з поповнення свого електронного рахунку у спосіб, визначений податковим законодавством.
		Між АТ «Дніпрогаз» та АТ «Дніпропетровськгаз» було укладено договір доручення №30А491-3708-20 від 20 серпня 2021 року, за умовами якого АТ «Дніпропетровськгаз» (повірений) зобов`язався від імені та за рахунок Довірителя здійснити юридичні дії, направлені на виконання грошових зобов`язань Довірителя. З метою забезпечення своєчасної сплати позивачем обов`язкових платежів передбачених Податковим кодексом України, на підставі укладеного договору №30А491-3708-20 від 20 серпня 2021 року, АТ «Дніпропетровськгаз» поповнило електронний рахунок АТ «Дніпрогаз» у системі електронного адміністрування ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням №16964 від 30 листопада 2021 року. Однак, згідно витягу з системи електронного адміністрування ПДВ сума 10 050 162,00 грн. знаходиться на електронному рахунку НОМЕР_1 , що належить АТ «Дніпрогаз» (код ЄДРПОУ 20262860). Разом з тим, відповідно до Витягу щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ, реєстраційний ліміт не збільшився на суму 10 050 162,00 грн.
		Листом від 10.12.2021 р. вих. № 96900/6/04-36-18-08 Державною податковою службою України в особі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на звернення АТ «Дніпрогаз» повідомлено, що відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПКУ платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у разі поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку на додану вартість з поточного рахунку платника податку. А враховуючи те, що кошти в розмірі 10 050 162,00 грн., про які йдеться, надійшли з кореспондуючого рахунку, який не є рахунком АТ «Дніпрогаз», останній не має права реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в єдиному реєстрі податкових накладних на зазначену суму.
		Отже, поповнення рахунка електронного адміністрування за дорученням призвело до виконання обов`язку АТ «Дніпрогаз» щодо сплати податку у встановлений строк, проте позивач фактично позбавлений права на реєстрацію податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ (далі Реєстр).
		Вказує, що чинне податкове законодавство не встановлює випадку неврахування в обрахунку показника ?ПопРах суми, зарахованої на рахунок платника у системі електронного адміністрування податку з поточних рахунків інших осіб.
		Також зазначає, що система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на централізованому рівні, а саме на рівні Держаної податкової служби України, а відтак на цьому ж рівні відбуваються усі дії, пов`язані з перенесенням, відображенням (збільшенням) та автоматичним обчисленням реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули зафіксованої пунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України та пунктом 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569. Тобто, на Державну податкову службу України покладається обов`язок щодо забезпечення збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку платник податків має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Таким чином, представник позивача вважає, що незабезпечення збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми податку на додану вартість, на яку АТ «Дніпрогаз» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину суми 10 050 162,00 грн, є протиправною бездіяльністю Державної податкової служби України.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2022 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням дати підготовчого засідання. 
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2022 року замінено відповідача-2 по справі №160/2602/22  Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 43968079, місцезнаходження: пр-т. Олександра Поля, буд. 57, місто Дніпро, 49600) на Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ: 43005393, місцезнаходження: Львівська площа, буд. 8, місто Київ, 04053) та залучено до участі в адміністративній справі №160/2602/22 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 43968079, місцезнаходження: пр-т. Олександра Поля, буд. 57, місто Дніпро, 49600).
		12 травня 2022 року від представника відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що поповнення електронного рахунку, який відкритий у ДКС України платника ПДВ за рахунок інших джерел не передбачено, оскільки даний рахунок використовується платником податку безпосередньо для сплати ПДВ, та він взаємопов`язаний з СЕА ПДВ (тобто, у разі поповнення платником податків свого рахунку у ДКС України, суму поповнення відображається у СЕА ПДВ).
		Вказує, що відповідно до пункту 200-1.7 статті 200-1 ПКУ кошти, зараховані на рахунок в СЕА ПДВ, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 ПКУ та погашення податкового боргу з ПДВ.
		Згідно інформаційних баз даних ДПС України встановлено, що АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» до 31.12.2021 перебувало на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області (Шевченківський район м. Дніпра) та 30.11.2021 кошти в розмірі 10 050 162,00 грн. надійшли з кореспондуючого рахунку за № UА853006470000000260042411494 з призначенням платежу «*;101;20262860;Поповнення рахунка електронного адміністрування АТ "Дніпрогаз" /ВС.2/ д/дор.30А491-3708-20 від 20.08.20р. +ВС.6.2.9+» на електронний рахунок № НОМЕР_1 , відкритий на ім`я АТ "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ДНІПРОГАЗ" (код 20262860) в органах Казначейства.
		Відповідно до даних податкового обліку банківський рахунок НОМЕР_2 не є рахунком Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» (код 20262860).
		АТ «Дніпропетровськгаз» поповнюючи казначейський рахунок АТ «Дніпрогаз» у сумі 10050162,00 грн. діяло у протиріч встановленому податковим законодавством порядку, а факт недосягнення бажаного наслідку у вигляді збільшення ліміту, пов`язано якраз із порушенням законодавства, а не з бездіяльністю податкового органу як такого.
