Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 920/801/21 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; За спожиті енергоносії.
Надіслано для оприлюднення: 01.09.2022. Зареєстровано: 01.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 05.09.2022.
Дата набрання законної сили: 01.09.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		01 вересня 2022 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  920/801/21 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,
		за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,
		 
		 
		представників учасників справи:
		позивача - фізичної особи - підприємця Баканова Леоніда Володимировича -Цимбал Б.П., адвокат (ордер від 15.08.2022 серії ВМ № 1028514),
		відповідача - акціонерного товариства «Сумиобленерго» в особі філії «Сумський МРЕМ» -Андрієнко Н.О., адвокат (дов. від 04.08.2022),
		 
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні 
		касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Баканова Леоніда Володимировича 
		на рішення господарського суду Сумської області від 09.11.2021        (Жерьобкіна Є.А.)
		та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 (головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Тищенко А.І.)
		у справі № 920/801/21
		за позовом фізичної особи - підприємця Баканова Леоніда Володимировича (далі - Підприємець)
		до акціонерного товариства «Сумиобленерго» в особі філії «Сумський МРЕМ» (далі - АТ «Сумиобленерго» в особі філії «Сумський МРЕМ»)
		про визнання незаконним та скасування рішення комісії.
		1.    ІСТОРІЯ СПРАВИ 
		Короткий зміст позовних вимог
		Підприємець звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до АТ «Сумиобленерго» в особі філії «Сумський МРЕМ» про визнання незаконним та скасування рішення комісії філії «Сумський МРЕМ» АТ «Сумиобленерго», яке оформлене протоколом від 18.06.2021 № 2 з розгляду акта про порушення від 19.05.2021 № 002572.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції 
		Рішенням господарського суду Сумської області від 09.11.2021 зі справи                              № 920/801/21, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022, у позові відмовлено повністю з посиланням на його необґрунтованість. 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		У касаційній скарзі Підприємець, з посиланням на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати судові рішення попередніх інстанцій, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
		2.    АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначаючи про відсутність висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо: застосування підпункту 4 пункту 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ); пункту 6.5.13 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, який затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 311 (далі - ККОЕЕ) та пункту 8.2.5 ПРРЕЕ.
		Також скаржник посилається на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК України, зазначаючи, що суди встановили обставини, які мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (настанови з експлуатації лічильника електричної енергії ААШХ.411152.012 НЕ [13U7]та документів ([актів], складених відповідачем під час перевірок).
		Доводи інших учасників справи
		У відзиві на касаційну скаргу АТ «Сумиобленерго» просило Суд  залишити судові рішення попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись, зокрема, на необґрунтованість її доводів.
		Учасники справи брали участь у судовому засіданні 01.09.2022 в режимі відеоконференції згідно з ухвалами Суду від 22.08.2022 та від 25.08.2022.
		3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		14.02.2019 АТ «Сумиобленерго» в особі філії «Сумський МРЕМ», як Оператором системи та Підприємцем, як споживачем укладений Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 1613439 (далі - Договір). 
		Цей Договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживачам як послуги Оператора системи розподілу. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно із заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору (пункт 1.1 Договору).
		Договір укладений сторонами для надання послуг з розподілу електричної енергії з метою живлення об`єктів споживача (кафе-бар та ресторан «Модерн»), розташованих за адресою: м. Суми, вул. Ковпака, буд.71.
		Додатком № 10 до Договору є договір про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії. Додатком до договору про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії, що укладений сторонами спору є Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії.
		Відповідно до додатку 3.1 до Договору «Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії» на об`єкті споживача - ресторан «Модерн» встановлений лічильник № 0310840, тип: НІК 2303L АРП6 Т, 2015 року випуску (р.п. - IV 2015).
		Згідно з актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін по об`єкту - ресторан «Модерн», межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності електромереж та установок встановлюється в точці підключення 2 КЛ - 0,4 кВ споживача в РУ-0,4 кВ ТП-475.
