Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/1143/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин; про оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління.
Надіслано для оприлюднення: 11.10.2022. Зареєстровано: 11.10.2022. Забезпечено надання загального доступу: 12.10.2022.
Дата набрання законної сили: 05.10.2022
Результат оскарження 12.01.2023 Верховний Суд: залишено постанову апеляційної інстанції без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		_____________________________________________________________________________________________
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05 жовтня 2022 рокум. ОдесаСправа № 916/1143/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі: 
		головуючого судді Л.В. Поліщук,
		суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран, 
		секретар судового засідання  І.М. Станкова,
		за участю представників сторін:
		від позивача: ОСОБА_1 
		від відповідача: Н.М. Майорова
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 
		на рішення Господарського суду Одеської області від 08.12.2021 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Мостепаненко Ю.І., судді: Гут С.Ф., Д`яченко Т.Г., м.Одеса, повний текст складено 17.12.2021)
		у справі №916/1143/21
		за позовом ОСОБА_2 
		до Приватного акціонерного товариства «Одеський автоскладальний завод»
		про визнання недійсними рішень,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог
		26.04.2021 року ОСОБА_2 (надалі також  ОСОБА_2 ) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Одеський автоскладальний завод» (надалі також - ПрАТ «ОДАЗ») про визнання недійсними з моменту прийняття рішень позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Одеський автоскладальний завод», надалі також  ПАТ «ОДАЗ» (наразі  Приватне акціонерне товариство «Одеський автоскладальний завод», далі також - ПрАТ «ОДАЗ»), оформлених протоколом від 25.01.2021.
		В обґрунтування підстав позову позивач послався на те, що оскаржуваними рішеннями позачергових загальних зборів відповідача порушені корпоративні права позивача, який є власником 29462 простих іменних акцій цього товариства, що складає 2,0368% від загальної кількості простих іменних акцій ПрАТ «ОДАЗ», що виразилось у протиправному недопуску представника позивача до участі у позачергових загальних зборах 25.01.2021, що має наслідком визнання їх недійсними.
		17.08.2021 до Господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про зміну предмета позову (вх.№21905/21), в якій останній просив: визнати недійсними з моменту прийняття рішення позачергових загальних зборів Публічного акціонерного товариства «Одеський автоскладальний завод», оформлені протоколом від 25.01.2021, та скасувати реєстраційний запис №10005561070021031418, внесений 26.01.2021 державним реєстратором Іванівської районної державної адміністрації Одеської області Черненко О.В. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відносно зміни найменування юридичної особи, а також стягнути з відповідача судові витрати. 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.12.2021 у задоволенні позову відмовлено.
		Суд першої інстанції, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив, що ОСОБА_3 було надано 25.01.2021 реєстраційній комісії для ідентифікації особи та підтвердження її повноважень належні документи для участі в загальних зборах товариства представника акціонера ОСОБА_2 , - як паспорт, так і довіреність на право участі та голосування на загальних зборах акціонерного товариства. Встановивши зазначені обставини, місцевий господарський суд дійшов висновку, що представника позивача безпідставно 25.01.2021 не було допущено до загальних зборів ПАТ «ОДАЗ».
		Разом з тим, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, вказавши про те, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень, та оцінивши, як допущені порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення, при цьому врахувавши правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 13.02.2020 у справі № 902/36/19, дійшов висновку, що з огляду на належність ОСОБА_2 простих бездокументарних іменних акцій товариства у кількості 29462 шт. загальною номінальною вартістю 44193 грн., що складає частку у розмірі 2,0368% від загальної кількості акцій, відсутність його представника на загальних зборах не могла істотно вплинути на прийняття зборами рішення, у зв`язку з чим відмовив у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними рішень, оформлених протоколом позачергових зборів акціонерів ПАТ «ОДАЗ» від 25.01.2021.
		При цьому протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.09.2021 відмовлено у прийнятті до розгляду заяви позивача про зміну предмету позову (вх.№21905/21) з огляду на те, що вона за своїм змістом є заявленням позивачем ще однієї вимоги немайнового характеру.
		Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги
		Не погодившись з ухваленим рішенням суду, ОСОБА_2 звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив:
		-скасувати мотивувальну частину оскаржуваного рішення щодо відмови у задоволенні позову через відсутність істотного впливу кількості належних апелянту акцій на прийняття рішень;
		-скасувати резолютивну частину оскаржуваного рішення і задовольнити первісні та похідні вимоги у повному обсязі.
		Апеляційна скарга мотивована тим, що обґрунтування оскаржуваного рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог через відсутність істотного впливу кількості належних апелянту акцій на прийняття рішень позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «ОДАЗ», оформлених протоколом від 25.01.2021, не відповідають усталеній практиці Верховного Суду з цього питання, відповідно до якої акціонеру (учаснику, члену) юридичної особи не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування; вплив акціонера (учасника, члена) юридичної особи не обмежується лише голосуванням (постанови Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №907/167/17, від 27.03.2018 у справі №904/6983/17, від 25.04.2018 у справі №904/6965/17). Оскаржуване рішення суду також не узгоджується із практикою Верховного Суду, яка містить аналогічну правову позицію, викладену в постановах від 03.04.2018 у справі № 908/1323/16, від 13.02.2020 у справі №902/36/19, від 01.10.2020 у справі №916/3007/19, від 06.02.2020 у справі №912/712/19.
		Окрім того, апелянт, в порядку частини третьої статті 255 Господарського процесуального кодексу України, включив до апеляційної скарги заперечення на протокольну ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.09.2021 про відмову у прийнятті до розгляду заяви позивача про зміну предмету позову (вх.№21905), якою вимогу про визнання недійсними рішень відповідача доповнено вимогою про скасування реєстраційного запису №10005561070021031418, внесеного 26.01.2021 державним реєстратором Іванівської районної державної адміністрації Одеської області Черненко О.В. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб  підприємців та громадських формувань відносно зміни найменування юридичної особи (код ЄДРПОУ 00231604). 
		Апеляційна скарга в цій частині мотивована тим, що виходячи із приписів частини третьої статті 46, частини першої статті 173 Господарського процесуального кодексу України, зміна предмету позову можлива, зокрема, у такий спосіб, як доповнення позовних вимог новими, про що також зазначено у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/18389/20.
