Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/17724/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 05.09.2022. Зареєстровано: 05.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 07.09.2022.
Дата набрання законної сили: 19.09.2023
Результат оскарження 10.01.2024 Касаційний цивільний суд Верховного Суду: залишено рішення апеляційної інстанції без змін, рішення першої інстанції набрало законну силу
Номер судового провадження: 2/759/550/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  М. КИЄВА   
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		ун. № 759/17724/21
		пр. № 2/759/550/22
		25 липня 2022 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:
		           головуючого судді                        П`ятничук І.В.,
		при секретарі                        Марус А.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Антонов» про визнання незаконними дії роботодавця щодо відсторонення від роботи та запровадження простою та стягнення середнього заробітку,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		04.08.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Антонов» про визнання незаконними дії роботодавця щодо відсторонення від роботи та запровадження простою та стягнення середнього заробітку, яким просить визнати незаконними дії ДП «Антонов» щодо запровадження щодо нього простою з 10 грудня 2020 року по 29 червня 2021 року, стягнути з ДП «Антонов» середню заробітну плату за період з 10 грудня 2020 року по 29 червня 2021 року у сумі 291307,29 грн. в тому числі всі податки та обов`язкові збори, стягнути з ДП «Антонов» на його користь понесені судові витрати.
		Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що у періоди з 01.08.1994 р. по 01.03.2005 р. та з 08.02.2016 р. по 29.06.2021 р. працював в ДП «Антонов». 01.05.2017 р. він був переведений на посаду начальника відділу наземного забезпечення Державного підприємства «АНТОНОВ». На даній посаді працював до звільнення 29.06.2021 р. Весь час з початку запровадження карантину, а саме з березня 2020 року виконував свої посадові обов`язки дистанційно, час від часу 2-3 рази на тиждень приїздив на роботу в офіс, як керівник відділу для участі в нарадах та виконанні невідкладних завдань. 10 грудня 2020 р без належних на те підстав та відповідних документів йому обмежили можливість доступу до його корпоративної пошти, та корпоративного сайту www.antonov.kiev.ua. З розрахункових листків за грудень 2020 по червень 2021 року йому стало відомо, що в ці місяці йому нараховувався простій не з вини працівника. Жодного документу про те, що на ДП «Антонов» призупинено роботи, в яких він бере участь за посадою, і що в структурному підрозділі, в якому він працює, оголошено простій, до його відома не доведено. Зазначив, що з початку запровадження карантину з березня 2021 року по грудень 2020 року його, як правило, було включено до переліку працівників відділу 256 ДП «АНТОНОВ», які будуть працювати дистанційно на дому, а від так запровадження дистанційної роботи, важливість та велика кількість роботи, яку виконував його структурний підрозділ, свідчать про те, що підстав для оголошення простою ні економічного, ні організаційного, ні карантинного характеру не було. 
		Вважає, що незаконне відсторонення його від роботи та запровадження щодо нього простою без належних на те законних підстав та з порушенням процедури призвели до того, що ним недоотримано значний розмір заробітної плати у сумі 291307,29 грн. в тому числі всі податки та обов`язкові збори.
		Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 06 серпня 2021 року було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
		Позивач та його представник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Від представника позивача ОСОБА_2 до суду надійшла заява, якою остання позовні вимоги підтримує та просить розгляд справи провести за її відсутності та відсутності позивача.
		Представник відповідача Державного підприємства «Антонов» в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду заяву, в якій в задоволенні позову просить відмовити посилаючись на обставини викладені у поданому до суду 19.11.2021 року відзиві та розгляд справи провести за наявними матеріалами справи. 
		Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
		Суд, дослідивши матеріали справи, письмові докази, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного. 
		Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Судом встановлено, що в період з 08.02.2016 р. по 29.06.2021 р. ОСОБА_1 працював в ДП «Антонов» (а.с. 12-17).
		01.05.2017 р. позивач був переведений на посаду начальника відділу наземного забезпечення Державного підприємства «АНТОНОВ» (а.с. 17).
