Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 11/36 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Спір пов’язаний з реалізацією корпоративних прав.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 09.08.2010. Забезпечено надання загального доступу: 13.08.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		Кіровоградської області
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		 
		"04" серпня 2010 р.Справа № 11/36 
			 
		
		Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коваленко Н.М., розглянувши матеріали справи № 11/36 від 29.06.2010 року
		за позовом: гр. ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 
		до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Гарант-Цукор", м. Кіровоград, вул. Комарова, 64, 
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - гр. ОСОБА_2, м. АДРЕСА_2,
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - гр. ОСОБА_3, АДРЕСА_1,
		 
		про визнання недійсним рішення загальних зборів
		 ПРЕДСТАВНИКИ:
		 від позивача - ОСОБА_4, довіреність № 1910 від 19.05.2008 року;
		від відповідача  Чернявський С.В., довіреність № 3 від 11.01.2010 року;
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача  не з'явились.
		 Ухвалою від 29.06.2010 року господарський суд порушив провадження у справі № 11/36 за позовом учасника товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Гарант-Цукор" з 80% частки у статутному капіталі ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Гарант-Цукор" про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Гарант-Цукор" від 15.09.2005 року, оформленого протоколом загальних зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Гарант-Цукор" № 4 від 15.09.2005 року, яким було постановлено виплатити ОСОБА_2 частку прибутку за 2004 рік в натуральній формі, а саме цукор-пісок в кількості 600 тонн на загальну суму 2 016 000, 00 грн.
		19.07.2010 року до господарського суду відповідачем надана заява № 82 від 16.07.2010 року в порядку ст. 78 ГПК України про визнання позову, з вимогою позовні вимоги задовольнити повністю, визнавши недійсним рішення загальних зборів, оформлене протоколом загальних зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Гарант-Цукор" № 4 від 15.09.2005 року. А також письмові пояснення № 83 від 16.07.2010 року по суті спору.
		Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, вимоги ухвали суду від 27.07.2010 року не виконали витребувані судом докази (документи) не надали.
		При цьому учасники судового процесу належним чином повідомлені до про дату, час та місце розгляду справи, вказана обставина підтверджується відповідним штампом господарського суду Кіровоградської області від 28.07.2010 року на зворотному боці 2-го аркуша ухвали суду від 27.07.2010 року.
		Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами та за відсутності повноважних представників третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників сторін, господарський суд, -
		ВСТАНОВИВ:
		 Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначає наступне.
		23.07.2009 року Кіровським районним судом м. Кіровограда відкритого провадження у цивільній справі № 2-4627/09 за заявою ОСОБА_2 до ТОВ “Агро-гаран-цукор” про повернення 600 тонн цукру-піску зданого на відповідальне зберігання згідно договору № 2/09 від 20.09.2005 року.
		В обґрунтування заявлених вимог, щодо існуючого права власності на спірне майно по даній цивільній справі суду надано протокол № 4 зборів засновників відповідача від 15.09.2005 року, яким прийнято рішення про розподіл чистого прибутку підприємства за 2004 рік та виплатити ОСОБА_2 частку прибутку в натуральній формі, а саме цукру-піску в кількості 600 тонн на загальну суму 2 016 000, 00 грн. 
		Право учасника товариства на отримання частини прибутку (дивідендів) та відповідний йому обов'язок товариства здійснити виплату частини прибутку настає лише після прийняття загальними зборами товариства рішення про оголошення чистого прибутку дивідендом. При цьому позивач посилається на статті 10, 11, 15, 41, 60, 61 Закону України “Про господарські товариства”.
		Так зі змісту Звіту про фінансові результати за 2004 рік відповідача у рядку за кодом 220 відображено чистий прибуток в сумі 16, 8 тис. грн. У розділі 3 “Розрахунок показників прибутковості акцій” Звіту про фінансові результати за 2004 рік у рядках за кодами 320, 330 та 340 відповідачем не відображені ні чистий прибуток, ні скоригований чистий прибуток, чи дивіденди. 
		При аналізі фінансово-економічної діяльності підприємства  відповідача в 2004 році, який здійснений в результаті планової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства (за період з 12.04.2002 по 31.12.2004 роки), ДПІ у м. Кіровограді було встановлено, що фінансово-господарською діяльністю ТОВ “Агро Гарант Цукор” почало займатися з серпня 2004 року, оподаткований прибуток відповідача за 2 півріччя 2004 рік склав 9400 грн.
