Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 360/5528/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них; дозвільної системи у сфері господарської діяльності; ліцензування видів г.д.; нагляду у сфері г.д.; реалізації державної регуляторної політики у сфері г.д.; розроблення і застосування національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки.
Надіслано для оприлюднення: 24.10.2022. Зареєстровано: 25.10.2022. Забезпечено надання загального доступу: 26.10.2022.
Дата набрання законної сили: 24.11.2022
Номер судового провадження: п/360/1149/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		24 жовтня 2022 року Справа № 360/5528/21
		Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Захарова О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Свит19» про стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		04 жовтня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Свит19» (далі  відповідач), в якій позивач просить: 
		- стягнути з суб`єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю «Свит19» до державного бюджету штраф у розмірі 5083,00 грн за порушення законодавства про рекламу.
		В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 02.03.2021 посадовою особою позивача зафіксовано факт розповсюдження суб`єктом господарювання ТОВ «СВИТ19» 2-х об`єктів зовнішньої реклами, яка містить зображення алкогольного напою - пива торгівельної марки «Львівське» з текстом: «Львівська пивоварня з 1715 року» та пива торгівельної марки «Оболонь», розміщеної на відкритій місцевості на спеціальних конструкціях - холодильному обладнанні поруч з кіоском, розташованим за адресою: вул. Курчатова, біля буд. 21, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, що є ознаками порушення абзацу 8 частини другої статті 22 Закону України «Про рекламу».
		22.04.2021 посадовою особою позивача складено протокол про порушення законодавства про рекламу від 22.04.2021 № 13.
		23.04.2021 позивач в порядку частини другої статті 26 Закону України «Про рекламу» надіслало на адресу відповідача вимогу від 23.04.2021 № 01-11/1206, якою зобов`язано відповідача надати документи щодо вартості розповсюдженої реклами, а також пояснення, іншу інформацію, що може мати значення для прийняття позивачем відповідного рішення. 29.05.2021 поштове відправлення повернулося до позивача із зазначенням причини повернення: за закінченням терміну зберігання.
		Позивач зазначив, що відповіді на вимогу в порядку частини другої статті 26 Закону України від 23.04.2021 № 01-11/1206 «Про рекламу» станом на 22.07.2021 відповідачем не надано.
		22.07.2021 позивачем прийнято рішення про зупинення розповсюдження реклами від 22.07.2021 № 10, яким TОB «СВИТІ9» зобов`язано зупинити розповсюдження 2-х об`єктів зовнішньої реклами, яка містить зображення алкогольного напою  пива торгівельної марки «Львівське» з текстом: «Львівська пивоварня з 1715 року» та пива торгівельної марки «Оболонь», розміщеної на відкритій місцевості на спеціальних конструкціях - холодильному обладнанні поруч з кіоском, розташованим за адресою: вул. Курчатова, біля буд. 21, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, шляхом негайного демонтування 2-х об`єктів зовнішньої реклами, яка містить зображення алкогольного напою - пива торгівельної марки «Львівське» з текстом: «Львівська пивоварня з 1715 року» та пива торгівельної марки «Оболонь», розміщених на відкритій місцевості на спеціальних конструкціях - холодильному обладнанні поруч з кіоском, розташованим за адресою: вул. Курчатова, біля буд. 21, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, та про виконання рішення письмово повідомити позивача протягом трьох робочих днів з дня його отримання.
		22.07.2021 позивачем прийнято рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 22.07.2021 № 18, яким за недотримання встановлених законодавством вимог щодо замовлення, розповсюдження реклами. забороненої законом, також враховуючи неможливість встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог Закону, накладено на суб`єкта господарювання ТОВ «СВИТ 19» штраф у розмірі 299 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 5083,00 грн та зобов`язано у 15-денний термін після отримання рішення сплатити в установленому порядку штраф у зазначеному розмірі до державного бюджету, та протягом 3-х днів після сплати штрафу письмово повідомити позивача, зазначивши номери та дати платіжних доручень, за якими сплачено штраф, із наданням їх належним чином завірених копій, а також повідомлено, що у разі невиконання порушником рішення в зазначений строк сума штрафу стягується в установленому законом порядку.