		Позиція інших учасників справи щодо апеляційної скарги
		У відзиві на апеляційну скаргу (вх.№72/22/Д1 від 08.02.2022) відповідач просив рішення Господарського суду Одеської області від 08.12.2021 у даній справі залишити без змін, а у задоволенні апеляційної скарги  відмовити у повному обсязі.
		Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги відповідач зазначив, що посилання позивача на постанови Верховного Суду у справах №907/167/17, №904/6983/17, №904/6965/17 є безпідставними, оскільки фактичні обставини та обґрунтування позовних вимог у даній справі та у наведених постановах Верховного Суду є різними.
		На переконання відповідача, з огляду на те, що позивач, володіючи акціями ПАТ «ОДАЗ» у кількості 29462 шт., що складає 2,0368% від загальної кількості акцій, не виявивши ніякого бажання щодо суттєвого впливу на прийняті на загальних зборах ПАТ «ОДАЗ» рішення (не подавши свої пропозиції щодо питань проекту порядку денного та проектів рішень із зазначених питань, не ознайомившись із документами порядку денного, не подавши свої пропозиції щодо кандидатів у члени наглядової ради), ніяким чином не міг вплинути на прийняті на загальних зборах рішення, враховуючи, що за оскаржуване рішення проголосувало 92,05 % зареєстрованих акціонерів, тоді як визнання недійсними рішень загальних зборів тільки на даній підставі призведе до порушення розумного співвідношення та дотримання справедливого балансу інтересів у корпоративних правовідносинах між акціонерами, а також між акціонерами та товариством.
		Заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції
		Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2022 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Одеської області від 08.12.2021 у справі №916/1143/21 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/1143/21 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. 
		19.01.2022 на адресу суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи №916/1143/21.
		Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 (головуючий суддя: Л.В. Поліщук, судді: Л.О. Будішевська, С.В. Таран) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Одеської області від 08.12.2021 у справі №916/1143/21.
		Ухвалою суду від 08.02.2022 розгляд вказаної апеляційної скарги призначено на 01.03.2022 о 12:00 год.
		Суддю зі складу колегії суддів, яка не є суддею-доповідачем, Л.О. Будішевську звільнено з посади судді Південно-західного апеляційного господарського суду відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 17.02.2022 №136/0/15-22 «Про звільнення ОСОБА_4 з посади судді Південно-західного апеляційного господарського суду у зв`язку з поданням заяви про відставку» та наказу в.о. голови суду С.І. Колоколова від 18.02.2022 №44-к «Про відрахування зі штату суду судді Будішевської Л.О.».
		Крім того, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Вказаний Указ затверджено Верховною Радою України Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX.
		На засіданні 15.03.2022 Верховна Рада ухвалила Закон про затвердження Указу Президента України №133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
		За вказаних обставин судове засідання у даній справі, призначене на 01.03.2022 о 12:00 год., не відбулось. 
		У зв`язку із звільненням судді зі складу колегії суддів Л.О. Будішевської з посади судді Південно-західного апеляційного господарського суду, 18.03.2022 за розпорядженням керівника апарату суду №342 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/1143/21.
		Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2022 для розгляду справи №916/1143/21 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран.
		Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.03.2022 справу №916/1143/21 прийнято до провадження у новому складі колегії суддів: головуючий суддя Л.В. Поліщук, судді: К.В. Богатир, С.В. Таран.
		Водночас, у зв`язку з загрозою життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, керуючись статтею 3 Конституції України, статтею 29 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», рішенням Ради суддів України №9 від 24.02.2022, враховуючи положення Указу Президента «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, наказом в.о. голови Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2022 №6-ОД «Про встановлення особливого режиму роботи Південно-західного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану» зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судових справ до усунення обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах воєнної агресії проти України.
		З урахуванням викладеного, дата судового засідання судом апеляційної інстанції в ухвалі від 21.03.2022 не визначалась.
		На часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX), Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
		У зв`язку з військовою агресією Російської федерації проти України та продовженням воєнного стану в Україні відповідно до Указу Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX, статті 29 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIIІ «Про судоустрій і статус суддів» (зі змінами), наказом голови Південно-західного апеляційного господарського суду №10-ОД від 13.05.2022 «Про особливий режим роботи Південно-західного апеляційного господарського суду» визнано таким, що втратив чинність наказ №6-ОД від 28.02.2022; рекомендовано учасникам судових проваджень розгляд скарг, заяв, клопотань здійснювати дистанційними засобами зв`язку при реалізації своїх процесуальних прав та обов`язків через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд», на офіційну електронну адресу суду inbox@swag.court.gov.ua, з дотриманням вимог щодо підписання документу електронним цифровим підписом, засобами поштового зв`язку, у тому числі АТ «Укрпошта», брати участь у розгляді судових справ дистанційно у режимі відеоконференцзв`язку шляхом подання до суду відповідного клопотання.
		Враховуючи викладене вище, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2022 розгляд справи №916/1143/21 призначено на 21.06.2022 о 10:00 год.
		В судовому засіданні 21.06.2022 протокольною ухвалою суду оголошено перерву до 19.07.2022 о 12:30 год.
		18.07.2022 від представника позивача надійшли письмові пояснення (вх.№72/22/Д3 від 18.07.2022), в яких представник зауважила на тому, що висновки Господарського суду Одеської області, що представник позивача безпідставно 25.01.2021 не був допущений до загальних зборів ПАТ «ОДАЗ», ніким із учасників справи оскаржені не були, тоді як межі перегляду апеляційної скарги передбачені у статті 269 Господарського процесуального кодексу України.
		Також представник апелянта звернула увагу, що у позовній заяві чітко викладено, що представника позивача протиправно не допустили до вирішення особливо важливих питань, зокрема, щодо зміни типу товариства та статутних документів і внутрішніх положень юридичної особи. До того ж, 25.01.2021 на позачергових загальних зборах акціонерів була змінена депозитарна установа і було прийнято рішення про звернення до суду про відшкодування збитків, начебто заподіяних апелянтом під час перебування на посаді голови правління.
