Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 496/4455/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 28.10.2022. Зареєстровано: 28.10.2022. Забезпечено надання загального доступу: 24.01.2023.
Дата набрання законної сили: 20.03.2023
Результат оскарження 20.03.2023 Апеляційний суд Одеської області: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/496/147/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016160000000708

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 496/4455/17
		Провадження № 1-кп/496/147/22
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		28 жовтня 2022 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 
		за участю секретарів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		прокурорів  ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,  ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ,
		потерпілих  ОСОБА_19 ,  ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , 
		представника потерпілих - ОСОБА_22 , 
		обвинуваченого  ОСОБА_23 ,
		захисника обвинуваченого  ОСОБА_24 в режимі відеоконференції,
		захисника обвинуваченого  ОСОБА_25 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Біляївка кримінальне провадження за обвинуваченням: 
		ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, українця, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимого, 
		-у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		19.11.2016 року о 18:20 год в темну пору доби, в суху погоду без опадів, водій ОСОБА_23 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно справним, належним йому, автомобілем «Volkswagen Transporter» реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по автодорозі М-15 сполученням «Одеса - Рені» в напрямку м. Одеси з боку с. Маяки в Одеському (Біляївському) районі Одеської області. Здійснюючи рух, на ділянці 34 км+700 м. зазначеної автодороги, на якій організовано двосторонній рух, безпідставно без будь-яких перешкод технічного характеру, виїхав на зустрічну смугу руху проїжджої частини, здійснюючи маневр обгону іншого транспортного засобу.
		Маючи об`єктивну можливість продовжувати рух в своїй смузі руху, водій ОСОБА_23 , проявляючи злочинну самовпевненість, був неуважним, не переконався в тому, що смуга зустрічного руху, на яку він виїхав для здійснення маневру обгону, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, в результаті чого, не витримавши безпечного бокового інтервалу між транспортними засобами, допустив лобове зіткнення із автомобілем «Chevrolet Aveo», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_26 , яка здійснювала рух в зустрічному напрямку по своїй смузі з боку м. Одеси в напрямку с. Маяки.
		Внаслідок дорожньо-транспортноїпригоди,від отриманихтілесних ушкодженьзагинули намісці подіїводій автомобіля«ChevroletAveo»- ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,та пасажиривказаного автомобіля: ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Локалізація ушкоджень у загиблих (голова, шия, грудна клітка, живіт, кінцівки), механізм їх утворення (ударний, ударно-здавлюючий вплив), відсутність ознак переїзду вказують на виникнення ушкоджень в результаті травми всередині салону автомобіля.
		ДТП сталось, внаслідок порушення водієм ОСОБА_23 вимог пунктів 2.3 (б), 2.9 (а), 12.2, 14.2 (в) «Правил дорожнього руху» України, які вказують на те, що:
		п. 2.3 - «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:
		б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
		п. 2.9. «Водієві забороняється:
		а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин;
		п. 12.2. - «У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги»;
		п. 14.2 (в) - «Перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані».
		Таким чином, між порушенням ОСОБА_23 зазначених правил дорожнього руху та суспільно небезпечними наслідками є причинний зв`язок.
		Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_21 пояснив, що в ДТП яке відбулось 19.11.2016 р. загинув його племінник ОСОБА_28 та дружина племінника. На місце ДТП він не приїздив. Цивільний позов ним не заявлено, зі сторони обвинуваченого допомоги він не отримував, поховання влаштовував самостійно. 
		Допитана в судовому засідання потерпіла ОСОБА_30 пояснила, що в ДТП 19.11.2016 року, загинув її єдиний син. Залишилось двоє дітей сиротами. На її забезпеченні залишився старший онук, який постійно хворіє. Будь-якої допомоги зі сторони обвинуваченого не надано. Підтримує поданий нею цивільний позов в повному обсязі. Просить призначити законне покарання. 
		Допитана в судовому засідання потерпіла ОСОБА_19 пояснила, що в ДТП 19.11.2016 року, загинув її син ОСОБА_28 . Про подію вона дізналась коли повернулась додому, а сина з невісткою не було, на телефонні дзвінки вони не відповідали. Тоді подзвонила в поліцію та дізналась про ДТП, поїхала на місце ДТП, там їй слідчий сказав, що син з невісткою загинули. Допомога від сторони обвинуваченого надходила поштовим відправленням, однак вона відмовлялась від неї. Підтримує поданий нею цивільний позов в повному обсязі.
		Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_20 повідомила, що 19.11.2016 року в наслідок ДТП загинула її мати та вітчими. В день події вона була на роботі у м. Одеса, про ДТП дізналась з телефонного дзвінка. Негайно зі співробітником поїхала додому, по дорозі побачила вже накриті тіла батьків. Вони їхали на а/т «Chevrolet Aveo», швидкої на місці ДТП не було. Допомога від сторони обвинуваченого надходила поштовим відправленням, однак вона за нею не приходила. Підтримує поданий нею цивільний позов в повному обсязі. Залишилось також двоє братів 10 та 11 років, які залишились на її забезпеченні. Покарання просить призначити відповідно закону. 
		Допитаний всудовому засіданніобвинувачений ОСОБА_23 свою провинуу скоєнніінкримінованого йомузлочині невизнав тапояснив,що 19.11.2016року,приблизно вперіод часуз 18.00по 19.00годину,він,на належномуйому автомобілі «VolkswagenTransporter»д.н.з НОМЕР_1 ,виїхав змісця свогомешкання вс.Маяки Одеського(Біляївського)району Одеськоїобласті по автомобільнійдорозі Одеса-Ренів бікміста Одесапо особистимсправам.Вже бувтемний часдоби,погода булабез опадів,він рухавсяз дозволеноюшвидкістю усвоїй смузіруху завантажним автомобілем, раптовоз підвантажівки,яка рухаласьпопереду з`явилось яскравесвітло,не схожена світлофар автомобіля, післячого вінвідчув удар,що котитьсяназад післячого вінвтратив свідомість таприйшов дотями  вжепісля ДТП,однак вибратисьз машинивін неміг бойого затиснулокермом. Якаце ділянкадороги вінне знає,однак близько5км.від йогобудинку.Вже потімвін прийшовдо думки,що ДТПсталось внаслідоктого,що вінїхав поновій трасі,а далі воназакінчилась,бо йшлиремонтні роботи.Вважає,що ДТПтрапилось найого полосіруху,маневр обгонупри русіне здійснював, стверджував,що зурахуванням різниціу габаритахта ваги йогоавтомобілю «VolkswagenTransporter» таавтомобілю «ChevroletAveo»,якщо бвін зіткнувсяз останнім,автомобіль «ChevroletAveo»відкинуло бз дорогидуже сильно.Зазначав,що вйого автомобілібув відеореєстратор,який потімкудись зник,а відеона ньомуповністю підтвердилоб йогоневинуватість.Також придопиті ОСОБА_23 припускав версіюподій,що уДТП бувтретій автомобіль,який змісця пригодизник,а іншийавтомобіль «ChevroletAveo» внаслідок ремонтнихробіт викинулона нього. Те щоперед поїздкоювін вживавалкоголь заперечував,алкоголь невживає вжебагато років.Крім того,протягом судовогорозгляду, ОСОБА_23 заперечував законністьвисновку щодонаявності вйого кровіалкоголю,висновки експертизта усідокази загалом.Згадує,що слідчий прийшов до нього десь через два тижні після події і вручив йому підозру, яка в нього не зберіглась. Постанови про призначення експертизи слідчий йому не надавав. Зазначає, що він не встиг ознайомитись із справою у суді, суддя також відмовив у ознайомленні із звукозаписами. Вважає, що досліджене в судовому засіданні відео сюжету події від 19.11.2016 р. надане свідком ОСОБА_31 не містить зображення його автомобіля. Йому жаль людей, що загинули та їх сім`ї, але також постраждала його родина. 
		Захисники протягом судового розгляду та в судових дебатах зазначали, що вина ОСОБА_23 не доведена належними та допустимими доказами з підстав, які вони зазначали при судовому розгляді та в судових дебатах. 