		Крім того, представник відповідача-1 зазначає, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області не має повноважень (обов`язку) забезпечувати автоматичне збільшення суми, на яку Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 10050162 гривень у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та не відображення відповідного збільшення у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість.
		Отже, у даній справі відсутній предмет спору, як визнання протиправною бездіяльності, оскільки, бездіяльність проявляється у законному чи незаконному утриманні від виконання суб`єктом владних повноважень покладеного на нього обов`язків, але податковим законодавством такого обов`язку на податкові органи взагалі не покладено.
		З урахуванням наведеного, просив відмовити у задоволенні позову.
		05 квітня 2022 року та 23 червня 2022 року засобами електронного зв`язку представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надано відзив на позовну заяву (пояснення), де зазначено, що для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує
		державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.
		Вказує, що АТ «Дніпрогаз» за період жовтень 2021 року самостійно задекларована сума податкових зобов`язань згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість у розмірі 10 050 162 грн., що підтверджується платником у позові, тобто саме у АТ «Дніпрогаз» виникає обов`язок відповідно до вимог чинного податкового законодавства сплатити задекларовані податкові зобов`язання.
		Щодо не врахування суми 10 050 162,00 грн., сплаченої АТ «Дніпропетровськгаз» замість АТ «Дніпрогаз» в реєстраційну суму ліміту для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, представник третьої особи зауважує, що реєстраційна сума (ліміт), на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та /або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних обчислюється формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200 Податкового кодексу України, а саме: ?Накл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ;
		Складовою формули обчислення реєстраційної суми в системі електронного адміністрування ПДВ є сума поповнення електронного рахунку (?ПопРах).
		При цьому, ?ПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті.
		Під час розрахунку показника ?ПопРах враховується сума коштів: а) вилучених та зарахованих контролюючим органом на рахунок платника податку у системі електронного адміністрування податку відповідно до статті 95 цього Кодексу в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість по задекларованих до оплати податкових зобов`язаннях за періоди починаючи з 1 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість або уточнюючому розрахунку; б) у разі проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку. При цьому для поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов`язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами.
		Виходячи з вищенаведеного, збільшення реєстраційної суми шляхом поповнення рахунка в системі електронного адміністрування ПДВ з інших джерел чинним законодавством не передбачено.
		Враховуючи наведене, просив відмовити у задоволенні позову.
		28 червня 2022 року від представника відповідача-2: Державної податкової служби України засобами електронного зв`язку до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що правові основи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - СЕА ПДВ) регулюються статтею 200-1 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та регламентуються Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - Порядок № 569).
		СЕА ПДВ працює виключно в автоматичному режимі та на підставі алгоритмів, розроблених відповідно до статті 200-1 Кодексу та Порядку № 569, і не допускає ручного втручання в її роботу.
		Рахунок у СЕА ПДВ - рахунок, відкритий автоматично на безоплатній основі платнику ПДВ в Державній казначейській службі України, на який перераховуються кошти відповідно до пункту 200-1.4 статті 200-1 Кодексу (пункт 4 Порядку № 569).
		При цьому Кодексом не передбачено перерахування коштів з рахунку в СЕА ПДВ одного платника на поточний або рахунок в СЕА ПДВ іншого платника та з поточного рахунку одного платника на рахунок в СЕА ПДВ іншого платника.
		Кошти, які надійшли з інших рахунків платника ПДВ або через інші платіжні засоби (термінали, ІВОХ тощо) реєстраційний ліміт платника не збільшують.
		Вказує, що за даними ІКС Податковий блок підсистеми Облік платежів (Реєстр транзакпій) кошти у сумі 10 050 162,00 грн. було 30.11.2021 перераховано на електронний рахунок № НОМЕР_1 з рахунку № НОМЕР_2 , який не належить АТ ДНІПРОГАЗ.
		Згідно ІКС ДПС рахунок № ЦА853006470000000260042411494 належить акціонерному товариству Оператор газорозподільної системи Дніпропетровськгаз (код ЄДРПОУ 03340920).
		Отже, враховуючи вимоги пункту 200-1.4 статті 200-1 Кодексу за даними СЕА ПДВ показник ?ПопРах АТ ДНІПРОГАЗ не було збільшено на суму поповнення коштів у розмірі 10 050 162,00 грн.
		Одночасно зазначає, що з вказаної суми коштів 10 050 162,00 грн., яка була перерахована на електронний рахунок у СЕА ПДВ 30.11.2021, кошти у розмірі 10 049 274,00 грн. зараховані до бюджету в рахунок сплати податкових зобов`язань по податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2021 року (реєстраційний номер 9351442809 від 19.11.2021) (пункт 200-1.5 статті 200-1 Кодексу).
		За даними ІКС Податковий блок підсистеми Облік платежів (Реєстр транзакцій) залишок коштів станом на 13.06.2022 на електронному рахунку № UА338999980385189000000017145 складає - 493,01 грн.
		Поповнення електронного рахунку платника ПДВ за рахунок інших джерел, наприклад, з поточних рахунків інших осіб, незалежно від наявності чи відсутності договору доручення, нормами чинного законодавства не передбачено.
		З урахуванням наведеного, просив відмовити у задоволенні позову.
