Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 727/1140/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано для оприлюднення: 02.09.2022. Зареєстровано: 02.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 05.09.2022.
Дата набрання законної сили: 31.01.2023
Результат оскарження 14.11.2024 Касаційний цивільний суд Верховного Суду: залишено постанову апеляційної інстанції без змін
Номер судового провадження: 2-др/727/42/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                            Справа № 727/1140/21 
		                           Провадження № 2-др/727/42/22
		 
		РІШЕННЯ
		 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		(додаткове)
		01 вересня 2022 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
		головуючого - судді: Танасійчук Н.М.
		за участю секретаря: Дячук І.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці клопотання сторін про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третяособа якане заявляєсамостійних вимогщодо предмету спору ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним,;визнання договорударування квартириудаваним правочином;визнання об`єктамиспільної власностіподружжя транспортногозасобу,гаражу ;визнання за ОСОБА_1 права власностіна Ѕквартири;стягненняз ОСОБА_2  накористь ОСОБА_1 , грошової компенсаціїза1/2часткувартості гаража; стягненняз ОСОБА_2 ,коштів, як грошової компенсації за 3/4 частки вартості транспортного засобу; визнання спільними боргами подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 грошових коштів в розмірі 5000 (п`ять тисяч) фунтів стерлінгів
		ВСТАНОВИВ:
		Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05 серпня 2022 року було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третяособа якане заявляєсамостійних вимогщодо предмету спору ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним,;визнання договорударування квартириудаваним правочином;визнання об`єктамиспільної власностіподружжя транспортногозасобу,гаражу ;визнання за ОСОБА_1 права власностіна Ѕквартири;стягненняз ОСОБА_2  накористь ОСОБА_1 , грошової компенсаціїза1/2часткувартості гаража; стягненняз ОСОБА_2 ,коштів, як грошової компенсації за 3/4 частки вартості транспортного засобу; визнання спільними боргами подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 грошових коштів в розмірі 5000 (п`ять тисяч) фунтів стерлінгів. Ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації за 1/2частину вартості транспортного засобу Renault MEGANE, що складає 87.500 грн. В задоволенні решти вимог позовної заяви  відмовлено. 
		10 серпня 2022 року представник позивача  адвокат Якобишена Т.Д. надіслала до суду клопотання про ухвалення додаткового рішення, вказуючи, що до закінчення судових дебатів нею було заявлено про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 витрат на правничу допомогу. Посилається на те, що відповідно до абз 2 додаткової угоди №1 від 12.01.2021 року вказано, що згідно п. 4 договору №2 від 12.01.2021 року розмір гонорару адвоката становить 1000 грн за 1 год роботи. Відповідно до абз 3 додаткової угоди №1 від 12.01.2021 року позивачем сплачено частину гонорару в розмірі 28000 грн. Відповідно до акту прийняття передачі наданих послуг від 03.02.2021 року , вартість послуг за період з 12.01.2021 року по 03.02.2021 року становить 18000 грн. Відповідно до детального опису робіт № 286 від 10.08.2022 року вартість послуг за період з 04 лютого 2021 року по 05 серпня 2022 року становить 33000 грн. Додає до клопотання детальний опис робіт виконаних адвокатом № 286 від 10.08.2022 року на суму 33000 грн., квитанцію від 12.01.2021 року про сплату їй ОСОБА_1 28000 грн. та квитанцію від 14 травня 2021 року про сплату 20000 грн. Залишок коштів у сумі 3000 грн. ОСОБА_1 повинен їй сплатити до 31.08.2022 року. Просить стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу в розмірі 51000 грн та витрати за проведення судової комп`ютерно  технічної експертизи в розмірі 3376.80 грн.
		10 серпня 2022 року представник відповідача Поляк П.П. засобами поштового зв`язку надіслав до суду клопотання про стягнення з ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу та долучення до матеріалів справи доказів понесених ОСОБА_3 витрат на правничу допомогу, зокрема: звіт про надані послуги, у зв`язку із розглядом справи від 09.08.2022 року; копію квитанції до прибуткового касового ордеру від 16 червня 2021 року на суму 20000 грн.; копію квитанції до прибуткового касового ордеру від 10 серпня 2021 року на суму 20000 грн; копію додаткової угоди №1 до договору про надання юридичної ( правничої допомоги від 15.03.2021 року №60/21).
