Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/2377/22 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин; про оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління.
Надіслано для оприлюднення: 29.09.2022. Зареєстровано: 30.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 03.10.2022.
Дата набрання законної сили: 19.09.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 
		вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"19" вересня 2022 р. Справа№ 910/2377/22
		Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого: Євсікова О.О.
		суддів: Владимиренко С.В. 
		Корсака В.А. 
		 
		 
		за участю:
		секретаря судового засідання Звершховської І.А.,
		від позивача: Похиленко А.В.;
		від відповідача: Халупний А.В.;
		 
		розглянувши апеляційну скаргу
		ОСОБА_1 
		на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 (повний текст складено 20.07.2022) 
		у справі №910/2377/22 (суддя Пукас А.Ю.) 
		за позовом ОСОБА_1 
		доОб`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Лісова казка» 
		провизнання недійсним рішення загальних зборів,-
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		Короткий зміст і підстави позовних вимог.
		ОСОБА_1 (далі  ОСОБА_1 ) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просила визнати недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Лісова казка» (далі - ОСББ «ЖК Лісова казка»), оформлене протоколом №07/06/21, дата проведення зборів 23.05.2021, дата формування протоколу 07.06.2021 (далі за текстом - Рішення).
		В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 вказує, що оскільки її не було повідомлено про час та місце загальних зборів, які відбулися 23.05.2021, ОСББ «ЖК Лісова казка» порушило її права співвласника ОСББ, передбачені ст. 14 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (2866-III) та ст. 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (417-VIII).
		 
		Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСББ «ЖК Лісова казка» про визнання недійсним рішення загальних зборів відмовлено.
		Враховуючи встановлені обставини в частині належного повідомлення відповідачем позивача про проведення загальних зборів 23.05.2021, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 при зверненні до суду з даним позовом не довела з посиланням на вірогідні засоби доказування підстав, в чому ж саме полягає порушення її прав, передбачених ст. 14 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» 2866-ІІІ та ст. 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (417-VIII) та яке саме право. Суд звернув увагу позивачки, що вона не довела, яким чином неналежність її повідомлення може бути підставою для скасування рішень загальних зборів ОСББ, оскільки неналежність повідомлення співвласника про загальні збори ОСББ не є беззаперечною підставою для скасування останніх.
		 
		Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
		Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2022, ОСОБА_1 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить ухвалити постанову, якою повністю скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким визнати недійсним рішення загальних зборів ОСББ «ЖК Лісова казка», оформлене протоколом №07/06/21 загальних зборів ОСББ «ЖК Лісова казка», дата проведення зборів 23.05.2021, дата формування протоколу 07.06.2021; судові витрати покласти на ОСББ «ЖК Лісова казка».
		В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує на нез`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність викладених у рішенні суду висновків встановленим обставинам справи.
		ОСОБА_1 просить критично віднестися до пояснень відповідача щодо повідомлення про проведення загальних зборів. Скаржник зазначає, що відправником рекомендованого листа №0600003716462 на адресу ОСОБА_1 є ОСББ «Лісовий замок», а не ОСББ «ЖК Лісова казка», що підтверджується оригіналом рекомендованого листа №0600003716462, який знаходиться в матеріалах справи. На думку апелянта, посилання відповідача на реєстр ф.103 «Рекомендовані листи», в якому нібито зазначена інформація про направлення рекомендованого листа №0600003716462 на адресу ОСОБА_1 , є не зовсім коректним, оскільки реєстр ф.103 «Рекомендовані листи», в якому нібито зазначена інформація про направлення рекомендованого листа №0600003716462 на адресу позивачки, не скріплений, не засвідчений печаткою поштового відділення та не засвідчений підписом працівника поштового відділення; у матеріалах справи відсутній фіскальний чек, який підтверджував би відправлення рекомендованого листа №0600003716462 саме ОСББ «ЖК Лісова казка».
		ОСОБА_1 вважає, що її право на управління як члена ОСББ шляхом участі у загальних зборах співвласників, про які позивачку не було повідомлено у порядку, визначеному законодавством та статутом ОСББ, є порушеним.
		 
		26.07.2022 до господарського суду апеляційної інстанції від представника позивача адвоката Похиленка А.В. надійшли доповнення до апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 у справі №910/2377/22.
		У вказаному доповненні до апеляційної скарги заявник просить повністю скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким визнати недійсними рішення загальних зборів ОСББ «ЖК Лісова казка», оформлені протоколом №07/06/21, дата проведення зборів 23.05.2021, дата формування протоколу 07.06.2021.
		Скаржник вказує, що господарський суд першої інстанції допустив невідповідність викладених у рішенні висновків встановленим обставинам справи, зокрема щодо отримання поштового конверта №0600003716462 та щодо відправника цього конверта. Також зазначає, що висновок суду про те, що неналежність повідомлення співвласника про загальні збори не є беззаперечною підставою для скасування рішень останніх суперечить нормам ст. 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
		 
		Представник позивача також звернувся до апеляційного господарського суду з клопотанням, у якому просив визнати незасвідчену копію службового чека від 07.05.2021 неналежним та недопустимим доказом у цій справі.
		 
		Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
		Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2022 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Владимиренко С.В., Корсак В.А.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2377/22 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 до надходження матеріалів справи №910/2377/22.
		08.08.2022 матеріали справи № 910/2377/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 у справі №910/2377/22. Розгляд справи призначено на 12.09.2022. Запропоновано учасникам справи надати відзив на апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали. Роз`яснено апелянту право подати до суду відповідь на відзив протягом десяти днів з дня вручення йому відзиву на апеляційну скаргу.
		12.09.2022 у судовому засіданні оголошено перерву до 19.09.2022 на підставі ст. 216 ГПК України.
		 