		Не зважаючи на заперечення ОСОБА_23 скоєння інкримінованого йому злочину, його вина повністю доведена у судовому засіданні і підтверджується наступними доказами дослідженими у судовому засіданні:
		-протоколом оглядумісця ДТПвід 19.11.2016року заучасті понятих ОСОБА_32 , ОСОБА_33 із схемоюдо протоколуогляду місцяподії,фото-таблицею,відповідно дояких місцемДТП єавтодорога М-15Одеса-Рені34км+700м.Біляївський район(зараз Одеський район) Одеськоїобласті зсухим асфальтнимпокриттям безпошкоджень,по однійполосі дляруху акожне направлення:3.8м.ширини зісторони м.Одеса,3.6м.ширини зісторони м.Рені,радіус закругленнявідсутній,узбіччя зобох сторін2.9м.,проведено оглядта перевіркут/з«ChevroletAveo»д.н. НОМЕР_2 ,якій належить ОСОБА_26 та якиймає пошкодженняаварійного характеруу виглядівм`ятин,загинів,руйнування металута пластиковихдеталей,з насланнямречовин сіро-темногокольору.По всьомукузову автомаються складкиметалу внапрямку зпереду назад.Передні фаризруйновані,задні справні,відсутній тискв передніхколесах,положення важелівручного гальмата перемиканняпередач не встановленочерез руйнування,перемикач світлав положенніближнього світлафар,ножні гальмапрацюють,в салонівиявлено 4трупи.Згідно оглядута перевіркитехнічного стануа/т«VolkswagenTransporter»д.н. НОМЕР_1 ,якій належить ОСОБА_34 ,а/тмає вм`ятини,загині таруйнування,деформацію частинкузова внапрямку зпереду назад,мається нашаруванняречовини червоногокольору,положення важелівручного гальма вимкнено,однак призатягуванні блокуютьсязадні колесата перемикачпередач нап`ятій швидкості.На фото-таблицідо протоколуогляду доданозагальне зображеннямісця ДТП,а/т«ChevroletAveo»д.н. НОМЕР_2 ,а/т«VolkswagenTransporter»д.н. НОМЕР_1 ,детальні знімкизчосу дорожньогопокриття т/з«ChevroletAveo»д.н. НОМЕР_2 ,а/т«VolkswagenTransporter»д.н. НОМЕР_1 ,фотозображення трупів ОСОБА_26 , ОСОБА_27 ,  ОСОБА_29 ,  ОСОБА_28 .Зазначений протокологляду місцяДТП,схема тафототаблиця донього,спростовують твердженнязахисників таобвинуваченого,що ОСОБА_23 не здійснювавманевр обгонута невиїджав назустрічну смугу,оскільки насхемі допротоколу зафіксованомісце розташуванняавтомобілів післяДТП,та вбачається,що автомобіль «ChevroletAveo»д.н. НОМЕР_2 ,знаходиться насмузі рухупо напрямкудо с.Маяки,тобто насмузі поякій вінрухався вбік с.Маяки,а автомобіль«VolkswagenTransporter»д.н. НОМЕР_1 знаходитьсяна узбіччісмуги понапрямку дос.Маяки,в тойчас коливідповідно допояснень ОСОБА_23 ,він їхавпо напрямкудо м.Одеса.Зображення тамісце знаходженняавтомобілів уфототаблиці повністюкореспондують зісхемою ДТПщодо розміщенняїх надорозі.Протокол тасхема ДТПпідписані слідчимта понятими (т. 2 а.с. 12-37); 
		- довідкою від 03.07.2017 р. № 633/05-83 наданою начальником ГМЦ ЧАМ, відповідно до якої 19.11.2016 р. в період з 17:00 год по 20:00 год. на території Біляївського району Одеської області (за даними метеостанції Одеса - Аеропорт) спостерігалися наступні погодні умови  без опадів, видимість хороша, яка дає підстави стверджувати, що погодні умови давали водіям можливість в повній мірі та об`єктивно оцінювати дорожню обстановку на момент ДТП та діяти відповідно до вимог ПДР України (т. 2 а.с. 158);
		-протоколом оглядутрупа  ОСОБА_26 від 19.11.2016року заучасті понятих ОСОБА_32 , ОСОБА_33  якимвстановлено,що наділянці а/дОдеса-Рені34+700м,на місціДТП виявленоавто марки«ChevroletAveo»,номерний знак НОМЕР_3 .В салоніна передньомуводійському сидіннівиявлено трупжінки - ОСОБА_26  ІНФОРМАЦІЯ_2 . Труп ОСОБА_26 направлено до моргу та згідно висновку судово-медичної експертизи та № 915-3591/2016 від 16.12.2016 р., на ньому виявлені множинні тілесні ушкодження, які утворилися одномоментно або в короткий проміжок часу одне за іншим і оцінюватись роздільно не можуть, за критерієм небезпеки життя, згідно п. 2.1.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень». Смерть ОСОБА_26 полягає у прямому причинному зв`язку з наявною у неї поєднаною травмою голови, шиї, грудної клітки, живота и кінцівок (отриманої у результаті (ДТП), у вигляді багатоуламкового перелому кісток носа та верхньої щелепи, множинних закритих переломів правих та лівих ребер, множинних розривів діафрагми, розриву грудної частини аорти, розміжчення серця, множинних розривів легенів, розриву передньої поверхні щлунку, розміжчення печінки, множинних розривів селезінки, множинних розривів правої нирки, закритого багатоуламкового перелому правої плечової кістки, відкритого багатоуламкового перелому кісток правого передпліччя, закритого багатоуламкового перелому кісток лівого передпліччя, відкритого багатоуламкового перелому лівої стегнової кістки, відкритого багатоуламкового перелому кісток лівої гомілки, відкритого багатоуламкового перелому правої стегнової кістки, відкритого багатоуламкового перелому кісток правої гомілки, розриву міжхребцевого диска між 2-м та 3-м шийними хребцями, з повним розривом спинного мозку та багатоуламкових переломів тіл 2,3-го шийних хребців, багатоуламкових переломів тіл 9-го та 10-го грудних хребців, з повним розривом спинного мозку на цьому рівні, розриву лонного зчленування, розриву лівого крижово-клубового зчленування. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_26 з`явився шок. При судово-токсикологічному дослідженні в крові трупа ОСОБА_26 етиловий спирт не виявлений (т. 2 а.с. 124); (т. 2 а.с. 41-48);
		-    протоколом огляду трупа  ОСОБА_27 від 19.11.2016 року за участі понятих ОСОБА_32 , ОСОБА_33 яким встановлено, що на ділянці дороги Одеса-Рені 34+700 м, на місті ДТП виявлено авто «Chevrolet Aveo», номерний знак НОМЕР_3 . В салоні зазначеного авто між передніми сидіннями виявлено труп ОСОБА_27 ІНФОРМАЦІЯ_6 , яикй спрямовано до моргу та згідно висновку судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_27 , 1974 р.н., № 916-3592/2016 від 23.12.2016 року, виявлені численні тілесні ушкодження, які утворилися незадовго до смерті, в салоні автомобіля, в результаті транспортної травми. Всі ушкодження у ОСОБА_27 утворилися по одному механізму, практично одночасно, або у дуже вкрай короткий проміжок часу, таким чином, складають єдиний нерозривний морфологічний комплекс поєднаної травми голови, шиї, тулуба, поясів, правої верхньої та нижніх кінцівок, який був небезпечний для життя, в тому числі в момент заподіяння. Смерть ОСОБА_27 знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з отриманою в результаті ДТП поєднаною травмою голови, шиї, тулуба, поясів, правої верхньої та нижніх кінцівок з переломами кісток мозкового та лицьового черепа, оболонковими крововиливами головного та спинного мозку, внутрішньошлуночковими крововиливами, забитою раною шиї, розривом зв`язок шийно-потиличного зчленування з повним розривом стовбура головного мозку, двосторонніми переломами ребер, переломами остистих відростків грудних хребців, забиттям легенів, закритим багатоосколковим переломом правої лопатки з зміщенням відламків, закритим лінійним переломом правої ключиці, розривом зв`язок лобкового зчленування, відкритим переломом правої лобкової кістки з розривами стінки сечового міхура, відкритим багатоосколковим переломом правої плечової кістки, закритим лінійним переломом правої стегнової кістки, закритим переломом правого надколінка та лінійним переломом правої малогомілкової кістки, відкритим багатоосколковим переломом обох кісток лівої гомілки. Перераховані ушкодження, що укладаються в дану поєднану травму голови, шиї, тулуба, поясів, правої верхньої та нижніх кінцівок не є сумісні з життям, тобто в комплексі є безумовно смертельні. При судово-токсикологічному дослідженні в крові трупа ОСОБА_27 етиловий спирт не виявлений (т. 2 а.с. 49-59); 2 (т. 2 а.с. 125); 
		-протоколом огляду трупа  ОСОБА_28 від 19.11.2016 року за участі понятих ОСОБА_32 , ОСОБА_33 яким встановлено, що на ділянці дороги Одеса-Рені 34+700 м, на місці ДТП виявлено авто «Chevrolet Aveo», номерний знак НОМЕР_3 , в салоні авто на задньому сидінні справа виявлено труп чоловіка - ОСОБА_28 ІНФОРМАЦІЯ_4 . Труп спрямовано до моргу та згідно висновку судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_28 , № 913-3589/16 від 08.12.2016, були встановлені множинні тілесні ушкодження, які заподіяні тупими предметами, незадовго до смерті, і свідчать про те, що вони виникли від дії грубої значної сили в передньо- задньому напряму, і характерні по масивності і локалізації для дорожньо-транспортної травми, при зіткненні автомобілів. Не виключено, що ця травма могла виникнути у пасажира в салоні автомобіля при зіткненні його. Травма тулуба і кінцівок має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя згідно з пунктами 2.1.2 і 2.1.3 «л,м,н,о» «Правил судово- медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень». Смерть ОСОБА_28 знаходиться в прямому причинному зв`язку з відкритою черепно-мозковою травмою у вигляді забито-рваних ран, деформації обличчя, множинних переломів кісток обличчя, черепу, з ушкодженням мозкових оболонок, і послідувала у результаті забиття головного мозку. Ця травма має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя (згідно з пунктами 2.1.2 і 2.1.3. «б, в» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень») (т. 2 а.с. 126); (т. 2 а.с. 72-79);