		01.09.2022 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в розмірі 7544 грн. З заяві посилається на те, що її представником ОСОБА_6 частково надано докази понесених нею витрат у зв`язку з наданням їй правничої допомоги, зокрема надано опис виконаних робіт адвокатом Король С.В. ( т.1 а.с.157), квитанції до прибуткового касового ордеру від 18.03.2021 року ( т.1 а.с.158 ).
		Розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення, судом було призначено без виклику сторін, що не суперечить положенням ч.4 ст. 270 ЦПК України.
		Згідно положень ч.2ст.247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
		Згідно з пунктом 3 частини 1статті 270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
		Положеннямистатті 59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
		Згідно зістаттею 15 ЦПК Україниучасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
		Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьоїстатті 2 ЦПК України).
		Відповідно достатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
		Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
		Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
		Разом із тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
		Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьоїстатті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
		За змістомстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Згідно із частиною третьоюстатті 137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Відповідно до частин четвертої та п`ятоїстатті 137 ЦПК Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
		Пунктами 1, 2 частини другоїстатті 141 ЦПК Українипередбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
		Частиною восьмоюстатті 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
		Тлумачення наведеної норми права дає підстави для висновку, що можливість подання сторонами доказів в підтвердження понесених судових витрат, в тому числі і витрат на професійну правничу допомогу у відповідній інстанції, процесуальний закон ставить у залежність від процесуальної стадії розгляду справи у конкретній інстанції.
		Тобто докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції подаються до закінчення судових дебатів у справі саме в суд першої інстанції, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення судом першої інстанції за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, відповідно подаються до закінчення судових дебатів під час перегляду справи у суді апеляційної інстанції, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення апеляцією за умови, що до закінчення судових дебатів у суді апеляційної інстанції сторона зробила про це відповідну заяву. Повторне подання доказів в суді апеляційної (касаційної) інстанції в підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, понесених в суді першої інстанції, процесуальний закон не вимагає.
		Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
		Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
		Таку правову позицію Велика Палата Верховного Суду виклала у постанові від 3 червня 2020 року у справі №211/1674/19.
		Щодо заяви представника позивача ОСОБА_7 про стягнення витрат на правничу допомогу
		Як вбачається з договору №2 від 12 січня 2021 року адвокат Якобишена Т.Д.надавала правову допомогу позивачу ОСОБА_1 з 04 лютого 2021 року по 05 серпня 2022 року у формі послуг, що детально описані в т.3 на арк. 201-202. Загальна вартість послуг визначена у розмірі 51000 грн. Згідно квитанції № 475798 та квитанції до прибуткового касового ордеру від 14 травня 2021 року ( т.3 а.с.203-204) позивач сплатив адвокату 48000 грн. Та 3000 грн. повинен сплатити до 31.08.2022 року.
		01.09.2022 року представник ОСОБА_2 та ОСОБА_3  ОСОБА_8 звернулася до суду з клопотанням про зменшення розміру судових витрат, понесених на правову допомогу, які просить стягнути представник позивача ОСОБА_7 . В клопотанні висловлює свою незгоду з сумою судових витрат , вважає її завищеною та такою, що підлягає зменшенню. Крім того вважає, підстави для їх відшкодування відсутні, оскільки більшість заявлених позивачем до відшкодування послуг, не охоплюються поняттям «правнича допомога адвоката», зокрема це : ознайомлення з відзивом ОСОБА_2 , доповненням до відзиву ОСОБА_2 , ознайомлення з відзивом ОСОБА_3 та додатками, ознайомлення із витребуваними судом доказами, ознайомлення із запереченнями на відповідь на відзив ОСОБА_2 , ознайомлення із доказами поданими АО «Поляк і партнери», ознайомлення із клопотанням АО «Поляк і партнери». Вартість названих послуг складає 5633 грн.42 коп. В зв`язку з наведеним просить зменшити розмір судових витрат, понесених ОСОБА_1 з 51000 грн до 37500 грн.
