Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/41144/21-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо прав інтелектуальної власності, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 27.10.2022. Зареєстровано: 28.10.2022. Забезпечено надання загального доступу: 31.10.2022.

Номер судового провадження: 2-12076/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		печерський районний суд міста києва
		Справа № 757/41144/21-ц 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		16 вересня 2022 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого судді :                                                      Козлова Р.Ю.,
		при секретарі:                                                                Іваненку С.С.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" (Укрпатент), ОСОБА_2 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Хостінг Україна» про визнання недійсним свідоцтва України № НОМЕР_1 від 03.02.2021 року на знак для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_1 "12 класу та зобов`язати вчинити дії, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач звернувся до Печерського районного суду міста Києва із позовом ОСОБА_1 до Національного органу інтелектуальної власності України в особі Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» ( Укрпатент), ОСОБА_2 , за участі третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Хостінг Україна» про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг від 03 лютого 2021 року НОМЕР_1 та зобов`язання вчинити дії.
		В обґрунтування пред`явлених вимог позивач послався на те, що він згідно свідоцтва, виданого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України на знак і товарів та послуг НОМЕР_5 від 10 жовтня 2012 року позивач зареєстрував в установленому Законом порядку права на торговий знак з позначенням « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
		Також, Позивачу було видано свідоцтво України № НОМЕР_2 від 25 квітня 2018 року на торговий знак « ІНФОРМАЦІЯ_1 » для товарів і послуг, віднесених до 12 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг (надалі - МКТП), а саме: човни, надувні човни.
		Згідно виписки з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг НОМЕР_5 від 12 вересня 2016 року зазначено, що ОСОБА_1 зареєстрував ТМ «МЕГА» 10 жовтня 2012 року. Товарна група збуту відповідно до класифікації зовнішньо- економічної діяльності належить до 89 групи товарів, а саме : судна, човни та iншi плавучі засоби, 8903 10 надувнi: - 8903 10 10 00 масою не бiльш як 100 кг. кожний - 8903 10 90 00 iншi. КВЕД 30.12. 
		Всі надувні човни виготовляються відповідно Регістру судноплавства України, номер свідоцтва № СВП- 412-3-14-19. Також продукцію ТМ «МЕГА» має сертифікат ЄС згідно з директивою 94/25/EU та директивою 2013/53/EU .
		Офіційним сайтом продукції ТМ «МЕГА» є https://www.omega-boat.com
		Таким чином, позивач займається реалізацією та виготовленням надувних човнів, кільових човнів, гребних човнів, моторних човнів. Реалізація по всій території України та ринку ЕС (Болгарія, Німеччина, Литва, Польща).
		Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач вважає, що свідоцтво на знак для товарів та послуг за НОМЕР_1 від 03.02.2021року, з позначенням «ІНФОРМАЦІЯ_1», не відповідає частині третьої ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг». 
		Крім того, державна реєстрація спірної торговельно марки ««ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 03.02.2021 року була здійснена Державним підприємством «Український інститут інтелектуальної власності», з порушенням вимог чинного законодавства України, чим порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.
		Посилаючись на здійснення права на захист свого охоронюваного законом інтересу, позивач просить суд ухвалити рішення про повне задоволення пред`явлених вимог.
		Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі та постановлено проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження. Вказаною ухвалою відповідачам встановлено строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати відзив на позовну заяву та докази на його обґрунтування, а позивачеві протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відзиву на позов подати відповідь на відзив.
		Разом із позовною заявою представник позивача звернувся до суду із заявою про забезпечення позову.
		Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2021 року було задоволено частково клопотання представника Позивача про забезпечення позову, яким було заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «ХОСТІНГ УКРАЇНА» (03065, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, буд. 43 А, кв. 30, ідентифікаційний код 37593550) провадити дії щодо перереєстрації (переделегування) доменного імені «mеgaboat.ua», передачі (трансферу) доменного імені «mеgaboat.ua» іншому реєстратору, видалення доменного імені «mеgaboat.ua » чи скасування його делегування до набрання рішенням Печерського районного суду м. Києва законної сили.
		Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2021 року було задоволено клопотання представника Позивача про забезпечення доказів, яким було зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «ХОСТІНГ УКРАЇНА» » (03065, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, буд. 43 А, кв. 30, ідентифікаційний код 37593550) надати інформацію, що необхідна для розгляду цієї справи.
		18 серпня 2022 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
		Представник позивача подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позов з викладених в ньому підстав.
		В судове засідання представники відповідачів та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили. 
		Дослідивши матеріали справи та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Відносини, що виникають у зв`язку з набуттям і здійсненням права власності на торговельні марки (знаки для товарів і послуг) в Україні регулюють нормами ЦК України, Господарського кодексу України та Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"
		Відповідно до ст. 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.
		За змістом ст.420 ЦК України до об`єктів права інтелектуальної власності належать, зокрема , торговельні марки (знаки для товарів і послуг).
		Статтею 492 ЦК України, визначено, що торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.
		Відповідно до статті 494 Цивільного кодексу України, набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом.
		Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України « Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» особа, яка бажає одержати свідоцтво, подає відповідну заявку.
		За змістом ч.1 ст.16 Закону України « Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» права, що випливають із свідоцтва, діють від дати подання заявки.
		Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов`язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки.
		Відомості про комерційне найменування можуть вноситися до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом
		Судом встановлено, що 31 березня 2020 року відповідачем ОСОБА_2 було подано заявку № m202006451 до Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" (надалі - Укрпатент) щодо реєстрації права власності на торговий знак « ІНФОРМАЦІЯ_1 » для товарів і послуг, віднесених до 12 (дванадцятого) класу Міжнародної класифікації товарів і послуг (надалі - МКТП).
		27 квітня 2020 року представником позивача було направлено претензію відповідачу ОСОБА_2 щодо припинення використовувати торговий знак « ІНФОРМАЦІЯ_1 », однак дана претензія було залишена без відповіді.
		20 липня 2020 року Представником ОСОБА_3 в інтересах Позивача було направлено повідомлення до Укрпатенту, щодо припинення дій у державній реєстрації на знак для товарів та послуг.
		У відповідь Укрпатентом було надано лист вих. №10197/2020 від 29 липня 2020 року, в якому було зазначено про залучення вищевказаного повідомлення, до матеріалів заявки в якості заперечень та вказано про необхідність сплатити сбір у розмірі 2000 грн.00 коп. за подання заперечень у відповідності до п. 5 Порядку подання зборів за дії пов`язаних з охорону прав на об`єкти інтелектуальної власності затвердженого Постановою КМУ 23.12.2004 року. №1716.
		З огляду на вказане 10 серпня 2020 року, представником Позивача було сплачено 2000 грн. 00 коп. за подання заперечення проти реєстрації даної заявки № m202006451. 
		Однак, всупереч положенням ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», Укрпатент листом від 10 лютого 2021 року вих.3296/2020 відхилив заперечення подані Позивачем та зареєстрував за ОСОБА_2 свідоцтво на знак для товарів та послуг за НОМЕР_1 від 03.02.2021року, з позначенням «ІНФОРМАЦІЯ_1».
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» знак - це позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.
		Відповідно до ст. 489 ЦПК України правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності.
		Фірмове найменування має своїм призначенням індивідуалізацію даного підприємства, передусім виокремлення його підприємницької чи будь-якої іншої діяльності. Така індивідуалізація необхідна для підкреслення, пропаганди якісних ознак діяльності, збереження, розвитку та правової охорони фірмового найменування. 
		При цьому правова охорона фірмового найменування передбачає захист ділової репутації підприємства, його престижу, авторитету. Ділова репутація досягається зусиллями колективу, його розумінням потреб ринку, зокрема, споживачів, умінням організувати підприємницьку діяльність, підприємливість свого бізнесу. Все це спонукає користувача фірмового найменування оберігати свою назву, тобто престиж фірми. При цьому прагнення оберігати престиж фірми йде двома шляхами. Перший - це заборона використовувати такі самі найменування іншим особам, тобто, протидіяти неправомірному посяганню на престиж, ділову репутацію фірми.
		Крім того як встановлено судом, 31 березня 2020 року відповідачем ОСОБА_2 було подано заяву № m202006451 про реєстрацію позначення «ІНФОРМАЦІЯ_1», в якості знака для товарів і послуг, на підставі якої Державним підприємством "Український інститут інтелектуальної власності" 03 лютого 2021 року внесено відомості про видачу відповідачу ОСОБА_2 свідоцтва на знак для товарів і послуг за НОМЕР_1 
		Так, реєстрація торгівельної марки розпочинається після подання відповідної заявочної документації: заявка, перелік класів, зображенняторгівельної, квитанція про оплату збору, довіреність (у випадку подання заявки представником). При підготовці документів слід керуватися Наказом Держпатенту № 116 від 28.07.1995 р. «Правила складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг» (далі- Правил).
		На етапі встановлення дати поданні заявки перевіряються заявлені відомості заявника, зображення знаку, перелік класів та сплата збору за подання заявки. Якщо усі необхідні умови виконані, заявнику надсилається повідомлення про встановлення дати подання заявки.
		Надалі здійснюється формальна експертиза заявки торговельну марку, за якою здійснюється перевірка поданих документів на відповідність чинному законодавстві України. Перелік даних та документів, що перевіряються на формальній експертизі, визначені у розділі 4.2. Правил. По факту, на даному етапі перевіряється чи відповідає подана заявка усім формальним признакам щодо складання документації, не здійснюючи перевірку по суті.
		Наступний етап - експертиза заявки по суті, або кваліфікаційна експертиза. Даний етап є основним у реєстрації торговельної марки й завершальним, у випадку проходження якого торговельна марка має бути зареєстрована.
		Також перевіряються чи не зображує заявлений знак виключно державні герби, прапори та емблеми; офіційні назви держав; емблеми, скорочені або повні найменування міжнародних міжурядових організацій; офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки; нагороди та інші відзнаки, або чи не є схожим з ними настільки, що їх можна сплутати.
		Здійснюється перевірка позначення щодо наявності підстав для відмови у наданні правової охорони, зазначених у пунктах 3, 4 статті 6 Закону. Перевіряється, чи не є заявлене позначення таким, що: не має розрізняльної здатності; є загальновживаним як позначення товарів певного виду; є загальновживаним символом і терміном; вказує на вид, якість, кількість, властивості, склад, призначення, цінність товарів і/або послуг, а також на місце і час їх виготовлення чи збуту; є оманливими або таким, що може ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу.