		-протоколом огляду трупа  ОСОБА_29 від 20.11.2016 року за участі понятих ОСОБА_32 , ОСОБА_33 яким встановлено, що на ділянці дороги Одеса-Рені 34+700 м виявлено авто «Chevrolet Aveo», номерний знак НОМЕР_3 . В салоні авто на задньому сидінні зліва виявлено труп ОСОБА_29 ІНФОРМАЦІЯ_5 . Труп спрямовано до моргу та згідно висновку судово-медичної експертизи трупа № 914-3590/2016 від 03.01.2017 року, на ньому виявлені чисельні тілесні ушкодження, які з урахуванням їх масивності, множинності, поєднанності, локалізації та механізму утворення (ударна та ударно-здавлююча дія), могли бути заподіяні в результаті дії тупих травмуючих предметів, якими могли бути виступаючі деталі та поверхні салону автотранспортного засобу (легкового автомобіля). Всі ушкодження у ОСОБА_29 , з урахуванням морфологічних особливостей (садна - з темно-червоними, підсохлими поверхнями, розташованими нижче рівня навколишньої шкіри, синці - синюшно- фіолетового кольору, з чіткими межами, рани - з просоченими темно-червоною кров`ю краями), а також даних судово-гістологічного дослідження (ушкодження без вираженої перифокальної клітинної реакції), заподіяні прижиттєво, одномоментно, за відносно короткий проміжок часу, обчислюваний секундами (до десятків секунд) до моменту настання смерті. Всі вищевказані ушкодження оцінюються в комплексі, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, згідно з п. 2.1.1 (а), і, п. 2.1.3 (б,в,г,л,м,н) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості1 тілесних ушкоджень» (1995 р.). Смерть ОСОБА_29 перебуває в прямому причинному зв`язку з отриманою при ДТП відкритою черепно-лицьовою травмою у вигляді переломів кісток мозкового та лицьового черепа, множинних розривів твердої мозкової оболонки, крововиливів під м`які оболонки головного мозку. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_29 з`явилось забиття-розмічення головного мозку. При судово-токсикологічному дослідженні в крові трупа ОСОБА_29 етиловий спирт не виявлений (т. 2 а.с. 127), (т. 2 а.с. 60-71); 
		- відеозаписом на електронному носії «CD-R», на якому міститься відеофайл із відео сюжетом руху автомобіля свідка ОСОБА_35 . Відеозапис записаний з картки «мікро СD», яка знаходилась у відеореєстраторі розташованому на автомобілі ОСОБА_36 , який рухався перед ДТП по трасі Одеса-Рені у бік с. Маяки (т. 2 а.с. 121-122). На зазначеному відеозапису вбачається рух автомобілів по трасі Одеса-Рені у час який передував ДТП. Раптово, автомобіль, який рухався у зустрічної смузі, та який неможливо на відео ідентифікувати, виїжджає на зустрічну смугу, по якій рухається автомобіль ОСОБА_36 , в наслідок чого ОСОБА_37 з метою ухилення від зіткнення з`їжджає на узбіччя вправо по ходу руху його автомобілю. Зазначений диск залучено до матеріалів кримінального провадження у якості речового доказу постановою слідчого ОСОБА_38 від 20.112016 року (т. 2 а.с. 39-40); 
		-показами свідка ОСОБА_37 ,який усудовому засіданніпояснив,що втой вечірвін їхавна своємуавтомобілі в с.Маяки зм.Одеса поа/дОдеса-Рені,вже темніло.Їхав приблизнозі швидкістю100км/год.Погода булаясна,туману небуло,позаду нього їхалоавто назвичній дистанції,були увімкненіфари,обгону йогоавтомобілю невиконувало,по зустрічнійполосі їхалавантажівка,з-занеї наобгін вбік м.Одеса назустрічйому виїхалоавто,марку таколір,якого вінне бачив, ОСОБА_37 очікував,що автозакінчить маневробгону таповернеться усвою смугу,однак цьогоне сталось,для уникненнязіткнення йомуприйшлось різкоприйняти управий бікта з`їхатина узбіччя,після чоговін почувпозаду звукзіткнення,зупинився таповернув авто,під`їхав іпобачив,що трапилосьДТП.Мікроавтобус «VolkswagenTransporter»знаходився наузбіччі цієїж смугируху,а легковийавтомобіль «ChevroletAveo»знаходився насвоїй полосіруху іпочинав горіти.Він вийшов завтомобілю та разоміз іншимилюдьми,які зупинились,погасили легковийавтомобіль.Потім вінта щедекілька осібпішли витягатиз мікроавтобусаводія,поклали йогодесь півметра відавто,водій бувпри свідомості.Пам`ятає,що намісце ДТПпершими приїхалиродичі ОСОБА_23 ,сам ОСОБА_37 залишався намісці доприїзду слідчогота надавйому пояснення. Коливитягли водія мікроавтобуса,то почувзапах алкоголювід нього. Розміткана трасібула,дорога встані -після ремонту.Зазначає,що унього підчас рухубув увімкнутийвідео реєстратор,відео зякого віннадав поліцейському,з якимдля цьогопоїхав увідділ поліціїм.Біляївка,де скопіюваливідео накомп`ютер.В судовомузасіданні ОСОБА_37 підтвердив написануним заявупро наданнякарти мікро-СДз йоговідеореєстратора слідчомута відповідністьдослідженого усудовому засіданнівідео з сюжетом руху його авто перед самим ДТП та того відео, що було на його відеореєстраторі. Щодо дати та часу на зображені відеозапису з відеореєстратора, то він не встановлював на ньому часу та дати.
		-висновком транспортно-трасологічної експертизи № 54-А від 20.02.2017 р., якою встановлено, що у момент первинного контакту автомобіль «Volkswagen Transporter», номерний знак НОМЕР_1 , контактував передньою частиною з передньою частиною автомобіля «Chevrolet Aveo» номерний знак НОМЕР_3 . Кут між повздовжньою віссю автомобіля «Volkswagen» та повздовжньою віссю автомобіля «Chevrolet Aveo» у момент первинного контакту був близько до 180 градусів.
		Місце зіткнення автомобіля «Volkswagen Transporter», номерний знак НОМЕР_1 , та автомобіля «Chevrolet Aveo», номерний знак НОМЕР_3 , знаходиться на полосі руху автомобіля «Chevrolet Aveo», що у сукупності з протоколом огляду місця ДТП, схемою до нього та фототаблицею спростовує покази ОСОБА_23 та доводить, що його автомобіль виїхав здійснюючі обгін на зустрічну смугу руху (т.2 а.с. 92-100); 
		-     висновком транспортно-технічної експертизи автомобіля «Chevrolet Aveo», номерний знак НОМЕР_3 , № 52-А від 13.02.2017 р., згідно якої, рульове керування, гальмова система та ходова частина автомобіля «Chevrolet Aveo», на момент виникнення пригоди, знаходилися в працездатному стані і дозволяли водію автомобіля змінювати напрямок та характер руху залежно від ситуації, що складається на дорозі (т. 2 а.с. 81-85); 
		- висновком транспортно-технічної експертизи автомобіля «Volkswagen Transporter», номерний знак НОМЕР_4 , № 53-А від 07.02.2017, згідно якої, рульове керування, гальмова система та ходова частина автомобіля «Volkswagen Transporter», на момент виникнення пригоди, знаходилися в працездатному стані і дозволяли водію автомобіля змінювати напрямок та характер руху залежно від ситуації, що складається на дорозі (т. 2 а.с. 87-90);
		- висновком судової автотехнічної експертизи № 17-395 від 18.04.2017 року та фото-таблицею до неї, згідно якої на досліджених передніх колесах, автомобіля «Volkswagen Transporter», реєстраційний номер НОМЕР_1 , виявлені ушкодження, які були утворені в умовах даної події при контактуванні з автомобілем «Chevrolet Aveo», що також спростовує версію ОСОБА_23 що до ДТП має відношення якийсь третій автомобіль.
		Розгерметизація шин обох передніх коліс автомобіля «Volkswagen» відбулася у момент ДТП при контактуванні з автомобілем «Chevrolet Aveo» (т. 2 а.с. 101-107); 
		- висновком судової автотехнічної експертизи № 51-А від 10.03.2017 р. згідно якого у даній дорожній обстановці водій автомобіля «Chevrolet Aveo» ОСОБА_26 повинна була діяти відповідно до вимог п.п. 12.2 та 12.3 ПДР України, а водій автомобіля «Volkswagen Transporter» ОСОБА_23 повинен був діяти у відповідності до вимог п.п. 12.2 та 14.2 в) ПДР України. В діях водія автомобіля «Volkswagen Transporter» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_23 вбачаються невідповідності вимогам п.п. 12.2 та 14.2 (в) Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходились в причинному зв`язку з виникненням ДТП.
		В той же час, встановлено, що в діях водія автомобіля «Chevrolet Aveo», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_26 невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходились в причинному зв`язку з виникненням ДТП, не встановлено, а виконуючи п. 12.3 Правил дорожнього руху України вона не мала технічної можливості запобігти зіткненню з автомобілем «Volkswagen Transporter», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_23 шляхом застосування екстреного гальмування (т. 2 а.с. 137-146); 
		- показами свідка ОСОБА_39 , який у судовому засіданні пояснив, що є завідувачем відділення анестезіології та інтенсивної терапії Біляївської ЦРЛ. На місці ДТП опинився тому, що їхав по а/д Одеса-Маяки з м. Одеси додому в м. Біляївку. Вже була темна пора доби, дорога була сухою, туману не було, видимість була нормальна. На місці ДТП він зупинився коли свідки (водії проїжджаючих авто) з мікроавтобуса діставали постраждалого водія. Учасниками ДТП були «Chevrolet Aveo» темного кольору та мікроавтобус. Водія мікроавтобуса він обстежив для встановлення загрози життю, кровотечі у нього не було, зробив знеболюючий укол дексалгину, викликав та дочекався приїзду швидкої, за десять хвилин після того, як швидка забрала ОСОБА_23 поїхав додому. Чи був ОСОБА_23 в стані алкогольного сп`яніння стверджувати не може, оскільки був сильний запах горілої пластмаси та резини. Водій мікроавтобуса був в свідомості, відповідав на його тестові питання, реагував на команди, жалівся на біль, про обставини ДТП постраждалого він не запитував. В а/т «Chevrolet Aveo» через вікна бачив жінку водія, яка не рухалась, по її обличчю він зрозумів, що вона померла, в салоні ще були декілька пасажирів. Поліції на місці ще не було. 
		Покази свідка ОСОБА_39 в частині того, що мікроавтобус «Volkswagen Transporter» стояв на зустрічній полосі ліворуч навскіс передньою частиною до узбіччя, а «Chevrolet Aveo» стояло поперек дороги на полосі зі сторони с. Маяки суд не приймає до уваги, оскільки спростовуються протоколом огляду місця ДТП та фототаблицею до нього, поясненнями інших свідки. Крім того, на питання головуючого, чи може він сказати куди рухались автомобілі з огляду на їх місцезнаходження, ОСОБА_39 зазначив, що ні, не може. 
