Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 727/5718/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 20.10.2022. Забезпечено надання загального доступу: 20.10.2022.
Дата набрання законної сили: 12.10.2022
Номер судового провадження: 61-3100ск22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		12 жовтня 2022 року
		м. Київ
		 
		справа № 727/5718/21
		провадження № 61-3100св22
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Синельникова Є. В.,
		суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач),               Хопти С. Ф.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідачі: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради, виконавчий комітет Чернівецької міської ради, обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Парк Тауер»,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу  ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 16 лютого 2022 року у складі колегії суддів: Одинака О. О., Владичана А. І., Кулянди М. І.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1. Описова частина
		У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради, третя особа - обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Парк Тауер» (далі - ОК «ЖБК «Парк Тауер»), про скасування дозволу на виконання будівельних робіт № ЧВ 012201106541 від 06 листопада 2020 року державної архітектурно-будівельної інспекції Чернівецької міської ради.
		Згідно позовних вимог позивач просила визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт суб`єкта владних повноважень - Дозвіл на виконання будівельних робіт № ЧВ 012201106541 від 06 листопада 2020 року державної архітектурно-будівельної інспекції Чернівецької міської ради, виданий ОК «ЖБК «Парк Тауер» на об`єкт: «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1 .
		25 червня 2021 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення виконання будівельних робіт на об`єкті АДРЕСА_1 , що будується: «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на 
		АДРЕСА_1 », заборонити ОК «ЖБК «Парк Тауер» та його партнерам (підрядникам) проводити будівельні роботи за Дозволом на виконання будівельних робіт від 06 листопада 2020 року № ЧВ 012201106541, наданим відповідачем - Чернівецькою інспекцією ДАБК на об`єкті ОК «ЖБК «Парк Тауер» «Нове будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по 
		АДРЕСА_1 ».
		Ухвалою Шевченківського районного суду міста Чернівці від 25 червня
		2021 року зупинено виконання будівельних робіт на об`єкті 
		АДРЕСА_1 , що будується: «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на АДРЕСА_1 », на період розгляду судом даної цивільної справи, а саме до набрання законної сили судовим рішенням по даній цивільній справі.
		Заборонено ОК «ЖБК «Парк Тауер» проводити будівельні роботи за Дозволом на виконання будівельних робіт від 06 листопада 2020 року № ЧВ 012201106541, наданим відповідачем - Чернівецької інспекцією ДАБК на об`єкті ОК ЖБК «Парк Тауер», «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1 » до набрання чинності судовим рішенням по даній цивільній справі. Виконання ухвали доручено ОК «ЖБК «Парк Тауер».
		Постановою Чернівецького апеляційного суду від 15 липня 2021 року апеляційну скаргу ОК «ЖБК «Парк Тауер», в інтересах якого діє 
		Сарафінчан І. Ф., задоволено.
		Ухвалу Шевченківського районного суду міста Чернівці від 25 червня 
		2021 року скасовано. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		02 серпня 2021 року ОСОБА_1 подала до суду позовну заяву в новій редакції, залучивши співвідповідача ОК «ЖБК «Парк Тауер», та просила: 
		- визнати незаконним та скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт від 06 листопада 2020 року № ЧВ 012201106541, виданий Інспекцією архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради ОК «ЖБК «Парк Тауер» на будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по 
		АДРЕСА_1 ;
		- зобов`язати ОК «ЖБК «Парк Тауер» знести самочинне будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по 
		АДРЕСА_1 .
		Також ОСОБА_1 подала нову заяву про забезпечення позову, в якій просила забезпечити позов шляхом:
		1) зупинення дії дозволу на виконання будівельних робіт № ЧВ 012201106541 від 06 листопада 2020 року, виданого Інспекцією ДАБК Чернівецької міської ради ОК «ЖБК «Парк Тауер» (ідентифікаційний номер 43147096), на будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на 
		АДРЕСА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі;
		2) заборони ОК «ЖБК «Парк Тауер» (ідентифікаційний номер 43147096) здійснювати будівельні роботи на підставі дозволу на виконання будівельних робіт № ЧВ 012201106541 від 06 листопада 2020 року, виданого Інспекцією ДАБК Чернівецької міської ради, а саме багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на АДРЕСА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
		ОСОБА_1 зазначала, що є власником сусідньої земельної ділянки по 
		АДРЕСА_1 та житлового будинку садибного типу, розміщеного на цій ділянці.
