Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 120/2006/22-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо.
Надіслано судом: 19.09.2022. Зареєстровано: 20.09.2022. Оприлюднено: 21.09.2022.
Дата набрання законної сили: 19.09.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа № 120/2006/22-а 
		Головуючий у 1-й інстанції: Томчук Андрій Валерійович 
		Суддя-доповідач: Мацький Є.М. 
		19 вересня 2022 року
		м. Вінниця
		Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого судді: Мацького Є.М. 
		суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. 
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області, Державної судової адміністрації про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, 
		В С Т А Н О В И В :
		І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
		 
		КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
		 
		1. В лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області, Державної судової адміністрації про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.
		 
		2. В обґрунтування позову позивач вказала, що підставою для звернення до суду слугувала незгода позивача із діями відповідачів щодо нарахування та виплати їй суддівської винагороди за період з січня по грудень 2021 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01 січня 2021 року в розмірі 2102 грн. 
		 
		КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
		 
		3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 08 червня 2022 року адміністративний позов задоволено частково.
		 
		3.1. Визнано протиправними дії Державної судової адміністрації України та Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, суддівської винагороди виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з січня 2021 року у розмірі 2102 грн.
		 
		3.2. Зобов`язано Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплати ОСОБА_1 недоплаченої суддівської винагороди, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2021 року у сумі 2270,00 грн., за період з 01.01.2021 по 31.12.2021.
		 
		3.3. Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області нарахувати та виплатити суддівську винагороду ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, у відповідності до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2021 року складає 2270 грн., з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів.
		 
		3.4. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		 
		КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
		 
		4. Апелянт Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
		 
		5. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що норма частини третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є бланкетною, оскільки встановлює лише кількість прожиткових мінімумів для обчислення базового розміру посадового окладу судді місцевого суду (30), але не встановлює розміру прожиткового мінімуму, який необхідний для цього. З огляду на це, застосуванню підлягає норма статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», якою визначено, що у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня становить 2102 грн., вказана стаття є діючою та не визнана у законному порядку неконституційною. Таким чином у апелянта не було жодних правових підстав для обрахунку розміру суддівської винагороди без врахування положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік».
		 
		ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
		 
		6. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Указом Президента України "Про призначення суддів" від 25.07.2006 №640/2006 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Ленінського районного суду м. Вінниці строком на 5 років. Постановою ВР України від 22.09.2011 №3779-VІ позивача обрано на посаду судді Ленінського районного суду м. Вінниці безстроково, а в подальшому Указом Президента України від 21.09.2012 №558/2012 її переведено на посаду судді Вінницького міського суду Вінницької області.
		 
		7. Наразі ОСОБА_1 займає посаду судді Вінницького міського суду Вінницької області.
		 
		8. За період, з 01.01.2021 по 31.12.2021, суддівську винагороду позивачу нараховано та виплачено відповідачем, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з січня 2021 року, в розмірі 2102,00 грн.
		 
		9. Відтак спірним у межах розгляду цієї справи є питання правомірності нарахування та виплати позивачу суддівської винагороди за період, з 01.01.2021 по 31.12.2021, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з січня 2021 року, в розмірі 2102,00 грн.
		 
		ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН
		 
		10. Позивач зазначає, що відповідно до ч.3 ст.135 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 1 січня - 2270 грн. Однак, відповідачем за серпень 2021 року нараховано суддівську винагороду із застосуванням розміру прожиткового мінімуму 2102 грн., що є меншим ніж гарантовано законодавством та є грубим порушенням права на оплату праці.
		 
		11. Правова позиція апелянта викладена в пунктах 4-5 цієї постанови.
		 
		ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
		 
		12. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		 
		13. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України від 02.06.2016р. №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII)
		 
		14. Відповідно до ст.4 Закону №1402-VIII судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
		 
		15. В свою чергу, частиною першою статті 135 Закону №1402-VIII передбачено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
		 
		V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ 
		 
		16. Вирішуючи питання обґрунтованості апеляційної скарги колегія суддів виходить з наступного.
		 
		17. Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (частина друга статті 135 Закону № 1402-VIII).
		 
		18. За приписами частини третьої статті 135 Закону № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить:
		 
		1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
		 
		2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
		 
		3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
		 
		19. Частиною четвертою статті 135 Закону № 1402-VIII визначено, що до базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти:
		 
		1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб;
		 
		2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб;
		 
		3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.
		 
		20. У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду.
		 
		21.Відповідно до частини п`ятої статті 135 Закону № 1402-VIII суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.
		 
		22. Згідно із частиною дев`ятою статті 135 Закону № 1402-VIII обсяги видатків на забезпечення виплати суддівської винагороди здійснюються за окремим кодом економічної класифікації видатків.
		 
		23. Таким чином, Законом № 1402-VIII визначено базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду, який становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
		 
		24. При цьому, суд зауважує, що норма частини третьої статті 135 Закону № 1402-VIII є бланкетною, оскільки встановлює лише кількість прожиткових мінімумів для обчислення базового розміру посадового окладу судді місцевого суду (30), але не встановлює розміру прожиткового мінімуму, який необхідний для цього.
		 