		- показами свідка ОСОБА_40 , який у судовому засіданні пояснив, що є лікарем- хірургом відділення Біляївської ЦРЛ та одним із перших оглядав доставленого до лікарні ОСОБА_23 з полі травмою, оскільки був в той вечір черговим лікарем. Постраждалий потребував негайного хірургічного втручання через внутрішньочеревну кровотечу, розрив селезінки, стан тяжкий, однак він був в свідомості. З ОСОБА_23 він до операції не спілкувався, тому обставин ДТП не знає;
		-    поясненнями свідка ОСОБА_38 , який у судовому засіданні пояснив, що є старшим слідчим слідчого управління ГУНП в Одеській області. В той вечір він був черговим слідчим з оформлення дорожньо-транспортних пригод на території Одеської області. Надійшов виклик від чергового ГУНП в Одеської області, в складі слідчо-оперативної групи він прибув на місце ДТП, внаслідок якого на а/д Одеса- АДРЕСА_3 було смертельно травмовано чотирьох осіб. Ним проводилось досудове розслідування. Зазначив, що це ДТП було під юрисдикцією слідчого управління ГУНП в Одеській області та він діяв відповідно до своїх повноважень за дорученням керівника органу досудового розслідування  начальника відділу. Огляд на місці події проводив безпосередньо він. До прибуття на місце події йому було відомо лише про декількох потерпілих, і лише по прибуттю на місце ДТП він дізнався про чотирьох загиблих. Понятих Терзі та ОСОБА_41 залучив з числа осіб, що були присутніми на місці події. Також на місці події були слідчі Біляївського районного управління поліції;
		- поясненнями допитаного в судовому засідання свідка ОСОБА_42 , який розповів, що працює на посаді заступника начальника слідчого відділення Біляївського ВП ГУНП в Одеській області. Точну дату ДТП він не пам`ятає, подія відбулась на а/д Одеса-Рені у 2016 році восени в темну пору доби, погода була сухою. Місцем ДТП є рівна ділянка дороги, асфальтне покриття. За усним дорученням начальника слідчого відділу ОСОБА_43 він виїхав на місце події, оскільки на той час це була його спеціалізація. Коли він прибув на місце події побачив, що на смузі руху дороги в бік з м. Одеса в бік с. Маяки стояв пошкоджений а/т «Chevrolet Aveo», а на правому узбіччі в лісо посадці справа, по напрямку руху з боку м. Одеса в бік с. Маяки, стояв «Volkswagen Transporter» передньою частиною в сторону дороги, а задня в бік поля, приблизно перпендикулярно дорозі, що відповідає схемі ДТП, яку було надано йому для огляду в судовому засіданні. На місці події ОСОБА_23 не було, його забрала швидка, в іншій машині було чотири тіла без ознак життя. На місці знаходились працівники дорожньої поліції, швидка медична допомога, слідчо-оперативна група Біляївського ВП до якої входили слідчий ОСОБА_44 , експерт-криміналіст, водій. Пізніше приїхав виконуючий обов`язки начальника слідчого управління ОСОБА_45 . ОСОБА_46 почав встановлювати свідків, один з чоловіків, ім`я якого не пам`ятає, пояснив йому, що їхав попереду «Chevrolet Aveo», а на зустріч йому їхав «Volkswagen Transporter», потім він звернув на узбіччя, задня машина не встигла зманеврувати. Чоловік також сказав, що у нього був відеореєстратор, відео події, що відбулась, слідчий скопіював на свій комп`ютер та відав відеореєстратор з флешносієм власнику, з метою збереження, оскільки свідок казав, що можливо буде відсутній, зазначене відео згодом було долучено до матеріалів кримінального провадження. При огляді він встановив, що автомобілі були дуже пошкоджені спереду. Хтось зі свідків сказав йому, що водій «Volkswagen Transporter» був в свідомості та від нього чутний запах алкоголю. Фари обох автомобілів він не бачив, вони були пошкодженні. За його вказівкою було заборонено втручатись в обстановку на місці ДТП, його завданням було збереження схоронності слідів, він забороняв чіпати чи змінювати місце розташуванням об`єктів ДТП. На місці ДТП був близько 40 хв. потів повіз свідка до відділку, там перебував близько 30 хв., зробив копію відеофайла з відеореєстратора, приїхав назад ще близько години до прибуття начальника слідчого управління перебував на місці ДТП;
		- поясненнями допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_47 , яка пояснила, що є слідчою Біляївського ВП ГУНП в Одеській області. В листопаді 2016 року близько 18.00 год. вечора на підставі повідомлення про ДТП черговим ВП, її в складі СОГ (водія, експерта-криміналіста Олійника, оперуповноваженого Мокрицького) було направлено на місце події. Погода була ясна. Старшим слідчим на місці ДТП - був слідчий управління ГУНП в Одеській області. На місці ДТП вона побачила два автомобілі, в одному було чотири трупи. До приїзду слідчого з управління, вона слідкувала щоб ніхто нічого не чіпав, та чекали на старшого слідчого, вказівки якого будуть виконувати. Також на місці події був слідчий ОСОБА_48 , прибув начальник слідчого управління Пантелєєв, пожежники. Процесуальних документів вона не мала права складати. Після її приїзду до а/т « ІНФОРМАЦІЯ_7 » ніхто крім неї не підходив, відеореєстратора в ньому вона не бачила. « ОСОБА_49 » стояв на проїжджій частині дороги розвернутим в сторону по середині дороги, а «Volkswagen Transporter» на узбіччі; 
		- поясненнями допитаного в судовому засіданні свідка - ОСОБА_50 , який пояснив, що є старшим інспектором-криміналістом слідчого відділу Біляївського ВП. За вказівкою чергового Біляївського ВП виїхав на місце ДТП, це була осінь, був темний час доби, видимість хороша, асфальтне покриття сухе, дорожня розмітка на дорозі була. На місці ДТП було два пошкоджених авто. «Chevrolet Aveo» стояв на середині дороги але більша частина його була розташована на полосі руху вбік з м. Одеса в напрямку с. Маяки, «Volkswagen Transporter» знаходився на правому узбіччі відносно а/т «Chevrolet Aveo». На смузі дороги де стояв а/т «Chevrolet Aveo» були вибоїни та подряпини характерні місцю зіткнення. В його обов`язки входить фіксація місця пригоди, фотозйомка, виявлення, вилучення. Жодних процесуальних документів він не складав. Коли він приїхав, водія «Volkswagen Transporter» на місці ДТП вже не було. В судовому засіданні, при ознайомленні із схемою ДТП та фотофіксацією доданою до неї, вказав на їх відповідність один одному. На місці події також була слідча ОСОБА_51 . Саме він робив фотофіксацію події та вирізку подушки безпеки, яка спрацювала в а/т «Volkswagen Transporter». Відеореєстратора він не бачив. Частин фар він не бачив, адже авто надто пошкоджене. Слідчий слідчого управління приїхав приблизно в той час, що і він, понятих було запрошено слідчим із числа сторонніх осіб. На місці події був присутнім поки а/т не забрали з проїжджої частини дороги;
		- поясненнями допитаного в судовому засіданні свідка - ОСОБА_33 , який пояснив, що займається ритуальними послугами та саме він з напарником ОСОБА_32 в той вечір доставляли тіла загиблих в даному ДТП до моргу в м. Одеса. На місце ДТП він опинився через те що, вони з напарником їхали до моргу м. Біляївка доставляючи тіло, а повертаючись назад стали свідками вже скоєного ДТП та зупинились надати допомогу, потім їх також було залучено в якості понятих. Підтвердив, що приймав участь у складані протоколів огляду трупів, протоколу огляду місця події, підтвердив, що підписував зазначені документи. Протоколи складались слідчим. Понятий ОСОБА_32 також приймав участь зазначених діях. ОСОБА_32 вже не працює у них близького року.
		Аналізуючи зазначені письмові докази, свідчення свідків, які були допитані під час судового розгляду, суд розцінює їх показання як правдиві, оскільки вони стабільні, узгоджуються між собою, перед допитом свідки попереджались про кримінальну відповідальність за завідоме неправдиві показання. Крім того, свідчення свідків відповідають іншим доказам, а саме даним протоколів огляду місця події та транспортних засобів, висновками експертиз, іншим дослідженим в судовому засіданні доказам, які підтверджують винуватість ОСОБА_23 в скоєнні кримінального правопорушення при обставинах, визнаних судом встановленими, та викладених у вироку.
		Крім того, в судовому засіданні були досліджені:
		- висновок № 17-1148 від 08.06.2017 р. судової автотоварознавчої експертизи по дослідженню автомобіля «Chevrolet Aveo», номерний знак НОМЕР_3 , пошкодженого внаслідок ДТП від 19.11.2019 р., згідно якого, ремонтно-відновлювальні роботи зазначеного автомобілю згідно технічних умов виробника провести неможливо та з експертної точки зору є економічно недоцільним (т. 2 а.с. 147-157); 
		- довідка лікаря від 20.11.2016 року, згідно якої 19.11.2016 року до Біляївської ЦРЛ з численними травмами було доставлено ОСОБА_23 (т. 2 а.с. 38); 
		- відповідь начальника МВС Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області від 03.09.2019 р. № 31/15-5081, в якої зазначається, що ОСОБА_26 отримала посвідчення водія 10.08.2006 р. з дозволеними категоріями «А,В» (т. 6 а.с. 42).
		- допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_52 пояснив, що на місці події він не знаходився. 07.02.2017 року до нього разом з матеріалами кримінального провадження, постановою та супровідним листом в лабораторію надійшли колеса для проведення експертизи. На штраф майданчик він поїхав вже для огляду а/т Volkswagen Transporter. Підтвердив, що пошкодження на двох передніх колесах а/т Volkswagen Transporter отриманні під час ДТП.
		Захисники обвинуваченого при судовому розгляді та в судових дебатах просили визнати усі письмові докази надані стороною обвинувачення недопустимими, визначаючи, як підставу для цього, наступне:
		-    обвинувальний акт спрямований до суду заступником прокурора Одеської області ОСОБА_53 в порядку ст. 291 КПК України, який є нібито неуповноваженою особою, а тому обвинувальний акт не підлягає прийняттю та розгляду.
		Однак суд не погоджується с таким твердженням, оскільки ОСОБА_53 всього лише підписано супровідний лист (т. 1 а.с. 27) до обвинувального акту, який підписаний прокурором відділу прокуратури Одеської області радником юстиції ОСОБА_54 , який входить до складу групи прокурорів по зазначеній справі (т. 12 а.с.67). Крім того, при проведенні підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні, захисники та обвинувачений не заявляли клопотання про повернення обвинувального акту у зв`язку з зазначеними обставинами.
