Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/16646/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері.
Надіслано для оприлюднення: 02.09.2022. Зареєстровано: 03.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 06.09.2022.
Дата набрання законної сили: 02.09.2022
Номер судового провадження: К/990/14339/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ф
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		02 вересня 2022 року 
		м. Київ
		справа №640/16646/21
		адміністративне провадження № К/990/14339/22  
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
		суддів - Мельник-Томенко Ж.М., Соколова В.М.,
		 
		розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №640/16646/21
		за позовом судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1 
		до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, 
		третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» 
		про визнання протиправними і скасування рішень,
		 
		за касаційною скаргою адвокатки Сторожук Олени Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 
		на окрему ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2022 року 
		(головуючий суддя: Епель О.В., судді:  Карпушова О.В., Кузьмишина О.М.).
		 
		ВСТАНОВИВ:
		І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		У червні 2021 року до суду звернулись судові експерти Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ОСОБА_3, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 з позовом, в якому просили:
		- визнати протиправними і скасувати рішення Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 25 травня 2021 року №1, №1/1 і №1/2 про притягнення позивачів до дисциплінарної відповідальності.
		Позов обґрунтували тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» (далі - «Товариство») на ім`я Директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України Ткаченко Н.М. подало звернення від 9 квітня 2021 року №НГЗ-НСХ-01-21-293 (вхідний №14411-33-21 від 20 квітня 2021 року) про притягнення до дисциплінарної відповідальності судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 у вигляді призупинення дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта з правом проведення психологічної експертизи за експертною спеціальністю 14.1 «Психологічні дослідження» на строк 1 рік або інший більш тяжкий вид дисциплінарного стягнення у зв`язку з можливими допущеннями ними порушень вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методик проведення судових експертиз під час складання висновку експертів за результатами проведення комісійної судової психологічної експертизи №19081/19082/20-61 від 15 жовтня 2020 року.
		Позивачі зазначили, що як свідчить зміст звернення Товариства від 9 квітня 2021 за №НГЗ-исх-01-21-293, на підставі якого було прийнято подання Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України, воно зводиться виключно до незгоди із самим висновком комісійної експертизи від 15 жовтня 2020 року та направлене лише на спростування її результатів, а також вирішення питання про проведення повторного експертного дослідження доказів, що стали підставою для складання оскаржуваного висновку. Одночасно,  відповідно до положень чинного законодавства дисциплінарне провадження не порушується у разі, якщо розгляд скарги потребує проведення повторного огляду об`єкта дослідження, вивчення матеріалів та документів, наданих експерту для проведення експертизи, зіставлення їх із документами, зазначеними у висновку, тощо, що по суті є повторною експертизою. До того ж, з тексту довідки, складеної на підставі рішення Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 14 травня 2021 року «Щодо проведення аналізу висновку експерта» судовим експертом ОСОБА_6 датованої 25 травня 2021 року, вбачається, що вона базується на переоцінці об`єктів дослідження взагалі без їх вивчення, а також щодо обраних судовими експертами методів та методик проведення судової експертизи.
		Також, позивачі зазначили про те, що вони, як експерти, мають компетенцію та законне право і можливість самостійно визначати методологію та на власне переконання обирати методи, алгоритми, засоби, способи й методики досліджень при проведенні експертизи. Одночасно, позивачі зауважили про те, що при проведенні комісійної психологічної експертизи ними було використано загальновідомі в науковій практиці психологічні методики, які були відібрані з урахуванням специфіки експертних досліджень і конкретних питань, поставлених перед експертизою.