		Представник скаржника зазначила, що усі ці питання прямо впливали на права та законні інтереси позивача як акціонера і колишньої посадової особи товариства, протиправно не допущеного до реєстрації і участі у зборах через представника, хоча сам по собі недопуск акціонера до участі у зборах є підставою для визнання рішень недійсними, незалежно від порушення його охоронюваного законом інтересу прийнятими рішеннями, про що також вказано у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13, пункті 54 постанови Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №915/540/16, пункті 67 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.01.2020 у справі №924/641/17.
		18.07.2022 до суду апеляційної інстанції від ПрАТ «ОДАЗ» надійшло клопотання (вх.№72/22/Д4 від 18.07.2022), в якому представник відповідача Майорова Н.М., пославшись на відсутність можливості прибути в судове засідання, яке призначене на 19.07.2022 о 12:30 год., у зв`язку з тяжкими сімейними обставинами, бажання прийняти участь у судовому засіданні апеляційного суду та з метою забезпечення принципу змагальності судового процесу, справедливого та об`єктивного розгляду апеляційної скарги, просила відкласти розгляд справи №916/1143/21 на іншу дату.
		19.07.2022 від ПрАТ «ОДАЗ» надійшло клопотання (вх.№72/22/Д5 від 19.07.2022), в якому представник відповідача Майорова Н.М., пославшись на відсутність можливості прибути в судове засідання, яке призначене на 19.07.2022 о 12:30 год., у зв`язку з тяжкими сімейними обставинами (проведенням хірургічної операції її батька), терміновий від`їзд 19.07.2022 о 12:50 год. в м.Київ, бажання прийняти участь у судовому засіданні апеляційного суду та з метою забезпечення принципу змагальності судового процесу, справедливого та об`єктивного розгляду апеляційної скарги, просила відкласти розгляд справи №916/1143/21 на іншу дату. До вказаного клопотання представником відповідача долучено роздруківку квитка сполученням Одеса - Київ.
		Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 клопотання ПрАТ «ОДАЗ» про відкладення розгляду справи №916/1143/21 задоволено; розгляд справи № 916/1143/21 відкладено на 08.09.2022 о 15:30 год.
		Крім того, з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, вказаною ухвалою суду від 19.07.2022 постановлено розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Одеської області від 08.12.2021 у справі №916/1143/21 поза межами строку, встановленого частиною першою статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк.
		В судовому засіданні, яке відбулось 08.09.2022, протокольною ухвалою суду оголошено перерву до 15.09.2022 о 13:45 год. 
		13.09.2022 від представника позивача на електронну пошту суду надійшли письмові пояснення (вх.№ 72/22/Д6 від 13.09.2022), в яких представник позивача зауважила на тому, що висновки Господарського суду Одеської області, що представник позивача безпідставно 25.01.2021 не був допущений до загальних зборів ПАТ «ОДАЗ», ніким із учасників справи оскаржені не були, тоді як межі перегляду апеляційної скарги передбачені у статті 269 Господарського процесуального кодексу України.
		У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Л.В. Поліщук з 12.09.2022 по 16.09.2022 включно, судове засідання, призначене на 15.09.2022, не відбулось, про що складено відповідну довідку.
		Суддя-учасник колегії С.В. Таран перебувала у відпустці з 19.09.2022 по 21.09.2022 включно.
		У зв`язку з усуненням обставин, які зумовили неможливість проведення 15.09.2022 судового засідання у справі, ухвалою суду від 22.09.2022 розгляд справи №916/1143/21 призначено на 05.10.2022 о 12:30 год.
		Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне. 
		Фактичні обставини справи.
		Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, із виписки про стан рахунку в цінних паперах станом на 30.03.2021 вбачається, що ОСОБА_2 є власником простих бездокументарних іменних акцій ПрАТ «ОДАЗ» у кількості 29462 шт. загальною номінальною вартістю 44193 грн., що складає частку у розмірі 2,0368% від загальної кількості акцій. 
		Довіреністю, посвідченою приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Омаровою В.С. від 23.01.2021, зареєстрованою в реєстрі за №279, ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Іллічівським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 01.11.2000р.) уповноважив ОСОБА_3 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , бути його представником, як акціонера Публічного акціонерного товариства «ОДАЗ», з питання участі та голосування на чергових, позачергових загальних зборах акціонерного товариства. 
		25.01.2021 відбулись позачергові Загальні збори акціонерів Публічного акціонерного товариства «Одеський автоскладальний завод» (надалі ПАТ «ОДАЗ» або Товариство). 
		З протоколу позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «ОДАЗ» вбачається, що:
		-загальні збори проведено 25.01.2021 за адресою: 65003, м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, буд. 29, другий поверх нежитлової будівлі літ. «А», у приміщенні клубу (зала №15);
		-час початку реєстрації учасників зборів: 10:00, час закінчення реєстрації: 10:45;
		-загальна кількість осіб, включених до переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах: 5355 акціонерів; 
		-загальна кількість голосуючих акцій товариства: 855542 штук; 
		-кількість акціонерів, які зареєструвались для участі в зборах  10 осіб;
		-загальна кількість голосів акціонерів - власників голосуючих акцій товариства, які зареєструвалися для участі у загальних зборах: 484085 голосів, що складає 56,5823% від загальної кількості голосуючих акцій Товариства;
		-відповідно до статті 41 Закону України «Про акціонерні товариства» кворум для проведення зборів досягнуто, збори є правомочними приймати рішення з усіх питань порядку денного. 
		До порядку денного включено наступні питання:
		1.Обрання членів лічильної комісії загальних зборів, прийняття рішення про припинення їх повноважень.
		2.Обрання голови та секретаря позачергових загальних зборів та надання повноважень щодо підписання протоколу цих загальних зборів акціонерів.
		3.Прийняття рішень з питань порядку проведення загальних зборів, у тому числі затвердження порядку та способу засвідчення бюлетенів для голосування.
		4.Затвердження рішень Наглядової ради Товариства, які оформлені відповідними протоколами.
		5.Про підтвердження повноважень голови та членів Правління Товариства;
		6.Прийняття рішень про зміну типу Товариства.
		7.Прийняття рішень про зміну найменування Товариства.
		8.Про дострокове припинення повноважень голови та членів Наглядової ради Товариства;
		9.Обрання членів Наглядової ради Товариства.
		10.Затвердження умов цивільно-правових договорів (контрактів), що укладатимуться з головою та членами Наглядової ради Товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів (контрактів) з ними.
