Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 440/16392/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; праці, зайнятості населення, у тому числі; праці.
Надіслано судом: 23.09.2022. Зареєстровано: 24.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 27.09.2022.
Дата набрання законної сили: 23.09.2022
Номер судового провадження: 2863/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		23 вересня 2022 р. Справа № 440/16392/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		Головуючого судді: Перцової Т.С.,
		Суддів: Жигилія С.П. ,  Русанової В.Б. ,
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Держпраці у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.01.2022, головуючий суддя І інстанції: І.С. Шевяков, м. Полтава, повний текст складено 17.01.22  по справі № 440/16392/21
		за позовом               Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1  
		до               Управління Держпраці у Полтавській області                       
		про визнання протиправною та скасування постанови,
		 
		ВСТАНОВИВ
		 
		Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Полтавській області, (далі по тексту - Держпраці, відповідач), в якому просила суд визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Полтавській області № ПЛ 2424/1426/АВ/П/ТД-ФС від 19 серпня 2021 року про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 60000 (шістдесят тисяч) гривень.
		В обґрунтування позовних вимог зазначено про протиправність оскаржуваної постанови, прийнятої за відсутності встановленого у законний спосіб факту порушення в діях ФОП ОСОБА_1 вимог частини третьої статті 24 КЗпП України, оскільки фактичного допуску громадянки ОСОБА_2 до роботи без оформлення трудового договору, що і є необхідною умовою для накладення штрафу на фізичну особу-підприємця, яка використовує найману працю, не мало місця. Також наполягала на недотриманні відповідачем порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю в частині не пред`явлення інспекторами праці перед початком інспекційного відвідування об`єкту відвідування службових посвідчень та направлення на перевірку, та повідомлення про те, що перевірка проводиться стосовно використання касових апаратів, а не в частині оформлення трудових відносин.
		Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.01.2022 по справі № 440/16392/21 адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління Держпраці у Полтавській області (вул. Пушкіна 119 м.Полтава, код ЄДРПОУ 39777136) - задоволено.
		Постанову Управління Держпраці в Полтавській області №ПЛ2424/1426/АВ/П/ТД-ФС від 19 серпня 2021 року про накладення штрафу - визнано протиправною та скасовано.
		Стягнуто на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області витрати зі сплати судового збору у загальній сумі 908,00 грн.
		Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.01.2022 по справі № 440/16392/21, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
		Апеляційна скарга мотивована незгодою відповідача з висновком суду першої інстанції про те, що підставою для проведення інспекційного відвідування у даному випадку слугувала службова записка від 16.06.2021 № С-1304/04-14, оскільки інформація, яка була зазначена в останній щодо невідповідності кількості найманих працівників ФОП ОСОБА_1 кількості реєстраторів розрахункових операцій була лише джерелом інформації, за результатами аналізу якої керівником органу контролю прийнято рішення про проведення інспекційного відвідування. При цьому, нормою пп. 3 п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 "Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю" (далі - Порядок № 823) не встановлено вичерпного переліку джерел інформації, натомість, передбачено, що інформація може надходити і з інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством. Також, законодавець не пов`язує підставу проведення інспекційного відвідування з обов`язковістю наявної інформації у таких джерелах стосовно конкретної особи, оскільки такі висновки віднесено до компетенції керівника органу контролю результатами здійсненого ним аналізу наявної інформації. Отже, рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 пункту 5 Порядку № 823 і є однією з підстав для здійснення  інспекційного відвідування.