		Позивачі також зауважили, що з оскаржуваних рішень не вбачається, що Дисциплінарною палатою Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України було встановлено ступень вини кожного з експертів, а стягнення було накладено відповідно до наслідків, які перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку із винною поведінкою. До того ж, вони додали, що прийняття Дисциплінарною палатою Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України оскаржуваного рішення вочевидь виходить за межі повноважень, суперечить і не відповідає прямо визначеній у частині третій статті 17 Закону України «Про судову експертизу» меті створення, вимогам частини другої статті 19, пункту 14 частини першої статті 92 Конституції України, статті 14, частинам першій та третій статті 17 Закону України «Про судову експертизу», а також закріпленим статтею 3 Закону України «Про судову експертизу» таким принципам судово-експертної діяльності як законність і незалежність та закріпленим статтею 4 Закону України «Про судову експертизу» гарантіям незалежності судового експерта та правильності його висновку.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій по суті спору
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2021 року адміністративний позов задоволено:
		- визнано протиправним і скасовано рішення Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 25 червня 2021 року №1 про притягнення ОСОБА_3 - судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України до дисциплінарної відповідальності;
		- визнано протиправним та скасовано рішення Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 25 червня 2021 року №1/1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ;
		- визнано протиправним і скасовано рішення Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 25 червня 2021 року №1/2 про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 ;
		- стягнуто солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) та Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України (адреса: 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ 3222002109) витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок;
		- стягнуто солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) та Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України (адреса: 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок;
		- стягнуто солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) та Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України (адреса: 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.
		Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2022 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2021 року скасовано та ухвалено постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
		Водночас, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17    травня 2022    року заяву представника ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - адвокатки Сторожук О.С. про відвід колегії суддів у справі №640/16646/21 - залишено без розгляду. Визнано зловживанням процесуальними правами та такими, що перешкоджають судочинству, дії представника ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - адвокатки Сторожук О.С., вчинені під час судового розгляду справи №640/16646/21. Накладено на адвокатку Сторожук О.С. штраф у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі: 2   481,00 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 
		Одночасно, 17   травня 2022   року Шостий апеляційний адміністративний суд постановив окрему ухвалу стосовно адвокатки Сторожук О.С. щодо виявлених порушень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яку доведено до відома Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області для вжиття відповідних заходів реагування щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
		Постановою Верховного Суду від 12 липня 2022 року ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17    травня 2022    року скасовано в частині визнання зловживанням процесуальними правами та такими, що перешкоджають судочинству, дії представника ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - адвокатки Сторожук О.С., вчинені під час судового розгляду справи №640/16646/21, та накладення на адвокатку Сторожук О.С. штраф у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі: 2   481,00 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн.
		У вказаній постанові Верховний Суд, надаючи оцінку факту зловживання скаржницею процесуальними правами, серед іншого зазначив, що «подання адвокатом Сторожук    О.С. клопотань про відкладення судового засідання та оголошення перерви є формою реалізації учасником справи права на ознайомлення з матеріалами справи, формування правової позиції та викладення її у відзиві чи запереченнях, підготовки до участі в судовому засіданні з перегляду рішення суду першої інстанції з метою належного надання правової допомоги довірителям». 
		«Наведені обставини не дозволяють стверджувати, що Сторожук О. С. , заявляючи клопотання    про відкладення судового розгляду та про оголошення перерви, діяла умисно та недобросовісно і такі дії є зловживанням процесуальними правами, оскільки спрямовані не з метою належного представництва інтересів довірителей».
		«Вищевказані дії адвоката Сторожук    О.   С. не свідчать про зловживання нею процесуальними правами та вчинення дій з метою затягування та перешкоджання розгляду справи, оскільки зважаючи на обґрунтованість її клопотань про відкладення розгляду справи або оголошення перерви в судовому засіданні з метою ознайомлення з апеляційними скаргами для належного та повноцінного надання правової допомоги довірителям, використання процесуальної гарантії забезпечення права на справедливий суд шляхом подачі заяви про відвід з наведенням відповідних обґрунтувань не суперечить вимогам процесуального законодавства».
		Короткий зміст окремої ухвали суду апеляційної інстанцій
		17 травня 2022 року Шостим апеляційним адміністративним судом було постановлено окрему ухвалу стосовно адвокатки Сторожук Олени Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
		Зі змісту окремої ухвали вбачається, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 травня 2022 року призначено справу №640/16646/21 до судового розгляду на 17 травня 2022 року о 12:10 год у відкритому засіданні в залі суду, про що завчасно повідомлено всіх учасників справи, зокрема, представника позивачів - адвоката Давидченка А.В. 