		11.Про звернення з позовом до посадових осіб органів Товариства стосовно відшкодування збитків, завданих Товариству.
		12.Затвердження рішення про обрання ТОВ «ПРДТ Фондовий центр» (ідентифікаційний код 22452796) депозитарною установою, яка надає Товариству послуги, затвердження умов договору, що укладено з нею, затвердження розміру оплати її послуг.
		13.Про внесення змін та доповнень до Статуту Товариства шляхом викладення його в новій редакції, та про надання повноважень на підписання Статуту Товариства у новій редакції.
		14.Про затвердження нових редакцій внутрішніх Положень Товариства та про надання повноважень на підписання нових редакцій внутрішніх положень Товариства. 
		Також з протоколу позачергових загальних зборів ПАТ «ОДАЗ» від 25.01.2021 вбачається, що голова Наглядової ради ОСОБА_5 оголосив позачергові Загальні збори Товариства відкритими та повідомив, що загальні збори акціонерів були скликані Наглядовою радою Товариства на вимогу акціонерів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (протокол №4/2020 засідання Наглядової ради Товариства від 15.12.2020). На підставі вимог та пропозицій акціонерів Товариства, Наглядовою радою сформовано проект порядку денного та затверджений порядок денний Загальних зборів акціонерів 25.01.2021, а також затверджено проекти рішень з питань порядку денного.
		Крім того, ОСОБА_5 повідомив, що при скликанні зборів усі вимоги законодавства та статуту Товариства були належним чином виконані. Для реєстрації акціонерів (їх представників), які прибули для участі у Загальних зборах, рішенням Наглядової ради (протокол №7/2020 від 28.12.2020р.) було призначено реєстраційну комісію у наступному складі: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9  члени комісії, головою реєстраційної комісії обрано ОСОБА_7 . 
		За результатами розгляду та голосування по питанням порядку денного на позачергових загальних зборах були прийняті наступні рішення:
		1)з 1-го питання порядку денного прийняте рішення про обрання лічильної комісії в наступному складі: голова лічильної комісії  ОСОБА_10 , члени лічильної комісії -  ОСОБА_9 , ОСОБА_11  члени комісії, припинити їх повноваження з моменту з моменту оголошення зборів закритими;
		2)з 2-го питання порядку денного прийнято вирішено обрати головою загальних зборів ОСОБА_12 , секретарем загальних зборів  ОСОБА_13 та уповноважити їх підписати протокол загальних зборів;
		3)з 3-го питання порядку денного прийнято рішення затвердити наступні рішення з питань порядку проведення Загальних зборів акціонерів Товариства, а саме:
		-голосування на зборах проводиться за принципом одна голосуюча акція  один голос (крім кумулятивного голосування), по бюлетенях, без використання кабін для голосування, окремим бюлетенем по кожному питанню порядку денного;
		-бюлетені для голосування засвідчуються наступним чином: до початку реєстрації голова реєстраційної комісії на бюлетенях для голосування ставить свій підпис у передбаченому місці та відбиток печатки Товариства;
		-голосування за одним бюлетенем здійснюється  до 5 хв.; перерва для підрахунку підсумків голосування та складання відповідного протоколу лічильної комісії  до 10 хв.; оголошення протоколів лічильної комісії  до 5 хв.;
		-доповіді по питаннях порядку денного до 10 хв.;
		-заяви на виступ, питання до доповідача та інші звернення від учасників зборів із зазначенням прізвища, імені та по батькові (повного найменування) акціонера (його представника), розглядаються в порядку черговості їх надходження в письмовому вигляді;
		-кіно-, фото-, відеозйомка та використання інших технічних засобів фіксації інформації на зборах може здійснюватися особами, які завчасно звернулись до Наглядової ради Товариства та отримали відповідну згоду;
		4)з 4-го питання порядку денного прийнято рішення про затвердження рішення Наглядової ради Товариства, які оформлені відповідними протоколами, у період з 20 жовтня 2020р. по 25 січня 2021р. (включно);
		5)з 5-го питання порядку денного вирішено підтвердити повноваження голови та членів Правління Товариства, обраних на Загальних зборах Товариства, які відбулися 20 жовтня 2020р. (протокол №б/н від 20.10.2020р.), а саме:
		-підтвердити повноваження ОСОБА_14 , як голови правління Товариства;
		-підтвердити повноваження ОСОБА_15 та Трохимчука Віталія Сергійовича, як членів правління Товариства;
		6)з 6-го питання порядку денного прийнято рішення про зміну типу Товариства  визначити тип Товариства, як приватне акціонерне товариство. Це рішення набирає чинності з дати державної реєстрації Статуту Товариства у новій редакції;
		7)з 7-го питання порядку денного прийнято рішення: затвердити рішення про зміну найменування Товариства:
		-нове повне найменування Товариства українською мовою  Приватне акціонерне товариство «Одеський автоскладальний завод»;
		-нове скорочене найменування Товариства українською мовою  ПРАТ «ОДАЗ»;
		-нове повне найменування Товариства англійською мовою  PRIVATE JOINT STOCK COMPANY «ODESSA CAR ESSEMBLY PLANT»;
		-нове скорочене найменування Товариства англійською мовою  PRJSC «ODAZ»;
		8)з 8-го питання порядку денного прийнято рішення про дострокове припинення повноважень голови та членів діючого складу Наглядової ради Товариства;
		9)з 9-го питання порядку денного прийнято рішення про обрання Наглядової ради у наступному складі: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_16 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_17 ;
		10)з 10-го питання порядку денного прийнято рішення про затвердження умов цивільно-правових договорів (контрактів), що укладатимуться з головою та членами Наглядової ради Товариства, затвердження запропонованого розміру їх винагороди, обрати особою, яка уповноважується на підписання цивільно-правових договорів з членами Наглядової ради Товариства, голову ОСОБА_18 ;
		11)з 11-го питання порядку денного прийнято рішення про доручення голові Правління Граматику Вадиму Івановичу від імені Товариства звернутися з позовом до колишніх посадових осіб органів Товариства, а саме: до колишнього голови Правління ОСОБА_2 та колишніх членів Правління, до колишнього Голови Наглядової ради ОСОБА_19 та до колишніх членів Наглядової ради ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , стосовно відшкодування збитків, завданих Товариству;
		12)з 12-го питання порядку денного прийнято рішення про затвердження рішення про обрання ТОВ «Південний регіональний депозитарно-торговий фондовий центр», ідентифікаційний код юридичної особи 22452796, депозитарною установою, яка надає Товариству послуги, затвердження умов договору, що укладено з нею, затвердження розміру оплати її послуг;
		13)з 13-го питання порядку денного прийнято рішення про затвердження змін та доповнень до Статуту Товариства шляхом викладення його у новій редакції. Доручити Голові Правління Граматику Вадиму Івановичу підписати Статут Товариства у новій редакції та здійснити дії для його державної реєстрації у відповідності до чинного законодавства;
		14)з 14-го питання порядку денного прийнято рішення про затвердження нових редакцій внутрішніх Положень Товариства: «Про загальні збори», «Про Наглядову раду», «Про правління», «Про ревізійну комісію», «Про інформацію». Доручити голові Правління Граматику Вадиму Івановичу підписати нові редакції внутрішніх Положень Товариства «Про загальні збори», «Про Наглядову раду», «Про правління», «Про ревізійну комісію», «Про інформацію». 
