Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 440/16/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів.
Надіслано судом: 29.09.2022. Зареєстровано: 30.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 30.09.2022.
Дата набрання законної сили: 29.09.2022
Номер судового провадження: К/9901/33431/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 вересня 2022 року 
		м. Київ
		справа № 440/16/20
		адміністративне провадження № К/9901/33431/20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Яковенка М. М.,
		суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
		розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 440/16/20
		за адміністративним позовом Приватного підприємства «Віларіс» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
		за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Спаскін О. А., Рєзнікова С. С., Любчич  Л. В.)  від 04 листопада 2020 року,
		УСТАНОВИВ:
		І. РУХ СПРАВИ
		1. У січні 2020 року Приватне підприємство «Віларіс» (далі - ПП «Віларіс») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13 грудня 2019 року №  0004940501 та №  0004930501.
		2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на відсутність у нього обов`язку по реєстрації податкових накладних оскільки кошти сплачені контрагентами були їм повернуті.
		3. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року відмовлено ПП «Віларіс» у задоволенні адміністративного позову.
		4. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року скасовано рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року, і прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ПП «Віларіс» задоволено.
		Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням ДПС у Полтавській області від 13 грудня 2019 року № 0004940501.
		Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням ДПС у Полтавській області від 13 грудня 2019 року №  0004930501.
		5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 07 грудня 2020 року Головне управління ДПС у Полтавській області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року залишити в силі.
		6. Ухвалою Верховного Суду від 28 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
		7. 18 січня 2021 року до Верховного Суду від ПП «Віларіс» надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року - без змін.
		8. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
		 
		IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20 січня 2019 року Головним управлінням ДПС у Полтавській області проведено документальну планову виїзну перевірку ПП «Віларіс» з питань податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
		10. За результатами вказаної перевірки складено акт від 22 листопада 2019 року № 1454/16-31-05-01-10/32946278, яким зафіксовано порушення позивачем підпункту 187.1 статті 187, статті 188, пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у результаті чого встановлено заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 509 150 грн та підпункту 120-1.2 статті 120-1, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, у результаті чого встановлено не реєстрацію податкових накладних у ЄРПН в терміни встановлені пунктом 201.1 статті 201 ПК України в сумі 5 509 150 грн.
		Фактичною підставою для визначення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість, слугували висновки податкового органу про те, що у позивача після отримання коштів від ТОВ «СЛ Ойл Транс», ТОВ "Торговельний дім «Світанок» та ПП «Мегаполіс-ХХІ» виник обов`язок по складанню податкових накладних, їх реєстрації в ЄРПН та нарахуванню податкового зобов`язання на отриману передплату, що позивачем зроблено не було.
		11. На підставі зазначеного акта відповідачем 13 грудня 2019 року винесено податкові повідомлення-рішення № 0004930501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 5 509 150 грн та застосовано штраф у розмірі 1 377 287,50 грн та № 0004940501, яким до позивача застосовано штраф в сумі 2 754 575 грн.
		12. Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
		 
		IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		13. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача після отримання коштів від ТОВ «СЛ Ойл Транс», ТОВ «Торговельний дім «Світанок» та ПП «Мегаполіс-ХХІ» виник обов`язок по складанню податкових накладних, їх реєстрації в ЄРПН та нарахуванню податкового зобов`язання на отриману передплату, що позивачем зроблено не було.
		14. На обґрунтування такого висновку суд першої інстанції зауважив, що згідно наявних у матеріалах справи банківських виписок, на рахунок позивача у період з 2017 по 2019 роки від вказаних вище контрагентів надійшли кошти за «оплату бітуму нафтового дорожнього» в загальній сумі 33 054 900 грн. Вказані кошти були повернуті на рахунки вказаних суб`єктів господарювання, але зі зміною призначення платежу на «оплата за мазут». Суд першої інстанції вважав, що перерахування коштів в загальній сумі 33 054 900 грн на рахунки ТОВ «СЛ Ойл Транс», ТОВ «Торговельний дім «Світанок» та ПП «Мегаполіс-ХХІ» з призначенням платежу «оплата за мазут» не можливо розцінювати як повернення передплати за «бітум нафтовий дорожній».