		Апеляційний суд зауважив, що відповідно до матеріалів справи саме цей адвокат представляв інтереси позивачів, від їх імені подавав клопотання. Жодних документів, які б свідчили про розірвання договірних відносин з надання правової допомоги з вказаним адвокатом ані від позивачів, ані від нього не надходило.
		16 травня 2022 року безпосередньо напередодні судового засідання до відділу прийому та надання інформаційних послуг Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання нової представниці позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокатки Сторожук О.С. про ознайомлення з матеріалами справи.
		У цей же день, провідний спеціаліст вказаного відділу Яблонська А.В. повідомила адвокатку Сторожук О.С. про можливість ознайомлення з матеріалами справи у будь-який час до судового засідання (17 травня 2022 року о 12:10 год.), зокрема зранку 17 травня 2022 року, але адвокатка наданим їй процесуальним правом не скористалася.
		17 травня 2022 року о 12:10 год. адвокатка Сторожук О.С. прибула до судового засідання не підготовлена до судового розгляду, не обізнана з матеріалами справи, під час засідання тричі заявляла клопотання про відкладення судового розгляду та про оголошення перерви, в задоволенні яких ухвалами суду було відмовлено.
		У судовому засідання суду пояснила, що вона не мала часу ознайомитися з матеріалами справи до судового розгляду. Будь-яких доказів, які б свідчили про наявність непереборних поважних причин щодо неможливості ознайомлення зі справою суду надано не було.
		Після того, як судова колегія тричі відмовила в задоволенні клопотань про відкладення судового розгляду адвокатка Сторожук О.С. заявила відвід колегія суддів, який був визнаний необґрунтованим і розцінений як зловживання правом.
		До того ж, апеляційний суд зауважив, що адвокатка Сторожук О.С. через незгоду з процесуальними рішеннями судової колегії перебивала головуючого, ставила суду запитання, не дотримувалася процесуальних стадій судового розгляду справи, намагалася виступити поза їх межами, просила дозволу підійти до столу колегії суддів і безпосередньо там оглянути матеріали справи, заявляла необґрунтовані та безпідставні клопотання з метою затягування судового розгляду цієї справи.
		У зв`язку з наведеними діями судовою колегію вжито заходів процесуального примусу у вигляді попередження адвокатки Сторожук О.С., яке занесено до протоколу судового засідання, а після продовження зловживання правами - постановлено ухвалу про накладення на неї штрафу.
		Також, головуючим неодноразово роз`яснювалося сторонам, зокрема адвокатці Сторожук О.С., що відповідно до приписів частини першої статті 310 КАС України апеляційний розгляд здійснюється за правилами розгляду справи судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження. Натомість адвокатка Сторожук О.С. продовжувала наполягати на розгляді справи з дослідженням усіх матеріалів безпосередньо в судовому засіданні, тобто за правилами, установленими для суду першої інстанції.
		Зазначені дії адвокатки Сторожук О.С., на переконання колегії суддів апеляційного суду, свідчили про зловживання нею процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, регламентованих статтею 44 КАС України, та порушення вимог статтей  4, 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також статтей 11, 18, 42, 44 Правил адвокатської етики, якими, зокрема регламентовано принципи верховенства права та законності адвокатської діяльності, обов`язок адвоката дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства та правил адвокатської етики, стверджувати повагу до адвокатської професії.
		До того ж, у судовому засіданні 17 травня 2022 року адвокатка Столрожук О.С. намагалася надати пояснення щодо позиції, місця знаходження та обізнаності про день та час розгляду справи позивачки ОСОБА_3 , на представництво інтересів якої вона не уповноважена, що є порушенням статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статті 14 Правил адвокатської етики, якими прямо передбачено можливість надання правової допомоги виключно за дорученням клієнта на підставі договору про надання правової допомоги, а не за власним волевиявленням адвоката.
