Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 360/4190/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби.
Надіслано для оприлюднення: 09.09.2022. Зареєстровано: 10.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 12.09.2022.
Дата набрання законної сили: 11.10.2022
Номер судового провадження: п/360/4261/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		09 вересня 2022 року Справа № 360/4190/21
		Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі  позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі  відповідач, ГУПФУ в Луганській області) з такими уточненими позовними вимогами:
		1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови у перерахунку пенсії за вислугу років з 13.12.2019 в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Луганської області про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, від 02.03.2020 № 18-120вих20, та обмеження виплати пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність;
		2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити з 13.12.2019 по 30.09.2020 перерахунок та виплату позивачу пенсії за вислугу років в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Луганської області про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, від 02.03.2020 № 18-120вих20, без обмеження розміру виплати пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично виплачених сум, з виплатою різниці між перерахованою та виплаченою пенсією разово та однією сумою на особистий рахунок.
		В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у червні 2011 року Управлінням Пенсійного фонду України в Артемівському районі м.Луганська відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ позивачу призначено пенсію за вислугу років у розмірі 90% середньомісячної зарплати на посаді начальника відділу прокуратури Луганської області, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. З 27.02.2015 позивач звільнена з органів прокуратури Луганської області за власним бажанням (стаття 38 Кодексу законів про працю України), у зв`язку з виходом на пенсію за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру».
		Позивач зазначає, що 23 квітня 2021 року звернулась до Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області із заявою про перерахунок призначеної пенсії (на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 у справі № 360/2381/20) з 13.12.2019 в розмірі 90% від суми усіх складових заробітку, зазначених у довідці прокуратури Луганської області від 02.03.2020 № 18-120вих20, без обмеження максимальним розміром пенсії. 
		30 квітня 2021 року позивач отримала офіційне повідомлення за підписом заступника начальника Управління ПФУ в м.Сєвєродонецьку Луганської області від 30.04.2021 №1216-02-8/8426 про результати розгляду заяви від 23 квітня 2021 року щодо перерахунку пенсії, із змісту якого позивачу стало відомо про те, що управлінням з 13.12.2019 проведено перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VІІ «Про прокуратуру», при цьому зменшено розмір (відсотків) перерахунку раніше призначеної пенсії з 90% на 60% та обмежено розмір пенсійної виплати 10 розмірами прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
		Позивач вважає, що відповідачем при перерахунку пенсії незаконно зменшено відсоток розміру пенсії з 90% до 60% та застосовано обмеження суми пенсії максимальним розміром.
		До Луганського окружного адміністративного суду відповідачем подано відзив на позов, в якому останній заперечував проти позовних вимог.
		В обґрунтування відзиву зазначено, що у 2011 році ОСОБА_1 було призначено пенсію як працівнику прокурорсько-слідчого складу. 
		05.06.2020 ОСОБА_1 звернулась до управління з заявою про перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ у зв`язку з прийнятим Другим Сенатом Конституційного Суду України 13.12.2019 Рішенням №7-р(ІІ)2019.
		Для перерахунку пенсії надано довідку №18-120вих-20 від 02.03.2020, видану прокуратурою Луганської області про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій. В наданій ОСОБА_1 довідці підставою для перерахунку пенсії зазначена постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» та розмір заробітної плати для перерахунку пенсії зазначено на 06.09.2017.
		Рішенням №4327/2020 від 05.06.2020 ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до частини 20 статті 86 Заксну України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014 за заявою позивача від 05.06.2020.
		Не погодившись з рішенням про відмову в перерахунку пенсії №4327/2020 від 05.06.2020 позивач звернулася до суду.
		Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 у справі №360/2381/20 позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення від 05.06.2020 №4327/2020 про відмову позивачу в перерахунку пенсії; зобов`язано управління з 13.12.2019 здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України від 14.10.2014 №1697-VIІ «Про прокуратуру» на підставі довідки прокуратури Луганської області від 02.03.2020 №18-120вих20, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		На виконання рішення суду від 23.03.2021 у справі №360/2381/20 у квітні 2021 року управлінням було проведено перерахунок пенсії за вислугу років на підставі довідки прокуратури Луганської області від 02 березня 2020 року №18-120вих20, з урахуванням раніше проведених виплат, починаючи з 13.12.2019.
		Перерахунок пенсії позивачу було проведено на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 у справі №360/2381/20, з 13.12.2019. Розмір пенсії після перерахунку склав: з 13.12.2019 - 16 380, 00 грн., а саме: 25 848, 20 грн - основний розмір пенсії від середнього заробітку 43 080, 34 грн (оклад з обмеженням) х 60%; 17 120, 00 грн - максимальний розмір пенсії.