		25. З огляду на це, необхідно звернутися до інших законів, які встановлюють розмір прожиткового мінімуму для визначення посадового окладу судді.
		 
		26. Такі норми доповнють частину третю статті 135 Закону 1402-VIII і становитимуть єдину спеціальну норму, якою буде визначено розмір посадового окладу судді.
		 
		27. Зазначеного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04 листопада 2020 року в справі №200/9195/19-а, аналізуючи норми законодавства за подібних фактичних обставин справи.
		 
		28. Нормативним доповненням до зазначеної статті є відповідні законодавчі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15 грудня 2020 року №1082-IX (далі - Закон № 1082-ІХ).
		 
		29. Статтею 7 Закону Закон № 1082-ІХ визначено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 2189 гривень, з 1 липня - 2294 гривні, з 1 грудня - 2393 гривні, а для основних соціальних і демографічних груп населення:
		 
		дітей віком до 6 років: з 1 січня - 1921 гривня, з 1 липня - 2013 гривень, з 1 грудня - 2100 гривень;
		 
		дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень;
		 
		працездатних осіб: з 1 січня - 2270 гривень, з 1 липня - 2379 гривень, з 1 грудня - 2481 гривня;
		 
		працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні;
		 
		працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами: з 1 січня - 2102 гривні;
		 
		працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня - 1600 гривень;
		 
		осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 1769 гривень, з 1 липня - 1854 гривні, з 1 грудня - 1934 гривні.
		 
		30. Отже, з 1 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді становить 2102 грн.
		 
		31. За вимогами статті 146 Закону № 1402-VIII держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів відповідно до Конституції України. Забезпечення функціонування судової влади передбачає:
		 
		1) окреме визначення у Державному бюджеті України видатків на утримання судів не нижче рівня, що забезпечує можливість повного і незалежного здійснення правосуддя відповідно до закону;
		 
		2) законодавче гарантування повного і своєчасного фінансування судів;
		 
		3) гарантування достатнього рівня соціального забезпечення суддів.
		 
		32. Видатки на утримання судів визначаються з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.
		 
		33. Згідно з вимогами частиною першою статті 147 Закону № 1402-VIII в Україні діє єдина система забезпечення функціонування судової влади - судів, органів суддівського врядування, інших державних органів та установ системи правосуддя.
		 
		34. Відповідно до вимог статті 148 Закону № 1402-VIII засади фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
		 
		35. Видатки загального фонду Державного бюджету України на утримання судів належать до захищених статей видатків Державного бюджету України.
		 
		36. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють: 1) Верховний Суд - щодо фінансового забезпечення його діяльності; 1-1) вищий спеціалізований суд - щодо фінансового забезпечення його діяльності; 2) Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України; 3) Вища рада правосуддя - щодо фінансового забезпечення її діяльності.
		 
		37. Функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України.
		 
		38. Видатки на утримання судів у Державному бюджеті України визначаються окремим рядком щодо Верховного Суду, Вищої ради правосуддя, апеляційної палати вищого спеціалізованого суду, а також у цілому щодо апеляційних, місцевих судів.
		 
		39. Видатки кожного місцевого та апеляційного суду всіх видів та спеціалізації, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України визначаються у Державному бюджеті України в окремому додатку.
		 
		40. Видатки на утримання судів у Державному бюджеті України не можуть бути скорочені в поточному фінансовому році.
		 
		41. Контроль за додержанням вимог цього Закону щодо фінансування судів здійснюється у порядку, встановленому законом.
		 
		42. Особливості підготовки і розгляду проекту закону про Державний бюджет України в частині фінансування судів, інших органів та установ у системі правосуддя визначаються законом.
		 
		43. За унормуванням статті 149 Закону № 1402-VIII суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.
		 
		44. Стаття 23 Бюджетного кодексу України визначає, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
		 
		45. Розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, колегія суддів зауважує, що відповідач як територіальний орган Державної судової адміністрації України, виконуючи функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів в межах бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України, діяв відповідно до вимог чинного законодавства.
		 
		46. Станом на час розгляду даної справи, норма статті 7 Закону України "Про Державний бюджет" на 2021 рік не визнана неконституційною, тому підстави для її незастосування відповідачем відсутні.
		 
		47. Щодо посилань позивача на рішення Конституційного Суду України від 28 серпня 2020 року № 10-р/2020 суд апеляційної інстанції зазначає, що вказаним рішенням не вирішувалось питання розміру прожиткового мінімуму, який належить застосовувати при розрахунку посадового окладу суддів, тому правові висновки, які містяться в цьому рішенні, не впливають на конституційність норм Закону України від 15 грудня 2020 року № 1082-ІХ.
		 
		48. Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
		 
		VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
		 
		49. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		 
		50. У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
		 
		51. Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
		 
		1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;
		 
		2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
		 
		3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
		 
		4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		 
		52. З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
		 
		Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд 
		П О С Т А Н О В И В:
		апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області задовольнити повністю.
		Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 червня 2022 року скасувати.
		Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. 
		 
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. 
		 
		Головуючий  Мацький Є.М.    Судді    Сушко О.О.   Залімський І. Г.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...