		Забудовник на підставі оскаржуваного акту індивідуальної дії розпочав виконання будівельних робіт по будівництву багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення з підземним паркінгом. Останнє призводить до того, що таке об`ємне будівництво впритул до огорожі (ділянки) позивачки та її будинку здійснюється за допомогою багатотонних самоскидів, будівельних кранів, великої кількості будівельних матеріалів тощо, що в сукупності сприяє руйнації останніх і призведе до їх обвалу.
		Також зазначала, що будівництво багатоквартирного житлового будинку передбачає укладення інвестиційних договорів з третіми особами, в тому числі й на стадії початку будівництва. Наявність укладених договорів з третіми особами на право власності на приміщення житлового будинку чи їх укладення в процесі будівництва в майбутньому призведе до державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за такими особами, які виступатимуть добросовісними набувачами, що фактично призведе до унеможливлення виконання рішення суду.
		Крім того, вказувала, що продовження чи завершення будівництва об`єкта нерухомості, дозвіл на виконання будівельних робіт яких буде скасований судом, набуде статусу самочинного і подальше його приведення у відповідність до будівельних норм і вимог або знесення буде вкрай складним або й неможливим, що, в свою чергу, ускладнить чи унеможливить ефективний захист прав позивача.
		Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
		Ухвалою Шевченківського районного суду міста Чернівці від 05 серпня
		2021 року заборонено ОК «ЖБК «Парк Тауер» здійснювати будівельні роботи на підставі дозволу на виконання будівельних робіт № ЧВ 012201106541 
		від 06 листопада 2020 року, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради, а саме: багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованим приміщеннями громадського призначення на АДРЕСА_1 до набрання законної сили судовим рішенням по даній справі. Виконання ухвали доручено ОК «ЖБК «Парк Тауер».
		Ухвала суду мотивована тим, що судом встановлено існування реального спору між сторонами, предметом якого є правомірність акту індивідуальної дії - дозволу на початок будівельних робіт та законність будівництва, яке, на думку позивача, здійснюється з порушенням держаних будівельних норм. Існує реальна загроза порушення спірним будівництвом прав та інтересів позивачки як власника сусідньої ділянки та садибного будинку 
		по АДРЕСА_1 , які полягають в можливому недотриманні забудовником ОК «ЖБК «Парк Тауер» державних будівельних норм та вимог (відстаней до земельної ділянки та будинку позивачки), що порушить її право на безпеку, в тому числі й пожежну, та право на мирне володіння своїм майном. Зокрема, близькість проведення будівельних робіт, які здійснюються ОК «ЖБК «Парк Тауер» (відібрання ґрунту, проїзд самоскидів, кранів тощо), до бетонної огорожі та житлового будинку 
		ОСОБА_1 можуть призвести до їх руйнування. В разі продовження і ймовірного завершення оспорюваного будівництва ОК «ЖБК «Парк Тауер» по АДРЕСА_1 та в разі доведення позивачем належними доказами неправомірності дозволу на виконання будівельних робіт і самого будівництва, в суду виникло достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання позивачем рішення суду та поновлення порушених прав чи інтересів позивача.
		Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
		Постановою Чернівецького апеляційного суду від 31 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОК «ЖБК «Парк Тауер», в інтересах якого діє 
		Сарафінчан І. Ф., задоволено.
		Ухвалу Шевченківського районного суду міста Чернівці від 05 серпня 
		2021 року скасовано, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
		Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, апеляційний суд виходив із того, що вимоги заяви про забезпечення позову шляхом зупинення та заборони проведення будівельних робіт за дозволом, наданим відповідачем, не є співмірними із заявленими позовними вимогами. Апеляційний суд вказав, що прийняття рішення про заборону здійснювати будівельні роботи зі створення багатоквартирного житлового будинку за рахунок інвестицій інших осіб, незалучених до участі у справі при вирішенні цього питання (забезпечення позову), позбавляє суд можливості оцінити можливі фактичні негативні впливи на їх майнові права та законні сподівання щодо набуття у власність нерухомого майна у визначений договорами строк.
		Постановою Верховного Суду від 23 грудня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 15 липня 
		2021 року залишено без задоволення, постанову Чернівецького апеляційного суду від 15 липня 2021 року залишено без змін.