		Згідно ст. 15 Закону України “Про господарські товариства” прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку товариства сплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків та сплати обов'язкової суми дивідендів, залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання.
		Відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати”, затвердженого наказом України від 31.03.99 № 87, прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.
		Крім того, позивач зазначає, що відповідно до статті 11 Закону України “ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.
		Відповідно до п.п. 5. 42 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 № 87, метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату. У статті "Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)" відображається або сума нерозподіленого прибутку, або сума непокритого збитку. Сума непокритого збитку наводиться в дужках та вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.
		Згідно з п. п. 5, 32 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 № 87, метою складання звіту про фінансові результати є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період.
		Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших витрат (збитків).
		Порівняльно-правовий аналіз вказаних норм матеріального права дозволяє зробити висновок про те, що розрахунок частини прибутку, який підлягає сплаті учасникам Товариства (дивідендів), за законодавчо встановленими правилами ведення бухгалтерського обліку в Україні, здійснюється за статтями № 190, 220 Звіту про фінансові результати (форма № 2) за відповідний звітний період, а тому оспорюване Рішення загальних зборів учасників Товариства не може бути законним, тому як суперечить вимогам статті 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 1.9 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати» (Форма № 2), затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.1999.
		З огляду на все вищевикладене та керуючись при, цьому статтями 1-2, частиною 1 статті 12, статтями 22, 32 - 34, 54, 56 - 57, господарського процесуального кодексу України, статтями 88, 167 Господарського Кодексу України, статтями 16, 116 Цивільного кодексу України, статтями 10-11, 15, 41, 58-61 Закону України «Про господарські товариства», статтею 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», статтею 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивач просить визнати недійсним рішення загальних зборів ТОА “Агро-гаран-цукор” від 15.09.2005 року, оформлене протоколом загальних зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-гарант-цукор” № 4 від 15.09.2005 року.
		В додатковому обґрунтуванні від 02.08.2010 року до позовної заяви позивач зазначив наступне.
		В провадженні господарського суду Кіровоградської області знаходиться справа №11/36 за позовом учасника товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-гарант-цукор» з 80% частки у статутному капіталі: ОСОБА_1 (далі - Позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-гарант-цукор» (далі - Відповідач) про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників.
		Ухвалою господарського суду Кіровоградської області по справі №11/36 від 27.07.2010 р. за ініціативи суду до участі у справі залучено третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3
		З врахуванням цього позивач вважає за необхідне додатково обґрунтувати мотиви недійсності оспорюванного рішення та викласти їх наступним чином.
		По-перше, як зазначено в п. 2.11 Рекомендацій ВГСУ № 04-5/14 від 28.12.2007 р. «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» під час вирішення спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів суду слід з'ясовувати, чи відповідає оспорюване рішення вимогам чинного законодавства та/або компетенції органу, що прийняв це рішення, чи були загальні збори правомочними, чи було дотримано визначеного законом порядку скликання і проведення загальних зборів. Зокрема, підставами недійсності рішень загальних зборів є такі:
		а) рішення загальних зборів не відповідає нормам чинного законодавства;
		б) рішення прийнято неправомочними загальними зборами або правомочність загальних 
			зборів встановити неможливо;
		
		г) рішення прийнято з питання, не включеного до порядку денного загальних зборів;
		є) рішення прийнято загальними зборами акціонерів, під час скликання і проведення яких не було дотримано вимог законодавства або статуту акціонерного товариства, якщо це призвело до істотного порушення прав позивача.
		Відповідно до ч. 1 ст. 60, 61 Закону України «Про господарські товариства» загальні збори учасників вважаються правомочними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Кожен з учасників повинен бути повідомлений про проведення загальних зборів товариства із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного не менш як за ЗО днів до дня скликання загальних зборів.
		Згідно з положеннями пунктів 12.8., 12.11. Статуту ТОВ «Агро-гарант-цукор» про проведення зборів учасники повідомляються персонально за допомогою засобів телефонного зв'язку. Підтвердженням належного повідомлення Учасників є присутність учасників або уповноважених представників Учасників на зборах, про що зазначається в протоколі за підписом головуючого та секретаря. Повідомлення повинно бути зроблено не менше ніж за 30 днів до скликання зборів учасників. Учасники, які беруть участь у Зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів, яку має кожний Учасник. Цей перелік підписується Головою та секретарем Зборів. Голова зборів організовує ведення протоколу Зборів.