		Відповідно до пункту 8.6 Договору у разі порушення розрахункового обліку з вини споживача, споживач сплачує Оператору системи вартість недоврахованої електроенергії, виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання. Вартість недоврахованої електроенергії визначається за ціною закупівлі електричної енергії Оператором системи на втрати електричної енергії в мережах у відповідному розрахунковому періоді.
		Споживач не несе відповідальності перед Оператором системи відповідно до вимог пункту 8.6. Договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини Оператора системи або внаслідок дії обставин непереборної сили (пункт 8.7 Договору).
		19.05.2021 під час проведення інспекторами Оператора системи технічної перевірки вузла обліку електричної енергії на об`єкті позивача - ресторан «Модерн» (позапланова) виявлено порушення споживачем підпункту 6 пункту 5.5.5, пункту 8.2.4, підпункту 4 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, а саме, на дисплеї лічильника НІК 2303L     АРП6 Т № 0310840 зафіксовано помилку «еrror radio» (спрацював індикатор дії впливу електричного або постійного [змінного] магнітних полів), про що складений акт про порушення від 19.05.2021 № 002572.
		У пункті 9 зазначено акта вказано про заміну лічильника електроенергії та надання вимоги про закриття струмоведучих частин для обліку електроенергії. Лічильник НІК 2303L АРП6 Т № 0310840 опломбований згідно з актом пломбування від 19.05.2021 № 2521047 та вилучений представниками Оператора системи розподілу.
		Додатками до акта є: схема електроживлення споживача; сейф-пакет з лічильником. Представниками Оператора системи розподілу здійснено фотофіксацію та відеофіксацію виявленого порушення.
		У пункті 11 акта споживача повідомлено, що комісія Оператора системи з розгляду акта про порушення буде проводити засідання 31 травня 2021 року о 13 год. 00 хв. На засідання запрошується споживач або уповноважена ним особа.
		Перевірку проведено за участю відповідального за електрогосподарство Підприємця (Воловченко О.І.); акт підписали два представники Оператора системи розподілу та уповноважена особа споживача (без зауважень).
		Засідання комісії філії «Сумський МРЕМ» АТ «Сумиобленерго» 31.05.2021 з розгляду акта про порушення від 19.05.2021 № 002572, за участю позивача перенесено (протокол від 31.05.2021 № 1).
		Відповідно до протоколу від 18.06.2021 № 2 засідання комісії філії «Сумський МРЕМ» АТ «Сумиобленерго» з розгляду акта про порушення від 19.05.2021                                        № 002572 (без участі споживача), за результатами розгляду акта про порушення комісія вирішила:
		1) обсяг та вартість необлікованої електричної енергії розраховується на підставі акта про порушення від 19.05.2021 № 002572 згідно підпункту 4 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, формула 4 пункту 8.4.10 ПРРЕЕ, виходячи з наступних розрахункових даних: визначена дозволена потужність для даної точки обліку - 40 кВт, зазначена в договорі споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, оскільки споживач не надав паспорти на наявні струмоприймачі та не забезпечив можливості провести замір потужності включеного обладнання на максимальну потужність. Тривалість роботи обладнання протягом доби приймається 24 годин згідно з умовами договору про надання послуг з розподілу електричної енергії. Застосувати коефіцієнт використання струмоприймачів - 0,6 відповідно до пункту 8.4.10 ПРРЕЕ;
		2) кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням визначається згідно підпункту 1 пункту 8.4.8 ПРРЕЕ, виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку до дня виявлення порушення, тобто з 25.01.2021 по 19.05.2021;
		3) розрахований обсяг необлікованої електричної енергії зменшити на обсяг електричної енергії, спожитий споживачем за період порушення роботи вузла обліку, відповідно до даних комерційного обліку електричної енергії;
		4) вартість необлікованої електричної енергії розрахувати за тарифами (цінами) для споживачів відповідної групи та класу напруги, виходячи з суми середньої ціни купівлі електричної енергії оператором системи на балансуючому ринку та тарифу на послуги з передачі та розподілу електричної енергії, які діяли під час порушення споживачем ПРРЕЕ;
		5) розрахунок реактивної електричної енергії провести згідно з пунктом 38 розділу ІІІ Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії, затвердженої наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 06.02.2018 № 87 та додатком № 10 до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 14.02.2019 № 1613439.
