Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/20427/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері; адвокатури.
Надіслано для оприлюднення: 21.10.2022. Зареєстровано: 22.10.2022. Забезпечено надання загального доступу: 24.10.2022.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		21 жовтня 2022 року                               м. Київ                              № 640/20427/20
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., вирішивши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу 
		за позовом          ОСОБА_1 до         Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про    визнання протиправним та скасування рішення №145/2020,-
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про скасування рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 29 липня 2020 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто на підставі пункту 5 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому судом зазначено, що в провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва знаходився адміністративний позов №640/20358/20 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, в якому позивач просить суд: «скасувати рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 29 липня 2020 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю та зобов`язати внести відомості до реєстру адвокатів України».
		Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від   15 січня 2021 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2020 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.
		Ухвалою від 28 січня 2021 року позову залишено без руху, з огляду на несплату позивачем судового збору. Ухвалою від 17 лютого 2021 року відкрито провадження у справі.
		Позовні вимоги мотивовано позивачем тим, що КДКА Київської області не належним чином дослідила обставини, проігнорувала пояснення позивача та безпідставно прийняла рішення про притягнення до відповідальності, так як з наявних матеріалів справи видно, що скарга безпідставна, оскільки не надано будь-яких доказів порушення адвокатом ОСОБА_1 норм Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та/або правил адвокатської етики, а також вбачається пропуск строку на притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката, що підтверджується самим заявником скарги.
		Зокрема, позивач зазначав, що КДКА Київської області не належним чином дослідила обставини, проігнорувала пояснення позивача та безпідставно прийняла рішення про притягнення до відповідальності, так як з наявних матеріалів справи видно, що скарга безпідставна, оскільки не надано будь-яких доказів порушення адвокатом ОСОБА_1 норм Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та/або правил адвокатської етики, а також вбачається пропуск строку на притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката, що підтверджується самим заявником скарги.
		Відповідачем позовні вимоги заперечуються з підстав правомірності винесеного рішення, допущення позивачем істотних порушень правил адвокатської етики та триваючим характером вчиненого позивачем порушення.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач, ОСОБА_1 , є адвокатом згідно з свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю від 28.04.2011 року №4514/10, виданим Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатур Київської області. Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру адвокатів України, адресою робочого місця адвоката є : м. Київ, пр. Голосіївський, 68.
		21.02.2020 року ОСОБА_2 подано до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області Скаргу щодо неналежної поведінки адвоката ОСОБА_1 як підстави для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.
		В скарзі, зокрема, зазначається про те, що адвокат ОСОБА_1 є організатором та замовником позову ОСОБА_3 (цивільна справа № 567/10569/19) про стягнення зі скаржника заборгованості за Договором про надання правової допомоги № 29/07-15 від 29.07.2015 року, треті особи на стороні позивача: AO «Ліга справедливості» та ТОВ «Об`єднання адвокатів юристів «Ліга справедливості», засновником і керівником якого є адвокат Вітровчак Віктор Анатолійович.
		На думку скаржника, адвокат ОСОБА_1 створив протиправну схему стягнення «боргів» через суд та порушив адвокатську таємницю, а також принципи неприпустимості конфлікту інтересів, конфіденційності та законності. У зв`язку з цим скаржник вважає, що в діях адвоката ОСОБА_1 вбачаються ознаки дисциплінарних проступків, передбачених пп. 2-5 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме: порушення присяги адвоката, порушення Правил адвокатської етики, розголошення адвокатської таємниці, неналежне виконання професійних обов`язків.
		10.03.2020 року ОСОБА_1 подано Письмові пояснення з приводу скарги громадянина ОСОБА_2 . У своїх поясненнях від 10 березня 2020 року адвокат ОСОБА_1 зазначив, що все викладене в скарзі ОСОБА_2 стосовно нього є надумано і нічим не підтверджено. Також, він вказав на той факт, що відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку, а отже всі строки для притягнення до будь-якої відповідальності вже сплинули та поновленню, відповідно до законодавства, не підлягають.