		Посилаючись на висновки Верховного Суду, які викладені в постановах від 21.10.2019 у справі № 200/11885/18-а, від 31.07.2020 у справі №440/1933/19, звертає увагу суду апеляційної інстанції на норми Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року "Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі"(далі - Конвенція), яка ратифікована Законом України №1985-VI від 08.09.2004, та визначає безумовне дискреційне повноваження інспектора самостійно приймати рішення щодо необхідності проведення інспектування того чи іншого роботодавця для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються. З огляду на приписи ч. 4 ст. 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від  05.04.2007  № 877-V (далі - Закон № 877-V), за якими заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, вважає, що усі, окрім передбачених у ч. 4 ст. 4 Закону № 877-V, питань, що пов`язані із здійсненням державного нагляду (контролю) (перелік підстав для проведення Держпраці інспекційних відвідувань), можуть бути врегульовано, як законами, так й іншими актами законодавства, у тому числі й нормами міжнародної Конвенції. Наголосив, що законодавець не пов`язує підставу проведення інспекційного відвідування з обов`язковістю наявної інформації у таких джерелах стосовно конкретної особи, оскільки такі висновки віднесено до компетенції керівника органу контролю результатами здійсненого ним аналізу наявної інформації.
		Також вважає безпідставними висновки суду першої інстанції про відсутність вчинення позивачем порушення трудового законодавства, з огляду на ненадання відповідачем належних і достатніх доказів існування трудових відносин між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки факт виконання останньою обов`язків продавця підтверджується співставленням режимів роботи двох закладів, де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 , наданими до матеріалів справи копіями відеозйомки, поясненнями позивача та ОСОБА_2 , яка перебувала за прилавком та обслуговувала відвідувачів в приміщенні кафе.
		Так, відповідно до письмового пояснення особи, яка представилася, як ОСОБА_2 , остання проходила стажування в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у ФОП ОСОБА_1 на посаді бармена з 01.06.2021 року. Режим роботи з 8:00 до 21:00, вихідний день понеділок, працює через день; заробітної плати ще не отримувала, а трудовий договір в процесі укладання».
		За письмовими поясненнями фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 вказана особа з 01.06.2021 року проходить стажування на посаді - бармен; заробітної плати не виплачувалась, працює через день; трудовий договір в процесі укладання. а наказ про прийняття на роботу та Повідомлення ДФС відсутні.
		Враховуючи, що 17.06.2021 державним інспекторам праці не були надані трудовий договір у письмовій формі, наказ про прийняття на роботу, подання до органів ДПС до фактичного допущення працівника на роботу на ОСОБА_2 та зміст наданих 25.06.2021 письмових пояснень ФОП ОСОБА_1 , за якими з 01.06.2021 до неї в кафе, для ознайомлення з роботою продавця, вивчення принципів роботи РРО, періодично, у вільний час, приходить ОСОБА_2 , яка бажає у подальшому працювати продавцем; при цьому безпосередньо сама не задіяна в робочому процесі, не виконує жодних робіт, і не отримує заробітної плати чи винагороди».
		Підсумовуючи вищевикладене, вважає, що матеріалами справи підтверджується факт допуску позивачем до роботи ОСОБА_2 без укладення трудового договору у письмовому вигляді, оформленого наказом чи розпорядженням, та повідомлення територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку її як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за встановленою формою до початку роботи працівника, що є порушенням трудового законодавства, у зв`язку з чим наполягає на правомірності оскаржуваної постанови про накладення штрафу.
		Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу позивач не скористався.
		Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
		Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
		Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 01.09.1997 зареєстрована як фізична особа-підприємець, рнокпп НОМЕР_1 , номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 25600170000001554, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В01 №407902 (а.с. 11).
		Службовою запискою від 16.06.2021 головним державним інспектором Управління Держпраці в Полтавській області повідомлено керівника Управління щодо відсутності найманих працівників у ряду фізичних осіб - підприємців, які мають зареєстровані РРО, у зв`язку з чим є підстави для прийняття рішення про проведення інспекційних відвідувань даних суб`єктів господарювання (а.с. 43).
		16.06.2021 начальником Управління Держпраці у Полтавській області видано наказ №208П "Про проведення заходів контролю", пунктом 1 якого доручено головним державним інспекторам провести заходи державного контролю щодо відповідності вимогам законодавства про працю у діяльності ФОП ОСОБА_1 . Підстава: аналіз інформації, зазначеної в службовій записці від 146.06.2021 №С-1304/04-14 (а.с. 56).