		08 липня 2022 року засобами електронного зв`язку та 11 липня 2022 року через канцелярію суду від представника позивача подано відповідь на відзив, у якому зазначено наступне.
		Обґрунтовуючи свої заперечення, ДПС України звертає увагу суду на те, що позивач описав обставини справи з викривленням об`єктивної істини. При цьому, відповідач-2 наголошує на тому, що кошти, які були перераховані на електронний рахунок у СЕА ПДВ 30.11.2021р. у розмірі 10 049 274,00 гривень зараховані до бюджету в рахунок сплати податкових зобов`язань по податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2021 року (пункт 200-1.5 статті 200-1 ПК України).
		Звертає увагу на те, що позивач в позовній заяві описав обставини справи у світлі того, що 30.11.2021 р. АТ Дніпрогаз через повірену особу та з рахунку повіреної особи поповнив свій електронний рахунок в СЕА ПДВ з метою сплати податку на додану вартість за жовтень 2021 р. Кошти були зараховані на електронний рахунок, що підтверджується витягом (інформація щодо залишку коштів на електронному рахунку станом на 30.11.2021р., який наявний в матеріалах справи).
		Вказує, що електронний рахунок - це рахунок на який перераховуються кошти, зокрема, у сумі, необхідній для досягнення розміру суми ПДВ, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН (п. а пункту 200-1.4 статті 200-1 ПКУ), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов`язань з ПДВ (п. б пункту 200-1.4 статті 200-1 ПКУ).
		При цьому, зазначає, що реєстраційна сума (ліміт), на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних обчислюється за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПКУ).
		Складовою формули обчислення реєстраційної суми в системі електронного адміністрування ПДВ є сума поповнення електронного рахунку.
		Отже, процедура поповнення електронного рахунку мала призвести до наступних юридичних наслідків (правомірне очікування позивача):
		1) до сплати податку на додану вартість в бюджет;
		2) до автоматичного збільшення ліміту коштів для реєстрації податкових накладних в Реєстрі, як то передбачено діючим законодавством.
		Відносно першого результату, в сенсі зарахування коштів в розмірі 10 049 274,00 гривень до бюджету, які були списані з електронного рахунку АТ Дніпрогаз в рахунок сплати узгоджених податкових зобов`язань по податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2021 року, спору у сторін немає, адже позивач проти цього факту не заперечує. У позивача податкового боргу не має.
		Втім, позивач не отримав другого результату, оскільки таке поповнення рахунку не враховано Державною податковою службою України у реєстраційному ліміті системи електронного адміністрування ПДВ. Іншими словами, кошти, які були зараховані на електронний рахунок для сплати ПДВ АТ Дніпрогаз, не збільшили йому реєстраційний ліміт ПДВ у СЕА.
		Згідно інформації за витягом (в розрізі операцій з Системи електронного адміністрування ПДВ) сформованим в електронному кабінеті на 30.11.2021р. реєстраційний ліміт складає 32 166 098,38 грн., при цьому сума поповнення електронного рахунку у розмірі 10 050 162,00 грн. не увійшла до складу такого ліміту.
		Якщо перший результат залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій (електронний рахунок поповнений, сплачено в бюджет узгоджене податкове зобов`язання), тоді як другий результат - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДПС та безпосередніх дій працівників ДПС, на яку (які) платник податку не має впливу.
		Отже, в даному випадку має місце бездіяльність Державної податкової служби України.
		Крім того, представник позивача звертає увагу на те, що реєстрація сум ПДВ, зазначених у податкових накладних, знаходиться у залежності від сум, що є на електронному рахунку (ліміт). Недостатність ліміту для реєстрації податкових накладних має наслідком невідворотність відмови податковим органом у їх реєстрації.
		Забезпечення реєстраційного ліміту для реєстрації податкових накладних в системі електронного адміністрування є податковим обов`язком позивача, так само як сплата податку до бюджету.
		Тому поповнюючи 30 листопада 2021 року електронний рахунок в СЕА ПДВ (через повірену особу) в умовах неможливості застосування регламентованого Кодексом способу виконання відповідного обов`язку із зарахування коштів на рахунок у системі електронного адміністрування (арешт коштів позивача), позивач правомірно розраховував на збільшення реєстраційного ліміту для реєстрації податкових накладних на суму такого поповнення.
		Втім, обсяг суми податку на додану вартість на рахунку в СЕА ПДВ, на яку платник податків має зареєструвати податкові накладні не збільшився, а відтак, у майбутньому (після витрачання наявного реєстраційного ліміту за попередні періоди), платник податків не зможе реалізувати обов`язку щодо реєстрації податкових накладних у відповідному розмірі саме з вини ДПС України.
		Така поведінка ДПС України призводить до того, що платник податків має повторно поповнити електронний рахунок на суму, яка вже сплачена до бюджету (приховане подвійне оподаткування та невиправдані витрати позивача (збитки)).
		Отже, дії податкового органу щодо не врахування коштів зарахованих на рахунок позивача в системі електронного адміністрування ПДВ при обрахунку суми реєстраційного ліміту є необґрунтованими, чим порушують права та законні інтереси платника податку щодо можливості у встановленому порядку зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН.
