Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 580/8630/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 26.09.2022. Зареєстровано: 28.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 29.09.2022.
Дата набрання законної сили: 21.09.2022
Номер судового провадження: A/855/1588/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/8630/21                                                           Суддя (судді) першої інстанції: Лариса ТРОФІМОВА
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  21 вересня 2022 року                                                                      м. Київ
		          
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді                                                                             Ганечко О.М.,
		суддів                                                                                              Кузьменка В.В.,
		                                                                                                    Василенка Я.М.,
		за участі секретаря судового засідання                                        Фищук Н.А.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Арена" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Арена" до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
		                                                     В С Т А Н О В И В :
		 
		ТОВ «Агро Арена» звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому просило суд
		визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 20.05.2021 № 4139/2300070809, яким до ТОВ «Агро Арена» застосовано пеню у сумі 189427,01 грн. за платежем «пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язань та штрафними санкціями за порушення вимог валютного законодавства», код платежу 13060000.
		В обґрунтуванні позовних вимог позивачем зазначено, що поширення у світі Covid-19, та введений в Україні карантин  є форс-мажорною обставиною, що позбавила позивача своєчасно подати позов до контрагента до суду в Білорусії про виконання зобов`язань до закінчення строків. Відповідачем проігноровано принцип індивідуальної відповідальності платника податків  щодо обчислення порушення строків розрахунків за контрактом від 04.02.2019 №  04/02-19, яке було допущено контрагентом  ООО «Птицефабрика «Западная». Оскаржуване ППР було прийнято  у період дії мораторію перевірок на період карантину. 
		Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2021 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
		Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій  просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
		Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2022 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
		20.06.2022, під № 21918 до суду від Головного управління ДПС у Черкаській області надійшов відзив на апеляційну скаргу.
		19.09.2022, під № 38910 до суду від Головного управління ДПС у Черкаській області надійшли додаткові пояснення.
		У судовому засіданні 21.09.2022 представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримала у повному обсязі вимоги апеляційної скарги, просила їх задовольнити.
		Представник відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. 
		Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
		21.09.2022 судом оголошено вступну і резолютивну частини постанови.
		Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 04.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Арена» та ООО «Птицефабрика «Западная» (Республіка Білорусь) укладено контракт № 04/02-19 на поставку товару (насіння кукурудзи для посіву) (далі  контракт), де у Додатку 1 від 25.02.2019 та Додатком 2 від 01.03.2019 до Контракту визначено обов`язок покупця (ООО «Птицефабрика «Западная») здійснити оплату товару протягом 180 днів із дати поставки товару.
		Згідно з даними митних декларацій експорт товару було здійснено: 12.03.2019 (№  UA902050/2019/503735, №/2019/503736, №/2019/503737),  13.03.2019 (№/2019/503793), 15.03.2019 (№/2019/503930, №/2019/503955), 26.03.2019 (№/2019/504558, №50/2019/504596).
		Позивачем, з метою досудового врегулювання погашення контрагентом заборгованості, 31.01.2020 було направлено лист-претензію № 263/1 до ООО «Птицефабрика «Западная» (Республіка Білорусь), що була залишена без відповіді.
		23.03.2020 позивачем було укладено договір про надання юридичної допомоги № 35, на виконання якого адвокатом Паршиним Д.А. було подано заяву від 27.03.2020 про відкриття наказного провадження до Економічного суду Брестської області (Республіка Білорусь) про стягнення з ООО «Птицефабрика «Западная» (Республіка Білорусь) заборгованості у сумі 261602 євро.
		01.04.2020 Економічний суд Брестської області (Республіка Білорусь) постановив ухвалу про відкриття наказного провадження у справі № 259-2Пп/2020 про стягнення 261  602 євро з ООО «Птицефабрика «Западная» (Республіка Білорусь). Ухвалою Економічного суду Брестської області (Республіка Білорусь) від 21.04.2020 у справі № 259-2Пп/2020 суд постановив стягнути з ООО «Птицефабрика «Западная» (Республіка Білорусь) на користь ТОВ «Агро Арена» заборгованість, що виникла, у сумі 261602 євро.