		Позиції учасників справи.
		ОСББ «ЖК Лісова казка» надало відзив на апеляційну скаргу, у якому просить у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити, оскаржуване рішення залишити без змін; судові витрати ОСББ «ЖК Лісова казка», пов`язані з розглядом справи, покласти на позивача.
		 
		Представник позивача звернувся до апеляційного господарського суду з клопотанням, у якому просив залишити поданий ОСББ «ЖК Лісова казка» відзив на апеляційну скаргу без розгляду, оскільки цей відзив відповідач подав з пропуском встановленого судом строку на його подання та без клопотання про поновлення такого строку.
		 
		Розглянувши вказане клопотання у судовому засіданні 19.09.2022, апеляційний господарський суд дійшов висновку про його задоволення.
		 
		Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
		Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		 
		Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.
		Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №112796516 від 05.02.2018 ОСОБА_1 з 02.02.2018 є власником (приватна власність) двокімнатної квартири АДРЕСА_1 .
		Підставою набуття вказаного вище об`єкта нерухомості ОСОБА_1 є договір купівлі-продажу майнових прав №4-29 від 22.01.2018.
		Рішенням власників житлових та нежитлових приміщень, розташованих у будинках АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , було створено ОСББ «ЖК Лісова казка» для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
		08.05.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців внесено запис про проведення державної реєстрації юридичної особи ОСББ «ЖК Лісова казка» та присвоєно код юридичної особи 42989344.
		 
		23.05.2021 ОСББ «ЖК «Лісова казка» за адресою: АДРЕСА_9 , корпус 2, АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , 34-Е провело загальні збори співвласників ОСББ «ЖК «Лісова казка», оформлені протоколом №07/06/21 від 07.06.2021.
		Протокол №07/06/21 від 07.06.2021 свідчить, що загальна кількість співвласників будинку - 445 осіб; загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку - АДРЕСА_10 , 70 кв. м. У загальних зборах співвласників 23.05.2021, взяли участь особисто співвласники, яким належать квартири та нежитлові приміщення в багатоквартирному будинку загальною площею 5 449, 41 кв. м. У письмовому опитуванні взяли участь особисто співвласники, яким належать квартири та нежитлові приміщення в багатоквартирному будинку загальною площею 14 780, 90 кв. м.
		На загальних зборах ОСББ «ЖК «Лісова казка» співвласники вирішували питання відповідно до порядку денного, в т.ч. питання щодо затвердження щомісячного внеску на забезпечення охорони багатоквартирних будинків ОСББ (питання №8) та затвердження одноразового внеску на встановлення камер відеоспостереження, шлагбаумів, воріт, калиток з метою охорони спільного майна на території багатоквартирних будинків ОСББ «ЖК «Лісова казка» (питання №9).
		Підсумки голосування щодо питання порядку денного №8 такі: «За» - співвласників (їх представників, якщо такі брали участь у голосуванні), загальна площа квартир та нежитлових приміщень яких у відсотковому співвідношенні становить 71,671% від загальної площі квартир та нежитлових приміщень, які належать співвласникам; проти  8,072%.
		Рішення щодо питання порядку денного №8: затвердити щомісячний внесок на забезпечення охорони багатоквартирних будинків ОСББ «ЖК Лісова казка» в розмірі 115,00 грн для всіх власників квартир та нежитлових приміщень (без кладових і підвальних приміщень) Об`єднання, що перебувають у їх власності, на кожний об`єкт нерухомості окремо. Встановлено, що внесок на охорону багатоквартирних будинків ОСББ «ЖК Лісова казка» сплачується власниками починаючи з червня місяця 2021 року включно. Рішення прийнято.
		Підсумки голосування щодо питання порядку денного №9 такі: «За» - співвласників (їх представників, якщо такі брали участь у голосуванні), загальна площа квартир та нежитлових приміщень яких у відсотковому співвідношенні становить 69,766% від загальної площі квартир та нежитлових приміщень, які належать співвласникам; проти  9,977%.
		Рішення щодо питання порядку денного №9 таке: затвердити одноразовий внесок на встановлення камер відеоспостереження, шлагбаумів, воріт, калиток з метою охорони спільного майна на території багатоквартирних будинків ОСББ «ЖК Лісова казка» в розмірі 505,00 грн для всіх власників квартир та нежитлових приміщень (без кладових і підвальних приміщень) Об`єднання, що перебувають у їх власності, на кожний об`єкт нерухомості окремо. Встановити, що одноразовий внесок для охорони спільного майна може бути оплачений одним платежем або частинами та сплачується співвласниками до 20.12.2021. Рішення прийнято.
		 