		Відповідно до положень статті 499 ЦК України права інтелектуальної власності на торговельну марку визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом.
		Згідно із статтею 20 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15.12.1993 № 3689-XII встановлено, що будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. Порушенням прав власника свідоцтва вважається також використання без його згоди в доменних іменах знаків та позначень, вказаних у пункті 5 статті 16 цього Закону. На вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов`язаний відшкодувати власнику свідоцтва заподіяні збитки. Власник свідоцтва може також вимагати усунення з товару, його упаковки незаконно використаного знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати, або знищення виготовлених зображень знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати. Вимагати поновлення порушених прав власника свідоцтва може за його згодою також особа, яка придбала ліцензію.
		Відповідно до п. «а», «в» п. 1 ст. 19 Закону свідоцтво на знак для товарів і послуг може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони; видачі свідоцтва внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.
		У відповідності до ч. 1-3 ст. 5 Закону правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі, та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом. Об`єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень. Право власності на знак засвідчується свідоцтвом.
		Відповідно до ч. 2, 3 ст.6 Закону не можуть одержати правову охорону позначення, що можуть ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар або надає послугу. Не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з: знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім`я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг; знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна, зокрема знаками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності.
		Згідно з ч. 2, 5 ст. 16 Закону свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені цим Законом. Свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом: зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг; зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати.
		Порядок визначення схожості позначень, зареєстрованих в якості знаків для товарів і послуг регулюється Правилами складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених наказом Держпатенту України №116 від 28.07.1995 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 02.08.1995 за № 276/812 (в редакції наказу Держпатенту № 72 від 20.08.1997) (далі - Правила).
		Згідно з п. 4.3.2.4 Правил позначення вважається схожим настільки, що його можна сплутати із іншим позначенням, якщо воно асоціюється з ним в цілому, незважаючи на окрему різницю елементів. При перевірці позначень на тотожність і схожість необхідно визначити ступінь схожості заявленого позначення та виявлених при проведенні пошуку позначень.
		Пунктом 4.3.2.5 Правил передбачено, що при встановленні однорідності товарів або товарів і послуг визначається принципова імовірність виникнення у споживача враження про належність їх одній особі, що виготовляє товар або надає послуги.
		Для такої однорідності слід врахувати рід (вид) товарів і послуг; їх призначення; вид матеріалу, з якого товари виготовлені; умови та канали збуту товарів, коло споживачів.
		Відповідно до п. 4.3.2.6 Правил при встановленні схожості словесних позначень враховується звукова (фонетична), графічна (візуальна) та смислова (семантична) схожість, і таку схожість позначень необхідно оцінювати у сукупності або комплексно.
		Згідно з п. 4.3.1.9. Правил до позначень, що є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу, відносяться позначення, які породжують у свідомості споживача асоціації, пов`язані з певною якістю, географічним походженням товарів або послуг або з певним виробником, які насправді не відповідають дійсності.
		14.10.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності» від 16.06.2020 № 703-ІХ (далі - Закон про НОІВ), яким визначено повноваження Національного органу інтелектуальної власності.
		Відповідно до статті 1 Закону Національний орган інтелектуальної власності (далі - НОІВ) - державна організація, що входить до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, визначена на національному рівні Кабінетом Міністрів України як така, що здійснює повноваження у сфері інтелектуальної власності, визначені цим Законом, іншими законами у сфері інтелектуальної власності, актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та статутом, і має право представляти Україну в міжнародних та регіональних організаціях.
		Частиною 1 статті 3 і Закону передбачено, функції НОІВ виконує юридична особа публічного права (державна організація), утворена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та визначена Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до пункту 2 розділу II Закону про НОІВ «Прикінцеві та перехідні положення» передбачено, що НОІВ є функціональним правонаступником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, щодо окремих функцій та повноважень з реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності, визначених цим Законом.
		За змістом частини другої статті 21 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності» до владних повноважень, делегованих НОІВ, належить, зокрема, опублікування офіційних відомостей про торговельні марки та подані заявки на торговельні марки у Бюлетені, ведення Реєстру та Бази даних заявок, внесення до Реєстру відомостей, надання витягів та виписок в електронній та (або) паперовій формі.
		Відтак, у зв`язку з внесеними змінами до законодавства функції Міністерства як Установи у сфері охорони прав на знаки для товарів і послуг були частково передані НОІВ, зокрема, у сфері опублікування офіційних відомостей про торговельні марки та подані заявки на торговельні марки у Бюлетені, ведення Реєстру та Бази даних заявок, внесення відомостей до Реєстру.
		Таким чином, Законом про НОІВ запроваджено дворівневу систему державного управління у сфері інтелектуальної власності: створення Національного органу інтелектуальної власності України (НОІВ) як юридичної особи публічного права, що належить до сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства (Мінекономіки); при цьому Мінекономіки забезпечуватиме формування та реалізуватиме державну політику в сфері інтелектуальної власності, а НОІВ виконуватиме окремі публічні функції (владні повноваження) з реалізації державної політики (видача охоронних документів (патентів, свідоцтв) на об`єкти права інтелектуальної власності).
		Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2020 р. № 1267-р «Про Національний орган інтелектуальної власності» на виконання підпункту 1 пункту 7 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 16 червня 2020 р. № 703-ІХ Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності" визначено, що: державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності" виконує функції Національного органу інтелектуальної власності (п. 1); це розпорядження набирає чинності одночасно із Законом України від 16 червня 2020 р. № 703-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності" (пункт 2).
		Верховний Суд у своїх постановах від 19 листопада 2020 року у справі №910/2318/16, від 09 лютого 2021 року у справі № 910/6518/19, від 18 лютого 2021 року у справі № 910/21300/17 виклав правову позицію у питанні щодо процесуального правонаступництва Національного органу інтелектуальної власності.
		Зокрема, Верховний Суд вказав на те, що згідно з пунктом 2 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності», НОІВ є функціональним правонаступником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, щодо окремих функцій та повноважень з реалізації державної політки у сфері інтелектуальної власності, визначених цим Законом.
		На підставі викладеного слід дійти висновку, що свідоцтво України на знак для товарів і послуг може бути визнаним недійсним за наявності відомостей в Україні щодо фірмового найменування до дати подання до Установи заявки на реєстрацію позначення щодо таких же або споріднених товарів і послуг, які є схожими настільки, що їх можна сплутати, ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу та чи є торговельна марка за спірним свідоцтвом такою, що не відповідає умовам надання правової охорони.
		 
		Також знайшли своє підтвердження доводи Позивача про те, що рішенням Солом`янського районного суду від 09.03.2021р. у справі № 760/16940/20-ц, та рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.03.2021р. у справі 191/3312/20, якими встановлено факт неправомірного використання відповідачем 2 торговельного знаку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », оскільки таке порушення відбулось до дати видачі оспорюваного свідоцтва.
		Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Суд також звертає увагу на те, що відповідач 2 реалізовував виготовлену продукції без підтвердженої документації до отримання оспорюваного свідоцтва. Відсутність сертифікації виготовленої продукції для подальшої реалізації на ринках збуту, спричиняє шкоду як для виробника так і споживачам.
		Державний департамент морського і річкового транспорту України наказом "Про визначення Головного органу по сертифікації систем якості, систем управління якістю Мінтрансу в галузі водного транспорту" від 20.01.2003 р. № 14, призначив Регістр судноплавства України Головним ( надалі - РСУ) органом по сертифікації систем якості, систем управління якістю Мінтрансу в області водного транспорту і пов`язаних з ним видах діяльності..
		Згідно з пунктом шостим Положення про Регістр судноплавства України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1998 №814, одним з головних завдань Регістру судноплавства України є розроблення та затвердження правил і технічних вимог щодо забезпечення виконання умов безпеки плавання суден, охорони життя і здоров`я пасажирів, суднових екіпажів, збереження вантажів, що перевозяться, екологічної безпеки суден тощо.
		Відповідно до свідоцтва про відповідність підприємства виданого Регістром судноплавства України № СВП-412-3-61-18 від 31.05.2018р. ФОП ОСОБА_4 здійснює підприємницьку діяльність з виготовлення надувних човнів маркованих торговим знаком « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
		Зокрема, згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 06.09.2016р . ОСОБА_4 зареєстрований як фізична особа підприємець з виготовлення малих суден, за КВЕД 30.11 будування суден і плавучих конструкцій.
		Листом РСУ №41.9-304 від 23.02.2021р. зазначено, що за результатами перевірки ФОП ОСОБА_4 про видані ОСОБА_5 сертифікати на малі судна, які побудовані ФОП ОСОБА_4 починаючи з 2013 року на день надання відповіді на запит, жодного сертифікату на малі судна побудованого ОСОБА_4 . ОСОБА_5 видано не було.
		Також знайшли своє підтвердження доводи представника Позивача, що сертифікат від 21.11.2012р. №102-3-12223-12 на малі судна виданий без дійсного свідоцтва як фізичної особи підприємця, що порушує права Позивача.
		Дані обставини свідчать про наявність на ринку несертифікованої продукції, які виробляв ФОП ОСОБА_4 та реалізовував ОСОБА_2 за допомогою сайту ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується та скріншотами з офіційного сайту megaaboat.ua із зображенням човнів маркованих ТМ «MEGA» незважаючи про існування на ринку аналогічної продукції та назви зареєстрованої Позивачем, ще в 2012р. 
		Згідно із Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» вказано, що до торговельних марок, які є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товарів, послуг або особи, яка виробляє товар чи надає послугу, належать позначення, які породжують у свідомості споживача асоціації, пов`язані з певною якістю, географічним походженням товарів або послуг, з певним виробником, які насправді не відповідають дійсності. Позначення може бути визнане оманливим або таким, що здатне вводити в оману, коли є очевидним, що у процесі використання як знака воно не виключає небезпеку введення в оману споживача.