		В судовому засіданні було встановлено, що дійсно 24.12.2020 року Заступник генерального директора з виробництва ОСОБА_3 , заступник генерального директора з проектування ОСОБА_4 , директор з інфраструктури ОСОБА_5 , директор фінансовий ОСОБА_6 , директор з правових питань Дехтяренко І.В, директор з персоналу ОСОБА_7 , голова профкому Гуска В.П. склали акт, яким засвідчили, що у зв`язку із скороченням обсягів виробництва, відсутністю технічних та організаційних умов, необхідних для виконання робіт, спричиненим світовим спадом економіки, сповільненням експортно-імпортних операцій через поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, а також ускладнення виконанням виконання заходів органів державної влади та міського самоврядування щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, у тому числі щодо недопущення скупчення значних груп працівників на території Підприємства, дотримання працівниками безпечної дистанції під час виконання трудових обов`язків тощо, з 01.01.2021 р. призупиняється робота Державного підприємства «Антонов». Запропонували встановити початок простою, який поширюється на всіх працівників підприємства з 01.01.2021 року, крім працівників підрозділів, що виконують виробничі завдання, невідкладні роботи, роботи із життєзабезпечення діяльності Підприємства. (а.с. 94)
		Відповідно до статті 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року, з 12 березня 2020 року на всій території України установлено карантин.
		Підпунктом 2 Пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 17.03.2020 № 530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (із змінами) роботодавцю надано право змінювати режим роботи підприємства.
		Відповідно до статті 34 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) простій це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
		Відповідно до роз`яснень Мінсоцполітики України (листи від 23.10.2007 № 257/06/187-07, від 15.11.2013 № 1273/13/84-13) за обставин, що зумовлюють простій структурного підрозділу чи всього підприємства, складається акт про початок простою за участю представників адміністрації, профспілкового комітету та трудового колективу, на підставі якого керівник підприємства видає наказ про час простою та оплату простою.
		08.07.2020 р. Президент ДП «Антонов» ОСОБА_9 підписав наказ «Щодо доповнення наказу № 2818к від 18.06.2020 р. щодо посилення протиепідемілогічних заходів на підприємстві» (а.с. 117-118), відповідно до якого з метою забезпечення виконання протиепідеміологічних заходів, спрямованих на протидію поширення серед працівників підприємства коронавірусної інфекції та з огляду на збільшення кількості випадків захворювання на коронавірусну інфекцію COVID-19 серед працівників ДП «АНТОНОВ» з 10.07.2020 р. наказано, зокрема, скоротити кількість працівників, залучених до роботи у період простою шляхом зменшення чисельності працівників на 50% (від кількості працюючих станом на 08.07.2020 р.) за виключенням служб, які здійснюють охорону території та чергування у підрозділах по життєзабезпеченню підприємства. 
		Крім цього, цим наказом наказано за наявності технічної можливості організувати роботу підлеглих працівників дистанційно. Відповідно до додатку № 2 до цього наказу, позивач ОСОБА_1 включено до переліку працівників відділу наземного забезпечення (В-256), які будуть працювати дистанційно на дому на період карантину у період з 10.07.20 р. по 31.07.20 р. 
		28.07.20 року Президент ДП «Антонов» ОСОБА_9 підписав наказ № 3495к «Про продовження періоду простою працівників підприємства» (а.с. 120-122), відповідно до якого з метою виконання заходів органів державної влади та міського самоврядування щодо запобігання поширенню коронавірусу COVID-19, зокрема постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641 про продовження дії карантину на всій території України до 31 серпня 2020 року, керуючись ч. 1 ст. 113 КЗПП України наказано продовжити простій не з вини працівників у період з 01.08.2020 року по 31.08.2020 р. для працівників підприємства, крім працівників, які зазначені у додатку № 1 до даного наказу, що виконують виробничі завдання, невідкладні роботи, роботи із життєзабезпечення діяльності підприємства. 
		Крім цього, п. 2 цього наказу дозволено запровадження з 01.08.2020 року по 31.08.2020 р. дистанційної роботи на дому працівниками підприємства, посадові обов`язки яких дозволяють дистанційне виконання виробничих завдань. Відповідно до додатку № 2 до цього наказу (а.с. 123), позивач ОСОБА_1 включено до переліку працівників відділу наземного забезпечення (В-256), які будуть працювати дистанційно на дому на період карантину у період з 01.08.2020 року по 31.08.2020 р. 
		Такого ж змісту накази Президент ДП «Антонов» ОСОБА_9 що підписав ОСОБА_9 31.08.20 р. № 4110к, 30.09.20 р. № 4728к, 30.10.20 р. № 5331к, 27.11.20 р. № 5969к (а.с. 124-136), відповідно до яких продовжено простій не з вини працівників у період з 01.09.2020 року по 30.09.2020 р., з 01.10.2020 року по 31.10.2020 р., з 01.11.2020 року по 30.11.2020 р., з 01.12.2020 року по 31.12.2020 р. (відповідно). 