		Також, під час судового розгляду адвокатка Сторожук О.С. неодноразово наголошувала, що вона не тільки не знайома з матеріалами справи, а й не встановила в повному обсязі обставин зі слів клієнтів, не з`ясувала навіть прізвище адвоката, який до цього представляв їх інтереси, не узгодила з ним правову позицію і, більш того, взагалі не володіє інформацією, чи діє укладений/розірваний з ним договір про надання правової допомоги.
		До того ж, адвокатка Сторожук О.С. неодноразово підкреслювала в судовому засіданні, що договір про надання правової допомоги з позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 нею було укладено лише напередодні судового засідання, а саме 16 травня 2022 року.
		За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що адвокаткою Сторожук О.С. не виконано вимоги статей 17, 18 Правил адвокатської етики, дотримання яких є обов`язком адвокатів, згідно зі статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та порушено статей 4, 21, 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правила адвокатської етики, допущено зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків і неналежне виконання професійних обов`язків.
		Ураховуючи це, апеляційним судом постановлено окрему ухвалу про виявлені порушення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокаткою Сторожук О.С., яку доведено до відома Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області для вжиття відповідних заходів реагування щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
		Не погоджуючись із цією окремою ухвалою, адвокатка Сторожук О.С. подала касаційну скаргу на неї.
		ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
		У червні 2022 року адвокатка Сторожук О.С. подала касаційну скаргу до Верховного Суду на окрему ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2022 року, в якій просила її скасувати.
		В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначила, що договір про надання правової допомоги з позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 нею було укладено лише напередодні судового засідання, а саме 16 травня 2022 року.
		Зауважила, що одразу після укладення цього договору, звернулась до суду із клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи. Про день та час судового засідання, призначеного на 17 травня 2022 року о 12:10 год, вона дізналась лише 16 травня 2022 року о 17:00 год.
		Акцентувала увагу, що справа №640/16646/21 містить 9 томів, а тому їй як представниці інтересів позивачів, необхідним був час для вивчення цих матеріалів та на основі цього сформувати правову позицію у спірних правовідносинах.
		До того ж, зазначила, що у зв`язку із введенням у країні воєнного стану, іншого представника інтересів позивачів наразі немає, а для ефективного захисту таких інтересів новим представником, об`єктивно необхідний час для ознайомлення з матеріалами справи та поданими учасниками цієї справи процесуальними документами.
		Скаржниця зауважує, що апеляційний суд жодним чином не конкретизував, у чому саме полягає процесуальне порушення з боку Сторожук О.С. та які норми права при цьому нею порушено.
		Також зазначає, що заявлений відвід колегії суддів, яка перед цим тричі відмовила у відкладенні судового засідання, суд апеляційної інстанції необґрунтованого розцінив як зловживання процесуальним правом, адже право на відвід судді (колегії суддів) є правом учасника процесу (його представника). В чому полягає зловживання апеляційний суд також не конкретизував.
		Окрім зазначеного зауважувала, що інформування суду з боку Сторожук О.С. про місцезнаходження позивача, інтереси якого вона не представляє, судом було безпідставно розцінено як представництво його інтересів та відповідно порушення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правила адвокатської етики. Зазначила, що суд з`ясовував причини неявки одного з позивачів та можливість розгляду справи за його відсутності. Тож, скаржниця просто повідомили суду, що їй відомо про місце знаходження позивачки ОСОБА_3 , а саме: що остання перебуває за кордоном у зв`язку з воєнним станом у країні, а листування суд вів за робочою адресою цієї позивачки, тобто за місцем роботи, в якому вже не працює ОСОБА_3 .
		Тому, скаржниця вважає оскаржувану окрему ухвалу незаконною, необґрунтованою, такою, що порушує її права, а також постановленою за неповно з`ясованих обставин та упереджено.
		Верховний Суд ухвалою від 22 червня 2022 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою адвокатки Сторожук О.С. на окрему ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2022 року.
		У відзиві на касаційну скаргу представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" заперечували проти її задоволення, просив залишити окрему ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2022 року без змін. Зазначив, що суд апеляційної інстанції цілком обґрунтовано постановив оскаржувану ухвалу, оскільки скаржниця в судовому засідання вела себе непрофесійно, порушувала порядок, а також зловживала процесуальними правами.