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 31 серпня 2021 року задоволено частково. Постанову Чернівецького апеляційного суду від 31 серпня 2021 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		Скасовуючи постанову Чернівецького апеляційного суду від 31 серпня 
		2021 року, суд касаційної інстанції виходив з того, що справа в суді апеляційної інстанції була розглянута за відсутності ОСОБА_1 та її представника Загарія О. Д. , які не були належним чином повідомлені про час і місце слухання справи відповідно до статей 128-130 ЦПК України, що тягне за собою обов`язкове скасування судового рішення.
		При новому розгляді справи постановою Чернівецького апеляційного суду від 16 лютого 2022 року апеляційну скаргу ОК «ЖБК «Парк Тауер» задоволено частково.
		Ухвалу Шевченківського районного суду міста Чернівці від 05 серпня 
		2021 року в частині задоволення заяви про забезпечення позову скасовано, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони здійснювати будівельні роботи відмовлено.
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що заявником не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди її правам та інтересам, які б унеможливили захист її прав та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі, оскільки сам по собі факт здійснення ОК «ЖБК «Парк Тауер» будівництва багатоквартирного житлового будинку, яке стосується прав та інтересів позивача, не може автоматично свідчити про те, що таке будівництво є очевидно протиправним і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивачки підлягає доведенню у встановленому законом порядку.
		Крім того, захід забезпечення позову, який просить вжити ОСОБА_1 , а саме заборона ОК «ЖБК «Парк Тауер» здійснювати будівельні роботи, спрямований на обмеження прав осіб, що не є учасниками цього судового процесу та може призвести до порушення їхніх прав та охоронюваних законом інтересів, а зазначені заходи не є адекватними та співмірними з правом, по захист якого позивачка звернулась до суду.
		Також апеляційний суд виходив з того, що ОК «ЖБК «Парк Тауер» за умов вжитого судом першої інстанції заходу забезпечення позову шляхом заборони ОК «ЖБК «Парк Тауер» здійснювати будівельні роботи на підставі вказаного дозволу фактично буде позбавлене можливості здійснення господарської діяльності, що призведе, зокрема, до неможливості виконання останнім своїх договірних зобов`язань перед третіми особами, які вклали кошти у таке будівництво.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		У квітні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 16 лютого 2022 року.
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 14 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу. 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2022 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. 
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
		Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, зокрема суд розглянув справу за відсутності учасника справи, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
		Касаційна скарга мотивована тим, що, враховуючи позовні вимоги про скасування дозволу на виконання будівельних робіт та про знесення самочинного будівництва, яке ведеться дуже швидкими темпами, виникли необхідність та підстави для забезпечення позову шляхом зупинення такого будівництва, оскільки його завершення із порушенням державних будівельних норм, її прав та інтересів, призведе, в разі задоволення позову, до утруднення або й неможливості виконання такого судового рішення.
		Вважає, що інтереси та права відповідачів таким забезпеченням не будуть порушені або обмежені, оскільки заходи забезпечення позову мають виключно тимчасовий характер і після вирішення спору по суті вони можуть бути скасовані і у випадку ухвалення рішення не на користь позивача, відповідачі і надалі зможуть реалізовувати свої права стосовно будівництва.
		Щодо незалучення інвесторів до участі у справі, то зауважує, що на стадії підготовчого провадження, в якому вирішується питання про забезпечення позову, залучення чи не залучення інвесторів до участі у справі немає ніякого значення. Спір існує між нею і органом, який видав забудовнику дозвіл на виконання будівельних робіт.
		Також зазначала, що обраний спосіб забезпечення позову не позбавляє замовника будівництва права на здійснення будівельних робіт на об`єкті після надання судом правової оцінки законності та обґрунтованості надання такого права - дозволу на виконання будівельних робіт.
		Відзив до суду касаційної інстанції не поданий.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13 серпня 2020 року ОК «ЖБК «Парк Тауер» одержав містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1 », затвердженого наказом департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради від 13 серпня 2020 року №718-МУО.
		Вказане будівництво здійснюється на належній ОК «ЖБК «Парк Тауер» земельній ділянці площею 0,2252 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури.
		06 листопада 2020 року ОК «ЖБК «Парк Тауер» Інспекцією ДАБК Чернівецької міської ради видано дозвіл на виконання будівельних робіт № ЧВ 012201106541.
		Позивачка є власником земельної ділянки по 
		АДРЕСА_1 та житлового будинку, який на ній розміщений. Вказаний будинок є садибного типу (садибною забудовою), який є суміжним ділянці по АДРЕСА_1 , на якій ОК «ЖБК «Парк Тауер» на підставі оскаржуваного дозволу здійснює будівництво багатоквартирного будинку.
		Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, ОСОБА_1 посилалась на те, що вказане будівництво здійснюється із грубим порушенням державних будівельних норм, зокрема, пункту 6.1.22 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», відповідно до якого при розміщенні багатоквартирних житлових будинків поверховістю від 4 поверхів до 8 поверхів суміжно з кварталами садибної забудови, що зберігається, відстань від фасадів багатоквартирного будинку, що зводиться, до меж земельних ділянок садибних будинків слід приймати не менше 15 м, а до стіни найближчого будинку - не менше висоти будинку, що зводиться.
		Зазначала, що забудовник ОК «ЖБК «Парк Тауер» на підставі оскаржуваного акту індивідуальної дії розпочав виконання будівельних робіт по будівництву 8-ми поверхового багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та з підземним паркінгом. Останнє призводить до того, що таке об`ємне будівництво впритул до огорожі (ділянки) позивачки та її будинку здійснюється за допомогою багатотонних самоскидів, будівельних кранів, великої кількості будівельних матеріалів тощо, що в сукупності сприяє руйнації її будинку.
		Посилаючись на те, що в разі продовження чи завершення спірного будівництва, яке здійснюється з порушенням державних будівельних норм і вимог, може відбутись руйнація чи обвал огорожі і житлового будинку позивачки, що в подальшому істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення її порушених прав або інтересів, за захистом яких вона звернулась в суд, ОСОБА_1 просила забезпечити позов шляхом:
		1) зупинення дії дозволу на виконання будівельних робіт № ЧВ 012201106541 від 06 листопада 2020 року, виданого Інспекцією ДАБК Чернівецької міської ради ОК «ЖБК «Парк Тауер» (ідентифікаційний номер 43147096), на будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на 
		АДРЕСА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі;
		2) заборони ОК «ЖБК «Парк Тауер» (ідентифікаційний номер 43147096) здійснювати будівельні роботи на підставі дозволу на виконання будівельних робіт № ЧВ 012201106541 від 06 листопада 2020 року, виданого Інспекцією ДАБК Чернівецької міської ради, а саме багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на АДРЕСА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
		2. Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;  4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.
		Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Постанова суду апеляційної інстанції є законною і обґрунтованою та підстав для її скасування немає.
		Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
		Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
		Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
		Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (частина друга статті 149 ЦПК України).
		У статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема забороною вчиняти певні дії.
		Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (частини третя, десята статті 150 ЦПК України).
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».
		Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
		Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20)).
		Судом апеляційної інстанції враховано, що у заяві про забезпечення позову від 02 серпня 2021 року заявник посилається на порушення її прав як суміжного користувача земельної ділянки оскаржуваним дозволом на виконання будівельних робіт від 06 листопада 2020 року, що з цих підстав свідчить про його протиправність та гарантує подальше виконання рішення суду щодо знесення самочинного будівництва.
		Разом з цим заявником не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди її правам та інтересам, які б унеможливили захист її прав та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.
		При цьому, колегія суддів зазначає, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду справи по суті і не вирішується судом під час розгляду заяви про забезпечення позову, що узгоджується з висновками Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду, які викладено у постанові 
		від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18.
		З огляду на вказане апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що сам по собі факт здійснення ОК «ЖБК «Парк Тауер» будівництва багатоквартирного житлового будинку, яке стосується прав та інтересів позивача, не може автоматично свідчити про те, що таке будівництво є очевидно протиправним і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивачки підлягає доведенню у встановленому законом порядку.
		У даному випадку заборона будівництва на земельній ділянці особі, яка є її власником, є непропорційним обмеженням її прав доки не встановлено, що таке здійснюється з порушеннями.
		Крім цього, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, оскільки такі обмеження господарюючого суб`єкта можуть призвести до незворотних наслідків.
		Таким чином, підсумовуючи вищенаведене, Верховний Суд зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову апеляційний суд у межах вимог чинного ЦПК України здійснив належну оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності і обґрунтованості заявлених вимог щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, ймовірність ускладнення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів, та дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для забезпечення позову у цій справі у визначений позивачем спосіб.
		Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції по суті вирішення заяви про забезпечення позову та не дають підстав вважати, що апеляційним судом порушено норми матеріального чи процесуального права, що може бути підставою для скасування судового рішення.