		На підставі направлення від 05.04.2021 № 702/23-00-07-0805, виданого Головним управлінням ДПС у Черкаській області, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Кодексу № 2755, на підставі наказу від 01.04.2021         № 553-п було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Арена» з питань дотримання вимог валютного законодавства під час виконання зовнішньоекономічного контракту від 04.02.2019 №  04/02-17 за період з 04.02.2017 по 06.04.2021. 
		Під час проведення документальної перевірки було використано, інформацію                        ПАТ КБ «ПриватБанк», що свідчить про порушення позивачем валютного законодавства щодо  не дотримання граничних строків надходження валютної виручки  за експортними операціями. Документальною перевіркою встановлено порушення вимог частини 1, 2  статті 13 Закону №  2473  з урахуванням пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого  постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5  в частині порушення граничних строків розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів, встановлених Національним банком України, за експортним контрактом від 04.02.2019         № 04/02-19 укладеним з ООО «Птицефабрика «Западная» (Республіка Білорусь).
		Так, перевіркою встановлено суми простроченої заборгованості та період порушення граничних строків розрахунків, а саме: з 11.03.2020 по 25.03.2020 у сумі 1  750,00 євро  на 15 днів; з 11.03.2020 по 29.03.2020 у сумі 10  595,00 євро  на 19 днів; з 11.03.2020 по 29.03.2020 у сумі 20  520,00 євро  на 19 днів; з 12.03.2020 по 29.03.2020 у сумі 35  280,00 євро  на 18 днів; з 14.03.2020 по 29.03.2020 у сумі 20  520,00 євро  на 16 днів; з 14.03.2020 по 29.03.2020 у сумі 20  520,00 євро  на 16 днів; з 25.03.2020 по 29.03.2020 у сумі 31  920,00 євро  на 5 днів; з 25.03.2020 по 29.03.2020 у сумі 20  160,00 євро  на 5 днів.
		Не погодившись із висновками акту перевірки, позивач подав заперечення від 28.04.2021 № 45/06 до акту, де за листом відповідача від 18.05.2021 № 9685/6/23-00-07-0815 було зазначено, що заперечення є необґрунтованими та не належать задоволенню - за результатом відповідачем було прийнято ППР від 20.05.2021 № 4139/2300070809, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Кодексу №2755 і частини 5, 8  статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції»,  до позивача застосовано пеню за порушення строків розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства на загальну суму 189427,01 гривень (код платежу 21081000).
		04.06.2021 позивач скористався процедурою адміністративного оскарження та подав скаргу  № 93/06 на ППР від 20.05.2021 № 4139/2300070809. 
		Однак, Державна податкова служба України від 27.09.2021 № 21908/6/99-00-06-01-02-06 прийняла рішення про результати розгляду скарги, скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржуване ППР  без змін.
		Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з цим позовом до суду.
		Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того наступного:
		-          враховуючи подану позивачем позовну заяву до міжнародного суду (30.03.2020) і прийняте Економічним судом Брестської області на користь позивача рішення у справі       № 259-2Пп/2020 від 21.04.2020, нарахування пені було правомірно зупинено відповідачем з 30.03.2020. Відповідно до частини 7  статті 13 Закону № 2473,  сплаті належить лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом  міжнародним комерційним арбітражем (30.03.2020), тобто  до 29.03.2020 включно;
		-          експорт товарів за Контрактом було здійснено у період з 12.03.2019 по 19.04.2019, граничні строки розрахунків за Контрактом були з 08.09.2019 по 16.10.2019, тобто, починаючи з 17.10.2019 позивач міг розпочинати ведення претензійної роботи, проте лист-претензію від 31.01.2020 № 263/1 позивач направив до ООО «Птицефабрика «Западная» (Республіка Білорусь) лише на 325 день з дня оформлення МД від 12.03.2019, а позовну заяву до Економічного суду Брестської області  направлено на 381 день з дня оформлення МД від 12.03.2019  27.03.2020. Позивач мав змогу звернутися до нерезидента з претензією про сплату заборгованості за товар задовго до початку в Україні карантину, тому необачність не є тотожною форс мажорними обставинами у контексті індивідуальної відповідальності;
		-          відповідач мав право на призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, позаяк стосувалась саме порушення платником податків валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження валютної виручки за 
		-          згідно з частиною 2  статті 13 Закону № 2473,  за порушення резидентом строку розрахунків тягне нарахування пені за кожен день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку, встановленим на день виникнення заборгованості. За таких обставин відповідачем правомірно нараховано ТОВ «Агро Арена» пеню у сумі 189427,01 грн. за індивідуальним актом  ППР від 20.05.2021 № 4139/2300070809.
		Тож, рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач допустив порушення строків проведення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, мораторій на проведення перевірок до позивача не застосовується, на пеню за порушення вимог Закону України «Про валюту і валютні операції» мораторій, визначений Податковим кодексом України, на позивача не поширюється.
		Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції необґрунтованими та помилковими з урахуванням такого:
		-          судом першої інстанції не спростовано та не наведено мотивів відхилення аргументів позивача про те, що за нормами глави 11 Податкового кодексу України, «Відповідальність», які набрали чинності з 01.01.2021, платник податків може нести відповідальність лише за наявності у його діях вини;
		-          порушення строків проведення розрахунків за зовнішньоекономічним договором допустив саме контрагент позивача - нерезидент ООО «Птицефабрика Западная» і даний факт підтверджується рішенням іноземного суду, яке набрало законної сили;
		-          юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому, порушення, допущене контрагентом-нерезидентом, за практикою Європейьсого Суду з прав людини та Верховного Суду, виключає вину позивача і не може бути підставою для притягнення його до відповідальності;
		-          у період дії карантину через ковід-2019, на початку його введення, внаслідок «локдаунів», заборонено транспортне сполучення як між державами, так і внутрішнє сполучення на території України, і дані обставини є загальновідомими; введений в Україні карантин за Законом України «Про торгово-промислові палати в України», є обставиною непереборної сили; саме введений карантин позбавив позивача звернутись до іноземного суду за стягненням заборгованості з нерезидента;
		-          на період карантину діє «мораторій» на проведення позапланових документальних перевірок, у тому числі щодо строків проведення розрахунків у зовнішньоекономічної діяльності.
		Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює ПК України. 
		Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1  статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. 
		Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, що проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. 
		Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.
		Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст.14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
		Згідно із пп.14.1.265 п.14.1 ст.14 ПК України, штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
		Згідно з пп. 14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
		Спірні правовідносини врегульовані  Законом № 2473, Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим  постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5  (далі  Положення) та Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою  постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7  (далі  Інструкція).
		Статтею 13 Закону № 2473,  визначено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти належать зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється  з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав  з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
		Відповідно до пункту 21 Положення граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
		Відповідно до приписів підпункту 1 пункту 7 Інструкції, банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України належать митному оформленню), або підписання акту або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), -за операціями з експорту товарів. Банк для здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів самостійно визначає систему заходів (уключаючи фіксацію цих операцій з дотриманням принципів актуальності, достовірності та інформативності) (пункт 8 Інструкції).
		Згідно з підпунктом 2 пункту 9 Інструкції, банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі експорту товару  після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції.
		Відповідно до частини 5  статті 13 Закону № 2473,  порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
		Частиною третьою  статті 3 Закону № 2473,  визначено, що у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього  Закону, застосовують положення цього  Закону. 
