Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/19046/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 20.10.2022. Зареєстровано: 21.10.2022. Забезпечено надання загального доступу: 21.10.2022.

Номер судового провадження: 2/761/10091/2022

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Справа № 761/19046/22
		Провадження № 2/761/10091/2022
		 
		У Х В А Л А 
		 
		29 вересня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
		говуючого судді: Саадулаєва А.І.,
		за участю секретаря: Решти Д.О.,
		розглянувши позов ОСОБА_1 , подану через законного представника ОСОБА_2 , про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні позивача у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Шевченківська районна в м. Києві державна адміністрація, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Голосіївська районна в м. Києві державна адміністрація, про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Шевченківська районна в м. Києві державна адміністрація, Голосіївська районна в м. Києві державна адміністрація про визначення місця проживання дитини,
		встановив:
		В провадження Шевченківського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Шевченківська районна в м. Києві державна адміністрація, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Голосіївська районна в м. Києві державна адміністрація, про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Шевченківська районна в м. Києві державна адміністрація, Голосіївська районна в м. Києві державна адміністрація про визначення місця проживання дитини.
		Позивач за первісним позовом просить суд:
		Визначити місце проживання дитини ОСОБА_1 з батьком ОСОБА_2 .
		Заборонити ОСОБА_3 та/або будь-яким іншим особам змінювати місце проживання дитини ОСОБА_1 з місця проживання з батьком ОСОБА_2 на місце проживання з матір`ю ОСОБА_3 та/або будь-якою іншою особою.
		Зобов`язати ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та/або будь-яких інших осіб, за обставин зміни місця проживання дитини ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), повернути дитину ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) її батьку ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 27.05.1982 р., РНОКПП НОМЕР_2 ) протягом одного календарного дня та передати дитину батькові.
		У разі не повернення дитини ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) її батьку ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 27.05.1982 р., РНОКПП НОМЕР_2 ) протягом одного календарного дня відібрати/відбирати негайно у матері ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та/або будь-яких інших осіб, у яких знаходиться дитина ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), та повернути дитину ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) її батьку ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 27.05.1982 р., РНОКПП НОМЕР_2 ).
		Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
		Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08.02.2021 р. зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Шевченківська районна в м. Києві державна адміністрація, Голосіївська районна в м. Києві державна адміністрація про визначення місця проживання дитини об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Шевченківська районна в м. Києві державна адміністрація, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Голосіївська районна в м. Києві державна адміністрація, про визначення місця проживання дитини.
		15 вересня 2022 року на адресу суду надійшов позов третьої особи ОСОБА_1 , поданого через законного представника - батька ОСОБА_2 .
		У своєму позові третя особа просить суд:
		Залишити місце проживання та постійного перебування дитини ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з батьком ОСОБА_2 . Зобов`язати  ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) не чинити дій як особисто так й із залученням та за допомоги будь- яких інших осіб щодо зміни місця проживання та перебування дитини  ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з місця проживання та перебування з батьком ОСОБА_2  ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_2 ) на місце проживання та перебування з матір`ю  ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) та/або з будь-якою іншою особою. Дозволити дитині ОСОБА_1 самостійно та за власним бажанням визначити своє фактичне місце проживання та перебування одним із батьків.
		Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали позов третьої особи.
		Відповідач та її представник в судовому засіданні заперечували проти приєднання позову третьої особи, оскільки між позивачем та відповідачем існує спір щодо місця проживання дитини.
		Треті особи поклалися на розсуд суду з приводу прийняття позову третьої особи. 
		Відповідно до ч.1 ст. 52 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.
		За змістом частини першої статті 52 ЦПК України для того, щоб набути статус третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, повинно бути дотримано декілька критеріїв:
		1) матеріально-правовий (наявність єдиного предмету спору);
		2) суб`єктний (позовні вимоги можуть бути пред`явлені як одній стороні, так і декільком сторонам);
		3) часовий (вступ у справу відбувається до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження).