		Обсяг необлікованої електричної енергії становить 59 986 кВт*год. Вартість необлікованої електричної енергії становить 214 351,26 грн. Обсяг реактивної електроенергії за актом про порушення становить 52 992 кВАр*год. Вартість реактивної електроенергії за актом про порушення становить 3 844,61 грн.
		До протоколу засідання комісії додані розрахунки вартості та обсягу необлікованої електричної енергії та реактивної електричної енергії.
		Судами попередніх інстанцій також встановлено таке.
		Лічильник НІК 2303 відповідно до сертифікату відповідності серії В № 007452 відповідає затвердженому типу, зареєстрованому в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У2541-13, а також вимогам ГОСТ 30207-94 ДСТУ ІЕС 62053-21:2012 та ТУ 33.2-33401202-006:2007.
		Лічильник НІК 2303L АРП6 Т відповідно до настанови з експлуатації має конструктивно вбудований індикатор (датчик) електромагнітного поля, який спрацьовує при впливі на лічильник електромагнітного поля напруженістю більше 10В/м в діапазоні частот від 80 до 500 МГц протягом більше 3с. 
		Лічильник НІК 2303L АРП6 Т заводський номер 0310840 згідно з актом технічної перевірки від 15.07.2019 № 13190153, актом пломбування та встановлення індикаторів від 15.07.2019, пройшов держповірку у ІV кварталі 2015 року та опломбований. Після пломбування розрахункового засобу обліку, пломби у кількості 8 шт. та індикатори магнітного/електричного полів у кількості 3 шт. передані споживачу на збереження.
		Після визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії за результатами розгляду акта про порушення від 19.05.2021 № 002572, відповідач направив лічильник НІК 2303L АРП6 Т виробнику - товариству з обмеженою відповідальністю «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА».
		Відповідно до акта від 23.09.2021 обстеження лічильника НІК 2303L АРП6 Т 1082 МСЕ № 0310840 виробником зазначено, що згідно з витягом з журналу подій кількість спрацювань індикатора електромагнітного випромінювання високої частоти (ЕМВ) становить 166 разів. Виявлено, що електронний компонент, який відповідає за роботу індикатора ЕМВ працює нестабільно, але в заводських умовах індикатор ЕМВ зафіксував вплив електромагнітного випромінювання високої частоти напруженістю вище 10В/м. В журналі подій заводський вплив ЕМВ зафіксований датою 01.01.2001 та відображений 167-ю подією спрацювання. За висновком виробника, не можна достеменно вважати, що вузол індикатора електромагнітного випромінювання лічильника НІК 2303L АРП6 Т 1082 МСЕ № 0310840 працює коректно. Проте відповідно до збереженої в пам`яті лічильника інформації (журналу подій) можна побічно зробити висновок, що на лічильник здійснювався сторонній вплив електромагнітними випромінюваннями високої частоти, за деякими ознаками в загальній роботі приладу обліку, а саме: спрацювання індикатора ЕМВ чергується зі спрацюванням WD, подіями увімкнення та вимкнення лічильника (вірогідні перезавантаження) та періодичними встановленнями годинника, у зв`язку зі збоєм дати та часу в приладі обліку, що може виникнути при впливі на лічильник електромагнітним випромінюванням високої частоти.
		Позивачем під час підготовчого засідання у справі було заявлено клопотання про призначення електротехнічної експертизи, від якого (клопотання) позивач у подальшому відмовився. Відповідач, у свою чергу, не заперечував проти задоволення вказаного клопотання.
		4.    ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
		Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання незаконним та скасування рішення комісії філії «Сумський МРЕМ» АТ «Сумиобленерго», яке оформлене протоколом від 18.06.2021 № 2 з розгляду акта про порушення від 19.05.2021 № 002572.
		Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили, зокрема, з того, що: 15.07.2019 позивачу передано на відповідальне збереження цілісний прилад обліку разом з його складовими частинами, у тому числі, й індикатори, про що зазначено в акті пломбування; зазначене підтверджує, що індикатори магнітного/електричного поля не були спрацьовані, а сторони Договору підтвердили їх цілісність; згідно з пунктом 1.8.4 настанови з експлуатації лічильника електричної енергії при впливі на нього електромагнітного поля напруженістю більше 10В/м в діапазоні частот від 80 до 500 мГц протягом більше 3 секунд на дисплеї з`являється повідомлення «error radio»; у журналі подій лічильника формується запис про вплив магнітного поля; повідомлення «error radio» на дисплеї лічильника зафіксоване представниками Оператора системи розподілу 19.05.2021, що підтверджується фото- та відеоматеріалами, які є додатками до акта про порушення від 19.05.2021; позивач не повідомляв письмово АТ «Сумиобленерго» про те, що на дисплеї лічильника раніше (у тому числі, 25.01.2021) було наявне повідомлення «error radio»; за результатами обстеження лічильника не встановлено, що індикатор, який схемотехнічно вмонтований у лічильник, спрацював не через вплив на лічильник фізичних полів, а з інших причин, зокрема дефектів лічильника; виробником лічильника підтверджений факт здійснення на лічильник стороннього впливу електромагнітними випромінюваннями високої частоти. Отже, порушення споживачем підпункту 6 пункту 5.5.5, пункту 8.2.4, підпункту 4 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ підтверджене належними доказами, зокрема, актом про порушення № 002572, який підписаний уповноваженою особою позивача без зауважень, фотофіксацією, відеофіксацією виявленого порушення (спрацювання індикатора, відображення на дисплеї лічильника повідомлення «error radio»).
		В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи, зокрема, про відсутність висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо: застосування підпункту 4 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ; пункту 6.5.13 ККОЕЕ та пункту 8.2.5 ПРРЕЕ.
		Так, скаржник зазначає, що пункт 8.4.2 ПРРЕЕ не містить підстав для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії на підставі спрацювання індикатором пливу на лічильник електромагнітного поля. Нормативно - правовими актами України не передбачено силових характеристик спрацювання індикаторів (датчиків) дії впливу електромагнітного поля (радіочастотного випромінювання), при якому відбувається втручання в роботу лічильника електричної енергії. Порогові значення силових характеристик електромагнітного поля напруженістю більше 10В/м в діапазоні частот від 80 до 500 мГц не містяться в нормативно -правових актах, які визначають можливість стороннього впливу на лічильник.
		Стосовно наведеного Верховний Суд зазначає таке.
		Відповідно до підпункту 4 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення такого порушення, як: фіксація індикаторами впливу на лічильник електричної енергії постійного (змінного) магнітного або електричного полів (далі - фіксація індикаторами впливу фізичних полів), пошкодження або відсутність індикаторів (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт встановлення та передачі на збереження індикаторів).
		Зона впливу електромагнітного поля - це простір, в якому напруга електричного поля перевищує допустимі норми (стаття 1 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів»).
		Силові характеристики магнітного та електричних полів (окремо) визначені у пункті 8.4.3 ПРРЕЕ.
		Індикатор дії впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів - це пристрій, встановлений на/у лічильнику електричної енергії, призначений для фіксації впливу на лічильник постійного (змінного) магнітного або електричного полів, що призвів до змін у роботі лічильника (пункт 1.1.2 ПРРЕЕ).
		Індикатори дії впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів встановлюються енергопостачальником на прилади обліку електричної енергії споживача з метою запобігання розкраданню електричної енергії. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.02.2018 зі справи № 917/610/17, від 10.03.2020 зі справи № 911/825/18.
		При цьому, законодавство у сфері елекроенергетики не зобов`язує постачальника електричної енергії доводити факт можливості вчинення чи у який спосіб вчинено порушення. Постачальник має довести лише факт встановлення та передачі на збереження споживачу засобу обліку та, власне, сам факт виявлення порушення у вигляді неправильної роботи приладу обліку. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 20.02.2019 у справі № 916/1375/18 та у постанові від 25.02.2020 у справі № 914/2128/17.