		Частиною п`ятою  статті 13 Закону № 2473,  передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 % суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
		Тож, з наведеного слідує, що порушення резидентом строків розрахунків тягне нарахування пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів.
		Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що на виконання умов Контракту, позивачем було експортовано продукцію на адресу нерезидента на загальну суму 292047,00 євро згідно митних декларацій. Частина валютної виручки отримана позивачем із порушенням граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів, встановлених Національним банком України.
		Зокрема, згідно з митною декларацією від 12.03.2019 № UA902050/2019/503736, позивачем було відвантажено насіння кукурудзи гібридне, протруєне  простий модифікований гібрид (код  УКТЗЕД: 1005101500) на суму 20520,00 євро, граничний строк розрахунків за операціями з експорту товарів  10.03.2020. Фактично валютна виручка від нерезидента надійшла: 20.02.2020 у сумі 10000 євро (у тому числі в сумі 8175 євро як оплата за товари відвантажені згідно МД № UA902050/2019/503736) або на 346 день з дати митного оформлення  без порушення граничних строків розрахунків;  25.03.2020 у сумі 1750 євро або на 380 день  з порушенням граничних строків розрахунків на 15 днів; 29.04.2020 в сумі 5000 євро або на 415 день  з порушенням граничних строків розрахунків на 50 днів; 30.04.2020 у сумі 5000 євро або на 416 день  з порушенням граничних строків розрахунків на 51 день; 13.05.2020 у сумі 18750 євро (у тому числі в сумі 595 євро як оплата за товари відвантажені згідно МД № UA902050/2019/503736) або на 429 день  з порушенням граничних строків розрахунків на 64 дні.
		Враховуючи подану позивачем позовну заяву до міжнародного суду (30.03.2020) і прийняте Економічним судом Брестської області на користь позивача рішення у справі           № 259-2Пп/2020 від 21.04.2020 про стягнення 261  602 євро з ООО «Птицефабрика «Западная» (Республіка Білорусь), нарахування пені було зупинено відповідачем з 30.03.2020. 
		Відповідно до частини 7  статті 13 Закону № 2473,  сплаті належить лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом  міжнародним комерційним арбітражем (30.03.2020), тобто  до 29.03.2020 включно. Аналогічна ситуація була з МД від 12.03.2019 №/2019/503737, від 13.03.2019 №/2019/503793, від 15.03.2019 №/2019/503930, №/2019/503955, від 26.03.2019 №/2019/504558, №/2019/504596, за якими контролюючим органом було встановлено порушення граничних строків розрахунків:  на 19 днів  (з 11.03.2020 по 29.03.2020 на суму 10595 євро та 20520 євро),  на 18 днів  (з 12.03.2020 по 29.03.2020 на суму 35280 євро),  на 16 днів  (з 14.03.2020 по 29.03.2020 на суму 20520 євро та 20520 євро),  на 5 днів  20520 (з 25.03.2020 по 29.03.2020 на суму 31920 євро та 20160 євро). Таким чином, пеня за порушення позивачем строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями обчислюється у розмірі 0,3% за кожен день прострочення та становить 189427,01 грн.
		Відповідно до  статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР  (що діяв на дату укладення позивачем Контракту), виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції належить зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше  180 календарних днів  з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації такої продукції, що експортується.
		Згідно з пунктом 7.2 Контракту покупець (ООО «Птицефабрика «Западная» (Республіка Білорусь)) зобов`язується здійснити оплату протягом 180 днів.
