Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/10855/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема щодо; забезпечення екологічної безпеки, у тому числі при використанні природних ресурсів; екологічної безпеки поводження з відходами.
Надіслано судом: 24.10.2022. Зареєстровано: 25.10.2022. Забезпечено надання загального доступу: 26.10.2022.
Дата набрання законної сили: 24.10.2022
Номер судового провадження: 1140/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		24 жовтня 2022 р. Справа № 520/10855/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		Головуючого судді: П`янової Я.В.,
		Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2021, головуючий суддя І інстанції: Мар`єнко Л.М., м. Харків, повний текст складено 17.12.21 по справі № 520/10855/21
		за позовом В.о. керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області Климовець М.О. в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекціїу Харківській області, Роганської селищної ради 
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Бархан" 
		про тимчасову заборону (зупинення) та припинення діяльності підприємства,
		ВСТАНОВИВ:
		В.о. керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області Климовець М. О. (далі за текстом також - прокурор) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, Роганської селищної ради звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Бархан" (далі та текстом також  відповідач, ТОВ «НВФ «Бархан»), в якому просив:
		- застосувати заходи реагування - тимчасово заборонити (зупинити) діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Бархан» (код ЄДРПОУ 37363700, юридична адреса: 61109, м. Харків, вул. Мироносицька, 21) із розробки Південно-Роганського родовища будівельних пісків та суглинків у Харківському району Харківської області на підставі спеціального дозволу на користування надрами № 5620 від 03.08.2012 та в межах земель наданих у користування, а саме: площею 2,5 га (к.н. 6325158500:00:025:0001), до моменту забезпечення виконання екологічних умов, а саме: виконання умов висновку державної екологічної експертизи від 07.09.2017 за № 83, погодження та затвердження в установленому законодавством порядку Плану розвитку гірничих робіт по Південно-Роганському кар`єру будівельного піску і суглинків на 2021 рік, отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та ліквідацію засмічених будівельними відходами земель;
		- застосувати заходи реагування - припинити діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Бархан» (код ЄДРПОУ 37363700, 61109, м. Харків, вул. Мироносицька, 21) із розробки Південно-Роганського родовища будівельних пісків та суглинків у Харківському району Харківської області, на підставі спеціального дозволу на користування надрами № 5620 від 03.08.2012, на земельних ділянках сільськогосподарського призначення площею 145,998 га (к.н. 6325158500:03:008:0083), площею 0,15 га (к.н. 6325158500:00:026:0002) та площею 5,5085 га (к.н. 6325158500:01:039:0025), до моменту усунення виявлених порушень, а саме: оформлення в установленому законодавством порядку права користування вищевказаними земельними ділянками та отримання висновку з оцінки впливу на довкілля з метою здійснення планової діяльності на цих землях.
		Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. 
		Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Заступник керівника Харківської обласної прокуратури оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене без з`ясування всіх обставин справи, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої не враховано того, що відповідач при проведенні гірничих робіт, окрім спеціального дозволу на користування надрами та акту про надання гірничого відводу, зобов`язаний мати оформлені належним чином та погоджені документи, які передбачені гірничим законодавством, у тому числі План розвитку гірничих робіт; висновки суду першої інстанції щодо безпідставного непогодження та незатвердження ГУ Держпраці в Харківській області плану розвитку гірничих робіт є безпідставними, оскільки вказаний проект плану був повернутий у зв`язку з наявними недоліками при його розробці; судом першої інстанції безпідставно враховано акт обстеження земельної ділянки площею 145,998 га (к.н. 6325158500:03:008:0083), який підписаний відповідачем та Харківським національним аграрним університетом ім. В. В. Докучаєва; необґрунтованими є висновки суду першої інстанції щодо того, що розташування та використання вказаних земельних ділянок знаходиться поза зоною відповідальності ТОВ «НВФ «БАРХАН», оскільки такі обставини підтверджуються актом перевірки, листом ГУ Держгеокадастру у Харківській області, протоколом огляду місця події, матеріалами топографо-геодезичної зйомки. При цьому питання щодо виклику посадових осіб ГУ Держгеокадастру у Харківській області у судове засідання та надання додаткових пояснень з приводу обставин перевірки судом першої інстанції не вирішувалося. Посилається на рішення Європейського суду з прав людини щодо «вмотивованості судового рішення», постанову Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі № 813/3201/17.
		За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
		Відповідач та інші учасники справи правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.
		Відповідно до пункту першого частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також  КАС України), суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020221430000190 від 04.08.2020 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України, за фактом незаконного видобутку піску на території Роганської селищної ради Харківського району Харківської області Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Бархан», прокуратурою встановлено таке.
		Державною службою геології та надр України 03.08.2012 надано ТОВ «НВФ «Бархан» спеціальний дозвіл на користування надрами № 5620 строком до 03.08.2032 з метою видобування пісків на Південно-Роганському родовищі на території Роганської селищної ради.
		Протоколом Державної комісії України по запасах корисних копалин № 4073 від 07.09.2017 затверджено детальну геолого-економічну оцінку запасів та ресурсів будівельних пісків і суглинків Південно-Роганського родовища.
		У зв`язку з цим, Держгеонадра, на підставі наказу від 26.11.2018, внесено зміни до спеціального дозволу від 03.08.2012 за № 5620 та особливі умови даного дозволу доповнено пунктом 5, відповідно до якого ТОВ «НВФ «Бархан» необхідно дотримуватись вимог Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».
		Також між Держгеонадра та ТОВ «НВФ» Бархан» 29.12.2018 укладено угоду № 5620 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин на Південно-Роганському родовищі, яка є невід`ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами.
		Установлено, що Департаментом екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації 07.09.2017 видано ТОВ «НВФ» Бархан» позитивний висновок № 83 державної екологічної експертизи зі здійснення діяльності щодо видобування будівельних пісків та суглинків на Південно-Роганському родовищі.
		Згідно з екологічними умовами провадження планованої діяльності, зазначеними у висновку від 07.09.2017 за № 83, ТОВ «НВФ» Бархан» передбачено здійснювати вказану діяльність на Південно-Роганському родовищі, яке розташоване на південно-східній околиці смт. Рогань Харківського району на землях запасу Роганської селищної ради.
		Установлено, що на підставі рішення сесії Роганської селищної ради від 16.09.2015 між Роганської селищною радою та ТОВ «НВФ «Бархан» 24.04.2017 укладено договір оренди земельної ділянки комунальної власності площею 2,5 га (кадастровий номер 6325158500:00:025:0001), яка розташована на території Роганської селищної ради для розміщення та експлуатації кар`єру по видобуванню пісків та суглинків, строком на 49 років.
		Також, на підставі рішення сесії Харківської обласної ради від 23.02.2017 за №414-VIІ, ТОВ «НВФ «Бархан» надано акт № 21 гірничого відводу площею 2,47 га для розробки Південно-Роганського родовища.