		20.10.2020 ОСОБА_1 звернулась до управління з заявою про перерахунок пенсїї на підставі довідки прокуратури Луганської області від 01.10.2020 №21-719вих20 з 11.09.2020 виходячи з розміру 90% від суми заробітної плати за відповідною посадою, без обмеження максимального розміру.
		Рішенням №909190194952 від 23.10.2020 управлінням було здійснено перерахунок пенсії позивачу згідно чинного законодавства. Розмір пенсії після перерахунку склав з 01.10.2020 - 17 120, 00 грн, а саме: 41 316, 73 грн - основний розмір пенсії від середнього заробітку 68 861, 22 грн (оклад з обмеженням) х 60%; 17 120, 00 грн. - максимальний розмір пенсії. З 01.12.2020 максимальний розмір пенсії встановлено 17 690, 00 грн.
		Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22.04.2021 у справі №360/1314/21 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення від 23.10.2020 №909190194952, зобов`язано управління з 01.10.2020 здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за вислугу років в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Луганської обласної прокуратури про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, від 01.10.2020 №21-719вих20, без обмеження розміру виплати пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично виплачених сум.
		Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22.04.2021 у справі №360/1314/21 набрало законної сили 24.05.2021.
		На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22.04.2021 у справі №360/1314/21 в червні 2021 року управлінням було проведено перерахунок пенсії за вислугу років з 01.10.2020 в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Луганської обласної прокуратури про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, від 01.10.2020 №21-719вих20, без обмеження розміру виплати пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Тобто, рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22.04.2021 у справі №360/1314/21 виконано в повному обсязі, це підтверджується рішенням про перерахунок №909190194952 від 24.06.2021.
		Розмір пенсії позивача з 01.10.2020 року (на виконання рішення суду) обраховано в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати та складає 61 975,10 грн.
		Вимоги позивача здійснити з 13.12.2019 по 30.09.2020 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати, є безпідставним та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
		Просить суд відмовити у задоволені позову за необґрунтованістю.
		Ухвалою від 16 серпня 2021 року позовну заяву залишено без руху.
		Ухвалою суду від 19 серпня 2021 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
		Ухвалою від 06 жовтня 2021 року справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
		Ухвалою суду від 02 листопада 2021 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі № 580/5962/20.
		Ухвалою суду від 10 серпня 2022 року поновлено провадження у справі . 
		Ухвалою від 05 вересня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, розгляд справи ухвалено здійснити в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
		Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив.
		ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років за Законом України «Про прокуратуру».
		05.06.2020 ОСОБА_1 звернулась до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області із заявою про перерахунок розміру пенсії на підставі довідки прокуратури Луганської області від 02 березня 2020 року № 18-120вих20.
		Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області рішенням від 05 червня 2020 року № 4327/2020 відмовлено позивачу в перерахунку пенсії. 
		Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 у справі №360/2381/20 позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково:
		визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 05 червня 2020 року № 4327/2020 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії;
		зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області з 13 грудня 2019 року здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» на підставі довідки прокуратури Луганської області від 02 березня 2020 року № 18-120вих20, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
		-у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		23.04.2021 позивач звернулась до Управління ПФУ в м.Сєвєродонецьку Луганської області з заявою про перерахунок призначеної пенсії (на підставі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 у справі №360/2381/20) з 13.12.2019 в розмірі 90% від суми усіх складових заробітку, зазначених у довідці прокуратури Луганської області від 02.03.2020 №18-120вих20, без обмеження максимальним розміром пенсії.
		Листом Управління ПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 30.04.2021 № 1216-02-8/8426 надано відповідь, в якій зазначено, що управлінням з 13.12.2019 проведено перерахунок пенсії позивача відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ, при цьому зменшено розмір (відсотків) перерахунку раніше призначеної пенсії з 90% на 60% та обмежено розмір пенсійної виплати 10 розмірами прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
		Не погодившись з діями відповідача щодо зменшення у період з 13.12.2019 по 30.09.2020 розміру (відсотків) перерахунку раніше призначеної пенсії з 90% на 60% та обмеженням розміру пенсійної виплати 10 розмірами прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, позивач звернулась до суду.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.
		Статтею 50-1 Закону "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ у редакції, чинній до 01.10.2011, було передбачено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
		Законом України від 08.07.2011 № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" у статтю 50-1 Закону №1789-ХІІ внесено зміни, відповідно до яких пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всівиди оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
		Законом України від27.03.2014№1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні"устатті 50-1 Закону №1789-ХІІ у частинах другій і п`ятій цифри " 80" замінено цифрами "70".