		Судом першої інстанції при вирішенні даного спору було виснувано, що Закон             № 2473, інші нормативно-правові акти, що регулюють зовнішньоекономічну діяльність, не звільняють від застосування штрафних санкцій та пені за порушення валютного законодавства у період дії карантину. Також, судом вказано на те, що граничні строки розрахунків за Контрактом були з 08.09.2019 по 16.10.2019, тобто, починаючи з 17.10.2019, позивач міг розпочинати ведення претензійної роботи, проте лист-претензію від 31.01.2020 № 263/1 позивач направив до ООО «Птицефабрика «Западная» (Республіка Білорусь) лише на 325 день з дня оформлення МД від 12.03.2019, а позовну заяву до Економічного суду Брестської області  направлено на 381 день з дня оформлення МД від 12.03.2019  27.03.2020. Позивач мав змогу звернутися до нерезидента з претензією про сплату заборгованості за товар задовго до початку в Україні карантину, тому необачність не є тотожною форс мажорними обставинами у контексті індивідуальної відповідальності.
		Перевіркою було встановлено порушення ТОВ «Агро Арена» частин 1, 2  статті 13 Закону № 2473, пункту 21 розділу II Положення, в результаті чого за Контрактом укладеним з  ООО «Птицефабрика «Западная» (Республіка Білорусь):
		- валютна виручка у сумі 1  750,00 євро зарахована на поточний валютний рахунок підприємства з порушенням законодавчо встановленого строку розрахунків (365 днів), граничний строк зарахування виручки на валютний рахунок підприємства за експортною операцією  з  11.03.2020  по 25.03.2020  прострочення 15 днів;
		- валютна виручка у сумі 10  595,00 євро зарахована на поточний валютний рахунок підприємства з порушенням законодавчо встановленого строку розрахунків (365 днів), граничний строк зарахування виручки на валютний рахунок підприємства за експортною операцією  з  11.03.2020  по 29.03.2020  прострочення 19 днів;
		- валютна виручка у сумі 20  520,00 євро зарахована на поточний валютний рахунок підприємства з порушенням законодавчо встановленого строку розрахунків (365 днів), граничний строк зарахування виручки на валютний рахунок підприємства за експортною операцією  з  11.03.2020  по 29.03.2020  прострочення 19 днів;
		- валютна виручка у сумі 35  280,00 євро зарахована на поточний валютний рахунок підприємства з порушенням законодавчо встановленого строку розрахунків (365 днів), граничний строк зарахування виручки на валютний рахунок підприємства за експортною операцією  з  12.03.2020  по 29.03.2020  прострочення 18 днів;
		- валютна виручка у сумі 20  520,00 євро зарахована на поточний валютний рахунок підприємства з порушенням законодавчо встановленого строку розрахунків (365 днів), граничний строк зарахування виручки на валютний рахунок підприємства за експортною операцією  з  14.03.2020  по 29.03.2020  прострочення 16 днів;
		- валютна виручка у сумі 20  520,00 євро зарахована на поточний валютний рахунок підприємства з порушенням законодавчо встановленого строку розрахунків (365 днів), граничний строк зарахування виручки на валютний рахунок підприємства за експортною операцією  з  14.03.2020  по 29.03.2020  прострочення 16 днів;
		- валютна виручка у сумі 31  920,00 євро зарахована на поточний валютний рахунок підприємства з порушенням законодавчо встановленого строку розрахунків (365 днів), граничний строк зарахування виручки на валютний рахунок підприємства за експортною операцією  з  25.03.2020  по 29.03.2020  прострочення 5 днів;
		- валютна виручка у сумі 20  160,00 євро зарахована на поточний валютний рахунок підприємства з порушенням законодавчо встановленого строку розрахунків (365 днів), граничний строк зарахування виручки на валютний рахунок підприємства за експортною операцією  з  25.03.2020  по 29.03.2020  прострочення 5 днів.
		Колегія суддів зазначає, що факт порушення вказаних строків позивачем під час судового розгляду справи не заперечувався, а обґрунтовуючи незгоду із оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, позивач посилається на те, що контролюючим органом безпідставно нараховано пеню під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а також не враховано принципу, закріпленого в ПК України щодо індивідуальної відповідальності платника податків, проте, у даному випадку, порушення строків розрахунків відбулось не з вини позивача, а через дії/бездіяльність контрагента-нерезидента. 