		В порушення вимог Закону України «Про господарські товариства» та Статуту позивач не був належним чином повідомлений про проведення, час і місце, порядок денний загальних зборів, на яких прийнято спірне рішення, що оформлене протоколом.
		Статтею 10 Закону України «Про господарські товариства», статтею 116 ЦК України та статтею 88 ГК України визначено право учасника товариства брати участь в управлінні товариством та справами товариства.
		Відповідно до ст. 58 Закону України «Про господарські товариства» кожен з учасників товариства має право голосувати на засіданні загальних зборів пропорційно розміру своєї частки в статутному (складеному) капіталі товариства. Зокрема даною нормою Закону визначений склад загальних зборів учасників, а саме: загальні збори учасників товариства складаються з учасників товариства.
		Таким чином відсутність повідомлення про проведення засідання загальних зборів, що нібито відбулись 15 вересня 2005 року порушило цілу низку передбачених чинним законодавством України прав, наданих позивачу, як учаснику товариства, а саме: право на участь в управлінні товариством та справами товариства, право одержання інформації про проведення загальних зборів учасників товариства та про порядок денний, право ознайомитися із документами до моменту проведення загальних зборів, право голосувати на засіданні з питань порядку денного, право передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства.
		Такі дії свідчать про протиправне ігнорування прав позивача як учасника товариства та про намагання блокувати позивачу можливість приймати участь в управлінні справами товариства. Допускаючи такі порушення чинного законодавства проігноровано, в тому числі, і право власності позивача на частку в майні товариства.
		Порушення прав позивача при прийнятті оскаржуваного рішення загальних зборів є істотним, оскільки позивачу не було надано можливість прийняти участь в управлінні справами товариства, рішення було прийнято без його відома, позивачу фактично була блокована можливість проголосувати на засіданні загальних зборів та передбаченим законом способом вплинути на результат прийняття рішення. В той же час, позивач, як учасник ТОВ «Агро-гарант-цукор» має право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати дивіденди, зацікавлений у фінансовій стабільності та прибутковості підприємства. Саме тому питання щодо розподілу прибутку, значним чином впливає на майнові права та інтереси позивача.
		Вплив учасника на прийняття загальними зборами рішення не вичерпується лише голосуванням. Таким чином, виходячи із вищенаведеного, скликання і проведення загальних зборів товариства, на якому нібито було прийнято оскаржуване рішення, не відповідає вимогам чинного законодавства України, наслідком чого є прийняття незаконного рішення.
		У протоколі зазначено, що позивач особисто приймав участь у зборах, що проводилися 15.09.2005 р., на яких вирішувалося питання щодо розподілення чистого прибутку та його виплати одному з учасників ТОВ «Агро-гарант-цукор» - ОСОБА_2, і по усіх питаннях порядку денного позивач голосував "за".
		Однак ця обставина не відповідає дійсності, і є неможливою, оскільки в той день позивач був відсутній у м. Кіровограді, бо знаходився у відрядженні у м. Дніпропетровську про що свідчить наказ №35від 13.09.2005 р.
		Таким чином, внесення до протоколу зборів учасників недостовірних відомостей щодо приймання участі у цих зборах деяких учасників дає всі підстави для висновку щодо неможливості визначення правомочності цих зборів, що повинно мати наслідком визнання недійсними рішень, прийнятих на таких зборах.
		Також слід відмітити, що відповідно до протоколу №4 зборів учасників ТОВ «Агро- гарант-цукор» від 15.09.2005 р. на зборах вирішувались питання, жодне з яких не було зазначено у повідомленні надісланому відповідачем позивачу.
		Відповідно до ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» будь-хто з учасників товариства з обмеженою відповідальністю має право вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлене не пізніш ніж за 25 днів до початку зборів.
		З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися за згодою всіх учасників, присутніх на зборах. В спірному рішенні, яке оформлено протококом, не зазначено про те, що питання про розгляд питань, не внесених у порядку денного, ставилось на голосування, та про те, що отримана згода всіх учасників про розгляд цих питань.