		Поряд з тим, в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020221430000190, на підставі ухвали слідчого судді 26.05.2021, за участю спеціаліста геодезиста, працівників Держекоінспекції в області, ТУ Держгеокадастру в області та ГУ Держпраці в області проведено огляд земельних ділянок, на яких ТОВ «НВФ «БАРХАН» здійснюється видобування піску.
		Прокурор зазначив, що під час огляду встановлено, що ТОВ «НВФ «Бархан» самовільно зайнято земельні ділянки сільськогосподарського призначення, на яких останнім здійснюється видобуток піску, а саме:
		- земельну ділянку площею 145,998 га (к.н. 6325158500:03:008:0083), яка перебуває у постійному користуванні Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва;
		- земельну ділянка площею 0,15 га (к.н. 6325158500:00:026:0002), яка перебуває у приватній власності ОСОБА_1 ;
		- земельну ділянку площею 5,5085 га (к.н. 6325158500:01:039:0025), яка перебуває у власності Роганської об`єднаної територіальної громади.
		Згідно з листом ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 14.04.2021 вказані земельні ділянки для будь-яких цілей ТОВ «НВФ «Бархан» не надавалися.
		Крім того ГУ Держгеокадастру у Харківській області проведено перевірку дотримання ТОВ «НВФ «Бархан» вимог законодавства у сфері використання та охорони земель, про що складено акт № 385/0045АП/02/01/-20 від 11.09.2020.
		Так, за результатами проведеної перевірки встановлено факт самовільного зайняття відповідачем земельних ділянок шляхом зняття ґрунтового покриву та проведення робіт з видобутку корисних копалин, а саме - порушення меж земельної ділянки з кадастровим номером 6325158500:00:025:0001 в бік збільшення її площі за рахунок земель сільськогосподарського призначення, які не надавалися ТОВ «НВФ «Бархан» в користування, що є порушенням ст. 125, 126, 168 Земельного кодексу України.
		У ході огляду також установлено, що ТОВ «НВФ «Бархан» здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (спеціальна техніка для розробки кар`єру) за відсутності спеціального дозволу, що є порушенням ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», а також установлений факт засмічення земель будівельними відходами (залишки цегли, бетону, деревини), що є порушенням вимог ст. 35 Закону України «Про охорону земель», ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та ст. 17 Закону України «Про відходи».
		Також згідно з листом ГУ Держпраці в Харківській області від 16.04.2021 ТОВ «НВФ «Бархан» не погоджений План розвитку гірничих робіт по Південно-Роганському кар`єру будівельного піску і суглинків на 2021 рік, а також виявлені численні порушення ТОВ «НВФ «Бархан» вимог статей 19, 24, 32, 38, 40 Гірничого закону України, статей 51, 53 Кодексу України про надра.
		Таким чином прокурор зазначив, що ТОВ «НВФ «Бархан» при здійсненні діяльності з видобутку корисних копалин (пісків та суглинків) на Південно-Роганському родовищі не дотримувався вимог законодавства України, пов`язаних з користуванням надрами, а також не забезпечив виконання вимог висновку державної екологічної експертизи від 07.09.2017 за № 83 та законодавства про оцінку впливу на довкілля в частині здійснення планової діяльності в межах гірничого та земельного відводу, а саме земельної ділянки площею 2,5 га (к.н. 6325158500:00:025:0001), яка перебуває в користуванні для розміщення та експлуатації кар`єру, на підставі договору оренди від 24.04.2017.
		Крім того прокурор зауважив, що діяльність ТОВ «НВФ «Бархан» з видобутку корисних копалин (пісків та суглинків) на Південно-Роганському родовищі за межами гірничого та земельного відводу, а саме на земельних ділянках площею 145,998 га (к.н. 6325158500:03:008:0083), площею 0,15 га (к.н. 6325158500:00:026:0002) та площею 5,5085 га (к.н. 6325158500:01:039:0025), які не надавались відповідачу для розміщення та експлуатації кар`єру, здійснюється за відсутності висновку з оцінки впливу на довкілля, що є порушенням вимог ст. 2, 3, 9, 11, 15 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».
		Прокурор, уважаючи, що викладене є підставою для тимчасової заборони (зупинення) та припинення діяльності ТОВ «НВФ «Бархан», пов`язаної з розміщенням та експлуатації кар`єру для видобування корисних копалин (пісків та суглинків) на Південно-Роганському родовищі, у порядку, визначеному ст. 16 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», звернувся до суду з цим позовом.
		Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
		Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, та виходить з такого.
		Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. 
		Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Статтею 19 Кодексу України про надра передбачено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.
		Згідно зі ст. 17 Кодексу України про надра гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин. Користування надрами за межами гірничого відводу забороняється.
		Відповідно до ст. 12 Гірничого закону України місця розташування гірничих підприємств визначаються до початку проектних робіт цих підприємств. Відведення землі під розташування гірничого підприємства проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, а надання гірничого відводу - Кодексом України про надра.
		Згідно зі ст. 24 Гірничого закону України гірниче підприємство при проведенні гірничих робіт повинно мати: спеціальний дозвіл на користування надрами; акт про надання гірничого відводу (крім користувачів нафтогазоносними та бурштиноносними надрами); технічний проект, затверджений і погоджений у встановленому порядку; геолого-маркшейдерську, технічну та обліково-контрольну документацію (календарні плани розвитку гірничих робіт, проекти, паспорти, схеми).
		Відповідно до ст. 19 Гірничого закону України гірничі роботи проводяться за спеціальним дозволом (ліцензією) на користування надрами, який видається згідно з законодавством. Проведення гірничих робіт здійснюється відповідно до проектів і паспортів, розроблених і затверджених згідно з правилами безпеки, правилами технічної експлуатації, єдиними правилами безпеки при підривних роботах. План розвитку гірничих робіт підприємства щорічно розглядається та погоджується з органами гірничого нагляду.
		Згідно з ч. 2 ст. 24 Кодексу України про надра, користувачі надр зобов`язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.
		Права та обов`язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою.
		Згідно з п. 3 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.11.2015, на кожний вид користування надрами в межах конкретної ділянки надається окремий дозвіл.
		Використання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, здійснюється надрокористувачами у порядку, встановленому законодавством.
		У частині 1 ст. 124 Земельного кодексу України закріплено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
		Згідно зі статтями 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
		Статтею 56 Кодексу України про надра визначено, що до основних вимог в галузі охорони надр, у тому числі віднесено - недопущення самовільного користування надрами.
		Згідно зі ст. 14 Кодексу України про надра до видів користування надрами також відноситься видобування корисних копалин.