		ОСОБА_1 вказує, що 07.07.2021 вона отримала від ОСББ «ЖК Лісова казка» рахунок на сплату внеску та інших платежів за червень 2021 року, в якому було зазначено нові платежі: внесок на забезпечення охорони будинку в розмірі 115,00 грн та одноразовий внесок для охорони спільного майна в розмірі 505,00 грн. 
		ОСОБА_1 зазначає, що походження таких платежів їй невідоме. Вказує, що з нею як зі співвласником такі платежі не погоджувались; їй не було відомо про загальні збори співвласників ОСББ «ЖК Лісова казка», на яких було прийняте відповідне рішення.
		За твердженням ОСОБА_1 у позовній заяві, 08.07.2021, 25.08.2021 та 10.01.2022 вона зверталась до ОСББ «ЖК Лісова казка» із заявами про надання інформації щодо копії протоколу загальних зборів, на яких затверджувались зазначені вище внески, та про надання доказів її повідомлення про місце та час проведення таких зборів. Також, у випадку вирішення питань шляхом письмового опитування, просила представити докази надання листків опитування щодо вирішення вказаних питань.
		ОСОБА_1 до матеріалів справи надала заяву від 10.01.2022 (без доказів направлення), у якій вона повторно просить ОСББ «ЖК Лісова казка» надати докази повідомлення її про місце та дату проведення загальних зборів ОСББ «ЖК Лісова казка» та надати листки опитування співвласників щодо проведених загальних зборів ОСББ «ЖК Лісова казка» 23.05.2021. За текстом заяви від 10.01.2022 ОСОБА_1 також зазначила, що на заяву від 08.07.2021 їй було надано копію Протоколу №07/06/21 від 23.05.2021 ОСББ «ЖК Лісова казка».
		Листом від 27.01.2022 №27012022/1 ОСББ «ЖК Лісова казка» у відповідь на вказану заяву надало ОСОБА_1 докази повідомлення її про загальні збори 23.05.2021 (згідно переліку додатків до листа): копія квитанції, що підтверджує направлення повідомлення рекомендованим листом про проведення загальних зборів, що відбулись 23.05.2021, власнику кв. АДРЕСА_1 .
		Надані з позовною заявою докази на підтвердження повідомлення ОСОБА_1 про проведення 23.05.2021 загальних зборів співвласників ОСББ, отримані ОСОБА_1 від ОСББ «ЖК Лісова казка», свідчать, що у списку №34-Б згрупованих поштових повідомлень за ф. 103 «Рекомендовані листи» адресат ОСОБА_1 з поштовою адресою: АДРЕСА_11 , зазначена у п. 79; відправлення №0600003716462. 
		Заперечуючи щодо її належного повідомлення про проведення 23.05.2022 загальних зборів, ОСОБА_1 у позовній заяві зазначає, що взагалі не отримувала рекомендований лист №0600003716462 від ОСББ «ЖК Лісова казка». 
		Щодо надання листів опитування співвласників ОСББ «ЖК Лісова казка» у листі від 27.01.2022 №27012022/1 зазначило про неможливість їх надання з підстав відсутності у нього обов`язку збирати та зберігати такі документи, а результат загальних зборів ОСББ «ЖК Лісова казка» з урахування таких листків опитування співвласників оформлено Рішенням.
		 
		ОСОБА_1 вважає, що оскільки її не було повідомлено про час та місце загальних зборів, які відбулися 23.05.2021, ОСББ «ЖК Лісова казка» порушило її права співвласника ОСББ, передбачені ст. 14 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (2866-III), а саме: брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання; знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства; брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника, а також передбачені ст. 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (417-VIII), а саме: вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників; брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника; одержувати інформацію про технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, умови його утримання та експлуатації, витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку та надходження, отримані від його використання; безоплатно одержувати інформацію про суб`єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку і площу таких квартир та приміщень у порядку і межах, визначених законом; ознайомлюватися з рішеннями (протоколами) зборів співвласників, листками опитування, робити з них копії; на відшкодування винною особою збитків, завданих спільному майну багатоквартирного будинку, у розмірі, що відповідає частці кожного співвласника; інші права, визначені законом.
		За таких підстав ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСББ «ЖК Лісова казка» у цій справі.
		 
		ОСББ «ЖК Лісова казка» надало відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечує та вказує, що діяльність ОСББ «ЖК Лісова казка» регулюється Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (2866-III), а тому посилання ОСОБА_1 на ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (417-VIII) є некоректним, оскільки, на думку відповідача, останній стосується співвласників, які не створили об`єднання.
		ОСББ «ЖК Лісова казка» вважає, що дотрималось процедури скликання та організації загальних зборів, ОСОБА_1 була повідомлена про місце та дату проведення зборів ОСББ 23.05.2021 відповідно зі ст. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (2866-III) та Статутом ОСББ «ЖК Лісова казка» і ОСОБА_1 на її вимогу було надано на підтвердження цього відповідні докази, а тому оскаржуване Рішення прийнято з урахуванням інтересів співвласників та відповідно до вимог чинного законодавства.
		 
		ОСОБА_1 надала відповідь на відзив, у якій проти наведених у відзиві заперечень відповідача заперечила. ОСОБА_1 зазначила, що відправником рекомендованого листа №0600003716462 (повідомлення про збори ОСББ 23.05.2021) є не ОСББ «ЖК Лісова казка», оскільки відправником цього листа зазначено ОСББ «Лісовий замок», на підтвердження чого надала копію конверта №0600003716462. Позивач також вказує, що в поштовому конверті №0600003716462 знаходився чистий аркуш паперу. За таких підстав ОСОБА_1 вважає, що ОСББ «ЖК Лісова казка» шляхом неповідомлення її про час та місце проведення загальних зборів ОСББ, датою проведення зборів 23.05.2021, порушило її права як співвласника ОСББ «ЖК Лісова казка» передбачені ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (417-VIII) та ст. 14 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (2866-III).
		 
		ОСББ «ЖК Лісова казка» надало заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, у якому вказує на суперечливість доводів ОСОБА_1 щодо отримання / неотримання повідомлення про збори ОСББ «ЖК Лісова казка» 23.05.2022 та вважає, що наявні в матеріалах справи докази повідомлення ОСОБА_1 є належними та достатніми для встановлення обставин повідомлення останньої про скликання та організацію загальних зборів. ОСББ «ЖК Лісова казка» також зазначає, що ОСОБА_1 не доводить які саме її права порушено, а наводить загальні норми права.
		 
		ОСОБА_1 надала у матеріали справи конверт №0600003716462 (оригінал), з якого вбачається, що первісно на конверті було надруковано адреси та найменування відправника та отримувача ( ОСОБА_1 , АДРЕСА_11 ). При цьому на адресному боці цього відправлення поверх адреси відправника наклеєний бланк супровідної адреси зі штрихкодовим ідентифікатором, на якому відправником зазначено ОСББ «Лісовий замок». Проте вказаний бланк дозволяє побачити первісний текст щодо відправника, надрукований на конверті, а саме: ОСББ «ЖК Лісова казка», вул. Радистів, 34-Е, м. Київ, 02089 (а. с. 128).
		 
		Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
		Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (417-VIII) якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.
		Закон України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (2866-ІІІ) визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.
		За визначенням ст. 1 цього Закону об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
		Об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання (ч. ч. 1, 4 ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (2866-ІІІ).
		Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (2866-ІІІ) управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління.
		Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 10 цього Закону органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.
		Частиною 4 ст. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (2866-ІІІ) передбачено, що повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.
		Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників (ч. 5 ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (2866-ІІІ).
		Відповідно до ч. ч. 14, 15 ст. 10 вказаного Закону рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів.
		Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, рішення вважаються неприйнятими.
		 
		Суд встановив, що ОСББ «ЖК Лісова казка» здійснило повідомлення співвласників про проведення загальних зборів у встановленому чинним законодавством порядку.
		Колегія суддів погоджується з наданою господарським судом першої інстанції оцінкою поданим сторонами доказам.
		ОСОБА_1 у позовній заяві вказує, що рекомендований лист №0600003716462 від ОСББ «ЖК «Лісова казка» вона не отримувала; за її ж твердженням у відповіді на відзив  відправником листа №0600003716462 є не ОСББ «ЖК Лісова казка», а ЖК «Лісовий замок». ОСОБА_1 надала спочатку копію (т. с. 1, а. с. 83), а потім і оригінал поштового конверта №0600003716462, який долучений до матеріалів справи (т. с. 1, а. с. 128).
		Щодо поштового конверта №0600003716462 суд встановив, що відправник (ОСББ «ЖК Лісова казка»), здійснюючи направлення повідомлення про проведення загальних зборів, вірно написав найменування та адресу відправника, які були заклеєні працівником відділення поштового зв`язку бланком супровідної адреси зі штрих-кодом. Разом з тим, дослідивши оригінал конверта, колегія суддів відзначає, що навіть скрізь наклеєний бланк супровідної адреси зі штрих-кодом можна достатньо чітко прочитати, що відправником на самому конверті зазначено ОСББ «ЖК Лісова казка».
		Доводи ОСОБА_1 про те, що у вказаному конверті їй надійшов пустий аркуш паперу, колегія суддів оцінює критично, оскільки цей конверт позивачка надала у відкритому вигляді (що одночасно спростовує її доводи про неотримання поштового відправлення №0600003716462), без додання вмісту конверта, а отже без жодних доказів на підтвердження таких обставин.
		Колегія суддів бере до уваги також і наданий ОСББ «ЖК Лісова казка» список згрупованих повідомлень за ф. 103 «Рекомендовані листи» (який відповідає встановленим до нього вимогам), відправником у якому зазначено саме ОСББ «Лісова казка».
		Щодо доводів апеляційної скарги про те, що у наданому ОСББ «ЖК Лісова казка» чеку відсутня інформація щодо відправника, та інших доводів колегія суддів зазначає таке.
		Згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі  Правила, в т. ч. Розділ «Приймання поштових відправлень, поштових переказів»), у разі відправлення згрупованих поштових відправлень, поштових переказів відправник складає їх список в електронному вигляді за формою, визначеною оператором поштового зв`язку. Кількість поштових відправлень, поштових переказів одного виду та категорії (згрупованих за способом пересилання), що включаються до одного списку, та кількість таких списків визначаються оператором поштового зв`язку (п. 66 Правил). 
		Про прийняття для пересилання згрупованих поштових відправлень, поштових переказів видається один розрахунковий документ на один список. Один примірник списку видається відправникові (п. 68 Правил).
		Під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток календарного штемпеля. Дата відбитку календарного штемпеля маркувальної машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання. Якщо на письмовій кореспонденції, поданій для пересилання, відсутній відбиток календарного штемпеля або зазначена дата не відповідає даті подання її для пересилання, поштові відправлення повертаються відправникові для відповідного оформлення (п. 73 Правил).
		Правилами також встановлено таке (за пунктами).
		44. Найменування адресата та його поштова адреса зазначаються внизу праворуч з лицьового боку поштового відправлення без пробілів між рядками і літерами у словах.
		Найменування відправника та його поштова адреса зазначаються вгорі ліворуч з лицьового боку поштового відправлення або у верхній частині зворотного боку поштового конверта.
		На поштовому відправленні, для якого використовується ярлик, на бланку супровідної адреси, бланку поштового переказу найменування та поштова адреса відправника та адресата зазначаються у спеціально призначеному для цього місці.
		45. Поштова адреса повинна бути точною та повною, без скорочених найменувань чи будь-яких знаків, що її не стосуються.
		46. Найменування відправника та адресата, їх поштові адреси на поштовому відправленні, бланку супровідної адреси, бланку поштового переказу пишуться розбірливо чорнилом чи кульковою ручкою (крім червоного, жовтого та зеленого кольорів) або друкуються.
		На поштове відправлення можна наклеювати ярлик з адресою (адресний ярлик), написаною від руки або надрукованою. Для такого ярлика використовується папір світлих тонів.
		 
		Наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» від 12.05.2006 №211 затверджено та введено в дію з 01.07.2006 Порядок пересилання поштових відправлень (далі - Порядок).
		Приймання та обробка рекомендованих листів, поштових карток, бандеролей, секограм в об`єктах поштового зв`язку, не оснащених АРМ В,З визначено Розділом 3.1.2 Порядку.
		Згідно з п. 3.1.2.1 Порядку при прийманні рекомендованого поштового відправлення працівник зв`язку наклеює ШКІ (штриховий кодовий ідентифікатор) відповідного зразка вгорі ліворуч адресного боку відправлення (у разі відсутності місця під адресою відправника, як виняток - на вільному місці адресного боку).
		Не допускається наклеювання ШКІ на малюнок художніх конвертів, перегинання ШКІ, а також нанесення на нього відбитка календарного штемпеля та іншої службової інформації, що може призвести до неможливості його зчитування. 
		Про прийняте для пересилання рекомендоване поштове відправлення відправнику видається касовий чек або розрахункова квитанція (п. 3.1.2.2. Порядку).
		Відповідно до п. 3.1.2.3 Порядку поштові марки, наклеєні на прийняте рекомендоване поштове відправлення, гасяться відбитком календарного штемпеля. 
		Розділ 3.8 Порядку «Згруповані поштові відправлення» регулює приймання згрупованих поштових відправлень.
		Зокрема, згідно з п. 3.8.1.1 Порядку внутрішні реєстровані поштові відправлення, кількість яких складає п`ять і більше, що подаються до об`єкта поштового зв`язку одним відправником (далі - згруповані поштові відправлення), приймаються для пересилання разом із списками ф. 103, які оформляються відповідно до вимог п. п. 85, 86 Правил надання послуг поштового зв`язку. При наявності 10 і більше посилок на одну адресу (великовагових і громіздких посилок не більше 5) відправник формує їх у прямі групи до місць призначення й складає окремий список ф. 103 на кожну групу. Кількість поштових відправлень, які здаються одночасно за декількома списками, не обмежується. 
		Розділ 3.8.2 Порядку визначає порядок приймання згрупованих поштових відправлень у об`єктах поштового зв`язку, не оснащених АРМ ВЗ.
		Відповідно до п. 3.8.2.1 Порядку приймаючи поштові відправлення за списками ф. 103, працівник поштового зв`язку перевіряє правильність їх оформлення, заповнення списку. Поіменно звіряє поштові відправлення із записами в списках, правильність маси, суми плати, зазначеної проти кожного поштового відправлення, загального підсумку плати, наявність підписів керівника, головного бухгалтера, відбитка печатки підприємства, а також тотожність усіх примірників. 
		Якщо список ф. 103 складено на двох і більше аркушах, працівник поштового зв`язку ставить на них відбиток календарного штемпеля дня приймання поштових відправлень, а на останньому, крім того, розписується. 
		Списки нумеруються порядковою нумерацією протягом місяця і реєструються в спеціальному журналі. 
		Приймання поштових відправлень здійснюється загальновстановленим порядком (п. 3.8.2.2 Порядку). 
		Згідно з 3.8.2.3 Порядку на прийняті згруповані поштові відправлення за списками ф. 103, складеними однією юридичною особою, видається один розрахунковий документ, або на кожний список - окремі розрахункові документи. 
		При прийманні рекомендованих відправлень в касовому чеку (розрахунковій квитанції) зазначаються: номер списку, найменування відправника, вид поштових відправлень, їхня кількість, форма оплати, сума плати за пересилання. 
		На послуги поштового зв`язку щодо поштових відправлень (написання адреси, заповнення списку ф. 103, упакування тощо) відправнику видається окремий розрахунковий документ. 
		Розрахунковий документ разом із копією списку ф. 103 видається відправнику. 
		При прийманні відправлення працівник оператора поштового зв`язку в т.ч. проводить розрахунок з відправником, якщо інше не передбачено договором. При умові розрахунку з відправником йому видається розрахунковий документ (фіскальний касовий чек, розрахункова квитанція), який підтверджує надання послуги.
		 
		Крім того, АТ Укрпошта затверджено Порядок пересилання відправлень Укрпошта Стандарт та Порядок пересилання відправлень Укрпошта Експрес (далі  Порядки), які визначають загальні вимоги щодо приймання, обробки, перевезення, доставки та вручення відправлень Укрпошта Стандарт і Укрпошта Експрес (див. офіційний сайт АТ Укрпошта www.ukrposhta.ua). Ці Порядки розроблено відповідно до Закону України Про поштовий зв`язок, Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 та внутрішніх нормативних документів АТ Укрпошта. Дія Порядків поширюється на підрозділи АТ Укрпошта, які задіяні в технологічному процесі з пересилання відправлень Укрпошта Стандарт і Укрпошта Експрес.
		Відповідно до п. 1.4 зазначених Порядків:
		адресат  фізична чи юридична особа, якій адресується відправлення, поштовий переказ, прізвище, ім`я та по батькові або найменування якої зазначені на супровідній адресі до відправлення Експрес, бланку поштового переказу в спеціально призначеному для цього місці; 
		відправник  фізична або юридична особа, прізвище, ім`я або найменування якої зазначені на супровідній адресі до відправлення, бланку поштового переказу в спеціально призначеному для цього місці, яка безпосередньо або через уповноважену особу подає для пересилання відправлення Експрес, поштовий переказ; 
		двері (як тип доставки) - приміщення відправника або адресата, де здійснюється приймання або вручення відправлень; 
		прикладний програмний інтерфейс (далі  АРІ, від англ. Application programming interface)  набір функцій та інструментів, що надаються додатком чи операційною системою для використання у зовнішніх програмних продуктах; 
		розрахунковий документ  документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг.
		Всі форми, зазначені у цих Порядках (наприклад, список ф. 103 та супровідної адреси) визначаються та регламентуються наказами АТ «Укрпошта» та оприлюднюються на офіційному сайті www.ukrposhta.ua.
		Пунктами 5.1 Порядків встановлено, що для кожного відправлення засобами АС «АРМ ВЗ»/через особистий кабінет (на Web-сайті АТ «Укрпошта»)/ API формується супровідна адреса затвердженої наказом товариства форми. 
		Адреси відправника та адресата (для відправлень «Стандарт»), що зазначаються у супровідній адресі, повинні містити повні найменування відправника і адресата, поштові індекси ОПЗ, тип доставки («до дверей», «до складу»), а також номери їх телефонів (рекомендується вказувати номери мобільних телефонів, які необхідні для автоматизованого інформування про надходження відправлення Стандарт через sms/viber-повідомлення). У разі відсутності у відправника мобільного телефону адресата, інформування адресата відбувається шляхом вкладання повідомлення ф. 22 до абонентської поштової скриньки.
		Пунктами 5.3 Порядків визначено, що відправлення можуть бути адресовані фізичним особам  на адресу за місцем проживання, роботи (до дверей).
		Пунктами 5.4 Порядків встановлено, що супровідна адреса прикріплюється до відправлення одним з таких способів: вкладається до самоклеючого прозорого пакету, який прикріплюється до відправлення; 5 приклеюється до відправлення, якщо супровідну адресу було роздруковано на самоклеючій термоетикетці; прикріплюється прозорою пакувальною стрічкою (скотч-плівкою) до відправлення.
		У разі відправляння п`яти і більше відправлень відправник складає список ф.103 в двох примірниках. Один примірник ф.103 з розпискою працівника ОПЗ видається відправнику, другий залишається в ОПЗ місця приймання (п. п. 6.3 Порядків).
		Пунктами 6.8 вказаних Порядків унормовано, що при прийманні відправлення працівник ОПЗ: 
		- перевіряє правильність заповнення супровідної адреси, наявність номера телефону одержувача та відправника (якщо супровідну адресу було сформовано та роздруковано відправником самостійно); 
		- зі слів відправника вносить інформацію в АС «АРМ ВЗ», необхідну для формування супровідної адреси (якщо супровідну адресу не було сформовано відправником самостійно); 
		- вимірює найдовшу сторону відправлення (враховується лише ціле значення в см, десяті значення не враховуються) і зважує відправлення (з точністю до десяти грамів але при тарифікації будь яка кількість грамів округлюється до сотні у більшу сторону) 7 та зазначає цю інформацію в АС «АРМ ВЗ» або звіряє з інформацією, що зазначено на супровідній адресі; 
		- роздруковує бланк супровідної адреси, якщо відправник не зробив цього самостійно; 
		- якщо було виявлено помилки в уже сформованій супровідній адресі працівник ОПЗ вносить необхідні коригування в параметри відправлення в АС «АРМ ВЗ» та роздруковує бланк супровідної адреси повторно; 
		- інформує відправника про вартість послуги (при безготівковому розрахунку перевіряє наявність коштів на рахунку АТ «Укрпошта», якщо інше не передбачено договором) та про нормативні строки пересилання; 
		- наклеює ШКІ на примірник супровідної адреси у призначеному для цього місці (у випадку, якщо відправлення було зареєстровано не через API/особистий кабінет); 
		- у випадку приймання від п`яти відправлень, роздруковує ф. 103 чи документ встановленого зразка; 
		- проводить розрахунок з відправником, якщо інше не передбачено договором. При умові розрахунку з відправником, йому видається розрахунковий документ (фіскальний касовий чек, розрахункова квитанція), який підтверджує надання послуги.
		 