		Водночас підтвердження встановлення на прилад обліку споживача таких індикаторів, передача їх на збереження споживачу та підтвердження фіксації цими індикаторами впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, свідчить про явні ознаки втручання споживача в параметри розрахункового приладу обліку з метою зміни його показів, що є порушенням ПРРЕЕ, і не потребує додаткового встановлення факту порушення споживачем ПРРЕЕ, оскільки цей факт підтверджується самим індикатором, яким зафіксовано вплив магнітного чи електричного полів. Близька за змістом правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 зі справи № 923/144/18, від 23.04.2019 зі справи № 917/904/18, від 10.03.2020 зі справи № 911/825/18.
		Враховуючи те, що індикатори встановлюються на приладах обліку або є вмонтованими в прилади обліку, то відповідальність за збереження і цілісність індикаторів, встановлених на/або в приладах обліку, має покладатися відповідно до акта про пломбування на сторону, яка несе відповідальність за збереження і цілісність цих приладів обліку (власник [користувач] електроустановки або організація, на території [у приміщенні] якої вони встановлені).
		У справі № 920/801/21 суди попередніх інстанцій з`ясували, що 15.07.2019 позивачу передано на відповідальне збереження цілісний прилад обліку разом з його складовими частинами, у тому числі, й індикатори, про що зазначено в акті пломбування; за результатами обстеження лічильника не встановлено та, відповідно, позивачем не доведено, що індикатор, який схемотехнічно вмонтований у лічильник, спрацював не через вплив на лічильник фізичних полів, а з інших причин, зокрема дефектів лічильника.
		При цьому, як зазначено судами, за результатами обстеження лічильника встановлено, що відповідно до збереженої в пам`яті лічильника інформації (журналу подій) можна побічно зробити висновок, що на лічильник здійснювався сторонній вплив електромагнітними випромінюваннями високої частоти, за деякими ознаками в загальній роботі приладу обліку, а саме: спрацювання індикатора ЕМВ чергується зі спрацюванням WD, подіями увімкнення та вимкнення лічильника (вірогідні перезавантаження) та періодичними встановленнями годинника, у зв`язку зі збоєм дати та часу в приладі обліку, що може виникнути при впливі на лічильник електромагнітним випромінюванням високої частоти.
		З огляду на встановлені обставини, суди попередніх інстанцій дійшли заснованого на законі висновку про недоведеність позивачем порушення його прав відповідачем, у зв`язку зі складанням акта про порушення, нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії за результатами розгляду акта про порушення від 19.05.2021 № 002572.
		Суд касаційної інстанції, у свою чергу, в силу положень частини другої статті 300 ГПК України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по-новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність. Враховуючи викладене, інформаційний лист товариства з обмеженою відповідальністю                       «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА» від 11.07.2022 № 034/1 (наданий на запит Підприємця), доданий до касаційної скарги, який не був предметом оцінки судами попередніх інстанцій, Верховний Суд залишає без розгляду.
		У доводах касаційної скарги скаржник також зазначає про відсутність висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування пункту 6.5.13 ККОЕЕ та пункту 8.2.5 ПРРЕЕ.
		Так, за доводами Підприємця, оскаржуване рішення комісії філії «Сумський МРЕМ» АТ «Сумиобленерго» винесене на підставі недійсного акта про порушення, оскільки останній був складений через 5 місяців після встановлення факту спрацювання датчика електромагнітного випромінювання.
		Відповідно до пункту 6.5.13 ККОЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, мережами якого передається/розподіляється електрична енергія споживачу, порушень цього Кодексу або Правил роздрібного ринку, зокрема фактів безоблікового споживання електричної енергії, пошкодження чи зриву пломб, пломбувального матеріалу та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про збереження пломб, або пошкодження відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження ЗКО, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення відповідно до Правил роздрібного ринку.
		Згідно з пунктом 8.2.5 ПРРЕЕ (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що: повідомлення «error radio» на дисплеї лічильника було зафіксоване представниками Оператора системи розподілу саме 19.05.2021, що підтверджується фото та відеоматеріалами, які є додатками до акта про порушення від 19.05.2021 № 002572; позивач не повідомляв письмово АТ «Сумиобленерго» про те, що на дисплеї лічильника раніше було наявне повідомлення «error radio»; 25.01.2021 представником АТ «Сумиобленерго» було проведено контрольний огляд лічильника № 0310840 з фіксацією показів лічильника, про що складений акт від 25.01.2021; згідно з інформацією в акті від 25.01.2021 дії впливу магнітного або електричного полів встановленим індикатором не зафіксовано; докази наявності станом на 25.01.2021 на дисплеї лічильника повідомлення «error radio» в матеріалах справи відсутні.