		Отже, оскільки є небезпека введення споживача в оману щодо особи, яка виробляє товар або надає послугу а саме реалізації Відповідачем несертифікованої продукції, не можуть одержати правову охорону позначення відповідно до ч. 2, 3 ст.6 Закону.
		Відповідно до ч. 1 ст. 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
		У жовтні 2021 року представником позивача було подано клопотання про долучення до матеріалів справи висновку судового експерта складений ОСОБА_6 . Центру судових і спеціальних експертиз Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки і судових експертиз Служби безпеки України №401/1 від 11.10.2021 року.
		Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз (ч. 2 ст. 106 ЦПК України).
		Керуючись наданими ст. 106 ЦПК України правами, позивач замовив складання висновку експерта атестованому судовому експерту Любимцевої О.О., яка має кваліфікацію судового експерта з правом проведення експертиз за спеціальністю: 13.6 «Дослідження, пов`язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговельними марками (знаками для товарів і послуг), географічними зазначеннями» (Свідоцтво № 979 видане ЕКК СБУ 02.04.2021 і дійсне до 02.04.2026, стаж експертної роботи з 2012 року, стаж роботи в галузі інтелектуальної власності з 2021 року.
		На розгляд судового експерта були поставлене питання:
		«Чи є позначення «ІНФОРМАЦІЯ_1» згідно свідоцтва НОМЕР_1 від 03.02.2021р. схожим зі знаком для товарів та послуг « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за свідоцтвом № НОМЕР_2 від 25.04.2018р. настільки, що його можна сплутати ?».
		За результатами проведеного експертного дослідження, судовим експертом Любимцевою О.О. складено висновок експерта № №401/1 за результатами проведення судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності від 11 жовтня 2021 року, відповідно до якого експерт дійшов встановив наступне:
		Як зазначено у ст.1 Закону «знак позначення за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб»
		Виходячи з наведеного вище, вирізнення товарів і послуг одного виробника від аналогічних товарів і послуг іншого виробника є однією із функцій товарного знака. 
		Згідно з п.1.4 Правил складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг (далі- Правил) об`єктом охорони можуть бути такі знаки: зображувальні у вигляді графічних композицій будь-яких форм на площині; об`ємні у вигляді фігур або їх композицій у трьох вимірах; комбінації вищезазначених позначень.
		Словесні позначення можуть бути представлені як слова природної мови, вигадані слова або словосполучення слів, абревіатури слів, лозунги тощо. Вони можуть бути відтворені стандартними символами (шрифтом) або з використанням оригінального виду шрифту.
		Зображувальні позначення можуть бути представленні у вигляді малюнків, символів, графічних композицій будь яких форм тощо на площині. Комбіновані позначення включають в себе словесні та зображувальні елементи. Матеріали справи, що надійшли разом із заявою та електронна база даних «Зареєстровані в Україні знаки для товарів та послуг» містять наступні відомості щодо знака для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_2 . 
		Знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_2 є комбіноване позначення яке складається з словесної та зображувальної частини. Словесне частина знаку представлена у вигляді лексичної одиниці «ІНФОРМАЦІЯ_1», виконаної заголовними літерами латиського алфавіту барвником чорного кольору, з «жирним» накресленням шрифтом подібним до Times New Roman, який входить до розширеного пакету шрифтів True Type. Заголовна літера «М» вища по відношенню до наступних літер «Е», «G», «А». Над літерами «Е», «G», «А» на висоті заголовної літери «М» проведена риска. Словесна частина поміщена в прямокутник, з лівого боку якого розміщена фігура ромбовидної форми з подвійним контуром. Зображувальна частина знаку міститься у фігурі ромбовидної форми з подвійним контуром і являє собою зображення літери грецького алфавіту «омега» .
		Матеріали справи, що надійшли разом із заявою та електронна база даних «Зареєстровані в Україні знаки для товарів та послуг» містять наступні відомості щодо знака для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_1 . Знаком для товарів і послуг за свідоцтвом № НОМЕР_3 є комбінованого позначення, яке складається з словесної та зображувальної частини. Словесна частина представлена у вигляді лексичної одиниці «ІНФОРМАЦІЯ_1», виконаної заголовними літерами латинського алфавіту барвником сірого кольору на сірому тлі, розташована у центрі знаку. Зображувальна частина знаку являє собою дві дугоподібні, що звужуються до свого кінця, розміщені протилежно одна до одної та на початку і кінці словесної частини, виконані барвником синьо-зеленого кольору. Позначення має форму подібну до овалу, верхня та нижня сторони якого є прямими лініями. Позначення обведено контуром синьо- зеленого кольору. 
		Відповідно до п. 4.3.2.4. Правил «Позначення вважається тотожним з іншими позначеннями, якщо воно збігається з ним у всіх елементах. Позначення вважається схожим настільки, що його можна сплутати з іншим позначенням, якщо воно асоціюється з ним в цілому, незважаючи на окрему різницю елементів.
		Згідно з п.4.3.2.5. Правил «При встановленні однорідності товарів або товарів і послуг визначається принципова імовірність виникнення у споживача враження про належність їх одній особі, що виготовляє товар або надає послуги». Для встановлення такої однорідності слід враховувати рід (вид) товарів і послуг; їх призначення; вид матеріалу, з якого товари виготовлені; умови та канали збуту товарів, коло споживачів.