		Як вже зазначалось вище належне повідомлення про проведення зборів учасників ТОВ «Агро-гарант-цукор», які проводилися 15.09.2005 р. з порядком денним на адресу позивача не надсилалося та позивачем не було отримано.
		Таким чином, питання щодо визнання недійсним рішення зборів учасників, оформленого протоколом від 15.09.2005 р., та питання щодо розподілу та виплати прибутку за 2004 рік, вирішувались без попереднього внесення їх до порядку денного зборів та повідомлення про них учасників товариства у строки та порядку, передбачені чинним законодавством. З цієї підстави рішення зборів учасників ТОВ «Агро-гарант-цукор», що прийняте за наслідками розгляду цих питань, не включених до порядку денного є не законним.
		Відтак, оскаржуване рішення зборів учасників ТОВ «Агро-гарант-цукор», що оформлено протоколом зборів №4 від 15 вересня 2005 року, не відповідає вимогам чинного законодавства, прийняте загальними зборами, правомочність якого неможливо встановити, при проведенні цих зборів не було дотримано визначеного законом порядку скликання і проведення цих загальних зборів, та питання, що розглядалися на цих зборах, не були включені до порядку денного зборів учасників ТОВ «Агро-гарант-цукор».
		По-друге, як зазначалось раніше згідно зі статтею 145 Цивільного кодексу України, до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема, затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства.
		Відповідно до ст. ст. 4, 37, 41 Закону України «Про господарські товариства», акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі статуту, повне і командитне товариство - засновницького договору.
		Установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства, строк та порядок виплати частки прибутку (дивідендів) один раз на рік за підсумками календарного року.
		До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства належить, зокрема, затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства (п.п. 5 п.12.7.5. Статуту ТОВ «Агро-гарант-цукор»),
		Відповідно до п.п. 1.8, 1.9 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», корпоративні права - право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.
		Дивіденд - це платіж, який здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
		Порівняльно-правовий аналіз змісту зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновків про те, що виплата частини прибутку (дивідендів) господарського товариства на користь його учасників здійснюється виключно один раз на рік за підсумками календарного року; розподіл та сплата проміжних поквартальних дивідендів господарського товариства між його учасниками (засновниками) не допускається.
		В свою чергу прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку товариства сплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання.
		Згідно до пункту 2.13. Статуту ТОВ «Агро-гарант-цукор» на перших загальних зборах Учасників кожного фінансового року Генеральний директор подає на розгляд Зборів Учасників річний фінансовий звіт про прибутки та збитки Товариства, податкові та інші відрахування за попередній фінансовий рік, а також інші звіти щодо діяльності Товариства.
		Поряд з цим згідно до пункту 13.2. Статуту - Чистий прибуток Товариства розподіляється за підсумками діяльності Товариства за рік на протязі 2-х місяців після затвердження Зборами Учасників річного балансу.
		Зазначене дозволяє зробити висновків про те, що з урахуванням встановленої діючим законодавством України неможливості виплати дивідендів за результатами діяльності господарського товариства протягом кварталу або півріччя, та відсутності у статуті Товариства прямих повноважень загальних зборів учасників, щодо нарахування та виплати проміжних дивідендів за підсумками кварталу чи півріччя, а тому вважаю, що рішення загальних зборів учасників ТОВ «Агро-гарант-цукор» від 15.09.2005 р. суперечить вимогам, встановленим ст. 145 Цивільного кодексу України, ст. 41 Закону України «Про господарські товариства», п. п. 1.8, 1.9 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та прийняте з перевищенням повноважень вказаних загальних зборів учасників Товариства, встановлених законом та статутом Товариства, у зв'язку з чим визнається судом недійсним.
		По-третє, необхідно зазначити, що відповідно до ст. 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.
		Форми фінансової звітності банків і порядок їх заповнення встановлюються Національним банком України за погодженням з Державним комітетом статистики України.
		Відповідно до пунктів 5, 42 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 № 87, метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату. У статті «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» відображається або сума нерозподіленого прибутку, або сума непокритого збитку. Сума непокритого збитку наводиться в дужках та вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.
		Згідно з п. п. 5, 32 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 № 87, метою складання звіту про фінансові результати є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період.
		Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших витрат (збитків).