		Позивач наголошує на тому, що пеня до позивача була застосована (нарахована) за період з 12.03.2020 по 29.03.2020, тобто, за період дії карантину, а тому підлягає скасуванню і списанню.
		Перевіряючи обґрунтованість вказаних доводів позивача, колегія суддів зазначає наступне.
		Згідно з п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення  ПК України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення, визначені в абзацах другому  дев`ятому цього пункту.
		Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
		Колегія суддів зазначає, що Законом України «Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX, в редакції від 01.01.2021, підпункт 14.1.162 ПК України викладено  в наступній редакції: « 14.1.162. пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».
		Відповідно до норм п. п.  54.3.3. п. 54.3. статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення,у сфері зовнішньоекономічної діяльності; є контролюючий орган.
		З наведеного слідує, що ПК України  визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон України «Про валюту і валютні операції», зокрема стаття 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею.
		Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог  ПК України,  з 01.01.2021 є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту14.1.162 пункту  14.1. ст. 14 ПК України,  та, відповідно, нарахування пені у період з 01.01.2021 суперечить положенням абз. 11 п. 52-1 підрозділу  XX «Перехідні положення» ПК України.
		Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, колегія суддів дійшла висновку, що податковий орган неправомірно нарахував позивачу пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Висновки суду першої інстанції про те, що на пеню, нараховану відповідно до Закону України  Про валюту і валютні операції  не поширюються положення п. 52-1 підрозділу 10 розділу  XX  Перехідні положення  ПК України, колегія суддів вважає помилковими з вищезазначених підстав.
		Крім того, слід врахувати, що ТОВ «Агро Арена» неодноразово, при наданні відповіді на запити податкового органу, під час перевірки, розгляді заперечення та проведенні процедури адміністративного оскарження, наголошувало на тому, що подання позовної заяви до іноземного суду про стягнення заборгованості з контрагента лише 27.03.2021, пов`язане виключно із об`єктивними причинами та обставинами непереборної сили. Так, 11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров`я оголосила пандемію через поширення у світі Covid-19.
		У зв`язку із цим, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID- 19, спричиненої коронавірусом 8АІ18-СоУ-2», починаючи з 12 березня 2020 року на всій території України встановлено карантин.
		Позивач наголошує на тому, що вказаною постановою та змінами до неї запроваджено заборону будь-якого сполучення громадського транспорту, що унеможливило доступ до роботи працівників позивача. За умовами встановленого карантину, фактично з 12.03.2020 було заборонено на території України регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні, заборонено рух пасажирских поїздів у міжнародному сполученні, а також припинено міжнародне сполучення між державами, окрім вантажних перевезень.
		Окрім того, позивач вказував на те, що починаючи з 13 березня 2020 року, на виконання рекомендацій Міністерства охорони здоров`я України та головного санітарного лікаря України, ТОВ «Агро Арена» та інші підприємства, зокрема, ті, які надають послуги поштового зв`язку, запровадили жорсткі профілактичні та протиепідеміологічні заходи, спрямовані на недопущення поширенню гострої респіраторної хвороби. Окрім того, пов`язані із пандемією карантинні обмеження вводились національними урядами інших країн, у тому числі і Республіці Білорусь.
		Через заборону міжнародного сполучення, уповноважені особи позивача не могли відбути у відрядження у Республіку Білорусь для організації подання позову, через це і відбулась і затримка із укладанням договору з адвокатом Республіки Білорусь. Передача документів адвокату для подання позовної заяви (заяви) про стягнення заборгованості відбувалась легковим транспортом. Вказане, на переконання позивача, і унеможливило подання позову до 12.03.2020.
		Додатково, позивач  просив контролюючий орган врахувати, що відповідно до норм ст.13 Закону України «Про валюту і валютні цінності», у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
		Вказані вище пояснення ТОВ «Агро Арена» у акті перевірки не відображені, а тому, обставини акта перевірки є неповними і не могли бути підставами для прийняття податкового повідомлення-рішення.