		Відповідач станом на день підписання цього позову, не скористався своїм правом на оскарження рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 22.07.2021 № 18 та рішення про зупинення розповсюдження реклами від 22.07.2021 № 10 у судовому порядку, добровільно не сплатив штраф у 15-денний термін після отримання вищевказаного рішення.
		На підставі зазначеного позивач, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
		Ухвалою суду від 07 жовтня 2021 року адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Свит19» про стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу повернуто позивачу.
		Ухвалою від 11 травня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
		Оскільки місцем знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Свит19» є тимчасово окупована територія України, повідомлення відповідача про винесення ухвали про прийняття до розгляду позовної заяви після усунення її недоліків та відкриття провадження у справі відповідно до підпункту 20 пункту 1 «Перехідних положень» КАС України здійснено з особливостями, визначеними законами України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції».
		Відповідно до частини першої статті 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
		Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
		З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
		Оголошення про повідомлення відповідача опубліковане офіційному веб-сайті Луганського окружного адміністративного суду 31 серпня 2022 року, що підтверджено повідомленням уповноваженої особи суду.
		Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.
		Відповідно до положень частини шостої статті 162 КАС України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено таке.
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Свит19», ідентифікаційний код 42909122, місцезнаходження: 93416, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Курчатова, буд. 21, зареєстровано як юридична особа, основним видом діяльності якого є 47.26 Роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Свит19» має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями з терміном дії з 23 липня 2020 року до 23 липня 2021 року, видану Головним управлінням ДПС у Луганській області за реєстраційним № 12140312202000161, адреса місця торгівлі: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Курчатова, біля будинку 21, «Кіоск», 9,0 кв.м.
		02.03.2021 посадовою особою Головного управління  провідним спеціалістом; відділу контролю у сферах захисту споживачів, реклами, антитютюнового законодавства управління захисту споживачів Хохловою І.В. зафіксовано факт розповсюдження суб`єктом господарювання ТОВ «СВИТ19» 2-х об`єктів зовнішньої реклами, яка містить зображення алкогольного напою - пива торгівельної марки «Львівське» з текстом: «Львівська пивоварня з 1715 року» та пива торгівельної марки «Оболонь», розміщеної на відкритій місцевості на спеціальних конструкціях - холодильному обладнанні поруч з кіоском, розташованим за адресою: вул. Курчатова, біля буд. 21, Сєвєродонецьк, Луганська область, що є ознаками порушення абзацу 8 частини другої статті 22 Закону України «Про рекламу».
		22 квітня 2021 року складено Протокол № 13 про порушення законодавства про рекламу.
		23 квітня 2021 року позивачем надіслано на адресу відповідача Вимогу від 23 квітня 2021 року № 01-11/1206 в порядку частини другої статті 26 Закону України «Про рекламу», якою зобов`язано відповідача надати перелік документів, що необхідні для провадження у справі про порушення законодавства про рекламу.
		Поштове відправлення повернулась до Головного управління з зазначенням причини повернення: за закінченням встановленого терміну зберігання, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0600005509286.
		21 травня 2021 року позивачем прийнято Рішення № 16 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу.
		21 травня 2021 року за вихідним номером № 01-11/1588 керівника відповідача запрошено до позивача на 22 червня 2021 року для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, передбачене абзацом 8 частини другої статті 22 Закону України «Про рекламу».
		24 червня 2021 року поштове відправлення повернулось із зазначенням причини повернення: за закінченням встановленого терміну зберігання, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0600006144290.
		Відповідно до протоколу № 23 засідання комісії з розгляду справ про порушення законодавства про рекламу від 22 червня 2021 року представник відповідача на розгляд справи не з`явився, документів, усних та/або письмових пояснень, будь якої іншої інформації не надав.
		Рішенням № 08 про продовження строку розгляду справи про порушення законодавства про рекламу від 22 червня 2021 року вирішено продовжити строк розгляду справи до 22 вересня 2021 року.
		22 червня 2021 року за вихідним номером № 01-11/1960 керівника відповідача запрошено до позивача на 22 липня 2021 року для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, передбачене абз. 8 частини другої статті 22 Закону України «Про рекламу».
		Поштове відправлення повернулась до Головного управління з зазначенням причини повернення: за закінченням встановленого терміну зберігання.