		23.06.2020 року членом дисциплінарної палати КДКА Київської області ОСОБА_4 складено Довідку від 23.06.2020 року, якою запропоновано прийняти рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 за скаргою ОСОБА_2 , що обґрунтовано  наявними підставами вбачати в діях адвоката ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". 
		Згідно з копії Рішення №145/2020 Дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 26.06.2020 року, вирішено порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 .
		Дослідивши подану скаргу, додані до неї документи, а також матеріали проведеної перевірки, дисциплінарна палата КДКА Київської області дійшла до висновку про наявність в діях адвоката ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку, та прийняла оскаржуване рішення від 29.07.2020р. про притягнення до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
		Підставою для таких висновків відповідача стало те, що :
		«з пояснень по справі №756/10569/19 адвоката Удовіченко Андрія Григоровича, який є представником позивачки ОСОБА_3 у цій справі, адвокат Удовіченко А.Г. входить до Адвокатського об`єднання «МЕРКУРІЙ-8», засновником якого є ОСОБА_1 , останнім створено протиправну схему залучення клієнтів з метою подальшого штучного накопичення та стягнення з них боргів через суд. Для цього ОСОБА_1 було залучено низку підконтрольних йому юридичних осіб, а саме: AO «Ліга справедливості», ТОВ «ОАЮ «Ліга справедливості» та AO «МЕРКУРІЙ-8», між якими були укладені договори, спрямовані на штучне збільшення суми стягнення з клієнта, ініціювання проти нього судових позовів.
		Також, у поясненнях зазначено, що ОСОБА_3 є матір`ю адвоката ОСОБА_1 , тобто, близьким родичем. Оскільки останній, як вже зазначалось, є засновником AO «МЕРКУРІЙ-8», що підтверджується витягами з ЄДРПОУ, які долучені до скарги, та навіть сам Позивач долучив їх до позову, а також, із пояснень адвоката Удовіченко А.Г. , фактичним керівником AO «Ліга справедливості», адвокатом ОСОБА_1 було завідомо створено передумови для ситуації конфлікту інтересів.
		Адвокат Удовіченко А.Г. , який, як він сам визнає, був використаний ОСОБА_1 для безпосередньої реалізації та виконання вказаної схеми, підтверджує той факт, що під час здійснення ним представництва у справі № 756/10569/19 не було встановлено жодних письмових заяв ОСОБА_2 чи інших погоджень з його боку на передачу чи розголошення відомостей про нього, в тому числі й на передачу документів, що стосуються його справи, будь-яким третім особам. Відповідач зазначає на тому, що в матеріалах дисциплінарної справи містяться докази того, що саме адвокат Удовіченко А.Г. здійснював представництво інтересів ОСОБА_3 у цивільній справі № 756/10569/19 про стягнення зі скаржника заборгованості за Договором про надання правової допомоги № 29/07-15 від 29.07.2015 року.» (цитата)
		Суд щодо цього висловлює наступну правову позицію.
		Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 16 червня 2021 року по справі  №756/10569/19 за позовом  ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи: адвокатське об`єднання «Ліга Справедливості», Товариство з обмеженою відповідальністю «Об`єднання адвокатів юристів «Ліга Справедливості», про стягнення боргу за договором про надання правової допомоги встановлені наступні обставини.
		Так, зазначеним рішенням встановлено, що 29.07.2015 між замовником ОСОБА_2 та  АО «Ліга Справедливості»,  в особі керуючого справами ОСОБА_6 , укладено договір №29/07-15 про надання правової допомоги, а також додаток №1, який є невід`ємною частиною вказаного договору.
		Відповідно до п.1 укладеного договору адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати необхідну правову допомогу, а замовник зобов`язується виплатити адвокатському об`єднанню гонорар за надання правової допомоги, яка полягає у складанні та поданні процесуальних документів зі стягнення боргу з ОСОБА_7 , відкриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ін., поверненні від них 250000 доларів США та 23000 євро за розписками від 09.04.2013, 17.04.2013, 21.05.2013.