		Відповідно до ч.1, п. 3 ч. 2ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Згідно вимог ч.5ст.137 ЦПК Україниу разі дотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
		Даючи оцінку зазначеним вище аргументам, наведеним у запереченнях, суд враховує їх з огляду на складність справи, ціну справи та її значення для сторін, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт і приходить до висновку, що витрати на правничу допомогу у розмірі 51000 грн є неспіввмірними складності справи та підлягають зменшенню до 40 000 гривень. Та, оскільки, рішенням суду позов задоволено частково і рішення на 10.19% ухвалене на користь позивача, виходячи із загальної ціни позову  858737 грн., стягненню з відповідачів на користь позивача підлягають витрати в розмірі 4076 грн, що є пропорційним розміру задоволених позовних вимог. 
		Щодо доводів представника позивача - адвоката Якобишеної Т.Д.про солідарне стягнення судових витрат з відповідачів суд зазначає наступне.
		   Солідарне зобов`язання є інститутом цивільного права і на нього поширюється дія нормЦК України, який визначає це поняття через «солідарну вимогу» та «солідарний обов`язок» (ст.ст. 541-544 ЦК України).
		Солідарне зобов`язання є різновидом цивільно-правових зобов`язань із множинністю осіб, які характеризуються тим, що у разі солідарної вимоги кредиторів (солідарних кредиторів) кожний з них має право пред`явити боржникові вимогу в повному обсязі, а вразі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників, так і від будь-кого з них окремо.
		Солідарна відповідальність у зобов`язальному праві це - відповідальність кількох боржників перед кредитором, при якій кредиторові надається право на свій розсуд вимагати виконання зобов`язання у повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного з них окремо.
		При цьому, як солідарне зобов`язання, так і солідарна відповідальність виникають лише у випадках, встановлених договором або законом.
		Судове рішення не може бути підставою виникнення солідарності, оскільки судовим рішенням утверджуються права осіб, а не створюються заново. Судове рішення не може створювати й солідарну відповідальність там, де вона не випливає з самого правовідношення, яке зумовило виникнення спору.
		З аналізу вказаних нормвбачається, що солідарне стягнення суми судових витрат, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу, законом не передбачено.
		Не підлягає також задоволенню вимога представника позивача про стягнення витрат за проведення судової комп`ютерно  технічної експертизи в розмірі 3376.80 грн., оскільки судовим рішенням відмовлено у задоволенні позовної вимоги на доведення якої позивачем була здійснена зазначена експертиза. 
		Щодо заяви представника відповідача ОСОБА_9 про стягнення витрат на правничу допомогу
		Як вбачається зі звіту ( акту ) про надані послуги ОСОБА_3 , у зв`язку з розглядом справи № 727/1140/21 адвокат надавав правову допомогу у період з 15.03.2021 року по 05.08.2022 року, згідно переліку послуг, що міститься на арк 207-208 том 3. Додатковою угодою №1 визначено, що вартість робіт та наданих послуг складає 40000 грн. Згідно квитанцій до прибуткового касового ордеру №10/08/2022 від 10 серпня 2022 року та №33/06/2021 року відповідач ОСОБА_3 сплатив АО «Поляк і Партнери» 40000 грн.