		Відповідно до протоколу № 28 засідання комісії з розгляду справ про порушення законодавства про рекламу від 22 липня 2021 року представник відповідача на розгляд справи не з`явився, документів, усних та/або письмових пояснень, будь якої іншої інформації не надав.
		Рішенням № 18 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 22 липня 202 року на відповідача накладено штраф за порушення вимог абз. 8 частини другої статті 22 Закону України «Про рекламу», у розмірі 5083,00 грн та зобов`язано у 15-денний термін після отримання рішення сплатити в установленому порядку штраф у зазначеному розмірі до державного бюджету, та протягом 3-х днів після сплати штрафу письмово повідомити позивача, зазначивши номери та дати платіжних доручень, за якими сплачено штраф, із наданням належним чином завірених копій.
		Рішенням № 10 про зупинення розповсюдження реклами від 22 липня 2021 року зобов`язано відповідача зупинити розповсюдження 2-х об`єктів зовнішньої реклами, демонтувати зазначену зовнішню рекламу, та протягом 3-х днів письмово повідомити позивача про виконання рішення (арк. спр. 60-61).
		27 серпня 2021 року поштове відправлення повернулось із зазначенням причини повернення: за закінченням встановленого терміну зберігання.
		Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано позовні вимоги, суд виходить з такого.
		Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, є Закон України від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР «Про рекламу» (далі - Закон № 270/96-ВР) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
		Цей Закон регулює відносини, пов`язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України. Дія цього Закону не поширюється на відносини, пов`язані з розповсюдженням інформації, обов`язковість розміщення та оприлюднення якої визначено іншими законами України (частини перша, друга статті 2 Закону № 270/96-ВР).
		Згідно з статтею 1 Закону № 270/96-ВР:
		зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг;
		особа - фізична особа, в тому числі фізична особа-підприємець, юридична особа будь-якої форми власності, представництво нерезидента в Україні;
		реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
		розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами.
		Частиною першою статті 3 Закону № 270/96-ВР визначено, що законодавство України про рекламу складається з цього Закону та інших нормативних актів, які регулюють відносини у сфері реклами.
		Відповідно до частин першої, шостої статті 9 Закону № 270/96-ВР реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу. Вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.
		Згідно з частиною восьмою статті 8 Закону № 270/96-ВР розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.
		Абзацами першим, другим частини першої статті 26 Закону № 270/96-ВР визначено, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.
		Реклама алкогольних напоїв, реклама знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, забороняється: засобами зовнішньої реклами (абзац восьмий частини другої статті 22 Закону № 270/96-ВР).
		Статтею 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон № 481/95-ВР) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
		алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД;
		пиво - насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об`ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203.
		Посадовими особами позивача зафіксовано порушення з боку відповідача вимог абзацу восьмого частини другої статті 22 Закону № 270/96-ВР, а саме 02.03.2021 зафіксовано факт розповсюдження суб`єктом господарювання ТОВ «СВИТ19» 2-х об`єктів зовнішньої реклами, яка містить зображення алкогольного напою - пива торгівельної марки «Львівське» з текстом: «Львівська пивоварня з 1715 року» та пива торгівельної марки «Оболонь», розміщеної на відкритій місцевості на спеціальних конструкціях - холодильному обладнанні поруч з кіоском, розташованим за адресою: вул. Курчатова, біля буд. 21, м. Сєвєродонецьк, Луганська область.
		Відповідно до абзацу першого частини другої статті 26 Закону № 270/96-ВР на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.
		Крім того, відповідний орган державної влади має право: вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень; приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження; приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами (абзаци другий-сьомий часини другої статті 26 Закону № 270/96-ВР).
		Відповідно до абзацу першого частини першої статті 27 Закону № 270/96-ВР особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.
		Згідно з пунктами 1, 3 частини другої статті 27 Закону № 270/96-ВР відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть:
		рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог одо змісту реклами; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно;
		розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.
		Абзацами першим-четвертим частини четвертої статті 27 Закону № 270/96-ВР регламентовано, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на:
		рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдженої реклами;
		виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості виготовлення реклами;
		розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдження реклами.
		Повторне вчинення перелічених порушень протягом року тягне за собою накладення штрафу у подвійному від передбаченого за ці порушення розмірі (абзац п`ятий частини четвертої статті 27 Закону № 270/96-ВР).