		Крім того, представник позивача вказує, що на обґрунтування правомірності своїх дій, відповідач у відзиві на позов посилається на те, що СЕА ПДВ працює виключно в автоматичному режимі та на підставі алгоритмів, розроблених відповідно до статті 200-1 ПКУ та Порядку № 569, і не допускає ручного втручання в її роботу. Тобто, іншими словами, відповідач-2 вказує на відсутність технічної можливості виконати операції у системі електронного адміністрування ПДВ.
		Однак, недосконалість СЕА ПДВ не може позбавляти платника податку права використовувати підтверджені суми податку на додану вартість для реєстрації податкових накладних та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Право на суму податку на додану вартість, на яку АТ Дніпрогаз має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, не може ставитись у залежність від недосконалості програмного, технічного та іншого забезпечення, електронних систем та підсистем контролюючого органу, тому належним способом поновлення порушеного права позивача є зобов`язання збільшити у СЕА ПДВ реєстраційний ліміт на суму поповнення електронного рахунку
		Окрім того, сама лише обставина, що відповідні перерахування власних коштів платника податку відбулись не з власного рахунку позивача та в умовах неможливості використання власних рахунків (що не є спірним між сторонами), не свідчить про порушення платником вимог ПК України.
		У випадку наявності прогалин у спеціальному законі щодо порядку електронного адміністрування податку на додану вартість за умов об`єктивної неможливості використати передбачений законом спосіб виконання такого обов`язку, правомірними є дії платника, спрямовані на забезпечення виконання цього обов`язку у будь-який інший спосіб, що не суперечить чинному законодавству.
		Позивач вважає, що обраний спосіб захисту є правильним, оскільки: по-перше, обраний спосіб поповнення електронного рахунку, зроблений в умовах неможливості користування поточними рахунками через їх арешт, не призвів до порушення жодного закону, а тому не може бути підставою для обмеження господарської діяльності платника податків; по-друге, саме відповідач як центральний орган виконавчої влади у відповідних сферах, є відповідальним за розроблення та прийняття Державою відповідних нормативних актів у сфері електронного адміністрування податку на додану вартість, а тому прогалину у законодавстві він не може тлумачити на свою користь; по-третє, поновити права позивача у цьому випадку, будь-яким іншим способом, аніж через судове рішення, неможливо; по-четверте, вимога зобов`язати відповідача-2 збільшити реєстраційний ліміт в СЕА ПДВ на суму поповнення електронного рахунку АТ «Дніпрогаз» в розмірі 10 050 162,00 грн. відповідає принципу справедливості.
		14 липня 2022 року від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшли додаткові пояснення, у яких зазначено, що перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі, якщо таке зменшення загальної суми поповнення електронного рахунка (?ПопРах) не призведе до формування від`ємного значення суми податку, визначеної відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПКУ (?Накл).
		Відповідно до пункту 2001-7 статті 200-1 Кодексу кошти, зараховані на рахунок в СЕА ПДВ, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 Кодексу та погашення податкового боргу з ПДВ.
		При цьому, Кодексом не передбачено перерахування коштів з рахунку в СЕА ПДВ одного платника на поточний або рахунок в СЕА ПДВ іншого платника та з поточного рахунку одного платника на рахунок а СЕА ПДВ іншого платника.
		За даними ІКС Податковий блок підсистеми Облік платежів (Реєстр транзакцій") кошти у сумі 10 050 162,00 грн. було 30.11.2021 перераховано на електронний рахунок № НОМЕР_1 з рахунку № НОМЕР_2 , який не належить АТ ДНІПРОГАЗ,
		Згідно ІКС ДПС рахунок № НОМЕР_2 належить акціонерному
		товариству Оператор газорозподільної системи Дніпропетровськгаз (код ЄДРПОУ 033409201).
		Отже, враховуючи вимоги пункту 200-1.4 статті 200-1 Кодексу за даними СЕА ПДВ показник ?ПоиРах АТ ДНІПРОГАЗ не було збільшено на суму поповнення коштів у розмірі 10 050 162,00 грн.
		Зазначає, що з вказаної суми коштів 10 050 162,00 гри., що була перерахована АТ ДНІПРОГАЗ на електронний рахунок у СЕА ПДВ 30.11.2021 кошти у розмірі 10 049 274,00 грн. зараховані до бюджету в рахунок сплати податкових зобов`язань до податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2021 року (реєстраційний номер 9351442809 від 19.11.2021) (пункт 200-1,5 статті 200-1 Кодексу).
		За даними ІКС Податковий блок підсистеми Облік платежів (Реєстр транзакцій) залишок коштів станом на 13.06.2022 на електронному рахунку № UА338999980385189000000017145 складає - 493,01 грн.
		Зважаючи на вищевикладене, обставини справи, описані позивачем, не відповідають дійсності, а позовні вимоги АТ Дніпрогаз не підлягають задоволенню, оскільки є необґрунтованими.