		Справжність підписів голови зборів ОСОБА_12 , секретаря зборів ОСОБА_13 , голови правління ПАТ «Одеський автоскладальний завод» Граматика В.І. засвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кіріченко І.Є., зареєстровано в реєстрі за №136, 137, 138. 
		З протоколу №4 реєстраційної комісії позачергових загальних зборів ПАТ «ОДАЗ», складеного 25.01.2021 о 10:45, вбачається, що відмовлено у реєстрації акціонеру (представнику акціонера), який прибув для участі у позачергових загальних зборах ПАТ «ОДАЗ», що призначені на 25.01.2021, а саме, представнику акціонера ОСОБА_2  ОСОБА_3 , у зв`язку з відсутністю у акціонера (його представника) документів, які ідентифікують особу акціонера (його представника). 
		Актом №3 реєстраційної комісії позачергових загальних зборів ПАТ «ОДАЗ», складеним 25.01.2021 о 10:49, засвідчено відмову ОСОБА_3 від отримання протоколу №4 реєстраційної комісії, складеного 25.01.2021. 
		Позивач, посилаючись на те, що протиправний недопуск його представника до участі в позачергових загальних зборах акціонерів ПАТ «ОДАЗ» 25.01.2021, на яких були прийняті рішення, оформлені протоколом від 25.01.2021, є порушенням його корпоративних прав, звернувся з даним позовом про визнання прийнятих рішень недійсними.
		В якості доказів до матеріалів справи позивачем надано:
		-фрагменти відеофіксації подій, що мали місце 25.01.2021 під час реєстрації акціонерів та їх представників для участі в загальних зборах. При цьому, відеозапис не є безперервним, а містить лише уривки, на яких, зокрема, зафіксовано як голова реєстраційної комісії повертає ОСОБА_22 копії документів та одночасно запитує у інших акціонерів чи будуть вони заходити, паралельно ОСОБА_22 запитує щодо того, чому її не було зареєстровано, голова реєстраційної комісії повідомляє, що реєстрація закінчилась. Разом з тим, відео не містить безперервної фіксації процесу надання документів на реєстрацію саме ОСОБА_3 , як представником акціонера ОСОБА_2 , та відмови останній в допуску до участі в загальних зборах, не містить в собі зафіксованої інформації щодо обставин прийняття від ОСОБА_3 документів, що посвідчують її особу, зокрема паспорту, та неповернення його останній, а також вчинення будь-яких протиправних чи насильних дій щодо ОСОБА_3 ;
		-пояснення ОСОБА_3 від 25.01.2021, надані співробітнику поліції щодо подій, які мали місце 25.01.2021 за адресою ПАТ «ОДАЗ», зокрема, щодо відмови їй в реєстрації для участі у зборах, а також неповернення їй оригіналу паспорту після його надання голові реєстраційної комісії ОСОБА_7 ; 
		-протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення, складений 25.01.2021 о 12год.50хв. за заявою ОСОБА_3 щодо вжиття заходів до керівництва ПАТ «ОДАЗ» у зв`язку з тим, що 25.01.2021р. приблизно о 11год. 00хв. ОСОБА_3 не допустили до позачергових загальних зборів акціонерів товариства з підстав закінчення часу для реєстрації та не повернули паспорт останньої після реєстрації на збори; 
		-витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 22.04.2021 номер кримінального провадження 12021167490000201, з якого вбачається, що 21.04.2021 до чергової частини відділення поліції № 2 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області надійшла ухвала слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси щодо зобов`язання посадових осіб на реєстрацію заяви гр. ОСОБА_3 , яка просить прийняти міри до невстановлених осіб, в діях яких вбачаються ознаки ст. 356 КК України;
		-протокол допиту потерпілого - ОСОБА_3 від 10.08.2021, складений старшим дізнавачем СД ВП № 2 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області лейтенантом поліції Осташ К.В. в рамках кримінального провадження № 12021167490000201 за ознаками ст. 356 КК України;
		-протокол допиту свідка - ОСОБА_7 від 12.08.2021, складений старшим дізнавачем СД ВП № 2 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області лейтенантом поліції Осташ К.В. в рамках кримінального провадження № 12021167490000201 за ознаками ст. 356 КК України;
		- нотаріально засвідчені заяви фізичних осіб: ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та ОСОБА_21 (від 20.04.2021), в яких викладені пояснення останніх щодо подій, які, за твердженням цих осіб, мали місце у спірних відносинах, а саме, щодо надання 25.01.2021 ОСОБА_3 голові реєстраційної комісії Чечель І.В. оригіналу паспорту. 
		Окрім цього, про ці ж обставини повідомили в заявах свідків ОСОБА_25 (заява посвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Юшиним А.Ю. за реєстровим №1470 від 16.08.2021), ОСОБА_21 (заява посвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Куценко О.І. за реєстровим №993 від 16.08.2021), ОСОБА_23 (заява посвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Куценко О.І. за реєстровим №994 від 16.08.2021р.). 
		Суд першої інстанції, надаючи оцінку доводам позивача ОСОБА_2 щодо протиправного недопуску його представника ОСОБА_3 , виходив з того, що відповідно до підпункту «а» пункту 1 частини першої статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» та статті 39 Закону України «Про акціонерні товариства» у випадку участі в загальних зборах товариства представника акціонера, останній має пред`явити реєстраційній комісії як паспорт, так і довіреність на право участі та голосування на загальних зборах акціонерного товариства. 