		При цьому Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції здійснив розгляд справи за відсутності доказів на підтвердження належного повідомлення ОСОБА_1 з таких підстав.
		Судова повістка на 16 лютого 2022 року була надіслана судом апеляційної інстанції на адресу місця проживання ОСОБА_1 , зазначену в матеріалах справи, проте повернулася до суду із зазначенням причини повернення «адресат відсутній за зазначеною адресою».
		У пункті 91-1 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270
		(далі - Правила), передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитка календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
		Працівником ПАТ «Укрпошта» на довідці про причини повернення зроблено позначку «адресат відсутній за вказаною адресою» та засвідчено її підписом з проставленням відбитка календарного штемпеля, що свідчить про дотримання вимог пункту 91- 1 Правил, тому у суду апеляційної інстанції не було підстав не враховувати причини повернення до суду судової повістки під час розгляду справи.
		За змістом пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі.
		Отже, наведена норма права дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, що узгоджується з висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18), від 12 лютого 2019 року у справі № 906/142/18 (провадження № 12-233гс18) та постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі №814/1469/17 (провадження № К/9901/28703/19), 
		від 01 квітня 2021 року у справі № 826/20408/14 (провадження 
		№ К/9901/16143/20), від 09 липня 2020 року у справі № 751/4890/19 (провадження № 61-2583св20), від 10 листопада 2021 року у справі 
		№ 756/2137/20 (провадження № 61-3782св21), від 29 липня 2022 року у справі № 148/2412/19 (провадження № 61-18085св21).
		З наведеного можна зробити висновок, що суд апеляційної інстанції виконав обов`язок щодо повідомлення ОСОБА_1 та вона була належно повідомлена про розгляд справи 16 лютого 2022 року.
		Крім того, в матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 від 15 лютого 2022 року (вх. № 1270/22) про відкладення розгляду справи у зв`язку з її перебуванням на лікарняному.
		Згідно із вимогами статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
		Крім того, судова повістка на 16 лютого 2022 року була надіслана судом апеляційної інстанції на адресу представника ОСОБА_1 - адвоката 
		Загарія О. Д. та була отримана останнім, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
		Доводи касаційної скарги про те, що останній повістки не отримував, а наявний в повідомленні підпис, який відображає прізвище « Загарія » йому не належить, оскільки є абсолютно відмінним від його реального підпису, є безпідставними, виходячи з наступного.
		У пункті 106 вказаних вище Правил передбачено, щопід час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв`язку на підставі пред`явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище.
		З наведених норм можна дійти висновку, що загальний порядок фіксації та оформлення вручення рекомендованого поштового відправлення передбачає встановлення особи одержувача та зазначення на бланку повідомлення про вручення його прізвище. Цей запис вносить працівник поштового зв`язку.
		Оскільки на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 5800215501749 (т. 3, а. с. 124) зазначено прізвище його одержувача, а саме « Загарія », а також міститься підпис працівника поштового зв`язку, при цьому підпис одержувача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення без позначки «Судова повістка» Правилами надання послуг поштового зв`язку не передбачений, тому суд касаційної інстанції дійшов висновку, що матеріали справи містять належні докази повідомлення представника ОСОБА_1 - адвоката 
		Загарія О. Д. про час та місце розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
		Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 07 червня 2021 року у справі № 453/431/20(провадження № 61-3679св21) та 
		від 12 вересня 2022 року у справі № 552/4957/20 (провадження 
		№ 61-18599св21).
		У рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказував, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді
		справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
		У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» ЄСПЛ роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
		У постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року
		у справі № 9901/949/18 та від 27 травня 2020 року у справі № 9901/11/19 висловлено правову позицію про те, що загальнообов`язкові процесуальні правила є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенства права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
		Таким чином, заявлені позивачем в касаційній скарзі підстави касаційного оскарження постанови апеляційного суду, передбачені пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України, не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду справи, тобто є необґрунтованими.
		Інші доводи касаційної скарги є безпідставними, так як зводяться до особистої незгоди заявника із оскаржуваним судовим рішенням, що не може бути підставою для його скасування, а також зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
		Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального прав.
		Виходячи з меж доводів касаційної скарги, колегія суддів вважає, що постанова апеляційного суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому її відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу  ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Постанову Чернівецького апеляційного суду від 16 лютого 2022 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Головуючий   Судді:Є. В. Синельников    О. В. Білоконь   О. М. Осіян   Н. Ю. Сакара   С. Ф. Хопта

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...