		Відзивів на касаційну скаргу інші учасники справи не надали. Копію ухвали Суд про відкриття касаційного провадження позивачі ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та відповідачі отримали 29 червня 2022 року, ОСОБА_2 - 12 липня 2022 року.
		IІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Верховний Суд ухвалою від 22 червня 2022 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою адвокатки Сторожук О.С. на окрему ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2022 року.
		Проаналізувавши доводи касаційних скарг, Верховний Суд дійшов наступних висновків.
		Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС  України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Згідно з пунктом 9 частини третьої статті 2 КАС України неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
		Частиною першою статті 45 КАС України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
		Відповідно до пункту 1 частини другої статті 45 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема,  подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
		Згідно з частиною третьою статті 45 КАС України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
		Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду.
		Колегія суддів зауважує, що ознакою зловживання процесуальними правами є не просто конкретні дії, а дії, спрямовані на затягування розгляду справи, створення перешкод іншим учасникам процесу.
		Статтею 324 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 249 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.
		Згідно з частиною третьою статті 249 КАС України суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.
		Слід враховувати, що наведений у частині другій статті 45 КАС України перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.
		Одночасно, вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу.
		Зі змісту окремої ухвали убачається, що колегією суддів апеляційного суду дії адвокатки Сторожук О.С. під час судового засідання 17 травня 2022 року розцінено як невиконання вимог статей 17, 18 Правил адвокатської етики, дотримання яких є обов`язком адвокатів, згідно зі статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та порушення статей 4, 21, 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики, допущення зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків і неналежне виконання професійних обов`язків.
		Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011року  №19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист (абзац перший пункту 4.1 Рішення).
		Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але право на захист - це самостійне суб`єктивне право, яке з`являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.
		Відповідно до частини першої та третьої статті 59 Конституції України кожен має право на правову допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.
		Стаття 131-2 Конституції України визначає, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.
		За частинами першою, другою, третьою статті 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
		Відповідно до частини першої статті четвертої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
		Відповідно до пункту п`ятнадцятого частини першої статті 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яка визначає гарантії адвокатської діяльності, передбачено, що не можуть бути підставою для притягнення адвоката до відповідальності його висловлювання у справі, у тому числі ті, що відображають позицію клієнта, заяви у засобах масової інформації, якщо при цьому не порушуються професійні обов`язки адвоката.
		Професійні обов`язки адвоката визначені у статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно до частини першої якої під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; підвищувати свій професійний рівень; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
		Згідно з частиною другою статі 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокату забороняється: використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта; відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом.
		Правила адвокатської етики затверджені 9 червня 2017 року Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року (зі змінами від 15 лютого 2019 року, затвердженими З`їздом адвокатів України 2019 року).
		Як зазначено у Преамбулі Правил адвокатської етики надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки. При цьому специфіка, комплексний характер обов`язків, що покладені на адвокатуру, обумовлюють необхідність збалансування засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та інтересам суспільства в цілому, дотримання принципів законності і верховенства права.
		Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних професійних обов`язків адвоката.
		Одним з основних принципів адвокатської етики є принцип законності, врегульований статтею 7 Правил адвокатської етики, відповідно до якого у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.
		Серед основних принципів адвокатської етики стаття 11 Правил адвокатської етики визначає компетентність та добросовісність, під якими розуміється наступне.
		Зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов`язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва.
		Адвокат зобов`язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.
		Стаття 12 Правил адвокатської етики окреслює ще один з основних принципів адвокатської етики - повагу до адвокатської професії, відповідно до якого всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов`язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.
		Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.
		Також, одним з основних принципів адвокатської етики є принцип чесності та добропорядної репутації, закріплений у статті 12-1 Правил адвокатської етики, згідно з яким Адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов`язки.
