Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/15095/21 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 30.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 03.10.2022.
Дата набрання законної сили: 28.09.2022
Номер судового провадження: 51-2870ск22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021100020001493

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		28 вересня 2022 року
		м. Київ
		справа № 753/15095/21
		провадження № 51-2870 ск 22
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого            ОСОБА_2,
		суддів                        ОСОБА_3, ОСОБА_4,
		розглянувши касаційну скаргу прокурора ОСОБА_5, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 липня 2022 року щодо ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, дані про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100020001493,
		встановив:
		Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 22 лютого 2022 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України (далі - КК) -закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування. Цивільний позов прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва «Про відшкодування матеріальної шкоди» - залишено без розгляду.
		Не погоджуючись з вказаним рішенням, прокурор звернувся зі скаргою до апеляційного суду, а також з клопотанням про поновлення йому пропущеного строку на апеляційне оскарження. 
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 липня 2022 року прокурору було відмовлено в задоволенні його клопотання, а його апеляційну скаргу на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 22 лютого 2022 року - повернуто. 
		У касаційній скарзі прокурор ОСОБА_5 порушив питання про перевірку ухвали апеляційного суду в касаційному порядку.
		Перевіривши касаційну скаргу та додані до неї документи, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.
		Так, ст. 395 КПКвстановлено порядок і строк апеляційного оскарження, відповідно до якого апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення.
		Як убачається з доданої до касаційної скарги копії ухвали апеляційного суду, ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 22 лютого 2022 року було постановлено за участю прокурора, а тому строк на подачу апеляційної скарги обчислюється відповідно до вказаної норми закону, тобто протягом семи днів з дня оголошення ухвали суду.
		Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо особа                                      подала апеляційну скаргу після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення. 
		Процесуальний строк може бути поновлено лише за умови його пропуску                                      з поважних причин. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
		Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Вказане також узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду.
		Також, у рішенні від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього                   є обґрунтовані підстави. Разом з тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
		Так, прокурор ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 22 лютого 2022 рокущодо ОСОБА_1  лише 26 травня 2022 року, тобто із значним пропуском строку на оскарження судового рішення. 
		Як на поважність причин його пропуску прокурор посилається на те, що Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан в Україні, а тому подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк не було об'єктивної можливості, оскільки після оголошення воєнного стану та за наявності реальних загроз для життя і здоров'я громадян державні органи та пошта не функціонували у звичайному режимі. 
		Проте суд апеляційної інстанції не визнав вищенаведені причини пропуску строку апеляційного оскарження поважними, мотивуючи тим, що саме по собі введення воєнного стану на території всієї держави не є тією обставиною, що об`єктивно унеможливила оскарження прокурором судового рішення у продовж такого тривалого часу, адже і на час звернення з апеляційною скаргою та клопотанням діє воєнний стан.
		Також  апеляційним судом зазначено, що протягом строку апеляційного оскарження, останнім днем якого був вівторок 1 березня 2022 року, на території м. Києва, де розташована Дарницька окружна прокуратура міста Києва, не велися активні бойові дії і ні Дарницька окружна прокуратура міста Києва, ні суди, не припиняли свою роботу, а тому посилання прокурора лише на запровадження воєнного стану не є безумовною підставою для поновлення строку апеляційного оскарження.
		Жодних інших причин, які у розумінні ст. 117 КПК не залежали би від волевиявлення прокурора та були би пов`язані з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що завадили своєчасно звернутися з апеляційною скаргою, у клопотанні прокурора про поновлення строку на апеляційне оскарження не наведено.
		Таким чином, повертаючи апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_5 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 22 лютого 2022 року щодо ОСОБА_1 , апеляційний суд діяв у відповідності з вимогами кримінального процесуального закону, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги прокурора та вважає, що на підставі  п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.     
		Враховуючи викладене і керуючись ч. 2 ст. 428 КПК, Суд
		постановив:
		Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора ОСОБА_5 на ухвалу Київського апеляційного суду від                          26 липня 2022 року щодо ОСОБА_1 .
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 ОСОБА_2                                     ОСОБА_3                                             ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...