		Дослідивши довіреність, видану акціонером ОСОБА_2 його представнику ОСОБА_3 , посвідчену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Омаровою В.С. від 23.01.2021, зареєстрованою в реєстрі за №279, на предмет її відповідності пунктам 1.1. - 2.5 глави 4 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595, місцевий господарський суд дійшов висновку про відповідність форми довіреності та викладених у ній даних вимогам чинного законодавства щодо складання довіреностей.
		Також суд попередньої інстанції врахував, що обома сторонами у заявах по суті справи та безпосередньо у судових засіданнях визнавався факт надання представником акціонера ОСОБА_2 ОСОБА_3 для реєстрації на загальних зборах товариства 25.01.2021 оригіналу паспорту громадянина України.
		Таким чином, Господарським судом Одеської області встановлено, що ОСОБА_3 було надано 25.01.2021 реєстраційній комісії для ідентифікації особи та підтвердження її повноважень належні документи для участі в загальних зборах Товариства представника акціонера ОСОБА_2 : як паспорт, так і довіреність на право участі та голосування на загальних зборах акціонерного товариства. 
		З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку, що наявний в матеріалах справи (т. 1 а.с. 83) протокол № 4 реєстраційної комісії позачергових загальних зборів ПАТ «ОДАЗ» від 25.01.2021, з якого вбачається, що представнику акціонера ОСОБА_2  ОСОБА_3 відмовлено у реєстрації у зв`язку з відсутністю у акціонера (його представника) документів, які ідентифікують особу акціонера (його представника), протирічить як встановленим обставинам справи, наявним доказам (заявам свідків: ОСОБА_3 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 від 16.08.2021), так і доводам, викладеним відповідачем у відзиві, а саме, недопуску представника позивача до участі у загальних зборах з підстав неналежно оформленої довіреності.
		При цьому суд зазначив, що недопущення до участі у загальних зборах товариства може полягати у безпідставній відмові в реєстрації прибулого представника акціонера з боку реєстраційної комісії.
		Встановивши зазначені обставини, місцевий господарський суд дійшов висновку, що представника позивача безпідставно 25.01.2021 не було допущено до загальних зборів ПАТ «ОДАЗ».
		Водночас, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову у зв`язку з відсутністю істотного впливу кількості належних апелянту акцій на прийняття рішень позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «ОДАЗ», оформлених протоколом від 25.01.2021.
		Позиція суду апеляційної інстанції
		Скаржник, звертаючись з апеляційною скаргою, висновок Господарського суду Одеської області, що представник позивача безпідставно 25.01.2021 не був допущений до загальних зборів ПАТ «ОДАЗ», не оспорює, проте не погоджується з висновком суду про відмову у задоволенні позовних вимог у зв`язку з тим, що відсутність представника позивача на загальних зборах не могла істотно вплинути на прийняття зборами рішення.
		Відповідно до частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Отже, оскільки рішення Господарського суду Одеської області від 08.12.2021 у даній справі позивачем фактично оскаржується лише в частині відмови у задоволенні позову з підстав відсутності істотного впливу кількості належних апелянту акцій на прийняття рішень позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «ОДАЗ», оформлених протоколом від 25.01.2021, а суд апеляційної інстанції відповідно до вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги при апеляційному перегляді справи, колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду в апеляційному порядку оскаржуване рішення в частині висновків про те, що представника позивача безпідставно 25.01.2021 не було допущено до загальних зборів ПАТ «ОДАЗ», не переглядається.
		Згідно із частиною першою статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
		Відповідно до пункту 8 частини першої статті 2 Закону України «Про акціонерні товариства» корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами. 
		Акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями (частина перша статті 152 Цивільного кодексу України).
		Положеннями статті 20 Закону України «Про акціонерні товариства» закріплено, що акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства.
		Статтею 25 Закону України «Про акціонерні товариства» визначено права акціонерів власників простих акцій, зокрема, кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на участь в управлінні акціонерним товариством.
		Отже, право позивача на участь в управлінні товариством є складовою частиною його корпоративних прав як особи, яка володіє частиною акцій товариства.
		Частиною першою статті 50 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачено, що у разі, якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту чи положення про загальні збори акціонерного товариства, акціонер, права та охоронювані законом інтереси якого порушені таким рішенням, може оскаржити це рішення до суду протягом трьох місяців з дати його прийняття. Суд має право з урахуванням усіх обставин справи залишити в силі оскаржуване рішення, якщо допущені порушення не порушують законні права акціонера, який оскаржує рішення.
		Отже, рішення загальних зборів акціонерного товариства може бути оскаржено в судовому порядку, якщо: 1) само по собі прийняте рішення порушує вимоги Закону; 2)порушено порядок прийняття такого рішення.
		Верховний Суд неодноразово зауважував, що у статті 50 Закону України «Про акціонерні товариства» прямо та буквально не визначено, що порушення порядку скликання та підготовки проведення загальних зборів (тобто, процедури, що передує прийняттю рішення) може бути підставою для оскарження та визнання недійсним прийнятого рішення.
		Водночас, стала судова практика виходить з розширювального тлумачення змісту поняття «порядку прийняття рішення» та визначає, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства є:
		-порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;
		-позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;
		-порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
		Велика Палата Верховного Суду прямо вказує, що рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання (пункт 67 постанови ВП ВС від 28.01.2020 у справі № 924/641/17), але зауважує та конкретизує, що права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо (пункт 54 постанови ВП ВС від 04.02.2020 у справі № 915/540/16).
		За приписами частини першої статті 50 Закону України «Про акціонерні товариства» право на судовий захист шляхом оскарження рішення пов`язане із порушенням не лише суб`єктивних корпоративних прав, а й охоронюваних законом інтересів (законних інтересів), які у свою чергу можуть становити самостійний об`єкт судового захисту. Водночас важливим є те, що особа вправі звертатись до суду за захистом не будь-якого, а виключно охоронюваного законом інтересу, порушеного рішенням, що оскаржується.
