Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/10892/21 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 03.10.2022. Зареєстровано: 03.10.2022. Забезпечено надання загального доступу: 04.10.2022.
Дата набрання законної сили: 03.10.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		03 жовтня 2022 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  910/10892/21 
		 
		Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Сухового В.Г., 
		 
		розглянувши матеріали касаційної скарги Львівської обласної ради
		на рішення Господарського суду міста Києва від    02.11.2021 та
		постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022
		 
		у справі № 910/10892/21
		за позовом Львівської міської ради
		до Львівської обласної ради
		про  витребування майна з чужого незаконного володіння,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Львівська обласна рада 12.09.2022 (згідно з поштовими відмітками на конверті)  звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати рішення Господарського суду міста Києва від    02.11.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 у справі №  910/10892/21; ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі. Також, до матеріалів касаційної скарги додано заяву про зупинення дії оскаржуваних судових рішень у даній справі. 
		 
		Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2022 для розгляду касаційної скарги у справі №  910/10892/21 визначено колегію суддів у складі:               Суховий В.Г. - головуючий, Берднік І.С., Зуєв В.А.
		 
		До Верховного Суду 15.09.2022 надійшли заперечення Львівської міської ради проти відкриття касаційного провадження у справі №  910/10892/21, в яких позивач просить суд залишити касаційну скаргу Львівської обласної ради без руху. 
		 
		Вказане заперечення проти відкриття касаційного провадження мотивоване тим, що касаційна скарга Львівської обласної ради не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
		 
		Перевіривши дотримання форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 - ГПК України, враховуючи доводи, викладені у запереченнях проти відкриття касаційного провадження, Верховний Суд встановив таке.
		 
		Статтею 290 ГПК України встановлені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
		 
		Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
		 
		1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
		 
		2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
		 
		3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
		 
		4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
		 
		Приписами частини 3 статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		 
		Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
		 
		У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
		 
		У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
		 
		Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:  
		 
		пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах; 
		 
		пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення; 
		 
		пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній. 
		 
		У разі оскарження судового рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.
		 
		Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.
		 
		Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
		 
		Як убачається зі змісту касаційної скарги, підставою касаційного оскарження судового рішення у даній справі скаржник визначає пункт 1 частини другої статті 287  ГПК України.
		 
		Верховний Суд зазначає, що з огляду на зміст наведених вище вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, касаційна скарга має містити  формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах.
		 
		У цьому випадку скаржнику у касаційній скарзі необхідно чітко вказати:     
		-                    норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні;     
		-                    навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;    
		-                    навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;    
		-                    обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.
		 
		Також слід виходити з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо    застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. 
		 
		Посилання скаржника у касаційній скарзі на висновки, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не можна вважати належним обґрунтуванням такої невідповідності, оскільки в порушення приписів пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України скаржник не зазначає, які саме норми матеріального права неправильно застосував та/або не застосував суд апеляційної інстанції без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду, перелік яких наведено у касаційній скарзі, а також не наводить обґрунтування подібності правовідносин у справі, що розглядається, та у справах, в яких Верховний Суд виклав свої висновки, що не відповідає вимогам статті 290 ГПК України та є підставою для залишення касаційної скарги без руху.
		 
		З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у статті 300 ГПК України, Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу касаційного оскарження.
		 
		Отже, перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам ГПК України, Верховним Судом встановлено, що касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу враховуючи вищевикладені недоліки.
		 
		Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
		 
		Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. 
		 
		Таким чином, скаржнику слід виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та усунути недоліки касаційної скарги, а саме протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали подати до суду касаційну скаргу в новій редакції.
		 
		Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи.
		 
		Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України.
		 
		Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		1. Касаційну скаргу Львівської обласної ради на рішення Господарського суду міста Києва від    02.11.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 у справі № 910/10892/21 - залишити без руху.
		 
		2. Надати Львівській обласній раді строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: вул. О.Копиленка, 6, м.  Київ, 01016.
		 
		3. Роз`яснити Львівській обласній раді, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя                                                                                                             В. Суховий

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...