		З даного приводу колегія суддів вважає за необхідне додати, що карантин, встановлений в Україні постановою Кабінету Міністрів України, став для позивача форс-мажором, тобто надзвичайною і непідвладною волі сторін договору поставки, внаслідок якої позивач не зміг через невиконання контрагентом-нерезидентом своїх зобов`язань щодо розрахунку за товар, вчинити дії щодо подання до іноземного суду позову, проте, вчиняв активні дії, зокрема, направляв лист-претензію, та як пояснила під час розгляду апеляційної скарги представник позивача, контрагент частинами сплачував за свої договірні зобов`язання, проте в один момент перестав сплачувати рахунки за поставлений товар, що вказує на те, що до моменту повного зупинення розрахунку за поставлений товар, у позивач були відсутні підстави для вчинення дій по примусовому стягненню даних коштів з контрагента. 
		Також, підлягає врахуванню й те, що товариство позивача не припустилось порушення строків розрахунків за контрактом № 04/02-19 від 04.02.2019, а порушення таких строків допустило ООО «Птицефабрика «Западная», тобто нерезидент, що підтверджується рішенням іноземного суду, яке набрало законної сили, при цьому, нормами ПК України встановлені умови притягнення платника податків до відповідальності.
		Згідно із п.109.1 ст.109 ПК України, податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
		Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
		Статтею 112 ПК України, встановлені загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи
		Згідно із п. 112.1 ст.112 ПК України, особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до п. 112.2 ст.112 ПК України, особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
		Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
		Пунктом 112.7 статті 112 ПК України, визначено, якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.
		Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.
		Як вже було зазначено вище, з метою досудового врегулювання питання із погашення заборгованості, заздалегідь до завершення граничного строку проведення розрахунків, ТОВ «Агро Арена» направлено Лист-Претензію (вих. №263/1) до ООО «Птицефабрика «Западная» з вимогою погасити заборгованість. Даний документ отримано стороною, проте відповідь не отримано. З огляду на викладене, події, які відбулись з вини контрагента та які призвели до порушення граничних строків проведення розрахунків, на переконання колегії суддів, виключають юридичну відповідальність ТОВ «Агро Арена» за ст.112 ПК України. Такий підхід відповідає принципу індивідуальної податкової відповідальності, який неодноразово наголошувався Верховним Судом та Європейським судом з прав людини. Вищенаведений висновок Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово підтвердив у рішеннях по справах «Булвес АД проти Болгарії», «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії», «Сєрков проти України», «Інтерсплав проти України» та ін.
		За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідачем було неправомірно нараховано ТОВ «Агро Арена» пеню у сумі 189427,01 грн. Тож, податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Черкаській області від 20.05.2021 № 4139/2300070809 є протиправним та підлягає скасуванню, а тому, позовні вимоги підлягають задоволенню.
		Згідно зі ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для зміни судового рішення є:                  1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;      3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції, у відповідності до ст. 317 КАС України, підлягає скасуванню, у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин справи, порушенням норм матеріального права. Позовні вимоги підлягають задоволенню.
		Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд -
		        
		   П О С Т А Н О В И В :
		 
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Арена" - задовольнити. 
		 
		Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від  10 грудня 2021 р. - скасувати.
		 
		Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Арена" до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити. 
		 
		  Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 20.05.2021 № 4139/2300070809, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Арена» застосовано пеню у сумі 189427,01 грн. за платежем «пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язань та штрафними санкціями за порушення вимог валютного законодавства», код платежу 13060000.
		 
		          Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                                                    О.М. Ганечко
		 
		Судді                                                                                                                                  В.В. Кузьменко
		 
		                                                                                                                     Я.М. Василенко
		Повний текст постанови складено 26.09.2022.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...