		Разом з цим згідно п. 3 ст. 6 Закону «не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати зі знаками раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім`я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг. У розділі (А .1) дослідницької частини Висновку експерта зазначено, що знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_2 зареєстровано для товарів 12 класу МКТП.
		У розділі (А.2) дослідницької частини Висновку експерта зазначено, що торговельну марку за свідоцтвом України № НОМЕР_1 зареєстровано для товарів 12 класу МКТП. З аналізу представленої Таблиці 1 висновку зазначено, що товари 12 класу МКТП, зокрема баржі, баркаси, каное, понтони, транспортні засоби на повітряній подушці, човни, шлюпки, яхти (крім дрезини) є засобами пересування по воді, для яких зареєстровано торговельну марку за свідоцтвом України № НОМЕР_1 відносяться до такого ж роду товарів, мають схоже призначення, частково - умови та канали збуту та відповідне коло споживачів, що й товари для яких зареєстровано знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_2 , зокрема серед них є такі самі товари (човни). 
		Тобто знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_2 і торговельна марка за свідоцтвом України № НОМЕР_1 зареєстровані та використовуються для однакових та однорідних товарів 12 класу МКТП.
		Відповідно до п. 4.3.2.6. Правил при визначенні схожості словесних позначень , «словесні позначення, заявлені як знаки, порівнюються з словесними та комбінованими позначеннями, до композиції яких входять словесні елементи. При встановленні схожості словесних позначень враховується звукова (фонетична), графічна (візуальна) та смислова (семантична) схожість». 
		Пунктом 4.3.2.8 Правил Визначення схожості комбінованих позначень «комбіновані позначення, заявлені як знаки, порівнюються з комбінованими позначеннями та з тими видами позначень, які входять до складу комбінованого позначення, що перевіряється, як елементи.
		Відповідно до Методичних рекомендацій з окремих питань проведення експертизи заявки на знак для товарів і послуг, схвалених рішенням колегії Державної служби інтелектуальної власності України від 18.03.2014 затверджені наказом ДП «УІПВ» від 07.04.2014 №91 «встановлення схожості позначень має гуртуватися на комплексному, всебічному аналізі порівняльних позначень, а саме сприйнятті домінуючих і другорядних графічних елементів, співставленні звукового складу, асоціативного ряду, ступеню семантичної близькості. Під час встановлення схожості позначення, що порівнюються, повинні розглядатися в цілому без поділення на окремі елементи. При цьому головним є перше зорове сприйняття досліджуваних позначень. Саме перше зорове сприйняття будь якого об`єкта має вплив на свідомість людини, аналогічним чином у свідомості споживача запам`ятовується і позначення.
		Розбіжність в окремих елементах не повинна грати визначальної ролі, оскільки варто враховувати, що споживач як правило не має можливості порівняння двох знаків, та керується загальним, зазвичай нечіткими враженнями про знаки, які він сприймав раніше. При цьому в пам`яті як правило залишаються відмітні елементи знака.
		Таким чином для відповіді на поставлене питання слід визначити ступінь схожості домінуючих словесних елементів комбінованого знака для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_2 та комбінованої торговельної марки за свідоцтвом України № НОМЕР_1 . Домінуючий елемент комбінованого знаку для товарів і послуг за свідоцтвом№ НОМЕР_2 як було вказано у таблиці (А.1) висновку експерта складається з словесної та зображувальної частини. Зображувальна частина знаку представлена графічних елементів, які вписані в фігуру ромбовидної форми з подвійним контуром та описана у розділі (А.1) Висновку. Єдиною лексичною одиницею словесної частини знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_2 є «ІНФОРМАЦІЯ_1». Вона контрастує із зображувальною частиною та в першу чергу привертає до себе увагу. Тобто має першочергове вирішальне значення на формування зорового враження від комбінованого позначення у споживача.
		Домінуючий елемент комбінованого знаку для товарів і послуг за свідоцтвом№ НОМЕР_1 як було вказано у таблиці (А.2) висновку експерта складається з словесної та зображувальної частини. Зображувальна частина знаку представлена двома дугоподібними фігурами на чорному тлі, описані у розділі (А.2) Висновку. Єдиною лексичною одиницею словесної частини знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_2 є «ІНФОРМАЦІЯ_1». Вона контрастує із зображувальною частиною та в першу чергу привертає до себе увагу. Тобто має першочергове вирішальне значення на формування зорового враження від комбінованого позначення у споживача. 
		У розділі 3 Висновку експерта проведено дослідження фонетичної схожості. Фонетика - це звукова будова мови як єдність її фізіологічного, акустичного та значеннєвого аспектів, а також галузь мовознавства, що визначає звукову будову мови - способи утворення звуків та їхні акустичні властивості. Тобто, фонетика розглядає закономірності характері для звукового ладу всіх мов світу. В процесі проведення дослідження звукових фонетичних ознак було використано спрощену (основну) транскрипцію (фонетичних запис), яка передає на письмі точну вимову звуків з тими змінами яких звук зазнає в процесі мовлення. Для транскрибування тексту використовувались літери алфавіту й додаткові позначки. В даному випадку маємо входження одного позначення в інше, а саме словесного елемента ІНФОРМАЦІЯ_1 до нерозривного словесного позначення ІНФОРМАЦІЯ_1. Результати проведеного порівняльного дослідження фонетичних ознак словесних елементів торговельної марки за свідоцтвом № НОМЕР_1 та знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_2 свідчать про те, що порівняльні об`єкти, в цілому, мають як збіжні так і розбіжні фонетичні ознаки. Разом з цим, має місце частковий збіг (тотожність) фонетичних ознак торгівельної марки за свідоцтвом № НОМЕР_1 та знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_2 . Таким чином словесні елементи торгівельної марки за свідоцтвом № НОМЕР_1 та знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_2 мають часткову схожість за фонетичними ознаками.