		Законом України від28.12.2014№76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" у статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у частинах другій та п`ятій цифри "70" замінено цифрами "60".
		За правилами частини вісімнадцятої цієї статті (у редакції, чинній до 01.01.2015) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. З 01.01.2015 умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначалися Кабінетом Міністрів України.
		Водночас 15.07.2015 набрав чинностіЗакон №1697-VII, відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон № 1789-XII, крім, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, що втратили чинність з 15.12.2015.
		З набранням чинності Законом № 1697-VII пенсійне забезпечення працівників прокуратури регулюється положеннями статті 86, за правилами частин першої, другої якої прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років. Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
		Згідно з частиною двадцятою цієї статті призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
		Вирішуючи питання щодо визначення норм права, які регулюють спірні правовідносини, суд виходить із такого.
		Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
		За загальним правилом норма права діє щодо відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до правовідносин застосовується той закон, під час дії якого вони настали.
		Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у Рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до певного юридичного факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
		Ураховуючи наведене суд констатує, що до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набрання чинності Законом № 1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, оскільки застережень щодо застосування норми, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, Закон № 1697-VII не містить та не встановлює окремого порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням норми Закону № 1789-XII, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках та яка діяла на момент призначення пенсії, тобто одночасного застосування норм, які передбачені різними законами.
		Такий правовий висновок узгоджується з покладеним в основу Закону № 1697-VII принципом єдності системи прокуратури України, що забезпечується, зокрема єдиним статусом прокурорів, який передбачає однакове матеріальне та соціально-побутове забезпечення, зокрема пенсійне забезпечення прокурорів.
		Враховуючи наведене, розмір відсотків, який враховується під час перерахунку пенсії має бути співмірним із тим, який застосовується під час призначення пенсії працівникам прокуратури. Встановлення різних підходів до порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку пенсії після набуття чинності Законом № 1697-VII порушує справедливий баланс між інтересами працівників прокуратури, яким пенсія призначається відповідно до цього Закону та тими, яким вона була призначена відповідно до Закону № 1789-XII, ставить у нерівне становище працівників прокуратури, які отримали право на пенсію відповідно до Закону № 1697-VII.
		У Рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2018 № 5-р/2018 зазначено, що положення частини першої статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності.
		Суд зазначає, що гарантією належного пенсійного забезпечення працівників прокуратури є право на безумовний перерахунок розміру пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Таке право за своєю суттю направлене на збільшення розміру виплачуваної працівнику прокуратури пенсії, а гарантія дотримання конституційного права на соціальний захист, зокрема щодо недопущення зменшення такого розміру у випадку перерахунку пенсії, має бути забезпечена виплатою пенсії в раніше встановленому розмірі.
		Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду при розгляді справи № 580/5962/20 у постанові від 21.12.2021 відступив від висновку, викладеного, зокрема у постанові Верховного Суду від 10.09.2021 у справі № 580/5238/20 у подібних правовідносинах, та сформував правовий висновок, відповідно до якого до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набранням чинності Законом № 1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, зокрема частини другої статті 86, якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати працівників прокуратури, а не норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
		На час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії стаття 50-1 Закону № 1789-ХІІ відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1697-VII у частині перерахунку пенсії втратила чинність.
		З огляду на наведене, на спірні правовідносини поширюються положення частини другої статті 86 Закону № 1697-VII, у силу вимог яких пенсія працівникам прокуратури призначається (перераховується) в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати.
		Отже, позовні вимоги у частині здійснення перерахунку пенсії у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
		Щодо обмеження пенсії максимальним розміром.
		За змістом статті 2 Закону № 3668-VI (який набрав чинності 01.10.2011) максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про прокуратуру», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
		Цим Законом було внесено зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, положення частини п`ятнадцятої якої викладено в аналогічній редакції.
		При цьому абзацом першим пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3668-VI встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
		Абзацом другим цього пункту визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), установленому цим Законом.
		Суд вважає, що положення пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3668-VI спрямовані на врегулювання питань, які виникли у зв`язку із застосуванням Закону № 3668-VI стосовно осіб, у яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір, а саме - надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту, коли особа набуде право на перерахунок, на розмір її пенсії будуть поширюватися загальні правила щодо обмежень.