		З огляду на приписи ст. 14, ст. 56 Кодексу України про надра до основних вимог в галузі охорони надр також відноситься недопущення самовільного видобування корисних копалин, оскільки видобування корисних копалин відноситься до видів користування надрами.
		Статтею 57 Кодексу України про надра передбачено, що у разі порушення вимог статті 56 та інших статей цього Кодексу користування надрами може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або припинено центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або іншим державним органом, уповноваженим на застосування таких заходів реагування, в порядку, встановленому законодавством.
		Згідно зі ст. 65 Кодексу України про надра порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.
		Відповідальність за порушення законодавства про надра передбачена, в тому числі і за самовільне користування надрами. Законодавчими актами України може бути встановлено відповідальність й за інші порушення законодавства про надра.
		Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» № 2059 від 23.05.2017 (далі - Закон № 2059) оцінка впливу на довкілля здійснюється з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з урахуванням стану довкілля в місці, де планується провадити плановану діяльність, екологічних ризиків і прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу (прямого та опосередкованого) на довкілля, у тому числі з урахуванням впливу наявних об`єктів, планованої діяльності та об`єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких рішень.
		Згідно з п.п. а), б), є), і) ст. 3 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» основними принципами охорони навколишнього природного середовища є: а) пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов`язковість додержання екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності; б) гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров`я людей; є) обов`язковість оцінки впливу на довкілля; і) компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
		Здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної ч. 2 та 3 ст. 3 Закону № 2059. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності (ч. 1 ст. 3 Закону № 2059).
		Відповідно до ст. 15-1 Закону № 2059, якщо користування надрами пов`язане з провадженням діяльності, визначеної Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», надання їх у користування здійснюється з урахуванням результатів оцінки впливу на довкілля.
		Положеннями ч. 6 ст. 3 Закону № 2059 заборонено провадження господарської діяльності, експлуатація об`єктів, інші втручання в природне середовище і ландшафти, у тому числі видобування корисних копалин, використання техногенних родовищ корисних копалин, якщо не забезпечено в повному обсязі додержання екологічних умов, передбачених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об`єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі видобування корисних копалин, використання техногенних родовищ корисних копалин, а також змін у цій діяльності або подовження строків її провадження.
		Відповідно до вимог ст. 9 Закону № 2059 уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених ч. 3, ч. 4 ст. 5 цього закону, - уповноважений центральний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.
		Отже висновок з оцінки впливу на довкілля містить екологічні умови провадження планованої діяльності, які направлені на запобігання негативному впливу на довкілля, виникненню надзвичайних ситуацій та усунення їх наслідків, обов`язок суб`єкта господарювання здійснити компенсаційні заходи та після проектний моніторинг з метою запобігання, уникнення, зменшення (пом`якшення), усунення, обмеження негативного впливу планованої діяльності на довкілля, що сприятиме мінімізації негативних наслідків.
		Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону № 2059 висновок з оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для виконання. Екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п`ятій цієї статті, є обов`язковими. Висновок з оцінки впливу на довкілля враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відмови у видачі рішення про провадження планованої діяльності.
		Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
		Статтею 35 Закону України «Про охорону земель» унормовано, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям.
		Згідно зі ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та ст. 17 Закону України «Про відходи» суб`єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Здійснення операцій у сфері поводження з відходами дозволяється лише за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами на визначених місцевими радами територіях із додержанням санітарних та екологічних норм у спосіб, що забезпечує можливість подальшого використання відходів як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людей.
		Відповідно до ст. 168 Земельного кодексу України ґрунти земельних ділянок є об`єктом особливої охорони. Власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, крім випадків встановлених законом.
		За приписами ст. 50 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» екологічна безпека є таким станом навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров`я людей. Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди навколишньому природному середовищу, може бути припинена за рішенням суду.
		Згідно зі ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
		Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у, в тому числі г) неврахуванні у встановленому порядку результатів оцінки впливу на довкілля та невиконанні екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля; з) самовільному спеціальному використанні природних ресурсів.
		Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
		Статтею 56 Кодексу України про надра визначено, що основними вимогами в галузі охорони надр є, у тому числі, додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами, додержання інших вимог, передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища.
		Статтею 57 Кодексу України про надра передбачено, що у разі порушення вимог статті 56 та інших статей цього Кодексу користування надрами може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або припинено центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або іншим державним органом, уповноваженим на застосування таких заходів реагування, у порядку, встановленому законодавством.
		Відповідно до п.п. 6, 7 ч. 1 ст. 15 Закону № 2059 правопорушеннями у сфері оцінки впливу на довкілля є, серед іншого, провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планованої діяльності; недотримання під час провадження господарської діяльності, експлуатації об`єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об`єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, а також змін у цій діяльності або подовження строків її провадження.
		Законами України може бути встановлена відповідальність і за інші правопорушення у сфері оцінки впливу на довкілля.
		Особи, винні в порушенні законодавства про оцінку впливу на довкілля, притягаються до дисциплінарної, адміністративної, цивільної чи кримінальної відповідальності.
		Так, ч. 1 ст. 16 Закону № 2059 передбачено, що діяльність суб`єктів господарювання незалежно від форми власності, що провадиться з порушенням законодавства про оцінку впливу на довкілля, може бути тимчасово заборонена (зупинена) - до виконання встановлених у висновку з оцінки впливу на довкілля екологічних умов зупиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання; припинена - повністю припиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання.
		При цьому ч. 2, 4 ст. 16 Закону № 2059 визначено, що діяльність підприємств тимчасово забороняється (зупиняється) у разі порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля, зокрема у разі недотримання під час провадження господарської діяльності, експлуатації об`єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, екологічних умов, передбачених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об`єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, а також змін у цій діяльності або подовження строків її провадження, - до моменту забезпечення виконання таких екологічних умов.
		Згідно з ч. 3 ст. 16 Закону № 2059 підставою для припинення діяльності підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання є провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планованої діяльності або систематичні порушення у сфері оцінки впливу на довкілля, що не можуть бути усунені з технічних, економічних або інших причин.
		Рішення про тимчасову заборону (зупинення) або припинення діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства про оцінку впливу на довкілля приймається виключно судом за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, його територіальних органів або за позовом інших осіб, права та інтереси яких порушено.
		З огляду на положення статей 15 та 16 Закону № 2059 законодавець передбачив адміністративно-господарську санкцію за порушення суб`єктом господарювання законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля.