		У рішенні від 01.12.2004 року у справі N 18-рп/2004 Конституційний Суд України, визначаючи зміст поняття «охоронюваний законом інтерес», розтлумачив, що його треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, яке є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
		У мотивувальній частині цього рішення Конституційний Суд зазначив, що:
		-«охоронюваний законом інтерес», на відміну від інтересу в широкому розумінні, перебуває виключно у логічно-смисловому зв`язку із суб`єктивними правами, але прямо ними не опосередковується, тобто виходить за межі останніх (абзац 1 підпункту 3.3 пункту 3);
		-види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», як правило, не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними (абзац 3 підпункту 3.4 пункту 3);
		-наголос на «охоронюваності законом» чи законності того чи іншого інтересу застосовується лише у разі, коли не виключена можливість шляхом зловживання інтересами, прагненнями, використовуючи ті чи інші юридичні норми, забезпечити реалізацію незаконних інтересів (абзац 3 підпункту 3.5 пункту 3);
		-поняття «охоронюваний законом інтерес» у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а)виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним (абзац 3 підпункту 3.6 пункту 3);
		-легітимний інтерес акціонерного товариства не є простою сукупністю законних інтересів його акціонерів. Індивідуальні інтереси останніх, як правило, відрізняються суперечливістю, а нерідко й конфліктністю, оскільки спрямовуються на пошук і використання або створення шляхів і засобів для задоволення різних за обсягом і змістом потреб та відрізняються різними мотивами у таких бажаннях і прагненнях. Не можуть бути завжди тотожними інтереси власника однієї акції та інтереси держателя контрольного пакету акцій, лабільні інтереси міноритарного (дрібного) акціонера, стратегічні інтереси акціонерного товариства у цілому тощо (абзац 1 підпункту 4.1 пункту 4);
		-проблема правового захисту індивідуальних інтересів, особливо міноритарних акціонерів, як і виключення можливості зловживання такими інтересами, у сучасному законодавстві України ефективно не вирішена. В результаті акціонери, які мають незначний пакет акцій, взагалі не можуть впливати на діяльність товариства, їхні голоси фактично не враховуються на загальних зборах під час прийняття рішень, тобто законодавець свідомо допускає абсолютний пріоритет більшості голосуючих акцій, якими володіють кілька або навіть один акціонер, над меншістю голосуючих акцій, що належать переважній більшості учасників товариства - міноритарним акціонерам, і цим самим відбувається повне погашення законних індивідуальних інтересів останніх інтересами акціонерного товариства, формулювання яких залишається, як правило, прерогативою меншості учасників товариства (абзац 1 підпункту 4.3 пункту 4);
		-акціонер може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства; порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі третіми особами, прав чи охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом (абзац 1 підпункту 4.4 пункту 4).
		Південно-західний апеляційний господарський суд зауважує, що у справі, що розглядається, не вирішується питання щодо дотримання порядку скликання загальних зборів товариства, оскільки позивач не обґрунтовував заявлені позовні вимоги неповідомленням або неналежним повідомленням про проведення 25.01.2021 загальних зборів ПАТ «ОДАЗ», у зв`язку з чим до предмета доказування у даній справі входять обставини щодо того, як їх прийняття вплинуло на корпоративні права та охоронювані законом інтереси позивача.
		При цьому колегія суддів враховує, що вагомою гарантією, що забезпечує реалізацію корпоративних прав учасника господарського товариства, є встановлене законодавством право брати участь в управлінні справами товариства. Зокрема, право учасника на управління господарським товариством (незалежно від розміру участі учасника у товаристві) полягає у тому, щоб брати участь у прийнятті спільно з іншими учасниками рішень з усіх питань діяльності товариства, віднесених до їх компетенції, що спричиняють настання певних юридичних наслідків для господарського товариства та його учасників.
		В контексті наведеного колегією суддів встановлено, що на позачергових загальних зборах, які відбулися 25.01.2021, вирішувалися питання, зокрема, щодо зміни типу товариства, статутних документів і внутрішніх положень юридичної особи, зміни депозитарної установи (пункти 6, 12, 13, 14).
		Також вирішувалося питання зміни органу управління товариства  Наглядової ради (питання 8 та 9 порядку денного), за результатами розгляду якого були прийняті рішення про дострокове припинення повноважень голови та членів діючого та обрання нового складу Наглядової ради.
		Окрім того, на вказаних загальних зборах було прийнято рішення про звернення з позовом від імені Товариства до колишніх посадових осіб органів Товариства про відшкодування збитків, завданих Товариству (пункт 11 порядку денного). 
		Беручи до уваги, що відповідно до статті 167 Господарського кодексу України правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні товариством, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав, то протиправна відмова представнику акціонера ОСОБА_2  ОСОБА_3 у реєстрації для участі у позачергових загальних зборах ПАТ «ОДАЗ», які відбулися 25.01.2021, мала наслідком недопуск ОСОБА_2 до участі у цих зборах, у зв`язку з чим він не зміг реалізувати свої корпоративні права учасника цього Товариства та висловити свою думку з обговорюваних питань порядку денного, вирішення яких прямо впливають на права та обов`язки ОСОБА_2 , як колишнього голови Правління (пункти 8, 9, 11 порядку денного).
		Окрім того, спірними рішеннями позачергових загальних зборів порушено охоронюваний законом інтерес позивача, який полягає в правомірному очікуванні на дотримання процедури належного проведення позачергових загальних зборів акціонерів, у порядку, визначеному законодавством та статутом товариства, при вирішенні таких важливих питань в діяльності господарського товариства як зміна типу товариства, статутних документів і внутрішніх положень юридичної особи, зміна депозитарної установи (пункти 6, 12, 13, 14).
		За встановлених обставин справи та правового регулювання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що недотримання відповідачем вимог закону щодо проведення загальних зборів, у зв`язку з чим позивач в особі його представника не зміг зареєструватися для участі у загальних зборах, порушує корпоративні права позивача на участь в управлінні товариством та охоронюваний законом інтерес, який полягає в правомірному очікуванні на дотримання процедури належного проведення позачергових загальних зборів акціонерів, у порядку, визначеному законодавством та статутом товариства, що має наслідком визнання рішень позачергових загальних зборів ПАТ «ОДАЗ» від 25.01.2021 недійсними та задоволення позову в цій частині.
		Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутність представника позивача на зборах з врахуванням його частки в статутному капіталі товариства не могла вплинути на прийняття оскаржуваних рішень, оскільки вплив учасника (акціонера, члена) на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням. Зокрема, у разі допущення представника позивача до участі у загальних зборах позивач в особі його представника мав би можливість реалізувати своє право на висловлення своєї позиції з обговорюваних питань порядку денного та, можливо, вплинути на формування загальної думки акціонерів щодо прийнятих рішень на загальних зборах.
		Щодо доводів скаржника про те, що місцевий господарський суд під час розгляду даної справи на стадії підготовчого провадження безпідставно відмовив позивачу у задоволенні заяви про зміну предмета позову шляхом додавання до основної вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів відповідної похідної вимоги про скасування реєстраційного запису, внесеного на підставі оспорюваних рішень загальних зборів, колегія суддів зазначає наступне.
		17.08.2021, тобто на стадії підготовчого провадження, яке було закрито ухвалою суду від 13.09.2021, до Господарського суду Одеської області від представника позивача надійшла заява про зміну предмету позову (вх.№21905/21 від 17.08.2021), в якій позивач доповнив свій позов вимогою про скасування реєстраційного запису №10005561070021031418, внесеного 26.01.2021 державним реєстратором Іванівської районної державної адміністрації Одеської області Черненко О.В. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб  підприємців та громадських формувань відносно зміни найменування юридичної особи (код ЄДРПОУ 00231604).
		Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.09.2021 відмовлено у прийнятті до розгляду заяви позивача про зміну предмету позову з огляду на те, що вона за своїм змістом є заявленням позивачем ще однієї вимоги немайнового характеру.
		Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
		Згідно з частиною першою статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
		Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
		Відповідно до частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.
		Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
		Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Слід зазначити, що правові підстави позову  це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
		Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову  це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
		Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
		Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15 та у постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі №922/2575/19.
		Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
		Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
		Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
		Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
		Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.
		Саме такий правовий висновок Верховного Суду викладено в постанові від 22.07.2021 у справі №910/18389/20.
		Як вбачається з позовної заяви, предмет позову ОСОБА_2 становить вимога про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «ОДАЗ», оформлених протоколом від 25.01.2021, у той час як підставою позову визначено незаконність оспорюваних рішень внаслідок порушення корпоративних прав позивача, що виразилось у протиправному недопуску представника позивача до участі у позачергових загальних зборах.
		За таких обставин, посилаючись на необхідність скасування реєстраційного запису №10005561070021031418, внесеного 26.01.2021 державним реєстратором Іванівської районної державної адміністрації Одеської області Черненко О.В. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб  підприємців та громадських формувань відносно зміни найменування юридичної особи на підставі оспорюваних позивачем рішень загальних зборів, ОСОБА_2 у заяві (вх.№21905/21 від 17.08.2021) не змінював підстави позову, оскільки доповнена позовна вимога також обґрунтована незаконністю оспорюваних рішень загальних зборів.
		Таким чином, у наведеній вище заяві позивач не зазначив нових підстав на обґрунтування заявлених позовних вимог, тобто первісні підстави позову (як фактичні, так і юридичні) залишились незмінними. 
		Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивач у заяві (вх.№21905/21 від 17.08.2021) доповнив позов однією похідною вимогою, не здійснивши при цьому коригування підстав позову, що свідчить про дотримання ним процесуального закону.
		Зазначеного місцевим господарським судом під час постановлення протокольної ухвали від 13.09.2021 про відмову у прийнятті до розгляду заяви позивача про зміну предмету позову безпідставно враховано не було.
		Колегія суддів, розглянувши позовну вимогу про скасування реєстраційного запису зазначає, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб  підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі: судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.
		З огляду на те, що можливість задоволення похідної вимоги безпосередньо залежить від задоволення основної позовної вимоги, то у зв`язку із задоволенням позовної вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ПАТ «ОДАЗ» від 25.01.2022, також підлягає задоволенню і вимога щодо скасування реєстраційної дії.
		Висновки суду апеляційної інстанції
		Відповідно до положень статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Відповідно до пункту 2 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
		Згідно із частиною першою 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		Перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного судового рішення з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, та порушення норм процесуального права, і ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
		Розподіл судових витрат.
		Згідно з пунктом другим частини першої статті 129 Господарського кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку із задоволенням позову та апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції та за апеляційний перегляд справи покладається на відповідача. При цьому враховуючи, що при поданні апеляційної скарги скаржником було сплачено за оскарження однієї вимоги немайнового характеру, а судом апеляційної інстанції задоволено дві вимоги немайнового характеру, з відповідача слід стягнути витрати на оплату судового збору за подання апеляційної скарги на користь позивача у сумі 3405,00 грн. (які позивач сплатив при поданні апеляційної скарги) та на користь Державного бюджету України у сумі 3405,00грн. (у неоплаченій скаржником частині).
		 
		Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281 - 284 ГПК України, суд 
		ПОСТАНОВИВ:
		1.Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
		2.Рішення Господарського суду Одеської області від 08.12.2021 у справі №916/1143/21 скасувати. 
		3.Позов ОСОБА_2 задовольнити.
		4.Визнати недійсними рішення позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Одеський автоскладальний завод» (код ЄДРПОУ 00231604), оформлених протоколом від 25.01.2021.
		5.Скасувати реєстраційний запис №10005561070021031418, внесений 26.01.2021 державним реєстратором Іванівської районної державної адміністрації Одеської області Черненко О.В. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб  підприємців та громадських формувань відносно зміни найменування юридичної особи (код ЄДРПОУ 00231604).
		6.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Одеський автоскладальний завод» на користь ОСОБА_2 4540 /чотири тисячі п`ятсот сорок/ грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.
		7.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Одеський автоскладальний завод» на користь ОСОБА_2 3405 /три тисячі чотириста п`ять/ грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
		8.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Одеський автоскладальний завод» до Державного бюджету України 3405 /три тисячі чотириста п`ять/ грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.
		9.Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням всіх необхідних реквізитів.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.
		Повний текст постанови складено 10.10.2022.
		 
		 
		 
		Головуючий суддяЛ.В. Поліщук
		 
		 
		 
		 
		СуддяК.В. Богатир
		 
		 
		 
		 
		СуддяС.В. Таран

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...