Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-1760/2010/1231 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.08.2010. Забезпечено надання загального доступу: 09.08.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 2-1760/2010/1231 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И 
		    21 липня 2010р. Стахановський міський суд Луганської області у складі : 
		головуючого судді    Кузнецової М.Л. 
		при секретарі       Власовій Ю.О.  
		за участі представника позивача ОСОБА_1 
		 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Стаханов Луганської області про перерахунок пенсії, 
		ВСТАНОВИВ: 
		    Звертаючись до суду представник позивача зазначив, що позивач є пенсіонером та знаходиться на обліку в УПФУ як одержувач пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 16.11.2005р. Відповідач з дня призначення пенсії до теперішнього часу не зараховує позивачу як період, прирівняний до роботи шахтаря (за Списком №1) період служби в Радянській армії з 04.05.1974р. по 22.06.1976р. (2 роки 1 місяць та 19 днів). Внаслідок цього у позивача занижений коефіцієнт його страхового стажу (і як наслідок  занижений розмір пенсії). Крім того, з 16.09.2008р. по теперішній час відповідач не підвищив позивачу основний розмір його пенсії до 80% середньої заробітної плати шахтаря (але не менше трьох прожиткових мінімумів) у звязку з наявністю більше 15 років роботи шахтарем, яке передбачене ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз.3 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 31.12.2009р. позивач звернувся до УПФУ з письмовою заявою про приведення його пенсії у відповідність з вимогами діючого законодавства, в якій просив: зарахувати до стажу роботи шахтарем (за Списком № 1) період його служби в Радянській армії з 04.05.1974р. по 22.06.1976р.; та з 16.09.2008р. виплачувати йому пенсію у розмірі 80% його середньої заробітної плати шахтаря у відповідності до ст.8 Закону про шахтарів. Але своїм листом від 14.01.2010р. УПФУ відмовило позивачу в задоволені вказаної заяви, зазначивши, що на його думку, військову службу за вказаний період зарахувати до пільговому стажу шахтаря (за Списком № 1) немає підстав, тому що з 01.01.2006р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби», згідно, з яким час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала права на пенсію на пільгових умовах до введення в Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У зв'язку з цим УПФУ враховує стаж позивача як шахтаря лише в розмірі 14 років 10 місяців та 25 днів, а стаж за Списком № 1 - 15 років 3 місяці та 14 днів ( + 4 місяці та 15 днів стажу за Списком №1, який на думку УПФУ не може зараховуватися як стаж шахтаря). Зазначена відмова УПФУ в проведенні перерахунків пенсії позивача є неправомірною, тому, що вона зроблена без урахування вимог законодавства, яке має бути застосовано до спірних правовідносин. Представник позивача просив суд: визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Стаханов Луганської області щодо: призначення та виплати з 16.11.2005р. ОСОБА_2 пенсії, виходячи з його стажу на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом міністрів України в розмірі 15 років 3 місяців та 14 днів; - призначення та сплати з 16.09.2008р. ОСОБА_2 пенсії без урахування вимог ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Зобовязати Управління Пенсійного фонду України у м.Стаханов Луганської області здійснити ОСОБА_2 перерахунки основного розміру його пенсії (пенсії за віком, передбаченої ст.27 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», без урахування підвищення до пенсії, передбаченого абзацом 2 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»), призначивши та сплачуючи його (основний розмір пенсії): -з 16.11.2005р.  виходячи з його стажу на роботах з повним робочим днем з особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом міністрів України в розмірі 17 років 4 місяці та 29 днів; -з 16.09.2008р.  в розмірі 80% його заробітної плати, обчисленої відповідно до ч2 ст.40 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», але не менш ніж три прожиткових мінімуми для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом в місяці, за який нараховується пенсія; призначаючи та сплачуючи при цьому (окрім основного розміру пенсії) підвищення до пенсії, передбачене абзацом 2 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». Зобовязати УПФУ нарахувати та сплатити позивачу компенсацію втрати частини його пенсії у звязку з порушенням строків виплати не донарахованих сум пенсії.  
		    Позивач в судове засідання не зявився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені за текстом позову.   
		    Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені за текстом письмових заперечень на позов, згідно з якими зазначено, що позивач просить здійснити перерахунок пенсії з 16.11.2005р., що суперечить п.4 ч.1 ст.80 ЦПК України, згідно з яким з вказаними вимогами позивач може звертатись до суду лише впродовж 3 років. Зарахування служби в Радянській Армії є неможливим з огляду на положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби», згідно, з якими час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала права на пенсію на пільгових умовах до введення в Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Професія позивача токарем інструментального цеху за якій він працював до призову на військову службу не відноситься до пільгової роботи. Без цього стажу у позивача не виникає право на отримання пенсії відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» і перерахунку пенсії за цим законом. А отже підстави для перерахунку пенсії позивача відсутні.    