		З наведеного вбачається, що приймання рекомендованого поштового відправлення у відділенні поштового зв`язку починається з наклеювання на рекомендоване поштове відправлення примірника супровідної адреси та штрихового кодового ідентифікатора.
		При цьому штриховий кодовий ідентифікатор дає змогу отримати відомості про рух поштового відправлення на офіційному веб-сайті УДП ППЗ «Укрпошта».
		Досліджуючи оригінал поштового конверта №0600003716462, апеляційний суд відзначає, що він оформлений згідно з вимогами всіх наведених вище нормативних актів: має наклеєний примірник супровідної адреси (з ШКІ), містить вірну адресу Ценьової Т.В. як адресата, погашену календарним штемпелем поштову марку (на підтвердження оплати послуги з пересилання). Разом з тим, первісно надруковані безпосередньо на конверті правильні адреса і найменування відправника (ОСББ «ЖК Лісова казка») заклеєні бланком супровідної адреси з ШКІ, в якому відправником вказане «ОСББ ЛІСОВИЙ ЗАМОК». З наведеного випливає, що наклеєний бланк супровідної адреси формувався працівником відділення поштового зв`язку, який допустив технічну помилку (описку). Водночас колегія суддів повторно відзначає, що навіть скрізь наклеєний бланк супровідної адреси зі штрих-кодом можна достатньо чітко прочитати, що відправником на самому конверті зазначено ОСББ «ЖК Лісова казка».
		 
		ОСББ «ЖК Лісова казка» надало до матеріалів справи зі списком згрупованих відправлень за ф. 103 службовий чек (копію) від 07.05.2021.
		Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (в редакції, чинній на дату направлення листа №0600003716462), у п. 1 ч. ІІ визначає, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - касовий чек) - розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Форма №ФКЧ-1 касового чека наведена в додатку 1 до цього Положення. 
		Зміст п. 2 ч. ІІ вказаного Положення, яким визначено обов`язкові реквізити, які повинен містити касовий чек (найменування господарської одиниці; адресу господарської одиниці; для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Податковим кодексом України; перед номером друкуються великі літери «ПН»; для СГ, що не є платниками ПДВ, - податковий номер або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), перед яким друкуються великі літери «ІД» (ідентифікаційні дані); якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги); вартість одиниці виміру товару (послуги); код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством); назва товару (послуги); літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги) (для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ); позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо) та суму коштів за цією формою оплати; загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО»; для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ»; для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), - окремим рядком розмір ставки такого податку, загальну суму такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку. У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Податковим кодексом України. За потреби дозволяється використовувати скорочення; порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції; фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН»; напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та найменування або логотип виробника) свідчить, що у фіскальному чеку не передбачено зазначення найменування особи, якій цей чек видається.
		Наданий відповідачем розрахунковий документ (оригінал якого досліджувався в засіданні апеляційного суду) має назву «СЛУЖБОВИЙ ЧЕК», але в цілому за формою і змістом цілком відповідає наведеним вище вимогам згаданого Положення.
		За таких обставин апеляційний господарський суд оцінює вказані та інші доводи апеляційної скарги щодо цього доказу критично.
		Апеляційний суд зазначає, що ОСББ «ЖК Лісова казка» окрім складеного ним списку №34-б за ф. 103 «Рекомендовані листи» надало у матеріали справи також роздрукований АТ «Укрпошта» список №4956 (який є тотожним списку №34-б) з відтиском календарного штемпеля відділення поштового зв`язку Київ-64 з датою « 07.05.21»; список №4956 зазначено у службовому чеку від 07.05.2021, виданому АТ «Укрпошта» та щодо якого виказує заперечення представник позивача.
		Крім того, у вказаному чеку від 07.05.2021 міститься інформація «за пересилання: 1 700,00», «марки клієнта: 1 700,00». Наданий позивачкою конверт також свідчить, що тип оплати за пересилання  марки.
		Водночас копія чека від 07.05.2021, надана відповідачем, міститься на одному аркуші з копією першої сторінки списку №34-б за ф. 103 «Рекомендовані листи» і цей аркуш завірено представником відповідача Халупним А.В. (т. с. 1, а. с. 95). Остання сторінка копії списку №34-б за ф. 103 підписана працівником поштового зв`язку у графі «Прийняв» та містить відтиск календарного штемпеля відділу поштового зв`язку Київ-64 з датою « 07.05.21». Кількість листів, відправлених за списком №4956 (№34-б) за ф. 103, становить 100, що відповідає кількості, вказаній у чеку від 07.05.2021, який представник позивача просить визнати неналежним та недопустимим доказом у цій справі. Також обидва списки за ф. 103 (як №34-Б, так і №4956; т. с. 1, а. с. 95-99) містять інформацію про розмір плати за пересилання  1700 грн (по 17 грн за кожне відправлення зі 100).
		 