		-    в судових дебатах, письмовий варіант яких долучено до матеріалів кримінального провадження (т. 13 а.с.74-86), захисник ОСОБА_25 , крім вищевказаного, як на підставу визнання усіх доказів недопустимими, зазначає те, що досудове розслідування проводилось неналежним органом. ДТП відбулось на території Біляївського (зараз Одеський район), а органом досудового розслідування був ГУНП в Одеській області, який знаходиться в м. Одесі, при цьому захисник посилається на ч. 4 ст. 216 КПК України в редакції станом на 01.01.2017 року. З цього приводу, суд зазначає наступне. Частину 7 ст. 216 КПК України, було виключено на підставі Закону № 771-VIII від 10.11.2015, і станом на початок досудового розслідування кримінального провадження - 20.11.2016 року, була відсутня. В той же час, ч. 1 ст. 216 КПК України, встановлювала, що слідчі органи Національної поліції здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування. Злочини передбачені ст. 286 КК України, підпадали під компетенцію органів поліції. 
		З наданих до суду відомостей з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12016160000000708 від 20.11.2016 р., вбачається, що с самого початку органом досудового розслідування зазначено  Головне управління національної поліції в Одеській області, визначено слідчих, старшим слідчим  ОСОБА_38 , Прокуратуру Одеської області, прокурорів, старшого прокурора групи  ОСОБА_55 . Також витяг з ЄРДР встановлює рух кримінального провадження на досудовому слідстві, основні відомості, на підставі яких проводилось досудове слідство, процесуальні рішення прийнятті на досудовому слідстві (т. 7 а.с. 108-122). Відповідно до положень Закону України «Про національну поліцію» (в редакції на час досудового розслідування) Головне управління національної поліції в Одеської області, Біляївське ВП ГУНП України в Одеській області, складали єдину систему органів національної поліції, якій, як було зазначено вище, підслідні злочини передбачені ст. 286 КК України. Аналіз норм КПК України, станом на час досудового розслідування, зокрема ст. 216 КПК України, дозволяє стверджувати, що порушення мало місце, якщо б досудове розслідування проводив будь який інший орган, із зазначених у ст. 216 КПК України, а не слідчі органи Національної поліції. З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що вимоги діючого кримінально - процесуального законодавства при проведені досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не порушені. Також зазначені витяги, спростовують твердження захисника ОСОБА_25 , що обвинувальний акт спрямований до суду поза межами строків досудового розслідування, оскільки на (т. 7 а.с.109) з витягу вбачається, що строк продовжено до 20.06.2018 року, а обвинувальний акт надійшов до суду 07.12.2017 року. 
		-    обвинуваченому ОСОБА_23 в порядку виконання вимог ст. 290 КПК України, після завершення досудового слідства не було відкрито матеріали досудового розслідування. А підписи ОСОБА_23 на протоколах про надання доступу до матеріалів кримінального провадження нібито сфальсифіковані.
		Суд також не погоджується й з цим твердженням, оскільки це спростовується дослідженими у судовому розгляді матеріалами кримінального провадження. Так, з протоколів про надання доступу до матеріалів досудового розслідування вбачається, що вони складені у зазначеному кримінальному провадженню старшим слідчим ОСОБА_38 24 грудня 2017 року за фактом ознайомлення: 
		24 листопада 2017 року в слідчому кабінеті Одеського слідчого ізолятора, підозрюваного ОСОБА_23 та захисника ОСОБА_56 з том № 1 на 247 арк; том № 2 на 244 арк; том № 3 на 95 арк. у період часу з 16.10 год по 17.00 год. З змісту протоколу вбачається, що ОСОБА_23 та ОСОБА_56 підтвердили надання їм для ознайомлення матеріалів кримінального провадження в повному обсязі, заяв та клопотань не мають, про що особисто кожен розписався.(а.с. 199 том 10).
		24 листопада 2017 року в слідчому кабінеті Одеського слідчого ізолятора, підозрюваного ОСОБА_23 та захисника ОСОБА_56 з том № 1 на 247 арк; том № 2 на 244 арк; том № 3 на 95 арк. у період часу з 16.10 год по 17.00 год. З змісту протоколу вбачається, що ОСОБА_23 та ОСОБА_56 підтвердили надання їм для ознайомлення матеріалів кримінального провадження в повному обсязі, заяв та клопотань не мають, про що особисто кожен розписався.(а.с. 199 том 10). Ця інформація узгоджується з відповіддю керівництва Одеського слідчого ізолятора захиснику ОСОБА_25 від 18.02.2021 року, згідно якої 24.11.2017 року, підозрюваного ОСОБА_23 відвідували слідчий ОСОБА_38 , адвокат ОСОБА_57 . 
		Крім того, в обґрунтування не ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, захисник ОСОБА_25 зазначає, що неможливо ознайомитись з таким обсягом доказів за такий малий проміжок часу. Однак суд залишає цей аргумент поза увагою, оскільки як було зазначено вище, підозрюваний та захисник підписали протокол, зауважень не мали, на обмеження часу не вказували. Що стосується заперечення ОСОБА_23 щодо свого підпису у протоколі, то суд вважає, що це обрана захистом та обвинуваченим поведінка з метою уникнення відповідальності.
		Слід також звернути увагу, що 24 листопада 2017 року в слідчому кабінеті № 704 ВРЗСТ СУ ГУНП в Одеській області, з матеріалами досудового розслідування ознайомлений ОСОБА_58 (батько)  законний представник ОСОБА_23 , на той час та захисник ОСОБА_59 , які також підписали протоколи, та вказали, що з матеріалами кримінального провадження ознайомлені в повному обсязі, клопотань та зауважень не мають. (т. 10 а.с.200-201).
		На неправдивість заяв про не ознайомлення з матеріалами провадження та заперечення свого підпису ОСОБА_23 про ознайомлення, свідчить той факт, що це питання взагалі не виникало ні в підготовчому судовому засіданні. Ніяких скарг ОСОБА_23 та його захисників з цього приводу щодо виконання вимог ст. 290 КПК України не було. Усі письмові докази та викладені у них відомості були оголошені в повному обсязі стороною обвинувачення в судовому засіданні. Учасники судового провадження не були позбавлені можливості ознайомлюватись з ними, та у разі необхідності, ставити запитання, що стосуються цих доказів. Обвинуваченому при судовому розгляді також було надано можливість ознайомитись з матеріалами кримінального провадження, наявні у суду.
		-    протокол огляду місця події (ДТП) та схема до нього, на думку захисту та обвинуваченого не відповідають вимогам КПК України, оскільки огляд проведено 19.11.2016 року, а відомості до ЄРДР про початок досудового розслідування внесені 20.11.2016 р.
		Відповідно доч.2ст.214КПК Українив редакціїна часДТП, здійсненнядосудового розслідуваннядо внесеннявідомостей дореєстру абобез такоговнесення недопускається ітягне засобою відповідальність,встановлену законом.Огляд місцяподії уневідкладних випадкахможе бутипроведений довнесення відомостейдо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань,що здійснюєтьсянегайно післязавершення огляду.Суд вважає,що внесеннявідомостей вЄРДР 20.11.2016р.,о 09:21:09годині відповідаютькритерію негайності,з урахуванням,що оглядмісця ДТПздійснювалось уночі з19.11.2016року на20.11.2016року.Протокол оглядумісця ДТПскладений тапідписаний слідчимта понятими,які залучалисьдо оглядута відповідаєвимогам ст.237КПК Українита міститьусі необхіднідані длянаступного проведенняекспертиз.Слід зазначити,що захисник ОСОБА_25 надав досуду відео,яке булоотримано звідкритих джерелінтернету,з відеореєстраторуякогось автомобілю,який проїжджавповз місцеДТП.На думкузахисника,зазначене відеоспростовує теяк розміщеніавтомобілі відноснодороги,та узбіччяв протоколіогляду місцяДТП від19.11.2016року (т.9а.с.189).Але дослідившизазначене відео,суд дійшоввисновку,що вонозайвий разпідтверджує,що впротоколі оглядувсе зазначеновірно,узгоджується зфототаблицею донього тазазначеним відео,що наданостороною захисту. Матеріали кримінального провадження не містять даних про те, що застосовані при огляді місця події засоби одержання та фіксування інформації призвели до неправильного встановлення обставин, які підлягають доказуванню згідно з ч. 1 ст. 91 КПК України.
		-    при призначенні та проведені експертиз у даному кримінальному провадженні, ОСОБА_23 не повідомляли про їх проведення, чим позбавили його можливості ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку їх проведення, заявляти клопотання та відводи експертам. Крім того, захисники ставили під сумнів висновки експертиз, посилаючись на те, що вступні частини експертиз містять визначення дати ДТП - 20.11.2016 року, вказується місце ДТП  34 км, без зазначення 700 метрів. Також ставлять під сумнів висновок № 51-А від 10.03.2017 року, складений експертом ОСОБА_60 та висновки 52-А від 13.02.2017 р., висновок № № 53-А від 07.02.2017 р., висновок № 54-А від 20.02.2017 р. складений експертом ОСОБА_61 , з тих підстав, що експерти виїжджали на місце ДТП разом з поліцію.
		З цього приводу суд зазначає наступне. Однією із засад кримінального провадження, закріпленої у п. 15 ч. 1 ст. 7 КПК України, є змагальність сторін та свобода в поданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Відповідно до положень частин 1-3 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, встановленими цим Кодексом, і вони мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав. Натомість суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
		В свою чергу ч. 2 ст. 290 КПК України передбачено, що прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні.
		Отже, законодавцем встановлена процедура, яка забезпечує реалізацію права на справедливий суд у його процесуальному аспекті, тобто надає сторонам майбутнього судового розгляду можливість ознайомитися із доказами кожної із них і підготувати правову позицію, що буде ними обстоюватись у змагальній процедурі судового розгляду.