		Дотримання цих критеріїв підлягає оцінці при прийнятті рішення щодо вступу у справу третьої особи із самостійними вимогами.
		Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів. А предметом спору є об`єкт спірних правовідносини, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. У цій справі предметом позову є визначення місця проживання дитини з батьком.
		Третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину.
		Однак, у вказаному випадку, оскільки спір виник між позивачем і відповідачем, щодо визначення місця проживання дитини, то дитина не може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, а відповідно й не може бути третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Проте, думка дитини має бути заслухана під час розгляду справи.
		Крім того, позовна заява, подана батьком дитини як його законним представником, в той же час, відповідач, який також є законним представником дитини, заперечує проти позову третьої особи.
		Участь третіх осіб у цивільній справі зумовлена тим, що судовий спір між сторонами прямо (для третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги) або опосередковано (для третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги) стосується прав та інтересів інших осіб. Тому участь у справі третіх осіб є формою захисту їх прав та інтересів, що пов`язані із спірним правовідношенням, а також дозволяє суду повно та всебічно дослідити обставини справи, з`ясувати дійсні взаємовідносини учасників спору. 
		При вирішенні спору щодо визначення місця проживання дитини, суд керується принципом «забезпечення як найкращих інтересів дитини», який закріплений у Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікована Україною 27.02. 1991 р.) та вимагає, щоб в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділялась якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ст.3).
		Конвенція про права дитини у статті 12 визначає, що Держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. 3 цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.
		Згідно Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікована Україною 27.02. 1991 р.), якщо внутрішнім законодавством дитина визнається такою, що має достатній рівень розуміння, перед прийняттям рішення судовий орган:
		визначає, чи має він достатньо інформації для прийняття рішення в найвищих інтересах дитини, і в разі необхідності одержує додаткову інформацію, зокрема від суб`єктів батьківської відповідальності;
		упевнюється в тому, що дитина отримала всю відповідну інформацію; у відповідних випадках консультує особисто дитину (у разі необхідності - приватно) сам або через інших осіб чи інші органи в зрозумілий дитині спосіб, якщо це явно не суперечить найвищим інтересам дитини;
		надає можливість дитині висловлювати її думки;
		приділяє належну увагу думкам, висловленим дитиною (ст.6).
		Таким чином, практична реалізація принципу «забезпечення як найкращих інтересів дитини» вимагає в тому числі з`ясування судами думки дитини під час вирішення спорів, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Національне законодавство визначає право дитини, яка може висловити свою думку бути вислуханою при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном ( ст. ст. 160, 161, 171 СК України), під час вчинення дій, пов`язаних з розлученням дитини з одним або обома батьками (ст.14 Закону України «Про охорону дитинства»), під час вирішення питання про повернення дитини до країни постійного перебування (ст.13 Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей).
		Разом з тим, виключного переліку випадків у яких необхідно дізнатись думку дитини під час судового провадження, українське законодавство не містить. Доведення необхідності/відсутності необхідності вислуховування думки дитини в кожному окремому судовому процесі покладається на сторони.
		У зв`язку із специфікою предмета позову та предмета спору, складу учасників між якими виник вказаний спір, дитина не може бути третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, а для дотримання принципу «забезпечення як найкращих інтересів дитини», суд з`ясовує думку дитини під час вирішення спорів, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї.
		Відповідно до ч. 2 ст. 52 ЦПК України, про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу.
		Згідно ст.195 ЦПК України положення статей 193 і 194 цього кодексу застосовуються до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору у справі, у якій відкрито провадження.
		Оскільки до позову третьої особи з самостійними вимогами застосовуються положення ч.3 ст.194 ЦПК України, то така заява підлягає поверненню заявникові, а її копія долучається до матеріалів справи.
		Керуючись ст.ст. 30, 52, 193 - 195, ЦПК України, суд,
		ухвалив:
		В прийнятті позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_1 , поданої через законного представника ОСОБА_2 - відмовити.
		Позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_1 , подану через законного представника ОСОБА_2 , та додані до неї документи - повернути заявникові.
		Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
		Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
		Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 261 ЦПК України.
		Повний текст судового рішення виготовлений 19.10.2022 року.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...