		15. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про задоволення позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що отримання позивачем грошових коштів від перелічених вище суб`єктів господарювання жодним чином не може розглядатися як попередня оплата, оскільки в рахунок отриманих коштів жодні товари/послуги не поставлялися та не будуть поставлені в майбутньому. Отримання грошових коштів та повернення відбулося протягом одного банківського дня, тому ніяким чином не може йти мова визначення податкових зобов`язань та реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, оскільки відсутня база оподаткування в розумінні вимог ПК України.
		16. Крім того суд апеляційної інстанції зауважив, що оскільки грошові кошти, що були зараховані на розрахунковий рахунок ПП «Віларіс», того ж дня були повернуті та між сторонами не виникло жодних податкових зобов`язань, відсутня база для нарахування штрафу, оскільки сума ПДВ у таких податкових накладних, незалежно від того, чи надаються вони чи не надаються покупцю, дорівнюватиме нулю.
		 
		IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		17. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
		18. Підставою касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції у цій справі скаржником зазначено пункт 1 четвертої статті 328 та пункти 1, 4 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - неврахування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах; недослідження судом зібраних у справі доказів; встановлення судом обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
		19. Зокрема в доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції застосовано підпункт 187.1 статті 187, статтю 188, підпункт 120-1.2 статті 120-1, пункти 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України без урахування висновку щодо застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 813/4157/17, від 04 вересня 2018 року у справі № 816/1488/17, від 11 грудня 2018 року у справі № 807/68/18. 
		20. Також, на переконання скаржника, судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки наявним у справі договорам, які підтверджували наявність у позивача договірних відносин з ТОВ «СЛ Ойл Транс», ТОВ «Торговельний дім «Світанок» та ПП «Мегаполіс-ХХІ», у періоді який перевірявся.
		 
		V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
		21. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
		22. Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		23. Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
		24. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема порядок їх адміністрування, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (ПК України).
		25. Пунктом 187.1 статі 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
		а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
		б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
		26. Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку -л спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
		27. Згідно з пунктом 192.1 статті 192 вказаного Кодексу якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		28. Пунктами 201.1, 201.7 статті 207 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
		Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
		29. Як було встановлено судами попередніх інстанцій 31 жовтня 2017 року між позивачем (постачальник) та ТОВ «СЛ Ойл Транс» (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів №  30/17-Б, за умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах визначених цим договором зобов`язується прийняти у свою власність й оплатити нафтопродукти. Термін дії договору до 31 грудня 2017 року.
		30. 12 квітня 2017 року між позивачем (постачальник) та ПП «Мегаполіс-ХХІ» (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів № 15/17-Б, за умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах визначених цим договором зобов`язується прийняти у свою власність й оплатити нафтопродукти. Термін дії договору до 31 грудня 2017 року.
		31. 15 січня 2018 року між позивачем (постачальник) та ТОВ «Торговельний дім «Світанок» (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів № 03/18-Б, за умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець у порядку та на умовах визначених цим договором зобов`язується прийняти у свою власність й оплатити нафтопродукти. Термін дії договору до 31 грудня 2018 року.
		32. 03 грудня 2018 року між позивачем (постачальник) та ТОВ «СЛ Ойл Транс» (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів № 01/18-Б, за умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець у порядку та на умовах визначених цим договором зобов`язується прийняти у свою власність й оплатити нафтопродукти. Термін дії договору до 31 грудня 2018 року.
		33. 12 січня 2018 року між позивачем (постачальник) та ПП «Мегаполіс-ХХІ» (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів № 03/18-Б, за умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах визначених цим договором зобов`язується прийняти у свою власність й оплатити нафтопродукти. Термін дії договору до 31 грудня 2018 року.
		34. 18 березня 2019 року між позивачем (постачальник) та ТОВ «Торговельний дім «Світанок» (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів № 04/19-Б, за умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець у порядку та на умовах визначених цим договором зобов`язується прийняти у свою власність й оплатити нафтопродукти. Термін дії договору до 31 грудня 2019 року.