		Як убачається з матеріалів справи, прокурор посилається на недотримання ТОВ «НВФ «Бархан» екологічних умов, у тому числі зазначених у висновку державної екологічної експертизи від 07.09.2017 за № 83, під час здійснення господарської діяльності при видобуванні корисних копалин в межах земель наданих у користування, а саме площею 2,5 га (к.н. 6325158500:00:025:0001), яка перебуває в користуванні на підставі договору оренди від 24.04.2017, та зазначає, що це є підставою для тимчасової заборони (зупинення) діяльності підприємства до моменту забезпечення виконання ним екологічних умов, а саме: виконання умов висновку державної екологічної експертизи від 07.09.2017 за № 83, погодження та затвердження в установленому законодавством порядку Плану розвитку гірничих робіт по Південно-Роганському кар`єру будівельного піску і суглинків на 2021 рік, отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та ліквідацію засмічених будівельними відходами земель.
		Крім того прокурор зазначає, що недотримання ТОВ «НВФ «Бархан» вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища під час здійснення господарської діяльності при видобуванні корисних копалин за межами гірничого та земельного відводу, а саме: земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею 145,998 га (к.н. 6325158500:03:008:0083), площею 0,15 га (к.н. 6325158500:00:026:0002) та площею 5,5085 га (к.н. 6325158500:01:039:0025), які не надавалися для розміщення та експлуатації кар`єру, є підставою для припинення діяльності ТОВ «НВФ «Бархан» до моменту усунення виявлених порушень, а саме: оформлення в установленому законодавством порядку права користування вищевказаними земельними ділянками та отримання висновку з оцінки впливу на довкілля з метою здійснення планової діяльності на цих землях.
		Разом з тим з матеріалів справи встановлено, що ТОВ «НВФ «Бархан» здійснює господарську діяльність із розробки Південно-Роганського родовища на підставі спеціального дозволу на користування надрами № 5620 від 03.08.2012 на площу 18,8 га на видобування піску, суглинки з Південно-Роганського родовища Харківського району Харківської області (т. 1 а.с. 22).
		Додатком до спеціального дозволу на користування надрами є угода від 29.12.2018 за № 5620 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин, укладена між Державною службою геології та надр України та ТОВ «НВФ «Бархан» (т. 1 а.с. 24-30).
		Харківською обласною радою 23.02.2017 видано акт № 21 про надання ТОВ «НВФ «Бархан» гірничого відводу з метою розробки Південно-Роганського родовища (видобування піску і суглинків) на території Харківського району на строк дозволу на користування надрами. Площа проекції гірничого відводу становить 2,47 га (т. 1 а.с. 57), що також підтверджується наданим відповідачем топографічним планом гірничого відводу (т. 1 а.с. 58, 59, 186-189).
		24.04.2017 між Роганською селищною радою Харківського району Харківської області та ТОВ «НВФ «Бархан» укладено договір оренди землі, за умовами якого на підставі Рішення ХLI сесії VI скликання Роганської селищної ради Харківського району Харківської області від 16.09.2015 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення ТОВ «НВФ «Бархан» для розміщення та експлуатації кар`єру по видобуванню пісків та суглинків в сел. Рогань Харківського району Харківської області» Роганська селищна рада надала у користування ТОВ «НВФ «Бархан» земельну ділянку несільськогосподарського призначення за кадастровим номером 6325158500:00:025:0001, що розташована в сел. Рогань Харківського району Харківської області, загальною площею 2,5 га строком на 49 років (т. 1 а.с. 37-47). Право оренди на підставі вказаного договору зареєстровано за ТОВ «НВФ «Бархан» 02.06.2017 номер запису 20741432 (т. 1 а.с. 52).
		Головним управлінням Держпраці у Харківській області ТОВ «НВФ «БАРХАН» видано дозвіл № 545.17.63 від 19.07.2017 на експлуатацію устаткування для видобутку та транспортування корисних копалин відкритим способом та дозвіл № 544.17.63 від 19.07.2017 на виконання відкритих гірничих робіт (на Південно-Роганському родовищі піску і суглинків) та маркшейдерські роботи, вказані дозволи діють до 18 липня 2022 року (т. 1 а.с. 190).
		Департаментом екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації 07.09.2017 ТОВ «НВФ «Бархан» видано позитивний висновок № 83 державної екологічної експертизи із здійснення господарської діяльності видобування піску, суглинків з Південно-Роганського родовища Харківського району Харківської області (т. 1 а.с. 31-33).
		В ході розгляду справи встановлено, що прокурор посилається на огляд самовільно зайнятих земельних ділянок сільськогосподарського призначення та зазначає, що відповідачем здійснюється видобуток піску на них, а саме:
		- земельну ділянку площею 145,998 га (к.н. 6325158500:03:008:0083), яка перебуває у постійному користуванні Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва;
		- земельну ділянка площею 0,15 га (к.н. 6325158500:00:026:0002), яка перебуває у приватній власності ОСОБА_1 ;
		- земельну ділянку площею 5,5085 га (к.н. 6325158500:01:039:0025), яка перебуває у власності Роганської об`єднаної територіальної громади.
		Тобто фактично основними документами, на які посилається прокурор, як на доказову базу вчинення ТОВ «НВФ «БАРХАН» порушень вимог законодавства, пов`язаних з користуванням надрами, охорони земель, вимог екологічної безпеки та оцінки впливу на довкілля, по суті є матеріали кримінального провадження за № 42020221430000190 від 04.08.2020, зокрема, протокол огляду земельних ділянок від 26.05.2021-27.05.2021, здійснений на підставі ухвали слідчого судді 26.05.2021 (т. 1 а.с. 81-89).
		Як убачається із протоколу огляду земельних ділянок від 26.05.2021-27.05.2021, представники ТОВ «НВФ «Бархан» у здійсненні огляду кар`єру участі не брали, у протоколі відомостей про зайняття земельних ділянок, здійснення викидів в атмосферне повітря, засмічення земельних ділянок, тощо, саме з боку ТОВ «НВФ «Бархан», не міститься.
		Разом з тим у ході кримінального провадження за № 42020221430000190 від 04.08.2020, органами досудового розслідування не було встановлено осіб, які незаконно видобувають корисні копалини, до матеріалів справи не надано докази причетності ТОВ «НВФ «Бархан» чи його посадових (службових) осіб до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 240 КК України, вироку суду, що набрав законної сили.
		Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що здійснений слідчим 26-27.05.2021 огляд земельних ділянок у кримінальному провадженні № 42020221430000190 від 04.08.2020, навіть із урахуванням того, що в ньому брали участь представники Державної екологічної інспекції в Харківській області, не може бути прирівняний до заходу нагляду (контролю) як джерела встановлення відомостей про допущені ТОВ "НВФ "Бархан" норми природоохоронного законодавства та законодавства про надра з метою застосування заходів реагування.
		Проведений огляд, як слідча дія, спрямована на отримання доказів у кримінальному провадженні, відбувався в порядку та з метою, передбаченою кримінальним процесуальним законодавством, які є очевидно відмінним від порядку здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, а тим більш відмінним з огляду на наслідки, що можуть наставати від здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та наслідки здійснення досудового розслідування в рамках кримінального провадження.