		Із матеріалів кримінального провадження вбачається, про що вже зазначалось судом вище у спростуванні доводів обвинуваченого та захисту про не відкриття їм матеріалів кримінального провадження, що на виконання вимог ст. 290 КПК України, обвинуваченому та стороні захисту були відкриті усі матеріали досудового розслідування. Крім того, їм вручався реєстр матеріалів досудового розслідування (т. 1 а.с. 24,25,26), в якому, зокрема, було зазначено про призначення слідчим експертиз. Обвинувачений та його захисник не були позбавлені права, у разі необхідності, ознайомитися із вказаними постановами, а також заявляти клопотання про долучення їх до матеріалів кримінального провадження. Таким чином, у наведеній ситуації, зважаючи на статті 22, 290, 412 КПК України у їх взаємозв`язку, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону було би не відкриття слідчими органами стороні захисту саме висновку експерта, що могло потягнути за собою визнання його недопустимим доказом на підставі ст. 87 зазначеного Кодексу. Проте, не долучення стороною обвинувачення до матеріалів кримінального провадження процесуальних документів, на підставі яких призначалася експертиза, не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, адже це не ставить під сумнів та не тягне за собою визнання експертного дослідження недопустимим доказом, так як вказані постанови про їх призначення були отримані у встановлений законом спосіб та відкривалися стороні захисту в порядку ст.290 КПК України. 
		Що стосується різного зазначення місця скоєння ДТП  36, 34, 34 + 700 метрів та дат 19.11.2016 р. та 20.11.2016 р., то проаналізувавши усі досліджені письмові докази, допитавши свідків, експертів, суд дійшов висновку, що встановленим місцем ДТП є 34 км. + 700 метрів, ділянки дороги Одеса-Маяки, траси Одеса-Рені. Інші показники є технічними помилками. Дата та час ДТП  19.11.2016 року у період часу з 18.00 по19.00 годину, інші дата та час є технічними помилками, які виникли при складанні процесуальних та інших документів у провадженні слідчого, оскільки відомості до ЄРДР було внесено 20.11.2016 року, після проведення огляду місця події.
		Щодо посилань сторони захисту на те, що експертизи виконані експертом ОСОБА_62 , ОСОБА_61 не можуть бути доказами, оскільки вони виїжджали на місце ДТП, суд залишає поза увагою, зазначаючи наступне.
		Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_63 повідомив, що на момент ДТП він був експертом НДЕКЦ, отримав повідомлення слідчого зі слідчого управління Одеської області про ДТП на трасі Одеса-Рені, час прибуття не пам`ятає, але було темно, на місці вже були експерт, представники слідчого управління, швидка та лікарі. Про обставини ДТП йому не відомо, ніхто нічого йому не розповідав. Він володів інформацією про те, що внаслідок ДТП померло 4 особи. При ньому автомобілі з місця не зрушували. Він не приймав участі у огляді речей та місця події. 
		Допитаний всудовому засіданніексперт ОСОБА_64 ,який виконувавекспертизи №52-а,№ 53-а,№ 54-а,також пояснив,що вінробив оглядтранспортних засобівна місціподії. Оскількив ДТПзагинуло четвероосіб,експерт виїхавна місцеподії,там такожбув експерт ОСОБА_63 ,це необхіднодля того,щоб якщослідчому необхіднапрофесіональна допомогау знанніякихось термінів,то слідчийзапитає експерта.Будь-якихпроцесуальних документіввін нескладав намісці подіїта непідписував.Щодо фар,то вонибули зруйнованів результатіДТП,були вирваніз місцьштатного кріплення,залишились розірванимидроти.Можливість встановленнячи горілифари вавто намомент ДТПє,однак дляцього необхідніпевні дані.У разіфіксації слідчимнеобхідних даних,експерт можевстановити розташуванняавтомобілів дозіткнення.Ознайомившись ізнаданою йомув судовомузасіданні схемоюДТП підтвердив,що місцеДТП,згідно наданихслідчим даних,ним встановленоправильно.Зазначив,що будь-якихвихідних данихдля проведенняекспертизи вінсамостійно неотримував,це завданняслідчого. Отже суд доходить висновку, що підстави для відводу або самовідводу експертів передбачені ст. 77, 79 КПК України відсутні, а тому експертні дослідження виконані ними є допустимими доказами.
		Посилання захисників на те, що на їх запит КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» надав відповідь, що трупи загиблих були доставлені в час, коли відповідно до протоколів огляду трупів на місці ДТП огляд тільки починався, що на думку захисту зводить нанівець обвинувачення, суд до уваги не приймає, оскільки досліджені по справі докази усувають будь які сумніві, що тіла загиблих осіб які ідентифікували на місці ДТП співпадають з тілами доставленими до Одеського моргу. Помилки у зазначенні часу, не усувають смертельні наслідки (а.с.1 том. 10)
		Даючи оцінку відеозапису наданого свідком ОСОБА_37 з власного відереєстратора на якому зафіксований рух автомобілів, та який захист та обвинувачений не вважають доказом, який доводить вину ОСОБА_23 , суд зазначає наступне. Дійсно, само по собі зазначене відео не дає можливість встановити, що саме за автомобіль рухається на зустріч автомобілю в якому їхав свідок ОСОБА_37 , дата та час не співпадають з ДТП. Але, ОСОБА_37 був допитаний в судовому засіданні з попередженням про кримінальну відповідальність за завідомо не правдиві покази та стверджував, що відеозапис зроблений його відереєстратором і на ньому зафіксовано події, яка передувала ДТП, якого йому вдалось уникнути з`їхавши на узбіччя. Відразу після цього, він розвернувся та під`їхав до місця ДТП, допомагав там, повідомив працівників поліції про наявність у нього цього відеозапису, під присягою підтвердив той факт, що відео він надав одразу після події ДТП, про що складено під особистий підпис заяву від 20.11.2016 р. на ім`я слідчого, що на думку суду унеможливлює його фальсифікаціїю. Події, що зображенні на відео, за своєю послідовністю співпадають з показами ОСОБА_65 . Таким чином файл було записано на СD диск у приміщенні Біляївського ВП, що підтвердив свідок ОСОБА_46 , та долучено до провадження у якості доказу. Покази ОСОБА_36 з огляду на стрімкий розвиток подій навколо ДТП у сукупності з тим, що ОСОБА_37 негайно повідомив поліцію про наявність такого відео у нього, дають підстави стверджувати, що на відео саме авто під керуванням ОСОБА_23 виїхало на зустрічну смугу і скоїло зіткнення з а/т Chevrolet Aveo, яке їхало одразу за ОСОБА_66 . Крім того, даний запис наданий до матеріалів кримінального провадження запакованим за підписом двох понятих, захисника підозрюваного  адвоката ОСОБА_24 та самого слідчого ОСОБА_38 (т. 2 а.с. 122).
		Даючи оцінку доводам захисників про визнання висновків зазначених експертиз недопустимими доказами слід зазначити також наступне.
		Відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України  висновки експертиз є одним з процесуальних джерел доказів.
		Згідно до ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Згідно ч.1 ст.87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Згідно ч.1 ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
		У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате (ч.2 ст.89 КПК України).
		Підстави щодо визнання доказів недопустимими, зазначені у ч.2, 3 ст. 87 КПК України, щодо висновку № 51-А від 10.03.2017 року, складений експертом ОСОБА_60 та висновку 52-А від 13.02.2017 р., висновку № № 53-А від 07.02.2017 р., висновку № 54-А від 20.02.2017 р. складені експертом ОСОБА_61 з огляду на те, що в вступних частинах зазначається дата ДТП  20.11.2016 р., і відрізняється зазначення ділянки траси «34 км.», замість «34 км. +700 м.» також не вбачаються. Експерти при складанні висновку повідомлялись про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову від поважних причин від виконання покладених обов`язків за ст.ст. 384, 385 КК України. Також, експерти в судовому засіданні зазначили, що дату події та відрізок шляху де сталось ДТП у вступній частині експертного висновку, вони зазначали з постанови про призначення експертизи і воно не мало значення при виконанні дослідження.
		Стороною захисту не надано суду жодного доказу, що в період часу, який зазначено в обвинувальному акті, а саме 19.11.2016 р. в період часу з 18.00 год. по 19.00 год., або в інший час темної частини доби 19.11.2016 р., відбулась ще одна подія, яка схожа на ту, що зазначена в обвинувальному акті та відносно якої зібрані у кримінальному проваджені докази, що можуть відноситись до іншої події у цьому ж місці.
		Крім іншого, слід зазначити, що обвинувачений, захисники протягом судового розгляду не скористувались своїм правом заявити клопотання про призначення додаткових експертиз.
		Крім того,захисники всудовому засіданнівважали недопустимимдоказом результат токсилогічного дослідження № 4766 від 22.11.2016 року КУ «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» згідно якого, в крові ОСОБА_23 , виявлено етанол в концентрації 0,96 ‰ (проміле) (т. 2 а.с. 180).
		При цьому посилаються на те, що персонал КУ «Біляївська ЦРЛ» був неупередженим, оскільки одна з загиблих працювала у лікарні, порядок проведення дослідження не відповідав вимогам. Однак суд критично ставиться до такого твердження. Зазначене дослідження проведено уповноваженою на це установою - КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я Одеської обласної ради» 22.11.2016 року за зразками крові ОСОБА_23 , відбір якої здійснювався 19.11.2016 р. в КУ «Біляївська ЦРЛ» та доставлено в токсикологічну лабораторію 22.11.2016 р. о 10.45 год. (т. 2 а.с. 198). 
		Доводів які б заслуговували на увагу та спростовували законність вказаного дослідження, сторона захисту та обвинувачений суду не надали.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_67 , яка є дружиною обвинуваченого, та не була свідком ДТП, зазначила загальні обставині подій того дня, що 19.11.2016 року ОСОБА_23 ввечері поїхав до міста, а через деякий час їй подзвонила мати обвинуваченого та повідомила, що ОСОБА_23 потрапив в ДТП. Також стверджувала, що за період подружнього життя ОСОБА_23 жодного разу не вживав алкоголю, та не лікувався від алкоголізму. На місце ДТП вона не їздила. Підтвердила, що після ДТП ОСОБА_23 хотів покінчити з життям. Зазначила, що у машинні чоловіка був відеорегістратор, якого ніхто не знайшов. 