		Закон № 1789-ХІІ втратив чинність (крім окремих положень, які не стосуються спірних правовідносин) у зв`язку з набранням чинності Законом № 1697-VII, за правилами абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 якого максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
		Враховуючи наведене, з моменту набрання чинності Законом № 1697-VII питання призначення та перерахунку пенсій працівникам прокуратури врегульовувалися нормами цього Закону, зокрема статтею 86, частиною п`ятнадцятою якої були встановлені обмеження пенсії максимальним розміром.
		З огляду на викладене, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду при розгляді адміністративної справи № 580/5962/20 у постанові від 21.12.2021 відступив від висновку, викладеного, у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 589/3997/16-а у подібних правовідносинах та сформував правовий висновок, відповідно до якого пункт 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3668-VI не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом № 3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір. Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, - поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, установлених статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ, а з 14.10.2014 - абзацом шостим частини п`ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII.
		Матеріали справи свідчать, що внаслідок перерахунку позивачу пенсії її розмір перевищив максимальний, внаслідок чого органом Пенсійного фонду України обмежено її максимальним розміром.
		З огляду на наведене, на спірні правовідносини поширюються положення абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
		Отже, враховуючи правові висновки Верховного Суду, суд вважає, що позовні вимоги у частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром також є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
		Окрім того, аналізуючи питання правомірності встановлення таких обмежень, необхідно зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово висловлював позицію щодо можливості встановлення обмежень розміру соціальних виплат.
		Так, відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у рішенні від 26.12.2011 № 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави.
		Окрім того, аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що, неодноразово висловлюючи правову позицію щодо можливості обмеження розміру соціальних виплат, ЄСПЛ, не заперечуючи право держав зменшувати такий розмір, не сформулював правової позиції щодо достатнього розміру таких соціальних виплат, підкреслюючи водночас необхідність забезпечення прозорості, недискримінаційного характеру відповідних змін, не покладення надмірного тягаря на заявників внаслідок такого втручання держави. Така практика свідчить про достатньо широке "поле" для розсуду, яке ЄСПЛ залишає державам у питаннях соціального забезпечення.
		Наведене свідчить про те, що ЄСПЛ визнає можливість того, що виплати соціального страхування можуть бути зменшені або припинені, однак, розглядаючи питання відповідності таких дій, у кожній конкретній справі ураховує всі відповідні обставини справи і з`ясовує: чи було законним таке втручання, чи переслідувало легітимну мету таке втручання та чи не поклало таке втручання надмірний тягар на особу, якої це стосується.
		За аналогічних обставин ЄСПЛ не констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції (справа Valkov and Others v. Bulgaria (заява № 2033/04); справа Khoniakina v. Georgia (заява № 17767/08)).
		Хоча виплати соціального страхування є "майном" у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, однак обмеження максимальним розміром пенсій працівникам прокуратури не може вважатися порушенням їх права володіння цим майном, оскільки такі здійснені державою шляхом введення нових законодавчих положень з метою регулювання політики соціального забезпечення. Встановлені обмеження не є непропорційними та не призводять до порушення сутності пенсійних прав.
		Водночас розмір пенсії працівників прокуратури, з урахуванням встановлених обмежень максимальною сумою, залишається вищим середньомісячного розміру пенсії в Україні. Тобто, встановлення максимального розміру пенсії для працівників прокуратури не поставило їх у невигідне становище, оскільки їх право на соціальне забезпечення було за ними збережене, вони не були позбавлені своїх засобів для існування і не були піддані ризикові недостатності таких засобів для життя. Тому встановлення максимального розміру пенсії не можна вважати таким, що поклало на працівників прокуратури надмірний чи непропорційний тягар, чи порушило їх право на мирне володіння своїм майном.
		При розгляді цієї справи судом враховано правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 12.01.2022 у справі № 140/16989/20.
		При цьому таке обмеження не є дискримінаційним, оскільки стосується не лише працівників прокуратури, а й інших категорій пенсіонерів, зокрема поширюється на пенсії, призначені відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", «;Про статус народного депутата України", «;Про Національний банк України", «;Про Кабінет Міністрів України", «;Про дипломатичну службу, «;Про службу в органах місцевого самоврядування", «;Про судову експертизу", «;Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", «;Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", «;Про наукову і науково-технічну діяльність", «;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", «;Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", «;Про пенсійне забезпечення".
		Відповідно до положень частин першої та другої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Згідно з вимогами статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
		На підставі вищевикладеного у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
		Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Оскільки суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, відповідно до статті 139 КАС України судові витрати позивача на сплату судового збору йому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача не відшкодовуються.
		Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		ВИРІШИВ:
		У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		 
		Суддя О.В. Захарова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...