		Щодо клопотання представника позивача про визнання незасвідченої копії службового чека від 07.05.2021 неналежним та недопустимим доказом у цій справі апеляційний суд зазначає таке.
		Колегія суддів бере до уваги положення ч. 11 ст. 80 ГПК України (згідно з якою у разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, особа, яка подала цей документ, може просити суд до закінчення підготовчого засідання виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів), а також ст. 269 ГПК України (якою встановлено межі апеляційного перегляду) та зазначає, що у матеріалах справи відсутня відповідна заява позивача щодо чека від 07.05.2021, яка мала бути подана суду першої інстанції.
		 
		Разом з тим, всі наведені вище докази в їх сукупності (навіть без урахування службового чека від 07.05.2021) підтверджують, що відповідач 07.05.2021, з дотриманням Правил і Порядку, надіслав позивачці повідомлення про збори співвласників ОСББ.
		Водночас наявні у справі матеріали не дають змоги достеменно встановити точну дату отримання ОСОБА_1 поштового відправлення №0600003716462, відправленого ОСББ «ЖК Лісова казка» на адресу позивача 07.05.2021. 
		Колегія суддів у цьому бере до уваги нормативні строки пересилання поштових відправлень, встановленими Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень (затверджені Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958), які розроблено відповідно до Закону України «Про поштовий зв`язок», актів Всесвітнього поштового союзу, Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері надання послуг поштового зв`язку.
		Так, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): 
		місцевої  Д+2, пріоритетної  Д+1,
		у межах області та між обласними центрами України (у т.ч. для міста Києва)  Д+3, пріоритетної  Д+2, 
		між районними центрами різних областей України (у т.ч. для міст обласного підпорядкування)  Д+4, пріоритетної  Д+3, 
		між іншими населеними пунктами різних областей України  Д+5, пріоритетної  Д+4, 
		де Д  день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5  кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
		З урахуванням того, що позивачка і відповідач знаходяться в м. Києві, в Деснянському районі, строк пересилання поштовим зв`язком повідомлення про проведення зборів становить максимум 4 дні.
		Наведене у сукупності свідчить, що ОСББ «ЖК Лісова казка» належним чином відповідно до положень ч. 4 ст. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (2866-ІІІ) повідомило ОСОБА_1 про проведення загальних зборів 23.05.2021 та направило 07.05.2021 (не менше ніж за 14 днів до дати проведення зборів) відповідне повідомлення рекомендованим листом №0600003716462, яке згідно з відкритим та наданим ОСОБА_1 конвертом було отримано останньою, що, у свою чергу, спростовує покладені в обґрунтування позову доводи ОСОБА_1 
		 
		ОСОБА_1 у позовній заяві в обґрунтування заявлених вимог посилається на ненадання їй листків письмового опитування співвласників ОСББ щодо проведених 23.05.2022 загальних зборів; ОСОБА_1 , але не обґрунтовує та не зазначає про незаконність оскаржуванного рішення з підстав неправильного підрахунку голосів співвласників ОСББ «ЖК Лісова казка». 
		ОСОБА_1 в межах розгляду даної справи не вчиняла жодних дій (в т.ч. щодо витребування доказів) щодо доведення обставин неправомірності оскаржуваного рішення з підстав його прийняття за відсутності необхідної кількості голосів, в т.ч. за листками письмового опитування.
		Колегія суддів, враховуючи положення ч. 1 ст. 14 ГПК України (згідно з якою суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках) та ч. 2 ст. 237 ГПК України (згідно з якою при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог) погоджується з позицією господарського суду першої інстанції про відсутність підстав для надання оцінки порядку, а також наявності у ОСББ «ЖК Лісова казка» обов`язку надавати / не надавати ОСОБА_1 відповідні листки письмового опитування, оскільки останні фактично не входять до предмету доказування та не можуть братися судом до уваги, враховуючи межі та обґрунтування заявлених позовних вимог.
		Враховуючи підстави та обґрунтування поданого позову, суд презюмує факт достовірності інформації в частині кількості співвласників та площі житлових та нежитлових приміщень, які голосували за винесені на порядок денний на загальних зборах ОСББ «Лісова казка» 23.05.2021 для прийняття та затвердження питань, в т.ч. щодо внесків на забезпечення охорони багатоквартирних будинків ОСББ «ЖК Лісова казка» та одноразового внеску на встановлення обладнання з метою охорони спільного майна та території ОСББ.
		ОСОБА_1 в обґрунтування позовних вимог визначає, що підставою для визнання недійсним оскаржуваного рішення є те, що вона ( ОСОБА_1 ) не брала участі у загальних зборах ОСББ «ЖК Лісова казка» 23.05.2021 та, оскільки її не було належним чином повідомлено про місце та час проведення зборів, не висловила свою думку щодо питань порядку денного цих зборів.
		 
