Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 539/1495/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано для оприлюднення: 23.09.2022. Зареєстровано: 24.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 27.09.2022.
Дата набрання законної сили: 24.10.2022
Номер судового провадження: 2/539/752/2022

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 539/1495/22
		Провадження № 2/539/752/2022
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		22 вересня 2022 року                                                                        м.Лубни
		Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
		головуючого судді Просіної Я.В.,
		за участі секретаря судового засідання Ковтун І.О.,
		представника позивача Пістун К.О.,
		відповідача ОСОБА_1 ,
		представника відповідача ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни справу за позовом керівника Глобинської окружної прокуратури Полтавської області, в інтересах держави в особі Оболонської сільської ради Кременчуцького району до ОСОБА_1 про стягнення шкоди заподіяної державі вчиненим кримінальним правопорушенням внаслідок незаконного зайняття рибним промислом,
		встановив:
		14 червня 2022 року керівник Глобинської окружної прокуратури Полтавської області, в інтересах держави в особі Оболонської сільської ради Кременчуцького району звернувся до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області з вказаним позовом посилаючись на те, що вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 30.08.2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України та призначено йому покарання за ч. 1 ст. 249 КК України у виді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Судом встановлено, що 23 квітня 2020 року у нічний час доби, ОСОБА_1 , прибув до берега річки Сула та території НПП «Нижньосульський», який входить до складу природно-заповідного фонду України, розташованого в адміністративних межах с. Дем`янівка Семенівського району Полтавської області, після чого, на гумовому човні та із двома металевими веслами із полімерними лопастями вийшов на водний простір річки Сула, де виставив одну риболовецьку мисинову сітку. 24.04.2020 у нічний час доби, ОСОБА_1 на гумовому човні та з двома металевими веслами, повернувся на водний простір річки Сула до виставленої раніше сітки, після чого підняв її із води та поклав на дно човна, таким чином незаконно добув рибу різних порід загальною вагою 26 кг, чи завдав водним біоресурсам шкоду в розмірі 14316 грн, що згідно «Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах території та обєктів природно-заподіяного фонду України», є істотною шкодою. Після цього, ОСОБА_1 разом із піднятою з води риболовецькою сіткою із рибою в ній на гумовому човні підплив до берега річки Сула, де о 04 год 49 хв був виявлений працівниками Семенівського відділення поліції Хорольського ВП ГУНП в Полтавській області. Вирок суду набрав законної сили 21.12.2021 року. 
		Прокурор в судовому засіданні повністю підтримав свій позов, пославшись на обставини, якими обґрунтовує свій позов та просив стягнути з відповідача на користь Оболонської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області шкоду заподіяну водним живим ресурсам.
		Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю.
		Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні не мав заперечень щодо позову.
		Суд, вислухавши сторони, з`ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
		Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
		Судом встановлено, що вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 30.08.2021 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.249 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів громадян (а.с.12-14).
		Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року вирок Хорольського районного суду Полтавської області від 30.08.2021 року змінено в частині вирішення питання долі речового доказу, в інший частині вирок залишено без змін (а.с.15-19).
		Вирок суду 21.12.2021 набрав законної сили.
		Таким чином обставини, встановлені вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 30.08.2021 року у справі №547/528/20 є встановленими та не підлягають доказуванню.
		Згідно розрахунку матеріальної шкоди, матеріальна шкода заподіяна внаслідок незаконного вилову риби: лящ - 20 шт., плітка - 15 шт., карась - 36 шт., судак - 5 шт., товстолоб - 1 шт., загальною вагою 26 кг, чи завдав водним біоресурсам шкоду в розмірі 14 316 грн, що згідно «Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах території та об`єктів природно-заподіяного фонду України», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №541 від 24.07.2013 року, є істотною шкодою.(а.с.24)
		Частиною 1 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», ч. 1 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно- правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.
		Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Частиною 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
		Згідно із ч. 4 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також і знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінети Міністрів України.
		Частиною 1 ст. 10 Закону України «Про тваринний світ» встановлено, що громадяни відповідно до закону зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяв ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.