		Колегія суддів зазначає, що наданий прокурором акт Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 11.09.2020 за № 385/0045АП/02/01/-20 (т. 1 а.с. 64-72), складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони та використання земель, не підтверджує тих обставин та фактів, на які міститься посилання у позовній заяві, зазначений акт стосується виключно перевірки дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері використання земель, а не надр.
		Опис фактичних обставин та доказів, що підтверджують наявність порушень вимог законодавства у вказаному акті, зводиться до загального зазначення про порушення меж земельної ділянки за кадастровим номером 6325158500:00:025:0001 у бік збільшення її площі за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, на яких нібито ведеться зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.
		При цьому органом державного нагляду не зазначені конкретні кадастрові номери таких земельних ділянок, не зазначені докази, що підтверджують факт такого порушення меж площі ділянки, не зазначена інформація щодо здійснення на таких земельних ділянках діяльності саме щодо видобування корисних копалин.
		Матеріали топографо-геодезичної зйомки, на які посилається прокурор в апеляційній скарзі, також не підтверджують тих обставин та фактів, на які міститься посилання у позовній заяві, а саме щодо порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері використання надр, а не земель, та саме відповідачем.
		Щодо посилання прокурора на необхідність виконання умов висновку державної екологічної експертизи від 07.09.2017 за № 83, колегія суддів зазначає таке.
		З матеріалів справи вбачається, що відповідач має дозвільні документи на проведення діяльності із розробки Південно-Роганського родовища будівельних пісків та суглинків у Харківському району Харківської області, а також виконує умови висновку державної екологічної експертизи від 07.09.2017 за № 83 щодо земельної ділянки площею 2,5 га к.н. 6325158500:00:025:0001.
		Разом з тим до матеріалів справи не надано належних та достатніх доказів того, що ТОВ «НВФ «Бархан» порушені вимоги законодавства та не забезпечено виконання вимог висновку державної екологічної експертизи від 07.09.2017 за № 83 в частині здійснення планової діяльності в межах гірничого та земельного відводу, а саме - земельної ділянки площею 2,5 га к.н. 6325158500:00:025:0001.
		Щодо посилання прокурора на необхідність погодження та затвердження в установленому законодавством порядку Плану розвитку гірничих робіт по Південно-Роганському кар`єру будівельного піску і суглинків на 2021 рік, колегія суддів зазначає таке.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або види господарської діяльності.
		Згідно з п. 133 Додатку до Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» документами дозвільного характеру є спеціальні дозволи на користування надрами у межах конкретних ділянок.
		Відповідно до ст. 24 Гірничого закону України гірниче підприємство при проведенні гірничих робіт повинно мати: спеціальний дозвіл на користування надрами; акт про надання гірничого відводу (крім користувачів нафтогазоносними та бурштиноносними надрами); технічний проект, затверджений і погоджений у встановленому порядку; геолого-маркшейдерську, технічну та обліково-контрольну документацію (календарні плани розвитку гірничих робіт, проекти, паспорти, схеми).
		Вся технічна документація повинна вестися відповідно до вимог правил безпеки, правил технічної експлуатації, єдиних правил безпеки при підривних роботах та інших нормативно-правових актів.
		Отже План розвитку гірничих робіт на окремий рік, у розумінні чинного законодавства, не відноситься до документів дозвільного характеру. 
		При цьому судом установлено, що ТОВ «НВФ «Бархан» до Головного управління Держпраці у Харківській області надано План розвитку гірничих робіт по Південно-Роганському кар`єру будівельного піску і спільно залягаючих суглинків на 2021 рік, що підтверджується відповідною заявою за вих. № 26/1 від 14.01.2021 із відміткою про її прийняття (т. 1 а.с. 202, 203).
		Щодо обставин розгляду та прийняття рішення за вказаною заявою, колегія суддів зазначає, що 08.10.2021 адвокатом Оріщенко Н. С. подано адвокатський запит до Головного управління Держпраці у Харківській області про надання копії відповіді Головного управління Держпраці у Харківській області на заяву ТОВ «НВФ «Бархан» за вих. № 26/1 від 14.01.2021 про надання Плану розвитку гірничих робіт по Південно-Роганському кар`єру будівельного піску і спільно залягаючих суглинків на 2021 рік та копій доказів поштового відправлення та/або особистого вручення ТОВ «НВФ «Бархан» вказаної відповіді Головного управління Держпраці у Харківській області.
		Головне управління Держпраці у Харківській області листом від 18.10.2021 за № 27/10730/06-15/105/7 повідомило, що ним розглянуто План розвитку, який надійшов листом за вих. № 26/1 від 14.01.2021 та у зв`язку із виявленими зауваженнями відмовлено в погодженні Плану розвитку до усунення зауважень.
		Головне управління Держпраці також указало, що відповідь було надіслано листом простим поштовим відправленням.
		Проте будь-яких доказів поштового відправлення згаданого листа на адресу відповідача, а тим більш доказів вручення такого листа до відповіді на адвокатський запит, як-то реєстрів вихідних документів тощо, ГУ Держпраці у Харківській області додано не було (т. 2 а.с. 54, 55).
		Відповідно до пунктів 193, 194 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року за № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності» опрацювання документів для відправлення засобами поштового зв`язку здійснюється службою діловодства установи відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку. Вихідні документи опрацьовуються і надсилаються централізовано в день їх надходження від структурних підрозділів - виконавців або не пізніше наступного робочого дня.
		Представник відповідача у письмових поясненнях зазначив, що лист № 27/99/06-23/1669 від 17.02.2021 про відмову в погодженні Плану розвитку ним отримано не було, та вказав, що про результати опрацювання заяви про затвердження такого плану ТОВ «НВФ «Бархан» не повідомлялося, на засідання наради з розгляду плану розвитку представники ТОВ «НВФ «Бархан» не запрошувалися, документів щодо проведення такого засідання наради також відповідачу не надано.
		Крім того представник відповідача зазначив, що Головним управлінням Держпраці в Харківській області раніше вже погоджувались Плани розвитку гірничих робіт по Південно- Роганському кар`єру будівельного піску і спільно залягаючих суглинків на попередні роки (2017-2020), подані ТОВ НВФ «Бархан» з таким же пакетом документів, зокрема листом Головного управління Держпраці в Харківській області № 9079/06-35 від 08.2017 погоджено План розвитку гірничих робіт на 2017 рік; листом Головного управління Держпраці в Харківській області від 09.02.2018 за № 1320/06-35 та протоколом наради № 22 з питань розгляду і узгодження плану розвитку гірничих робіт від 08.02.2018 - План розвитку гірничих робіт на 2018 рік (т. 2 а.с. 36, 37, 62).