		16.06.2021 Управлінням Держпраці у Полтавській області видано направлення № 703 на проведення заходу державного контролю у ФОП ОСОБА_1 у період з 17.06.2021 по 02.07.20241 (а.с. 57).
		17.06.2021 інспекторами Управління Держпраці у Полтавській області здійснено вихід на місце здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_2 .
		Відповідно до акту інспекційного відвідування 17.06.2021 у вищевказаному кафе, де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 знаходилася громадянка, яка проводила продаж алкогольних напоїв, здійснювала розрахунки з покупцями та видавала чеки касового апарату (РРО), що зафіксовано засобами відеотехніки.
		Дана особа, якій було запропоновано надати письмові пояснення представилася ОСОБА_2 та надала письмове пояснення наступного змісту: "Я, ОСОБА_2 проходжу стажування у кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 " у ФОП ОСОБА_1 на посаді бармена з 01.06.2021. Режим роботи з 8-00 по 21-00, вихідний день понеділок, працюю через день. Заробітної плати ще не отримувала. Трудовий договір в процесі укладання." (а.с. 51).
		За письмовим поясненням фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 "3 01.06.2021 проходить стажування ОСОБА_2 на посаді - бармен. Заробітної плати не виплачувала. Обідня перерва відсутня. ОСОБА_2 працює через день. Трудовий договір в процесі укладання. Наказ на прийняття відсутній. Повідомлення ДФС відсутнє." (а.с. 50).
		В подальшому 25.06.2021 ФОП ОСОБА_1 надано ще одне пояснення, в якому зазначено: "Доводжу до Вашого відома, що я, ФОП ОСОБА_1 , здійснюю торгівельну діяльність в АДРЕСА_2 , кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", та в АДРЕСА_3 . Маю одну працівницю - ОСОБА_3 , з якою укладено трудовий договір від 09.04.2021, яка працює в магазині с. В.Обухівка, за вищезазначеною адресою. У с. Рашівка, в кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", з огляду на негативний економічний стан моєї торговельної діяльності, спричиненої карантинними обмеженнями, - я працюю самостійно. З 01.06.2021 до мене в кафе, для ознайомлення з роботою продавця, вивчення принципів роботи РРО, періодично, у вільний час, приходить ОСОБА_2 , яка бажає у подальшому працювати продавцем. ОСОБА_2 спостерігає за моєю роботою в якості продавця, при цьому безпосередньо сама не зайнята в робочому процесі, не виконує жодних робіт, і не отримує заробітної плати, чи винагороди.".
		За наслідками проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці відповідачем складено акт від 02.07.2021 №ПЛ2424/1426/АВ (а.с. 44-47), відповідно до якого, врахувавши факт виходу на місце здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 АДРЕСА_2 , опрацювавши дані фіксації відеотехніки та зробивши аналіз наданих документів, головний державний інспектор Жолоб Т.І. дійшла висновку, що працівник ОСОБА_2 була допущена до роботи без укладення трудового договору в письмовому вигляді та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
		Листом Управління Держпраці у Полтавській області від 15.07.2021 №04-06/35085517 повідомлено ФОП ОСОБА_4 про наявність підстав для розгляду справи про накладення штрафу згідно статті 265 КЗпП України (а.с. 52).
		Вказаний лист надіслано на адресу ФОП ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та вручено останній 16.07.2021.
		19.08.2021 Управлінням Держпраці у Полтавській області прийнято постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ПЛ2424/5571426/АВ/П/ТД-ФС, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 60000,00 грн на підставі абзацу другого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України за порушення вимоги частини третьої статті 24 КЗпП України в частині допущення працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням керівника (а.с. 53-54).
		Не погодившись із прийняттям відповідачем постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ПЛ2424/5571426/АВ/П/ТД-ФС від 19.08.2021, позивач звернулась до суду з цим позовом.