		Крім того, представник третьої особи просить врахувати положення, що поповнення електронного рахунку платника ПДВ за рахунок інших джерел, наприклад, з поточних рахунків інших осіб, незалежно від наявності чи відсутності договору доручення, нормами чинного законодавства не передбачено. Також, договірні відносини між підприємствами не належать до сфери контролю ДПС.
		По-перше, позивач самостійно визначив порядок перерахунку коштів та реквізити, котрі передав своєму контрагенту для сплати відповідно до платіжного доручення.
		якщо платник податків в банківському платіжному документі на сплату податкового зобов`язання зазначив неправильні реквізити, то кошти не надійдуть до відповідного рахунку, в той же час позивач ціленаправлено сплачував кошти на вказані реквізити, адже номер рахунку містить 27 знаків, що свідчить про неможливість технічної помилки або випадкового співпадання (ймовірність випадкового введення такого числа складає близько 10-26, тобто 1 до 100 000 000 000 000 000 000 000 000), з чого слідує, що отримати номер електронного рахунку контрагент позивача міг безпосередньо в АТ Дніпрогаз, що в свою чергу не спростовується а підтверджується позивачем.
		По-друге, система електронного адміністрування ПДВ (далі - СЕА ПДВ) працює виключно в автоматичному режимі та на підставі алгоритмів, розроблених відповідно до статті 200-1 ПК України та Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 (далі - Порядок № 569), і не допускає ручного втручання в її роботу.
		Поповнення електронного рахунку платника ПДВ за рахунок інших джерел, наприклад, з поточних рахунків інших осіб, нормами чинного законодавства не передбачено. Зважаючи на вказане, вказані кошти не були відображені в СЕА ПДВ, проте зараховані на електронний рахунок.
		По-третє, позивач звертався з заявою до контролюючого органу, на що отримав відповідь листом ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 10.12.2021 № 96900/6/04-36-18-08. 
		По-четверте, оскільки договірні відносини між суб`єктами господарювання не належать до сфери контролю ДПС України, усі спори, які можуть виникнути з цих питань між учасниками розрахунків, вирішуються ними відповідно до законодавства України.
		З огляду на обставини справи, які стосуються виключно повноважень певної особи (корпоративних відносин) та майнових прав позивача, представник третьої особи вважає, що позовні вимоги АТ Дніпрогаз" у зазначеній справі не відносяться до сфери захисту його прав у сфері публічно-правових відносинах (не є об`єктом судового захисту в адміністративному судочинстві).
		Останнє судове засідання у справі відбулось 04 серпня 2022 року.
		У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, адміністративний позов просила задовольнити.
		Представник відповідача 1 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову.
		Представник відповідача 2 та третьої особи у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову.
		Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
		АТ «Дніпрогаз» є суб`єктом природної монополії з розподілу природного газу та здійснює діяльність на підставі ліцензії, виданої Регулятором 19.06.2017 року (із змінами, внесеними постановами НКРЕКП від 25.07.2019 №1566, від 09.12.2020р.№2341), в межах території міст Дніпро та Підгородне, селища міського типу Слобожанське та сіл Новотаромське, Миколаївка, Дороге, Новоолександрівка, Селецьке, Сурсько-Литовське, Пашена Балка, Шевченко, Горького, Горянівське, Олександрівка, Обухівка, Братське, Волоське, Дніпрове, Кам`янка, Старі Кодаки, Ракшивка, Сажівка Дніпровського району Дніпропетровської області, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ДНІПРОГАЗ».
		Відповідно до Статуту АТ «Дніпрогаз» основними видами діяльності підприємства є розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи (код ВЕД 35.22).
		Також, АТ «Дніпрогаз» є платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом з реєстру платників податку на додану вартість №2004624500188 від 03.07.2020р., та має: індивідуальний податковий номер - 202628604021; рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в Державній казначейській службі України  UА3389999803855189000000017145.
		Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва від 03.08.2020 року у виконавчому провадженні № 62704083 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику: Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз".
		Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва від 03.08.2020 року у виконавчому провадженні № 62704083накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів АТ «Дніпрогаз», крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать АТ «Дніпрогаз» у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, мінімальних витрат даного виконавчого провадження 205241918,93 грн.
		Акціонерне товариство «Дніпрогаз» засобами електронного зв`язку (через Електронний кабінет) подало до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за період - жовтень 2021 року з самостійним визначенням суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 10 050 162 грн., про що зазначено у рядку 18 Декларації «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету».
		Однак, у зв`язку з наявним арештом коштів та майна позивача виникли обставини, що унеможливлюють виконання останнім свого обов`язку з поповнення свого електронного рахунку у спосіб, визначений податковим законодавством.
		20 серпня 2021 року АТ «Дніпрогаз» та АТ «Дніпропетровськгаз» було укладено договір доручення №30А491-3708-20, відповідно до умов якого АТ «Дніпропетровськгаз» (повірений) зобов`язався від імені та за рахунок довірителя здійснити юридичні дії, направлені на виконання грошових зобов`язань довірителя.
		Згідно з п. 1.3 вищевказаного договору №30А491-3708-20 від 20 серпня 2021 року дії, вчинені повіреним на виконання цього договору, створюють, змінюють, припиняють цивільні права та обов`язки довірителя.