		Як убачається з відповіді Головного управління Держпраці у Харківській області щодо розгляду Плану розвитку № 27/99/06-23/1669 від 17.02.2021, підставою відмови у затвердженні Плану розвитку гірничих робіт по Південно-Роганському кар`єру будівельного піску і спільно залягаючих суглинків на 2021 рік вказано (т. 2 а.с. 55):
		- ненадання до Управління Держпраці на розгляд на погодження робочого проекту розробки та рекультивації Південно - Роганського родовища будівельних пісків і суглинків після проведеної детальної геолого-економічної оцінки запасів будівельних пісків і суглинків Південно-Роганського родовища згідно зі статтею 19 Гірничого закону України, статтею 51 Кодексу України «Про надра», п. 1.2 розділу 1 глави IV НПАОП 0.00-24-10 «Правил охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом»;
		- ненадання до Управління Держпраці на розгляд проекту гірничого відводу з метою розробки Шарівського родовища пісків і суглинків з урахуванням меж об`єкта надрокористування, визначених у спеціальному дозволі на користування надрами від 03.08.2012 за № 5620 згідно зі статтею 17 Кодексу України «Про надра», статтею 24 Гірничого закону України та Положення про порядок надання гірничих відводів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 за № 59.
		Проте слід зазначити, що відповідачем неодноразово надавались документи до Головного управління Держпраці у Харківській області, що підтверджується матеріалами справи, оскільки як зазначалося вище, вказаним органом вже погоджувалися плани розвитку гірничих робіт на попередні роки.
		Крім того Головним управлінням Держпраці у Харківській області погоджено Робочий проект «Розробка Південно-Роганського родовища будівельних пісків і суглинків у Харківському районі Харківської області», в тому числі розділ робочого проекту «Гірничотехнічна рекультивація земель, порушених гірничими роботами», що підтверджується листом від 01.06.2017 за № 7698/06-38.
		Погодження здійснювалося відповідно до тих самих вимог законодавства, що зазначені і у відмові щодо погодження плану розвитку на 2021 року (вимог ст. 51 Кодексу України про надра, ст. 19, 24 Гірничого закону України, Правил охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом).
		Погодження також здійснювалося, враховуючи позитивний висновок експертизи ДП «Східний експертно-технічний центр Держпраці» № 63.2-05-0532.17 від 19.04.2017 щодо відповідності проектної документації на розробку родовищ корисних копалин вимогам нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки.
		Також колегія суддів зазначає, що Головним управлінням Держпраці у Харківській області було висунуто вимогу щодо надання проекту гірничого відводу з метою розробки взагалі іншого родовища - Шарівського родовища пісків і суглинків, проте у поданому ТОВ «НВФ «Бархан» Плані розвитку гірничих робіт по Південно-Роганському кар`єру будівельного піску і спільно залягаючих суглинків на 2021 рік містилися додатки - спеціальний дозвіл на користування надрами № 5620 та Акт гірничого відводу № 21 від 23.02.2017.
		Разом з тим колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що чинне законодавство, зокрема, стаття 51 Кодексу України про надра, якою врегульовано питання порядку розробки родовищ корисних копалин, не містить прямого посилання на те, що непогодження вказаних планів розвитку є підставою для негайного зупинення розробки родовища корисних копалин.
		Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12 вересня 2019 року у справі № 825/700/17.
		Щодо посилання на необхідність отримання відповідачем дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та ліквідацію засмічених будівельними відходами земель, колегія суддів зазначає таке.
		Як убачається з матеріалів справи, ТОВ «НВФ «Бархан» має дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 6325158500-5715, виданий 13.07.2020 на необмежений термін Департаментом екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації на підставі рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 01.07.2020 за № 4.2-057/2/7766-20 (т. 1 а.с. 204, 204а).
		Інформація про наявність дозволу є публічно доступною та міститься в офіційно опублікованому Переліку дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, наданих суб`єктам господарювання м. Харкова та області.
		Разом з тим факт наявності таких порушень з боку ТОВ «НВФ «БАРХАН» прокурором належним чином не підтверджений.
		Так, відповідно до статті 28 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів, а також іншими органами виконавчої влади.
		Згідно зі статтею 37 Закону України «Про відходи» контроль у сфері поводження з відходами здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, громадські інспектори з благоустрою населених пунктів.
		Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, є Державна екологічна інспекція України.
		З матеріалів справи вбачається, що у відповідь на запит Харківської обласної прокуратури начальник Державної екологічної інспекції у Харківській області повідомив, зокрема, про те, що планові перевірки ТОВ «НВФ «Бархан» протягом останніх років не здійснювалися (т. 1 а.с. 94-96).
		Прокурором не надано до матеріалів справи актів перевірки ТОВ «НВФ «Бархан» щодо дотримання вимог законодавства у галузі охорони атмосферного повітря та законодавства про відходи, які містили б підтвердження недотримання таких вимог законодавства ТОВ «НВФ «Бархан», не надано винесених приписів за результати здійснення перевірок.
		Акт ГУ Держгеокадастру у Харківській області за результатами проведення перевірки дотримання ТОВ «НВФ «Бархан» вимог законодавства у сфері охорони земель від 11.09.2020 (т. 1 а.с. 64) опису порушень вимог законодавства в частини засмічення земель також не містить.
		Необхідно зауважити, що до матеріалів справи не надано належних доказів того, що вилучена в ході огляду спеціальна техніка, яку прокурор указує в якості джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, належить саме ТОВ «НВФ «Бархан». Протокол огляду не містить даних щодо належності такої техніки ТОВ «НВФ «Бархан».
		Також протокол огляду, на який посилається прокурор як на єдиний доказ підтвердження факту засмічення ТОВ «НВФ «Бархан» земель, не містить інформації, що таке засмічення дійсно здійснювалося саме ТОВ «НВФ «Бархан», та саме на території земельної ділянки за кадастровим номером 6325158500:00:025:0001.
		Слід зазначити, що у розділі висновку № 83 державної екологічної експертизи із здійснення господарської діяльності видобування піску, суглинків з Південно-Роганського родовища Харківського району Харківської області «Вплив запланованої діяльності на повітряне середовище» вказано, що результати виконаних розрахунків розсіювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря показали, що максимальні приземні концентрації забруднюючих речовин на межі житлової забудови не перевищують ГДК, а у розділі висновку «Відходи» зазначено, що всі відходи тимчасово зберігаються в контейнерах у спеціально відведених місцях на території кар`єру, потім вивозяться на утилізацію згідно з договорами.
		В ході розгляду справи належних доказів протилежного прокурором не надано.