		25 серпня 2022 року представник позивача ОСОБА_7 надіслала клопотання про залишення заяви ОСОБА_9 про стягнення витрат на правничу допомогу без розгляду, посилаючись на те, що до закінчення судових дебатів у справі представник ОСОБА_3 та сам ОСОБА_3 не подавали заяв про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрат на правничу допомогу. Вважає, що представником відповідача не надано до суду належні та допустимі докази щодо підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в сумі 40000 грн. відповідачем ОСОБА_3 та просить суд врахувати, що в квитанції до прибуткового касового ордера № 33/06/2021 від 10 серпня 2022 року та квитанції до прибуткового касового ордера № 10/08/2022 від 10 серпня 2022 року ім`я платника зазначено « ОСОБА_10 », а відповідно до анкетних даних: ім`я відповідача ОСОБА_11 є  « ОСОБА_12 ». Та вказує на відсутність в матеріалах справи договору про надання юридичної (правничої) допомоги АО «Поляк і Партнери» із відповідачем ОСОБА_3 № 60/21 від 15 березня 2022 року, як і відсутній будь-який інший договір про надання юридичної (правничої) допомоги; Підставою прийняття коштів АО «Поляк і партнери» зазначено: згідно договору № 60/21 від 15 березня 2022 року. Вважає,що додатковаугода №1доДоговору №60/21від 15березня 2021року,жодним чиномне свідчитьпро те,що відповідач ОСОБА_3 ,сплатив 40000грн.по прибутковихкасових ордерах№ 33/06/2021від 10серпня 2022року та№ 10/08/2022від 10серпня 2022року,оскільки платникомзазначено ОСОБА_13 та платіжздійснювався поіншому договору від15березня 2022року.Також відповіднодо попередньогоорієнтовного розрахункувід 26.03.2021р.зазначено,що згідноп.4.1Договору пронадання юридичної(правової)допомоги №60\21від 15березня 2021року,укладеного міжАО «Полякі партнери»та ОСОБА_3 .Вказує,що правовіпідстави длястягнення зпозивача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрат направничу допомогувідсутні,оскільки останнім не доведено належними та допустимими доказами ту обставину, що він поніс будь-які витрати у зазначеній справі. Однак якщо суд не знайде підстав для залишення без розгляду заяви про стягнення витрат на правничу допомогу з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 тане знайде підстав щодо відмови у стягненні витрат, з огляду на відсутність доказів, вважає за необхідне подати клопотання про зменшення витрат на адвоката, що підлягаютьрозподілу між сторонами з огляду на їх завищений розмір на не співмірність виконаній адвокатом роботі. 
		Суд відхиляє доводи представника позивача ОСОБА_7 про те, що стороною відповідача до закінчення судових дебатів у справі не подавалися заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки такі спростовуються матеріалами справи, зокрема клопотання про вирішення питання розподілу судових витрат міститься у відзиві на позовну заяву ( т.1 а.с.179-183). В томі першому на арк. 195-196, також, міститься попередній розрахунок суми судових витрат.
		Крім того, суд вважає, що представник позивача ОСОБА_7 не довела неспівмірність зазначеної суми витрат складності справи, що, окрім іншого, очевидно вбачається з суми витрат на правничу допомогу ( 51000 грн), яку просить стягнути з відповідачів на користь позивача вона , тому підстав для зменшення вартості витрат на правничу допомогу, що просить стягнути представник відповідачів, не вбачає. І вважає, що витрати в розмірі 40000 грн є співмірними складності справи. Та, враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, приходить до висновку про необхідність стягнення з позивача на користь відповідача ОСОБА_3 витрати понесені на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином , оскільки рішення суду від 05.08.2022 року на 89.81% ухвалене на користь відповідача, стягненню підлягають витрати у сумі 35924 грн. 
		Щодо вимоги позивача ОСОБА_2 про стягнення на її користь витрат на правничу допомогу в розмірі 7544 грн., суд зазначаєнаступне 
		Частиною восьмоюстатті 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
		Відповідачем ОСОБА_2 під час розгляду справи судом, до закінчення судових дебатів, не заявлялися вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу.
		Відповідно достатті 126 ЦПК Україниправо на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
		З огляду на наведені норми закону , заява відповідача ОСОБА_2 про стягнення з позивача ОСОБА_1 понесених нею витрат на правничу допомогу, підлягає залишенню без розгляду.
		Керуючись ст.ст.133,137,141,144,259,260,270,353 ЦПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ідн НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 (ідн. НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ідн НОМЕР_3 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4076 грн.
		Стягнути з ОСОБА_1 ( ідн НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_3 (ідн. НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35924 грн. 
		У задоволенні вимог заяви ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_14 .З витрат на професійну правничу допомогу, відмовити.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		 
		 
		СуддяН.М.Танасійчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...