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, з огляду на відсутність у відповідача підстав, у розумінні п.5 Порядку № 823, для призначення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 , а також у зв`язку з ненаданням відповідачем належних та допустимих доказів порушення позивачем трудового законодавства, що виключає підстави для притягнення останньої до відповідальності, встановленої ч.2 ст.265 КЗпП України.
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
		Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 № 96 (далі - Положення № 96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
		На виконання положень підпункту 6 пункту 4 зазначеного Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
		Відповідно до пункту 6 Положення № 96 Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема, безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.
		Пунктом 7 цього Положення № 96 передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.
		Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю" від 21.08.2019 року № 823.
		Пунктом 1 Порядку № 823 встановлено, що цей порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці N 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. N 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці N 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. N 1986-IV, та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877-V).
		Так, відповідно до статті 1 Закону № 877-V (в редакції, що діяла станом на час виникнення спірних правовідносин) державний нагляд (контроль) це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
		Відповідно до частини п`ятої статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, державного контролю за додержанням законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації. 
		Згідно з частиною шостій статті 2 Закону № 877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог  статті 1,  статті 3,  частин першої,  четвертої,  шостої - восьмої,  абзацу другого частини десятої,  частин дванадцятої - чотирнадцятої  статті 4,  частини одинадцятої  статті 4-1,  частини третьої статті 6,  частин першої - четвертої,  шостої  та  десятої  статті 7,  статей 9,  10,  12,  19,  20,  21  цього Закону.
		При цьому, як зазначив Верховний Суд в постанові від 31.01.2019 у справі №809/799/17, закону, який би регулював правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері дотримання законодавства про працю та зайнятість населення на цей час немає, а тому спеціальним законодавчим актом, який регулює ці правовідносини є Закон № 877, незважаючи на те, що він регулює правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для багатьох органів контролю.
		Відповідно до частини 1 статті 6 Закону № 877 підставами для здійснення позапланових заходів є:
		подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
		виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;
		перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
		звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
		У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.
		неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звіти періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, ще перешкоджали поданню таких документів;
		доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповіднії сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значниі негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишньою природного середовища та забезпечення безпеки держави;
		настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійног захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.
		Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
		Відповідно до пункту 2 Порядку № 823, в редакції чинній на момент проведення інспекційного відвідування позивача, заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
		Положеннями Порядку № 823 не визначено тип заходу - плановий чи позаплановий, а лише форму - інспекційне відвідування чи невиїзне інспектування.
		Так, інспекційне відвідування є формою державного нагляду за додержанням законодавства про працю, яке відноситься до повноважень відповідача. За результатами інспекційного відвідування складається акт і в разі виявлення порушень - виноситься припис.
		Підстави проведення інспекційного відвідування встановлені пунктом 5 Порядку № 823, відповідно до приписів якого інспекційні відвідування проводяться на підставі: 
		1) звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 
		2) звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 
		3) рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; 
		4) рішення суду; 
		5) повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин; 
		6) інформація :
		ДПС та її територіальних органів про: 
		- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; 
		- факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень; 
		- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб`єкта господарювання; 
		Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: 
		- роботодавців, в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; 
		- роботодавців, в яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилася на 20 і більше відсотків; 
		- фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; 
		- роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів; 
		- роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників; 
		7) інформація профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлені у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю; 
		8) доручення Прем`єр-міністра України; 
		9) звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; 
		10) запит народного депутата України; 
		11) невиконання вимог припису інспектора праці.
		Згідно з пунктом 8 Порядку № 823 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності).
		Приписами частин 1-5 статті 7 Закону № 877-V визначено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
		На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.
		У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
		Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.
		Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
		Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.
		Колегією суддів встановлено, що фактичною підставою для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) відносно позивача слугував аналіз інформації, зазначеної в службовій записці С-1304/04-14 від 16.06.2021, а юридичною - видання наказу про призначення інспекційного відвідування - пп.3 п. 5 Порядку № 823 - рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений, зазначених у підпунктах 1,2 4-7 цього пункту, підпункт 7 пункту 5 Порядку № 823, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією витягу з наказу від 16.06.2021 № 208П.