		Відповідно до додатків № 2 до наказу № 3162К від 08.07.2020 року, № 3495К від 28.07.2020 року, №4110К від 31.08.2020 року, № 4728К від 30.09.2020 року, № 5331К від 30.10.2020 року, позивач ОСОБА_1 включено до переліку працівників відділу наземного забезпечення (В-256), які будуть працювати дистанційно на дому на період карантину у період з 01.09.2020 року по 30.09.2020 р., з 01.10.2020 року по 31.10.2020 р., з 01.11.2020 року по 30.11.2020 р., з 01.12.2020 року по 31.12.2020 р. відповідно.
		Позивач в позовній заяві стверджував, що весь час з початку запровадження карантину виконував свої посадові обов`язки дистанційно, час від часу 2-3 рази на тиждень приїздив на роботу в офіс, як керівник відділу для участі в нарадах та виконанні невідкладних завдань.
		Судом встановлено, що згідно табелю обліку робочого часу в липні 2020 року позивач відпрацював 184 годин, в серпні 2020 р. - 160 годин, в жовтні 2020 р. - 167 годин, в листопаді 2020 р. - 73 години 30 хв., в грудні 2020 р. - 88 годин.
		Досліджені судом докази підтверджують, що навіть під час оголошення простою у відповідача, позивач міг виконувати виробничі завдання за посадою дистанційно. 
		Крім цього, з інтерв`ю заступника генерального директора ДП «АНТОНОВ» ОСОБА_10 , слідує, що за 2021 рік фінансові показники «Авіаліній Антонова» збільшились за попередні досягнення на 28%, завдяки команді професіоналів, які працюють 24/7, неважливо день це чи ніч. 
		Тому не знайшли свого підтвердження матеріалами справи твердження відповідача про те, що позивач з грудня 2021 року перебував на простої у зв`язку з оголошенням карантину на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 211 від 11 березня 2020 року.
		28.12.2020 р. В.о. Генерального директора ОСОБА_11 підписав наказ «Щодо оголошення періоду простою» № 6618 (а.с. 138-140), відповідно до якого у зв`язку із скороченням обсягів виробництва, відсутністю технічних та організаційних умов, необхідних для виконання робіт, спричинених в тому числі і світовим спадом економіки, ускладненням та сповільненням експортно-імпортних операцій через поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19 в світі, та на виконання заходів органів державної влади та міського самоврядування щодо запобігання поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, зокрема постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 р. № 1236 про продовження дії карантину на всій території України, враховуючи акт простою від 24.12.2020 р., керуючись ч. 1 ст. 133 КЗпП України, оголошено прості не з вини працівників у період з 01.01.2021 р по 31.01.2021 р. для працівників підприємства, крім працівників, які зазначені у додатку № 1 до даного наказу, що виконують виробничі завдання, невідкладні роботи, роботи із життєзабезпечення діяльності підприємства. Крім цього, п. 2 цього наказу дозволено запровадження з 01.01.2021 р. по 31.01.2021 р. дистанційної роботи на дому працівниками підприємства, посадові обов`язки яких дозволяють дистанційне виконання виробничих завдань. 
		28.01.2021 р. В.о. Генерального директора ОСОБА_11 підписав такого ж змісту наказ (а.с. 142-144), яким продовжив простій не з вини працівників у період з 01.02.2021 р по 28.02.2021 р. для працівників підприємства, крім працівників, які зазначені у додатку № 1 до даного наказу, що виконують виробничі завдання, невідкладні роботи, роботи із життєзабезпечення діяльності підприємства. Крім цього, п. 2 цього наказу так саме дозволено запровадження з 01.02.2021 р. по 28.02.2021 р. дистанційної роботи на дому працівниками підприємства, посадові обов`язки яких дозволяють дистанційне виконання виробничих завдань. 