		Таким чином, враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 зобов`язаний відшкодувати державі заподіяну ним шкоду у розмірі 14 316 гривень 00 коп. внаслідок незаконного добування водних живих біоресурсів.
		Відповідно до ст.23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушенні або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Невжиття органом державної влади, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, заходів щодо відшкодування шкоди, заподіяної вчиненням кримінального правопорушення, свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
		Відповідно до ст. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» система місцевого самоврядування включає територіальні громади, сільські, селищні, міські ради, сільських, селищних, міських голів, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради, районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, органи самоорганізації населення.
		Крім того, відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.
		Згідно зі ст. 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
		Статтею 62 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.
		Відповідно до копії рішення №15 Оболонської сільської ради Семенівського району Полтавської області від 01 грудня 2020 року Оболонська сільська рада Семенівського району Полтавської області є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Погребняківської сільської ради.
		Таким чином, Оболонська сільська рада є органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах, а саме представляти територіальну громаду міста та здійснювати від її імені повноваження щодо розпорядження землями та майном комунальної власності. Тобто інтереси територіальної громади є складовою частиною поняття «інтересів держави».
		Належність водних біоресурсів визначається Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону біоресурсів», ст. 37 якого передбачено, що водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.
		Згідно ч.1. п. «б» ч. 2 ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Одним з джерел формування таких місцевих фондів є частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.
		Враховуючи викладене, органи прокуратури звертаючись до суду з даною позовною заявою, виходять з того, що ненадходження коштів за порушення вимог природоохоронного законодавства негативно впливає на реалізацію заходів щодо їх охорони, а також створює економічні перешкоди у реалізації завдань та функцій, які покладені на державу та органи місцевого самоврядування, при цьому органи, уповноважені здійснювати захист інтересів держави в указаних правовідносинах, належним чином не виконують свої обов`язки.
		Враховуючи, що Оболонською сільською радою в даному випадку самостійно не було реалізоване повноваження щодо вжиття вичерпних заходів для відшкодування збитків, завданих внаслідок незаконного зайняття рибним промислом, відповідний позов про стягнення з відповідача збитків до суду не заявлено, у зв`язку з чим кошти до бюджету до цього часу не відшкодовано. Це призводить до перешкоджанню здійснення державних програм з охорони довкілля, що є порушенням інтересів держави, насамперед у сфері охорони навколишнього природного середовища, тому вбачаються правові підстави для пред`явлення прокурором позову до суду на їх захист, в межах його компетенції, відповідно до ст. 131-1 Конституції України.
		В п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України встановлено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
		Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67-1 цього Кодексу) є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
		Збитки, завдані відповідачем навколишньому природному середовищу, підлягають зарахуванню на спеціальний рахунок та в подальшому розподілу органами казначейства між міським, обласним та державним бюджетами.
		Таким чином суд приходить до переконання, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на законі та підлягають задоволенню.
		Оскільки, згідно з п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", позивач при подачі позову звільнений від сплати судового збору, судовий збір слід стягнути з відповідача на рахунок держави.
		На підставі ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», ЗУ «Про тваринний світ», Правил любительського і спортивного рибальства, ст.1166 ЦК України, керуючись ст. 2, 4, 5, 12, 13, 15, 19, 76-81, 89, 141, 258, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
		ухвалив:
		Позовну заяву керівника Глобинської окружної прокуратури Полтавської області, в інтересах держави в особі Оболонської сільської ради Кременчуцького району до ОСОБА_1 про стягнення шкоди заподіяної державі вчиненим кримінальним правопорушенням внаслідок незаконного зайняття рибним промислом - задовільнити в повному обсязі.
		Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Оболонської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області (код ЄДРПОУ 37959255, отримувач: ГУК у Полт.обл/ТГ с. Оболонь/24062100, р/р UА588999980333169331000016638) - 14 316 грн 00 коп за шкоду, заподіяну державі вчиненим кримінальним правопорушенням внаслідок незаконного зайняття рибним промислом.
		Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави судовий збір в розмірі 2 481 гривень.
		Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня отримання копії рішення.
		Повний текст рішення суду складений 23 вересня 2022 року.
		 
		Суддя Я.В. Просіна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...