		Згідно з частиною п`ятою статті 27 Закону № 270/96-ВР вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов`язкових платежів), які встановлені Податковим кодексом України.
		У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина сьома статті 27 Закону № 270/96-ВР).
		Питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав регулює Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 693 (далі - Порядок № 693).
		Згідно з абзацом дванадцятим пункту 2 Порядку № 693 у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог законодавства про рекламу, на рекламодавців і розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Абзацом третім підпункту другого пункту 4 Порядку № 693 визначено, що за порушення законодавства про рекламу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими вони випускаються (статті 22 та 16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення»), штрафи накладаються: на рекламодавців, якщо реклама розповсюджується ними самостійно, і на розповсюджувачів реклами, винних у таких порушеннях порядку розповсюдження та розміщення реклами: розповсюдження реклами алкогольних напоїв, тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої та тютюнові вироби, шляхом використання засобів зовнішньої та внутрішньої реклами (за винятком розміщення передбаченої законодавством інформації про виробника товару та/або товар у місцях, у яких такий товар реалізується чи надається споживачеві).
		Накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право Голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники. Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно уповноваженою посадовою особою Держспоживінспекції (пункт 8 Порядку № 693).
		Пунктом 9 Порядку № 693 встановлено, що підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.
		Відповідно до пункту 11 Порядку № 693 за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.
		Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду. Строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держспоживінспекції, його заступниками, начальниками територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступниками не більше ніж на три місяці (абзаци перший, третій пункту 12 Порядку №693).
		Посадові особи Держспоживінспекції та її територіальних органів, які розглядають справу: перевіряють відповідність реклами вимогам законодавства до змісту та достовірності реклами, порядку її виготовлення і розповсюдження; отримують документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, що стосується порушень законодавства про рекламу; готують попередні висновки і вносять їх на розгляд Голови Держспоживінспекції, його заступників, начальників територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступників (пункт 13 Порядку № 693).
		Пунктом 14 Порядку № 693 передбачено, що Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.
		Згідно з пунктом 16 Порядку № 693 справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.
		За результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку (пункт 18 Порядку № 693).
		З матеріалів справи судом встановлено, що відповідач двічі повідомлявся про розгляд справи про порушення законодавства про рекламу та був зобов`язаний надати, зокрема, інформацію про вартість розповсюдженої реклами, однак відповідачем інформація про вартість розповсюдженої реклами не надавалася, участь в розгляді справи не приймалась, що підтверджено матеріалами справи.
		Отже обов`язок щодо повідомлення відповідача у письмовому порядку про розгляд справи про порушення законодавства про рекламу позивачем дотримано.
		Згідно з вимогами пунктів 19, 20 Порядку № 693 рішення у справі може бути оскаржено в установленому порядку, сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.
		Судом встановлено, що відповідач не скористався правом на оскарження рішень про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у судовому порядку, відповідно мав добровільно сплатити такий штраф у 15-денний термін після отримання вищевказаних рішень, у зв`язку з чим внаслідок несплати штрафу у добровільному порядку у позивача виникло право стягнення штрафу за цими рішеннями у судовому порядку.
		Оскільки на час розгляду справи рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області № 18 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 22 липня 2021 року відповідачем не оскаржено, штрафні санкції у розмірі 5083,00 грн відповідачем самостійно до Державного бюджету України не сплачені, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
		Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
		Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
		При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).
		З викладеного слідує, що витрати суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору відносяться на рахунок суб`єкта владних повноважень. Такий вид судових витрат, як судовий збір, поверненню позивачу - суб`єкту владних повноважень, не підлягає.
		Такі обмеження у можливостях суб`єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних правовідносинах із владою.
		Оскільки Головне управління Держпродспоживслужби в Луганській області у вказаній справі є суб`єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача судового збору на користь позивача.
		Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 91, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області (місцезнаходження: 93405, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, буд. 2, код ЄДРПОУ 40326412) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПИНТОР19» (місцезнаходження: 93416, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Курчатова, буд. 21, код ЄДРПОУ 42909122) про стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу задовольнити повністю.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Свит19» до Державного бюджету України штраф у розмірі 5083 (п`ять тисяч вісімдесят три) гривні 00 копійок за порушення законодавства про рекламу.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		 
		Суддя О.В. Захарова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...