		26.02.2021 р. В.о. Генерального директора ОСОБА_11 підписав наказ «Щодо оголошення періоду простою» № 1789к (а.с. 146-147), відповідно до якого у зв`язку з поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19 та на виконання заходів органів державної влади та міського самоврядування щодо запобігання поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, зокрема постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 р. № 1236 про продовження дії карантину на всій території України, керуючись ч. 1 ст. 133 КЗпП України, відповідно до п. 1 якого керівникам за напрямками роботи у строк до 26.02.2021 р. проаналізувати з врахуванням зростання обсягів робіт на підприємстві, в тому числі пов`язаних з необхідністю виконання контракту по літаку АН-178, виробничу необхідність у залученні підлеглих працівників до виконання виробничих завдань у період з 01.03.2021 р. по 31.03.2021 р. та здійснити організаційні заходи для залучення до роботи максимально можливої кількості працівників, які будуть безпосередньо задіяні у виконанні виробничих завдань. Разом з цим, п. 3 цього наказу з метою запобігання виникненню виробничої ситуації, небезпечної для життя та здоров`я співробітників, за відсутності необхідних організаційно-технічних умов, оголошено прості не з вини працівників у період з 01.03.2021 р по 31.03.2021 р. для працівників підприємства, крім працівників, які зазначені в п. 1 до даного наказу, та працівників, що не перебувають на роботі з поважних причин (щорічні та додаткові відпустки, тимчасова непрацездатність, виконання державних обов`язків, служба в армії, військові збори та ін.)
		Подібні накази були підписані В.о. Генерального директора ОСОБА_11. № 2674к від 29.03.2021 р., № 3567к від 29.04.2021 р. (а.с.149-150,153-154), які діяли протягом квітня та травня 2021 року.
		Відповідно до частини 2 статті 34 КЗпП України у разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.
		Матеріали справи не містять доказів, що відповідач пропонував позивачу переведення на іншу роботу, хоча з пункту 1 згаданих вище наказів слідує, що у відповідача існувала доцільність здійснити організаційні заходи для залучення до роботи максимально можливої кількості працівників, які будуть безпосередньо задіяні у виконанні виробничих завдань.
		Таким чином, відповідачем порушено процедуру оголошення простою щодо позивача.
		Також, порушення відповідачем процедури запровадження простою щодо позивача наказами № 6618к від 28.12.20 р., № 759к від 28.01.21 р., № 1798к від 26.02.21 р., № 2674к від 29.03.2021 р., № 3567к від 29.04.2021 р. (а.с. 138-140, 142-144, 146-147, 149-150153-154) полягає у не доведені до відома позивача інформації щодо оголошення простою, який буде діяти і по відношенню до позивача.
		       У позові позивач стверджував, що ці накази не доводились до його відома. Матеріали справи не містять доказів повідомлення позивача про оголошення простою. Таким чином, суд приходить до висновків, що позивач протиправно був позбавлений інформації про період простою, його причини, дату закінчення, режим роботи, робочий час та форму оплати праці. 
		Судом встановлено, що наказом від 31.05.2021 р. № 4589к з 01.06.2021 року простій не з вини працівників для співробітників підприємства припинено (а.с. 156).
		Щодо оголошення простою відносно позивача наказом 23.06.21 р. № 5403к (а.с. 167) з огляду на виключення зі штатного розпису підприємства посади позивача та зважаючи на відсутність виробничих завдань у зв`язку з виключенням його посади, суд дійшов до висновку, що запровадження цього простою стосовно позивача здійснено з порушенням процедури. Суд, досліджуючи зміст цього наказу, встановив, що наказ підписано Т.в.о. заступника генерального директора (авіаційно-транспортної та льотно-випробувальної діяльності) ОСОБА_10 23 червня 2021 року. При цьому, пунктом 1 цього наказу оголошено простій не з вини працівника для ОСОБА_1 у період з 22.06.2021 р. по 25.06.2021 р. У пункті 2 цього наказу зазначено, що період з 01.06.2021 р. по 18.06.2021 р. для ОСОБА_1 вважати простоєм не з вини працівника. Таким чином, відповідачем видано розпорядчий документ щодо оголошено простою стосовно позивача, період якого вже сплинув до видання цього наказу. 
		Крім цього, матеріалами справи не містять доказів доведення до відома позивача цього наказу, як і інших наказів відповідача про оголошення простою.
		Будь-яких належних та допустимих доказів наявності підстав запровадження відповідачем персонально по відношенню до позивача простою судом не встановлено, як і не надано суду належних та допустимих доказів доведення до відома позивача інформації про простій, тому суд приходить до висновку, що позовна вимога про визнання незаконними дій відповідача щодо оголошення стосовно позивача простою з 10 грудня 2020 року по 29 червня 2021 року слід задовольнити.
		Що стосується позовної вимоги про виплату заробітної плати за час простою, суд зазначає наступне. Беручи до уваги, що трудовим законодавством не врегульовано порядок відновлення права працівника у зв`язку з незаконним оголошенням простою та компенсації у зв`язку з цим втраченої частини заробітної плати, є всі підстави для застосування аналогії закону та вирішити питання поновлення порушеного права та стягнення різниці середнього заробітку та фактично нарахованої частини заробітної плати за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним оголошенням простою по відношенню до позивача, застосовуючи порядок визначений в ст.235 КЗпП України.