		Відповідно до копії службової записки С-1304/04-14 від 16.06.2021 вбачається, що головний державний інспектор Лідія Тихонова вважала за доцільне провести заходи державного контролю з питань оформлення трудових відносин у ФОП ОСОБА_1 з огляду на наявність ризику використання праці без належного оформлення трудових відносин позивачем. 
		Вказаних вище висновків головний державний інспектор дійшла при опрацюванні даних, які розміщені на офіційному порталі Державної податкової служби (реєстри, інформація про РРО), з яких вбачається, що у ФОП ОСОБА_1 зареєстровано 2 РРО за адресою: АДРЕСА_2 (кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 ") та АДРЕСА_3 (магазин). Згідно даних, які розміщені на веб-порталі Пенсійного фонду України, відсутня інформація щодо жодного актуального звіту страхувальника з ЄДРПОУ 2390304293 (ФОП ОСОБА_1 ) за формою Додаток 4 по ЄСВ за останні два роки.
		З копії направлення на проведення заходу державного контролю від 16.06.2021 № 703 вбачається, що предметом контролю у спірних відносинах є додержання позивачем законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин.
		Колегією суддів встановлено, що при здійсненні інспекційного відвідування 17.06.2021 інспекторами Управління Держпраці у Полтавській області, в порушення вимог частини 5 статті 7 Закону № 877-V та пункту 8 Порядку № 823, до початку проведення інспекційного відвідування позивачу не були пред`явлені/надані копії направлення від 16.06.2021 № 703, службових посвідчень, витягу з наказу від 16.06.2021 № 208П, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією відеозапису проведення заходу державного нагляду (контролю) та не заперечується відповідачем.
		При цьому, із вказаного відеозапису також вбачається, що інспектор повідомила позивачу, що перевірка здійснюється стосовно використання касових апаратів, а не стосовно фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, що свідчить про те, що позивач не мала можливості зрозуміти дійсний предмет перевірки та питання, що підлягали контролю під час інспекційного відвідування та надати пояснення та/або документи з цього приводу.
		Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що на Держпраці відповідно до Конвенції №81 покладено повноваження зі здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про працю, у тому числі закріплено право при встановленні порушення законодавства про працю з питань винести припис та застосувати фінансову відповідальність до винної особи, не спростовують, що проведення інспекційного відвідування повинно відбуватися у суворій відповідності до закону.
		Відповідно до статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року (далі - Конвенція №81 1947) інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право:
		a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке  підприємство, яке підлягає інспекції;
		b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції;
		c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема:
		i) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм;
		ii) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги;
		iii) зобов`язувати вивішувати об`яви, які вимагаються згідно з правовими нормами;
		iv) вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою.
		Колегія суддів погоджується із твердженнями відповідача про те, що на Держпраці відповідно до Конвенції № 81 1947 покладено повноваження зі здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про працю. Аналіз положень цього міжнародного договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, та який відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, дозволяє зробити висновок, що Держпраці, встановивши в ході позапланової перевірки, яка призначена у суворій відповідності до закону, порушення законодавства про працю з питань, які не були предметом перевірки, однак є типовими для всіх працівників, та безпосередньо стосуються правопорушення, яке зумовило призначення позапланової перевірки, має право винести припис та застосувати фінансову відповідальність до винної особи.
		Водночас, відповідач під час проведення перевірки суб`єкта господарювання у будь-якому випадку повинен дотримуватися порядку призначення та проведення такої перевірки, визначеному законодавством України, а зазначена Конвенція не передбачає винятків щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності за результатами перевірки, призначеної та проведеної з грубим порушенням порядку, визначеного національним законодавством та результати якої не породжують для СГ правових наслідків.
		Вказаний висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 27.10.2020 у справі № 804/3566/17.
		З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що інспекційне відвідування проведено відповідачем з порушенням вимог частини 5 статті 7 Закону № 877-V та пункту 8 Порядку № 823.
		Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наявність у ФОП ОСОБА_1 двох РРО та одного найманого працівника не є інформацією, яка може свідчити про ризик використання позивачем праці без належного оформлення трудових відносин. 
		За встановлених вище обставин, слід дійти висновку про недоведеність відповідачем наявності підстав для призначення інспекційного відвідування позивача у розумінні пункту 5 Порядку № 823. 
		З приводу виявлених під час проведення інспекційного відвідування порушень вимог трудового законодавства, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
		Згідно з частиною 3 статті 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		За визначенням, наведеним у частині 1 статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
		Згідно з частиною 1 статті 23 Кодексу законів про працю України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.
		Відповідно до частини 1 статті 24 Кодексу законів про працю України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
		Отже, діяльність працівника в рамках трудового договору характеризується наступними правовими ознаками: праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи); не на свій страх і ризик, а шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; праця має гарантовану оплату; виконання роботи певного виду (трудової функції); трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час; здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу; виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці; встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій.
		Вказані ознаки трудового договору витікають як зі статей КЗпП України, так і з спеціальних законів, що регулюють трудові відносини (зокрема Закону України "Про відпустки", Закону України "Про оплату праці", Закону України "Про колективні договори і угоди", Закону України "Про охорону праці").
		Так, як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови від 19.08.2021, відповідачем, в ході проведення інспекційного відвідування встановлено, зокрема, що ОСОБА_2 допущено до роботи продавця ФОП ОСОБА_1 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу до моменту допущення працівника до роботи.
		Вказаний висновок відповідача ґрунтується на тому, що під час інспекційного відвідування позивача ОСОБА_2 продала інспектору на його прохання цигарки з товару, належного ФОП ОСОБА_1 , через реєстратор розрахункових операцій ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією відеозапису перевірки та не заперечується сторонами у справі.
		При цьому відповідач вважає, що оскільки відповідно до письмових пояснень ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 остання проходить стажування у кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 " у ФОП ОСОБА_1 на посаді бармена з 01.06.2021, з 08-00 по 21-00, вихідний день понеділок, працює через день, заробітної плати не отримувала, а трудовий договір в процесі укладання, а наказ про прийняття її на роботу як  і Повідомлення ДФС відсутні, є підстави для висновку про наявність в діях ФОП ОСОБА_1 порушення вимог частини третьої статті 24 КЗпП України 
		Разом з цим, відповідно до трудового договору між працівником та фізичною особою від 09.09.2020, укладеного між позивачем та ОСОБА_2 , наказу № 09/09/20 від 09.09.2020 та повідомлення про прийняття працівника на роботу від 09.09.2020 (яке відповідно до квитанції № 2 надіслано та прийнято ГУ ДПС у Полтавській області 10.09.2020), копії яких наявні в матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_2 перебуває з ФОП ОСОБА_1 у трудових відносинах та виконує роботу прибиральниці в кафе у с. Рашівка з 10.09.2020.
		При цьому, судом апеляційної інстанції зі змісту акту інспекційного відвідування, показань свідка ОСОБА_2 , пояснень представників сторін встановлено, що в ході інспекційного відвідування вказані вище обставини інспекторами відповідача не з`ясовувалися.
		Так, інспекторами праці не було витребувано та відповідно не досліджено договір, укладений ОСОБА_2 з ФОП ОСОБА_1 , наказ про прийняття на роботу, обставини роботи на посаді прибиральниці в 2020 році, про що ОСОБА_2 , як свідок, зазначила в судовому засіданні в суді першої інстанції. Також ОСОБА_2 пояснила суду, що з червня 2021 року проходила навчання (стажування) у вільний час 1-2 рази на тиждень, спостерігаючи за роботою ОСОБА_1 та з власної ініціативи здійснила разовий продаж товару інспектору на її ж прохання, оскільки ОСОБА_1 у цей час розмовляла з іншим інспектором, позивач про це не просила.