		Аналіз вказаних норм вказує на те, що розрахунок частини прибутку, який підлягає сплаті учасникам Товариства (дивідендів), за законодавчо встановленими правилами ведення бухгалтерського обліку в Україні, здійснюється за статтями № № 190, 220 Звіту про фінансові результати (форма № 2) за відповідний звітний період.
		Поряд з цим згідно з п.7.8.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, провадить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав пропорційно частці його в статутному фонді підприємства - емітента таких корпоративних прав незалежно від того, чи була діяльність такого підприємства-емітента прибутковою протягом звітного періоду при наявності інших власних джерел для виплати дивідендів, а також від того, чи є наявним прибуток, розрахований за правилами податкового обліку, чи ні.
		Засновниками підприємств (власниками корпоративних прав) можуть бути як юридичні, так і фізичні особи в тому числі іноземні громадяни.
		Відповідно до статті 7.8.2. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 цього Закону (25 відсотків до об'єкта оподаткування), нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів. У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цього пункту), базою для нарахування авансового внеску згідно з абзацом першим цього підпункту є вартість такої виплати, розрахована за звичайними цінами. Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку за визначеною пунктом 10.1 статті 10 цього Закону ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, чи такий емітент або отримувач дивідендів є платником податку на прибуток або має пільги зі сплати податку на прибуток, надані цим Законом або іншими законодавчими актами, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена пунктом 10.1 статті 10 цього Закону (крім платників цього податку, які підпадають під дію пункту 7.2, підпункту 7.8.5 пункту 7.8 статті 7 чи підпункту 10.2.3 пункту 10.2 статті 10 цього Закону).
		Для відображення сум авансового внеску, нарахованого та сплаченого у звітному періоді в Декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом ДПА України №143 від 29.03.2003 р. (надалі Декларація) передбачений рядок 20 «Авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів».
		Одночасно ця сума відображається в рядках 13.5., 13.5.1. та 13.5.2. таблиці №1 додатку К6 до Декларації та таким чином приймає участь при розрахунку показника рядка 13 Декларації, котрий зменшує суму податку на прибуток, нарахованого за результатами звітного періоду.
		Досліджуючи зміст Декларації згідно якої Відповідач прозвітував 17 лютого 2005 року вбачається належність того, що сума прибутку котра підлягає оподаткуванню складає 9400,00 грн. (ряд.11) в свою чергу нарахованого податку 2350,00 грн. (ряд. 12).
		Натомість в розділі про нарахування та відповідну сплату авансових внесків нарахованих на суми дивідендів містяться прочерки, тобто не проводилось відповідне нарахування, сплата.
		Більш того в разі дійсного затвердження, розподілу прибутку підприємства за 2004 рік в тій сумі, яка відображена у змісті оспорюванного протоколу, то в такому разі Відповідач зобов'язаний був б сплатити більш ніж півмільйона гривень до державного бюджету.
		Поряд з цим слід відзначити, що згідно п. 9.3.4. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» дивіденди, які нараховані платнику податку емітентом корпоративних прав -резидентом, що є фізичною або юридичною особою, підлягають оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 7.1 статті 7 цього Закону (ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, в даному випадку 302400,00 грн.).
		Податковим агентом при виплаті дивідендів є будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, що сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб'єктом спрощених систем оподаткування), або є звільненим від сплати такого податку з будь-яких підстав.
		Суми дивідендів та утриманого з них податку відображається за формою №1ДФ.
		Окрім цього підприємство котре нараховує дивіденди фізичним особам, зобов'язане надавати до податкового органу податковий звіт резидента, який нараховує дивіденди платникам податку з доходів фізичних осіб.
		Однак за змістом Акту №40/23-6/31975271 від 29.03.2005 р. «Про результати планової документальної перевірки вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Агро-гарант-цукор» за період з 12.04.2002 р. по 31.12.2004 р.» та Акту №23/23-1/31975271 від 04.04.2007 р. за період з 01.01.2005 р. по 31.12.2006 р. вбачається відсутність порушень податкового законодавства з боку ТОВ «Агро-гарант-цукор» при оподаткуванні доходів фізичних осіб та достовірності поданих до ДПІ податкових розрахунків Ф1ДФ.
		Всі вищезгадані та попередньо заявлені підстави свідчать про протиправність прийнятого 15.09.2005 року учасниками ТОВ «Агро-гарант-цукор» рішення, тобто є незаконним і з метою захисту порушених прав та інтересів позивача, як учасника цього товариства, його слід визнати недійсним.