		    Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні обставини справи та відповідні ним правовідносини.  
		    Ніким з сторін не заперечується, та відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України суд вважає встановленими наступні обставини справи.  
		    Позивач є пенсіонером та знаходиться на обліку в УПФУ як одержувач пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 16.11.2005р. Відповідач з дня призначення пенсії до теперішнього часу не зараховує позивачу як період, прирівняний до роботи шахтаря (за Списком №1) період служби в Радянській армії з 04.05.1974р. по 22.06.1976р. (2 роки 1 місяць та 19 днів). З 16.09.2008р. по теперішній час відповідач не підвищив позивачу основний розмір його пенсії до 80% середньої заробітної плати шахтаря (але не менше трьох прожиткових мінімумів) відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз.3 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 31.12.2009р. позивач звернувся до УПФУ з письмовою заявою про приведення його пенсії у відповідність з вимогами діючого законодавства, в якій просив: зарахувати до стажу роботи шахтарем (за Списком № 1) період його служби в Радянській армії з 04.05.1974р. по 22.06.1976р.; та з 16.09.2008р. виплачувати йому пенсію у розмірі 80% його середньої заробітної плати шахтаря у відповідності до ст.8 Закону про шахтарів (а.с.7). Листом від 14.01.2010р. УПФУ відмовило позивачу в задоволені вказаної заяви, зазначивши, що військову службу за вказаний період зарахувати до пільговому стажу шахтаря (за Списком № 1) немає підстав, у звязку з набранням чинності з 01.01.2006р. Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби», згідно, з яким час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала права на пенсію на пільгових умовах до введення в Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». УПФУ враховує стаж позивача як шахтаря лише в розмірі 14 років 10 місяців та 25 днів, а стаж за Списком № 1 - 15 років 3 місяці та 14 днів (+ 4 місяці та 15 днів стажу за Списком №1) (а.с.8).  
		 Відповідно до ч.4 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше». Позивач проходив строкову військову службу з травня 1974р. по червень 1976р. (а.с.17,24-25). У вказаний період діяло «Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій», затверджене Постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972р. №590, в п.«к» ч.1 п.109, якого зазначено, що крім роботи робочим або службовцем в загальний стаж роботи зараховується також: к)служба у складі Збройних Сил СРСР. Згідно частини 3 пункту 109 вказаного Положення при призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій за віком та інвалідністю робочим та службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах та на інших роботах с важкими умовами праці (п.п. "а" і "б" п.16), та пенсій по втраті годувальника їх родинам, а також пенсій за віком працівницям підприємств текстильної промисловості (п.п."в" п.16) періоди, вказані в підпунктах "к" і "л", прирівнюються за вибором особи, яка звернулась за призначенням пенсії або до роботи, яка передувала вказаному періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду. У випадку з позивачем безпосередньо за періодом його військової служби слідувала робота шахтарем (за Списком № 1) - гірноробочим з повним робочим днем під землею (а.с.17,24-25). 
		З огляду на викладене, суд погоджує доводи представника позивача, щодо  неправомірності відмови відповідача у зарахуванні військової служби позивача у Збройних Силах СРСР як такої, що прирівнюється до роботи шахтарем (за Списком № 1). 
		    А отже, сумарний період стажу позивача шахтарем повинен складати 17 років та 14 днів, а за Списком №1 - 17 років 4 місяці та 29 днів (+ 4 місяці та 15 днів стажу за Списком №1). 
		Згідно з ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» мінімальний розмір пенсії шахтарям, які (працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за Списком №1, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Аналогічна норма міститься і в абз.3 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 
		Таким чином, з урахуванням наявності у позивача стажу роботи шахтарем (за Списком №1) більше 15 років, позивач має право на встановлення йому пенсії в розмірах, передбачених зазначеними нормами ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз.3 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».  
		Порядок визначення зарплати (середньої зарплати) для обчислення пенсії, встановлений ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з якою: «Заробітна плата (дохід)для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск: К), де: Зп - заробітна тата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії; Ск  сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + КзЗ +...+Кзп); К- кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати доходу)застрахованої особи». А отже, «середня заробітна плата шахтаря» повинна розраховуватися відповідно до вищенаведених положень ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».  
