Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 289/1259/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та злочини проти журналістів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.10.2022. Забезпечено надання загального доступу: 19.10.2022.
Дата набрання законної сили: 12.10.2022
Номер судового провадження: 51-1569км22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12015060280000388

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		12 жовтня 2022 року
		м. Київ
		справа № 289/1259/16-к
		провадження № 51-1569км22
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду 
		у складі:
		головуючого                                                ОСОБА_5.,
		суддів                                                            ОСОБА_6., ОСОБА_7.,
		за участю:
		секретаря судового засідання                ОСОБА_8., 
		прокурора                                                    ОСОБА_9.,
		засудженого                                                ОСОБА_1 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 22 грудня 2021 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 13 квітня 2022 року щодо
		ОСОБА_1 , 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ),
		засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 358; ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України (далі - КК).
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Коростишівського районного суду Житомирської області від 22 грудня 2021 року ОСОБА_1 засуджено до покарання у виді штрафу за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1020 грн; за ч. 1 ст. 358 цього Кодексу - у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1190 грн.  
		На підставі ст. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в розмірі 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1190 грн.
		Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 вказаного Кодексу ухвалено звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання за вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень у зв`язку із закінченням строків давності.
		Вирішено питання щодо речових доказів.
		За вироком ОСОБА_1 приблизно у квітні 2010 року, достовірно знаючи про те, що повноваження профспілкового комітету працівників ПАТ «Радомишльське АТП 11848», розташованого на АДРЕСА_2, закінчилися, з метою отримання повноважень члена цього комітету і гарантій, визначених ст. 252 Кодексу законів про працю України та ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», шляхом вмовлянь та використовуючи авторитет і факт довготривалих спільних робочих стосунків на вказаному підприємстві, підбурив ОСОБА_2 , кримінальне провадження за обвинуваченням якої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК, розглянув Радомишльський районний суд Житомирської області, підробити протокол звітно-виборчих зборів № 1 профспілкового комітету працівників ПАТ «Радомишльське АТП 11848», хоча таких зборів насправді проведено не було. 
		Після цього ОСОБА_1 , отримавши за не встановлених слідством обставин друкований витяг із протоколу № 1 звітно-виборчих зборів профспілкового комітету, який відрізнявся від протоколу за змістом, передав його ОСОБА_2 і вмовив її підписати його та таким чином підробити документ. Остання завірила вказаний витяг власним підписом, підробивши у такий спосіб офіційний документ, який видається організацією і надає право користуватися повноваженнями голови профспілкового комітету та члена обласного комітету профспілки з метою його використання іншою особою, і надала його ОСОБА_1 , а той, у свою чергу його власноручно підписав. Підроблений протокол, після його виготовлення, а також витяг з протоколу, ОСОБА_1 безоплатно отримав від ОСОБА_2 для подальшого використання у власних цілях, набувши таким чином гарантії, визначені вищенаведеними нормами законодавства.
		Житомирський апеляційний суд ухвалою від 13 квітня 2022 року змінив вирок суду першої інстанції та постановив уважати правильним у мотивувальній частині вироку у формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, що ОСОБА_1 підбурив ОСОБА_2 відносно якої кримінальне провадження за ч. 1 ст. 358 КК закрито Радомишльським районним судом Житомирської області у зв`язку із закінченням строків давності, виключивши посилання про те, що кримінальне провадження щодо неї розглянуто судом, та постановив виключити з мотивувальної частини вироку посилання як на доказ протокол допиту від 27 травня 2015 року та додаткового допиту від 20 серпня 2015 року свідка ОСОБА_3 .
		У решті вирок місцевого суду залишено без змін.
		Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і закрити кримінальне провадження у зв`язку з відсутністю в його діях складу інкримінованих йому кримінальних правопорушень. 
		Обґрунтовуючи викладені в касаційній скарзі вимоги, вказує, що під час ухвалення місцевим судом вироку його винуватість не було доведено «поза розумним сумнівом», оскільки сторона обвинувачення не надала жодного достатнього, достовірного та належного доказу на підтвердження своєї версії.
		На переконання касатора, суд першої інстанції неправильно та неповно оцінив показання допитаних свідків і не взяв до уваги його показань, а безпосередній допит свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_3 взагалі  не провів, проте послався на їх показання у вироку. Між тим ОСОБА_1 зазначає, що всупереч ст. 94 КПК місцевий суд залишив поза увагою досліджені в судовому засіданні докази та послався лише на показання свідків. 
		Крім цього, засуджений також не погоджується з ухвалою суду апеляційної інстанції, адже цей суд послався на протокол загальних зборів № 1 від 29 квітня 2010 року і витяг із нього як на докази винуватості ОСОБА_1 , які не дослідив безпосередньо під час апеляційного розгляду. Водночас місцевий суд не обґрунтовував винуватості засудженого вказаними доказами та не дав їм жодної оцінки у своєму вироку. 
