У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів
Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду
України у складі:
головуючого, судді
|
Редьки А.І.
|
суддів
|
Лавренюка М.Ю. та Пошви Б.М.
|
за участю прокурора захисників
|
ОСОБА_6 ОСОБА_4. і ОСОБА_5.
|
розглянувши в судовому засіданні 20 вересня
2007 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого
ОСОБА_2., захисника - адвоката ОСОБА_4. і захисника ОСОБА_5. на вирок
Апеляційного суду Полтавської області від 18 травня 2007 року, яким частково
скасовано вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука від 27 листопада
2006 року про засудження:
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1року
народження,
немаючого
судимості,
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_2року
народження,
немаючого
судимості,
і
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_3року
народження,
немаючого
судимості,
за ч. 2 ст. 365 КК України на три роки
позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною
діяльністю строком на два роки, кожного, а на підставі ст. 75 КК України
кожного їх звільнено від відбування покарання з випробуванням на два роки і на
кожного покладено обов'язки, передбачені п. п. 3, 4 ст. 76 КК України.
установила:
Що командира
взводу ОРДПС ДАІ Кременчуцького УМВС України в Полтавській області ОСОБА_1та
інспекторів цього міліцейського підрозділу ОСОБА_2і ОСОБА_3 визнано винуватими
у тому, що вони 13 червня 2001 року під час чергування на вул. АДРЕСА_1зупинили
автомобіль “Хонду” і побили пасажира ОСОБА_7., який запротестував їхнім діям, а
вони, у свою чергу впізнали його, як особу, котра напередодні
ОСОБА_2звинувачувалась у керуванні транспортним засобом у нетверезому стані.
Після невдалої спроби силою посадити ОСОБА_7. у службовий автомобіль, ОСОБА_2
вдарив його коліном у пах і душив за шию. ОСОБА_1двома руками збив ОСОБА_7. на
землю і вдарив його головою об асфальт, а ОСОБА_3наніс потерпілому удар ногою у
бік. У такий спосіб вони заподіяли ОСОБА_7. середньої тяжкості тілесні
ушкодження.
Своїм вироком
апеляційний суд призначив ОСОБА_1., ОСОБА_2. і ОСОБА_3. за ч. 2 ст. 365 КК
України по три роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади,
пов'язані з виконанням функцій представників влади строком на три роки, і на
підставі ст. 75 КК України звільнив ОСОБА_2 від відбування основного покарання
з випробуванням на два роки, поклавши на нього обов'язки, передбачені п. 3 ст.
76 КК України. У решті вирок місцевого суду залишено без зміни.
У
касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2. просить скасувати судові рішення, а
справу - закрити за відсутністю в діях складу злочину. Твердить, що він діяв у
межах закону, а потерпілий і свідки обмовили його.
Захисник
- адвокат ОСОБА_4. у касаційній скарзі просить теж скасувати вироки судових
інстанцій щодо ОСОБА_1і ОСОБА_2, а справу - закрити за відсутністю в діях
складу злочину. Вважає, що досудове і судове слідство були проведені однобічно,
неповно, з істотними порушеннями кримінально - процесуального закону. На його
думку, докази у справі - сфальсифіковані. Звертає увагу на обставини, які
пом'якшують покарання своїм підзахисним.
Захисник
ОСОБА_1О.М. у касаційній скарзі просить пом'якшити покарання ОСОБА_1., не
позбавляти його волі, оскільки він є єдиним годувальником у сім'ї, має двох
неповнолітніх дітей і хворих батьків похилого віку.
Судові рішення
щодо засудженого ОСОБА_2 не оскаржуються і касаційне подання не принесено.
Заслухавши
доповідь судді Верховного Суду України, виступи захисника - адвоката ОСОБА_4. і
захисника ОСОБА_5., які підтримали доводи скарг, прокурора, яка вважала, що касаційні скарги
не підлягають задоволенню і просила залишити вирок апеляційного суду без зміни,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скаргах, колегія
суддів вважає, що підстав для їх задоволення немає.
Винуватість
ОСОБА_1і ОСОБА_2у вчиненні службового злочину, за який вони засуджені, доведена
доказами, які були предметом судової перевірки і змістовно наведені у вироку.
В основу вироку
суд поклав показання потерпілого ОСОБА_7, який незмінно
твердив, що працівники міліції Кіріков, ОСОБА_2 і ОСОБА_3уночі побили його за
те, що він фактично став на захист водія ОСОБА_8., котрого засуджені
безпідставно зупинили на вулиці, а його почали лаяти за порушення правил
безпеки руху напередодні. За словами ОСОБА_7, всі троє міліціонерів примушували
його сісти до їхнього автомобіля, а потім почергово нанесли йому удари руками і
ногами в різні частини тіла, збили з ніг. При цьому ОСОБА_2 душив його за шию,
а ОСОБА_1схопив за волосся і вдарив головою об асфальт.
Зазначені
показання ОСОБА_7 підтвердив під час проведення з ним відтворенні обстановки і
обставин події.
Ці та інші
показання ОСОБА_7 в деталях збігаються з показаннями очевидців події, свідків
ОСОБА_8. і ОСОБА_9., які бачили як
працівники міліції Кіріков, ОСОБА_2 і ОСОБА_3били потерпілого.
Вважати, що
ОСОБА_7чи названі свідки обмовляли засуджених або були упередженими щодо них, у
судових інстанцій підстав не було.
За таких обставин
і, враховуючи дані, які містяться у висновках судово-медичної експертизи, про
кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, виявлених в ОСОБА_7
(закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, що зумовило розвиток
правобічного посттравматичного кохлеоневриту з подальшим значним зниженням
слуху), судові інстанції дійшли обгрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1і
ОСОБА_2 вчинили діяння, які за своїми ознаками утворюють склад злочину,
передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.
Покарання, що
відповідає положенням ст. 65 КК України для ОСОБА_1і АДРЕСА_1, слід визнати те,
яке їм призначила апеляційна інстанція, оскільки місцевий суд не в повній мірі
врахував конкретні обставини справи і дії ОСОБА_1та ОСОБА_2на місці події, де
вони вчинили злочин, який відноситься до категорії тяжких. Тому вважати, що
призначені їм покарання є надмірно суворі, як стверджується в скаргах, підстав
не вбачається.
Будь-яких даних для
зміни чи скасування судових рішень щодо ОСОБА_1і АДРЕСА_1, немає.
На підставі наведеного та керуючись
ст. ст. 394 - 398 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
касаційні скарги
засудженого ОСОБА_2., захисника - адвоката ОСОБА_4. і захисника ОСОБА_5. залишити
без задоволення, а вирок Апеляційного суду Полтавської області від 18 травня
2007 року щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 - залишити без зміни.
судді:
Лавренюк
М.Ю.
Редька А.І.
Пошва Б. М.