		Також, як убачається з листа Держекоінспекції від 29.10.2021 за № 12314/2.2/16-21 (т. 2 а.с. 96-98), відсутня інформація щодо допущених або триваючих порушень ТОВ "НВФ "Бархан" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього середовища, раціонального використання, відтворення і охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, створення підприємством в процесі господарської діяльності ситуації небезпеки для життя, здоров`я людей чи довкілля, погіршення екологічної ситуації, загрози виникнення надзвичайних екологічних ситуацій.
		Указано, що Територіальні органи Держекоінспекції, зокрема, Державна екологічна інспекція у Харківській області, чи будь-які інші уповноважені органи та посадові особи, підприємства, установи та організації, фізичні чи юридичні особи, громадські організації, не звертались до Держекоінспекції із заявами, повідомленнями, запитами стосовно можливих порушень вимог природоохоронного законодавства внаслідок діяльності ТОВ "НВФ "Бархан".
		Також, зокрема, зазначено, що органи прокуратури не звертались до Держекоінспекції з питань виявлення або наявності порушень законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища з боку ТОВ "НВФ "Бархан", та з питань невжиття Державною екологічною інспекцією в Харківській області заходів для захисту прав держави, не здійснення, чи неналежного здійснення таким органом захисту інтересів держави.
		У ст. 6 Господарського кодексу України одним із загальних принципів господарювання в Україні встановлено принцип заборони незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.
		Відповідно до ст. 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.
		З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога про застосування до відповідача заходів реагування у вигляді тимчасової заборони (зупинення) діяльності із розробки Південно-Роганського родовища будівельних пісків та суглинків у Харківському району Харківської області на підставі спеціального дозволу на користування надрами № 5620 від 03.08.2012 та в межах земель наданих у користування, а саме площею 2,5 га (к.н. 6325158500:00:025:0001), є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки таку діяльність ТОВ «НВФ «Бархан» здійснює на підставі всіх необхідних дозвільних документів та із дотриманням вимог природоохоронного законодавства.
		Щодо посилання прокурора на необхідність оформлення в установленому законодавством порядку права користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення площею 145,998 га (к.н. 6325158500:03:008:0083), площею 0,15 га (к.н. 6325158500:00:026:0002) та площею 5,5085 га (к.н.ф 6325158500:01:039:0025), колегія суддів зазначає таке.
		Відповідно до ст. 52 Закону України «Про охорону земель» рекультивації підлягають землі, які зазнали змін у структурі рельєфу екологічному стані грунтів і материнських порід та в гідрологічному режимі внаслідок проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт. При проведенні гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов`язаних з порушенням грунтового покриву, відокремлена ґрунтова маса підлягає зняттю, складуванню, збереженню та перенесенню на порушені або малопродуктивні земельні ділянки відповідно до робочих проектів землеустрою. При знятті грунтового покриву здійснюється пошарове зняття і роздільне складування верхнього, найбільш родючого шару ґрунту, та інших прошарків ґрунту відповідно до структури ґрунтового профілю, а також материнської породи. Об`єм ґрунтової маси, що підлягає зняттю і роздільному складуванню, визначається в робочих проектах землеустрою. Рекультивація земельних ділянок здійснюється шляхом пошарового нанесення на малопродуктивні земельні ділянки або ділянки без ґрунтового покриву знятої ґрунтової маси, а в разі потреби - і материнської породи в порядку, який забезпечує найбільшу продуктивність рекультивованих земель. Роботи із зняття, складування, збереження та нанесення ґрунтової маси на порушені земельні ділянки здійснюються за рахунок фізичних та юридичних осіб, з ініціативи або вини яких порушено ґрунтовий покрив, а роботи з нанесення знятої ґрунтової маси на малопродуктивні землі здійснюються за бажанням власників або землекористувачів, у тому числі орендарів, цих земельних ділянок за їх рахунок.
		Як убачається з матеріалів справи, земельна ділянка площею 145,998 га за к.н. 6325158500:03:008:0083 є державною власністю та перебуває у постійному користуванні Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва.
		Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області 07.07.2020 ТОВ «НВФ «Бархан» надано дозвіл № 000030 на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, про те, що на земельній ділянці за кадастровим номером 6325158500:00:025:0001 загальною площею 2,5 га, дозволено зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) відповідно до умов, визначених у проекті землеустрою (т. 1 а.с. 75).
		Відповідно до умов виконання робіт, зазначених у дозволі, площа ділянки тимчасового збереження становить 1,0000 га, роботи по зняттю, перенесенню та використанню ґрунтового покриву земельної ділянки будуть виконуватися ПП «БУДТРАНС-ГРУП» на підставі договору про надання послуг з виконання земляних робіт.
		Міськрайонним управлінням у Харківському районі та м. Люботин Головного управління Держгеокадастру у Харківській області 31.01.2020 надано висновок про погодження робочого проекту землеустрою щодо рекультивації порушених земель Південно-Роганського родовища при розробці кар`єру в межах населеного пункту селища Рогань на території Харківського району Харківської області (т. 1 а.с. 77, 78).
		Відповідно до погодженого робочого проекту землеустрою об`єктом рекультивації є земельна ділянка за кадастровим номером 6325158500:00:025:0001.
		Разом з тим відповідно до укладеної 11.09.2019 угоди між Харківським національним аграрним університетом ім. В. В. Докучаєва та ТОВ «НВФ «Бархан», Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва надає ТОВ «НВФ «Бархан» земельну ділянку орієнтовною площею 6,8 га в межах земельної ділянки за кадастровим номером 6325158500:03:008:0083 площею 145,998 га, яка знаходиться в користуванні університету на праві акту постійного користування, для зберігання готової продукції та надає дозвіл на тимчасовий відвал родючого ґрунту в межах вищезазначеної земельної ділянки знятого шару ґрунту Південно- Роганського родовища на території Харківського району Харківської області, а також для подальшого заземлювання її частиною знятого ґрунту за рахунок малопродуктивних земель згідно проекту землювання (т. 1 а.с. 206а).
		Представниками Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва та ТОВ «НВФ «Бархан» проведено обстеження земельної ділянки за кадастровим номером 6325158500:03:008:0083 та встановлено, що на такій земельній ділянці ніяких робіт зі зняття родючого шару ґрунту та видобування корисних копалин не виявлено (т. 1 а.с. 207).
		Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що з матеріалів справи не встановлено здійснення ТОВ «НВФ «Бархан» розробки кар`єру в межах земельної ділянки за кадастровим номером 6325158500:03:008:0083, а може здійснюватися суто збереження знятого шару ґрунту з земельної ділянки 6325158500:00:025:0001 та збереження отриманої продукції на визначеній частині земельної ділянки за кадастровим номером 6325158500:03:008:0083, що передбачено робочим проектом землеустрою щодо рекультивації порушених земель Південно-Роганського родовища, погодженим у встановленому законом порядку (т. 1 а.с. 205). 