		У розділі 4 Висновку експерта було проведено дослідження семантичної схожості. Установлення смислової (семантичної) схожості словесних позначень, здійснюється на підставі наступних ознак: збіг смислового значення позначень у схожих мовах; збіг одного з елементів позначень на який падає логічний наголос і який має самостійне значення; подібність та протилежність закладених у позначеннях понять, ідей. Смислове значення позначень може виступати як самостійний критерій схожості. Різниця у смисловому значенні може сприяти визнанню порівнюваних позначень несхожими незважаючи на їх звукову подібність. Отже само по собі словесний елемент ІНФОРМАЦІЯ_1 смислового навантаження не несе, а лише уточнюючі, характеризуючи ознаки товару у даному разі човна. Досліджувані словесні елементи мають збіг смислового значення в одній мові. Враховуючи, що знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_2 зареєстровано фактично лише для одного виду товарів човни(надувні човни), в дослідженні семантичної схожості словесні елементи позначень доцільно порівнювати лише для товарів, на яких вони застосовуються, тобто човен «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_1», що може бути сприйняте споживачем як товар однієї і тієї ж марки. Таким чином з урахуванням часткової схожості за фонетичними ознаками, словесні елементи торгівельної марки за свідоцтвом України № НОМЕР_1 - «ІНФОРМАЦІЯ_1» та знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_2 «ІНФОРМАЦІЯ_1» є схожими за семантичними ознаками з урахуванням товарів, для яких використовуються позначення.
		У розділі 5 Висновку експерта було проведено дослідження графічної схожості. Візуальне сприйняття знаків передбачає три стадії - виявлення, розрізнення і розпізнавання. Виявлення або ознайомлення - стадія зорового сприйняття, на який споживач виділяє торговельну марку з існуючого інформаційного кола, але не в змозі робити висновки щодо його ознак. Розрізання - означає привертання уваги до тих або інших ознак торговельної марки, наприклад форми, кольору, шрифту, тощо. На цьому етапі споживач може сприймати об`єкти, що розташовані поруч та виділяти окремі елементи. Розпізнавання - найбільш важлива стадія, зоровий процес, коли споживач самостійно виділяє суттєві ознаки торговельної марки і може вирізнити або назвати товар, маркований необхідний йому знаком для товарів і послуг без порівняння його з іншим. З наведених у таблиці 3 висновку експерта даних вбачається, що графічна схожість порівнюваних елементів є частковою і визначається застуванням у порівнюваних позначеннях чотирьох однакових літер, які до того ж займають однакову позицію.
		Таким чином на підставі встановленої однорідності товарів і послуг, часткової схожості домінуючих словесних елементів та їх семантичну схожість експерт прийшов до висновку, що знак для товарів та послуг - «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 03 лютого 2021 року є схожим зі знаком для товарів та послуг « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за свідоцтвом України № НОМЕР_2 від 25 квітня 2018 року настільки, що їх можна сплутати з урахуванням товарів, з якими використовуються позначення.
		З огляду на те, що за змістом п.1 ст.16 Закону права, що випливають зі свідоцтва, діють від дати подання заявки, права на знак за свідоцтвом України № НОМЕР_2 , заявлений на реєстрацію 25.07.2016, виникли раніше ніж права на знак за свідоцтвом України № НОМЕР_1 , заявлений на реєстрацію 31.03.2020. 
		Згідно з ч. 5 ст. 106 ЦПК України у висновку експерта зазначається, що висновок виготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
		Як вбачається зі змісту висновку, а саме другого його аркушу, судовим експертом Любимцевою О.О., зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, господарського суду, адміністративного суду чи загального суду відповідно до визначеної процесуальним законодавством України судової юрисдикції, а також те, що судовий експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок відповідно до ст. 384 КК України.
		Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, висновками експертів.
		Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
		Згідно зі ст. 81 ЦПК України обов`язки доказування і подання доказів кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		Таким чином, висновок експерта № 401/1 від 11.10.2021 є належним та допустимим доказом у справі, оскільки відповідає вимогам ст.106 ЦПК України, не викликає сумніву у його правильності, наданий в межах компетенції експерта, ґрунтується на методичних рекомендаціях та результатах дослідження матеріалів справи, є чітким, логічним, послідовним і відповідає фактичним даним справи.
		Крім того, даний висновок не спростовано відповідачами у справі.
		Оцінивши висновок № 401/1 від 11.10.2021 за правилами ст. 89 ЦПК України, суд не знайшов обставин, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність висновку чи суперечливість його іншим матеріалам справи, а тому суд приймає його до уваги при постановленні даного рішення у справі.