		35. 22 березня 2019 року між позивачем (постачальник) та ПП «Мегаполіс-ХХІ» (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів № 05/19-Б, за умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець у порядку та на умовах визначених цим договором зобов`язується прийняти у свою власність й оплатити нафтопродукти. Термін дії договору до 31 грудня 2019 року.
		36. З наявних в матеріалах справи банківських виписок, судом першої інстанції було встановлено, що на рахунок позивача у період з 2017 по 2019 роки від вказаних вище контрагентів надійшли кошти за «оплату бітуму нафтового дорожнього» в загальну суму 33 054 900 грн. Вказані кошти були повернуті на рахунки вказаних суб`єктів господарювання, але зі зміною призначення платежу на «оплата за мазут». 
		37. При цьому за твердженням позивача, з яким погодився суд апеляційної інстанції ПП «ВІЛАРІС» не отримувало від зазначених підприємств жодних заявок на поставку товару та як слідує із цього, рахунки на оплату не формувалися та не передавалися ТОВ «СЛ Ойл Транс», ТОВ «Торговельний дім «Світанок» та ПП «Мегаполіс-ХХІ». Грошові кошти, які були перераховані, в той же день поверталися платнику із призначенням платежу «повернення за бітум згідно листа». Стверджує, що в рахунок отриманих коштів жодні товари/послуги не поставлялися та не будуть поставлені в майбутньому. Грошові кошти жодним чином не можуть розглядатися як попередня оплата.
		38. ДФС України в ІПК від 26 липня 2019 року № 3507/6/99-99-15-03-02-15/ІПК зазначає, що платник «при отриманні коштів (у тому числі помилково) від іншої особи, з якою у такого платника наявні договірні відносини на предмет постачання товарів/послуг, зобов`язаний визначити податкові зобов`язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією. А потім на дату повернення помилково отриманих коштів контрагенту цей платник податку має скласти розрахунок коригування до податкової накладної. Після реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН платник ПДВ матиме право зменшити нараховані раніше податкові зобов`язання. Тобто у цьому випадку застосовуються звичайні «коригувальні» правила згідно пункту 192.1 статті 192 ПК України.
		39. За наведеного правового регулювання спірних правовідносин та встановлених обставин цієї справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що враховуючи те, що позивач перебував у договірних відносинах з переліченими вище підприємствами, надходження від цих підприємств грошових коштів на банківський рахунок позивача свідчить про виникнення в останнього податкових зобов`язань. 
		40. Відповідно до пункту 201.10 статті 201.1 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
		У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
		41. Отже наведені законодавчі приписи встановлювали обов`язок платника податків здійснити протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування реєстрацію у ЄРПН податкових накладних, у тому числі й тих, що не надаються покупцю, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, а також у разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку.
		42. Згідно із пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
		10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
		20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
		30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
		40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
		43. Відповідно до пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу), що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної, або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування.
		Відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.
		44. Системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
		45. Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).
		46. Отже, у позивача після отримання коштів від ТОВ «СЛ Ойл Транс», ТОВ «Торговельний дім «Світанок» та ПП «Мегаполіс-ХХІ» виник обов`язок по складанню податкових накладних, їх реєстрації в ЄРПН та нарахуванню податкового зобов`язання на отриману передплату, що позивачем зроблено не було.
		47. За таких обставин висновок суду першої інстанції про правомірність застосування контролюючим органом до позивача штрафних санкцій на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
		48. Підсумовуючи викладене, Суд вважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що у відповідача були наявні правові підстави для винесення податкових повідомлень-рішень від 13 грудня 2019 року № 0004940501 та № 0004930501, а тому судом апеляційної інстанції помилково скасовано рішення суду першої інстанції, яке прийнято на підставі повного та всебічного дослідження обставин справи з дотриманням вимог законодавства.
		49. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		50. Зважаючи на викладене, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а помилково скасоване рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 352 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області задовольнити.
		Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року у справі №  440/16/20 скасувати.
		Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року у справі №  440/16/20 залишити в силі.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                 М. М. Яковенко
		Судді                                                                                                    І. В. Дашутін
		                                                                                                    О. О. Шишов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...