		Право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення основних прав, наданих конституцією або законом, а також право на доступ до правосуддя та справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом є одними із невід`ємних прав людини, які закріплені у Загальній декларації прав людини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 (ст. ст. 8, 10).
		Ця норма кореспондує з нормою Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі  Конвенція), яка міститься в ст. 6 «Право на справедливий суд».
		Стаття 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у ст. 55 Конституція України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими незабороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
		Обов`язковою передумовою для реалізації права на судовий захист у порядку господарського судочинства є наявність у позивача суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, які порушуються, не визнаються або оспорюються іншими особами - відповідачами, та на захист якого спрямоване звернення до суду з позовом.
		Вирішуючи спір по суті, суд повинен установити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі, належним позивачем. Відсутність права на позов у матеріальному розумінні спричиняє прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших установлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення в інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов`язаних осіб. Тобто, лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог (аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі №907/29/19).
		Отже, суд має встановити належність особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, чи є така особа належним позивачем у справі (наявність права на позов у матеріальному розумінні), чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановлення факту порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, які передбачені законодавством, і чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
		Відсутність порушеного права є підставою для відмови у задоволенні позову (такий висновок викладений у п. 7.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі № 916/3146/17).
		 
		Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		Таким чином, підставою звернення до господарського суду з позовом є порушення, невизнання або оспорювання прав чи законних інтересів особи, яка звертається з таким позовом. При цьому, реалізуючи своє право на судовий захист, позивач визначає зміст свого порушеного або оспорюваного права чи законного інтересу та обґрунтовує підстави позову, виходячи з власного суб`єктивного уявлення про порушення, невизнання чи оспорювання своїх прав або законних інтересів, а також визначає спосіб захисту такого права.
		Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, становлять підставу позову, предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої позивач просить прийняти судове рішення. При цьому відсутність факту порушення права особи є підставою для відмови в позові, оскільки саме порушене (оспорюване) право та інтерес підлягають захисту.
		Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
		Отже, гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
		Відповідно до ст. 16 ЦК України захист цивільних прав та інтересів здійснюється у встановленому порядку судом шляхом, зокрема визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
		Статтею 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Відтак, наведені приписи чинного законодавства визначають, що об`єктом захисту, в т.ч. судового, може бути порушене, невизнане або оспорюване право.
		У поданій позовній заяві ОСОБА_1 вказує про порушення її прав, передбачених ст. 14 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (2866-ІІІ) та ст. 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (417-VIII) з огляду на неналежність її повідомлення про загальні збори 23.05.2021, на яких прийнято оскаржуване рішення.
		Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
		Таким чином, у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
		Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
		Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
		Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Тобто вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
		Лише у разі встановлення наявності порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу позивача та відповідності обраного останнім способу захисту такому порушенню або оспорюванню суд може прийняти рішення про задоволення позову.
		Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, або компенсація витрати, що виникли у зв`язку з порушенням прав, чи в інший спосіб нівелює негативні наслідки такого порушення.
		Статтею 6 Конвенції визнається право особи на доступ до правосуддя, а ст. 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.
		При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.
		 
		Колегія суддів зауважує, що у кожному конкретному випадку суд має перевіряти наявність підстав для визнання недійсним рішення, ухваленого щодо кожного питання порядку денного загальних зборів, якщо не було встановлено безумовних підстав для визнання недійсними рішень.
		В кожному конкретному випадку позивач повинен довести, а суди встановити, яким саме приписам законодавства та в якій частині суперечать відповідні рішення, та з`ясувати, чи порушують вони права та охоронювані законом інтереси позивача як співвласника багатоквартирного будинку, який не погоджується з прийнятими рішеннями, в той час як інші співвласники ці рішення схвалили.
		ОСОБА_1 під час розгляду справи не довела, яким чином неналежність повідомлення її проведення загальних зборів ОСББ «ЖК Лісова казка» може бути підставою для скасування рішень цих загальних зборів, оскільки неналежність повідомлення співвласника про загальні збори ОСББ не є беззаперечною підставою для скасування рішення останніх. При цьому процес та порядок підрахунку голосів співвласників ОСББ «ЖК Лісова казка» щодо прийняття рішення ОСОБА_1 не оспорюється, а її неповідомлення про збори спростоване відповідачем.
		Враховуючи встановлені у справі обставини (в т.ч. щодо належного повідомлення ОСББ «ЖК Лісова казка» ОСОБА_1 про проведення загальних зборів 23.05.2021) та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що ОСОБА_1 при зверненні до суду з позовом у цій справі не довела з посиланням на вірогідні засоби доказування порушення її прав, передбачених ст. 14 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (2866-ІІІ) та ст. 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (417-VIII).
		За таких підстав колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що господарський суд першої інстанції правомірно відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
		 
		Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
		Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
		Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
		Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).
		Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволенні апеляційної скарги - відсутні.
		 
		Судові витрати.
		У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.
		 
		Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 у справі №910/2377/22 залишити без задоволення.
		 
		2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 у справі №910/2377/22 залишити без змін.
		 
		3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.
		 
		4. Справу №910/2377/22 повернути до Господарського суду міста Києва.
		 
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
		Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
		 
		Повний текст постанови складено 29.09.2022.
		 
		 
		Головуючий суддяО.О. Євсіков 
		 
		СуддіС.В. Владимиренко
		 
		В.А. Корсак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...