		На підставі укладеного договору №30А491-3708-20 від 20 серпня 2021 року АТ «Дніпропетровськгаз» поповнило електронний рахунок АТ «Дніпрогаз» у системі електронного адміністрування ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням №16964 від 30 листопада 2021 року.
		Відповідно до витягу з системи електронного адміністрування ПДВ сума 10 050 162,00 грн. знаходиться на електронному рахунку НОМЕР_1 , що належить АТ «Дніпрогаз» (код ЄДРПОУ 20262860).
		Разом з тим, відповідно до витягу щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ, реєстраційний ліміт не збільшився на суму 10 050 162,00 грн.
		Розглянувши лист позивача від 07.12.2021 р. № 491-Сл-13224-1221, Державна податкова служба України листом від 10.12.2021р. вих. № 96900/6/04-36-18-08 надала відповідь, в якій, зокрема, зазначила, що відповідно до пункту 200-1.7 статті 200-1 ПКУ кошти, зараховані на рахунок в СЕА ПДВ, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 ПКУ та погашення податкового боргу з ПДВ.
		Згідно інформаційних баз даних ДПС України встановлено, що АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ДНІПРОГАЗ" (код 20262860) перебуває на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області (Шевченківський район м. Дніпра) та 30.11.2021 кошти в розмірі 10 050 162,00 грн. надійшли з кореспондуючого рахунку за № UА853006470000000260042411494з призначенням платежу *;101;20262860;Поповнення рахунка електронного адміністрування АТ "Дніпрогаз" /ВС.2/ д/дор.30А491-37.08-20 від 20.08.20р. +ВС.6.2.9+ на електронний рахунок № НОМЕР_1 , відкритий на ім`я АТ "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ДНІПРОГАЗ" (код 20262860) в органах Казначейства.
		Відповідно до даних податкового обліку банківський рахунок НОМЕР_2 не є рахунком АТ "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ДНІПРОГАЗ" (код 20262860). Відповідно до п.200-1.3. статті 200-1 ПКУ платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у разі поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку на додану вартість з поточного рахунку платника податку.
		Враховуючи наведене, АТ "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ДНІПРОГАЗ" (код 20262860) не має права реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 10 050 162,00 грн., які надійшли на рахунок в системі електронного адміністрування № UА338999980385189000000017145 30.11.2021 з рахунку № UА853006470000000260042411494.
		Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача щодо неврахування суми поповнення електронного рахунку позивача згідно з вказаним вище платіжним дорученням у реєстраційному ліміті системи електронного адміністрування податку на додану вартість, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
		Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
		Правові основи функціонування системи електронного адміністрування (далі  СЕА) ПДВ регулюються ст. 200-1 Податкового кодексу України та регламентуються Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 (далі  Порядок № 569)
		Відповідно до п. 200-1.1 ст. 200-1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:
		суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;
		суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;
		суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;
		суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;
		інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу.
		Згідно з п. 200-1.4 ст. 200-1 Податкового кодексу України на рахунок у СЕА ПДВ платника зараховуються кошти:
		а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу;
		б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку;
		в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;
		г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.41 статті 43 цього Кодексу;
		ґ) вилучені контролюючим органом відповідно до статті 95 цього Кодексу в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість по задекларованих до сплати податкових зобов`язаннях за періоди починаючи з 1 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість або уточнюючому розрахунку.
		Відповідно до п.4 Порядку № 569 рахунок у СЕА податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку.
		Згідно з п. 9 Порядку № 569 та п. 200-1.3 ст. 200-1 Податкового кодексу України, платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі на суму податку (?Накл), обчислену за такою формулою: ?Накл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ. При цьому, ?ПопРах  загальна сума поповнення з поточного рахунка платника його електронного рахунка.
		У п. 12 Порядку № 569 зазначено, якщо сума, обчислена відповідно до п. 9 цього Порядку, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній, яку платник податку повинен зареєструвати в Реєстрі, такий платник перераховує необхідну суму коштів з поточного рахунка на електронний рахунок.
		Водночас, судом встановлено обставини, які унеможливлюють виконання позивачем зазначеного обов`язку (арешт коштів позивача), у спосіб, визначений ПК України, а саме шляхом перерахування відповідних коштів з поточного рахунку на електронний.
		При цьому, ні нормами Податкового кодексу України  спеціального закону, ні положеннями Порядку № 569 не передбачено випадків, коли, як у даній справі, існують обставини, що виключають можливість виконання платником обов`язку зі сплати податків.
		Судом встановлено, що у спеціальному законі, виключно яким визначається порядок адміністрування податку на додану вартість, відсутнє регулювання порядку виконання встановленого податкового обов`язку платника ПДВ щодо його сплати в умовах, зокрема, неможливості застосування регламентованого Податковим кодексом України способу виконання відповідного обов`язку із зарахування коштів на рахунок у системі електронного адміністрування.
		Разом з тим, згідно з п. 19.1 ст. 19 Податкового кодексу України платник податків веде справи, пов`язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Особиста участь платника податків в податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, як і участь податкового представника не позбавляє платника податків права на особисту участь у таких відносинах.
		Пунктом 19.2 ст. 19 Податкового кодексу України передбачено, що представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов`язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності.