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_68 пояснила, що є матір`ю обвинуваченого. Про ДТП вона дізналась з телефонного дзвінка, незнайома особа телефоном сина їй повідомила, що сина направлено до лікарні, подія відбулась 19.11.2016 року, особисто свідком події вона не була. Проїжджаючи до лікарні вона також бачила пробку на дорозі, авто сина стояло на узбіччі, а друга машина передом була на зустрічній полосі. В прийомному відділенні лікарні, поки син був на обстежені, на підвіконні вона побачила баночку з кров`ю, їй медсестра сказала, що це кров її сина. На наступний день вони їхали з міста до лікарні, бачила, що на узбіччі залишились колеса, які були в машині сина, також вона стверджує, що у авто сина був реєстратор. П`яним сина вона ніколи не бачила. Від алкоголізму він не лікувався, вважає, що схема ДТП не відповідає дійсності.
		Свідчення дружини та матері обвинуваченого також не спростовують зазначеного вище висновку щодо стану сп`яніння ОСОБА_69 , крім того суд критично ставиться до них з урахуванням, що свідки є близькими ОСОБА_23 особами.
		Під час вирішення питання про допустимість доказів важливе значення має істотність порушення прав і свобод людини, а тому не усі порушення, допущені сторонами при збиранні доказів, є підставою для визнання доказів недопустимими, а відтак і вирішення питання про порушення права на справедливий суд. Даних обставин під час розгляду кримінального провадження та недопустимості доказів згідно вимог ст.ст. 85-89 КПК України судом не встановлено.
		Таким чином, встановивши фактичні обставини, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази, надавши їм належну оцінку,в тому числі оцінивши їх сукупність на предмет достатності та взаємозв`язку для ухвалення вироку, суд з наведенням докладних мотивів дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вчинення ОСОБА_23 зазначеного кримінального правопорушення кваліфікує його дії за ч. 3ст. 286 КК України, а саме:порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб. Приймаючи таке рішення, суд дотримується критеріїв доведення винуватості поза розумним сумнівом, наведених Європейським судом з прав людини (далі  ЄСПЛ) у висновках у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» (рішення від 21 квітня 2011 року) та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» (рішення від 6 грудня 1998 року). У зазначених рішеннях вказано, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Тому суд відхиляє усі доводи захисників обвинуваченого щодо невстановлення фактичних обставин та недопустимості доказів.
		Суд вважає, правильно встановленими фактичні обставини вчинення ОСОБА_23 даного ДТП, оскільки матеріалами кримінального провадження встановлено характер порушення обвинуваченим правил ПДР України, причинний зв`язок між порушенням правил безпеки дорожнього руху ним та суспільно небезпечними наслідками, що настали. При цьому сам ОСОБА_23 мав технічну можливість шляхом виконання ПДР України уникнути зіткнення, а отже і спричинення суспільно небезпечних наслідків, а не водій ОСОБА_26 , яка здійснювала рух в зустрічному напрямку саме по своїй лівій смузі з боку м. Одеси в напрямку с. Маяки. 
		Версія обвинуваченого, що він їхав в своїй смузі руху, обгін не виконував, а ДТП сталось в наслідок того, що автомобіль «Chevrolet Aveo» під керуванням ОСОБА_26 викинуло на його автомобіль у зв`язку з ремонтом дороги не знайшла свого підтвердження при розгляді кримінального провадження. 
		Родичами загиблих - потерпілими у кримінальному провадженні подані цивільні позови, розглянувши які, суд доходить до наступного висновку.
		Згідно із п. 10 ст. 56 КПК України потерпілий протягом кримінального провадження має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.
		Згідно ч. 1, п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 23 КПК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає в тому числі, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо членів її сім`ї чи близьких родичів
		Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.
		Від потерпілої ОСОБА_70 надійшов цивільний позов, який було прийнято до провадження ухвалою суду від 07.03.2019 року та в якому вона просить стягнути з ОСОБА_23 на її користь 250 000 грн. моральної шкоди, нанесеної їй внаслідок смерті її сина ОСОБА_28 та невістки ОСОБА_29 . У результаті трагедії сиротами залишилось двоє дітей: ОСОБА_71 ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_72 ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_28 2004 р.н. знаходиться на її утриманні. Матеріальних збитків, понесених нею на організацію поховання сина, ОСОБА_23 не відшкодував (т. 1 а.с. 64-84).
		Від потерпілої ОСОБА_19 надійшов цивільний позов, який було прийнято до провадження ухвалою суду від 07.03.2019 року та в якому вона просить стягнути з ОСОБА_23 на її користь 250 000 грн. моральної шкоди, нанесеної їй внаслідок смерті її доньки ОСОБА_29 та зятя ОСОБА_28 . У результаті трагедії сиротами залишилось двоє дітей: ОСОБА_71 ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_72 ІНФОРМАЦІЯ_9 . Молодший ОСОБА_73 2013 р.н. знаходиться на її утриманні, що підтверджується копією розпорядження Біляївської РДА від 26.12.2016 р. № 959/РА-2016 (т. 3 а.с. 47-49). Матеріальних збитків, понесених нею на організацію поховання доньки, ОСОБА_23 не відшкодував (т. 1 а.с. 85-106). 
		Від потерпілої ОСОБА_20 надійшов уточнений цивільний позов, який було прийнято до провадження ухвалою суду від 07.03.2019 року та в якому вона просить стягнути з ОСОБА_23 на її користь 1 000 000 грн. моральної шкоди, нанесеної їй внаслідок смерті матері ОСОБА_26 та вітчима ОСОБА_27 . У результаті трагедії сиротами залишилось, окрім неї ще двоє дітей: ОСОБА_27 ІНФОРМАЦІЯ_10 та ОСОБА_74 ІНФОРМАЦІЯ_11 , опікуном молодших братів призначено її. Дана трагедія призвела до сильного душевного хвилювання не тільки її, молодших братів, а і бабусі з дідусем, діти яких загинули внаслідок даної трагедії, що призвело до погіршення їх здоров`я та смерті бабусі ОСОБА_75 - матері загиблої ОСОБА_26 , яку не було визнано потерпілою у кримінальному провадженні лише з міркувань піклування про стан її здоров`я та уникнення відвідування слідчих органів та смерті дідуся ОСОБА_27 - батька загиблого ОСОБА_27 . Крім того ОСОБА_20 просить стягнути матеріальну шкоду у сумі 108 063 грн. внаслідок пошкодження авто, яке належало матері потерпілої, сума якої встановлена висновком № 17-1148 від 08.06.2017 р. судової автотоварознавчої експертизи по дослідженню автомобіля «Chevrolet Aveo», номерний знак НОМЕР_3 , пошкодженого внаслідок ДТП від 19.11.2019 р., ремонтно-відновлювальні роботи якого згідно технічних умов виробника провести неможливо та з експертної точки зору є економічно недоцільним (т. 1 а.с. 107-122, 235-244).
		Від захисника обвинуваченого ОСОБА_23  адвоката ОСОБА_24 надійшов відзив на позов потерпілої, в якому він просить відмовити у задоволенні цивільного позову ОСОБА_70 оскільки він не обґрунтований та не відповідає вимогам процесуального законодавства. Позивач просить стягнути з відповідача 250 000 грн., оскільки на її утриманні залишився старший онук, а також вона перебуває у тяжкому емоційному стані. На підтвердження зазначеного, позивач не надала доказів витрат, які вона несе у зв`язку з утриманням дитини, а також не надано жодного психологічного, психіатричного висновку спеціаліста, який підтвердив її психологічний стан та страждання. Щодо не отримання від обвинуваченого допомоги на поховання, то рік після події ДТП обвинувачений перебував на лікуванні і мав тяжкий стан здоров`я. Зауважив, що родина ОСОБА_23 намагалась передати матеріальну допомогу позивачу, на що була отримана відмова. Крім того, оскільки авто обвинуваченого було застраховане вважає, що стягувати моральну шкоду внаслідок ДТП необхідно з ПрАТ «Київський страховий дім», у розмірі, що передбачено страховим полісом № АЕ 7779266 (т. 5 а.с. 49-54) 
		Також, посилаючись на аналогічні підстави, що визначено відзивом на цивільний позов ОСОБА_70 , від захисника обвинуваченого ОСОБА_23  адвоката ОСОБА_24 надійшов відзив на позов потерпілої, в якому він просить відмовити у задоволенні цивільного позову ОСОБА_19 , оскільки він не обґрунтований та не відповідає вимогам процесуального законодавства. (т. 5 а.с. 55-60)
		Судом при вирішенні питання, щодо позовної заяви потерпілих до уваги беруться положення ст. 81 ЦПК України про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
		Так, за змістом ч. 1 ст. 129 КПК суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Згідно з ч. 5 ст. 128 КПК цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Згідно ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
		Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
		Відповідно п. ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а у разі якщо шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
		Як встановлено судовим розглядом кримінального провадження, в наслідок порушення водієм а/т «Volkswagen Transporter» - ОСОБА_23 правил дорожнього руху України, сталося ДТП 19.11.2019 року, внаслідок якої було смертельно травмовано 4 осіб. При цьому дії інших учасників ДТП не могли вплинути на наслідки події.
		Відповідно до ст. 1167 ЦК України під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб та відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків
		Статтею 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода, крім іншого, може полягати у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом, іншим ушкодження здоров`я, в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.
		Так, згідно положень ч. 3 ст. 23 ЦК, саме судом визначається розмір грошового відшкодування моральної шкоди залежно від визначених законом критеріїв.
		В порядку ст. 1200 ЦК України, у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується в тому числі - дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років); одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім`ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, - до досягнення ними чотирнадцяти років;
		Докази по справі свідчать про те, що наслідки злочину досягли великої глибини фізичних та душевних страждань потерпілих, які втратили дітей, та мають наразі стати опікунами своїх онуків та потерпілої, яка втратила матір та вітчима, і стала єдиним опікуном молодших братів, які втратили батьків, дана подія абсолютно змінила їх звичайний образ життя. 