		Отже, ОСОБА_1 уважає, що вирок районного суду не відповідає правилам статей 91, 94, 374 КПК, а ухвалу суду апеляційної інстанції постановлено з істотним порушенням вимог цього Кодексу через недотримання положень статей 23, 404 указаного Кодексу.
		Позиції інших учасників судового провадження
		У судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 підтримав доводи, наведені в касаційній скарзі, прокурор ОСОБА_9. уважав, що скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала  апеляційного суду скасуванню з призначенням нового розгляду в цьому суді.
		Мотиви Суду
		За приписами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставині не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Він є судом права, а не факту, і під часперевірки доводів, наведених у касаційній скарзі, виходить із фактичних обставин, установлених місцевим та апеляційним судами.
		Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Вирішуючи питання про наявність зазначених підстав, суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. Можливості скасування судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій через неповноту судового розгляду (ст. 410 КПК) та невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК) чинним кримінальним процесуальним законом не передбачено.
		Оспорювання засудженим установлених за результатами судового розгляду фактів із викладенням власної версії події, що зводиться до  тверджень про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповноту судового розгляду, з огляду на вимоги ст. 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції. Натомість ці твердження є предметом перевірки апеляційного суду. Проте як убачається з матеріалів кримінального провадження засуджений під час апеляційного розгляду не клопотав у порядку ст. 404 КПК про повторний допит свідків з підстав його проведення місцевим судом із порушеннями або неповноти.
		Аргументи ОСОБА_1 про порушення принципу безпосередності дослідження доказів в частині дослідження протоколу допиту свідків  ОСОБА_4 та ОСОБА_3 через те, що останніх не було безпосередньо допитано, є безпідставними, оскільки посилання на протокол допиту та протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_3 апеляційний суд виключив із мотивувальної частини вироку, а протокол допиту свідка ОСОБА_4 районний суд не враховував як доказ винуватості засудженого.
		У свою чергу доводи касатора стосовно постановлення ухвали суду апеляційної інстанції з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону колегія суддів уважає слушними з огляду на таке.
		За частиною 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		Місцевий суд, приймаючи рішення про доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, спростовуючи його версію про те, що він був обраний на посаду голови профспілкового комітету ПАТ «Радомишльське АТП 11848» на законних підставах, а протокол № 1 звітно-виборних зборів профспілкової організації від 29 квітня 2010 року не є підробленим, послався лише на показання свідків. При цьому не вказав жодних письмових доказів, а відповідно не дав їм оцінки.
		Більше того, ОСОБА_1 у судовому засіданні 27 квітня 2021 року підтримав подане ним клопотання про визнання недопустимими доказами даних протоколу загальних зборів № 1 від 29 квітня 2010 року та витягу з нього (т. 3, а. п. 182, 183).
		Згідно зі звукозаписом указаного судового засідання було ухвалено надати оцінку допустимості зазначеним у клопотанні доказам у нарадчій кімнаті. Проте вирок суду не містить мотивів щодо згаданих вище доказів. Отже, районний суд не дав оцінки протоколу загальних зборів № 1 та витягу з нього.
		Виходячи з принципу безпосередності дослідження доказів (п. 16 ч. 1 ст. 7, ст. 23 КПК), апеляційний суд не вправі дати їм іншу оцінку, ніж та, яку дав суд першої інстанції, якщо ці докази не було досліджено під час апеляційного розгляду провадження.
		Таким чином, ураховуючи, що місцевий суд не дав оцінки доказам, на які послався суд апеляційної інстанції, і під час апеляційного розгляду ці докази не було безпосередньо досліджено, колегія суддів уважає, що апеляційний суд порушив принцип безпосередності дослідження доказів.
		Беручи до уваги, що протокол загальних зборів № 1 від 29 квітня 2010 року та витяг з нього є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК, відсутність їх належної оцінки є істотним порушенням вимог КПК.
		За наведених мотивів ухвала апеляційного суду не відповідає положенням ст. 370 КПК і постановлена з порушенням ст. 23 цього Кодексу, що з урахуванням ч. 1 ст. 412 кримінального процесуального закону є істотним порушенням його вимог, яке призвело до передчасного висновоку про правильність застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність, тому ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню на підставі пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 438 КПК із призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
		Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції необхідно врахувати зазначене в цій постанові, оцінити докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку і за наявності для цього підстав перевірити обставини кримінального провадження шляхом повторного дослідження доказів, після чого ухвалити законне, обґрунтоване та вмотивоване судове рішення.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Ухвалу Житомирського апеляційного суду від 13 квітня 2022 року щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:
		 
		ОСОБА_5                                  ОСОБА_6                            ОСОБА_7

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...