		Отже, доводи касаційної скарги у цій частині зводяться виключно до необхідності переоцінки доказів та до заперечення обставин, встановлених судами попередніх інстанцій під час розгляду справи. 
		Аргументи касаційної скарги у цій частині не містять у собі питань права чи правозастосування, а є лише намаганням скаржника спонукати суд касаційної інстанції до здійснення нової оцінки установлених обставин справи і переоцінки наявних у матеріалах справи доказів, однак в силу вже згаданих вище приписів статті 300 ГПК України Верховний Суд таких повноважень немає.
		Враховуючи викладене, Верховний Суд не вбачає підстав для формування висновку щодо застосування норм права - пункту 6.5.13 ККОЕЕ та пункту 8.2.5 ПРРЕЕ в аспекті наведеного скаржником у касаційній скарзі.
		Підприємець також посилається на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК України, зазначаючи про те, що суди встановили обставини, які мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (настанови з експлуатації лічильника електричної енергії ААШХ.411152.012 НЕ [13U7]та документів ([актів], складених відповідачем під час перевірок).
		Що ж до наведеного, Верховний Суд зазначає таке.
		Законність, обґрунтованість та вмотивованість судового рішення обумовлюється, зокрема, порядком оцінки доказів і визначенням відповідно до статті 86 ГПК України їх якості з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		За приписами статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. 
		Відповідно до частини першої та другої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Отже, недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону. Відповідно, тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.03.2021 у справі № 922/2319/20, від 16.02.2021 у справі № 913/502/19, від 13.08.2020 у справі № 916/1168/17, від 16.03.2021 у справі № 905/1232/19, від 21.07.2022 у справі № 922/3308/20.
		Таким чином, неналежні докази та недопустимі докази - це різні поняття. 
		Водночас у силу приписів статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Скаржник помилково ототожнює категорії належності та допустимості доказів, і не враховує вимоги частини другої статті 86 ГПК України, відповідно до якої саме суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Доводи скаржника, наведені у поданій ним касаційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів, наявних у матеріалах справи, та до встановлення обставин у справі, що з огляду на визначені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, не є компетенцією суду касаційної інстанції.
		Водночас Верховний Суд зазначає, що судові рішення попередніх інстанцій ухвалені з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.
		Верховний Суд бере до уваги та вважає частково прийнятними доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, з огляду на вказані вище висновки Верховного Суду, наведені у цій постанові.
		Водночас довід АТ «Сумиобленерго», викладений у відзиві на касаційну скаргу про те, що судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню, оскільки ціна позову не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 2 частини третьої статті 287 ГПК України), Верховний Суд відхиляє, з огляду на те, що предметом спору у цій справі є немайновий спір про визнання незаконним та скасування рішення комісії відповідача щодо розгляду акта про порушення. Немайновий спір виключає необхідність обґрунтування наявності випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, що не враховано у відзиві АТ «Сумиобленерго».
		Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі «Рябих проти Росії», від 09.11.2004 у справі «Науменко проти України», від 18.11.2004 у справі «Праведная проти Росії», від 19.02.2009 у справі «Христов проти України», від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржник не зазначив й не обґрунтував.                                                                         
		У справі «Трофимчук проти України» (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
		Суд зазначає, що скаржнику надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 
		Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Наявності визначених законом підстав для скасування або зміни судових рішень попередніх інстанцій скаржником не доведено.
		Судові витрати
		З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на Підприємця.
		Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Баканова Леоніда Володимировича залишити без задоволення, а рішення господарського суду Сумської області від 09.11.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 у справі № 920/801/21 - без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя                                                                                                  І.    Колос
		 
		 
		Суддя                                                                                                  І.    Бенедисюк 
		 
		 
		Суддя                                                                                                  Т. Малашенкова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...