		Відповідно до роз`яснень, наданих в п. 10 Постанови Пленуму ВСУ № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», якщо буде встановлено, що на порушення ст. 46 КЗпП України роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв`язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (ст. 235 КЗпП).
		Про правомірність задоволення судами вимог про стягнення недоотриманої заробітної плати у разі незаконного оголошення простою дійшов висновків і Верховний Суд у постанові від 14 серпня 2019 року у справі № 592/2326/17 (провадження № 61-28606св18).
		       Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
		       Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника.
		Згідно абз. 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (надалі - постанова № 100) середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарних місяця роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата.
		Незаконний простій по відношенню до позивача було оголошено в грудня 2020 року.
		Отже, розрахунок середнього заробітку суд вважає вірним зробити, виходячи з виплат за жовтень-листопад 2020 року.
		Відповідно до довідки відповідача № 202 від 03.11.2021 року середньоденна плата позивача становить 3187,52 грн.
		У запереченнях на позовну заяву відповідачем не спростовано періоду, за який позивач просив стягнути суму недоотриманої заробітної плати.
		За період з 10 грудня 2020 року по 29 червня 2021 року (включно) робочих днів 107 (за виключенням днів перебування позивача на лікарняному).
		Розрахунок середнього заробітку, який мав бути нарахований позивачу за період незаконного простою є наступним: 3187,52*107= 341064,64 грн.
		Суд, враховує, що протягом грудня 2020 - червня 2021 року позивачу нараховано заробітну плату під час незаконного простою на загальну суму 51936,71 грн. = (4386,66 + 4173,16 + 8875,33 + 8875,33 + 4853,44 + 7593,19 +13179,60).
		Отже, позивачем недоотримано за період незаконного простою 289127,93 грн. (341064,64-51936,71)
		Оскільки право позивача на отримання заробітної плати було безпідставно порушене відповідачем шляхом незаконного оголошення з 10 грудня 2020 року по 29 червня 2021 року (включно), тому в даному випадку ефективним способом захисту порушеного права буде зобов`язання відповідача виплатити позивачу невиплачену заробітну плату за час незаконного оголошення простою, розрахунок якої має бути здійснено у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України щодо визначення середнього заробітку, як різниця між середньою заробітною платою за цей період та фактично нарахованою заробітною платою, в межах заявлених вимог у сумі 289127,93 грн.
		Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що вимога позивача про зобов`язання відповідача виплатити йому різниці середньої заробітної плати та виплаченої заробітної плати у період простою за період з 10 грудня 2020 року по 29 червня 2021 року (включно), ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.
		Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Виходячи зі змісту ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності щодо встановлення фактичних обставин справи.
		Враховуючи викладене вище, аналізуючи приведені докази, даючи їм оцінку в їх сукупності, з урахуванням принципів розумності, пропорційності, виваженості, справедливості, вирішуючи справу в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що позивачем надано докази на підтвердження обставин викладених у позові, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
		Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, керуючись ст. 141 ЦПК України, беручи до уваги задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2891,28 грн.
		Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.ст.263-265, ч.1 ст.268 ЦПК України, суд -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Антонов» про визнання незаконними дій роботодавця щодо оголошення простою та стягнення середнього заробітку задовольнити.
		Визнати незаконними дії Державного підприємства «Антонов» щодо оголошення стосовно ОСОБА_1 простою з 10 грудня 2020 року по 29 червня 2021 року.
		Стягнути з Державного підприємства «Антонов» (місцезнаходження: 03062, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, будинок, 1, код ЄДРПОУ 14307529) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) різницю середньої заробітної плати та виплаченої заробітної плати у період простою за період з 10 грудня 2020 року по 29 червня 2021 року (включно) у сумі 289 127,93 грн (двісті вісімдесят дев`ять тисяч сто двадцять сім гривень) 93 коп. (в тому числі всі податки та обов`язкові збори).
		Стягнути з Державного підприємства «Антонов» (місцезнаходження: 03062, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, будинок, 1, код ЄДРПОУ 14307529) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) витрати на оплату судового збору в розмірі 2891,28 грн. 
		Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 );
		 
		Відповідач: Державне підприємство «АНТОНОВ» ( код ЄДРПОУ 14307529, місце знаходження: 03062, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, буд. 1)     
		 
		 
		 
		Суддя:                                                         П`ятничук І.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...