		Щодо земельної ділянки площею 0,15 к.н. 6325158500:00:026:0002, колегія суддів зазначає, що в ході судового розгляду справи не підтвердились посилання прокурора на те, що ТОВ «НВФ «Бархан» здійснюється розробка кар`єру в межах земельної ділянки за кадастровим номером 6325158500:00:026:0002, та будь-яка інша господарська діяльність.
		Вказана земельна ділянка перебуває у приватній власності громадянки ОСОБА_1 .
		До матеріалів справи не надано доказів того, що вказаною особою, в межах цивільних чи будь-яких інших правовідносин, були пред`явлені претензії до ТОВ «НВФ «Бархан» щодо незаконного користування належною їй земельною ділянкою або про відшкодування будь-яких збитків зайняттям належної їй земельної ділянки.
		У матеріалах справи також відсутні докази направлення будь - яких запитів до вказаної особи прокуратурою, а також не підтверджені підстави для представництва прокуратурою інтересів зазначеної фізичної особи.
		Крім того належність такої земельної ділянки приватній особі виключає порушення інтересів держави.
		Щодо земельної ділянки площею 5,5085 га за к.н. 6325158500:01:039:0025, судом установлено, що вона перебуває у комунальній власності, водночас до матеріалів справи не надано належних доказів того, що ТОВ «НВФ «Бархан» здійснює розробку кар`єру або будь-яку іншу господарську діяльність в межах указаної земельної ділянки за кадастровим номером 6325158500:01:039:0025.
		Тобто факт зайняття такої земельної ділянки ТОВ «НВФ «Бархан» належним чином не підтверджений.
		Крім того, як убачається з пояснень представника відповідача та топографічного плану гірничого відводу - в межах земельної ділянки площею 5,5085 га за к.н. 6325158500:01:039:0025 вже існував недіючий піщаний кар`єр, до розробки якого ТОВ «НВФ «Бархан» жодного відношення не мало та не має.
		У ході розгляду справи встановлено, що частини земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею 145,998 га (к.н. 6325158500:03:008:0083), площею 0,15 га (к.н. 6325158500:00:026:0002) та площею 5,5085 га (к.н. 6325158500:01:039:0025) знаходяться в межах спеціального дозволу на користування надрами № 5620 від 03.08.2012, виданого ТОВ «НВФ Бархан», що підтверджується зображеннями меж цих земельних ділянок з публічної кадастрової карти України у взаємозв`язку з межами спеціального дозволу.
		Межі спеціального дозволу на користування надрами визначаються географічними координатами, які зазначаються у бланку спеціального дозволу на користування надрами.
		В той же час самовільним користуванням надрами може бути видобування корисних копалин поза межами ділянки надр відповідно до географічних координат, визначених спеціальним дозволом на користування надрами.
		Відтак фактів самовільного користування надрами ТОВ "НВФ "Бархан" в рамках цієї справи не встановлено.
		Щодо вимоги про необхідність отримання відповідачем висновку з оцінки впливу на довкілля, колегія суддів зазначає таке.
		Відповідно до п. 3 статті 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» висновки державної екологічної експертизи, одержані до введення в дію цього Закону, зберігають чинність та мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля.
		Таким чином висновок № 83 Державної екологічної експертизи із здійснення господарської діяльності видобування піску, суглинків з Південно-Роганського родовища Харківського району Харківської області є чинним, відповідає вимогам Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». Наявність такого висновку виключає необхідність в додатковому отриманні висновку з оцінки впливу на довкілля.
		Вказане також підтверджується відповіддю Департаменту захисту довкілля та природокористування Харківської обласної державної адміністрації від 10.06.2021, у якому зазначено, що у 2017 році ТОВ «НВФ «Бархан» надано позитивний висновок державної екологічної експертизи від 07.09.2017 за № 83, який відповідно до вимог чинного законодавства є документом дозвільного характеру (т. 1 а.с. 34-36).
		Зважаючи на норми п. 3 статті 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», наявність висновку № 83 державної екологічної експертизи із здійснення господарської діяльності видобування піску, суглинків, а також фактичні обставини здійснення діяльності ТОВ «НВФ «Бархан», колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у відповідача обов`язку щодо отримання висновку з оцінки впливу на довкілля з метою здійснення планової діяльності із розробки Південно-Роганського родовища будівельних пісків та суглинків у Харківському району Харківської області.
		З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки ТОВ «НВФ «Бархан» не здійснює розробку Південно-Роганського родовища будівельних пісків та суглинків у Харківському району Харківської області на земельних ділянках сільськогосподарського призначення площею 145,998 га (к.н. 6325158500:03:008:0083), площею 0,15 га (к.н. 6325158500:00:026:0002) та площею 5,5085 га (к.н. 6325158500:01:039:0025), вимоги щодо отримання висновку з оцінки впливу, заявлені в частині припинення діяльності ТОВ «НВФ «Бархан» із розробки родовища саме на земельних ділянках сільськогосподарського призначення площею 145,998 га (к.н. 6325158500:03:008:0083), площею 0,15 га (к.н. 6325158500:00:026:0002) та площею 5,5085 га (к.н. 6325158500:01:039:0025), та оформлення в установленому законодавством порядку права користування вищевказаними земельними ділянками, задоволенню не підлягають.
		Також колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позовні вимоги щодо застосування заходів реагування у вигляді припинення діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «НВФ «Бархан» із розробки Південно-Роганського родовища будівельних пісків та суглинків у Харківському району Харківської області на підставі спеціального дозволу на користування надрами № 5620 від 03.08.2012 на земельних ділянках сільськогосподарського призначення площею 145,998 га (к.н. 6325158500:03:008:0083), площею 0,15 га (к.н. 6325158500:00:026:0002) та площею 5,5085 га (к.н. 6325158500:01:039:0025), є необґрунтованими.
		Доводи апелянта, наведені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують та свідчать про незгоду із правовою оцінкою суду першої інстанції обставин справи.
		Судом апеляційної інстанції критично оцінюються доводи апелянта, що стосуються обставин справи та містять посилання на загальні норми законодавства, які жодним чином не спростовують обґрунтування та висновки суду першої інстанції.
		Посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі № 813/3201/17 є недоречним, оскільки у справі № 813/3201/17 оскаржувалися дії та акти індивідуальної дії посадових осіб ГУ Держгеокадастру.
		Колегія суддів ураховує, що, оцінюючи наведені учасниками справи доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи прокурора, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.
		Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від свавілля; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
		У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
		Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
		Інші, зазначені прокурором в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
		Окрім того, відповідно до приписів ч. 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. 
		Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
		Ураховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні. 
		Керуючись ст. 74, 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури - залишити без задоволення.
		Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 по справі № 520/10855/21 - залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
		 
		Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді   О.В. Присяжнюк   О.А. Спаскін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...