		Відповідно до п. 38.2 ст. 38 Податкового кодексу України сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
		Конкретний зміст спірних правовідносин свідчить про те, що позивач не мав на меті звільнення від сплати податку на додану вартість, натомість здійснював пошук шляхів виконання цього обов`язку.
		Цивільний кодекс України є нормативно-правовим актом матеріального права в значенні ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Відповідно до ч.ч 1, 3 ст. 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі зокрема договору.
		Частиною 1 ст. 1000 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.
		Згідно з ст. 1003 Цивільного кодексу України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.
		Зміст приватно-правових відносин щодо реалізації договору доручення між позивачем та повіреним не входить до предмету доказування в межах даної адміністративної справи, втім, задля встановлення факту того, чи відбулась передача публічно-правового обов`язку позивача зі сплати податку на додану вартість третій особі та як наслідок встановлення обґрунтованості позовних вимог позивача, які носять публічно-правовий характер, суд проаналізував відповідний договір доручення (який є правомірним, оскільки іншого не встановлено в порядку відповідного судочинства) та положення цивільного законодавства.
		Виходячи з аналізу положень цивільного законодавства, суд враховує, що в результаті реалізації між позивачем та повіреним їхніх взаємовідносин за договором доручення, не відбулось передачі третій особі обов`язку платника (позивача) по податку на додану вартість. Позаяк, власником коштів, від імені якого здійснено відповідні платежі в рахунок сплати податку на додану вартість, є саме позивач, а не будь-яка інша особа.
		Суд погоджується з доводами представника позивача, що електронний рахунок - це рахунок на який перераховуються кошти, зокрема, у сумі, необхідній для досягнення розміру суми ПДВ, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН (п. а пункту 200-1.4 статті 200-1 ПКУ), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов`язань з ПДВ (п. б пункту 200-1.4 статті 200-1 ПКУ).
		При цьому, реєстраційна сума (ліміт), на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних обчислюється за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПКУ).
		Складовою формули обчислення реєстраційної суми в системі електронного адміністрування ПДВ є сума поповнення електронного рахунку.
		Отже, процедура поповнення електронного рахунку мала призвести до наступних юридичних наслідків (правомірне очікування позивача):
		1) до сплати податку на додану вартість в бюджет;
		2) до автоматичного збільшення ліміту коштів для реєстрації податкових накладних в Реєстрі, як то передбачено діючим законодавством.
		Відносно першого результату, в сенсі зарахування коштів в розмірі 10 049 274,00 гривень до бюджету, які були списані з електронного рахунку АТ Дніпрогаз в рахунок сплати узгоджених податкових зобов`язань по податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2021 року, спору у сторін немає.
		Втім, позивач не отримав другого результату, оскільки таке поповнення рахунку не враховано Державною податковою службою України у реєстраційному ліміті системи електронного адміністрування ПДВ. Кошти, які були зараховані на електронний рахунок для сплати ПДВ АТ Дніпрогаз, не збільшили йому реєстраційний ліміт ПДВ у СЕА.
		Згідно інформації за витягом (в розрізі операцій з Системи електронного адміністрування ПДВ) сформованим в електронному кабінеті на 30.11.2021р. реєстраційний ліміт складає 32 166 098,38 грн., при цьому сума поповнення електронного рахунку у розмірі 10 050 162,00 грн. не увійшла до складу такого ліміту.
		Якщо перший результат залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій (електронний рахунок поповнений, сплачено в бюджет узгоджене податкове зобов`язання), тоді як другий результат - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДПС та безпосередніх дій працівників ДПС, на яку (які) платник податку не має впливу.
		Отже, в даному випадку має місце бездіяльність Державної податкової служби України.
		Крім того, суд враховує, що реєстрація сум ПДВ, зазначених у податкових накладних, знаходиться у залежності від сум, що є на електронному рахунку (ліміт). Недостатність ліміту для реєстрації податкових накладних має наслідком невідворотність відмови податковим органом у їх реєстрації.
		Забезпечення реєстраційного ліміту для реєстрації податкових накладних в системі електронного адміністрування є податковим обов`язком позивача, так само як сплата податку до бюджету.
		Тому поповнюючи 30 листопада 2021 року електронний рахунок в СЕА ПДВ (через повірену особу) в умовах неможливості застосування регламентованого Кодексом способу виконання відповідного обов`язку із зарахування коштів на рахунок у системі електронного адміністрування (арешт коштів позивача), позивач правомірно розраховував на збільшення реєстраційного ліміту для реєстрації податкових накладних на суму такого поповнення.
		Втім, обсяг суми податку на додану вартість на рахунку в СЕА ПДВ, на яку платник податків має зареєструвати податкові накладні не збільшився, а відтак, у майбутньому (після витрачання наявного реєстраційного ліміту за попередні періоди), платник податків не зможе реалізувати обов`язку щодо реєстрації податкових накладних у відповідному розмірі саме з вини ДПС України.
		Така поведінка ДПС України призводить до того, що платник податків має повторно поповнити електронний рахунок на суму, яка вже сплачена до бюджету.