		Відповідач в поясненні № 83 від 16.07.2010 року зазначив, що за результатами господарської діяльності відповідача, останній мав прибуток за 2004 рік лише 16, 8 тис. грн. про що свідчить його фінансовий звіт за даний період. Вищезазначена сума прибутку взагалі не розподілялась між учасниками товариства, а тим паче в розмірі зазначеному у спірному протоколі. Незначний прибуток відповідача також відображено в акті перевірки котрий складений контролюючим органом  ДПІ у м. Кіровограді. Аналізуючи все вищезазначене відповідач вважає, що не маючи в своєму розпорядженні власного прибутку в сумі 2 016 000, 00 грн. ТОВ “Агро-гарант-цукор” не міг відповідно і прийняти рішення про його розподіл.
		При цьому відповідач, як зазначалося раніше надана заява № 82 від 16.07.2010 року в порядку ст. 78 ГПК України про визнання позову, з вимогою позовні вимоги задовольнити повністю, визнавши недійсним рішення загальних зборів, оформлене протоколом загальних зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Гарант-Цукор" № 4 від 15.09.2005 року.
		За декларацією з податку на прибуток підприємства за 2004 рік, наданою відповідачем, яка містить штамп Кіровоградської ОДПІ про отримання 11.02.2005 року, сума прибутку відповідача, що підлягає оподаткування складала 9,400 тис. грн.
		Відповідно до статуту товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-гарант-цукор”, зареєстрованого 10.02.2005 року державним реєстратором виконкому Кіровоградської міської ради, цей статут прийнято зі змінами та доповненнями замість статуту зареєстрованого Реєстраційною Палатою виконавчого комітету Кіровоградської міської ради реєстраційний № 07865-ЛТ-1 від 12.04.2002 року згідно протоколу загальних зборів учасників товариства № 18/1 від 18.01.2005 року. 
		Фізичні особи: гр. ОСОБА_1, гр. ОСОБА_3, гр. ОСОБА_2 (надалі  учасники), керуючись законодавством України, затвердили Статут, який визначає правові, організаційні, економічні та соціальні умови діяльності Товариства.
		п. 6.4. статуту визначено, що учасники визначають такий порядок внесення вкладів та розподіл часток у Статутному фонді (капіталі) Товариства:
		ОСОБА_1 - як вклад вносить грошові кошти та майно на суму 11200, 00 грн., що становить 80 % Статутного фонду (капіталу) Товариства;
		ОСОБА_3 - як вклад вносить грошові кошти та майно на суму 1400, 00 грн., що становить 10 % Статутного фонду (капіталу) Товариства;
		ОСОБА_2 - як вклад вносить грошові кошти та майно на суму 1400, 00 грн., що становить 10 % Статутного фонду (капіталу) Товариства.
		До компетенції Зборів Учасників, зокрема, належить затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства (п. 12.7.5)
		Прибуток господарського товариства утворюється з надходженням від його господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З економічного прибутку товариства сплачуються передбачені законом податки та інші обов'язкові платежі, а також відсотки по кредитах банків і по облігаціях. Прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у розпорядженні Товариства, яке самостійно визначає напрями його використання.
		Чистий прибуток Товариства розподіляється за підсумками діяльності Товариства за рік на протязі 2-х місяців після затвердження Зборами Учасників річного балансу. 
		Розподіл прибутку може проводитись як у грошовому, так і у натуральному виразі при згоді на те учасників.
		Збори Учасників можуть прийняти рішення про зміну порядку розподілу чистого прибутку з врахуванням особистого внеску Учасника в діяльності Товариства. (Розділ 5 Статуту)
		Повноважним представником позивача в засіданні суду 20.07.2010 року надано пояснення № б/н від 19.07.2010 року, що позивач не має в своєму розпорядженні оригіналу протоколу № 4 від 15.09.2005 року загальних зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Гарант-Цукор".
		Відповідно до документальних доказів наданих відповідачем, а саме засвідченої копії журналу реєстрації рішень, прийнятих учасниками ТОВ “Агро-гарант-цукор” (розпочатий у 2005 році), протокол № 4 від 15.09.2005 року загальних зборів засновників (учасників) товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Гарант-Цукор" в такому журналі не зареєстрований. Крім того, в цьому журналі відсутні відомості щодо проведення зборів учасників відповідача за результатами яких прийнято рішення про затвердження річного балансу відповідача за 2004 рік та розподілу за підсумками діяльності відповідача за 2004 рік на протязі 2-х місяців чистого прибутку товариства.