		Отже, оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що торговельна марка відповідача ОСОБА_2 «ІНФОРМАЦІЯ_1» є схожою настільки, що її можна спутати з торговельною маркою позивача « ІНФОРМАЦІЯ_1 », раніше зареєстрованою в Україні для таких самих та споріднених / однорідних послуг 12 класу Міжнародної класифікації товарів та послуг.
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо визнання недійсним свідоцтва України № НОМЕР_1 від 03 лютого 2021 року (заявка № m202006451 від 31.03.2020 р.), зареєстроване на ім`я ОСОБА_2 , для всіх наступних послуг 12 класу МКТП, зазначених у свідоцтві - підлягають задоволенню.
		Відповідно до ч. 2, 3 ст. 19 Закону при визнанні свідоцтва чи його частини недійсними установа повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені. Свідоцтво або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності від дати подання заявки.
		В силу п. 2.3., 2.4. Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 10.01.2002 року № 10, у процесі ведення реєстру до нього вносяться відомості щодо визнання свідоцтва недійсним повністю або частково, а підставою для внесення відомостей до реєстру є рішення судових органів.
		Враховуючи викладене, також підлягає задоволенню вимога позивача про зобов`язання Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» (код ЄДРПОУ 31032378, адреса: м. Київ, вул. Глазунова, 1) внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним повністю свідоцтва України НОМЕР_1 від 03.02.2021р . на знак для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_1 » 12 класу Міжнародної класифікації знаків для товарів і послуг, виданого на ім`я ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) та опублікувати відомості про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
		Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
		Згідно із Законом України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
		Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача.
		Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача (п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).
		26 січня 2022 року представником позивача було подано розрахунок витрат на правничу допомогу у розмірі 7500грн.
		Так, у Рішенні по справі "Бєлоусов проти України" (Заява № 4494/07) ЄСПЛ дійшов висновку, що витрати, які мають бути сплачені за договором адвокату, необхідно розглядати як фактично понесені: «115. Суд зазначає, що хоча заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, він має сплатити його згідно із договірними зобов`язаннями. Як видно з матеріалів справи, п. Бущенко представляв заявника протягом провадження у Суді, отже, має право висувати вимоги щодо сплати гонорару згідно з договором. Відповідно Суд вважає витрати за цим гонораром "фактично понесеними".
		Як вбачається з матеріалів справи, сума судових витрат, які Позивач поніс у зв`язку із розглядом справи, складає:
		Судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру у розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять )грн. 00 коп.
		Витрат понесених у зв`язку з проведенням судової експертизи згідно висновку №401/1 від 11.10.2021 р. у розмірі 14 918 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот вісімнадцять) грн. 78 копійок, про що було заявлено в позовній заяві.
		Витрат на забезпечення доказів зі сплати судового у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.
		Витрат на забезпечення позову у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.
		Витрат на правничу допомогу у розмірі 7500(сім тисяч п`ятсот) грн.
		Разом сума понесених витрат у зв`язку з розглядом справи складає 25 142 (двадцять сім тисяч сто сорок дві) грн.00 коп.
		Разом з тим, суд не вважає судовими витратами, витрати понесені позивачем відповідно до п. 5 Порядку подання зборів за дії пов`язаних з охороною прав на об`єкти інтелектуальної власності затвердженого Постановою КМУ 23.12.2004 року №1716 у розмірі 2000 (дві тисячі ) грн. 00 коп., оскільки такі витрати понесені позивачем у зв`язку з розглядом заперечень на заявку щодо видачі спірного знаку, відтак дані витрати не є судовими у розумінні ч. 3 ст. 133 ЦПК України. 
		Враховуючи те, що Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності», відповідно до покладених на нього повноважень та прав, не відслідковує порушення прав власників торговельних марок, суд вважає, що з відповідача 2 ОСОБА_2 підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у розмірі 25 142грн. понесені ним під час розгляду справи.
		Керуючись ст. 420, 492, 494, 495, 499 ЦК України, ст. 5-6, 19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», ст. 4, 5, 12, 13,76-81, 89, 102-106, 133, 141, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,
		 
		ВИРІШИВ:
		Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності», ОСОБА_2 про визнання повністю недійсними свідоцтва № НОМЕР_1 від 03.02.2021р. на знаки для товарів і послуг та зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.
		Визнати недійсним повністю свідоцтво України № НОМЕР_1 від 03.02.2021 року (заявка № m202006451 від 31.03.2020) на знак для товарів і послуг 12 класу Міжнародної класифікації знаків для товарів і послуг, видане ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ).
		Зобов`язати Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» (код ЄДРПОУ 31032378, адреса: м. Київ, вул. Глазунова, 1) внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним повністю свідоцтва України № НОМЕР_1 від 03.02.2021р . на знак для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_1 » 12 класу Міжнародної класифікації знаків для товарів і послуг, виданого на ім`я ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) та опублікувати відомості про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».
		Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) судові витрати на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) у розмірі 25 142грн.
		Повне рішення суду складено 03 жовтня 2022 року.
		Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду.
		 
		 
		 
		       Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...