		Отже, дії податкового органу щодо не врахування коштів зарахованих на рахунок позивача в системі електронного адміністрування ПДВ при обрахунку суми реєстраційного ліміту є необґрунтованими, чим порушують права та законні інтереси платника податку щодо можливості у встановленому порядку зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН.
		Недосконалість СЕА ПДВ не може позбавляти платника податку права використовувати підтверджені суми податку на додану вартість для реєстрації податкових накладних та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Право на суму податку на додану вартість, на яку АТ Дніпрогаз має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, не може ставитись у залежність від недосконалості програмного, технічного та іншого забезпечення, електронних систем та підсистем контролюючого органу, тому належним способом поновлення порушеного права позивача є зобов`язання збільшити у СЕА ПДВ реєстраційний ліміт на суму поповнення електронного рахунку
		Сама лише обставина, що відповідні перерахування власних коштів платника податку на додану вартість відбулись не з його власного рахунку, в умовах неможливості використання власних рахунків (що не є спірним між сторонами), не свідчить про порушення платником вимог Податкового кодексу України.
		У випадку наявності прогалин у спеціальному законі щодо порядку електронного адміністрування податку на додану вартість за умов об`єктивної неможливості використати передбачений законом спосіб виконання такого обов`язку, правомірними є дії платника, спрямовані на забезпечення виконання цього обов`язку у будь-який інший спосіб, що не суперечить чинному законодавству.
		Належних обґрунтувань того, що внаслідок обраного позивачем способу реалізації обов`язку по сплаті податку на додану вартість допущено порушення закону, відповідачем не надано, як і не надано будь-яких інших доказів в цілому.
		Окремо суд звертає увагу, що в матеріалах справи міститься платіжне доручення від 30.11.2021 р. № 16964 на суму 10 050 162, 00 грн. та інформація Державної податкової служби України про стан електронного рахунку позивача станом на 30.11.2021, яка відображає збільшення загальної суми поповнення електронного рахунку позивача на 10 050 162, 00 грн.
		Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постановах від 20.03.2018 у справі №819/777/17 та від 20.02.2020 у справі № 820/3375/16, касаційний суд вказав, що перевіряючи правомірність поведінки платника податку, суд фактично надав оцінку обставинам щодо відсутності вини платника податків у випадку, коли державні органи не дотримуються власних процедур, в тому числі пов`язаних із зарахуванням коштів на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
		Також зазначено, що принцип належного урядування, який вказаний у рішенні ЄСПЛ від 20 жовтня 2011 року Рисовський проти України, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти помилки. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (Лелас проти Хорватії). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки).
		Крім цього, суд зауважує, що підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 ПК України встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
		Також відповідно до пункт 56.21. статті 56 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно- правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
		В рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Рисовський проти України (№29979/04) викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу доброго врядування. Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права особи, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах Beyeler v. Italy № 33202/96, Oneryildiz v. Turkey № 48939/99, Moskal v. Poland № 10373/05).
		Таким стандартам поведінка відповідача у спірних правовідносинах не відповідає.
		Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями чи недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005 (заява № 38722/02)).
		Ефективний засіб правового захисту в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату. Тобто, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
		Отже, встановлення в ході судового розгляду факту протиправної бездіяльності відповідача зумовлює виникнення потреби в обтяженні податкового органу обов`язком усунути спричинені такою бездіяльністю негативні наслідки для платника податків, тому ефективним способом захисту прав позивача буде зобов`язання Державної податкової службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи Дніпрогаз має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 10 050 162,00 (десять мільйонів п`ятдесят тисяч сто шістдесят дві гривні 00 копійок) у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та відобразити у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість відповідне збільшення.
		 Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
		Стосовно позовної вимоги про визнання протиправними дій Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо надання відповіді, оформленої листом №96900/6/04-36-18-08 від 10.12.2021 року, суд зазначає, що вона задоволенню не підлягає, оскільки дії відповідача 1 з надання відповіді не створюють правових наслідків для позивача, а надання відповіді входить до повноважень податкового органу та є його обов`язком.
		Відповідно до п. 3 ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
		Згідно зі ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
		Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
		З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судові витрати у розмірі 4962,00 грн.
		Керуючись ст.ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Адміністративний позов Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача-2: Державної податкової служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково. 
		Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393), що виразилася у незабезпеченні автоматичного збільшення суми, на яку Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи Дніпрогаз (код ЄДРПОУ 20262860) має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 10 050 162,00 (десять мільйонів п`ятдесят тисяч сто шістдесят дві гривні 00 копійок) у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та не відображення відповідного збільшення у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість.
		Зобов`язати Державну податку службу України (код ЄДРПОУ 43005393) збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи Дніпрогаз (код ЄДРПОУ 20262860) має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 10 050 162,00 (десять мільйонів п`ятдесят тисяч сто шістдесят дві гривні 00 копійок) у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та відобразити у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість відповідне збільшення.
		У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Присудити на користь Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Дніпрогаз (код ЄДРПОУ 20262860) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) судові витрати у розмірі 4962,00 грн.
		Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.
		Повний текст рішення суду складений 15 серпня 2022 року.
		 
		Суддя В.М. Олійник

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...