		02.02.2018 між АО «Ліга Справедливості» та ТОВ «Об`єднання адвокатів юристів «Ліга Справедливості» був укладений договір відступлення права вимоги №02/02-18/2507, за умовами якого товариство набуло частину права вимоги на умовах, які існують у відповідача ОСОБА_2 з виплати грошових коштів відповідно до умов договору про надання правової допомоги  №29/07-15 від 29.07.2015  та додатку №1, а саме право вимоги сплати коштів за надані послуги та виконані дії, за результатами яких були виготовлені акти здачі-приймання робіт, зокрема, №ОУ-0000156, №ОУ-0000816, №ОУ-0000833, №ОУ-0000837, №ОУ-0000866 в розмірі фактично наданих послуг на суму 7500 грн.
		19.03.2018 між ТОВ «Об`єднання адвокатів юристів «Ліга Справедливості» та ОСОБА_3 був укладений договір відступлення права вимоги №2507-35, за умовами якого позивач прийняла частину права вимоги на умовах, які існують на момент укладення цього договору, за зобов`язаннями ОСОБА_2 з виплати коштів відповідно до умов договору про надання правової допомоги  №29/07-15 від 29.07.2015  та додатку №1 до договору, що був укладений між ОСОБА_2 та АО «Ліга Справедливості», а саме частину права вимоги сплати коштів за надані послуги та виконані дії адвокатським об`єднанням, за результатами виконання яких були виготовлені акти прийняття робіт, а саме акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000156, №ОУ-0000816, №ОУ-0000833 в розмірі фактично наданих послуг на суму 3750 грн., з правом нарахувати всі штрафні санкції, передбачені договором та/або законом.
		З огляду на те, що позивачем суду не надано доказів перерахування суми коштів за відступлення права вимоги, визначені пунктами «а» та «б» пункту 2.4 договору, а, отже, належним чином не доведено факт виникнення у нього права вимоги, що відступається за укладеним договором, рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 16 червня 2021 року по справі  №756/10569/19, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суд від 4 жовтня 2021 року, в задоволенні позову було відмовлено. 
		Частинами першою, другою статті 34 Закону №5070-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
		Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.
		Суд зазначає, що жодний з документів, які містяться в справі, жодне з зазначених вище судових рішень не містить визначення в якості адвоката ОСОБА_1 .
		Суд доходить висновків, що створення протиправної схеми не передбачено в якості підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
		Суд констатує, що відсутність між скаржником, як клієнтом адвоката, та позивачем, як адвокатом, безпосередніх відносин, та, відповідно, отримання позивачем в межах таких відносин інформації, виключає можливість притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності як адвоката.     
		Відповідно до частини 2 статті Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку. 
		Суд погоджується з позицією відповідача стосовно того, що  дії позивача, які містять ознаки дисциплінарного проступку, мають триваючий характер, що підтверджується, зокрема, тим, що, за даними Єдиного державного реєстру судових рішень провадження у цивільній справі №756/10569/19 за позовом  ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи: адвокатське об`єднання «Ліга Справедливості», Товариство з обмеженою відповідальністю «Об`єднання адвокатів юристів «Ліга Справедливості», про стягнення боргу за договором про надання правової допомоги, тривало в суді апеляційної інстанції на час прийняття оспорюваного рішення.
		За таких обставин суд погоджується з посиланнями відповідача на те, що строк притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 не сплинув.
		Згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		За приписами статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Згідно з положеннями статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
		Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Згідно з пунктом 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27.09.2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
		Крім того, судом враховується, що згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані докази, а також доводи позивача щодо заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
		Керуючись статтями 6, 9, 12, 73-80, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - 
		 
		В И Р І Ш И В:
		1. Позов ОСОБА_1 задовольнити.
		2. Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 29 липня 2020 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю
		 
		Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статті 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:
		Позивач: ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )
		          Відповідач: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області (код ЄДРПОУ 23243231, адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 15).
		 
		 
		Суддя                                                                                                С.К. Каракашьян

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...