Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 22-2257/2010 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 10.08.2010. Забезпечено надання загального доступу: 11.08.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 22-2257                        Головуючий у І інстанції: Бабич Н.Д. 
		                                       Доповідач: Лесько А.О. 
		                         У Х В А Л А  
		                    ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ 
		 2010 року квітня місяця 20 дня              Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі: 
		                        головуючого: Лесько А.О., 
		                       суддів: Мараєвої Н.Є., Закропивного О.В., 
		                       при секретарі: Шаховніній М.О., 
		 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» на заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» про визнання п.1.6,1.7,1.8 кредитного договору недійсними з моменту його укладення, 
		                             В С Т А Н О В И Л А : 
		        Заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2009 року позов задоволено Визнано недійсними з моменту укладення договору пункти 1.6, 1.7,1.8 кредитного договору № 394/ПВ, укладеного 25 жовтня 2006 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючим в АДРЕСА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк». 
		     Зобовязано ТОВ «Укрпромбанк» повернути ОСОБА_2  5850 доларів США , зарахувавши їх в якості сплати відсотків за кредитним договором № 394/ПВ-06 від 25 жовтня 2006 року. 
		    Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 30 грн. 
		     Стягнуто з ТОВ «Укрпромбанк» державне мито на користь держави в сумі 34 грн. 
		       В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Вказує на те, що при укладенні договору позивачу були відомі всі його умови та не існувало ніяких інших обставин, що змусили б позивача прийняти ці умови, він тривалий час виконував всі умови договору та не заперечував їх. 
		     Заслухавши пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.  
		      З матеріалів справи вбачається, що 25 жовтня 2006 року між ТОВ «Український промисловий банк»  та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 394/ПВ-06 , за яким останньому було надано кредит в сумі 150000 доларів США на придбання житла зі строком повернення кредиту 24 жовтня 2031 року. 
		   Пунктом 1.6 вказаного договору передбачено сплату комісії за надання кредиту  0,3 % від суми Кредиту, визначеної у п.1.1 цього Договору. 
		 Пунктом 1.7 договору передбачено сплату комісії за управління кредитом  0,1 % від суми Кредиту , яка стягується в перші 10 років користування кредитом. 
		 Пунктом 1.8 договору передбачено сплату комісії за видачу готівкових коштів -0,3% від суми Кредиту. 
		  З матеріалів справи вбачається, що всього позивачем як комісії відповідно до пунктів 1.6,1.7,1.8 кредитного договору сплачено 5850 доларів США (а.с.13-47).  
		  Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.  
		  Згідно ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобовязаний повідомити споживача у письмовій формі про кредитні умови, зокрема: 
		а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; 
		б) форми його забезпечення; 
		в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобовязаннями споживача; 
		г) тип відсоткової ставки; 
		г) суму, на яку кредит може бути виданий; 
		д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту ( перелік усіх витрат, повязаних з одержанням кредиту , його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо).  
		   
		  Відповідно до ст. 1011 ЦК за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобовязується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітетнта. Згідно ст. 1013 ЦК комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії. 
		   Встановивши в договорі комісію за надання кредиту, щомісячні комісії за управління кредитом та комісію за видачу готівкових коштів, кредитодавець не надав суду даних про те, які саме послуги за вказані комісії були надані позичальникові. 
		   На вимогу суду апеляційної інстанції та для зясування обсягу послуг, наданих відповідачем за встановлені комісії, відповідачем не було надано Положення «Про кредитування фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців» в ТОВ «Укрпромбанк». 
		   Вказані комісії не можна вважати і витратами позичальника  за оформлення договору, оскільки  такі витрати , передбачені окремо п. 1.10 кредитного договору, відповідно до якого витрати позичальника за оформлення договору, що забезпечують виконання позичальником своїх зобовязань за цим договором ( в т.ч. нотаріальне посвідчення договору (-ів) застави /іпотеки та додаткових договорів до них, отримання витягів, внесення/ виключення відомостей про предмет застави /іпотеки до відповідних Державних реєстрів, а також страхування предмета (-ів) застави /іпотеки , якщо це передбачено умовами конкретного банківського продукту та/або схемою кредитування, за якою надається кредит, становлять не більше 30000 грн. 
		  За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що умови кредитного договору, за якими позивач повинен сплатити відповідачу крім відсотків за користування кредитом , ще й додаткову плату за надання кредиту, видачу готівкових коштів та щомісячну плату за управління кредитом, є несправедливими умовами договору та відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» визнав ці умови договору недійсними. 
		  Рішення суду першої інстанції законне і обґрунтоване, доводами апеляційної скарги не спростовується, тому підстав для його зміни чи скасування не має.  
		    
		    На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314 ЦПК України, судова колегія 
		                         У Х В А Л И Л А : 
		        Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» відхилити. 
		        Заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2009 року залишити без змін. 
		        Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили. 
		           Головуючий:                         судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...