		Щодо поданих відзивів на позови ОСОБА_70 та ОСОБА_19 , в яких захисник вважає, що оскільки цивільно-правова відповідальність власника т/з обвинуваченого була застрахована то стягувати моральну шкоду внаслідок ДТП необхідно з ПрАТ «Київський страховий дім», у розмірі, що передбачено страховим полісом № АЕ 7779266, то суд вважає цей факт не доведеним, оскільки суду не надано копії страхового полісу чи договору страхування ОСОБА_23 з ПрАТ «Київський страховий дім». 
		Згідно ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом, а цивільні позови у кримінальному провадженні розглядаються за правилами ЦПК України, з урахуванням положень КПК.
		Суд, виходячи з вимог розумності та справедливості, реалії сьогодення, а також той факт, що внаслідок даної трагедії постраждало велике коло осіб, при цьому четверо малолітніх дітей залишилось сиротами, а одна з потерпілих, в досить молодому віці стала опікуном двох молодших братів, що повністю змінило її життя, приходить до обґрунтованого висновку про задоволення позовів в частині стягнення моральної шкоди.
		Також, при визначенні сум стягнення моральної шкоди, суд виходить з того, що при розгляді матеріалів кримінального провадження встановлено, що саме порушення ПДР України водієм ОСОБА_23 , який керував а/т «Volkswagen Transporter» призвели до настання ДТП, при цьому від дій водія а/т «Chevrolet Aveo» ОСОБА_26 не залежало настання ДТП, тобто уся вина у скоєному є наслідком злочинної самовпевненої поведінки обвинуваченого, за таких обставин суми визначенні потерпілими є достатніми та справедливими і підлягають стягненню з ОСОБА_23 в повному обсязі.
		Щодо стягнення з ОСОБА_23 на користь ОСОБА_20 матеріальної шкоди внаслідок знищення а/т«Chevrolet Aveo», власником якого була її мати, то позов в цій частині підлягає задоволенню оскільки, до суду надані витяги про реєстрацію в спадковому реєстрі ОСОБА_26 та ОСОБА_27 , якими встановлено, що інших спадкоємців окрім неї немає. Так, оскільки висновком № 17-1148 від 08.06.2017 р. судової автотоварознавчої експертизи по дослідженню автомобіля «Chevrolet Aveo», номерний знак НОМЕР_3 , пошкодженого внаслідок ДТП від 19.11.2019 р. встановлено, що ремонтно-відновлювальні роботи авто згідно технічних умов виробника провести неможливо та з експертної точки зору є економічно недоцільним (т. 2 а.с. 147-157) з обвинуваченого підлягає стягненню вартість авто у сумі 108 063 грн.
		Згідно матеріалів кримінального провадження потерпілий ОСОБА_27 звертався до суду із цивільним позовом та просив стягнути на його користь 250000 тис. грн. моральної шкоди. Потерпілий ОСОБА_27 помер ІНФОРМАЦІЯ_12 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 20.02.2018 року (т. 1 а.с. 244). 
		Згідно ч.3ст.1230ЦК України до спадкоємця переходить право на відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено судом спадкодавцеві за його життя. 
		У відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: настала смерть фізичної особи, яка були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Таким чином, суд оскільки за життя ОСОБА_27 не було вирішено питання про стягнення моральної шкоди, правонаступництво не допускається.
		Дійшовши висновку про доведеність винуватості ОСОБА_23 в скоєні інкримінованого йому злочину за ч. 3 ст. 286 КК України та вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд у відповідності до вимог ст. 65-67 КК України враховує ступінь тяжкості скоєного, який у відповідності до ст.12 КК України є тяжким злочином, межі санкції ч. 3 ст. 286 КК України, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, зазначена позиція також викладена у постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання». 
		ОСОБА_23 не перебуває на обліку у нарколога, психіатра, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується позитивно, одружений, має двох неповнолітніх дітей, до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України раніше не притягувався, отримував посвідчення водія 15.02.2007 р. серії НОМЕР_6 , категорії «В» (т. 2 а.с. 183).
		Відповідно до висновку судово-психіатричних експертів № 72 від 18.07.2017 р. ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період часу, що відноситься до вчинення суспільно- небезпечного діяння, у якому він підозрюється, на будь-який хронічний психічний розлад (захворювання), недоумство не страждав, у тимчасовому розладі психічної діяльності, або іншому хворобливому стані психіки не перебував, тому він був здатен повного мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , також не страждає на хронічний психічний розлад (захворювання), недоумство, виявляє клінічні ознаки іншого хворобливого стану психіки у вигляді «Помірного депресивного епізоду, із соматичними симптомами» (що розвився у нього після скоєння інкримінованого діяння, по реактивним механізмам, та відповідає діагностичним критеріям рубрики «Р32Д1» за МКХ 10-го перегляду), який на теперішній час, за ступенем виразності впливу на його когнітивні, вольові та критичні функції не стільки виражений, та не позбавляє і не обмежує його у здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними, правильно сприймати обставини, які мають значення для дійсного провадження, та надавати про них пояснення. За своїм психічним станом може приймати участь у судово-слідчому розгляді справи. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує(т. 2 а.с. 159-170).
		У висновку органу пробації зазначається, що виходячи з того, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення високий, а ризик безпеки для суспільство низький, то в сумі по матриці рівень безпеки для суспільства в тому числі і для окремих осіб середній. На думку уповноваженого органу пробації виконання покарання у громаді можливо лише у винятковому порядку за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. У разі якщо, суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника ОСОБА_23 від відбування покарання з випробуванням, Біляївський міськрайонний відділ з питань пробації вважає покладання на нього обов`язків відповідно чинного законодавства України - на розгляд суду (т. 1 а.с. 246-249).
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_23 суд, відповідно до ст. 66 КК України  не встановленні.
		Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_23 згідно п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України  є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
		З огляду на зазначене, враховуючі також, що ОСОБА_23 свою вину не визнав, у скоєному не розкаявся, намагався перекласти вину на інших осіб, суд дійшов висновку, що йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі в розмірі максимального строку покарання, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 286 КК України, враховуючи відсутність підстав для застосування до призначеного покарання положень ст.ст. 75, 76 КК України, а також ст.69 КК України, які б давали суду можливість прийти до висновку про можливість звільнення обвинуваченого ОСОБА_23 від відбуття покарання із випробуванням, або застосування більш м`якого покарання. 
		Вирішуючи питання про призначення передбаченого санкцією ч. 3 ст. 286 КК України додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, суд враховує грубе порушення Правил дорожнього руху України обвинуваченим ОСОБА_23 , що спричинило тяжкі наслідки, та застосовує до нього позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 роки, оскільки саме такий вид додаткового покарання на думку суду буде необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		Відповідно до висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 663/537/17, у разі, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року, то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону № 838-VIII. Якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув`язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону №838- VIII.
		Отже, вирішуючи питання про те, якою редакцією ч. 5 ст. 72 КК слід керуватись у конкретному випадку, варто враховувати саме час вчинення особою діяння, як це зазначено у частинах 2 та 3 ст. 4 КК України, а не час застосування до особи заходів попереднього ув`язнення.
		У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_76 вчинив інкримінований йому злочин, передбачений ч. 3 ст. 286 КК - 19.11.2016 року, тобто під час дії ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону № 838-VIII (як зазначалось вище, Закон України № 2046-VIII набув чинності 21 червня 2017 року), а тому при зарахуванні йому у строк покарання строку попереднього ув`язнення необхідно керуватися положеннями ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону № 838-VIII.
		У зв`язку з наведеним, на підставі ч. 5 ст. 72 КК (в редакції Закону України № 836- VIII) у строк покарання ОСОБА_23 має бути зараховано строк його попереднього ув`язнення в період із 21.11.2017 року - з дати обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по дату набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Відповідно до ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави витрати на залучення експертів та проведення експертиз у розмірі 16958,88 грн.
		Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_23 слід залишити тримання під вартою.
		Арешт, накладений на речові докази на стадії досудового розслідування, у відповідності до ст. 174 КПК України, підлягає скасуванню.
		Керуючись ст.ст. 100, 124, 174, 368, 370, 374, 615 КПК України, ст.ст. 12, 65-67, 70, ч. 3 ст. 286 КК України, -
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 10 (десять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
		До набрання вироком законної сили залишити  ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_1 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням його в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
		Строк відбування покарання  ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_1 рахувати з моменту обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме з 21.11.2017 року.
		На підставі ч. 5 ст.72 КК (в редакції Закону № 838-VIII) зарахувати ОСОБА_23 у строк покарання термін попереднього ув`язнення з 21.11.2017 року по дату набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Стягнути з ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_1 процесуальні витрати в дохід держави за проведення експертиз на загальну суму 16958,88 грн.
		Позовну заяву ОСОБА_77 до ОСОБА_23 про стягнення моральної шкоди у розмірі 250000 грн.  задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_77 моральну шкоду у розмірі 250 000 грн.
		Позовну заяву ОСОБА_19 до ОСОБА_23 про стягнення моральної шкоди у розмірі 250 000 грн.  задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_19 моральну шкоду у розмірі 250 000 грн.
		Позовну заяву ОСОБА_20 до ОСОБА_23 про стягнення моральної шкоди у розмірі 1 000 000 грн. та матеріальної шкоди у розмірі 108063 грн.  задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_20 моральну шкоду у розмірі 1 000 000 грн. та 108063 грн. матеріальної шкоди.
		Арешт майна накладений ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 21.11.2016 року у справі № 520/14715/16-к провадження № 1-кс/520/2680/16  скасувати.
		Речові докази по справі:- автомобіль «Volkswagen Transporter» д.н. НОМЕР_1 , 2001 року випуску, сірого кольору, VIN № НОМЕР_7 , автомобіль «Chevrolet Aveo», номерний знак НОМЕР_3 , 2008 року випуску, червоного кольору, VIN № НОМЕР_8  повернути за належністю.
		На вирок суду може бути подана апеляційна скарга в Одеський апеляційний суд через Біляївський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим з моменту вручення вироку.
		 
		Суддя:                           ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...