		Крім того, позивач також стверджувала, що має одну працівницю - ОСОБА_3 , з якою укладено трудовий договір від 09.04.2021 та, яка працює в магазині с. В.Обухівка за вищезазначеною адресою. У с. Рашівка, в кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", з огляду на негативний економічний стан своєї торговельної діяльності, спричиненої карантинними обмеженнями, позивач працює самостійно; до робочого місця ОСОБА_2 не допускала, кодів, ключів від касового апарату не давала, не просила продавати товар, до виконання обов`язків бармена без укладення трудового договору не допускала.
		На переконання суду апеляційної інстанції, зафіксований разовий продаж ОСОБА_2 товару інспектору за відсутності встановленого відповідачем систематичного продажу ОСОБА_5 товарів у ФОП ОСОБА_1 , здійснення розрахунків з покупцями та видачі чеків касового апарату відвідувачам не може свідчити про існування трудових відносин та виконання останньою обов`язків бармена, а інших доказів правових ознак, які характеризують діяльність працівника в рамках трудового законодавства (визначення конкретної трудової функції та робочого місця, встановлений час та обсяг роботи, визначення регулярної оплати за виконання трудової функції, підпорядкування працівника керівнику, правилам внутрішнього трудового розпорядку, тощо) під час інспекційного відвідування інспекторами праці не було здобуто та, як наслідок, не надано до матеріалів справи.
		          Акт інспекційного відвідування також не містить інформації та посилань на відповідні докази стосовно трудової діяльності ОСОБА_2 на посаді бармена у кафе ФОП ОСОБА_1 , а тому вірним є висновок суду першої інстанції про недоведеність відповідачем факту існування трудових відносин між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
		          Посилання відповідача на те, що у спірних відносинах мало місце проведення стажування є неприйнятним, оскільки ґрунтується лише на суперечливих письмових та усних поясненнях ОСОБА_2 , за відсутності інших належних доказів перебування у трудових відносинах з позивачем саме на посаді бармена, в період часу коли вона за умовами трудової угоди з ФОП ОСОБА_1 на посаді прибиральниці, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями трудового договору між працівником та фізичною особою від 09.09.2020, укладеного між позивачем та ОСОБА_2 та наказу № 09/09/20 від 09.09.2020.
		Відповідно до принципів законності та заснованості на законі (стаття 19 Конституції України), відповідач зобов`язаний діяти винятково на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно, у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС України.
		Отже, відповідач під час проведення перевірки суб`єкта господарювання у будь-якому випадку повинен дотримуватися порядку призначення та проведення такої перевірки, визначеному законодавством України, при цьому не передбачено винятків щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності за результатами перевірки, призначеної та проведеної з грубим порушенням встановленого законом порядку, а тому такі результати не повинні породжувати для суб`єкта господарювання правових наслідків.
		З огляду на викладене, враховуючи, що встановлення відповідачем порушень, зазначених у акті перевірки, який став підставою для видання спірної постанови, не знайшло свого підтвердження в ході розгляду справи, а проведення позапланового заходу державного контролю з порушенням порядку вручення наказу та направлення на проведення заходу контролю та без належного обґрунтування обставин ініціювання інспекційного відвідування та подальшого встановлення порушення приписів чинного законодавства про працю з боку позивача, колегія суддів вважає, що постанова Управління Держпраці у Полтавській області № ПЛ2424/1426/АВ/П/ТД-ФС від 19 серпня 2021 року про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 60000 (шістдесят тисяч) гривень є протиправною та підлягає скасуванню. 
		Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
		При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
		Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
		Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Враховуючи, що колегія суддів не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
		Керуючись ч.4 ст.229, ч. 4 ст. 241, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -  
		 
		ПОСТАНОВИВ
		 
		Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Полтавській області - залишити без задоволення.
		Рішення  Полтавського окружного адміністративного суду від 12.01.2022 по справі № 440/16392/21 - залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
		 
		Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді   С.П. Жигилій    В.Б. Русанова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...