		За письмовими поясненнями № 90 від 03.08.2010 року відповідача згідно даних, які містяться в журналі реєстрації прийнятих рішень учасниками Товариства за 2005 рік відсутні будь-які відомості про прийняте рішення згідно якого здійснено розподіл прибутку, а тому відповідно не можливо його надати для огляду в судовому засіданні. Що стосується документального підтвердження виплати гр. ОСОБА_2 доходу  частини прибутку (в натуральній формі, а саме цукор-пісок в кількості 600 тонн на загальну суму 2016000, 00 грн.) за 2004 рік, то в розпорядженні підприємства не було такої суми прибутку котра зазначена у рішенні, а отже відсутні документи котрі б свідчили про отримання ОСОБА_2 майна в такій кількості та як наслідок відсутнє належне підтвердження про перерахування до Державного бюджету податку з доходів фізичних осіб у відповідній сумі.
		При цьому учасниками судового процесу оригінал протоколу загальних зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Гарант-Цукор" № 4 від 15.09.2005 року не надано. Відомості про належне повідомлення учасників про дату, час та місце проведення 15.09.2005 року загальних зборів учасників відповідача господарському суду не надані.
		Відповідно до наказу про службове відрядження № 35 від 13.09.2005 року за підписом генерального директора ТОВ “Агро-Гарант-Цукор” ОСОБА_1 у зв'язку з виробничою необхідністю відрядити до міста Дніпропетровська з 14.09.2005 року по 16.09.2005 року ОСОБА_1 - директора, ОСОБА_7 - юрисконсульта. Забезпечити добовими коштами та усім необхідним.
		Оригінал для огляду в судовому засіданні та належним чином засвідчена копія для долучення до матеріалів справи договору № 2/09 відповідального зберігання 600 тонн цукру від 20.09.2005 року укладеного між гр. ОСОБА_2 та ТОВ “Агро-Гарант-Цукор” учасниками судового процесу не надані.
		На виконання вимог ухвали господарського суду від 07.07.2010 року листом № 5455/10/10-0 від 03.08.2010 року Кіровоградської ОДПІ повідомлено, що громадянином ОСОБА_2 ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса проживання АДРЕСА_2 до Кіровоградської ОДПІ декларації про майновий стан та доходи отримані за 2004-2010 роки не подавались. До вказаного листа Кіровоградської ОДПІ додано відомості про суми доходів, згідно форми 1-ДФ, гр. ОСОБА_2 2004-2010 роки.
		Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 N 13 “Про практику розгляду судами корпоративних спорів” вирішуючи питання про те, чи є корпоративним спір, пов'язаний із визнанням недійсними рішень загальних зборів товариства, судам необхідно враховувати суб'єктний склад учасників спору та підстави, якими обґрунтовується відповідна вимога. Справи у спорах про визнання недійсними рішень органів управління господарського товариства за позовом особи, яка не є акціонером або учасником товариства, у тому числі таким, що вибув, не належить до спорів, що виникають з корпоративних відносин.
		Судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
		У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:
		- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;
		- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;
		- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
		Враховуючи викладене, господарський суд, прийшов до висновку, що оскаржуване рішення зборів учасників ТОВ “Агро-гарант-цукор”, що оформлено протоколом зборів № 4 від 15 вересня 2005 року, не відповідає вимогам чинного законодавства та установчих документів відповідача, відповідно позовні вимоги є обґрунтованими, повністю підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.
		Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача. 
		Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
		 В И Р I Ш И В:
		 Позов задовольнити повністю.
		Визнати недійсним рішення загальних зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-гаран-цукор” від 15.09.2005 року, оформлене протоколом загальних зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-гарант-цукор” № 4 від 15.09.2005 року.
		Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Гарант-Цукор" (м. Кіровоград, вул. Комарова, 64, код ЄДРПОУ 31975271) на користь гр. ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_2) - витрати по сплаті державного мита в розмірі 85, 00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236, 00 грн.
		Наказ видати.
		Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. 
		 Суддя Н.М. Коваленко
		 
		Дата підписання - 05.08.2010 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...