		Адвокату заборонено робити завідомо неправдиві заяви стосовно суті доручення, фактичних обставин, що мають до нього відношення, їх правової оцінки, прав і обов`язків адвоката, клієнта, а також обсягу своїх повноважень щодо представництва інтересів клієнта.
		Аналіз вказаних основних принципів адвокатської етики у взаємозв`язку з процесуальними обов`язками учасника справи в адміністративному судочинстві вимагають від адвоката, як учасника справи, забезпечувати високий рівень культури поведінки, поводити себе гідно, стримано, тактовно, по можливості зберігати самоконтроль і витримку, як у своїй професійній діяльності, так і в приватному житті.
		Стаття 43 Правил адвокатської етики визначає правила Дотримання принципів незалежності адвоката та пріоритетності інтересів клієнта у відносинах адвоката з судом.
		Так, зокрема, згідно з частиною першою статті 44 Правил адвокатської етики дотримуючись принципу законності, адвокат водночас має: бути наполегливим і принциповим у відстоюванні інтересів клієнта в суді, не поступатися своєю незалежністю у захисті й представництві прав та інтересів клієнта з метою не погіршити стосунків з суддями; у випадку вчинення судом тиску на адвоката - не йти на компроміси, що суперечать охоронюваним законом інтересам клієнта; послідовно дотримуватися принципу пріоритетності інтересів клієнта перед всіма іншими інтересами й міркуваннями, що пов`язані з відносинами адвоката з судом.
		У статті 45 Правил адвокатської етики, яка визначає поняття культури поведінки адвоката у відносинах з іншими учасниками судового провадження, зазначено, що у відносинах з іншими учасниками судового провадження адвокат повинен: бути стриманим і коректним; реагувати на неправильні дії або вислови цих осіб у формах, передбачених законом, зокрема у формі заяв, клопотань, скарг тощо; бути тактовним при допиті підсудних, потерпілих, сторін у цивільному процесі, свідків та інших осіб.
		Під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії.
		Статтею 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначені підстави для відмови в укладенні договору про надання правової допомоги. Так, адвокату забороняється укладати договір про надання правової допомоги і він зобов`язаний відмовитися від виконання договору, укладеного адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням, у разі, якщо:
		1) доручення на виконання дій виходять за межі професійних прав і обов`язків адвоката;
		2) результат, досягнення якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких він наполягає, є протиправними, суперечать моральним засадам суспільства, присязі адвоката України, правилам адвокатської етики.
		Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що адвокат під час виконання функцій представника в судовому процесі повинен дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства та своєю діяльністю не повинен допускати дій, які виражають неповагу до суду.
		Фактичні обставини справи свідчать про те, що адвокатка Сторожук О.С. дійсно уклала договір про надання правової допомоги з позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 16 травня 2022 року, тобто у переддень судового засідання, призначеного на 17 травня 2022 року о 12:10 год.
		Варто відзначити, що одразу після укладення цього договору (16 травня 2022 року), скаржниця звернулась до апеляційного суду із клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи, тобто одразу сповістила суд про вступ у справу як представниця позивачів і скористалась своїм процесуальним правом на подання відповідного клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
		Факт неприбуття скаржниці для реалізації свого процесуального права на ознайомлення з матеріалами справи зранку перед судовим засіданням, хибно розцінено судом як невикористання такого права, адже організувати роботу у запропонований співробітником суду спосіб (до 12:10 год 17 травня 2022 року) було б об`єктивно ускладнено.
		До того ж, навіть за умови прибуття скаржниці до початку судового засідання для ознайомлення з матеріалами справи, використати ефективно це право вона б не змогла, адже справа №640/16646/21 складається з 9 томів, для вивчення яких необхідний час. Логічною вбачається поведінка адвокатки, спрямована на відкладення розгляду справи й надання судом їй можливості її вивчити, та кваліфіковано надати правничу допомогу своїм клієнтам.
		Отже, Верховний Суд не вбачає порушень у діях адвокатки Сторожук О.С., спрямованих на відкладення розгляду справи, а розцінює таку поведінку як намагання скаржниці надати кваліфіковану юридичну допомогу позивачам.
		Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		Так, Суд погоджується з позицією колегії суддів апеляційного суду, що затягування розгляду справи є зловживанням процесуальними правами, а адміністративна справа має бути розглянута в межах визначених КАС України процесуальних строків, проте з огляду на дату укладення договору про надання правничих послуг, таке зловживання з боку адвокатки Сторожук О.С. відсутнє.
		Прослухавши звукозапис судового засідання 17 травня 2022 року, колегія суддів Верховного Суду відзначила, що суд апеляційної інстанції зауважував про неодноразові зміни представників сторони позивача і оцінив таку поведінку як намагання затягнути судовий процес. Проте, Верховний Суд не вбачає правових підстав ставити у вину скаржниці таку поведінку сторони позивача і у зв`язку з нею створювати підставу для настання негативних наслідків для її професійної діяльності.
		Суд апеляційної інстанції, при здійсненні висновку про зловживання скаржницею своїми процесуальними правами, здійснив посилання на заявлення необґрунтованої, на думку суду, заяви про відвід колегії судді, яка мотивована незгодою адвоката з ухваленими у справі процесуальними рішеннями суду.
		Колегія суддів Верховного Суду не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, оскільки чинним КАС України учаснику справи надано право заявляти відводи суду у випадку наявності у нього сумніву щодо неупередженості судді. Одночасно, процесуальним законом суд уповноважено визнавати такий відвід необґрунтованим, як і визнавати дії щодо подання завідомо безпідставного відводу зловживанням процесуальними правами та залишити його без розгляду.
		В оскаржуваній ухвалі судом не зазначено, а колегією суддів Верховного Суду, за результатами дослідження (прослуховування) звукозапису судового засідання, не встановлено, яким чином адвокатка Сторожук О.С. порушила процесуальні обов`язки, а також в чому таке порушення виразилось.
		Окрім цього, процесуальна поведінка скаржниці не викликала у колегії суддів Верховного Суду переконання в тому, що вона неетично, зухвало чи некомпетентно себе поводила, або іншим чином допустила порушення Правил адвокатської етики. Аргументи ж стосовно її неналежної, на думку апеляційного суду, підготовленості до процесу, пояснюються обставинами, яким надано оцінку вище.
		Варто відзначити, що скаржниця, навіть попри те, що як представник позивачів, вступила у розпочатий процес лише 16 травня 2022 року, з`явилась в судове засідання та не допустила своєї неявки.
		До того ж, на переконання Верховного Суду колегія суддів суду апеляційної інстанції не оцінила ситуацію зі зміною представника позивачів, необхідність вступу нового представника у справу на стадії апеляційного оскарження та відповідні дії скаржниці, спрямовані на відкладення розгляду справи, крізь призму введення в Україні воєнного стану та відповідні процесуальні складнощі в організації роботи представників сторін, які з цим пов`язані.
		Колегія суддів Верховного Суду також наголошує, що факт зловживання скаржницею процесуальними правами також спростовано постановою Верховного Суду від 12 липня 2022 року у цій же справі, де предметом оскарження була ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2022    року про визнання зловживанням процесуальними правами та такими, що перешкоджають судочинству, дії представниці ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - адвокаткою Сторожук    О.   С., вчинені під час судового розгляду справи №   640/16646/21 та накладення на неї штрафу.
		З урахуванням наведеного, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи апеляційного суду, які покладені в основу постановлення окремої ухвали стосовно адвокатки Сторожук О.С., не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду цієї ухвали, а тому касаційну скаргу належить задовольнити, а оскаржувану окрему ухвалу - скасувати.
		Керуючись статтями 243, 249, 345, 355, 359 КАС України, колегія суддів, -
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу адвокатки Сторожук Олени Сергіївни задовольнити.
		Окрему ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2022 року у справі №640/16646/21 скасувати.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
		 
		 
		……………………………
		 
		 
		 
		……………………………
		 
		 
		 
		……………………………
		Н.М.    Мартинюк
		Ж.М.   Мельник-Томенко
		В.М.    Соколов,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...