		Абз.2 ч. 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлює, що за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини. При цьому, суд погоджує доводи представника позивача з приводу того, що ані в ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», ані в абз.3 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ані в інших нормах діючого законодавства не зазначено, що вказані мінімальні розміри пенсії шахтарям (80% середньої зарплати шахтаря, 3 прожиткових мінімуми) застосовуються до пенсії за віком з урахуванням вищевказаного підвищення до пенсії (за кожен рік стажу понад 25 років на 1 % мінімальної пенсії). А отже, вищезазначені мінімальні гарантії пенсій шахтарям повинні застосовуватися до розміру пенсії за віком, визначеного ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме, до основного розміру пенсії за віком. Тобто підвищення до пенсії, встановлене абз.2 ч.1 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», повинно сплачуватися понад розміри, встановлені ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз.3 ч.1 ст.28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Тому позовні вимоги в частині зобовязання відповідача здійснити позивачу перерахунки основного розміру його пенсії, призначивши та сплачуючи його (основний розмір пенсії): з 16.11.2005р.  виходячи з його стажу на роботах з повним робочим днем з особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом міністрів України в розмірі 17 років 4 місяці та 29 днів; з 16.09.2008р.  в розмірі 80% його заробітної плати, обчисленої відповідно до ч2 ст.40 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», але не менш ніж три прожиткових мінімуми для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом в місяці, за який нараховується пенсія; призначаючи та сплачуючи при цьому (окрім основного розміру пенсії) підвищення до пенсії, передбачене абзацом 2 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.  
		     При цьому, суд вважає, що позовні вимоги в частині зобовязання відповідача нарахувати та сплатити позивачу компенсацію втрати частини його пенсії у звязку з порушенням строків виплати не донарахованих сум пенсії, задоволенню не підлягають, т.я. ст.46 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», ст.3,4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати», передбачають нарахування та сплату такої компенсації лише щодо фактично нарахованих але не сплачених сум пенсії. А отже, з урахуванням того, що наявність обовязку перерахунку пенсії позивачу встановлено лише рішенням суду за результатами розгляду теперішньої справи, підстави для нарахування компенсації за вказаний період, відсутні.  
		    Вирішуючи питання щодо застосування позовної давності суд виходить з наступного.  
		    Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Статтею 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. 
		    З матеріалів справи випливає, що із заявою до відповідача про здіснення перерахунку пенсії позивач звернувся 31.12.2009р. Відповідь на вказану заяву, за змістом якої у вказаному перерахунку позивачу було відмовлено, надано відповідачем 14.01.2010р. після, чого позивач 23.04.2010р. звернувся за судовим захистом. А отже, відповідно до положень ст.261 ЦК України, саме з 14.01.2010р. має обчислюватись початок перебігу позовної давності, який з урахуванням дати звернення до суду, не є пропущеним.   
		    Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем підлягають стягненню з відповідача. 
		   Керуючись ст.1,10,11,60,130,174,213,214,215 ЦПК України, суд, 
		ВИРІШИВ: 
		   Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково. 
		   Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Стаханов Луганської області щодо: 
		-  призначення та виплати з 16.11.2005р. ОСОБА_2 пенсії, виходячи з його стажу на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом міністрів України в розмірі 15 років 3 місяців та 14 днів; 
		-  призначення та сплати з 16.09.2008р. ОСОБА_2 пенсії без урахування вимог ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». 
		  Зобовязати Управління Пенсійного фонду України у м.Стаханов Луганської області здійснити ОСОБА_2 перерахунки основного розміру його пенсії (пенсії за віком, передбаченої ст.27 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», без урахування підвищення до пенсії, передбаченого абзацом 2 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»), призначивши та сплачуючи його (основний розмір пенсії): 
		-  з 16.11.2005р.  виходячи з його стажу на роботах з повним робочим днем з особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом міністрів України в розмірі 17 років 4 місяці та 29 днів; 
		-  з 16.09.2008р.  в розмірі 80% його заробітної плати, обчисленої відповідно до ч2 ст.40 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», але не менш ніж три прожиткових мінімуми для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом в місяці, за який нараховується пенсія;  
		призначаючи та сплачуючи при цьому (окрім основного розміру пенсії) підвищення до пенсії, передбачене абзацом 2 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». 
		  У іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовити. 
		  Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у м.Стаханов Луганської області на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 8,50грн.  
		  Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.  
		                    Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...