Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/6182/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 07.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 08.11.2022.
Дата набрання законної сили: 02.11.2022
Номер судового провадження: 51-5943км21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42019101010000003

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		02 листопада 2022 року
		м. Київ
		Справа № 752/6182/20
		Провадження № 51-5943 км 21
		Верховний Суд колегією суддів Третьої  судової палати  Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого                                                            ОСОБА_3,
		суддів                                                                        ОСОБА_4., ОСОБА_5,
		за участю: 
		секретаря судового засідання                            ОСОБА_6,
		прокурора                                                                ОСОБА_7
		захисників                                                                ОСОБА_8, ОСОБА_9,
		осіб, щодо яких провадження закрите              ОСОБА_1 , ОСОБА_2 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 02 червня 2021 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2021 року щодо 
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Биївці Богуславського району Київської області, мешканця АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
		обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 366 КК України;
		ОСОБА_2 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця с. Крива Балка Саратського району Одеської області, мешканця АДРЕСА_2 ), раніше не судимого,
		обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
		Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної  інстанцій обставини
		Органом досудового розслідування обвинувачувались ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 366 КК України, та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
		Голосіївський районний суд м. Києва ухвалою від 02 червня 2021 року задовольнив клопотання захисника ОСОБА_8 та закрив кримінальне провадження № 42019101010000003 від 04 січня 2019 року щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 366 КК України та ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 367 КК України на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України.
		Київський апеляційний суд ухвалою від 18 жовтня 2021 року апеляційну скаргу прокурора залишив без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування оскаржуваних судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
		Вважає, що суди дійшли необґрунтованого висновку про необхідність закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру. 
		На обґрунтування своїх вимог зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, не включається у строки досудового розслідування. 
		24 травня 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були вручені повідомлення про підозру. Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні було продовжено до 5 місяців, а саме до 24 жовтня 2019 року. 
		Постановою слідчого від 24 жовтня 2019 року досудове розслідування було зупинено і відновлено 24 грудня 2019 року. 
		Цього ж дня ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів кримінального провадження. Ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України станом на 30 березня 2020 року завершено не було, тому висновки суду про виконання вимог ст. 290 КПК України саме 30 березня 2020 року і закінчення строку досудового розслідування цього ж дня прокурор вважає необґрунтованими.
		Крім цього, прокурор зазначає, що дата складання та затвердження обвинувального акта, дата внесення відомостей про ці процесуальні рішення до ЄРДР, дата складання та реєстрації супровідного листа про направлення обвинувального акта до суду не є належними юридичними фактами, які впливають на перебіг, зупинення або закінчення строку досудового розслідування. 
		Захисник ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_1 подав заперечення на касаційну скаргу прокурора, у яких просить відмовити у її задоволенні.
		Позиції учасників судового провадження
		Прокурор підтримав подану касаційну скаргу і просив її задовольнити. 
		Захисники та їх підзахисні заперечили проти задоволення касаційної скарги.
		Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
		Мотиви Суду
		Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Положеннями ст. 438 КПК України визначено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується               статтями 412-414 КПКУкраїни.
		Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженим під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		За змістом положень ч. 2 ст. 418, ст. 419 КПК України, рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, крім іншого, мають бути зазначені узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення, підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
		Перевіривши кримінальне провадження в касаційному порядку, колегія суддів вбачає, що вказаних вимог закону судами не дотримано.
		Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, посилаючись на п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, закрив кримінальне провадження № 42019101010000003 від 04 січня 2019 року щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 366 КК України та ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 367 КК України у зв`язку з тим, що після повідомлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України.
		Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.
		За правилами ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження. 
		Строк із дня ухвалення постанови про зупинення кримінального провадження до ухвалення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.
		Як встановили суди, 24 травня 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було повідомлено про підозру. Таким чином строк досудового розслідування закінчувався 24 липня 2019 року.
		Постановою прокурора від 24 липня 2019 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019101010000003 щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було продовжено до трьох місяців, тобто до 24 серпня 2019 року (т. 1                           а. с. 149-152).
		Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 23 серпня 2019 року строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні було продовжено до п`яти місяців, тобто до 24 жовтня 2019 року (т. 1 а. с. 153-156).
		Постановою слідчого від 24 жовтня 2019 року досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019101010000003 щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зупинено, й надалі було  відновлено 24 грудня 2019 року                               (т. 1 а. с. 168-171, 175-178).
		Цього ж дня, 24 грудня 2019 року, тобто в останній день строку досудового розслідування, стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України.
		В судовому засіданні в суді касаційної інстанції захисник ОСОБА_9 та його підзахисний ОСОБА_2 підтвердили, що вже 24 грудня 2019 року їх ознайомили з рішенням про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів. 
		За змістом ч. 5 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 КПК України, не включається у строк досудового розслідування.
		Таким чином з урахуванням позиції, висловленій у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 24 жовтня 2022 року (справа                    № 216/4805/20, провадження № 51-4684 кмо 21), з 25 грудня 2019 року розпочався період, який не включається у строк досудового розслідування кримінального провадження № 42019101010000003.
		За таких обставин останнім днем досудового розслідування мав бути день, коли вимоги ст. 290 КПК України були б виконані і всі сторони провадження остаточно ознайомились з матеріалами досудового розслідування.
		За змістом положень частин 9, 10 ст. 290 КПК України, сторони кримінального провадження зобов`язані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів. 
		У разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов`язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів.
		Тобто підтвердженням завершення ознайомлення сторонами з матеріалами досудового розслідування і виконання вимог ст. 290 КПК України є письмовий документ про таке ознайомлення або сплив строку для ознайомлення, визначеного ухвалою слідчого судді. Лише після цього перебіг строку досудового розслідування продовжується.
		Однак у матеріалах провадження відсутні документи, визначені частинами 9, 10 ст. 290 КПК України, які підтверджують ознайомлення ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_8 з матеріалами справи. 
		Той факт, що такі документи не були належним чином оформлені, в судовому засіданні в суді касаційної інстанції підтвердили ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_8, пославшись на численні, на їх думку, порушення вимог КПК України в ході досудового розслідування. 
		Суд першої інстанції, посилаючись на витяг з ЄРДР та дату на супровідному листі про направлення обвинувального акту до суду, а саме 30 березня 2020 року (т.2 а.с. 15), дійшов висновку, що цього ж дня сторонами було закінчено ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, перебіг строку досудового розслідування був продовжений, і не пізніше цього ж дня обвинувальний акт мав бути направлений до суду, а тому звернення до суду з обвинувальним актом лише 01 квітня 2020 року відбулося поза межами строку досудового розслідування.
		При цьому суд першої інстанції також вказав у своїй ухвалі про відсутність достовірних відомостей про кінцевий строк ознайомлення із матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України, який відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України не включається у строк досудового розслідування. Вказані висновки суду суперечать один одному.
		Колегія суддів зазначає, що внесення до ЄРДР відомостей про відкриття матеріалів досудового розслідування, а також складання супровідного листа про направлення обвинувального акту до суду і фактичне направлення обвинувального акту до суду, згідно з положеннями КПК України не свідчить про виконання сторонами вимог ст. 290 КПК України і продовження перебігу строку досудового розслідування.
		За таких обставин, за відсутності конкретних даних про дату ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування і виконання вимог ст. 290 КПК України, необґрунтованим є висновок суду про закінчення строку досудового розслідування. 
		Тому висновок суду першої інстанції про звернення до суду з обвинувальним актом поза межами строку досудового розслідування колегія суддів Верховного Суду вважає необґрунтованим.
		Враховуючи це, не виключаються ситуації, коли кримінальне провадження з обвинувальним актом направляється органом досудового розслідування до суду без належного виконання вимог ст. 290 КПК України, про що власне вказує прокурор у касаційній скарзі. 
		В такому разі немає достатніх підстав стверджувати, що таке направлення відбулося за межами строку досудового розслідування, оскільки період виконання вказаних вимог не включається до строку досудового розслідування. 
		Вказані обставини не були належним чином перевірені судом апеляційної інстанції, який зазначених порушень, допущених судом першої інстанції, не усунув.
		Вказані порушення відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК є істотними, оскільки перешкодили судам ухвалити законне і обґрунтоване рішення, у зв`язку з чим згідно з п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України вони є підставою для скасування ухвал судів першої та апеляційної інстанцій.
		Під час нового розгляду кримінального провадження суду першої інстанції необхідно повно й усебічно, з дотриманням вимог кримінального процесуального закону розглянути провадження й ухвалити законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення, яке відповідає вимогам ст. 370 КПК України.
		Керуючись статтями 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Верховний Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.
		Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 02 червня 2021 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:
		 
		ОСОБА_3                                            ОСОБА_4                                      ОСОБА_5

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...